CC BY
7
УДК 34: 316. 624
Т. З. Гарасим1в
заступник директора 1НПП -декан повно1 вищо1 освiти д-р юрид. наук, проф., професор кафедри теори та фiлософii права
Н. В. Мартинюк помiчник суддi Франкiвського суду м. Львова
ШДИВВДУАЛЬНЕ В СОЩАЛ1ЗАЦН: Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМ1Р
© Гарасимгв Т. З., Марисюк Н. В., 2016
Осмислено фшософську категорiю "шдивщуальнкть", ii" cyTHicTb i дефшщи, з'ясовано м1сце та визначено роль 1ндив1дуального у ф1лософсько-правовому контекст1, подано основн1 характеристики шдивщуального. На основ1 значно!" джерельно!" бази висв1тлено основн1 методолог1чн1 пщходи до означено!" проблеми.
Ключов1 слова: особисткть, 1ндив1дуальне, соц1ал1зац1я, ресоц1ал1зац1я, свщомкть, сусп1льство, адаптац1я, в1к, процес.
Т. З. Гарасымив, Н. В. Мартынюк
ИНДИВИДУАЛЬНОЕ В СОЦИАЛИЗАЦИИ: ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВОМ ИЗМЕРЕНИИ
Рассмотрены философская категория "индивидуальность", ее сущность и дефиниции, выяснено место и определена роль индивидуального в философско-правовом контексте, представлены основные характеристики индивидуального. На основе значительного источниковой базы отражены основные методологические подходы к данной проблеме.
Ключевые слова: личность, индивидуальное, социализация, ресоциализация, сознание, общество, адаптация, возраст, процесс.
Т. Z. Gasrasymiv, N. V. Martunyk
INDIVIDUALLY SOCIALIZATION: PHILOSOPHICAL AND LEGAL DIMENSION
Article meaningful philosophical category of "personality", its essence and definition, found the place and the role of the individual in the philosophical and legal context, presented the main characteristics of the individual. Based on significant source base covers basic methodological approaches to the abovementioned problems.
Key words: personality, individual, socialization, resocialization, consciousness, society, adaptation, age, process.
Постановка проблеми. Неввд'емною частиною "сощалiзащi", ii складовою, поряд i3 "штерюризащею", "сощальною адаптащею", е процес "шдивiдуалiзащi'". Це пояснюеться, насамперед, тим, що немае однакових процесiв соцiалiзацii. 1ндиввдуальний досвщ кожноi
особистосп уншальний i неповторний. "Iндивiдуалiзацiя" у цьому разi необхiдна як "процес виявлення i стимулювання нахилiв, задатюв, здiбностей особистостi, врахування 11 потреб та iнтересiв, якi розвиваються, спошб поеднання суспшьно значущого i особиспсного". Соцiалiзацiя також сприяе формуванню шдиввдуальносл особистостi та 11 свободi. У процесi соцiалiзацii розвиваеться "вiдчуття вдентичносл та спроможнiсть незалежно мислити i дмти".
Мета досл1дження полягае у з'ясуванш мiсця та визначеннi ролi iндивiдуального в соцiалiзацii у фшософсько-правовому контекстi.
Стан досл1дження. Дослiджуючи шдиввдуальне в соцiалiзацii у фшософсько-правовому контекст ми зверталися до наукових напрацювань Н. Й. Черниш, Л. И. Анциферова, М. Н. Корнев, Н. П. Волкова, О. О. Якуба, В. Г. Циба, А. Й. Капська, З. Фрейд, Н. Смелзер, М. Хайдеггер, Д. В. Ольшанский, М. П. Лукашевич, Е. Гвденс, В. I. Волович та ш. Та, незважаючи на чималий обсяг наукових публшацш, присвячених вивченню соцiалiзаци особистосп, недостатньо висвгглено, на нашу думку, питання методолопчних пiдходiв до проблеми, що набувае особливо! актуальносп з огляду на сучаснi реалй науки.
