CC BY
40
Доказова медицина / Evidence-based medicine
СУСТАВЫ, позвоночник
УДК (048.8):616-084:311.214
ПУЗАНОВА О.Г., ГРУЗ€ВА Т.С.
Нацональний медичний ун 'верситет '¡мен! О.О. Богомольця, м. Ки/в
1НФОРМАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗОВО1 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я. Частина II
Резюме. ОбГрунтовано посилення значимост систематичних оглядiв як шформацмних джерел доказовоТ охорони здоров'я. Наведено визначення, висв™ено методологiчнi засади створення систематичних оглядiв та iнформацiйнi ресурси, особливост диференщаль-ного електронного пошуку та використання додаткових пошукових стратегiй, критичного оцшювання тощо.
Ключовi слова: доказова охорона здоров'я, шформацшне забезпечення (систематичш огляди, метааналiзи, комп'ютернi бази, розробка, систематизащя, пошук, оцiнювання).
Щодня хтось звертаеться до Кохрейтвськог бблютеки щосекунди, читаерезюме що dei секунди та завантажуе nовнотекстовi cmammi що три секунди.
The Cochrane Library usage data, 2009 [52]
Систематичш огляди як шформацшш ресурси доказовоТ охорони здоров'я
Посилення уваги до систематичних оглядав як джерел доказiв вщображено в доповщ ВООЗ 2008 р. «Пер-винна медико-саттарна допомога: актуальшше, н1ж будь-коли» [55], на веб-сайтах метабаз доказово! меди-цини (ДМ) [22, 52], у 5-му виданш найвщомшо! моно-графй з клЫчно! епщемюлогй «Clinical еpidemiology: the essentials» (2012) [20], у настановах Американсько! коле-ri'i лiкарiв ACP «How to report statistics in medicine» (2006) [33] та в низщ дослщжень [3—7, 10, 15—17, 21, 25, 27, 28, 38, 41, 45, 46, 49, 54, 57, 58, 60].
Користувачами систематичних оглядав е: 1) пращвни-ки охорони здоров'я, якi потребують швидких обГрун-тованих вiдповiдей на конкретш запитання чи беруть участь у дослщженнях; 2) розробники настанов i аналiзiв рiшень; 3) експерти, яю забезпечують науковий супровiд клЫчних дослiджень [28].
Систематичний огляд (англ. systematic review) — це науково-аналггичне дослщження оприлюднених джерел доказiв, що присвяченi певному питанню. Основш запропонованi протягом останнгх 25 роив визначення систематичного огляду належать С. Mulrow (1987) [41],
D. Cook et al. (1997) [15], АСР (2006) [33, с. 434]; у них на-голошено на MÍHÍMÍ3a^I змщень, що дозволяе збтьши-ти точнють висновкiв. У словнику JAMA (2012) запропо-новано визначати систематичний огляд не лише як дже-рело доказiв i документ, а i як процес обробки шформа-цй: 1) це «об'еднання доказiв, отриманих у дослщженнях, що включае Ix критичне оцiнювання, присвячене певному клшчному питанню та здшснене за допомогою ме-тодiв, спрямованих на зменшення ймовiрностi систематичних помилок»; 2) це «iдентифiкацiя, вщбирання, оць нювання й узагальнення первинних дослщжень з певно-го клЫчного питання, що здшснюють за допомогою ме-тодiв, спрямованих на зменшення ймовiрностi систематичних помилок» [32]. Останне положення пiдтримане низкою науковщв [51, 57].
1997 року D. Cook et al. запропонували розрiзняти «якСн» та «кыькюнр» систематичнi огляди. До перших вони вщнесли узагальнення первинних дослщжень, що не зазнали статистично! обробки; другi — узагальнення да-них принаймнi 2 первинних дослщжень — визначили як метааналiзи. Для об'еднання якiсниx i кшькюних оглядев автори використали термш overview. Саме D. Cook et al.
Адреса для листування з авторами: Пузанова О.Г.
E-mail: [email protected]
© Пузанова О.Г., Грузева Т.С., 2015 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
уперше вказали на особливе мюце систематичних огля-д!в серед вторинних доказiв (адже саме вони зазвичай е основою настанов, аналiзiв рiшень тощо) та порiвняли систематичнi огляди з несистематичними [15].
Несистематичним (англ. non-systematic review), або описовим (англ. narrative review), лтературним, р!дше — журналстським називають огляд джерел науково-ме-дично! iнформацii, що не вiдповiдае критерiям систематичного [2, 10, 15, 33, с. 255]. Зпдно з ACP (2006), саме розробка на основi «точно!, суворо!, прозоро! методологи» вiдрiзняе систематичнi огляди в!д традицiйних опи-сових, етапи створення яких повнiстю визначають ав-тори [33, с. 434]. Британський професор Т. Greenhalgh (2009) вважае основною ознакою систематичного огляду надання в!дпов!щ на конкретне запитання [2].
Чика структура е характерною ознакою систематичних оглядав: кожен з них мютить роздЛи «Цш», «Мате-рiали», «Методи» тощо. До !х назв зазвичай входять ком-поненти сформульованих за принципом PI(E)CO запи-тань, на як! наданi вiдповiдi. Прикладами е кохрейшвськ! огляди «Втручання, спрямоваш на профiлактику падiнь у л!га!х осiб, як! мешкають у сптьнотах» (Gillespie L., 2010), «Фiзичнi вправи для покращення рiвноваги в па-цiентiв лiтнього вiку» (Howe T. et al., 2011) та ш. [3, 7]. Варiанти виснов^в систематичного огляду щодо д!евос-т втручання е такими: 1) втручання е ефективним, йо-го потрiбно застосовувати; 2) втручання неефективне, застосовувати його не сл!д; 3) втручання шкщливе, його слiд заборонити; 4) користь чи шкода втручання не доведет, вщповщш дослщження необидно продовжити.
За даними Т. Greenhalgh (2009), H. Bastian et al. (2010), i тепер переважають описовi огляди науково-медично! лiтератури, а розробку та впровадження систематичних слiд прискорити [2, 10]. Переваги останшх, що зумовлю-ють поширення !х використання в охорош здоров'я, ви-свiтлено в монограф!! Т. Greenhalgh «Основи доказово! медицини». Вони полягають: 1) у точносп та надйнос-т висновк!в (особливо за умови здшснення метааналiзу); 2) втьному доступ! до спещально! iнформацi! найвищо! якост!; 3) прискоренш впровадження в практику втру-чань !з доведеною ефективн!стю та безпекою; 4) можли-вост! формального пор!вняння результат!в р!зних досль джень — для визначення узагальненосл та стабтьносп (однор!дност!) результат!в; 5) можливост! встановлення причин гетерогенност! досл!джень i розвитку нових на-укових г!потез [2, с. 162].
2010 року вийшла стаття «75 досл!джень та 11 систематичних огляд!в протягом дня: як нам не вщставати?» експертав з ДМ H. Bastian (Шмеччина), P. Glasziou (Ав-страл!я), I. Chalmers (Великобритан!я). Автори встанови-ли 14 перших систематичних огляд!в, створених протягом 1974—1985 рр. Ус! вони були присвячеш ощнщ ефек-т!в втручань — п!сляоперац!йного опромшення на ран-н!х стад!ях раку молочно! залози, х!рург!! дуоденальних виразок, психотерап!!, вживання аскорб!ново! кислоти при застуд! та асп!рину п!сля перенесеного шфаркту мю-карда, рутинного призначення ваптним в!там!н!в i препарат зал!за, профтактики передчасних полог!в, фе-тального мон!торингу, втручань при б!полярному роз-лад!, антиб!отикопроф!лактики в проктолог!!, рутинно-
го призначення бета-адреноблокаторiв пiсля серцевого нападу, п!д час i шсля перенесеного iнфаркгу мiокарда, стрептокiнази при госгрому шфаркп мiокарда, лкуван-ня «м'яко!» гiпергенз!i тощо. H. Bastian et al. вказали, що з початку 1970-х, коли протягом дня оприлюднювали даш 14 рандомiзованих конгрольованих дослiджень (РКД), iнгенсивнiсгь публ!кацш зросла до 75 РКД га 11 систематичних оглядав. Автори наголосили, що в наявних огля-дах «проанал!зовано дуже малу частку здiйснених досль джень». Вони закликали зменшити кшькють досл!джень, «що не е необх!дними», та визнати прюритет створення систематичних огляд!в — «в штересах пац!ент!в, клшь цист!в i менеджер!в охорони здоров'я» [10].
