CC BY
25
УДК 616.36-036.12+615.37 DOI: 10.22141/2308-2097.52.4.2018.154142
Татарчук О.М.1, Дденко В.1.1, Мелан!ч СЛ.1, Кудрявцева В.£.2 1ДУ «1нститутгастроэнтерологи НАМН Укра'ни», м. Дн1про, Украна 2 Придн1провська державна академя фзично! культури I спорту, м. Дн1про, Украна
1мунолопчна реактившсть у хворих на хрошчш дифузш захворювання печшки
For cite: Gastroenterologia. 2018;52(4):222-226. doi: 10.22141/2308-2097.52.4.2018.154142
Резюме. Мета: оц':нити стан основних. показниюв клтинного ¡мунтету й р 'вень цитоюшв у хворих на хро-Hi4Hi дифузнi захворювання печiнки (ХДЗП). Матер'шли та методи. Обстежено 68 па^енлв ¡з ХДЗП, як були розпощленi на 4 групи залежно вщ ет'юлопчних. факторiв формування й прогресування стеатозу й фброзу печнки: I група — 36 хворих на неалкогольну жирову хворобу печiнки; II група — 13 хворих на хрончний вiрусний гепатит, асоцйований iз врусом С, III група — 14 па^ен^в з алкогольною хворобою печiнки, IV група — 5 па^ен^в ¡з токсичним гепатитом. Проводили вивчення основних показниюв клтин-ного ¡мунтету й рiвня iнтерлейюну (In) 6, Л-10 i фактора некрозу пухлини альфа. Результати. У 83,3 % хворих I групи, 76,9 % хворих II групи i половини хворих III групи спостергали значне зниження Т-хелперно) субпопуляцп. Нещостатнсть клтинного ¡мунтету у хворих на ХДЗП сприяе формуванню стеатозу. У 69,2 % хворих II групи встановлен порушення ¡мунорегуляцп вказують на персистенцю в'русу гепатиту C i, як наслщок, розвиток фброзу. Згщно з отриманими результатами, у хворих I, II i IV груп концентраця фактора некрозу пухлини альфа в '1рог'щно перевищуе контрольн значення в 6,9; 7,9 та 11,0 раза вщповщно (р < 0,05). Рiвень In-6 в '1рог'щно вищий у 3,9 раза (р < 0,05) у хворих I групи порвняно з IV групою хворих. Це вказуе на прогресування ¡мунопатолопчного процесу i е патогенетичною ознакою неащекватност функ-цонування ¡мунно) системи при ХДЗП. Висновки. Прогресування стеатозу печiнки супровощжуеться нещо-статнстю кл'тинно)' ланки ¡мунтету й пщвищенням рiвня прозапальних цитоюшв. Ключовi слова: хронiчнi дифузнi захворювання печiнки; ¡мунтет; цитоюни
Орипнальш досл^ження Original Researches ■ < ■ i ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя печшки i жовчовив1дноУ системи / Pathology of Liver and Biliary Excretion System
Вступ
Сьогодш хрошчш дифузш захворювання печшки (ХДЗП) набувають все бтьшого поширення в усьому свт, у зв'язку з чим питання гальмування запальних i фiбротичних процешв, профилактика розвитку усклад-нень залишаються актуальними [1].
У багатьох дослщженнях вивчаеться функцюну-вання iмунноï системи при захворюваннях оргашв травлення. Науковi дослщження останшх роив ви-явили псний зв'язок порушень в iмуннiй системi й формування патологи' гепатобшарно1 системи [2, 3, 4].
Найбтьш гос^ й хрошчш захворювання печшки характеризуются запальними процесами з шдвище-
ною експрешею рiзних про- i протизапальних цитокь шв у печшщ. Щ цитокши е рушшною силою багатьох запальних захворювань печшки, що часто призводять до фiброзу й цирозу. Цитокши продукуються у великих кшькостях рiзними типами клггин шд час запальних реакцш, а баланс цитоюшв визначае результат iмунноl вщповщ [5].
