CC BY
5
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академя внутр1шн1х справ
IcpapxiHHi структури тшьово! залежност
V статт'1 розглядаеться сутнсть, ¡сторичн'1 аспекти виникнення та ¡снування ¡ерархй т'1ньових структур, Iх цш'1, нацональна небезпека, основн'1 суб'екти.
Ключовi слова: «автономна тньова держава», форма м'1жсекторного розламу, «свтове т'шьо-ве закулсся».
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Иерархические структуры теневой зависимости
В статье рассматривается сущность, исторические аспекты возникновения и существования иерархий теневых структур, их цели, национальная опасность, основные субъекты.
Ключевые слова: «автономное теневое государство», форма межсекторного разлома, «мировое теневое закулисье».
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Hierarchical structure depending shadownull
In the article examines the essence, historical aspects of the origin and existence of hierarchies of shadow structures, their goals, national danger, the main subjects.
Keywords: «autonomous shadow state», a form of cross-sectoral break «shadow world backstage».
Постановка проблеми. Дискурсивний ана-ëi3 причин системного гальмування нагальних сусптьних реформ, хроычного зневажання сус-птьними вимогами та потребами врештНрешт призводить до дедуктивного виокремлення ie-рархiчно пов'язаних факторiв сусптьних дефор-ма^й - наявност юторичного явища мiжсектор-ного розламу в Ыститу^йый сферi та ïï прояву - «свтового тЫьового закулюся» та «автономно!' тЫьово! держави», що за сучасних умов пере-
творилися на фундаментальний фактор небез-пеки сусптьному розвитку.
Hеобхiднiсть протидй тЫьовим процесам зна-йшла вiдображення в рядi важливих законо-давчих, нормативно-правових актiв держави, таких як: Закони Укра!ни «Про засади державно!' антикорупфйно!' полiтики в Укра!н на 20142017 роки» (2014), «Про запоб^ання корупцм» (2014), Укази Президента Укра!'ни «Про невщ-кладнi додатковi заходи щодо посилення бо-
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2017
Формування ринкових вщносин в Укра'|'ж №6 (193)/2017
3
ротьби з оргаызованою злочиннютю i корупцг ею» (2003) та «Про пeршочeрговi заходи щодо дeтiнiзацiï eкономiки та протидм' корупцм» (2005), постанова Кабiнeту МУс^в Укра(ни «Про за-твердження Дeржавноí' програми щодо рeалi-зацй засад дeржавноí' антикорупц^но[ полiтики в Укра1ы (Антикорупцiйноï стратeгiï) на 201 52017 роки» (2015) та iнших вiдомчих актах iз зазначeноï проблeми.
Анал13 останшх досл1джень та публшацт з проблеми. До в^чизняних дослiджeнь з тЫг зацй вщносин налeжать працi В. Д. Базилeвича,
A. В. Базилюка, 0. I. Барановського, В. М. Боро-дюка, Г. С. Буряка, 3. С. Варналiя, А. С. Гальчин-ського, Я. Я. Дячeнка, С. 0. Ковалeнка, I. I. Мазур,
B. 0. Мандибури, 0. В. Турчинова та Ы. Значний внeсок у розробку адмУстративно-правових i кримiнально-правових аспeктiв протидп корупцм зробили вiтчизнянi вчeнi-юристи.
У той œe час, у зв'язку з нeдостатнiм вивчeнням явищ тЫьових суспiльних процeсiв, к систeмноï ieрархiï, потрeбують найсутт8вiшого тeорeтич-ного вивчeння, зокрeма, наслiдки мiжсeкторного розламу в Ыституфйый сфeрi, утворeння «свто-вого тiньового закулiсся», явищ «автономно( тг ньово( дeржави», к особливостeй та нeбeзпeк за сучасних умов.
Метою статл е подальший дискурсивний роз-виток рeлeвантного вивчeння причинного комп-лeксу тiньових засобiв гальмування суспiльних рeформ, к особливостeй в сучасних умовах, ю-нування явищ «свiтового тЫьового закулiсся» та «автономно( тЫьово( дeржави» як найсутт8вiших загроз нацiональнiй бeзпeцi.
