CC BY
14
Актуальн проблеми сучасно! медицини
МОРФОЛОГ1Я ТА Ф13ЮЛОГ1Я
УДК: 616.22-006.04-074
1МУН0Г1СТ0Х1М1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 ПРИ ГЛИБ0К1Й 1НВА311 МАЛ0ДИФЕРЕНЦ1Й0ВАН0Г0 ПЛ0СК0КЛ1ТИНН0Г0 РАКУ Г0РТАН1 СКЛАДК0В01 Л0КАЛ13АЦ11
Гасюк А. П., Гасюк Ю.А.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "Укра'шська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Проведет {муног{стох{м1чт досл{дження малодиференцшованного плоскокл{тинного раку горта-т складочног локал{зацп при глибокш твазп показали, що у ракових комплексах. в яких форму-ються ШИК-позитивт «раков{ перлини», визначаеться р{зна ступть експресы цитокератина СК 34 РЕ 12, а також виражена експреыя маркера Ш-67 у бшьшост{ атитчних кл{тин, що св{-дчить про гх високу прол{феративну активтсть. Пом{рна експреыя УБОЕ в ендотемИ ново-утворених кровоносних судин св{дчить про процеси неоангюгенезу. В зонах бтьше глибоког твазп, в яких формуються суданофшьш «раков{ перлини», спостер{гаеться менший ступть екс-пресп цитокератина СК 34 12, чим у зонах ШИК-позитивних «ракових перлин». Висока ступть ттрануклеарног експресИ маркера р-63 характеризуе малодиференцшований стан по-давляючог бшьшост{ атитчних клтин навколо суданофшьних «ракових перлин».
Ключов1 слова: плоскоклггинний рак гортани, ¡мунопстох1мнж маркери.
Вступ
В структур! загальноТ онкозахворюваносп рак горташ посщае 8-ме мюце та складае 60-70% в структур! онкооториноларингологп [1; 8]. Зашзш-ла д1агностика карциноми даноТ локал1заци обу-мовлюе високу летальнють, а також в бтьшосп випадш радикальш пщходи в и лшуванш, що приводить до ¡нвалщизацп хворих. Злоякюш но-воутворення горташ в 95% випадш представлен! р1зними гютолопчними типами плоскокл1тинного раку [1; 5; 6; 7; 9]. Серед них найбтьш несприятливим клш1чним переб1гом та прогнозом видтяеться малодиференцшований плоскокл1тинний рак (МПР) [2; 5; 7; 9]. Вивченню ¡мунопстох1м1чних характеристик
плоскокл1тинного раку горташ присвячена знач-на ктькють багатогранних дослщжень [3; 4; 10; 11; 12; 15]. Даш науков1 прац1 стосуються пере-важно експресп основних ¡муногютох1м1чних маркер1в, як1 мають важливе прогностичне значения щодо переб1гу та ефективносп лкування раку горташ [3; 4; 12; 13; 14; 16]. В той же час, ¡мунопстох1м1чш дослщження МПР горташ в залежност1 вщ його пстох1м1чних особливостей не проводились. В зв'язку з цим, дослщження в даному напрямку представляють собою досить актуальну та перспективну проблему як в теоретичнш, так \ в практичнш онкологи.
Метою даного дослщження стало вивчення
¡мунопстох1м1чних особливостей при глибокш ¡нвази малодиферецшованого плоскокл1тинного раку горташ складковоТ локал1заци.
Об'ект та методи дослвдження.
Вивчення ¡мунопстох1м1чних особливостей при глибокш ¡нвази малодиферецшованого плоскок-л1тинного раку горташ складковоТ локал1заци проводилось на ретроспективному анал1з1 клшн ко-анатом1чного матер1алу, взятому у 15 хворих. 3 метою комплексного дослщження нами вико-ристаш р1зш ¡муногютох1м1чш маркери, а саме маркери цитокератину СК 34 рЕ 12, антионкогену р-53 та його гомолога р-63, а також Ю-67, УБОР, а-!эта.
