1НФЛЯЦ1Я: СУТШСГЬ, ВИДИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ
Kpicmrna Олегiвна Яцко
Украг'на, ДВНЗ "Чершвецький полШехтчний коледж", викладач DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/01062018/5660
ARTICLE INFO
Received 20 April 2018 Accepted 23 May 2018 Published 01 June 2018
KEYWORDS
inflation.
anti-inflationary measures. causes of inflation, creeping inflation, galloping inflation. hyperinflation
ABSTRACT
The strengthening of inflationary trends in the economy and the significant consequences and problems of further development of the state identified the subject of this study. The purpose of the work is to find out the causes of inflationary processes and ways to overcome them.
© 2018 The Author.
1нфлящя - це процес зростання загального рiвня цш в краш внаслщок порушення закону грошового об^у. 1нфлящя виникае тод^ коли в об^у знаходиться надлишкова кшьюсть грошей. Таке становище веде до !х знецшення, а цши набувають тенденцп до зростання.
С чотири основш причини виникнення шфляцп:
- диспропорцшнють, або незбалансованють державних витрат i доходiв, що проявляеться в дефщит державного бюджету. Якщо цей дефiцит фiнансуеться за рахунок активного використання «друкарського верстата», це призводить до збшьшення маси грошей в об^у, а вiдповiдно i до iнфляцii.
- iнфляцiйне зростання цш може вiдбуватись, якщо фшансування iнвестицiй проводиться аналогiчними методами. Особливо шфляцшне небезпечними е швестицп. пов'язаш з мiлiтаризацiею економiки.
- з зростанням «вщкритосп» економiки, все бшьшим втягуванням ii в мiкрогосподарськi зв'язки збшьшують небезпечнiсть «iмпортованоi» iнфляцii.
- шфлящя набувае самопiдтримуючий характер в результат iнфляцiйних очiкувань.
У мiжнароднiй практицi виокремлюють три рiзновиди шфляцп: повзучу, галопуючу, гiперiнфляцiю. Повзуча шфлящя настае тод^ коли темпи зростання цш не перевищують 10 % на рш. Вона характеризуеться надмiрною емiсiею та прискореним накопиченням грошово1' маси в каналах обiгу без помггного пiдвищення чи за незначного зростання цш [1, с. 851]
Галопуюча iнфляцiя настае тодi, коли темпи зростання цш досягають 10-100 % на рш. Вона спричиняе випереджальш темпи зростання споживчого попиту порiвняно з товарною пропозицiею, що призводить до зростання цш За цих умов формуеться шфляцшний мультиплшатор, який прискорюе деструктивнi процеси в економщ1
Особливо виразно деформацiя економiчних та соцiальних процесiв проявляеться за гшершфляцп. Iнфляцiя переходить у гшерстадда, коли темпи приросту цiн зростають до 50 % за мюяць. [2, с. 12]
Свггова практика знае цший арсенал боротьби з шфлящею. Цей арсенал з певною умовнiстю можна подiлити на двi частини. Вiдома антиiнфляцiйна стратегiя, що об'еднуе цш 1 методи тривалого характеру та антшнфляцшна тактика, вщ яко1' можна чекати результатiв у межах порiвняно невеликого вiдрiзку часу.
Одним iз найважливiших завдань антшнфляцшно1' стратегii е гасiння iнфляцiйних очшувань. Для подолання психологii суб'ектiв економiчноi системи, позбавлення 1'х страху перед знещненням заощаджень, вiдвернення нагнiтання поточного попиту, який зумовлений
52 5(17), Vol.1, June 2018
https://ws-conference. com/
безперервним подорожчанням товарiв i послуг, необхщно зупинити шфлящю. Свiтовий досвiд показуе, що iнфляцiйнi очiкування якнайшвидше долалися там, де виконувалися принаймш дв1 умови. Перша iз них - всебiчне змiцнення механiзмiв ринково! системи. Тшьки вони здатш викликати природне, що супроводжусться збiльшенням кiлькостi i пщвищенням якостi товарiв. зниження цiн або хоча б уповшьнення !хнього зростання. Другою умовою е iснування уряду, який непохитно дотримуеться курсу на поступове викоршення не керуючо! шфляци 1 користуеться довiр'ям бiльшостi населення. Заслужити це довiр'я, щоправда, можна лише тодь коли уряд ставить перед собою цшком визначенi, практично здiйснимi i такi, що можна легко перевiрити, антиiнфляцiйнi завдання, заздалегщь iнформуе про це населення i неухильно домагаеться розв'язання цих завдань.