Виклад основного матер1алу. Дослiджeння мeханiзму вп"чизняно( тЫьово( систeми потрeбу8 звeрнeння до засобiв ïï самооргаызацй, можли-во i за мeжами нацюнального тiньового простору, зокрeма на основi дослiджeння i8рархiчностi будови, пошуку ïï «вeрхiвки» як логiчно вихщно-го вiдношeння мeгатiнiзацiï. Як дискурсивно слщ локалiзувати вихiдний пункт самооргаызацм на-цiональних тiнiзацiйних суспiльних процeсiв, у тому числi так званоТ «автономноТ тiньовоï дeржави» [1], що вирiзняeться надзвичайним потeнцiалом 1х тiнiзацiï, спотворeння суспiльних цiлeй, засобiв модeрнiзацiï, дeформацiï напрямiв рeформуван-ня, 1х архаïзацiï та iнволюцiï? Яю мeгапроцeси, мe-гапроцeси, потужнi сили домЫуючого впливу щe бiльшe дeградують та тiнiзують процeси «авто-
номно[ тiньовоï дeржави? Якi головнi трeнди, цiлi iндуктуються цими мeгапроцeсами? Яю тiнiзацiйнi вза8модiючi систeми вони утворюють?
Замiщeння тeорeтичного вивчeння цих вкрай нeбeзпeчних, згубних мeгатiнiзацiйних явищ «жовтою» публiцистикою, зокрeма, призводить до значного викривлeння та попeрeдньоï комп-рeмeнтацiï тeорeтичного гх аналiзу.
Слiд зразу ж вiдмeжуватися вiд прямо[ асо^а-поняття «свiтовe тiньовe закулюся» з наявнiстю «свiтовоï змови». У той жe час слiд звeрнути ува-гу на домiнантну залeжнiсть суб'eктiв «автономно[ тiньовоï дeржави» як найвищого рiвня тiньовоï ie-рархй в мeжах нацiонального тiньового простору вщ суб'8ктiв свiтового високоорганiзованого та-емного суспiльства, стрiмкого розвитку його рiв-ня самоорганiзацiï, посилeння впливу на свп^ суспiльнi процeси, зростання загроз з гх боку свг товим та нацiональним структурам влади, пeрe-хiд процeсiв свiтового закулюся до бтьш вiдкри-тих форм змови, що, зокрeма, свiдчить про бiльшe пiдпорядкування ним офiцiйних структур свпу.
Свiтова тiньова систeма влади - цe складно органiзований комплeкс тiньовоï влади рiзного рiвня дieздатностi, впливу, офiцiйноï або тiньо-во[ (у мeжах тiньового парасуспiльства) лeгити-мацГ(, окрeмi eлeмeнти якого виникали та розви-валися асинхронно, алe за сучасних умов дiють як синeргeтично органiзований вузом тiньових впливiв на офiцiйну та тiньову нацюнальну владу. Ue так званий Ком^т 300, Синдикат, iлюмiна-ти, нeоiлюмiнати, олiмпiйцi, «Круглий стiл» тощо.
Свiтовe тiньовe закулiсся являе собою класич-ний приклад тiньовоï мeгаструктури з вщнос-но стiйким рeжимом самооргаызацм, цiлiснiстю динамiчноï повeдiнки, коли на основi мeнш впо-рядкованого субстрату - нацюнальних тiньо-вих структур - утворюються бiльш складнi над-нацiональнi тiньовi структури свiтового закулюся [2, с. 25-26].