Результати досл1дження.
В результат! проведених дослщжень встанов-лено, що малодиферецшований плоскокл1тин-ний рак горташ (МПР) складковоТ локал1заци ха-рактеризуеться вузликопод1бно-розгалудженою формою росту з ендоф1тно-шфтьтративним проростанням. В залежност1 вщ ступеня ¡нвази вузлиш, визначаються раков1 комплекси, що вщр1зняються за ступенем диференцшвання кл1тин. В зв'язку з цим, в них формуються гетерогенш за пстох1м1чними характеристиками „раков1 перлини". При цьому, в ракових комплексах, що характеризуются глибоким ступенем ¡нвази, тобто проростають у ф1брозноеластично-
* Публжащя е фрагментом планово)' науково-досл1дно'( роботи ВДНЗ УкраТни "Укра'шська медична стоматолопчна академия" "Вивчення закономерностей структурноТ орган1зацИ' внутршнк орган1в в норм! та при патологи", номер держреестрацй': 010ви003236.
Том 9, Випуск 2
165
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматолог1чног' академш
м'язевий шар гортаы, формуються ШИК-позитивы „раков1 перлини". В той же час, в зонах ще глибшоТ ¡нвазЛ, в ход1 раковоТ прогресп МПР гортаы, формуються суданофтьы „раков1 перлини".
Проведен! ¡мунопстох1м1чы дослщження показали, що в зонах ШИК-позитивних (глкоген-вмюних) „ракових перлин" спостер1гаеться до-сить р1зний стутнь експресп цитокератину СК 34 рЕ 12. Так в центральый частиы „раковоТ перлини" визначаеться високий стутнь експресп в ок-ремих паракератозних кл^инах. В самих рогових лусочках спостер1гаються лише слщи експресп даного маркера. В той час, у веретенопод1бних ракових кттинах його експреая взагал1 вщсутня. На периферп ракового комплексу розташоваы атипов1 кттини великих розм1р1в, яю мають та-кож високий стутнь експресп цитокератину СК 34 рЕ 12 (мал.1).
Мал.1 Експрес1я цитокератину СК 34 рЕ 12 в зош ШИК-позитивноТ „раковоТ перлини" при МПР горташ. 1. слщи експресп в рогових лусочках 2. високий стутнь експресп в паракератозних кл^инах 3. вщсутнють експресп в веретеноподЮних кл^инах 4. високий стутнь експресп в перифершних ракових кл^инах.
1ГХ метод, забарвлення на цитокератин СК 34 рЕ 12. 36. 100x10.
Проведен! ¡мунопстох1м1чы дослщження показали, що в зонах ШИК-позитивних „ракових перлин" МПР гортаы визначаеться високий та пом1 -рний ступшь експресп маркера Ю-67 в бтьшост1 атипових кттин. При цьому в паракератозних ракових кттинах спостер1гаеться лише пом1рний стутнь ¡нтрануклеарноТ експресп, що проявляемся св1тло-коричневим забарвленням Тх ядер. В ядрах бтьшост1 ¡нших ракових кттин визна-чаються крупнобрильчат1 включения темно-брунатного кольору, що свщчить про високий стутнь експресп маркера Ю -67. Необхщно вщм1тити, що в кл1тинах центрально! частини „раковоТ перлини" ядра мають бтьший розм1р та округлу, або овальну форму, в той час як кттини, що розташоваы на периферп, характеризуются витягнутими або веретенопод1бними ядрами менших розм1р1в.
Згщно з даними л1тератури [3; 12; 16], монокпональы антитта маркера Ю -67 реагують лише з кттинними елементами, яю перебувають
на стадп м1тозу, а також з тими, що готуються або виходять з нього. В зв'язку з цим, виражена експреая даного маркера в бтьшост1 атипових кттин в зонах ШИК-позитивних „ракових перлин" свщчить про Тх високу прол1феративну активысть.
