CC BY
21
УДК 619:616.3:619:612.017
Маслянко Р.П., д.б.н., професор. Куртяк Б.М., д.вет.н..
Пундяк Т.О., астрант кафедри етзоотологи © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт
iмет С. З. Гжицького
1МУНОРЕГУЛЯЦ1Я В СИСТЕМ1 М1КРОФЛОРА - ШЛУНКОВИЙ-
КИШКОВИЙ ТРАКТ
Динамiчний баланс мжрофлори шлункоео-кишкоеого тракту (ШКТ) теарин тдтримуеться як iмунними, так i неiмунними мехатзмами. Голоену роль при цьому еiдiграють лiмфогдна тканина кишечника. Нормальна мжрофлора залучаючись е iмуннi мехатзми, сприяе станоеленню iмунног системи ШКТ, еиконуе iмуномодулюючi функцп, прояеляе актиетсть ад'юеанта. Станоелення еласного iмунiтету починаючи з iмунодефiциту ноеонароджених i до розеитку iмунологiчног компетенцп, еiдбуеаеться на тлi мжробног колотзацп кишечника. 1ндигентна мжрофлора е еажлиеим регулятором iмунного дозрiеання. До^дження остантх роте показали, що нормальний розеиток лiмфогдног тканини кишечника, а також шдукцп оральног толерантностi е значтй мiрi залежить еiд тдигенног молочнокислог мжрофлори (Lactobacillussp., Bifigobacteriumsp.). В сеою чергу дисбютичш еiдхилення можуть змтити фенотип лiмфогдног тканини кишечника е бж перееаження Th-2 лiмфоцитiе, а також сприяючи розеитку алергiчних реакцт, атотг, запальних процеЫе. Соматичш гiпермутацiг та переключення антиты на iмуноглобулiни секреторного типу (IgA) шдикуеться колотзащею кишечника бактерогдами та тшими облкатноанаеробними бактерiями i е цыому еiдiграють критичну роль е регуляцп кишкоеог мжрофлори.
В оглядi розглядаються можлиеi мехатзми розтзнання рiзних таксономiчних груп i формуеання еiдпоеiдi на мкцееому та системному рiенi. Щлком iмоеiрно, що центральну роль тут еiдiграють Toll- рецептори, лектини та т. молекулярн структури. Остантм часом було запропоноеано ноеий мехатзм протизапальног дИ коменсальног мжрофлори, еключаючи дт NF-KB транскрипцтного фактору. Подальше еиечення езаемодт мтрофлори з ттестинальним трактом макрооргатзму дозеолять краще зрозумти патогенез багатьох захеорюеань як ШКТ, так i тих, що мають системний характер i едосконалюеати шляхи гх лжуеання.
Ключовi слова: iмунорегуляцiя, кишечний тракт, мжрофлора, лiмфогдна тканина кишечнику.
Шлунково-кишковий тракт (ШКТ) макрооргашзму - це вщкрита бюлопчна система, що знаходиться в постшному контакт з мшросв^ом. Головний принцип
© Маслянко Р.П., Куртяк Б.М., Пундяк Т.О., 2011
268
Ail протективних Mexam3MiB, яю здшснюють контроль за колошзащею ШКТ, полягае в здатност BiApi3ra™ HenaToreHHi елементи (бактери, вiруси, бактери коменсали, пожива) вщ ентеропaтогенiв. В TOpMi icHye регуляцiя та селектившсть мехaнiзмiв захисту, котрi в юнцевому тдсумку визначають iмyнологiчнy толерaнтнicть вщносно шдигенно1 мiкрофлори чи iмyннa ввдповвдь на патогени. Втрата "орально!" толерантност до нормально1 (коменсально!) мiкрофлори може спричинити aлергiю, розвиток ayтоiмyнних розлащв i запальних захворювань кишечника[6,10,12].