1сторичы витоки сучасног eри становлeння та розвитку основног лiнiï впливiв тiньового свг тового закулiсся вiдносять до чаЫв створeн-ня компангг «Лондон Стeплeрс», що утворила-ся з «0ст-1ндсько[ компанТг (1600 рiк), яка була пeрeтворeна (з 1702 року) у «Британську 0ст-1ндську компанiю» (Б01К). «0ст-1ндська компа-нiя» була найтюышим чином зв'язана зi структурами чорног олiгархiчноï аристократГ( Вeнeцiï та Гeнуí, 0рдeном «Вeнeцiйськоï чорног аристо-
кратп» ¡з Лондона1. Найстар0 антйсью ^мейы клани 1осм Чайлда, Томаса Папильона, Монтегю, Мальборо, Расселю та Тх родичю у Сполучених Штатах, як¡ використовували орган¡зац¡йн¡ мож-ливост¡ для подальшоТ самоорганюацм наднацю-нальних т¡ньових структур цих компаый та стрм ко збагатти на оп¡умн¡й торг¡вл¡, тепер отримали можливють зд¡йснити д¡8вий контроль над свтом через нову органюацш, в¡дому п¡д назвою Комг тет 300 (Синдикат) [3, с. 68].
Наступний етап поширення та поглиблення структур свтового закулюся зв'язаний з виник-ненням у XVIII стол^ клану Ротшильда, Тх структур та ¡нститутю як одних з головних суб'ектю ме-гар¡вня тЫьового простору.
Под¡бно до положення монархю, статки Рот-шильд¡в не обкладалися податками. Потужна мережа Тх приватних банк¡в утворювала партнерськ¡ союзи, прибутки розпод¡лялися всередин¡ кла-новоТ' структури, залишаючи малу дещицю уряду. Ротшильди вважали себе рюними монархам, оск¡льки мали статк¡в бтьш, н¡ж вс¡ коронова-н¡ особи бвропи разом узят¡. За деякими оцЫка-ми, статки см Ротшильда до 1940 року склада-ли 500 млрд. доларю (20 трильйоню за сучасним курсом), тобто половину всього багатства США (у тому чи^ ¡ банк¡в) на той час [4, с. 19].
Становлення статкю Ротшильда в¡дбулось за рахунок контролю над грошовими потоками ев-ропейських держав. Однак Тх позицм у Новому Св¡т¡ були вщносно слабкими, стратег¡я його пщкорен-ня почала реалюуватися з к¡нця XIX-початку XX стол¡ття за допомогою лобшвання створення та контролювання Федерально''' резервно''' системи США. Однак ця стратепя реалюувалася, в значн¡й м¡р¡, у взаемодм та партнерськими зв'язками з но-вим гравцем св¡тового тЫьового простору - гер-мано-американським кланом Рокфеллера.
Клан Рокфеллер¡в - це клан, який зростав на основному енергетичному ресурс св^у XX сто-
л¡ття - нафт¡. Але до контролю над нафтою мож-
1 «Чорна аристократия» - це корол'1вськ'1 та аристокра-тичн1 c'im'i 1талп, Н'меччини, Швейцара, Велико!' БританИ, Францп, ГолландИ', ГрецЦ корння яких, з одн'\ё\ сторони, зв'язане з венецйськими олигархами хазарського похо-дження, з другоi - з династию Меровнпв. «Чорна аристократа» зовн'1шньо спов'щуе християнство, але таем-но ставиться з презирством до нього та в1дправляе своi рел'1пйн '1 ритуали як масонськ] лож]. Меровнги традицй-но спиралися на таемн] ордени, зокрема «орден прио-р]в С'юну», який започаткував ц]лу потужну органзовану утаемничену мережу орденв, у тому числi i масонських. Головною заявленою метою «ордену приор'в С'юну» е реставраця династИ' Меровнпв та приведення правителя з ц/ei династИ' до влади над св'том.