3 метою дослщження процеав неоанпогенезу при МПР гортаы нами проведен! ¡мунопстох1м1чы дослщження експресп маркера УБОР - фактору росту ендотел1я судин. Вста-новлено, що по периферп вщ „ракових перлин", серед малодиференцмованих атипових кттин формуються кровоносы судини, в ендотелп яких визначаеться пом1рна експреая УБОР у вигляд1 св1тло-коричневого забарвлення.
Фактор росту ендотел1я судин в процеа пух -линного неоанпогенезу обумовлюе формування незртих кровоносних судин, яю забезпечують трофку ракових кттин. В зв'язку з цим, отримаы даы пщтверджують наявысть процеав неоанпогенезу при МПР гортаы, яю, в свою чер-гу, обумовлюють швидкий рют пухлини, а також тенденц1ю до ТТ метастазування.
Таким чином, проведен! ¡мунопстох1м1чы дослщження свщчать про р1зний стутнь експресп цитокератину СК 34 рЕ 12 в зонах ШИК-позитивних „ракових перлин", а також ви-ражену експреаю маркера Ю -67 в бтьшост1 атипових кттин, що свщчить про Тх високу прол1феративну активысть. Кр1м того, в ендотелп новоутворених кровоносних судин спостер1гаеться пом1рна експреая УБОР, що свщчить про наявысть неоанпогенезу в зоы ¡нвазЛ МПР в ф1брозноеластично-м'язевий шар гортаы.
Проведен! ¡мунопстох1м1чы дослщження показали, що в зонах бтьш глибокоТ ¡нвазЛ МПР гортаы, в яких формуються суданофтьы „раков1 перлини", спостер1гаеться менший стутнь експресп цитокератину СК 34 рЕ 12, ыж в зонах ШИК-позитивних „ракових перлин".
Безпосередньо в центральна частиы „раковоТ перлини", в осередку зроговшня, виявляеться дифузна або осередкова реакц1я на даний маркер ¡з р1зною ¡нтенсивыстю забарвлення - вщ св1тло-жовтого до св1тло-коричневого. На вщмшу в1д ШИК-позитивних „ракових перлин", в суданофтьних „ракових перлинах"
паракератозн1 кттини в1дсутн1, проте в даних структурах на фоы експрес1Т цитокератину ви-значаються св\тп\ пром1жки. Очевидно, що в останых знаходились л1п1ди, яю вимились в процес1 приготування препарате спиртом або ксилолом. Навколо осередку зроговшня концен-трично розташован1 веретенопод1бы раков1 кл1тини, як1 характеризуються вщсутыстю експрес1Т цитокератину СК 34 рЕ 12. По перифер1Т в1д них спостер1гаються кл1тинн1 еле-менти великих розм1р1в з прозорою, м1сцями пшистою вакуол1зованою цитоплазмою, як\ ¡нод1 мають „перснепод1бну" форму. В цитоплазм! даних штин визначаеться низький стутнь
гее
Актуальт проблемы сучасно*! медицины
експресп цитокератину СК 34 ßE 12. Проте в деяких мюцях в ракових комплексах, в яких формуються суданофтьы „paKOBi перлини", зустр1чаються атипов1 кл1тини витягнутоТ форми з високим ступенем експресп цитокератину СК
Ш-ш. : из* 1_ Шш « VVsar^^Bft^SL' .Шь Cäw
Мал. 2 Експреая цитокератину СК 34 ßE 12 в зон лтщ-bmíchoi „раковоТперлини" при МПР гортанк 1. осередок зроговЫня 2. св1тл1 пром1жки без експресп 3.
вщсутнють експресп в веретенопод1бних ракових кл1тинах 4. низький стутнь експресп в перснепод1бних кттинах 5. високий стутнь експресп в ракових кл1тинах. 1ГХ метод, забарвлення на цитокератин СК 34 рЕ 12. 36. 100x10.