Виклад основних положень. Соцiалiзацiя особистостi вiдбуваеться пiд впливом певних чинниюв, спробу класифiкацii яких здшснили Н. Черниш, А. Мудрик, Н. Волкова та ш. Зокрема, Н. Черниш виокремлюе такi чинники соцiалiзацii:
- сукупнiсть ролей i сощальних статусiв, що 1х суспшьство пропонуе людиш;
- соцiальнi спшьноти, у межах яких шдиввд може реалiзувати певнi соцiальнi ролi i набути конкретного статусу;
- система сощальних щнностей i норм, якi домiнують у суспшьстш i успадковуються молодими поколiннями ввд старших;
- соцiальнi iнститути, як забезпечують формування i вiдтворення культурних зразкiв, норм i цiнностей та сприяють 1х передаванню i засвоенню;
- загальну ситуацiю в крат, яка може коливатися вiд жорсткого запрограмованого процесу формування нормативного чи вдеального типу особистосп до переважання стихшносп суспшьних впливiв на шдиввда [1, с. 197].
Натомiсть, А. В. Мудрик групуе чинники, що впливають на соцiалiзацiю, виокремлюючи: макрочинники (космос, планета, етнос, суспшьство, держава); мезочинники (мюто, село, мiсцевiсть, регюн, засоби масово! iнформацii, приналежнiсть до певно! субкультури); мiкрочинники (сiм'я, клас, друзi, школа, сусiди, ровесники, приватш державнi оргашзаци) [2, с. 41]. Н. Волкова пов'язуе чинники соцiалiзацii з довкшлям, вiдповiдно класифiкуючи !х як мега-, макро-, мезо-, мшросередовище [3, с. 39].
Шлях соцiалiзацii людини - це життевий шлях ввд народження до старостi, ввд системи iз зародковими елементами сввдомосл до системи з розвиненою сввдомктю та самосвiдомiстю. 1снують певнi розбiжностi у визначеннi тривалостi процесу соцiалiзацii. Деякi науковцi вважають, що вш тривае все життя, iншi, особливо представники школи психоаналiзу, - що лише у дитинстш, а деяю - що у дитинствi, пвдлггковому вiцi та юностi, тобто охоплюе перюд пiдготовки до активного входження шдиввда у систему сощальних шституцш суспшьства. Одним iз перших описав соцiалiзацiю як процес, що тривае все життя, О. Г. Брiм-молодший. На його думку, соцiалiзацiя дорослих спрямована на змшу поведiнки у новш ситуаци, тодi як у дггей акцентуеться на формуваннi щншсних орiентацiй [4, с. 62].
Ближчими до нашого розумшня процесу соцiалiзацii е "еволюцiйна" концепцм, яку запропонував американський соцiальний психолог Е. Ершсон, та "адаптивно-розвиваюча" концепцм М. П. Лукашевича.
Так, Е. Ершсон вважае, як уже зазначалося, що шдиввду i у дитинстш, i в дорослому вид доводиться долати складш, iнодi критичнi ситуацii, що закономiрно виникають на його життевому шляху i мають специфiчний характер на кожному етат (стадii). Долаючи щ критичнi ситуаци
(стадй) устшно, iндивiд набувае нового сощального досвiду i переходить до наступно!' стадii. Якщо соцiалiзацiя на якш-небудь стадii' не вiдбулася (не вдалося виршити головну на цiй стадй проблему шдиввда) або вона ввдбулася частково, то це негативно впливае на подальшi стадii та на соцiалiзацiю загалом [5, с. 100-152; 4, с. 95-96].