У вщповщь на пошкодження гепатоципв i утворен-ня в них антигешв iмунна система запускае запален-ня й фiброгенез за допомогою гуморальних факторiв (комплемент, штерферони) та активностi лейкоци-пв — нейтрофiлiв, моноцитiв, лiмфоцитiв i спецiалiзо-ваних макрофагiв, що забезпечують секрецiю медiато-рiв запалення [6].
© «Гастроентерологи» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Меланiч Свгтлана Леонiдiвна, старший науковий спiвробiтник вщдту захворювань печiнки та пщшлунково!' залози, ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН УкраТни», пр. Слобожанський, 96, м. Днтро, 49074, Укра'ша; e-mail: [email protected]
For correspondence: Svitlana Melanich, Senior Research Fellow at the Department of Liver and Pancreatic Diseases, State Institution "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Slobozhanskii Avenue, 96, Dnipro, 49074, Ukraine; e-mail: [email protected]
До активацй' системи цитоышв веде будь-яка ре-акщя системи iMyHHoro захисту opraHÍ3My на шфек-цiйну агресiю або iншi чинники, що викликають за-палення гепатоцитiв [7]. За даними багатьох авторiв, серед медiаторiв запалення найбшьшу роль у патоге-незi гепатипв вiдiграe фактор некрозу пухлини альфа (Tumor necrosis factor alpha — TNF-a). TNF-a — це по-лiпептидний цитокiн, який вважають головним чин-ником iнiцiацii багатьох патофiзiологiчних вiдповiдей органiзму. Вплив TNF-a на клггини реалiзуeться через рецептори, розташоваш на поверхнi бiльшостi клiтин людини [8].
Взаeмодiя TNF-a з рецепторами зумовлюе актива-цiю факторiв транскрипци, що е регуляторами генiв широкого спектра медiаторiв, таких як штерлейкши й фактори росту, серед яких фактор росту гепатоципв е найбтьш важливим щодо регулювання регенератив-них процешв печiнки [9, 10].
Мета дослщження: оцiнити стан основних показни-кiв клiтинного iмунiтету й рiвень цитокiнiв у хворих на ХДЗП залежно вiд етiологiчних факторiв при форму-ваннi й прогресуваннi стеатозу й фiброзу печiнки.
Матерiали та методи
Для реалiзацii мети й виконання поставлених за-вдань обстежено 68 хворих на ХДЗП. Хворi перебували на стацiонарному лiкуваннi у вщдтенш захворювань печiнки та тдшлунково! залози ДУ «1нститут гастро-ентерологи НАМН Украши». Серед обстежених хворих було 42,6 % чоловтв i 57,4 % жшок, середнiй вш ста-новив (47,1 ± 0,2) року.
Ус обстеженi хворi були розподiленi на групи залежно вщ етiологiчних факторiв формування й прогре-сування стеатозу й фiброзу печiнки: I групу становили 36 хворих на неалкогольну жирову хворобу печшки
(НАЖХП); II група — 13 хворих на хрошчний вiрусний гепатит, асоцiйований i3 BipycoM С; у III групу увiйшли 14 пащенпв з алкогольною хворобою печшки; у IV групу — 5 пащентав i3 токсичним гепатитом. Контрольну групу становили 30 практично здорових ошб.
Оцшку iмунного статусу проводили зпдно з реко-мендащями Р. В. Петрова. Мононуклеарнi клiтини ви-дiляли i3 периферично!' венозно!' кровi пацiентiв у гра-дiентi щшьносл 1,077 г/см.
Субпопуляцiйний склад лiмфоцитiв визначали за допомогою моноклональних антитл фiрми «Сорбент ТМ» до молекул CD3, CD19, CD4, CD8, CD16. Цирку-люючi iмуннi комплекси (ЩК) визначали за методом V. Haskova. Умiст iнтерлейкiну (IЛ) 6, Ш-10 i TNF-a у сироватцi кровi визначали iмуноферментним методом iз використанням наборiв реактивiв фiрми «Вектор-БЕСТ» (м. Новосибiрськ). Iмуноферментний аналiз проводили за допомогою анал1затора Stat Fax 303 Plus (США).