Велика кшьюсть доcлiджень, проведених в останш роки, показали, що ШКТ - це важлива частина iмyнноl системи людини i тварин. В реaлiзaци iмyнних мехaнiзмiв на рiвнi кишкового трaктy берyть yчacть три ключових i одночасно взаемозв'язаних компонентiв: 1-нормальна мжрофлора; 2^мфо!дна тканина, acоцiйовaнa зi слизовою оболонкою кишечника; 3-цитокiни як фактори мiжклiтинноl взаемоди, продукти секреци iмyнокомпетентних i Фогоцитуючих клiтин.
Нормальна мшрофлора кишечника подiляeтьcя на обл^атну та факультативну. До обл^атно1 вщносяться мiкрооргaнiзми, що поcтiйно входять до складу нормофлори та ввдграють важливу роль в метaболiзмi оргaнiзмy господаря та його захисту вщ збудниюв iнфекцiйних захворювань. Представники факультативно1 мжрофлори досить часто зycтрiчaютьcя у здорових гоcподaрiв, але вони поcтiйнi i час вiд часу змiнюютьcя.
Нормальна мшрофлора на 90% складаеться iз суворо анаеробних видiв, а вс фaкyльтaтивнi анаероби та аероби складають до 10%. Якicнi (видивi) та кшьюсш cпiввiдношення мiж рiзними групами мiкрооргaнiзмiв характеризуються певною cтaбiльнicтю, що важливо для реaлiзaцil рiзновидних функцш нормально1 мiкрофлори, таких як тдтримання колошзацшно1 резиcтентноcтi, участь у процесах травлення, cинтезi вiтaмiнiв i бактерюцишв. Поряд з цим нормальна мжрофлора залучаеться до iмyнних мехaнiзмiв, сприяючи становленню iмyнноl системи ШКТ, виконуе iмyномоделюючi функци, проявляе aктивнicть ад'юванпв. В цьому плaнi привертае увагу перiод ранньо1 мжробно1 колошзацп кишечника.
Вщомо, що iмyнний статус неонатальних тварин розглядаеться як фyнкцiaльний iмyнодефiцит. Становлення власного iмyнiтетy, починаючи з iмyнодифiцитy новонароджених i до розвитку iмyнокомпетенцil, вiдбyвaeтьcя на тлi мшробно! колошзаци кишечника. Тому нормaльнiй мiкрофлорi належить icтотнa роль в цьому процесс
Для мiкрофлори кишечника тварин раннього в^ характерний високий популяцшний рiвень бiфiдобaктерiй, якi можуть складати до 95% всього бiоценозy товстих кишок. Поряд з тдтримкою балансу мжробно! екологп та зaпобiгaнню бaктерiaльноl транслокаци бактерп цього роду проявляють ад'ювантну aктивнicть. Зокрема, було показано, що при додаванш штаму Bifidobacteriumbreve в культуру клiтин пейерових бляшок разом з рiзними антигенами (rotavirus, poliovirusruinfluenzavirus) продyкцiя антиген cпецифiчних iмyноглобyлiнiв IgA була бiльшою, нiж при введенш тiльки одного антигена: у неонатальних д^ей, яким вводили цей препарат, були доcтовiрно вищими титри aнтиротaвiрycнихIgA-
антитш i знижена частота видшення вiрycy, поряд з цим вiдмiчено також зростання продукци анти - influenzaIgG'- aнтитiл [41].
Що стосуеться лактобактерш, то частота !х виявлення у кишечнику д^ей раннього вiкy значно поступаеться бiфiдобaктерiям, крiм цього, кiлькicний рiвень ще! групи бaктерiй, менш cтaбiльний шж бiфiдобaктерiй i зазнае icтотним коливанням. Так, за даними [9,23] встановлено, що у здорових д^ей до 8-мicячного вiкy частота виявлення в кишечнику лактобактерш складала 100%. Крiм цього показано, що юльюсний i якicний склад рiвня iнтеcтинaльнихлaктобaктерiй в бiльшiй мiрi залежить вiд контролю з боку iмyнноl системи оргaнiзмy порiвняно з рiвнями, характерними для менш iмyногенних бiфiдобaктерiй [14,17]. G дaнi про те, що бактери роду Lactobacillus здатш активувати кл^инний iмyнiтет i пригшчувати продyкцiю IgE. Так, штам Lactobacilluscaseishirola (Lcs) invitro та invivo активуе антиген презентyючi клiтини, пiдвищye секрецш 1Л-12 та 1ФН-з та пригшчуе cекрецiю 1Л-4; 1Л-5; 1Л-5 та JgE [3,5,7,8]. Автори роблять заключення, що тaкi модyлюючi влacтивоcтi штаму Lcs ведуть до змiн напрямку диференщаци Т- гелперних лiмфоцитiв (ThO) вiд неонатально недорозвинутих Th 2, яю беруть участь в реакщях гуморального iмyнiтетy до Th 1, що контролюють кл^инну ланку iмyнiтетy [29,42].