Як зазначено в I частиш ще! стати, у наявних класи-фкащях систематичш огляди належать до вторинних до-сл!джень, або вторинних (джерел) доказ!в (Greenhalgh Т., 2009), синтез!в доказ!в (Haynes В., 2010), вермвок тра-м!д доказ!в (Clover J. et al., 2006) i «корисних доказ!в» (Glasciou P., Del Mar C., 2003). Третина комп'ютерних баз ДМ з! схвалених Кохрейн!вським сшвробиництвом (2013) м!стить саме систематичш огляди.
Методолопчш засади та iнформацiйнi ресурси створення систематичних оглядiв
Систематичн! огляди е важливим !нформац!йним ресурсом насамперед для науковц!в. На !х основ! розро-бляють !нш! вторинш докази високо! якост!, у тому чис-л! м!жнародн! настанови — найопрацьовашше знаряд-дя впровадження доказового пщходу. Анал!з л!тератури св!дчить про постшне удосконалення методолог!! створення систематичних огляд!в, що базуеться на пошу-ку вс!х доступних джерел шформаци, причому роботу з комп'ютерними базами ДМ прийнято доповнювати руч-ним пошуком у друкованих виданнях, насамперед ре-цензованих.
Т. Greenhalgh et al. (1998, 2005) описано специфку ш-формацшного забезпечення розробки систематичних огляд!в «комплексних емп!ричних доказ!в» з питань ш-новац!йних технолог!й i менеджменту в охорош здоров'я [24, 25]. T. Shamliyan et al. (2012) вщзначено пошире-шсть такого недол!ку розробки систематичних огляд!в з питань епщемюлоги хрон!чних не!нфекц!йних захво-рювань, як вщсутшсть оц!нки якост! першоджерел [49]. В останш роки зросла увага до в!дображення в систематичних оглядах досягнення р!вноси в охорош здоров'я (Welch V. et al., 2012, 2013; Petticrew M. et al., 2014) [27, 30, 45, 59].
У 3-му виданш згадано! вище монограф!! Т. Greenhalgh з основ ДМ (2009) наведено алгоритм створення систематичного огляду на ocuoei РКД: «Вкажлъ цш огляду РКД i визначте критер!! включения ^ знайд!ть випро-бування, що в!дпов!дають цим критер!ям ^ вивч!ть характеристики й оцшиъ методолог!чну як!сть кожного вь д!браного випробування ^ на основ! критерив включен-ня поясн!ть, чому ви виключили те чи !нше випробування з систематичного огляду ^ збериъ якнайбтьше да-них, по можливост! звернувшись до дослщниив, як! здш-снювали випробування ^ проанал!зуйте включен! РКД !з використанням статистичного синтезу даних (мета-
аналзу), якщо це можливо ^ по можливосп порiвняйте альтернативнi аналiзи ^ складлъ критичне узагальнення систематичного огляду з зазначенням цтей, матерiа-лiв, методiв i результат» [2, с. 160]. Однак необхщно на-голосити, що критерieм вщбору першоджерел для систематичного огляду e не рандомiзований розподл учасни-тв, а тематика (присвяченi певному питанню) та висо-ка якСть доЫджень, тому поряд iз РКД зазвичай вщби-рають релевантнi первиннi дослщження шших типiв (ко-гортнi, «випадок — контроль»), а також вторинш (систе-матичнi огляди, метааналiзи тощо) [19, 29, 49].
При розробщ систематичних оглядiв принципово важливим визнано: 1) використання точних i вщтво-рюваних методiв пошуку, вiдбору, оцшки та синтезу доказiв; 2) включения дослiджень високого методо-лопчного рiвня, матерiали й методи яких вiдповiдають певним критерiям; 3) неможливють вiдхилення реле-вантних дослiджень через гетерогеннють ix результатiв [2, 10, 39, 60].
Вагу окремого дослщження в систематичному огля-дi визначають його методологiчна якiсть, точнiсть i зо-внiшня валщшсть. Методологiчна ятсть e «мiрою, у якiй дизайн дослщження запобЬае змiщенню»; точ-нють — «мiрою ймовiрностi випадкових помилок», що зазвичай вщображае довiрчий штервал (Д1) результату; зовнiшня валiднiсть — <^рою узагальненосп резуль-татiв», тобто можливосп ix використання в конкретнш популяцй' [2, с. 168].
Ознакою сьогодення е увага до доказiв, зокрема вто-ринних, що видаш не лише англiйською, а й юпанською, китайською тощо [3, 7, 10, 52]. Т. Greenhalgh (2009) навела перелк: iнформацiйниx ресуршв для систематичних оглядев, до якого ввшшли MEDLINE, CENTRAL та «iншi медичнi й парамедичнi бази даних, шшомовна та «сiра» лггература (тези, доповщ, нерецензованi медич-ш журнали, данi фармацевтично'1 промисловостi), поси-лання, вказанi в першоджерелах, i «посилання на поси-лання», iншi виданi джерела, вiдомi спецiалiстам, та так зваш «сiрi» данi з неоприлюднених дослiджень (тобто по-шук через особистi контакти)» [2, с. 165].
Вивчення оглядiв, створених робочими групами Кох-рейнiвського спiвробiтництва, доводить використання ними MEDLINE/PubMed, CENTRAL, численних ш-ших комп'ютерних баз, нацюнальних i регiональниx баз ДМ — китайсько'1, латиноамерикансько'1 (LILACs), ш-дшських (IndMed, MedInd). Iншi британськi та канадсью центри ДМ пропонують власш перелiки першоджерел для розробки систематичних оглядев [19, 29].
За даними P. Royle, R. Milne (2003), первинш досль дження для створення кохрейшвських оглядiв зазвичай вiдбирають у 4 комп'ютерних базах ДМ — CENTRAL (що мютить 79 % таких джерел оглядев), MEDLINE (69 %), Embase (65 %) та Science and Social Sciences Citation Indexes (61 %). Решта 26 комп'ютерних баз, на ят по-силаються експерти Кохрейшвського спiвробiтництва, мютять лише 2,4 % дослiджень — джерел оглядав [47].
2005 року T. Greenhalgh et al. оприлюднили «уш-кальний аналiз», метою якого був опис стратегш пошуку джерел систематичних оглядiв «комплексних i гетерогенных doKasie» [25]. Вони наголосили, що первинш (або
«емшричш») дослщження найвищого методолопчного рiвня для створення систематичних оглядiв з питань дь eвостi лiкувальниx втручань зазвичай знаходять в осно-вних комп'ютерних базах ДМ, проте для розробки систематичних оглядав комплексних i гетерогенних доказiв (наприклад, таких, що стосуються менеджменту в охо-рош здоров'я, «iнновацiй у наданнi послуг») «формальнi пошуковi стратегй', визначенi в протоколах, можуть ви-явитися неефективними». T. Greenhalgh et al. припустили дощльнють використання «неформальних» пiдxодiв i пошукових стратегiй, у тому числi звернення до колег (англ. asking around). Загалом 6 дослщнитв переглянули понад 6000 резюме i назв у комп'ютерних базах ДМ i вь дiбрали з них 1004 повнотекстових книг та статей для по-дальшого критичного оцшювання «на предмет якосл та релевантность». Для заключного перегляду вщбрали 495 джерел (з них 213 «емшричних дослiджень», 21 систематичний чи «квазюистематичний» огляд), 13 «традицш-них» стратегiй пошуку порiвняли з «iснуючими концеп-туальними пiдxодами до узагальнення емпiричниx дока-зiв». Пiсля «широкого пошуку в бiблiотекаx i книгарнях, здiйсненого для «вщчуття» пошукового середовища», T. Greenhalgh et al. використали 3 пошуковi стратегй', якi наведено в табл. 1.
У роботi T. Greenhalgh et al. доведено, що згщно з протоколами вщбирають не бтьше 30 % першоджерел систематичних оглядiв, показано практичну важливiсть пошукових стратегiй, ят традицiйно вважають менш ефек-тивними.
Найпродуктившшою виявилася стратегия snowballing, що дозволила знайти 51 % джерел оглядав; при цьому до-слiдники вщзначили неможливiсть встановити час, ви-трачений на пошук 1 джерела, оскльки його поеднували з критичним оцшюванням. «Витягування» тривало про-тягом дня та вщкрило багато першоджерел, у тому чи^ 5 систематичних оглядiв, не знайдених за допомогою ш-ших методов, i 12 % уах «емпiричниx» дослiджень. За методикою citation tracking знаходили 1 джерело за 15 хв.