Уш вихщш данi, отриманi при виконаннi роботи, з метою оптимiзацiï математично!' обробки вводились в базу даних, побудовану за допомогою електронних та-блиць Microsoft Excel. Статистична обробка даних про-водилася з використанням програми SPSS 16.0. Для статистичного аналiзу даних використовувались: М — середне значення показника, m — помилка визначен-ня середнього, порiвняння середшх значень змiнних здшснювали за допомогою параметричного методу (t-критерiю Стьюдента) за нормального розподiлу даних ознак, що виражеш в штервальнш шкаль Вiдповiднiсть виду розподiлу ознак закону нормального розподту перевiряли за допомогою методу Шатро — Утка. В шших випадках використовували непараметричний метод (U-критерш Манна — Уiтнi). Рiзниця середнiх значень показникiв вважалася вiрогiдною при р < 0,05.
Таблиця 1 — Показники iмунного статусу у хворих на ХДЗП, М ± m
Показники 1група (n = 36) II група (n = 13) III група (n = 14) IV група (n = 5) Контрольна група (n = 30)
Лейкоцити, 109 кл/л 6,58 ± 0,29 6,08 ± 0,57 8,69 ± 1,91 5,12 ± 0,80 5,35 ± 0,21
Лiмфоцити, % 109 кл/л 34,89 ± 1,02* 2,28 ± 0,11* 35,08 ± 2,98* 2,08 ± 0,25 35,21 ± 2,88* 2,73 ± 0,21* 32,60 ± 2,80 1,68 ± 0,34 28,71 ± 0,81 1,61 ± 0,07
Т^мфоцити (CD3+), % 109 кл/л 44,89 ± 0,85* 1,00 ± 0,05* 45,62 ± 2,02* 0,97 ± 0,13 46,29 ± 1,81* 1,26 ± 0,12* 47,40 ± 4,74 0,83 ± 0,23 50,88 ± 0,68 0,76 ± 0,04
Т-хелпери (CD4+), % 109 кл/л 26,22 ± 0,94* 0,59 ± 0,03 29,00 ± 1,45* 0,61 ± 0,08 28,64 ± 2,07* 0,76 ± 0,07* 31,80 ± 5,16 0,53 ± 0,12 38,71 ± 0,52 0,53 ± 0,03
Т-супресори (CD8+), % 109 кл/л 19,19 ± 1,08 0,43 ± 0,03 20,62 ± 2,40 0,46 ± 0,09 20,29 ± 1,94 0,56 ± 0,08* 18,80 ± 3,22 0,36 ± 0,14 18,39 ± 0,57 0,30 ± 0,02
В^мфоцити (CD19+), % 109 кл/л 18,83 ± 1,19* 0,14 ± 0,03 21,46 ± 2,07* 0,44 ± 0,06* 16,50 ± 1,99 0,47 ± 0,08* 21,80 ± 1,84* 0,34 ± 0,05 14,78 ± 0,48 0,25 ± 0,01
Т-ктери (CD16+), % 109 кл/л 16,64 ± 1,15~ 0,38 ± 0,03 16,31 ± 2,81 0,34 ± 0,06 17,07 ± 2,12 0,48 ± 0,07* 11,80 ± 1,85* 0,21 ± 0,06 19,07 ± 0,9 0,31 ± 0,02
CD4+/CD8+ 1,62 ± 0,10 1,55 ± 0,21* 1,61 ± 0,23 1,90 ± 0,53 1,97 ± 0,07
Ц1К, од.опт.щ. 5,23 ± 0,56** 10,46 ± 2,02*, # 7,49 ± 1,64* 4,98 ± 1,28 3,42 ± 0,23
Примтки: * — р < 0,05 пор'/вняно з контрольною групою; ** — р < 0,05 при порiвняннi I та II груп; # — р < 0,05 при порiвняннi II та IV груп; ~ — р < 0,05 при порiвняннi I та IV груп.