Проведен! ¡мунопстох1м1чы дослщження показали високий та пом1рний стутнь експресп маркера а-!эта в ракових кл^инах, що оточують суданофтьы „раков1 перлини". При цьому слщ вщ-значити, що в округлих атипових кттинах спо-стер1гаеться бтьш ¡нтенсивна експреая даного маркера, ыж у витягнутих або веретенопод1бних ракових кттинах. Враховуючи специфку маркера а-!эта забарвлювати актинов! пром1жы ф1б-рили, можна прийти до висновку, що ¡нвазивне проростання пухлинних комплекав, в яких формуються суданофтьы „раков1 перлини", в спо-лучну тканину здшснюеться завдяки активному скороченню актинових ф1брил.
Значний ¡нтерес представляють отримаы ре-зультати ¡мунопстох1м1чних дослщження з ви-значенням ступеня експресп маркера р-63 в атипових кл^инах навколо суданофтьних „ракових перлин". В зонах ¡нвазивного росту МПР гортаы спостер1гаеться висока стутнь ¡нтрануклеарноТ експресп маркера р-63 в переважнш бтьшост1 пол1морфних
малодиференцшованих кттин.
Згщно з даними л1тератури [10; 11], ген р-63 являе собою гомолог антионкогена р-53. При цьому, якщо р-53 експресуеться переважно в диференцшованих кттинних елементах, то експреая гена р-63 виявляеться в ембрюнальних, стовбурових, а також малодиференцшованих кл^инах. Кр1м того, ген р-63 являе собою протоонкоген та е природым ¡нпб1тором антионкогена р-53. Згщно даним [10; 11], експреая р-63 забезпечуе недиференцшований стан кттини. В зв'язку з цим стае зрозумтою висока стутнь експресп
маркера р-63 в бтьшост1
малодиференцшованих атипових кл1тин в зонах
глибокоТ ¡нвазп МПР гортаы.
Вмсновкм
1. В ракових комплексах, в яких формуються ШИК-позитивы „paKOBi перлини", визначаеться р1зний CTyniHb експресп цитокератину CK 34 ßE 12, а також виражена експреая маркера Ki-67 в бтьшост1 атипових кл1тин, що свщчить про ix високу прол1феративну активысть.
2. noMipHa експреая VEGF в ендотелп ново-утворених кровоносних судин свщчить про процеси неоангюгенезу в зоы ¡нвазЛ МПР в ф1брозноеластично-м'язовий шар ropTaHi.
3. В зонах бтьш глибокоТ ¡нвазИ МПР гортаы, в яких формуються суданофтьы „paKOBi перлини", спостер1гаеться менший CTyniHb експресп цитокератину СК 34 ßE 12, ыж в зонах ШИК-позитивних „ракових перлин".
4. Виражена експреая маркера á-isma в ракових кл^инах, що оточують суданофтьы „paKOBi перлини", свщчить, що ¡нвазивне проростання пухлинних комплекав в ото-чуючу сполучну тканину здшснюеться завдяки активному скороченню актинових фнбрил.
5. Висока CTyniHb ¡нтрануклеарноТ експресп маркера р-63 характеризуе малодиференцшований стан переважноТ бтьшост1 атипових кл1тин навколо суданофтьних „ракових перлин".
Л1тература
1. Абизов P.A. Онкоотоларинголопя. Лекцп.- К.: Книга плюс,
2001.- 272 с.
2. Апатенко А.К. Эпителиальные опухоли и пороки развития кожи.- М.: «Медицина», 1973. - 239 с.
3. Горбань H.A., Тен В.П., Панкратов В.А. Экспрессия антигена Ki-67 и белка р53 как показателей агрессивности течения плоскоклеточного рака гортани // Вопросы онкологии. - 2007. - Т. 53, №6. - С .668-673.
4. Гриценко П.А. Плоскоклеточный рак гортани: иммуногис-тохимический профиль цитокератинов и значение их в диагностике // Патолопя. - 2006. - №3. - С.37-40.