Iмyннi ефекти шдигенно! молочнокисло! мжрофлори тicно зв'язaнi зi складом i бiоaктивнicтю молозива та молока. Цш проблемi присвячено значну кшьюсть публжацш останнього часу [19,22,42]. До фaкторiв молока, що активно впливають на реaлiзaцiю рiзновидних фyнкцiй ШКТ, вщносять також бiоaктивнi агенти: рiзнi гормони, фактори росту для бiфiдобaктерiй, нейропептиди, речовини з протизапальними та iмyномодилючими властивостями. Серед фaкторiв, здатних модулювати iмyннy систему, видiляють нуклеотиди, гормон пролактин, який дie також на кишечний ештелш i IgA- aнтитiлa. Дозрiвaнню та росту ештелш потенцiйно можуть сприяти цитокiни, шсулш- подiбний фактори росту, якi також присутш в молоцi.
Рядом aвторiв виявлено тicний зв'язок мiж штестинальною колонiзaцieю бактеро!дами та дозрiвaнням мшцево! iмyнно!' системи ШКТ. Було показано, що бактеро!ди виду B.fragelis здатш iндикyвaти розвиток гуморально! iмyнно! вщповвд [23]. Зокрема встановлено, що колошзащя бактеро!дами супроводжуеться пiдвищенням рiвня IgA i IgM секретуючих клiтин у кровi дiтей раннього вiкy.
Крiм вказаних груп бaктерiй, якi складають значну частину кишечно! мiкрофлори в ранш перiоди розвитку оргaнiзмy i його адаптацп в кишечнику виявляють велику кiлькicть бaктерiй, що вщносяться до умовно-патогенних груп. Такими групами бактерш е коагулазопозитивш cтaфiлококи, ешерихп з низькою бiологiчною aктивнicтю та здатшстю продукувати гемолiзини [9].
1мунолопчно в лiмфо!днiй ткaнинi кишечника видшяють iндyктивнy та ефекторну зони. В шдуктивнш зонi кишечника знаходяться пейеровi бляшки, cолiтaрнi фолiкyли та фол^лярш утворення черв'якоподiбного вiдроcткy. В рiзних зонах фолiкyлa знаходяться зрiлi форми лiмфоцитiв, на рiзних cтaдiях диференщацп, а також макрофаги, фолiкyлярнi дендритш клiтини. Нaявнi там Т-
лiмфоцити мають в основному СВ4+фенотип з функщею посилення синтезу ^А, та в меншш мiрi-CD8+ фенотип опосередковуючий цитотоксичнiсть [11,12,17,36]. В-кл^инних зонах фолiкулiв знаходяться кл^ини з маркерами CD19, CD20, т^М, mIgD 1х попередники продуцентiв ^А. Функцiя пейерових бляшок направлено на тдготовку на1вних (неактивних) Т- i В-лiмфоцитiв пiд час 1х активацп, промферацп та визначення напрямку диференщаци, наприклад в бiк синтезу ^А чи IgМ у випадку В-кл^ин. Необхiдний в процесi тако! пщготовки контакт з антигеном здiйснюeться за участю епiтелiя, котрим оточенi фолили БАБ (ЮШс1е-а880с1а1еёеркИе1шт). Характерною ознакою такого епiтелiю е наявнiсть М-кл^ин, якi здiйснюють постачання чужорiдного матерiалу шляхом транс-епiтелiального транспорту iз просв^ кишечника до лiмфоlдноl тканини [11,12,36,37].