Результати
Аналiз отриманих даних (табл. 1) показав, що у хворих I групи кшьысть лейкоцитiв знижено в 5,6 % (2 i3 36 хворих) i пiдвищено в 19,4 % (7 i3 36 хворих), тодi як у II груш обстежених цей показник знижено в 15,4 % (2 i3 13 хворих) i тдвищено у 23,1 % (3 i3 13 хворих), у III груш пащенпв — знижено у 7,1 % (1 iз 14 хворих) i тдвищено в 35,8 % (5 iз 14 хворих), у IV грут хворих — знижено у 20,0 % (1 iз 5 хворих). Вiрогiдно знижений вщносний вмют загальних Т^м-фоцитiв встановлено в 75,0 % випадыв у I групi (27 iз 36 хворих), у 61,6 % (8 iз 13 хворих) II групи й 71,4 % (10 iз 14 хворих) III групи. Тда як у IV груш ш змши були не вiрогiднi.
Вiдносний вмiст Т-хелперно1 субпопуляцй' у 83,3 % (30) хворих I групи, 76,9 % (10) хворих II групи, у по-ловини хворих III групи й 60,0 % (3) хворих IV групи був знижений. Треба вщзначити, що в I, II та III групах це зниження було вiрогiдним порiвняно з контрольною групою. У 55,6 % хворих I групи, у 46,2 % II групи й половини хворих III групи кшьысний склад CD8+-клггин виходить за верхню межу норми.
Зниження рiвня СD4+-лiмфоцитiв i майже не-змiнний рiвень СD8+-лiмфоцитiв приводять до вiро-гiдного зниження iмунорегуляторного iндексу у хво-рих II групи.
У хворих I, II та III груп визначена тенденщя до зниження CD16+. Tодi як у IV груш хворих встановлено вiрогiдне зниження його рiвня в 1,4 та 1,6 раза вщ-носно I i контрольно! групи вщповщно (р < 0,05).
У 55,6 % хворих I групи, у вшх обстежених II групи й 78,6 % пащенпв III групи рiвень циркулюючих iмун-них комплекшв був вiрогiдно пiдвищеним (р < 0,05). При цьому у II груш рiвень ЩК був вiрогiдно тдвище-ним в 2,0 раза вщносно I групи (р < 0,05) i в 2,1 раза — порiвняно з IV групою (р < 0,05).
Проведеш дослщження показали, що концентрацiя TNF-a у I, II i IV групах була вiрогiдно вищою в 6,9; 7,9 i 11,0 раза вщповщно (р< 0,05) порiвняно з групою контролю (табл. 2).
Умют IЛ-6 у хворих I групи був вiрогiдно вищий в 2,1 раза (р < 0,05) i 3,9 раза (р < 0,05) порiвняно з контрольною та IV групою хворих вщповщно. Шдвищення рiвня IЛ-6, який, як вщомо, е прозапальним медiато-ром i регулятором росту гепатоцитiв, вказуе на шдвищення пролiферативноl активност гепатоцитiв при НАЖХП.
Також у хворих ушх груп спостерiгалось вiрогiдне зниження вмiсту IЛ-10: у 2,6 раза — у хворих I групи, у 1,7 раза — в II груш й у 2,3 раза — в III груш. Найбтьш низький вмют Ш-10 визначався в IV груш — у 10,2 раза.
Обговорення
Отже, в результат проведених дослщжень встанов-лене зниження вщносного вмюту лiмфоцитiв CD3+, CD4+, CD8+ та шдексу iмунорегуляцil (CD4/CD8), яке свiдчить про недостатшсть клiтинного iмунiтету у хворих на ХДЗП, що може сприяти формуванню стеатозу. У 69,2 % хворих II групи встановлеш бшьш глибокi порушення iмунорегуляцil, якi вказують на персистенцiю вiрусу гепатиту С i, як наслiдок, розви-ток фiброзу.