5. Пальцев М.А., Аничков H.A. Атлас опухолей человека. -М.: «Медицина», 2005. - С. 369-381.
6. Патология. Руководство под ред. M.A. Пальцева, B.C. Паукова, Е.Г. Улумбекова. - M.: «Медицина», 2002. - С. 253-283.
7. Патологоанатомическая диагностика опухолей человека. Руководство в 2-х томах под ред. Н.А. Краевского, A.B. Смолянникова, Д.С. Саркисова. Т. I. - M.: «Медицина», 1993. - С.443-457.
8. Пачес А.И. Опухоли головы и шеи. - M.: Медицина, 2000.- 467 с.
9. Atlas of Tumor Pathology. Edsy Rosai, L. Sobin. Washington: Armed Forcos Institute of Pathology, 2000. - P. 453508.
10. Choi H.R., Batsakis J.G., Zhan F., et ai. Differential expression of p53 gene family members p63 and p73 in head and neck squamous tumorigenesis // Hum. Pathol. -
2002. - Vol.33. - P.158-64.
11. Dabbs D. J. Diagnostic immunohistochemistry. - Churchill Livingstone, 2006. - 828 p.
Tom 9, Випуск 2
167
BÎCHHK Украгнсъког медичног cm оматолог in ног' академш
12. De Vincentiis M., Di Cello P., Censi F., et al. Immunohistochemical expression of fatty acid synthase, Ki-67 and p53 in squamous cell carcinomas of the larynx // Int. J. Biol. Markers - 2008. - Vol.23. - P.176-81.
13. Hotz M., Bosq J., Zbaeren P. et al. Spontaneous Apoptosis and the Expression of p53 and Bcl-2 Family Proteins in Locally Advanced Head and Neck Cancer // Arch. Otolaryngol. Head Neck Surg. - 1999. - Vol.125, №4. -P.417-422.
14. Klatka J. Prognostic value of the expression of p53 and bcl-2 in patients with laryngeal carcinoma // Eur. Arch. Otorhinolaryngology. - 2001. - Vol.258. - P.537-541.
Реферат
ИММУНОГИСТОХИМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПРИ ГЛУБОКОЙ ИНВАЗИИ МАЛОДИФФЕРЕНЦИРОВАННОГО ПЛОСКОКЛЕТОЧНОГО РАКА ГОРТАНИ СКЛАДОЧНОЙЛОКАЛИЗАЦИИ ГасюкА.П. Гасюк Ю.А.
Ключевые слова: плоскоклеточный ракгортани, иммуногистохимические маркеры.
Проведенные иммуногистохимические исследования малодифференцированного плоскоклеточного рака гортани складочной локализации при глубокой инвазии показали, что в раковых комплексах, в которых формируются ШИК-положительные „раковые жемчужины", определяется разная степень экспрессии цитокератина СК 34 рЕ 12, а также выраженная экспрессия маркера Ki-67 в большинстве атипичных клеток, что свидетельствует об их высокой пролиферативной активности. Умеренная экспрессия VEGF в эндотелии новообразованных кровеносных сосудов свидетельствует о процессах неоангиогенеза. В зонах более глубокой инвазии, в которых формируются суданофильные „раковые жемчужины", наблюдается меньшая степень экспрессии цитокератина СК 34 рЕ 12, чем в зонах ШИК- положительных „раковых жемчужин". Высокая степень интранукпеарной экспрессии маркера р-63 характеризует малодифференцированное состояние подавляющего большинства атипичных клеток вокруг суда-нофильных „раковых жемчужин".
Summary
IMMUNOHISTOCHEMICAL FEATURES OF LOW DIFFERENTIATED SQUAMOUS CELL CANCER OF LARYNX WITH VOCAL LOCALIZATION UNDER DEEP INVASION Gasyuk A. P. Gasyuk Y. A.
Keywords: squamous cell cancer of larynx, immunohistochemical markers.