23 % iз 495 першоджерел вщбрали на основi персо-нальних знань i порад колег. Подобною виявилася резуль-тативнiсть електронного пошуку з використанням вщо-мих спецiалiстам методик; вш тривав 2 тижнi, i на зна-ходження 1 джерела витрачали близько 40 хв. За допомогою ручного пошуку у журналах, що тривав мюяць, зна-йшли лише 24 статтi; такий пошук тривав 4 тижиi, i на знаходження 1 джерела витрачали в середньому 9 год.
Обговорюючи результати, T. Greenhalgh et al. вказа-ли, що «незалежно вщ кiлькостi опрацьованих баз даних ДМ, пошук джерел для систематичних оглядав комплексних доказiв не може обмежуватися стратегиями, за-явленими в протоколах». Вони вказали на можливу бть-шу продуктивнiсть ручного пошуку в бiблiотекаx, опиту-вань колег, переглядев посилань у списках лiтератури та вщзначили, що «citation tracking е важливим методом пошуку систематичних оглядав, виданих у нерецензованих журналах» [25].
Узагальнення кмьккних доказiв
«Оптимальною складовою» систематичного огляду [10], «кiлькiсним систематичним оглядом» [15], «статис-
Таблиця 1. СтратегПпошуку статей — джерел систематичних оглядв, використан T. Greenhalgh et al. (2005) [25]
Назва стратеги Опис стратеги
Protocol driven Була заявлена на початку дослщження. Передбачала поеднання електронного й ручного пошуку статей. Ручний здш-снювали у 32 журналах i3 13 медичних дисциплш, електронний — у 15 комп'ютерних базах ДМ за визначеними тер-мшами, текстами, наявними у втьному достуш, та iменами авторiв статей
Snowballing Була описана пiсля завершення дослiдження. Полягала у поступовому «витягуванш» статей з посилань на них. Ви-користовуючи методику reference tracking, дослщники «вивчали списки лiтератури, подаш в повних текстах статей, i вирiшували, чи продовжувати Ух опрацювання». Методика citation tracking полягала у використанш спецiальних комп'ютерних ресурсiв (а саме Science Citation Index, Social Science Citation Index, Art and Humanities Citation Index), за допомогою яких витягували ключовi документи, видаш бтьше нiж за 3 роки до того, та щентифтували в основних науково-медичних журналах статп, на яга послщовно посилалися в подальшому
Personal knowledge «Наявш в нас знання та ресурси. Нашi персональнi контакти та академiчнi мережi. Прозорливi вiдкриття (на зразок знаходження релевантних статей пщ час пошуку шших)»
тичним оглядом» [33, с. 255] називають метаанали (англ. meta-analysis) — особливу форму статистичного аналь зу, у якому об'еднують результати декшькох релевант-них дослщжень, оцшюючи певний угоджений результат [33, с. 255]. Уперше метааналiз здшснив K. Pearson (1904) [28]. У сучасних класифк:ац1ях його розглядають i як са-мостiйне вторинне джерело доказiв [2].
Метааналiзи подляють на кумулятивш та проспек-тивт. Першi дозволяють побудувати кумулятивну кри-ву накопичення оцшок за отримання нових даних, дру-гi е спробами розробити метааналiзи дослiджень, якi лише планують. За Т. Greenhalgh (2009), на практищ час-тiше застосовують проспективно-ретроспективт мета-аналiзи, у яких об'еднують опублковаш й новi одержанi результати [2, с. 172]. Використовують також метаанал1з даних окремих пацieнтiв (англ. meta-analysis of individual patient data, MAIPD), метарегресшний анал1з (англ. metaregression analysis) тощо [33, c. 276-278].
ACP (2006) вщдала метаанал1зам РКД топ-позицш в Иерархи доказiв, у якш дослiдження рiзних тишв (почи-наючи з описiв випадтв) розмiщено з урахуванням «чут-ливосл до змiщень» [33, с. 270]. Експерти вказали на за-лежшсть якостi й систематичного огляду та метааналiзу вiд якостi здшснення й наведення результат гх першо-джерел, якими «зазвичай, але не завжди е оприлюдненi дослiдження, та потрапляння останнiх до уваги авторiв» [33, с. 256].
Використання даних метааналiзу при створенш систематичного огляду збтьшуе надiйнiсть останнього як джерела доказiв. Т. Greenhalgh (1998, 2009) назвала такий огляд «вичерпною узагальнюючою вiдповiддю на кон-кретне запитання» та запропонувала розпочинати пла-нування будь-якого наукового або клiнiчного дослщжен-ня саме з пошуку чи самостшного виконання метааналь зу «вах наявних релевантних дослiджень» [2, с. 172; 24].
ПоЫдовшсть створення метаанал1зу е такою: 1) для ощнки результат первинних дослщжень обирають певний («найважливший») вихщ; 2) в уох першоджерелах аналiзують критерй' виключення та невключення, роз-мiри вибiрок, вихiднi характеристики учасникiв, часто-ти гх «випадiння» та «кiнцевi точки»; 3) порiвнюють ви-користанi в дослщженнях методи та одержанi результати. На думку Т. Greenhalgh, результати метааналiзу високо'1 якостi (що зазвичай подають у виглядi таблиць або дере-воподабних графiкiв — блобограм) е зрозумiлiшими для лiкарiв, нiж самостiйне оцiнювання ними першоджерел [2, с. 168-169].
На блобограмах одне пщ iншим наводять результати дослщжень, що позначають абревiатурами гх назв. Вщ-повiднi горизонтальнi лiнiï вщображають вiдносний ри-зик (ВР) пода протягом певного перюду часу в пащен-тiв основно'1 та контрольно! груп. Позначка посереди-нi кожно'1 лiнiï означае «точкову» оцiнку рiзницi мiж гру-пами, а довжина лiнiï вiдповiдае 95% Д1. Лiнiя по центру рисунка (тобто «лш1я вiдсутностi ефекту») вiдповiдае ВР пода 1,0. Якщо ïï не перекривае жодна горизонтальна ль нiя, то йдеться про 95% ймовiрнiсть вщмшносл мiж гру-пами. Якщо горизонтальна лiнiя перетинае вертикальну, це означае або вщсутшсть вiрогiдних вiдмiнностей мiж групами, або недосгатнiй розмiр вибiрки для визначен-ня iстинного результату. Ромб, розташований пiд усiма горизонтальними лiнiями, вiдображае узагальнений результат ВР пода за даними вах дослщжень — з новим, маленьким Д1. Якщо вш перекривае «лшю вщсутнос-т ефекту», то впливу на результат втручання чи фактора, що вивчали, немае [2, с. 168-181].
Для вщповщ на запитання, чи юнуе мiж результатами дослщжень вщмшнють бiльша, нiж та, що може бути пояснена випадковгаю, в метааналiзi оцiнюють 1х гомоген-шсть. Для цього оцшюють або блобограму (результати е гетерогенними, якщо лши дослщжень не перекривають-ся), або критерш %2 (результати гетерогенш, якщо зна-чення х2 суттево перевищуе кiлькiсть включених дослi-джень). Iнтерпретацiя результатiв метааналiзу полягае у поясненш причин гетерогенносгi результатiв дослщжень iз певного питания [2, с. 174-177].
Прикладом гетерогенних доказiв е логотип Кохрей-нiвського спiвробiтництва — блобограма метааналiзу 7 дослiд;жень, у яких вивчали вплив нетривалого використання глюкокортикощв на виживання новонароджених у разi передчасних пологiв [52].
Неоднорщнють першоджерел ускладнюе узагальнення результат дослiджень у систематичних оглядах i метаана-лiзах, що висвiтлено у статп С. Mulrow et al. «Узагальнен-ня неоднорiдних доказiв у систематичних оглядах» (1997). Такими чинниками е неоднорщшсть популяцiй i впливiв факгорiв, що вивчають, а також неоднорщнють втручань, контрольних груп, критерив оцшок результат, структури й методолопчного рiвня дослiджень [42].
Зусилля з удосконалення методологи' створення систематичних оглядiв i метааналiзiв спрямованi на виршен-ня проблеми узагальнення доказiв (неоднорiдних, безпо-середнiх та опосередкованих), що стають 1х основою [2, 16, 42, 60], а також кшькюних i якюних даних [50].
С. Mulrow et al. (1997) вщзначили вщсутнють оптимального методу аналiзу об'еднаних в оглад даних: «Жо-ден метод не дозволяе уникнути невизначеноста, в ус1х випадках необхщш ретельно зваженi рiшення». Вони роздлили докази на прямi й опосередковат: першi «без-посередньо пов'язують вплив чинника, дагностичного методу чи лшувального втручання з розвитком ютинно-го клЫчного результату» — життево важливо!' подй'; другi е ланками ланцюга доказiв, необхщного для встановлен-ня зв'язку iстинноï клiнiчноï подй' з впливом фактора чи втручання. Автори наголосили на необxiдностi розробки аналггачних схем («доказових моделей») для узагальнення непрямих доказiв, що в медицин переважають. У за-значених моделях складну проблему подiляють на скла-довi та встановлюють можливi зв'язки м1ж ними [42].