Слiд зазначити, що iмунна вiдповiдь органiзму на деструкцiю тканин школи не розвиваеться за типом кштинно! реакцй' в чистому виглядг Паралельно з роз-витком клгганних реакцiй завжди вiдбуваеться синтез антитт, активуеться продукцiя цитокiнiв, що можуть модифшувати клiтинну вiдповiдь. Цитотоксична iмун-на вiдповiдь повинна активувати неспецифiчну ланку — CD16+ i антиген-неспецифiчну ланку — цито-токсичш лiмфоцити, що повинно забезпечувати захист органiзму вiд внутрiшньоклiтинних патогенiв, у тому чи^ вiд вiрусiв. У хворих I, II i III груп визначена тенденщя до зниження CD16+. Тзд як у IV груш хворих встановлено вiрогiдне зниження його рiвня у 1,4 та 1,6 раза (р < 0,05) вщносно I групи й контролю вщповщ-но. Отже, активащя В^мфоципв вказуе на активацiю гуморально! ланки iмунiтету, що, однак, не призводить до елiмiнацil патогену у хворих II групи. Надлишок антитт сприяе посиленню цитотоксичних реакцiй i призводить до iмунокомплексного ураження печшки. Лiпопротеlновi мембрани гепатоцитiв можуть набути властивост чужорiдного антигену, який шдукуе атаку T-кiлерiв, що закшчуеться лiзисом кпiтин-мiшеней, тобто паренхгми печiнки.
Шдвищення рiвня TNF-a у хворих на ХДЗП свщ-чить про значш змiни системи iмунноl вiдповiдi при цих захворюваннях; як вiдомо, стушнь пiдвищення вмiсту даного цитокiну в сироватш кровi корелюе з тяжыстю захворювання, крiм того, слiд брати до уваги також рiвень патоморфолопчно1 активностi й бiохiмiчних перетворень, як вiдбуваються в оргашз-мi в умовах перебиу запального процесу в паренхiмi печiнки.
Таблиця 2 — Умст цитокЫв сироватки кровi у хворих на ХДЗП, М ± m
Показники 1група (n = 36) II група (n = 13) III група (n = 14) IV група (n = 5) Контрольна група (n = 30)
1Л-6, пг/мл 5,15 ± 1,88* 4,82 ± 1,02 3,30 ± 0,81 1,32 ± 0,62# 2,50 ± 0,43
1Л-10, пг/мл 3,11 ± 0,44* 4,93 ± 1,45* 3,50 ± 1,16* 0,80 ± 0,33*, **, # 8,20 ± 0,66
TNF-a, пг/мл 3,45 ± 1,20* 3,97 ± 0,71* 3,02 ± 1,38 5,50 ± 1,83* 0,50 ± 0,61
Примтки: * — р < 0,05 пор'/вняно з контрольною групою; ~ — р < 0,05 при порiвняннi I та IV груп; # — р < 0,05 при порiвняннi II i IV груп; ** — р < 0,05 при порiвняннi III i IV груп.
Збереження високого р1вня TNF-a протягом трива-лого часу пригнiчуe активнiсть Т-хелперiв 1-го типу, а вщповщно, i клiтинну iMyHHy вiдповiдь. З одного боку, TNF-a e необхщним для пролiферацil гепатоципв i за-побiгання lx апоптозу при регенераци печiнки, а з ш-шого — e медiатором гепатотоксичностi при бактерь альних, вiрусниx i токсичних впливах.
Пiдвищений рiвень прозапальних цитокiнiв у кровi хворих на ХДЗП не шдукуе секрецш протизапальних цитокiнiв (1Л-10), що приводить до надмiрноl актива-ци макрофапв, пiдтримки iмунопатологiчного процесу й прогресування ХДЗП.