The immunohistochemical researches of low differentiated squamous cell cancer of larynx with vocal localization under the deep invasion have shown that in the cancer complexes where PASK-positive „cancer pearls" are formed, the various intensity of expression of CK 34 pE 12 cytokeratine is determined as well as the pronounced expression of Ki-67 marker in the majority of atypical cells, that proves their high proliferative activity. Moderate expression of VEGF in endothelium of newly formed blood vessels testifies to the processes of neoangiogenesis. In the areas of deeper invasion, where sudanophil „cancer pearls" are formed, there is less intensity of CK 34 PE 12 cytokeratine, than in the areas of PASK-positive „cancer pearls". The high intensity of intranuclear expression of p-63 marker characterizes the low differentiated state of the majority of atypical cells around sudanophil „cancer pearls".
15. Moll R., Franke W., Schiller D. et al. The catalog of human cytokeratins: patterns of expression in normal epithelia, tumors and cultured cells // Cell. - 1982. - Vol.31, №1. -P.11-24.
16. Smilek P., Dusek L., Vesely K. et al. Correlation of expression of Ki-67, EGFR, cerbB- 2, MMP-9, p53, bcl-2, cD34 and cell cycle analysis with survival in head and neck squamous cell cancer // J. Exp. Clin. Cancer Res. - 2006. -Vol.25, №4. - P.549-555.
УДК 611.69:616-006.0
0С0БЛИВ0СТ1 С0С0ЧК0В0Г0 ТИПУ ВНУТР1ШНЬ0ПР0Т0К0В0Г0 РАКУ М0Л0ЧН01 ЗАЛОВИ В АСПЕКТ1 ОНТОГЕНЕЗУ
Нтоленко Д.€.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Комплексно вивчена г{столог{чна структура г карюметричт особливостг сосочкових форм вну-тр{шнъопротокового раку молочног залози у зжтавлент з гг онтогенезом. Виявлено, що в основг утворення псевдососочкових г сосочкових структур внутр{шнъопротокового раку молочног залози лежитъ вегетац{я атипового еттел{ю камб{алъного, секретуючого г сорбцшного титв, котрг подгбш до еттел{ю зародка залози та гг генеративног зони в репродуктивному пер{од{ жтки. Ключов1 слова: внутршньопротоковий рак молочноТ залози, онтогенез молочноТ залози, карюметрт.
Проблема раку молочноТ залози (РМЗ), пере- гень [2,12] \ I мюце в УкраТ'ш у жшок з ¡ншою он-
важно у жшок, продовжуе бути болючою темою в медицин!. У Cßponi та США [15] ктькють захво-р1вших на цю недугу oci6 складае 26%, в УкраТ'ш - 18% [16]. За даними УкраТ'нського (нацюналь-ного) канцеррестру за останш 5 ромв абсолютна ктькють зареестрованих хворих на РМЗ жшок становить не менше як 15 тисяч [7,13]. Найбтьш висок1 показники РМЗ в нашш держав1 вщзнача-ються в п1вденних регюнах (Донецька, Днтропе-тровська, Харьк1вська обласп - вщ 700 до 1000). Нижч1 показники - в центральних регюнах, серед них i Полтавська область [13]. Серед органноТ' онкопатологп РМЗ посщае II мюце пюля раку ле-
копатолопею репродуктивноТ' системи. При цьо-му смертн1сть в1д РМЗ в УкраТ'ш пюля лкування впродовж перших 5 рок1в складае майже 50%,той час як у США - ттьки 18% [ 5].
Часпше РМЗ мае протокове походження. При-чому, зг1дно з МКХ -10 (1993) та МКП (2003) [17] прийнято протоковий РМЗ под1ляти на нешвази-вний (внутр1шньопротоковий) та ¡нвазивний [12]. Перший в1дноситься умовно до початкових ста-д1й РМЗ i складае близько 10% в1д ycix рак1в даного органу [3,4]. Але, незважаючи на теоретично сприятливий прогноз при своечасн1й д1агнос-тиц1 i л1куванн1, проблема внутр1шньопротоково-