Зауважимо на тому, що Е. Ерiксон вирiзняе такi основнi проблеми соцiалiзацii особистосп на кожнiй з восьми стадш життевого шляху людини:
- стадм 1 - дитячий (немовлячий) перюд; основна проблема - довiра або недовiра;
- стадм 2 - вш 1-2 роки; основна проблема - автономм або сором i сумнiв;
- стадм 3 - вш 3-5 рокiв; основна проблема - шшдатива або почуття провини;
- стадм 4 - молодший шкшьний вiк; основна проблема - старантсть або недбалiсть;
- стадм 5-пiдлiтково-юнацький вiк; основна проблема - становлення шдиввдуальносл (iдентифiкацiя) або рольова дифуз1я (невизначенiсть у виборi ролей);
- стадм 6 - молодi роки; основна проблема - шгимтсть або самостiйнiсть.
На думку Е. Ершсона, на 5-й i 6-й стадмх основною проблемою соцiалiзацй е пошук свого мiсця в житп, вибiр подальшого шляху (навчання, робота тощо), а також формування вдеолопчних позицiй та орiентирiв особистостi;
- стадм 7 - середнiй вш; основна проблема - продуктивнiсть (творча) або стагнацм (творчий застiй);
- стадм 8 - старiсть; основна проблема - умиротворення або ввдчай [4, с. 64-65].
Сутнiсть адаптивно-розвиваючо! концепцii М. Лукашевича полягае в розглядi соцiалiзацй як взаемодii людини з довкшлям шляхом (за допомогою) адаптацiй, що змiнюють одна одну, у кожнш зi сфер 11 життедiяльностi [4, с. 84]. У тих випадках, коли складтсть нових життевих ситуацiй не перевищуе адаптивних можливостей шдиввда, процес соцiалiзацii проходить нормально. У людини накопичуеться власний сощальний досввд засвоення нових життевих ситуацш, вiдбуваються формування та розвиток шдиввдуального адаптивного механiзму, який дозволяе устшно адаптуватись до нових ситуацш, спираючись на пiдтримку соцiалiзацiйних шститупв у суспiльствi. Коли виникають труднощi пiд час вирiшення ново' складно! життево! ситуацii, що перевищуе адаптивш можливостi особистостi, тодi основною проблемою й соцiалiзацй стае реалiзацiя адаптивно! потреби особистосл [4, с. 86].
Для нормального життя в шститущонованому й iерархiчному суспiльствi людина мае бути соцiалiзованою, тобто в не!' повинен сформуватися та запрацювати мехатзм самосвiдомостi, здатний пов'язувати спадковi бю- та психогеннi й набутi сощогент потреби в коротко- й середньотривал1 та стратегiчнi довготривалi програми життед1яльносп щодо задоволення цих потреб за умови дотримання моральних i правових норм стосовно шших суб'ектiв. Для реалiзацii таких програм, особливо стратепчних, критер1ями яких е самореалiзацiя, особислсть мае здобувати знання, виявляти волю й толерантшсть, керуватись у сво!х д1ях совiстю, порiвняно самостiйно приймати ршення i вiдповiдати за !х наслiдки, тобто бути суб'ектом мiжособистiсноi дiяльностi. У процесi соцiалiзацii особистосл з розвитком культури й цившзацй дедалi б1льшу роль виконують цшеспрямоваш форми впливу на людину порiвняно зi стихiйними, а навчання i виховання розглядаються як механiзми та засоби цшеспрямовано! соцiалiзацii [6].
Отже, важливим питанням теорй соцiалiзацii е питання сощального типу особистосп. Для чого потрiбна типолог1я особистостi? Точну ввдповвдь на це запитання дав К. Юнг. На його думку, типолопя - це, по-перше, критичний шструмент дослiдження; по-друге, помiчник у розумшш широкого рiзноманiття iндивiдiв i ключ до фундаментальних вiдмiнностей у психолопчних теор1ях; по-трете, суттевий зашб для визначення "особистiсного" рiвня практичного психолога, для уникнення серйозних помилок пвд час роботи з пащентами [7].
Проблема соцiального типу особистосп - предмет дослiдження психологii, фшософй, соцiологi!', iсторi!', етнографii, культурологi!' та ш. Найактивнiше цим займаеться психологм, в якiй соцiально-iсторичний тип особистосл визначаеться поняттям "соцiальний характер".