Висновки
1. У 83,3 % хворих I групи, у 76,9 % хворих II групи й половини хворих III групи спостер^аемо значне зни-ження Т-хелперно! субпопуляци. Недостатнiсть кль тинного iмунiтету у хворих I групи сприяе формуван-ню стеатозу у хворих iз ХДЗП. У 69,2 % хворих II групи встановлеш порушення iмунорегуляцil вказують на персистенцiю вiрусу гепатиту С i, як наслщок, розви-ток фiброзy
2. У I, II i IV групах концентрацiя TNF-a вiрогiд-но перевищуе контрольнi значення в 6,9; 7,9 i 11,0 раза вiдповiдно (р < 0,05). Рiвень IЛ-6 вiрогiдно вищий у 3,9 раза (р < 0,05) у хворих I групи порiвняно iз IV групою хворих. Це вказуе на прогресування iмунопатологiчно-го процесу i е патогенетичною ознакою неадекватностi функцiонування iмунноl системи при ХДЗП.
Конфл^ iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нють конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
References
1. Stepanov YuM, Melanich SL, Yahmur VB, Klenina IA, Konenko IS. Evaluating the Effectiveness of Essential Phospholipids in Patients with Chronic Viral Hepatitis C. Gastroenterologia. 2016;(59): 71-76. doi: 10.22141/2308209 7.1.59.201 6.74531. (in Ukrainian).
2. Ostanin AA, Starostina NM, Meledina IV, et al. A multiplex assay of 26 cytokines secreted by blood cells of patients with liver cirrhosis. Meditsinskaya Immunologiya. 2015;17(6):539-552. (in Russian).
3. Pompili M, Biolato M, Miele L, Grieco A. Tumor necrosis factor-a inhibitors and chronic hepatitis C: a comprehensive literature review. World J Gastroenterol. 2013 Nov 28;19(44):786 7-73. doi: 10.3748/wjg.v19.i44.7867.
4. Slyadnev SA. Mediators of intercellular interactions in non-alcoholic fatty liver disease. Vestnik molodogo uchenogo. 2015;(3):3-8. (in Russian).
5. Hammerich L, Tacke F. Interleukins in chronic liver disease: lessons learned from experimental mouse models. Clin Exp Gastroenterol. 2014 Sep 1;7:297-306. doi: 10.2147/CEG. S43737.
6. Kharchenko NV, Anokhina GA, Korulya IA, Chervak IN. Modern capabilities of the metabolic therapy in the complex treatment of patients with chronic toxic hepatitis. Modern Gastroenterology. 2015;(84):43-50. (in Russian).
7. Sikora JP, Chlebna-Sok D, Andrzejewska E, et al. Clinical evaluation of proinflammatory cytokine inhibitors (sTNFR I, sTNFR II, IL-1 ra), anti-inflammatory cytokines (IL-10, IL-13) and activation of neutrophils after burn-induced inflammation. Scand J Immunol. 2008 Aug;68(2):145-52. doi: 10.1111/j.1365-3083.2008.02126.x.
8. Filonova NV, Zaporozhets TS, Ermolitskaya SA, et al. Effect of fucoidan from Fucus evanescens on the parameters of cytokine status in patients with chronic hepatitis C. Cytokines and Inflammation. 2011 ;10(4):105-110. (in Russian).
9. Zhong W, Li Q, Xie G, et al. Dietary fat sources differentially modulate intestinal barrier and hepatic inflammation in alcohol-induced liver injury in rats. Am J Physiol Gastro-intest Liver Physiol. 2013 Dec;305(12):G919-32. doi: 10.1152/ ajpgi.00226.2013.
10. Lewis JR, Mohanty SR. Non-alcoholic fatty liver disease: a review and update. Dig Dis Sci. 2010 Mar;55(3):560-78. doi: 10.1007/s10620-009-1081-0.
