CC BY
28
В!сник Дшпропетровського унiверситету. Бюлопя, еколопя. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2015. 23(2), 230-235.
doi:10.15421/011534
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
www.ecology.dp.ua УДК 581.44(477.63)
Вплив викид1в ПридншровськоУ ТЕС м. Дн1пропетровськ на анатом1чн1 показники стебла двор1чного пагона представник1в роду Tilia
З.В. Грицай, Л.В. Шупранова
Дтпропетровський нацюнальний утверситет Мет Олеся Гончара, Днтропетровськ, Украта
Вивчено пстолопчт характеристики стебла двор1чного пагона представник1в роду Tilia за хротчно! до на деревт насадження викидв Приднтровсько! ТЕС м. Днтропетровськ. У дослщжених об'екпв на техногенно забрудненш дшянщ встановлено змши розтр!в г1столог1чних елеменлв стебла, характер яких мае видов1 вщмшносп. У T. platyphyllos Scop. i T. europaea L. за до токсич-них викидав ТЕС виявлено збiльшення ширини первинно! кори стебла та окремих ii складових (корка, коленями, корово! паренхъ ми) та тдтримання стабшьних розмр!в вторинно! кори та !! пстолопчних елеменпв (твердого та м'якого лубу), а в T. europaea -також i радуса деревини, що ми розглядаемо як показники вщносно! стiйкостi даних вид1в у техногенному середовищi. У T. cordata Mill. за да токсиканпв установлено збшьшення ширини корка, корово! пареними та загально! товщини первинно! кори, що може забезпечувати певну толерангнiсть рослин до несприятливих умов зростання. Разом iз тим, у T. cordata у забрудненш зонi виявлено зменшення розтрш коленями, твердого лубу, м'якого лубу, нер1внотрний розвиток шару деревини, що у су-купност! може зменшувати механiчну мiцнiсть стебла, порушувати пересування розчин1в органiчних речовин та елеменпв м1нера-льного живлення по система спецiaлiзовaних пров!дних тканин, i, таким чином, тдвищувати вразливiсть рослин даного виду на техногенних територ1ях. Запропоновано чутлив! aнaтомiчнi показники стебла двор!чного пагона лип як iнформaтивнi тест-параметри для застосування в мошторингу стану довк1лля в умовах техногенезу.
Ключоа слова: техногенне забруднення; липи; первинна кора; луб; деревина; серцевина
Impact of emissions of Pridneprovsk TPP in Dnipropetrovsk on the anatomical indices of stem of two-year whip of the Tilia genus representatives
Z.V. Gritzay, L.V. Shupranova
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine
The paper presents discussion of the results of studying the impact of environmental contamination because of emissions of Pridneprovsk TPP in Dnipropetrovsk city on the anatomical indices of stem of two-year whip of the Tilia genus representatives. Objects of study were T. platyphyllos Scop., T. europaea L. and T. cordata Mill. Material was collected in September 2015 on two sampling areas: experimental plot - tree plantations adjacent to Pridneprovsk TPP which emissions mainly comprise the pollutants such as sulfur dioxide, nitrogen oxides, particulate matter, with the share in total volume of emissions of the Plant being 67.3%, 18.7%, 13.3%, respectively; control plot (conditionally clean) - territory of the Botanical garden of Oles Honchar Dnipropetrovsk National University. For research, two-year whips located in the apical portion of branches of the same order of branching were taken. Sections were made at the medium cross-line of the stem, and stained with the alcoholic solution of phloroglucinol. 30 sections for each species were measured on each sampling area. In the objects under study on technogenically contaminated area the changes in dimensions of histological elements of the stem were found and the nature of such changes had specific differences. T. platyphyllos and T. europaea under action of toxic emissions of TPP demonstrated the increase of total size of primary cortex of stem and width of its individual components (plug, collenchyma, cortex parenchyma), maintenance of stable dimensions of the bark and its histological elements (hard and soft bast), and in T. europaea the wood radius as well, which we considered as the indicators of relative stability of these species in technogenic environment. In T. cordata in the TPP emission zone we revealed the increase in the width of plug, cortex parenchyma, and total radius of primary cortex, which could provide certain toler-
Днтропетровський нацюнальний утверхситет iMeHi Олеся Гончара, пр. Гагарiна, 72, Днтропетровськ, 49010, Украта Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Gagarin Ave., 72, Dnipropetrovsk, 49010, Ukraine Tel.: +38-095-477-21-53. E-mail: gritsaj.zoja@yandex.ru
ance of plants of this species in the adverse conditions of growth. Together with it, for T. cordata on the contaminated area we established the decrease in size of collenchyma, hard bast, soft bast, uneven development of the layer of wood which in aggregate could reduce the mechanical strength of the stem, disrupt the flow of organic substances and mineral nutrients in the system of specialized conducting tissues, and consequently increase the vulnerability of these plant species on technogenic territories. Sensitive anatomical figures indices of the stem of two-year lime whips are suggested as informative test parameters for use in the environment status monitoring in the conditions of technogenesis.