С. Mulrow et al. дшшли висновку про багатофактор-ну природу й позитивт наЫдки гетерoгеннoстi дoкaзiв, яю «дозволяють оцiнити узгодженiсть результатiв досль джень рiзниx типiв та можливють ïx використання в р1з-них групах пацieнтiв i в рiзниx умовах (тобто збiльшують узагальнення даних). Крiм того, повнiшим стае уявлен-ня про практичну значимiсть, переваги й недмки рiзниx варiантiв дагностичних i лiкувальниx методик» [42].
Автори вщзначили постшне удосконалення спосо-бiв узагальнення та iнтерпретацiï неоднорiдниx даних, для чого використовують «якiснi (суб'ективш) i ылькю-нi (об'eктивнi) методи». До перших належать: 1) наведен-ня результатiв з кожного вузького питання за допомогою таблиць, створення вщповщних систематичних огляд1в або метаанал!з!в; 2) узагальнення даних на основ! обме-женого числа значимих параметрiв; 3) використання непрямих доквз1в за в1дсутност1 чи при недостатнш якос-т1 прямих. Вказано, що при використанш таких таблиць дослщники ризикують «переоцiнювати певнi результати, використовувати статистичну... замiсть клЫчно'х' значи-моста подй', не враховувати 1стинну величину ефекту та м1ру невизначеностi його оцшки, змiшувати опосередко-ванi критери оц1нки з 1стинними кл1н1чними результатами i в результата пщмшяти важливi з клЫчно'х' точки зо-ру подй' загальними мiркуваннями». Прикладом узагальнення даних на основ1 обмеженого числа важливих па-раметрiв е принципи розробки настанов Американсько!' робочо'1' групи з профiлактики USPSTF — урахування со-цiальноï значимоста захворювань, можливостей практичного застосування окремих превентивних методiв i наявних до^з1в ïx ефективностi, пiдтвердженоï за допомогою аналiзу в1рог1дност1 тощо. С. Mulrow et al. писали: «Вщсутнють до^з1в, що пiдтверджують ефект, не озна-чае, що вш насправдi в1дсутн1й. Бiльше того, численш опосередкованi докази на користь альтернативних мето-д1в дiагностики чи лшування можуть мати переваги над единим переконливим прямим доказом на користь втручання, що вивчають» [42].
Характеризуючи численнi к1льк1сн1 методи аналiзу та моделi, що використовують для узагальнення результат дослщжень у систематичних оглядах («дерева ршень», моделi перехщних станiв, диференцiальнi р1вняння, методи стохастичного моделювання, пор1вняння дiапазонiв Д1 тощо), С. Mulrow et al. вказали на ïx обмеження, необ-хщшсть залучення спецiалiстiв 1з статистики та викорис-
тання засобiв обчислювально'1' теxиiки та комп'ютерних програм, що зазвичай залишаються незрозумiлими для клшщистав [42].
Способами досягнення 61льш гомогенних резуль-татiв дослiджень визначено: звуження критерй'в вклю-чення; створення метааналiзiв, у яких розглядають даш щодо кожного пацieнта, отриманi вщ досл1дник1в; розробка стандартизованих критерй'в оцшки результа-т1в i використання методiв визначення стандартизова-но1 величини ефекту або зважено'1' р1зниц1 середнix [33, c. 253-279; 42].
При виявленш неоднорщних даних i для визначення залежносп результатiв систематичного огляду вщ способу його проведення зазвичай здшснюють аналЬз чут-ливoстi, що дозволяе визначити чинники, в1д яких зале-жить узагальнена оцiнка ефекту, та передбачае вивчення запитань типу «що, якби...» («якби були виключеш нео-публiкованi досл^дження», «якби якють дослiджень оц1-нювали iнакше», «якби були включеш чи виключенi ро-боти нижчого методологiчного р1вня» тощо) [2, с. 166167; 34]. Загалом удосконалення як1сних i юлькюних ме-тод1в узагальнення неоднорiдниx даних у систематичних оглядах залишаеться актуальною науковою задачею.
Критичну оц1нку систематичних оглядв i метаанал1-з1в 1з 2009 року зд1йснюють 1з використанням формату PRISMA (Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analyses), створеного на основ1 перегляду консенсусу QUOROM (Quality of Reporting of Meta-analyses, 1999). Для оцшювання якосп некохрейшвських оглядев в^дпов^дають на таи запитання:
1. Чи вщповщае огляд на важливе клiнiчне запитання?
2. Чи провели всеосяжний пошук у вщповщних комп'ютерних базах ДМ та доповнили його ручним по-шуком в шших джерелах iнформацiï, у тому числ1 неан-гломовних?
3. Чи оцшили методологiчиу як1сть досл^джень та чи визначили ïx вагу в огляд1 з урахуванням цього?
4. Чи провели аналiз чутливост1?
5. Чи розглядали отриманi к1льк1сн1 данi в контекста шших аспектав дано'1' проблеми, а також ïx значимгаь з точки зору здорового глузду? [2, c. 162-168].
Кохрейшвсьт огляди критичному оцшюванню не пхдлягають.
Пошук систематичних оглядiв у комп'ютерних базах ДМ
На думку Т. Greenhalgh (2009), пошук систематичних огляд1в повинен бути першим етапом кожного наукового дослщження [2, с. 159-172]. Push-метод передбачае зна-ходження ïx при систематичному опрацюванш спещаль-но1 лiтератури, у тому числ1 рецензованих журналiв, pull-метод — «витягування» з численних комп'ютерних баз ДМ. Чинником, що i стимулюе, i ускладнюе пошук, е постайне прискорення видання нових доквз1в, у тому числ1 систематичних огляд1в.
Варто вхдзначити активне опанування методик роз-робки, пошуку та впровадження систематичних огля-д1в на Сходь Китайськ^ експерти створюють огляди з пи-тань комплементарно'1' та альтернативно'1' медицини, ре-
продуктивних техиологш, безпеки лiкарських 3aco6ÍB то-що. Через 10 рок1в шсля визнання Китаем методологй' ДМ (у 2005 рощ) заявлено про створення в кра!ш понад 200 кохрейшвських огляд1в. Китай належить до 10 кран, чий внесок до Кохрейшвського спiвробiтництва у 2004— 2008 рр. виявився найбтьшим. Використання захщними науковцями потужно! китайсько! нацюнально! бази до-казiв обмежуе мовний чинник. 2008 року цей ресурс мю-тив понад 10 тис. дослщжень, з яких 1,5—2 тис. щороку включали до реестру CENTRAL. Швидюсть збтьшен-ня кiлькостi розробник1в систематичних оглядiв у Кита! удесятеро перевищуе таку в Кохрейнiвському ствробп-ництвi [35].
В Укра!ш, незважаючи на поширення використання iнформацiйних продуктiв ДМ та визнання вп"-чизняними експертами прюритету та перспектив ць е! форми науково-шформацшно! дiяльностi, звернен-ня до систематичних оглядiв пропагують менш напо-легливо, нiж використання мiжнародних настанов або даних первинних дослщжень.
У свiтi визнають надзвичайне розмайтя тем наяв-них систематичних оглядав i важливiсть пошуку таких, що присвяченi менеджменту в охоронi здоров'я та пер-виннiй медико-санiтарнiй допомозi (ПМСД), адже бть-шiсть розробок стосуеться кшшчно! медицини та вто-ринно! профiлактики [4, 10, 58].
Анашз лiтератури засв1дчуе увагу до розробки алго-ритмiв пошуку систематичних оглядав в штернет-ресур-сах ДМ, необхщносп доповнення його ручним пошуком у рецензованих журналах i критичного ощнювання зна-йдених некохрейнiвських оглядiв за загальноприйняти-ми стандартами [2, 10, 23, 28].
Як вщомо, до «корисних ресурсiв доказiв», що мютять саме або переважно систематичш огляди, P. Glasziou, C. Del Mar (2003) вщнесли Кохрейшв-ську бiблiотеку, веб-сайт Кохрейнiвського сшвробгт-ництва, комп'ютерш бази Best BETs та TRIP [23]. 2013 року Кохрейшвське сшвробггаицтво схвалило 11 елек-тронних ресуршв ДМ, опис яких мютить посилання на систематичнi огляди. Це Кохрейшвська бiблiотека, DARE, EvidenceUpdates, TRIP, а також ARIF, Heal-thevidence, OTseeker, PDQ-Evidence for Informed Health Policymaking, OBESITY+, Rehab+ та PEDro [52].