Другим невщ'емним компонентом антишфляцшно! стратеги е тривала грошова полiтика. I! вщмшна особливiсть - введення жорстких лiмiтiв на щорiчнi прирости грошово! маси. Цей показник визначаеться довгостроковим темпом зростання реального виробництва 1 таким рiвнем шфляци, який уряд вважае прийнятним i зобов'язуеться контролювати. Для того щоб грошова полггика була справдi антиiнфляцiйною, вказаного лiмiту треба дотримуватися протягом тривалого часу ^ найважливiше, незалежно вiд стану бюджету, штенсивносл iнвестицiйного процесу, рiвня безробiття тощо. [3].
Проведення центральними банками стабшзацшно! й антишфляцшно! полггики передусiм здiйснюеться за допомогою таких економiчних важелiв, як облiкова ставка, норма обов'язкових резервiв i операци на вiдкритому ринку. Першi два важелi (регулятори) запускають механiзми непрямо! ди, що з'еднують центральний банк з шшими ланками банювсько! системи. Щцвищуючи облiкову ставку i норми обов'язкових резервiв, центральний банк задае цш системi не iнфляцiйну лшю поведiнки. Використовуючи третiй регулятор, центральний банк уже безпосередньо впливае на стан грошового обпу. Саме вш володiе найбiльшою силою впливу на грошову масу. Важливим заходом антишфляцшно! полiтики е скорочення бюджетного дефщиту з перспективою його повно! лшвщаци до його здiйснення можна йти двома шляхами - через збшьшення доходiв i зменшення видаткiв держави. [4].
Ефективна антшнфляцшна стратегiя мае бути побудована так, щоб звести до мшмуму вплив на нащональну економшу зовнiшнiх iнфляцiйних iмпульсiв, що пов'язаш з перемiщеннями через кордони спекулятивних каппатв. Особливе мiсце в антшнфляцшнш дiяльностi займае державне регулювання валютного курсу. Первюне спiввiдношення валют рiзних кра!н залежить вiд сшввщношення цiн на товари, якi надходять в обмш. В умовах товарного дефщиту i зменшення обсягiв виробництва курс нащонально! валюти кон'юктурно знижуеться через тдвищений попит на iмпорт. Держава сво!ми часто необгрунтованими дiями може сприяти "роздуванню" попиту на iмпорт, на iноземну валюту. Внутршня конвертованiсть нащонально! валюти за значного дефщиту товарiв розвивае попит на шоземну валюту. [4].
При виникненш нестерпно! шфляцшно! ситуаци, необхщно мобiлiзувати тактичний механiзм, швидкодiючий потенщал антиiнфляцiйного регулювання. Таким першим шляхом антишфляцшно! тактики необхщно видшити державну тдтримку пiдвищення ступеня товарностi народного господарства. Зокрема, пшьгове оподаткування тдприемств, що органiзують вiльний продаж продукпв виробництва i послуг. Подiбний рiзновид диверсифiкацi! не потребуе значних витрат, у тому чи^ на заробггну плату, а тому сприяе чистому приросту пропозицп i хоча б тимчасовому припиненню шфляцшних процесiв.
Великий антшнфляцшний заряд несе в собi розумно органiзована приватизацiя державно! власносп. Вона характеризуеться збiльшенням державних доходiв i послабленням напруженостi у видатковш частинi бюджету. Дiевими засобами короткостроково! антиiнфляцiйно! полiтики можуть стати масований iмпорт споживчих товарiв i часткова реалiзацiя державних стратегiчних запасiв, а ще й такий антиiнфляцiйний резерв, як продаж населенню частини нагромаджених шдприемствами матерiальних ресурсiв виробничого призначення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Базилевич В. Д. Макроекономша: Пiдручник/ В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич, Л. О. Баластрик. - К.: Знання, 2004. - 851 с.
2. Бубенко С. 1нфлящя та експортна полггика в Укра!ш / С. Бубенко // Банювська справа. - 2000. - № 2. - С. 12.
3. Полотенко Д. В. Про грош^ шфлящю та фшанси у трансформацшнш економщи> // Фшанси Укра!ни. — 2008. — № 2.
4. Петрик О., Половньов Ю. Прогнозування шфляци // Вюник НБУ. —2004. — № 12.
https://ws-conference.
5(17), Vol.1, June 2018 53