Keywords: technogenic pollution; limes; primary cortex; bast; wood; pith
Вступ
Дшпропетровськ - один i3 найбшьших промислових центрш Пгвденного Сходу Укра!ни. Левова частка ввд загально! кшькосп шюдливих речовин, що потрапляють у повпряний басейн мкта вщ ycix зосереджених на його територи щдприемств, надходить ввд Придншровсько! ТЕС (Striletz, 2014). У процеа очищення атмосфери, води, грунту вщ техногенних забруднювачш суттева роль належить деревним насадженням. Вони усшшно поглинають значну масу хгшчних сполук, що надходять i3 викидами промисловосп, енергетики, автотранспорту тощо (Smit, 1985; Kulagin and Shagieva, 2005; Capuana, 2011). Разом i3 тим, рослини, виконуючи очистну функцш, щддаються негативнiй до шюдливих речовин, що часто спричиняе зниження життездатносп деревних насаджень, як1 зазнають впливу промислових емiсiй (Skaiby et al., 1989; Miller and McBride, 1999; Gritzay and Jusypiva, 2004; Gupta et al., 2009; Gritzay and Denisenko, 2011; Jusypiva, 2011; Petrova et al., 2014). Прогресуюче техногенне навантаження - один iз домшуючих у комплексi природних i антропогенних чинниюв, що спричиняють до виснаження та деградащю фiтоценозiв (Sergejchik, 1984; Smit, 1985; Dyrenkov et al., 1986; Cudin, 1996; Bobyliov et al., 2014).
Створення стшких зелених насаджень в умовах антропогенного навантаження потребуе науково обгрунто-ваного щдходу, оскшьки фiтоценози безпосередньо ви-значають просторову структуру iншиx копоненпв бю-геоценоз1в (Kulbachko et al., 2011; Pakhomov et al., 2011; Faly and Brygadyrenko, 2014). Для з'ясування впливу промислових викидiв на стан рослин необхвдне прове-дення дослвджень процесiв !х росту та розвитку, як1 да-ють уявлення про пристосування або пошкодження в техногенному середовищг Одним iз критерiiв фiзiологiчного стану рослинного органiзмy е анатомiчнi показники пагошв, оскшьки змiни !х пстолопчних характеристик в1дображують фiзiолого-бiоxiмiчнi та ростовi адаптивнi процеси рослин (Alekseev, 1990; Jusypiva, 2006).
Анатомiчнi характеристики стебла в пагонах дерев-них i чагарникових рослин в умовах техногенного на-вантаження дослвджували В.М. Гришко зi ствробп-никами у видiв роду Populus (Grishko et al., 1997), В.П. Бессонова та Т.1. Юситва у Robiniapseudoacacia L. i Gleditsia triacanthos L. (Bessonova and Jusypiva, 2001), Д.В. Веселшн у Abies sibirica Ledeb. та Picea obovata Ledeb. (Veselkin, 2004), T.I. Юситва у представниюв роду Fraxinus (Jusypiva, 2005; 2006), Ж. Ршонен зi спвавторами у Betulapapyrifera Marshall (Riikonen et al., 2010), О.А. Неверова зi сп1вробггаиками у B. pendula Roth. (Neverova et al., 2013), T.I. Юситва та З.В. Грицай у Caragana arborescens Lam. (Jusypiva and Gritzay, 2014) та шш.
У CTcreMi зеленого буданиптва важливе мюце належить видам роду Tilia. Висок декорагивнi характеристики лип роблягь 1'х привабливим об'екгом для озеле-нення мiських територiй. Однак широке використання зелених насаджень Í3 залученням лип, органiзацiя та ведення господарства в них потребуе глибокого знання 1х ботанiчних i бюлого-еколопчних особливостей. Ввдбираючи асортимент вида для озеленення територiй iз високим р1внем антропогенного навантаження, зокре-ма, необхщно враховувати здатнiсть рослин поглинати шкiдливi сполуки, збер1гати сво! естетичнi якосп в умовах забрудненого середовища, а також 1х стiйкiсть у конкретних еколог^чних умовах (Grishko and Mashtaler, 2009; Jusypiva and Korostylova, 2015). У лiтерагурних джерелах е дат про вплив техногенного забруднення на стан асимiляцiйного апарату представнишв роду Tilia (Ponomar'ova and Bessonova, 2009; Krupenko and Kapelush, 2014), на характеристики флорально! сфери лип (Jusypiva and Korostylova, 2015), насшневу продуктившсть (Erofeeva, 2014). Досл1дження чутли-вост1 гiстологiчних показник1в пагона вида роду Tilia до техногенного навантаження в умовах степового Приднiпров'я практично ввдсутт.