Для пошуку систематичних оглядiв часто звертають-ся до ресурсу MEDLINE, доступ до якого через сервер PubMed (секщя Clinical Queries) е безкоштовним i тех-
шчно простим [2, 23]. Проте Y. Chen et al. (2009) вста-новлено, що MEDLINE забезпечуе втьний доступ лише до 25 % наявних систематичних огляд!в i 18 % ме-таанал!з!в [12].
Еталонною метабазою систематичних огляд!в е кох-рейшвська CDSR [53, 54], у як!й !х наводять у повно-текстовому формат! (ус! ран!ше створен!, переглянут! та оновлеш) або формат! протокол!в (англ. рrotocols for reviews currently being prepared). 1нтенсивнють створен-ня кохрейн!вських огляд!в ! звернення до них невпинно зростае, i !х розм!щення не обмежене базою CDSR. На веб-сайт! Кохрейшвського сшвробггаицтва вщокрем-люють 50 найрейтингов!ших огляд!в — топ-50 (Top 50 Reviews), що дае можливють встановити теми, що були найщкавшими протягом останн!х 24 годин, 7 дшв, 30 дн!в i 3 м!с. [52].
Труднощ!, з якими стикаються при пошуку систематичних огляд!в у низц! популярних комп'ютерних баз ДМ, описала шмецький експерт G. Healy (2007) [28]. Во-на визначила так1 чинники, що ускладнюють пошук: 1) р!з-ну доступн!сть джерел; 2) недостатню ознайомлен!сть i переважне звернення до одних i тих самих ресурс!в; 3) брак пошукових навичок (у тому числ! з формулювання структурованих запитань, використання оператор!в ТА, АБО тощо); 4) незнання формат подання систематичних огляд!в; 5) неврахування часових витрат i мети пошуку (адже виб!р ресурсу й тип пошуку суттево залежать в!д обмежень у час! та причин, що спонукали до нього).
Використання багатьох електронних ресурс!в ДМ не-р!дко обмежуе висока варт!сть доступу до них. Доступ до Кохрейшвсько! б!бл!отеки [53] як ключового ресурсу ДМ е в!льним «для резидент!в багатьох кра!н, у тому числ! Канади, Великобританй, 1рланд!!, Скандинавських кра-!н, Ново! Зеланди, Австрал!!, 1нда, П!вденно! Африки, Польщь.. Латинсько! Америки i кра!н !з низьким р!внем доход!в» (en.wikipedia.org/Cochrane_Library). Доступ до резюме кохрейнюьких огляд!в е безкоштовним скр!зь.
Особливостям подання та пошуку систематичних огляд!в у комп'ютерних базах ДМ присвячено низку робп\ Так, G. Healy описала здшснення «швидко-го» (протягом 2 хв), «прискореного» (за 20 хв) i «роз-ширеного» (за 2 год) пошуку — з використанням по-шукових термМв, якими е компоненти структурованих за принципом PI(E)CO запитань [28]. Вщповщш характеристики електронних ресуршв ДМ наведен! в табл. 2, 3.
База даних Лететь доступу Лететь пошуку огляду В1рогщн1сть знайдено! 1нформацй'
Швидкий пошук
bmjupdates* Втьний Дуже легко. Можна визначити тип дже-рел доказiв Висока: мютить лише систематичш огляди, що вщповщають певним критерiям якостi
Прискорений пошук
TRIP Втьний CKpi3b у cbítí Дуже легко. Можна визначити тип дже-рел доказiв Висока. Включено лише систематичш огляди, що знайдено в оцшених джерелах
PubMed (секфя Clinical Queries) Втьний CKpÍ3b у cbítí Достатньо легко. Систематичш огляди легко вщокремити в разi пошуку через Clinical Queries Не вЫ статп, знайденi через Clinical Queries, е систематичними оглядами, i вони пщлягають критичному оцiнюванню
Примтка: * — назву змнено на Evidence Updates.
Таблиця 2. Комп'ютерш бази доказв, запропонован G. Healy (2007) для швидкого та прискореного пошуку
систематичних огляд'в [28]
Таблиця 3. Комп'ютерш бази доказв, запропоноваш G. Healy (2007) для розширеного пошуку систематичних оглядв [28]
Бази даних Лететь доступу Легтсть пошуку огляду 1^ропдшсть знайдено'| шформаци
EMBASE та ^i спефаль-Hi бази даних (AMED, BNI, CINAHL тощо) Необхщно пщписати-ся та перевiрити мож-ливiсть доступу Важко. Зазначенi бази даних Mi-стять рiзнi джерела шформаци. Для знаходження систематичних оглядiв необхщно використовувати методо-логiчнi пошуковi фiльтри Недостатньо висока. Не кожна робота, знай-дена нав^ь за допомогою методологiчних пошукових фiльтрiв, е систематичним оглядом. Знайдеш систематичнi огляди пiдлягають критичному оцшюванню
LILACs, IndMed та iH. Вшьний CKpi3b у свiтi Не дуже легко. Необхщно використовувати пошуковi термiни, що вщповщають назвам оглядiв Недостатньо висока. Не кожна робота, знай-дена за допомогою пошукових термЫв, е систематичним оглядом. Знайдеш огляди пщля-гають оцшюванню
Тези конференцiй Визначають оргашзато-ри конференцiй та за-гальнi правила доступу до веб-сайлв Категорп доказiв можуть бути наведет, або для вiдокремлення систематичних оглядiв слiд використовувати пошуковi термiни Залишаеться необхiдним критичне оцшювання знайдених систематичних оглядiв, що ускладнюе вiдсутнiсть повнотекстових документ
Google Вiльний скрiзь у свiтi Не дуже легко. Слщ використовувати пошуковi термiни, що вщповщають назвам оглядiв Необхiдно усвiдомлювати небезпеку неяга-сноУ шформаци
За G. Healy, «для надання обГрунтовано!' вщпо-вщ защкавленому пащенту» доцтьно проводи-ти швидкий пошук систематичних огляд1в за допомогою комп'ютерного ресурсу bmjupdates [26], створено-го видавничою групою BMJ сп1льно з шформацшно-досл1дницьким в1дд1лом (Health Information Research Unit) McMaster University. Ця база даних забезпечува-ла медичних пращвниыв найкращими доказами, у тому числ1 коxрейнiвськими оглядами. Стати до не1 вщ-бирали з понад 110 провщних медичних журнал1в, ви-користовуючи спецiальнi ф1льтри якосп та опрацьову-ючи протягом року понад 50 тис. роб1т. Релевантними визнавали 5—6 % з опрацьованих статей, тобто близько 3 тис. протягом року. Знаючи галузь i категорш пошуку, у bmjupdates можна було здшснювати й розширений пошук. На сьогодш назву змшено на EvidenceUpdates [18], ресурс е безкоштовним, i Кохрейшвське сшвро-бггаицтво схвалюе його використання для швидкого пошуку систематичних огляд1в [52].
Для прискореного пошуку систематичних огляд1в G. Healy пропонувала використання комп'ютерних баз TRIP та MEDLINE/PubMed. Надзвичайно ретельний (тобто розширений) пошук оглядев е необхщним при ство-реннi яюсних настанов, i на це витрачають до 2 год 1з кожного питання. Такий пошук здшснюють у комп'ютерних базах ДМ, що наведеш у табл. 3.
Алгоритми пошуку в 3 зазначених ресурсах ДМ описано G. Healy на приклада пошуку доказ1в дieвостi аку-пунктури при безсонш в дорослих, i ми наводили ïx ра-нiше [4, c. 135-137; 5, 6]. Пошуковими термшами визна-чено: Patients — adults with insomnia; Intervention — acupuncture; Comparison — none; Outcome — good sleep. У MEDLINE G. Healy радить скористатися секцieю Clinical Queries, обрати в нш Find systematic review i ввести пошу-ков1 термши, «що знайденi у базi TRIP (insomnia OR sleep disorder OR agripnia OR hyposomnia OR wakefulness OR imsomnia) AND (acupuncture OR needle therapy)». Пюля цього «з'являться дек1лька ро61т, у тому числ1 система-тичн1 огляди». Розглядати знайдену статтю як систематичний огляд дозволить зазначення цього у назв1 чи ви-явлення в резюме факту опрацювання принаймш 2 першоджерел [28].