Класичним досягненням психологй стала типологiя сощальних характерiв, створена 1947 р. у СШАЕ. Фроммом. Вiн визначив поняття "соцiальний характер" як "специфiчну форму людсько!
енергй, що виникае в процесi динамiчно!' адаптацй людських потреб до певного способу життя в певному суспшьство За сво!м змiстом соцiальний характер визначае думки, почуття, дii, свггогляд тощо, якi е загальними для бшьшосп людей конкретно! суспшьно! спшьноти".
Е. Фромм був не першим серед дослвдниюв ще! тематики, але однак йому належить прiоритет у творенш цшсно! концепцй типологй сощальних характерiв. Найбшьш чiтко його концепцм соцiальних характерiв особистостi викладена у пращ "Втеча вiд свободи" [8]. Формулюючи сво! 1де1, мислитель визначив сощальний характер як сукупнiсть рис, що е спшьною для бшьшосл членiв конкретно! групи. У сощальний характер входить лише та сукупшсть рис, що властива бшьшосл члетв сощально! групи i виникла в результат спшьних для них переживань i однакового способу життя.
Тема соцiального типу особистосл активно розробляеться й у вггчизнянш науцi. У радянський перюд опублiковано чимало праць, присвячених характеристик радянського типу особистостi. Серед психолопв тему "радянського" типу особистостi найактившше розробляв М. Д. Левiтов. 1956 року вийшла його праця "Вопросы психологии характера", яка згодом кшька разiв перевидавалася (до 1969 р.) за назвою "Психология характера" [9]. У цш пращ, присвяченш дослвдженню характерiв старшокласникiв, концепцм характеру розкриваеться як змютовий i суспшьно значущий компонент, змiстом спрямованостi, основою яко! е свiтогляд людини.
Широке визнання отримала концепцм типiв соцiальних характерiв росiйського вченого Б. С. Братуся [10]. У межах свое! концепцй учений виокремлюе: а) етнопсихолопчний тип особистост в росiйськiй лiтературi; б) сощально-психолопчний тип особистостi в радянськш культурi; в) психосоцiальний тип перюду перебудови суспшьства, тобто сьогодення. Щ три типи соцiальних характерiв розглядаються в аспектах моралi й моральности
Говорячи про такий перехiдний стан, у якому формуеться новий сощальний тип особистосп, К. Хорт ввдзначае два його показники: ригвдшсть реагування; розрив мiж можливостями людини та !х реалiзацiею [11]. Ригiднiсть реагування - це ввдсутшсть те! гнучкост, яка дозволяе людям реагувати рiзними способами на рiзнi ситуацй. Розходження мiж потенцiйними можливостями людини, й обдаруваннями та й реальними життевими досягненнями сприяе пiдтриманню перехiдного потребово-мотивацшного стану як захисного механiзму в умовах несприятливого для не! способу життя.
Такий перехвдний стан потребуе ново! "техшки iснування", сутнiсть яко! полягае в тому, що планування дiяльностi в соцiальнiй сферi вимагае ввд особистосп, по-перше, врахування швидких темтв змiн соцiально!' реальностi, а, по-друге, високо! особистiсно! толерантностi до невизначеносп [12, с. 3-17]. Така "техшка iснування" передбачае розгляд соцiалiзацi!' особистостi як !! ресоцiалiзацi!, як процесу, в результат якого формуеться умшня орiентуватися у непередбачуваних ситуацмх. Змiна умов буття порушуе перед особиспстю низку проблем щодо освоення нових шструментальних технiк взаемодi!' з новою конкретно-юторичною дiйснiстю.
Висновки. Пвдсумовуючи, доц]льно зробити дек]лька узагальнень.
Сощальний тип особистосп - це характеристика особистосп з боку соцiально значущих !! компонентiв, тобто таких якостей, яю е сп1льними для бшьшосп людей певно! соцiально!' сп1льноти (усереднений характер певного суспшьного ладу) i зумовленi обов'язковими вимогами до не! зi сторони конкретно! соцiально-економiчно! системи.