Мета дано! роботи - ощнити вплив забруднення довк1лля викидами Придншровсько1 ТЕС м. Днiпро-петровськ на анатомiчнi показники стебла дворiчного пагона представникiв роду Tilia.
MaTepia™ i методи досл1джень
Об'екти дослвдження - липа широколиста (Tilia platyphyllos Scop.), европейська (T. europaea L.) та дабнолиста (T. cordata Mill.). Проби в1дбирали у вереснi 2015 р. у двох точках: дослвдна дшянка - деревнi насад-ження, що прилягають до Приднiпровськоl ТЕС м. Дншропетровськ, у викидах яко! основнi забруд-нювальнi речовини - це дюксид сiрки, оксиди азоту, твердi дом1шки, частка яких до загального обсягу викидiв даного об'екта складае 67,3%, 18,7%, 13,3% вщповщно (Striletz, 2014); контрольна д1лянка (умовно чиста) - територ1я Ботанiчного саду Дншропетровського нацiонального ун1верситету iменi Олеся Гончара, де, за даними мюько! санеп1демстанцй', концентрацй' забруд-нювальних речовин не перевищують ГДК.
На обох пробних д1лянках для кожного виду з декшькох модельних дерев вщбирали по 30 дворiчних пагон1в - тих, що примикали до однорiчного верх1вкового пагона г1лок однакового порядку галуження. Ф1ксац1ю вiдiбраного матерiалу зд^йснювали в 70% етанолг Поперечнi зрiзи готували iз середньо! частини стебла дворiчного пагона. Для реакцй' на здерев'яншня зрiзи за-барвлювали 1% спиртовим розчином флороглюцину (Permjakov, 1988). Розмiри г^столог^чних елемент1в стебла вимiрювали пд мiкроскопом за допомогою окуляр-мшрометра при збiльшеннi 7 х 40 (0,65). Повтортсть
дослвду - 30 зр1з1в стебла для кожного виду з кожно! пробно! площт Результаты експерименту опрацьован1 статистично. Розраховували середню арифметичну по-хибку, для пор1вняння виб1рок використовували t-критерш Стьюдента з попередньою оц1нкою розподвду виб1рки на нормальтсть.
Результата та ix обговорення
В умовах хротчно! дй' на деревт насадження вики-д1в ТЕС у представниюв роду Tilia виявлено змши ана-томчних показниюв стебла, характер яких мае видов1 ввдмшносп. На поперечному зр1з1 стебла двор1чного
Анал1з впливу техногенного забруднення на розмри окремих складових первинно! кори стебла сввдчить, що в дослвджених порвд за дй' токсичних викид1в ТЕС змшюеться ширина вах пстолопчних елеменпв дано! покривно! тканини. Зовтшнш шар первинно! кори - це корок. Його розм1ри за дй фгготоксиканпв суттево збшьшуються у стебл1 T. platyphyllos i T. cordata (на 66,5% та 53,8% поршняно з контролем). У T. europaea ширина фелеми також у дерев дослвдно! двдянки збвдьшуеться ввдносно контролю, однак меншою мрою, нiж у двох попередтх видш (на 16,7%) (табл. 1).
Осквдьки в онтогенезi стшки кл1тин фелеми значно потовщуються, просочуються суберином, втрачають живий вмiст, пiсля чого шар корка стае непроникним для газiв i рвдин, збiльшення ширини дано! тканини у стебл1 вивчених вид1в лип в умовах техногенезу може шдвищувати захист розташованих глибше структур стебла ввд токсичних хiмiчних речовин.