ливо прийти ттьки одним шляхом - контролю-ючи територм, де розташован нафтов¡ поклади. Саме у зв'язку з цими ¡нтересами визначалися зони виникнення конфлктю, к наступного тЫьо-вого перерозподту, у тому чи^ й засобами свг тових в^н ¡ революцй
У перш^ половин XX столбя Рокфеллерам вдалося успшно витюнити Британю з головних нафтових регюню свету (Мексика, Турецький Близький Схщ, Сауд¡вська Аравт, Касп¡йськ¡й рег¡он) ¡ стати головною нафтовою ¡мперюю свг ту. Ротшильди ¡ Рокфеллери активно фЫансу-вали головы сторони протиборства (Троцького, Леына) пщ час роЫйсько''' революцм. Обидва клани активно приймали участь у Перш^ светов^ вг йы, як фундаментальному засоб¡ св¡тового перерозподту тЫьово''' влади та власностк
У 1920 роц¡ рокфелл¡р¡вська Standard Oil при-дбала у бтьшовикю половину бакинських на-фтопромисл¡в, що належали компанй Nobel Oil Co. У 1925 роц Рокфеллери отримали половину рос^сько'[ нафти, в обмЫ на це вони погодились фЫансувати стал¡нськ¡ п'ятир¡чки. Так, у берез-н¡ 1926 року рокфеллер¡вська компант Standard Oil та и доч^ня ф¡рма Vacuum Oil Co. надали бть-шовикам позику у 75 млн. доларю. У 1927 роц Standard Oil of New York побудувала в Росм на-фтопереробний завод, за допомогою якого бть-шовикам вдалося розпочати масштабну ¡нду-страл¡зац¡ю [4, с. 35].
У даний час бшьша частина светового багатства контролюеться невеликою групою кланю, як¡ сп¡вроб¡тничають у досягненн сво'х комер-ц¡йних та полетичних ¡нтерес¡в. До числа к вщ-носяться Ротшильди, Рокфеллери, Варбурги, Моргани, Шиффи, Астори, Банди, Буши, Колеси, Дюпони, 1тони, Фримени, Кенед^ Л¡, 0нас¡си, Рейнольдси тощо. Вони дють через найпотуж-н¡шу мережу рюних взаемозв'язаних, часто не-формальних, недержавних органюафй, вщнос-ний вплив яких у США та Европ протягом часу змююеться [3, с. 562-564].
Вихщы ¡де''' створення светового уряду народи-лися у товариств¡ фаб¡анц¡в-соц¡ал¡ст¡в. Засно-вник «Фаб¡анського сусптьства» С¡дней Вебб та його дружина Беатрис написали книгу «Чоти-ри стовпи соцюлютичного дому», в яюй викла-ли програму впровадження майбутнього мжна-родного соц¡ал¡зму при влад¡ Единого св¡тового уряду. Вона суттево не в¡др¡знялася в¡д принци-
п1в, викладених Карлом Марксом в його «Кому-нютичному манфесш 1848 року. Р^ниця ¡снуе скор0 у способ¡ Тх досягнення, ан¡ж в Тх сутк
Плани фаб¡анц¡в н¡коли не публкувалися п¡д особистими ¡менами член¡в товариства (а серед них були Джордж Бернард Шоу, Вебби, Енн Без-ант, Джон Голсуорс¡, Р. Г. Тауы, Герберт Уельс, Гарольд Ласю), а лише в¡д ¡мен¡ анал™чних цен-тр¡в ¡ досл¡дницьких оргаыза^й. Найб¡льш вщо-мим друкованим виданням Фаб^нського товариства е журнал «Економют».
П¡сля ПершоТ' свтовоТ в^ни вплив Фаб^нсько-го товариства розповсюдився по вс¡й 6вроп¡, а по™ ¡ в Америц¡. Перемир'я, що встановилося пюля зак¡нчення в¡йни, Грунтувалося на пропо-зиц¡ях Вудро Втьсона, зв'язаних з п¡сляво8нним мирним ствюнуванням, ус¡ вони були включен¡ у Версальський договр Положення договору були розроблен на М¡жнародному масонському кон-грес¡ «Великого Сходу», що проходив у Париж¡ в червн¡ 1917 року. Саме там була запропонована ¡дея Л™ Нац¡й та ТТ Конституций
Основними оф¡ц¡йними завданнями Л™ Нац¡й було проголошено вир¡шення м^народних кон-фл¡кт¡в та скорочення озброень. Однак реально ложа «Великий Схщ» становила ¡нш¡ завдання: суттеве послаблення Нмеччини за рахунок об-тяжливих репара^й ¡ програмування новоТ в^ни через 20 рок¡в як необхщного етапу формування «Нового св¡тового порядку»2.