Ефекторна зона представлена вщдшами: 1аттаргорпа(ЬР) та епiтелiем слизово! оболонки кишечника. На ЬР присутнi СДЗ+Т-клiтини, що несуть а, в ТКР, СД4+, СД8+, КК- кшлерш клiтини, В1- лiмфоцити, що синтезують низько афшш антитiла, а також В- кл^инш субпопуляци СД11в+, СД5+, 5 1§М> макрофаги та дендритнi клiтини. Синтез ^А- складае одну iз основних функцiй цього вiддiлу. Якраз на ЬР мiститься переважно IgA- продукуючi клiтини, хоча можуть зустрiчатися також синтез лiмфоцити [32,40].
Епiтелiальний шар слизово! оболонки розглядають як ще один вiддiл ефекторно! зони. В iмуннi механiзми залучають два основних компонент ще1 дiлянки: внутршньо епiтелiальнi лiмфоцити (ВЕЛ) та епiтелiальнi клiтини кишечника (ентероцити, ВЕЛ) [6,10-17].
ВЕЛ розглядають як природжений компонент захисту ШКТ i як антигенпрезентуючi клiтини [11,17]. При стимуляци ВЕЛ можуть продукуватися рiзнi хемокiни та цитоюни. Вважають, що роль ВЕЛ полягае в регуляци клiтинного мжрооточення як у внутрiшньо епiтелiальних дшянках, так i на ЬР, в адаптаци реактивностi тканин господаря до варiабельного вмiстимого ШКТ.
Клiтини, що залучаються до iмунно! вiдповiдi господаря на мшробш антигени, секретують розчинш медiатори - цитокiни. Цитокiни ввдграють важливу роль, як регулятори iмунно! вiдповiдi в ШКТ. До цих медiаторiв природженого та набутого iмунiтету вiдносяться: iнтерлейкiни (1Л), iнтерферони (1ФН), фактори некрозу пухлин (ФНП), хемоюки, колонiестимулюючi фактори (КСФ) та фактори росту (ФР). Порушення регуляци цитокшв, наприклад, !х надлишок, може привести до неконтрольовано! активацп iмунно! вщповвд [2-5].
Важливими представляються сучаснi даш про регулюючу роль цитокiнiв в iмуннiй вiдповiдi органiзму на патогенш чинники. Вiдомо, що контакт господаря з хвороботворчим антигеном рiзно! природи супроводжуеться сигналом 'Чмунолопчна тривога", при якому бiохiмiчнi структури патогенш-патогеносоцшоваш молекулярнi патерни (РАМР) служать стимуляторами цитоюшв; до них вiдносяться: лшополшахариди (ЛПС), капсульнi полiсахариди (зимозан), тейхоевi кислоти, пептидоглiкани, лшопротещи, лiпiди, поверхневi бiлки (флагелiни), одноланцюговi молекули ДНК та iншi [10]. Рецептори, що розтзнають цi структури об'еднуються у велику групу, яка отримала назву РКЩпатерн-розтзнавальш рецептори). Представники ще1 групи були виявлеш на
мембранах велико! кшькост рiзних кл^ин. Крiм групи молекул PRR, на поверхш антиген-презентуючих кл^ин (АПК) i фaкторiв експресуються рецептори для iмyноглобyлiнiв класу IgG (FcqR) i комплементу [23].
Виначення рiвня протизапальних цитокiнiв у вiдповiдь на вщповщш iмyннi стимули штестинально! мжрофлори було використано для оцiнки iмyнного статусу, зокрема дiтей рiзного в^ з запальними процесами товсто! кишки [1].
При вивченш постнатально! адаптаци iмyнно! системи новонароджених тварин i людини було виявлено переважання протизапальних цитоюшв на тлi зниження потенщалу протизапальних фaкторiв. Автори вважають, що розвиток системно! запально! реакцп в оргaнiзмi на рaннiх cтaдiях розвитку при iнтенcивнiй стимуляци антигенами мшробного походження перешкоджае синтезу лiмфоцитaми протизапальних цитоюшв 1Л-4 i ТФР (трансформуючого фактора росту та запущених ними мехашзми зворотного зв'язку)[2,3].