OTpuMaHO 07.10.2018 ■
Татарчук О.М.1, Диденко В.И.1, Меланич СЛ.1, Кудрявцева В.Е.2
1 ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепр, Украина
2 Приднепровская государственная академия физической культуры и спорта, г. Днепр, Украина
Иммунологическая реактивность у больных хроническими диффузными заболеваниями печени
Резюме. Цель: оценить состояние основных показателей клеточного иммунитета и уровень цитокинов у больных хроническими диффузными заболеваниями печени (ХДЗП). Материалы и методы. Обследовано 68 пациентов с ХДЗП, которые были распределены на 4 группы в зависимости от этиологических факторов формирования и прогрессирова-ния стеатоза и фиброза печени: I группа — 36 больных неалкогольной жировой болезнью печени; II группа — 13 больных хроническим вирусным гепатитом, ассоциированным с вирусом С; III группа — 14 больных алкогольной болезнью печени, IV группа — 5 больных токсическим гепатитом. Проводили изучение основных показателей клеточного иммуни-
тета и уровня интерлейкина (ИЛ) 6, ИЛ-10 и фактора некроза опухоли альфа. Результаты. У 83,3 % больных I группы, 76,9 % больных II группы и половины больных III группы наблюдали значительное снижение Т-хелперной субпопуляции. Недостаточность клеточного иммунитета у больных с ХДЗП способствует формированию стеатоза. У 69,2 % больных II группы установленные нарушения иммунорегуляции указывают на персистенцию вируса гепатита С и, как следствие, развитие фиброза. Согласно полученным результатам, у больных I, II и IV групп концентрация фактора некроза опухоли альфа достоверно превышает контрольные значения в 6,9, 7,9 и 11,0 раза соответственно (р < 0,05). Уровень ИЛ-6
достоверно выше в 3,9 раза (р < 0,05) у больных I группы по сравнению с IV группой больных. Это указывает на прогрес-сирование иммунопатологического процесса и является патогенетическим признаком неадекватности функционирования иммунной системы при ХДЗП. Выводы. Установлено,
что прогрессирование стеатоза печени сопровождается недостаточностью клеточного звена иммунитета и повышением уровня провоспалительных цитокинов. Ключевые слова: хронические диффузные заболевания печени; иммунитет; цитокины
O.M. Tatarchuk1, V.I. Didenko1, S.L. Melanich1, V.Ye. Kudryavtseva2
1 State Institution "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Dnipro, Ukraine
2 Prydniprovska State Academy of Physical Culture and Sports, Dnipro, Ukraine
Immunological reactivity in patients with chronic diffuse liver diseases
Abstract. Background. The aim of the study was to assess the state of the main indicators of cellular immunity and the level of cytokines in patients with chronic diffuse liver diseases (CDLD). Materials and methods. Sixty eight patients with CDLD were examined, they were divided into 4 groups depending on the etiological factors of the formation and progression of steatosis and liver fibrosis: group I — 36 patients with non-alcoholic fatty liver disease; group II — 13 persons with chronic viral hepatitis C, group III — 14 patients with alcoholic liver disease, IV group — 5 individuals with toxic hepatitis. We studied the main indicators of cellular immunity and the level of interleukin (IL) 6, IL-10 and tumor necrosis factor (TNF) a. Results. In 83.3 % of patients in group I, 76.9 % — in group II and in a half of patients in group III, there was a significant decrease in the T helper cell subpopulation. Cellular immunodeficiency in pa-
tients with CDLD leads to the formation of steatosis. In 69.2 % of patients in group II, immunoregulatory disorders indicate the persistence of hepatitis C virus and, as a consequence, the development of fibrosis. According to the results obtained, the concentration of TNF-a in patients of groups I, II and IV significantly exceeds the control values — by 6.9, 7.9 and 11.0 times, respectively (p < 0.05). The level of IL-6 is significantly higher (by 3.9 times; p < 0.05) in patients of group I compared with group IV. This indicates the progression of the immunopatho-logical process and is a pathogenetic sign of the inadequacy of the immune system functioning in CDLD. Conclusions. The study shows that the progression of liver steatosis is accompanied by a decrease in cellular immune system and an increase in proinflammatory cytokine levels.
Keywords: chronic diffuse liver diseases; immunity; cytokines