Вказуючи на складнiсть розширеного пошуку оглядев у базах AMED, BNI, CINAHL та EMBASE, G. Healy вщ-значила наявнiсть у них шформаци' р1зно'1' якост1 та на-голосила на необxiдностi використання пошукових фть-тр1в. Oстаннi розглядають як «передтестову пошукову стратегiю, що враховуе й пошуков1 термiни, i специфiку дизайну дослщжень», що дозволяе прискорити пошук в базах доказ1в саме таких, що вщповщають типу клшчних питань [28].
Комп'ютерш бази ДМ як джерело систематичних оглядiв
Описи Кохрейтвськт ôiÔÂÏomeKU та ïï складово'1' CDSR як основних метабаз систематичних оглдщв, при-свячених дieвостi втручань, наведено в першш части-н1 щш статтi [53, 54]. У MEDLINE/PubMed здшснювати пошук систематичних оглядев, кр1м вiдбирання ïx у секций Clinical Queries, можна за алгоритмом, наведеним на PubMed Quick Start. Надзвичайно великий обсяг цього ресурсу й р1зна як1сть статей ускладнюють його використання [40, 48]. Загальноприйнятим е алгоритм, за яким пошук систематичних оглядев починають у MEDLINE, а не у CDSR, якщо питання стосуеться етюлоги', чинник1в ризику, прогнозу, диагнозу чи явищ [2, 4].
В EvidenceUpdates первинне рецензування статей здшснюе штат дослщник1в (Information Scientists), пот1м принаймнi 3 визнаш експерти — практичнi л1кар1 сис-тематизують вiдiбранi роботи за клЫчними категориями. Передбачено визначення 3 систематичних огляд1в, рейтинг яких був найвищим протягом останнгх 30 дшв. EvidenceUpdates забезпечуе доступ до оприлюднених до-казiв з питань етюлоги, диагнозу, прогнозу, лiкування та економiчниx аспектiв медичних проблем. Вш не м1стить результатiв усгх дослщжень, але використовуе ч1тк1 критерий визначення вал1дност1 роб1т, що заслуговують на увагу кл1н1цист1в. Розробниками EvidenceUpdates вказано на важлив1сть розум1ння користувачами обмеження ро-л1 доказ1в, ушкальносп кл1н1чних випадк1в i можливос-т1 розходження думок експерт1в 1з питань, що вивчають [18]. Схвалено оцшювання читачами релевантносп й но-визни доказ1в в online-режимi — з використанням зна-ряддя MORE (McMaster Online Rating of Evidence) [37].
Отже, особливостями EvidenceUpdates як електронного ресурсу ДМ е представлення нових систематичних огля-дав (зокрема кохрейшвських) i забезпечення доступу до найкращих доказiв з питань ПМСД, внутршньо1 меди-цини та ïï роздiлiв.
Створений 1997 року електронний ресурс TRIP (Turning Research Into Practice) [56] е доступною та зручною мультилшгвальною метабазою доказiв, у тому числ1 з питань ПМСД, про що ми писали рашше [4, c. 99; 5, 6, с. 136-139].
При необхщносп ретельного, розширеного пошуку систематичних оглядiв, що виникае насамперед у про-цесi розробки iнших вторинних джерел доказiв, G. Healy схвалено звернення до електронних ресуршв, що наведе-нi в табл. 3 [28]. Так, база даних Embase присвячена пе-реважно клЫчнш фармакологй' та фармакотерапй'. Вона мютить понад 24 млн статей, вщбраних iз 7,6 тис. рецен-зованих журналiв, що видають з 1947 року. Embase мютить уш роботи, що ввшшли до MEDLINE, та близько 5 млн не включених до нього. Особливу увагу придлено дослiдженням (у тому числ1 систематичним оглядам), що присвячеш безпецi лiкарських засобiв, фармакоекономь Ш та правовим аспектам клiнiчних випробувань i лабора-торних дослiджень [8].
Корисним для роботи з якюною бюмедичною шфор-мацiею, але незручним для пошуку систематичних оглядев [2, с. 41] вважають комп'ютерний ресурс Current Contents/Clinical Medicine, що оновлюеться щотижня.
Ункальну бiблiографiчну базу iз «Сум1жних i комп-лементарних роздiлiв медицини» AMED (Allied and Complemental Medicine) розроблено 1985 року шфор-мацiйною службою Британсько1 бiблiотеки Health Care Information Service. AMED мютить статп з 597 журналiв, як! розд1лено за 3 напрямами — парамедичш спещаль-носп, комплементарна медицина та палiативна допомо-га [2, с. 41; 9, 43].
Доказовш практицi середнього медичного персоналу присвяченi комп'ютернi бази BNI та CINAHL, доступ до яких е платним [2, с. 41; 14, 43]. У BNI (British Nursing Index) йдеться про роботу медичних сестер i аку-шерiв, вона мютить статп з понад 200 спещальних ан-гломовних журналiв, виданих з 1985 року. CINAHL е спещальною базою ДМ для медичних сестер i параме-дитв. Вона не мютить методолопчних пошукових фть-тр1в. У CINAHL шдексують ус1 англомовнi статп, а та-кож публiкацiï Американсько1 асоцiацiï медичних сестер (American Nurses Association) i Нацюнально1 л1ги медсестер (National League for Nursing). На веб-сайл CINAHL Plus Full Text [13] висвилено повш тексти 770 документа i 275 книг, присвячених догляду за хворими, просвгт-ницькш ро6от1 та сощальнш адаптацй' пацiентiв; прош-дексовано понад 5 млн спещальних журналiв i, почина-ючи з 1937 року, опрацьовано 3,2 млн статей. Наведено понад 130 повнотекстових документа 1з доказово!' се-стринсько1 допомоги i близько 360 статей з питань методологи' ДМ. вторинн1 докази, у тому числ1 систематичнi огляди, знаходять на головн1й стор1нц1 веб-сайту у роз-д1л1 Document Types.
ТехнологИ в охорош здоров'я е тематикою таких ш-формацiйних ресуршв ДМ, як HTA та Ovid HealthSTAR..
Базу данж HTA (Health Technology Assessment) Kоxрей-швське сшвробггництво розробляe разом iз розташова-ним у Швеци секретaрiaтом INAHTA. До не1 включа-ють дослiдження, присвячеш оцшщ дieвостi теxиоло-гiй в оxоронi здоров'я, — i завершен^ i таи, що трива-ють. Резюме оглядiв зазвичай e розповщними, а не ана-лiтичними i не мгаять критично!' оцiнки статей. Доступ до HTA можливий з головний сторiнок веб-сaйтiв CRD, NICE та Kоxрейнiвського спiвробiтництвa [11, 43, 62]. Ovid HealthSTAR [44] створено 2000 року на основi да-ниx MEDLINE. Biн присвячений менеджменту в оxоро-нi здоров'я та оцшкам якостi медичник теxиологiй, забез-печye доступ до жyрнaлiв, книг i теxиiчниx доповщей, ви-данж протягом 197З—2002 рр.
Увагу експерта з ДМ привертae низка нaцiонaльниx i регiонaльниx комп'ютерниx баз ДМ. Так, втьним e доступ до LILACS (Literatura Latino Americana em Ciências da Saúde; англ. Latin American and Caribbean Health Sciences Literature) — збiрки докaзiв, одержaниx у медич-ниx зaклaдax Латинсько1 Aмерики та Kaрибського регi-ону [36]. Там мгаяться стaттi з понад 600 жyрнaлiв, вида-eться юпанською, aнглiйською та португальською мова-ми. Змют LILACS (у тому чи^ системaтичнi огляди) не вiдтворюe жодна iншa база ДМ.
Метою створення комп'ютерного ресурсу IndMed [31] було шдексування 77 рецензованж медичниx ж:yрнaлiв, видaниx в 1ндй', починаючи з 198З року. У рaмкax проекту «Нацюнальш бази дaниx iндiйськиx медичниx журна-лiв» розроблено також портал medIND, що мютить повш тексти статей, оприлюднениx в 1нди та iндексовaниx в IndMed чи PubMed.
Систематичш огляди, знайдеш в LILACS, IndMed або подiбниx нaцiонaльниx i регiонaльниx iнформaцiйниx ресyрсax ДМ, пхдлягають критичному оцiнювaнню.
Варто визначити, що основу зaзнaчениx комп'ю-терниx баз ДМ становлять статп, видaнi в науково-медичниx жyрнaлax — рецензовaниx i нерецензова-нж, дрyковaниx i електронниx. Провiднy роль остан-нix в iнформaцiйномy забезпеченш прaцiвникiв оxоро-ни здоров'я визначав В.В. Власов (2001) [1]. Шзшше Т. Greenhalgh et al. (200З) пiдтвердили вaжливiсть ручного пошуку докaзiв у дрyковaниx видaнняx i вказали на високу частоту використання пошуково! стратегй' «переxiд за посиланнями» нaвiть експертами, якi роз-робляли системaтичнi огляди [2б]. Незважаючи на на-явнiсть опрaцьовaниx методик пошуку в спещальния електронниx ресyрсax ДМ, однieю з нaйпопyлярнiшиx пошyковиx систем медично! iнформaцiï в Iнтернетi за-лишaeться Google (G. Healy, 2007) [28].