Лiмфоlднa тканина, асоцшована з ШКТ спрямована в основному на продукщю IgA. Активоваш Т- гелпернi клiтини (СД4+), локaлiзyютьcя в зародковому центрi фолiкyлiв, де вщбуваеться процес Т- В- мiжклiтинно! кооперацп. Нaдaлi cпецифiчнi Т- i В- лiмфоцити переносяться в ефекторну зону через кровоток i лiмфоток. Процес пiдготовки лiмфоцитiв слизово! оболонки кишечника здшснюеться за допомогою експресп ними молекул iнтегрiнy а4, Р7, якi, в свою чергу, беруть участь у розшзнанш aпреcинiв ендотелш кровоносних судин слизових оболочок кишечнику [17].
При розглядi мехaнiзмiв продукци IgA викликають iнтереc дaнi, яю показують можливicть icнyвaння шляхiв прим^ивного незалежного вiд Т-лiмфоцитiв IgA iмyнноl вiдповiдi на бaктерi!-коменcaли ШКТ [32,33]. Так, було вiдмiчено, що антигени кл^инно! cтiнки та бшки кишково! палички здaтнi у мишей шдукувати Т- незалежний синтез IgA, В- кл^инами (переважно В1), що дифузно локaлiзовaнi на LP.
Згщно сучасних даних, в мехaнiзмaх iмyнорегyляцi! на рiвнi ШКТ беруть участь Т- гелперш лiмфоцити двох фенотитв - Th1 i Th2 [29,36]. Кл^ини Th1 беруть участь в регуляци клiтинного iмyнiтетy, a Th2- гуморального. При цьому переважання активноси однie! cyбпопyляцi! лiмфоцитiв веде до супреси iншо!. Автори представляють слизову оболонку кишечника як iмyнологiчний i aнaтомiчний бар'ер, клiтини якого експресують на поверхш молекули ciмейcтв TLR i MHCI i II клаав, що дозволяе !м брати участь в процесах розпiзнaння та презентаци aнтигенiв мiкробного походження [41].
На заключення cлiд пiдкреcлити, що мехашзмом iмyнорегyляцi! належить ключова роль у формуванш iмyнно! системи ШКТ та пщтриманш оптимального балансу при взаемодп мiкрофлори з тою полiфyнцiонaльною життево важливою системою оргaнiзмy.
Л1тература
1. Белоусов Ю.В. Гастродуоденальнаяпатологыя и биоценоз кишечника /Ю.В. Белоусов// Сучасна гастроентерология.-2007.-№3.-С.57-59.
2. Бельмер С.В. Значения цитокинов в патогенезе воспалительных заболеваний /С.В. Бельмер, А.С. Симбирнев, О.В. Головенки// Русский медицинский журнал-2003.- №11.-С.116-119.
3. Володин Н.Н. Роль про- и противоспалительных цитокинов в иммунной адаптации новорожденных детей /Н.Н. Володин, М.В. Дегтярова// Int. J. Immunorehabilit.-2000.-№2.-C.175-184.
4. Дехтярова М.В. Особенности продукции цитокинов и функционального состояния микрофлоры при неонатальной патологии и способы иммунокоррекции /М.В. Дяхтярова, Н.Н. Володин// Мед.иммунол.-2000.-№2.С.69-76.
5. Ковальчук Л.В. Система цитокинов /Л.В. Ковальчук, Л.В. Гамковская//.-М.-1999, 74с.
6. Маслянко Р.П. Основи iмунобiологiй /Р.Маслянко// Львiв, Вертикаль.-1999.-472с.
7. Маслянко Р.П. Молозиво корiв i його роль в резистентност телят /Р.П. Маслянко, Ю.Р.Кравщв//Л^в.-2008.-123с.