Наступними пiсля корка шарами первинно! кори дослвджуваних органв лип е коленхiма та корова паренхiма. Згвдно з одержаними результатами, у T. platyphyllos i T. europaea в контрольному варiантi частка коленхiми у первиннш корi стебла дворiчного пагона менша, шж корово! паренхiми. Така ж законотртсть характерна i для рослин промислового майданчика. За дй токсичних викидш ТЕС товщина обох шар1в (механiчно!' тканини та паренхiми) в обох видв збiльшуегься пор1вняно з контрольним варiантом (табл. 1). У T. cordata у чистш зонi, навпаки, частка механiчно!' тканини бвдьша,
пагона дослвджених видiв зовнiшнiм шаром тканин е первинна кора. Оск1льки покривнш тканинi належить важлива роль у захисп функц1ональних систем внутрь шньо! частини органа ввд несприятливих чинниюв довк1лля, вивчення !i гiстологiчних елеменпв в умовах техногенного навантаження становить суттевий iнтерес. Одержанi данi свщчать, що в ус1х досл1джених об'екпв ширина первинно! кори за впливу викида ТЕС суттево збiльшуеться порiвняно з контрольними рослинами. Найбiльшою мрою товщина даного шару тканин у дослвдному варiантi п1двишуеться в T. platyphyllos (на 58,6% вщносно контролю), менш суттево - у T. europaea та T. cordata (на 25,0% та на 14,6% вщповвдно) (табл. 1).
нж корово! паренхiми. За да техногенних емiсiй розмри коленхiми в даного виду зменшуються пор1вняно з контролем (на 6,2%), а корово! паренх1ми - збшьшуються (на 33,3%), унаслвдок чого сшввщношення вказаних шарiв покривно! тканини змшюеться на користь паренх1ми (табл. 1). Вважаемо, що зниження розтр1в механiчно!' тканини T. cordata у зот промислових викид1в може зменшувати механiчну мiцнiсть стебла, що е додатковим негативним фактором у несприятливих умовах зростання.
У досл1джуваних органах щд первинною залягае вторинна кора. Вона представлена елементами твердого та м'якого лубу. На поперечному зрiзi стебла сущльш кiльцевi шари м'якого лубу чергуються з розривними, також к1льцевими рядами трапещевидних дiлянок твердого лубу. Характер змши розмiрiв вторинно! кори та !i складових елемент1в за до промислових викид1в у дослвджених порвд мае видову специфiчнiсть. У T. platy-phyllos i T. europaea загальна товщина вторинно! кори практично не вг^зняеться у рослин контрольно! та дослвдно! двдянок. Вiдмiннiсть розмiрiв окремих пстолопчних складових флоеми (м'якого лубу та механiчно!' тканини) у дерев проммайданчика та умовно чисто! зони також недост^рна (табл. 2). Утримання стабвдьних розмiрiв м'якого лубу стебла T. platyphyllos i T. europaea в умовах техногенного впливу дозволить цим видам тдтримувати на надежному рiвнi пересуван-ня розчинiв органiчних речовин по системi сито-подiбних трубок флоеми, а розмiрiв твердого лубу -збертати механiчну мiцнiсть стебла.
Таблиця 1
Вплив bmkm.iíb Придн1провсько1 ТЕС на розм1ри г1столог1чних елементтв мервиммоУ кори стебла двор1чного пагона представник1в роду Tilia (n = 30)
Пстолопчш елементи Вид Ширина пстолопчних елеменпв по радiусу поперечного зрiзу стебла, мкм Частка вщ контролю, % t (t0,05 = 2,05)
контрольна дшянка дослiдна д1лянка
Первинна кора T. platyphyllos 169,3 ± 2,28 268,5 ± 3,02 158,6 26,24
T. europaea 227,1 ± 2,16 260,2 ± 2,89 114,6 9,02
T. cordata 165,2 ± 1,92 206,5 ± 2,36 125,0 13,60
Корок T. platyphyllos 49,6 ± 1,66 82,6 ± 1,84 166,5 13,32
T. europaea 74,3 ± 1,43 86,7 ± 1,52 116,7 5,93
T. cordata 53,7 ± 1,74 82,6 ± 2,06 153,8 10,72
Коленх1ма T. platyphyllos 49,6 ± 2,09 66,1 ± 1,86 133,3 5,89
T. europaea 70,2 ± 1,61 78,5 ± 1,74 111,8 3,50
T. cordata 66,1 ± 1,13 62,0 ± 1,04 93,8 2,57