Сощальний тип особистосп виконуе функщю "зразка", "норми" поведiнки, а також матрищ, на основi яко! формуються iндивiдуальнi риси особистостi певно! сощально-юторично! епохи.
Модель соцiального типу особистосп е засобом визначення рiвня соцiалiзованостi людини, а також критерiем дорослост.
Соцiальний тип особистостi - кторичне явище, що виникае та змшюеться у процесi динамiчно!' адаптацi!' людських потреб до певного способу життедмльносп.
В умовах трансформацй сусп1льства, коли одночасно ствюнують нове i старе, формуеться новий сощальний тип особистосп, для якого характерне, з одного боку, пвдсввдоме засвоення
архетитв старого суспшьства, що вже ввдмирае, а з шшого - нових цшностей, iнтересiв, що зумовленi новим життевим простором.
Одночасне iснування багатьох цшностей, жодна з яких не е чггко структурованою нормативною моделлю, утруднюе ситуацiю сприйняття соцiальних норм, ускладнюючи процес соцiалiзацii. Такi умови вимагають ново! "технiки iснування", сутшсть яко! полягае в тому, що планування дiяльностi в соцiальнiй сферi вимагае вiд особистостi, по-перше, врахування швидких темпiв змiн сощально! реальности по-друге, високо! особисто! толерантностi до невизначеносп. Така "технiка iснування" передбачае розгляд формування особистосп як й ресоцiалiзацii, як процесу, в результат якого формуеться умшня орiентуватися у непередбачуваних ситуацмх. Тому, на закономiрностi формування соцiального типу особистостi необхвдно зважати в усiх ланках процесу цшеспрямованого виховання.
1. Черниш Н. Й. Соцюлоггя / Наталгя Йоситвна Черниш. - Льв1в: Кальваргя, 2003. - С. 13, 138-139. 2. Социальная психология личности в вопросах и ответах / под ред. проф. В. А. Лабунской. -М.: Гардерики, 1999. - С. 41. 3. Волкова Н. П. Педагогика / Наталгя Павлгвна Волкова. - К.: Вид. Центр "Академия", 2001. - С. 36. 4. Актуальна проблеми теорп I практики соцгальног роботи на межг тисячолть: монография / В. П. Андрущенко, В. П. Бех, М. П. Лукашевич, 1.1. Мигович. - К.: УДЦССМ, 2001. - Кн. 1. - С. 50-52. 5. Эриксон Э. Г. Идентичность: юность и кризис / Эрик Гомбергер Эриксон. - М.: Прогресс, 1996. - 396 с. 6. Лукашевич Н. П. Социология воспитания / Н. П. Лукашевич. - К.: МАУП, 1996. - 180 с.; Лукашевич Н. П. Социология образования / Н. П. Лукашевич, В. Т. Солодков. - К.: МАУП, 1997. - 192 с.; Москаленко В. В. Социализация личности / В. В. Москаленко. - К.: Вища школа, 1986. - 198 с. 7. Юнг К. Психологические типы / Карл Густав Юнг. - М., 1995. 8. Фромм Э. Бегство от свободы / Эрих Фромм. - М.: Прогресс, 1990. - 328 с. 9. Левитов Н. Д. Психология характера / Николай Дмитриевич Левитов. - М.: Просвещение, 1969. - 424 с. 10. Братусь Б. С. Психология. Нравственность. Культура / Борис Сергеевич Братусь. - М.: Изд-во МГУ, 1994. - 145 с. 11. Хорни К. Невротическая личность нашего времени / Карен Хорни; под ред. Г. В. Буроменской. - М.: Прогресс, 1993. - 480 с. 12. Анциферова Л. И. Психология повсе-дневности: жизненный мир личности и "техника" её бытия / Л. И. Анциферова //Психологический журнал. - 1993. - № 2. - С. 3-17.