8. Маслянко Р.П. Роль умовно-патогенно! мжрофлори в шфекцшнш патологи кишечника /Р.П. Маслянко, Л.Я. Божик// Науковий вюник ЛНУВМ та БТ.-2011.-т13(48).С185-191.
9. Пикина А.П. Сравнительный анализ качественного и количественного состава микрофлоры кишечника /А.П. Пикина, Е.А. Постникова// Вестн. РГМУ.-2003,№4.С.-46-52.
10. Хавкин А.И. Микробиоценоз кишечника и иммунитет /А.И. Хавкин// Рос.мед. журн. 2003.-№11.С.122-128.
11. Хаитов Р.М. Иммунная система ЖКТ: особенности строения и функционирования в норме и патологии /Р.М. Хаитов, Е.В. Пинегин// Иммунология 1997.-№5, С.4-7.
12. Хаитов Р.М. Физиология иммунной системы /Р.М. Хаитов// М. ВИНИТИ.-2001, 223 с.
13. Храмова С.С. Иммунорегуляциявсистема микрофлора - интестинальний тракт /С.С. Хромова, Б.А. Ефимов, А.Н. Тарабрина и др.// Аллергология и иммунология.-2004.-№2.-С.265-271.
14. Ярилин А. А. Основы иммунологии /А. А. Ярилин// М.-1999.-663с.
15. BajzerM. Obesityandgutflora /M. Bajzer, R.J. Seeley// Nature-2006.-V.444.-P.1009-1010.
16. BlantM. Metabolicdiversityof the intestinal microbiota: implications for healt and disedse / M. Blant, T. Warner// J. Nutr/-2007.-V.137.-P.751-755.
17. Blum S. Intestinal microflora and the interaction with immunocompetem cells /S. Blum, S.Alvares, D. Haller// Antonis van Leewenhock.-1999.-V.79.-P.199-205.
18. Campbell N. The intestinal epithelial cell processing and presentation of antigen in the mucosal immune system /N. Campbell, X.Y.Yio// Immunjl. Rev.-2000.-V.172.-P.315-324.
19. Duffi I.C. Interaction mediating bacterial translocation in the immature intestine /I.C. Duffi// J. Natr.-2000.-V.130.-P.432-436.
20. Fagarasaa S. Critical roles of activation - induced cytidinedeaminase in the home octosis of gat flora /S. Fagarasaa, M. Maramatsu// Science.-2002.-V.298.-P.1424-1427.
21. Galdeano C.M. Proposed model: meckanisma of immunomodulation induced by probiotic bacteria /C.M. Galdeano// Clin.Vac. Immunol.-2007.-V.14.-P.485-492.
22. Goldman A.S. Modulation of the intestinal tract of infants by human milk interfaces and interaction. As evolutionary perspective /A.S. Goldman// Lancet.-2001.-V.130.-P.426-431.
23. Gronlung M.M. Importance of intestinal colonization in thematuration of humoral immunity in early infanej /M.M. Gronlung// Arch. Child Fetal Neonatal.-2000.-V.83.-P.186-192.
24. Gruver A.L. Immunosenescence of ageing /A.L. Gruver, L.L. Hudson// J. Pathol.-2007.V.211.-P.144-156.
25. Gnarner F. Enteric flora in health and disease /F. Gnarner// Digestion.-2006.-V.73.-P.5-12.
26. Gnigoz Y. The inflammatory status of old age can be nurtured from the intestinal environment /Y.Gnigoz, J.Dore// Curr. Opin. Clin. Natr. Metab.Care.-2008.-V.11.-P.13-20.
27. Hao W.L. Microflora of the gastrointestinal tract: arevrew /W.L. Hao, Y.K. Lee// Methods Mol. Biol.-2004.-V.268.-P.491-502.
28. Hill M.J. The normal gut bacterial flora /M.J. Hill// London: Taylor, Francis.-2005.-3-17.
29. Holt P.G. Alopic allergy and other hypersensities the actiology and pathogenesis of allergic disease: new insights and new challenges /P.G. Holt// Curr. Opin. Immunol.-1998.-V.10.- P.42-49.