Корова паренхiма T. platyphyllos 74,3 ± 1,88 115,6 ± 2,27 155,6 14,01
T. europaea 82,6 ± 1,94 99,1 ± 2,05 120,0 5,85
T. cordata 49,6 ± 1,43 66,1 ± 1,98 133,3 6,76
Таблиця2
Вплив вики.ив ПридншровськоТ ТЕС на розмМри гiстологiчних елементв центрального цилшдра стебла
двоpiчного пагона представникв роду Tilia (n = 30)
Пстолопчш елементи Вид Ширина пстолопчних елеменпв по радiусу поперечного зрiзу стебла, мкм Частка вiд контролю, % t (t0,05 = 2,05)
контрольна дшянка дослщна дiлянка
Вторинна кора T. platyphyllos 268,5 ± 8,16 260,2 ± 6,69 96,9 0,79
T. europaea 371,7 ± 7,81 375,8 ± 8,56 101,1 0,35
T. cordata 219,0 ± 5,82 185,9 ± 3,08 84,9 5,08
Твердий луб T. platyphyllos 150,2 ± 4,12 148,7 ± 3,86 99,0 0,37
T. europaea 247,8 ± 7,24 247,8 ± 5,97 100,0 0,00
T. cordata 107,4 ± 2,38 95,0 ± 2,07 88,5 3,94
М'який луб T. platyphyllos 110,0 ± 2,16 107,4 ± 2,23 97,6 0,88
T. europaea 123,9 ± 2,41 119,8 ± 2,83 96,7 1,10
T. cordata 99,1 ± 2,27 82,6 ± 1,69 83,4 5,88
Деревина T. platyphyllos 545,2 ± 9,14 425,4 ± 11,21 78,0 8,29
T. europaea 702,1 ± 11,73 718,6 ± 12,44 102,4 0,37
T. cordata 330,4 ± 7,46 338,7 ± 6,81 102,5 0,32
Серцевина T. platyphyllos 478,8 ± 8,67 443,1 ± 9,24 92,5 2,82
T. europaea 413,0 ± 7,06 371,7 ± 8,32 90,0 3,79
T. cordata 367,6 ± 8,91 268,5 ± 7,29 73,0 8,62
Стебло в цшому (радiус) T. platyphyllos 1486 ± 36,7 1424 ± 38,3 95,8 1,17
T. europaea 1734 ± 41,2 1714 ± 39,6 98,8 0,35
T. cordata 1156 ± 27,6 1053 ± 22,3 91,1 2,90
У T. cordata на техногенно забрудненш територй' ширина вторинно! кори знижуеться на 15,1% в1даосно контролю. Це вщбуваеться за рахунок зменшення тов-щини як м'якого лубу, так i твердого (на 16,6% та 11,5% порiвняно з контролем вщповщно) (табл. 2). Як бачимо, частка провщних елеменпв флоеми у цього виду в умо-вах проммайданчика знижуеться бiльшою мiрою, нiж механiчноl тканини вторинно! кори. Зменшення розмiрiв м'якого лубу стебла в T. cordata, яке спостертаеться за ди токсичних викидiв ТЕС, може спричинювати послаб-лення транспорту иродукпв асимшяци з листкiв до iнших оргатв i тканин, що може негативно позначатись на !х фiзiологiчнiй активностi за несприятливих умов зростання. Зниження товщини твердого лубу може попршувати його опорну функцш в стебле
Розмiр деревини в умовах техногенного впливу зни^егься пор1вняно iз цим показником в умовно чистш зон в T. platyphyllos (на 22,0%) i практично не няеться в1д контролю в T. europaea (табл. 2). У T. cordata за да викидв ТЕС деревина у стебл дворiчного пагона утворюе нерiвномiрно розширене кiльце, розмiр якого по радiусу стебла на одних дшянках удвч бiльший пор1вняно з шшими дiлянками ксилеми на цьому самому зрiзi. Тому для кожного зрiзу визначали середне значення ширини деревини iз декiлькох и дшянок i саме його брали до вибiрки. Як видно з таблиц 2, даний показник у T. cordata не мае досктарно! вщмшносп мiж рослинами дослiдного та контрольного варiантiв. Однак вважаемо, що формування нерiвномiрних шар1в ксилеми, яке спостерта-еться у цього виду в умовах проммайданчика, може не-сприятливо позначитись на пересуваннi води та мше-ральних речовин по систем провгдних елеменпв ксилеми.
Центральну частину поперечного зрiзу стебла займае серцевина. II дiамегр за до фiтотоксикантiв зменшуегься вгдносно контролю в уах дослгджених об'екпв. У T. platyphyllos i T. europaea, можливо, зниження розмр1в серце-вини компенсуе збшьшення ширини первинно! кори при
npaKTHHHO ogHaKOBOMy pagiyri cre6na uux BugiB y koh-TponbHOMy Ta gocnigHOMy BapiaHrax, y T. cordata b yMOBax TexHoreHHoro Bnrmy 3MeHmyeTbca nopiBHaHO 3 KomponeM pagiyc aK cepueBHHH, TaK i CTe6na b ui^OMy (Ta6n. 2).