Веб-сайт Кохрейшвського сшвробпнищва до грудня 2013 року належав до сxвaленого цieю оргaнiзaцieю пе-релку «комп'ютерниx баз узагальнень докaзiв для паць eнтiв» [З2]. Проведений нами aнaлiз структури, змiстy й динамки звернень до 300 коxрейнiвськиx оглядав, що протягом шести 3-мiсячниx перюдав 2011—2013 рр. вxо-дили на сайп www.cochrane.org до топ-З0, дозволив да-йти висновку про увагу користyвaчiв до нaйякiснiшоï на-уково-медично1 iнформaцiï, зокрема з первинно1 профь лактики. У нaйрейтинговiшиx оглядax вщобразився весь спектр превентивниx теxиологiй ^рю^за^йн^, iнфор-
мацшних, фармаколопчних, скриншгових тощо), а та-кож технологй' комплементарно! та альтернативно! меди-цини, концепция факгорiв ризику та програмний пщхщ до профтактики в охоронi здоров'я. Значну частку оглядев завантажували iспанською (10—32 %) та французькою (2—24 %) мовами.
Протягом 6 перiодiв дослщження до топ-50 постш-но входили 7 робгт, присвячених первиннiй профтак-тицi, а саме: «Вакцини для профтактики грипу в здо-рових дорослих» (2010), «Статини для первинно! про-
фiлактики ССЗ» (2011), «Вггамш C для профiлактики й лкування застуди» (2010), «Журавлина для профтактики шфекцш сечового тракту» (2009), «Цинк при за-студi» (2011), «Втручання, спрямованi на профтакти-ку падшь у лiтнiх пацieнтiв, яы мешкають у стльно-тах» (2010) та «Скриншг на рак молочно! залози з ви-користанням мамографи» (2011). Можна припустити зростання уваги як медикiв, так i споживачiв медичних послуг до еталонних ешдемюлопчних доказiв, якими e кохрейнiвськi огляди [3, 6, 7]. ■
Список лггератури
1. Власов В.В. Введение в доказательную медицину /
B.В. Власов. — М.: Медиа Сфера, 2001. — 392 с.
2. Гринхальх Т. Основы доказательной медицины / Триша Гринхальх; [пер. с англ. под ред. И.Н. Денисова, К.И. Сайткулова]. — [3-е изд.]. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. — 288 с.
3. Москаленко В.Ф. 1нформацшне забезпечення доказово! профилактики в охорош здоров'я: кохрейншсьш огляди / В.Ф. Москаленко, О.Г. Пузанова // Наук. вюник Нац. мед. ушверситету 1м. О.О. Богомольця. — 2012. — № 1 (36). —
C. 29-38.
4. Москаленко В.Ф. Методолопя доказово! медицини: [шдручник] / В.Ф. Москаленко, 1.6. Булах, О.Г. Пузанова. — К.: Медицина, 2014. — 200 с.
5. Пузанова О.Г. Комп'ютерна метабаза доказ1в TRIP як шформацшний ресурс первинно! ланки охорони здоров'я / О.Г. Пузанова // Наук. вюник Нац. мед. уншерситету 1м. О.О. Богомольця. — 2012. — № 4. — С. 106-111.
6. Пузанова О.Г. Комп'ютерш бази даних доказово! медицини як джерело систематичних огляд1в / О.Г. Пузанова // Мед. шформатика та iнженерiя. — 2012. — № 4. — С. 36-40.
7. Пузанова О.Г. Кокрановские обзоры как информационный ресурс доказательной первичной профилактики в здравоохранении / О.Г. Пузанова // Вестник Витебского гос. мед. университета. — 2013. — Т. 12, № 3. — С. 174-181.
8. About EMBASE/Elsevier. — [Електронний ресурс]. — URL: www.elsevier.com/online-tools/embase/about (дата звернення 22.06.2014).
9. AMED — The Allied and Complementary Medicine Database. — [Електронний ресурс]. — URL: www.ebscohost.com/ corporate-research/amed (дата звернення: 23.06.2014).
10. Bastian H. Seventy-five Trials and Eleven Systematic Reviews a Day: How Will We Ever Keep Up? / H. Bastian, P. Glas-ziou, I. Chalmers // PLoS Med. — 2010. — Vol. 7 (9): e1000326. — [Електронний ресурс]. — URL: www.plosmedicine.org/article/ info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pmed. 1000326 (дата звер-нення: 11.11.2014).
11. Centre for Reviews and Dissemination of University of York: [сайт]. — [Електронний ресурс]. — URL: www.york. ac.uk/inst/crd (дата звернення: 22.06.2014).
12. Chen Y. Avoidable waste in the production and reporting of research evidence / Y. Chen, K. Yang // Lancet. — 2009. — Vol. 374, Iss. 9692. — P. 786.
13. CINAHL Plus Full Text. Full Text for Top Nursing and allied Health Literature, Plus Additional Resources. — [Електронний ресурс]. — URL: www.ebscohost.com/corporate-research/ cinahl-plus-with-full-text (дата звернення: 23.06.2014).
14. CINAHL — 1981 to date / [NICE]. — [Електронний ресурс]. — URL: www.library.nhs.uk/help/resource/cinahl (дата звернення: 23.06.2014).
15. Cook D. Systematic Reviews: Synthesis of Best Evidence for Clinical Decisions / D. Cook, C. Mulrow, R.B. Haynes // Ann. Int. Med. — 1997. — Vol. 126. — P. 376-380.
16. Epidemiology and reporting characteristics of systematic reviews / [D. Moher, J. Tetzlaff, A.C. Tricco et al.] // PLoS Med. — 2007. — Vol. 4. — e78. — [Електронний ресурс]. — URL: www.
plosmedicine.org/article/info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal. pmed. 0040078 (дата звернення: 12.11.2014).
17. Evaluating the effectiveness of public health interventions: the role and activities of the Cochrane Collaboration / [E. Waters, J. Doyle, N. Jackson et al.] // J. Epid. Community Health. — 2006. — Vol. 60, № 4. — P. 285-289.
18. EvidenceUpdates: [сайт]. — [Електронний ресурс]. — URL: plus.mcmaster.ca/EvidenceUpdates/ (дата звернення: 23.06.2014).
19. Finding studies for systematic reviews: a resource list for the researchers / CRD of University of York. — [Електронний ресурс]. — URL: www.york.ac.uk/inst/crd/finding_studies_sys-tematic_reviews.htm (дата звернення: 22.06.2014).
20. Fletcher R.H. Clinical epidemiology: the essentials / R.H. Fletcher, S.W. Fletcher, G.S. Fletcher. — [5th ed.]. — Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 2012.
21. Generalizability of systematic reviews of the effectiveness of health care interventions to primary health care: concepts, methods and future research / [M. Nasser, C. van Weel, J.J. van Bins-bergen et al.] // Family Practice. — 2012. — Vol. 29 (Suppl. 1). — i94-i103.
22. Get more out of Trip: Systematic reviews. — [Електронний ресурс]. — URL: www.tripdatabase.com/search?criteria= SYSTEMATIC%20REVIEWS (дата звернення: 23.06.2014).
23. Glasziou P. Evidence-based Medicine Workbook. Finding and applying the best evidence to improve patient care / P. Glas-ziou, C. Del Mar. — London: BMJ Books, 2003. — 132 p.
24. Greenhalgh T. Commentary: meta-analysis is a blunt and potentially misleading instruments for analysing models of service delivery / T. Greenhalgh // BMJ. — 1998. — Vol. 317. — P. 395396.
25. Greenhalgh T. Effectiveness and efficiency of search methods in systematic reviews of complex evidence: audit of primary sources / T. Greenhalgh, R. Peacock // BMJ. — 2005. — Vol. 331. — P. 1064.
26. Haynes R.B. bmjupdates+, a new FREE service for evidence-based clinical practice / R.B. Haynes // Evid. Based Nurs. — 2005. — Vol. 8. — Р. 39. — [Електронний ресурс]. — URL: ebn. bmj.com/content/8/2/39.full (дата звернення: 23.06.2014).
27. Health equity: evidence synthesis and knowledge translation methods / [V. Welch, M. Petticrew, J. O'Neill et al.] // Systematic Reviews. — 2013. — Vol. 2. — P. 43.