30. Kaiserlian D. The mucosal immune system /D. Kaiserlian, N. Cerf-Bensussan, A. Hosmalin// J.Leukoc. Biol.-2005.-V.78.-P.311-318.
31. Mackowiak P. A. The natural microbial flora /P. A. Mackowiak// N. Engl. J. Med.-2002.-V.307.-P.83-93.
32. Macpherson A.J. A primitive T-cell - independent mechanism of intestinal mucosal IgA responses to commensal bacteria /A.J. Macpherson, D. Gatto// Science.-2000.-V.308.-P.3233-3236.
33. Macpherson A.J. Compartmentalization of the mucosal immune responses to commensal integtinal bacteria /A.J. Macpherson, T. Uhr// Ann. N. Y. Acad. Sci.-2004.-V.1029.-P.36-49.
34. Mayer I. Oral tolerance: new approaches, new problems /I. Moyer// Clino Immunol.-2000.-V.94.-P.1-8.
35. Neish A.S. Procariotic regulation of epithelial responses by ingibition of IKB ubiguitanation /A.S. Neish, A T. Gewirtr// Suence.-2000.-V.289.-P.1560-1563.
36. Neutra M.R. Regional immune response to microbial pathogens /M.R. Nektro// Immunol. Infect. Dis.-2002.V.142.-P.495-499.
37. Salustro F. Chemokines and chemokinarecaptors in T-cell priming and Th1/Th2 mediated responses /F. Salustro// Immunol. Today.-2002.-V.19.-P.568-574.
38. Sekine K. Induction and activation of tumorocidal cells in vitro and in vivo by the bacterial cell of bifidobacterium infants /K. Sekine// Bifidobacteria and Microflora.-2004.-V.23.-P.65-77.
39. Tlaskalova-Hogenova H. Interaction of mucosal microbiota with the innate immune system /H. Tlaskalova-Hogenova, L. Tuckova, J. Mestecky// Scand. J. Immunol.-2005.-V.62.-P.106-113.
40. Unanue E.R. Innate immunity in bacterial infections /E. R. Unanue// Washington: ASM Press USA.-2002.-495p.
41. Xavier R.J. How to get along - mandly microbes in a hostile wored /R.J. Xavier, O.K.Podolsky// 9 cience.-2000.-V.289.-P.1483-1484.
42. Yasui H. Immunomodulatoryfunetion of lactic acid bacteria /H. Yasui, S. Kan// Antonie Leeuwenhoek.-1999.-V.79.-P.383-389.
Summary
IMMUNOLOGICAL REGULATION IN THE MICROFLORA-INTESTICAL TRACT.
The dynamic balance in intestinal micloflora composition is maintained by various immunological and non-immunological mechanisms. Among them are host-microbial and intermicrobial interactions. Howevtr gut - associated lymphoid tissue (GALT) in still considered to play the major role. An immune dependent selection of intestinal microbial species starts in the early adaptation period and continues throughout the whole life. On the other hand, the indigenous gut flora is considered to be a major regulator for local immunity maturation. Recent studies have shown that normal development of GALT as well as induction of oral tolerance to non - pathogenic elements (i. e. food, commensal bacteria) are crucially dependent on indigenous lactic, acid flora (Lactobacillus sp, Bifidobacterium sp.). conversely, dysbiotic changes may lead to Th 2 phenotype prevalence in GALT, systemic allergic reactions, atopic disease or inflammatory bowel disease. Somatic hypermutations and IgA switch were shown to be stimulated by the presence of Bacteroides genus. Further results have led to the establishment of model according to witch different taxonomic groups are recognized and launch differential responses at the intestinal and/or systemic level. Although the precise mechanisms of such recognition and molecules involved are likely candidates. During the past few years a hovel mechanism for anti - inflammatory action of commensal microflora involving NFkB transcription factor was proposed. Further deciphering of host - commensal molecular interface will probably shed light onto pathogenesis of various bowel disorders or even systemic diseases and provide clues for therapeutic preparations design.
Рецензент - д.вет.н., проф. Стояновський В.Г.