BnciiOBuii
B yMOBax xpoHÍHHOi gil Ha gepeBHi Hacag^eHHa BHKugÍB TEC y npegcraBHHKiB pogy Tilia BuaBneHO 3míhh po3MÍpÍB ricrcraorwHHx e^eMeHTÍB cre6^a gBopiHHoro naroHa. B ycix gocrig^eHux BugiB y 3a6pygHemH 3OHÍ BcraHOB^eHe cyrreBe 36inbmeHHa TOBmuHH nepBHHHOi Kopu. 3MÍHa OKpeMux ii' CKnagoBux b yMOBax TexHoreHe3y Mae BugoBi BÍgMÍHHOCTÍ: y T. platyphyllos i T. europaea 3pocTae mupuHa aK 3axucHHx TKaHHH Kopu (KopKa Ta KoneHxiMH), TaK i KopoBol' napeHxiMu; y T. cordata 36im>myeTbca po3MÍp ^eneMH Ta KopoBol' napeHxiMH, a MexaHÍHHoi TKaHHHH - 3MeHmyeTbca. ToB^HHa BTopHHHol' Kopu Ta ii' OKpeMux ricTonoriHHHx eneMemÍB y T. platyphyllos i T. europaea BuaBnae CTa6irb-HicTb b yMOBax TexHoreHHoro cepegoBH^a, a y T. cordata 3a gil' BHKugiB TEC 3MeHmyK>Tbca aK 3aranbHa mupuHa BTopHHHol' Kopu, TaK i OKpeMux u CKragoBux (M'aKoro Ta TBepgoro ny6y), npunoMy M'aKoro ny6y cyTTeBime. fflupuHa gepeBHHH CTe6na Ha 3a6pygHeHiH giraHui 3MeHmyeTbca y T. platyphyllos, He BÍgpÍ3HaeTbca Big KomponK> y T. europaea Ta BigKragaeTbca HepiBHOMipHHMH mapaMH y T.cordata. Pagiyc cepueBHHH 3a gil ^iTOTOKCHKamiB 3HH®yerbca b ycix gocrig^eHux BugiB.
36i^bmeHHa 3ar&rbHoro pagiyca nepBHHHoI Kopu, 3OK-peMa, mupuHH KopKa Ta KopoBol napeHxiMH b ycix gocnig-®eHHx BugiB, a TaKO® nigTpHMaHHa CTa6irbHHx po3MÍpÍB KO^eHxiMH, TBepgoro Ta M'aKoro ny6y y T. platyphyllos i T. europaea, a b T.europaea - Tarom i gepeBHHH, mh BBa^aeMO, noB'a3aHe i3 ^yHKuioHyBaHHaM y TKaHHHax gaHux BugiB nun b yMOBax CTpecy aganTauiHHHx Mexa-hÍ3míb, KÍHueBHM pe3ynbTaTOM aKux, 3OKpeMa, e 3míhh
анатомчних параме^в стебла, як1 можуть забезпечити певну толерантнiсть рослин у техногенному середовищт Разом i3 цим, зменшення ширини коленх1ми, твердого лубу, м'якого лубу та нершномрний розвиток шару дере-вини по радiусу юльця у T. cordata у сукупносп може зменшувати механiчну мштсть стебла, порушувати пере-сування розчинiв оргатчних речовин i елементiв мше-рального живлення по системi спецiалiзованих проввдних тканин, i, таким чином, шдвишувати вразливiсть рослин даного виду на техногенних територшх.
За сукупнiстю анатомчних характеристик стебла дворiчного пагона iз дослвджених видiв бiльшу чутли-вють до впливу техногенних емiсiй виявляе T. cordata, толерантнiсть - T. platyphyllos i T. europaea.
Розмiри пстолопчних елеменпв стебла дворiчного пагона, яю суттево збiльшуються за да викидiв ТЕС (ширина первинно! кори, ширина корка), рекомендуемо використовувати як чутливi тест-параметри в монгго-рингу стану довшлля в умовах техногенезу. 1нформатив-ними тест-об'ектами за ними е T. platyphyllos i T. cordata.