28. Healy G. Searching for Systematic Reviews / G. Healy // CEBM 5-Day Workshop on Teaching Evidence-Based Practice (10th Sept. 2007). — [Електронний ресурс] URL: www.docs-toc.com/docs/23020990/Searching-for-Systematic-Reviews (дата звернення: 23.06.2014).
29. Hemens B.J. MacMaster Premium LiteratUre Service (PLUS) performed well for identifying new studies for updated Co-chrane reviews / B.J. Hemens, R.B. Haynes // J. Clin. Epid. — 2012. — Vol. 65. — P. 62-72.
30. How effects on health equity are assessed in systematic reviews of effectiveness / [V. Welch, P. Tugwell, M. Petticrew et al.] — [Електронний ресурс]. — URL: summaries.cochrane.org/ MR000028/how-effects-on-health-equity-are-assessed-in-system-atic-reviews-of-effectiveness (дата звернення: 24.06.2014).
31. IndMED: [сайт]. — [Електронний ресурс]. — URL: ind-med.nic.in (дата звернення: 23.06.2014).
32. JAMAevidence Glossary / Users' Guides to the Medical Literature: A Manual for Evidence-Based Practice. — 2nd ed. — [Електронний ресурс]. — URL: www.jamaevidence.com/glossary/ S?#g3540373 (дата звернення: 28.10.2014).
33. Lang T.A. How to report statistics in medicine. Annotated Guidelines for Authors, Editors, and Reviewers / T.A. Lang, M. Se-cic. — [2nd ed.]. — Philadelphia, American College of Physicians, 2006. — 490 р.
34. Lau J. Quantitative synthesis in systematic reviews / J. Lau, J.P. Ioannidis, C.H. Schmidt // Ann. Int. Med. — 1997. -Vol. 127. — P. 820-826.
35. Li Y. Evidence-Based Medicine in China / Y. Li, X. Sun, L. Wang // Value in health. — 2008. — Vol. 11 (Suppl.1). — S. 156158.
36. LILACS database is useful and also free / [BMJ]. — [Електронний ресурс]. — URL: bmj.com/rapid-response/2011/10/28/li-lacs-database-useful-and-also-free (дата звернення: 22.06.2014).
37. McMaster Online Rating of Evidence (MORE). Clinical relevance On-line Rating System: [сайт]. — [Електронний ресурс]. — URL: hiru.mcmaster.ca/more/AboutMORE.htm (дата звернення: 23.06.2014).
38. Mallett S. The typical Cochrane review. How many trials? How many participants? / S. Mallett, M. Clarke // Int. J. Technol. Assess. Health Care. — 2002. — Vol. 18. — P. 820-823.
39. Meade M. Selecting and appraising studies for a systematic review / M. Meade, W. Richardson // Ann. Int. Med. — 1997. — Vol. 127. — P. 531-537.
40. MEDLINE clinical queries are robust when searching in recent publishing years / [N.L. Wilczynski, K.A. McKibbon, S.D. Walter et al.] // J. Am. Med. Inform. Assoc. — 2013. — Vol. 20 (2). — P. 363-368.
41. Mulrow C.D. The medical review article: state of the science / C.D. Mulrow // Ann. Int. Med. — 1987. — Vol. 106. — Р. 485-488.
42. Mulrow С. Integrating heterogenous pieces of evidence in systematic reviews article: state ofthe science / С. Mulrow, P. Langhorne, J. Grimshaw // Ann. Int. Med. — 1997. — Vol. 127. — Р. 989-995.
43. NICE Journals and Databases. — [Електронний ресурс]. — URL: library.nhs.uk/help/resource (дата звернення: 23.06.2014).
44. Ovid HealthStar (HSTR) Database Guide. — [Електронний ресурс]. — URL: site.ovid.com/products/ovidguide/hstrdb.htm (дата звернення: 23.06.2014).
45. Petticrew M. «It is surely a great critisism of our profession...» The next 20 years of equity-focused systematic reviews / M. Pet-ticrew, V. Welch, P. Tugwell // J. Epid. Community Health. — 2014. — Vol. 68 (4). — P. 291-292.
46. Research synthesis and dissemination as a bridge to knowledge management: the Cochrane Collaboration / [J. Volmink, N. Siegfried, K. Robertson et al.] // Bull. WHO. — 2004. — Vol. 82. — P. 778-783.
47. Royle P. Literature Searching for randomized controlled trials used in Cochrane Reviews: rapid versus exhaustive searches / P. Royle, R. Milne // Int. J. Techn. Assess. Health Care. — 2003. — Vol. 19. — P. 591-603.
48. Search filters can find some but not all knowledge translar-tion articles in MEDLINE: an analytic survey / [K.A. McKibbon, C. Lokker, N.L. Wilczynski et al.] // J. Clin. Epid. — 2012. — Vol. 66, Iss. 6. — P. 651-659.
49. Shamliyan T. Systematic reviews synthesized evidence without consistent quality assessment of primary studies examining epidemiology of chronic diseases / T. Shamliyan, R. Kane, S. Jansen // J. Clin. Epid. — 2012. — Vol. 66, Iss. 6. — P. 610-618.
50. Synthesising qualitative and quatitative evidence: a review of possible methods / [M. Dixon-Woods, S. Agarwal, D. Jones et al.] // J. Health Service Res. Policy. — 2005. — Vol. 10. — P. 45-53.
51. Systematic reviews: the process / [Duke University Medical Center Library and Archives]. — [Електронний ресурс]. — URL: guides.mclibrary.duk.edu/ content.php?pid=166533&sid=2107106 (дата звернення: 23.06.2014).
52. The Cochrane Collaboration: [сайт]. — [Електронний ресурс]. — URL: www.cochrane.org (дата звернення: 17.11.2014).
53. The Cochrane Library: [сайт]. — [Електронний ресурс]. — URL: www.thecochranelibrary.com/view/0/index.html (дата звернення: 17.11.2014).
54. The origins, evolution and Future of the Cochrane Database of Systematic Reviews (CDSR) / [M. Starr, I. Chalmers, M. Clarke, A.D. Oxman] // Int. J. Technol. Assess. Health Care. — 2009. -Vol. 25 (Suppl.). — P. 1182-1195.
55. The world health report 2008: primary health care now more than ever / [eds. T. Evans, W.V. Lerberghe]. — Geneva: WHO, 2008. — 125 p.
56. TRIP: [сайт]. — [Електронний ресурс]. — URL: www.trip-database.com (дата звернення: 01.08.2014).
57. Updating systematic reviews: an international survey / [C. Gar-ritty, A. Tsertsvadze, A. Tricco et al.] // PloS ONE. — 2010. — Vol. 5. — e9914. — [Електронний ресурс]. — URL: www.plosone. org/article/info%3Adoi% 2F10.1371%2Fjournal.pone.0009914 (дата звернення: 22.06.2014).
58. Volume and health outcomes: an overview of systematic reviews / [M. Davoli, L. Amato, S. Minozzi et al.] // Epid. Prev. — 2005. — Vol. 29 (Suppl. 3-4). — P. 3-63.
59. Welch V.A. Systematic reviews need to consider applicability to disadvantaged populations: inter-rater agreement for a health equity plausibility algorithm / V. Welch // BMC Med. Res. Methodol. — 2012. — Vol. 12. — P. 187.
60. What types of interventions generate inequalities? Evidence from systematic reviews / [T. Lorenc, M. Petticrew, V. Welch et al.] // J. Epid. Community Health. — 2013. — Vol. 67 (2). — P. 190-193.
Отримано 12.02.15 ■
Пузанова О.Г., Грузева Т.С. Национальный медицинский универеситет имени А.А. Богомольца, г. Киев
Информационное обеспечение доказательной охраны здоровья. Часть II
Резюме. Обосновано усиление значимости систематических обзоров как информационных источников доказательной охраны здоровья. Приведено определение, освещены методологические основы создания систематических обзоров и информационные ресурсы, особенности дифференциального электронного поиска и использования дополнительных поисковых стратегий, критического оценивания и т.п.
Ключевые слова: доказательная охрана здоровья, информационное обеспечение (систематические обзоры, ме-таанализы, компьютерные базы, разработка, систематизация, поиск, оценивание).
Puzanova O.G., Gruzeva T.S.
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
Information Support of Evidence-Based Health Care. Part II
Summary. The strengthening of systematic reviews' values as information sources of evidence-based health care is substantiated. Definition is considered, methodological principles of their creation and information sources are described, as well as features of differential electronic search and the use of additional search strategies, critical evaluation.
fey words: evidence-based health care, information support (systematic reviews, meta-analyses, computer databases, development, systematization, search, appraisal).