Бiблiографiчнi посилання
Alekseev, A.S., 1990. Kolebanija radial'nogo prirosta v drevostojah pri atmosfernom zagrjaznenii [Fluctuations of radial increment in stands at atmospheric pollution]. Lesovedenk 9(1), 82-86 (in Russian). Bessonova, V.P., Jusypiva, T.I., 2001. Semennoe vozobnovlenie drevesnykh rasteniy i promyshlennyie pollutanty (SO2 i NO2) [Seed regeneration of woody plants and industrial pollutants (SO2 and NO2)]. Zaporizhya University Press, Zaporizhya (in Russian). Bobyliov, Y.P., Brygadyrenko, V.V., Bulakhov, V.L., Gaichenko, V.A., Gasso, V.Y., Didukh, Y.P., Ivashov, A.V., Kucheriavyi, V.P., Maliovanyi, M.S., Mytsyk, L.P., Pakhomov, O.Y., Tsaryk, I.V., Shabanov, D.A., 2014. Ekologija [Ecology]. Folio, Kharkiv (in Ukrainian). Capuana, M., 2011. Heavy metals and woody plants - biotechnologies for phytoremediation. iForest 4, 7-15. Cudin, P., 1996. Degradation and restoration processes in crowns and fine roots of polluted montane Norway spruce ecosystems. Phyton 36(3), 69-76. Dyrenkov, S.A., Savickaja, S.N., Lukomskaja, K.A., Bogdanov, E.V., 1986. Bioindikacija vozdejstvija vybrosov v atmosferu na lesnoj massiv [Bioindication of emissions impact into air in forestland]. Obshhie Problemy Biocenologii 2, 29-31 (in Russian).
Erofeeva, E.A., 2014. Dependence of drooping birch (Betula pendula) and lime tree (Tilia cordata) relative seed production as a new seed production index on the intensity of motor traffic pollution. Adv. Environ. Biol. 8(13), 282-286. Faly, L.I., Brygadyrenko, V.V., 2014. Patterns in the horizontal structure of litter invertebrate communities in windbreak plantations in the steppe zone of the Ukraine. J. Plant Prot. Res. 54(4), 414-420. Grishko, V.M., Mashtaler, N.V., 2009. Vplyv zabrudnennia na formuvannia heneraty vnoi sfery deiakykh vydiv Penstemon Schmidel v umovakh hirnycho-zbahachuvalnoho pidpryiem-stva [Pollution affect on formation of generative ability of some of Penstemon Schmidel species under conditions of mining enterprise industrial site]. Plant Introduction 1, 73-79 (in Ukrainian).
Grishko, V.N., Kuchma, V.N., Radzion, D.V., 1997. Anatomi-cheskoe stroenie pobegov nekotoryh drevesnyh rastenij pri zagrjaznenii okruzhajushhej sredy [The anatomical structure
of the shoots of some trees under environmental pollution]. Voprosy Bioindikacii i Jekologii 2(1), 49-54 (in Russian).
Gritzay, Z.V., Denisenko, O.G., 2011. Nasinnieva produk-tyvnist' derevnykh roslyn v umovakh zabrudnennia dovkillia vykydamy metalurhiinoho pidpryiemstva [Seed production of woody plants in conditions of environment pollution by metallurgical industry emissions]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 19(2), 40-44 (in Ukrainian).
Gritzay, Z.V., Jusypiva, T.I., 2004. Vplyv promyslovykh vykydiv koksokhimichnoho pidpryiemstva na vmist vuhlevodiv ta zhy-riv u lystkakh derevnykh roslyn [Influence of cokery industry emissions on carbohydrates and lipids content of wood plant leaves]. Pytannia Bioindykatsii ta Ekolohii 9(2), 97-107.
Gupta, S., Bhattacharjee, D., Datta, J.K., Nayek, S., Satpati, S., 2009. Effect of vehicular lead emissions on biochemical constituents of leaves. Poll. Res. 28(2), 157-160.
Jusypiva, T., 2011. Woody undergrowth: Stem anatomy and industrial SO2 and NO2 pollution. NATO Advanced Research Workshop (ARW): "Environmental and food safety in Southeast Europe and Ukraine". Dnipropetrovsk, Ukraine, 57-58.
Jusypiva, T.I., 2005. Vplyv promyslovoho zabrudnennia na histolohichni pokaznyky pervynnoi kory stebla predstav-nykiv rodu Fraxinus [The impact of industrial pollution on the histology of the primary cortex of the stem of Fraxinus genus]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 13(1), 295301 (in Ukrainian).
Jusypiva, T.I., 2006. Vplyv promyslovoho zabrudnennia na histolohichni pokaznyky tsentral'noho tsylindru stebla vydiv rodu Fraxinus [The impact of industrial pollution on the histology of the central cylinder of the stem species of Fraxinus genus]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 14(2), 207213 (in Ukrainian).
Jusypiva, T.I., Gritzay, Z.V., 2014. Vplyv aerohennoho zabrudnennia SO2 ta NO2 na anatomichni pokaznyky stebla Cara-gana arborescens Lam. [Influence of aero genic SO2 and NO2 pollution on anatomic parameters of Caragana arborescens Lam. stem]. Visnyk Kharkivskoho Universytetu. Seriia Biolohiia 1129(23), 123-128 (in Ukrainian).
Jusypiva, T.I., Korostylova, T.S., 2015. Vplyv tekhnohennoho navantazhennia na fiziolohichni ta tsytohenetychni pokaznyky heneratyvnykh orhaniv predstavnykiv rodu Tilia [Tech-nogenic impact on physiological and cytogenic indices of reproductive organs of Tilia genus representatives]. Visn. Dni-propetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 23(1), 10-14 (in Ukrainian).
Krupenko, L.S., Kapelush, N.V., 2014. Condition of assimilation system Tilia cordata under aerogenic pollution in Zaporozhye City. Questions of Bioindication and Ecology 19(2), 84-90.
Kulagin, A.A., Shagieva, J.A., 2005. Drevesnye rastenija i biologicheskaja konservacija promyshlennyh zagrjaznitelej [Woody plants and biological preservation of industrial pollutants]. Nauka, Moscow (in Russian).
Kulbachko, Y., Loza, I., Pakhomov, O., Didur, O., 2011. The zoological remediation of technogen faulted soil in the industrial region of the Ukraine Steppe zone. Behnassi, M. et al. (eds.), Sustainable agricultural development. Springer Science + Business Media, Dordrecht, Heidelberg, London, New York, 115-123.
Miller, P.R., McBride, J., 1999. Oxidant air pollution impacts in the montane forests of Southern California: The San Berna-dino Mountain Case Study. Springer-Verlag, New York.
Neverova, O.A., Legoshchina, O.M., Bykov, A.A., 2013. Anatomy of leaves of Betula pendula (Roth.) affected by air emissions in industrial area of Kemerovo City. Middle-East Journal of Scientific Research 17(3), 354-358.
Pakhomov, O.Y., Gasso, V.Y., Goloborodko, K.K., Poljakov, M.V., Grycan, Y.I., Bulakhov, V.L., Brygadyrenko, V.V., Kljuchko, Z.F., Mezhzherin, S.V., Novicky, R.O., Pysanec, Y.M., Pljushh, I.G., Ponomarenko, O.L., Puchkov, O.V., Radchenko, V.G.,
2011. Chervona knyga Dnipropetrovskoi oblasti. Tvarynnyj svit [The red book of Dnepropetrovsk region. Animals]. New Print, Dnipropetrovsk (in Ukrainian).
Permjakov, A.I., 1988. Mikrotehnika [Microengineering]. MGU, Moscow (in Russian).
Petrova, S., Yurukova, L., Velcheva, I., 2014. Possibilities of using deciduous tree species in trace element biomonitoring in an urban area (Plovdiv, Bulgaria). Atmospheric Pollution Research 5, 196-202.
Ponomar'ova, O.A., Bessonova, V.P., 2009. Vplyv rostu lyp u lunkakh v asfal'ti prydorozhn'oi zony na pokaznyky asymiliat-siinoho aparatu [The influence of growth T. cordata and T. platyphyllos in hole into the asphalt of roadside zone of size the morphometrix indicators of assimilation system]. Questions of Bioindication and Ecology 14(2), 55-62 (in Ukrainian).
Riikonen, J., Percy, K.E., Kivima, M., Kubiske, M.E., Nelson, N.D., Vapaavuori, E., Karnosky, D.F., 2010. Leaf size and
surface characteristics of Betula papyrifera exposed to elevated CO2 and O3. Environ. Pollut. 158, 1029-1035.
Sergejchik, S.A., 1984. Drevesnye rastenija i optimizacija ok-ruzhajushhej sredy [Woody plants and optimization of the environment]. Nauka i Tehnika, Minsk (in Russian).
Skarby, L., Ro-Poulsen, H., Wellburn, A.R., Sheppard, L.J., 1998. Impacts of ozone on forests: A european perspective. New Phytol. 139, 109-122.
Smit, Y.H., 1985. Les i atmosfera [Forest and atmosphere]. Progress, Moscow (in Russian).
Striletz, R.O. (ed.), 2014. Ekolohichnyi pasport Dnipropet-rovs'koi oblasti [Ecological passport of Dnipropetrovsk region]. Dnipropetrovsk (in Ukrainian).
Veselkin, D. V., 2004. Anatomical structure of ectomycorrhiza in Abies sibirica Ledeb. and Picea obovata Ledeb. under conditions of forest ecosystems polluted with emissions from copper-smelting works. Russian Journal of Ecology 35(2), 71-78.
Hadíümna do редкоnегü 20.09.2015