Коли Сполучен Штати в¡дкинули ¡дею Л¡ги На-ц¡й, американськ¡ прихильники глобал^ацп ¡ свг тового уряду зустртися з¡ своТ'ми британськими однодумцями ¡ створили дв¡ пров¡дн¡ анал™чно-досл¡дницьк¡ оргаызацп в систем¡ ¡нфраструк-тури т¡ньового закул¡сся, навколо яких форму-ються сотн¡ ¡нших: британський Корол^ський ¡нститут м¡жнародних в¡дносин ¡ американська Рада з м¡жнародних вщносин.
До ¡нституц^ноТ структури найб¡льш потужних орган¡зац¡й св¡тового уряду входить група Бть-дерберг, яка збираеться щорнно з 1954 року п¡д сптьним кер¡вництвом Рокфеллер¡в ¡ Ротшильд¡в. Перш¡ зас¡дання групи проходили п¡д проводом принца Бернгарда Голландського, який пщтримав Птлера, а в роки ДругоТ свтовоТ в¡йни був офще-
2 1дея «Нового св/тового порядку» ¡снуе сотн/ рок/в. Бона зв'язана ¡з задумом формування св/тового уряду та з часами зародження «Ост-1ндсько'1 компанИ', що у 1600 роц/ отримала л'/ценз'/ю в/д королеви Близавети I / статус акционерного товариства, деяк/ з його член/в правл/ння були з анабаптиських комун/ст/в.
ром СС [4, с. 48-50]. У юнц в^ни вЫ повернувся до ВеликоТ лож¡ Гааги. Принц Бернгард був осно-вним акцюнером ротшильдовськоТ компанм Роуа! Dutah БИе!!. Бернгард, який належав до Орансько-го дому, стверджував, що е нащадком роду Меро-винг¡в, який дав св^у корол¡в l8русал¡му.
З^рання групи в¡дбуваються у суворому ута-8мниченн¡, незважаючи на ¡нформування про-в¡дних мед¡амагнат¡в про програму зборю. Так, на зас¡данн¡ групи Бтьдерберг у 1993 роц¡ Дев¡д Рокфеллер подякував редактора пров¡дних ЗМ1 за те, що т «протягом майже чотирьох десяти-л¡ть свято поважали общянку берегти мовчання», без чого «було б неможливо зд^снити наш проект (або план) свтового устрою, осктьки протягом уЫх цих рок¡в ми знаходились би пщ пильним спостереженням [4, с. 48-50]. Репортер Саймон Кокс намагався (безусп0но) з'ясувати, що ж обговорювалося на зустрУ групи у 2003 рощ ¡ прийшов до висновку, що всередин св¡тового тг ньового уряду д¡e закон омерти, тобто такий са-мий як ¡ у звичайноТ мафюзноТ оргаызацм.
До ¡ншоТ стрижневоТ оргаызацм свтового тг ньового закул¡сся в¡дноситься Римський клуб, який вперше з¡брався у квпн 1968 року в ¡тал^-ському маетку Рокфеллер¡в Беладж¡о. На думку Д. Коулмана, цей клуб е офщйним прикриттям оргаызацм змовниюв, що являють собою союз англо-американських ф¡нансист¡в ¡ старовин-них Ымейних клан¡в чорноТ аристократм Лондона, Венецп ¡ ГенуТ. В¡н мае своТ приватн¡ розвщуваль-н¡ агенцп, активно ствпрацюе з 1нтерполом, який контролюеться Рокфеллерами.
В основ¡ вс¡х програмних засад дтльност орга-н¡зац¡й свтового закул¡сся ¡ встановлення Нового свтового порядку, на думку Д. Коулмана, зна-ходиться ¡дея Мельтуса про позбавлення св^у в¡д 3 мтьярдю «даремних Тдомв» (за визначен-ням, введеного лордом Бертраном Расселом -найстаршого представника Ком¡тету 300). Природы ресурси будуть розподтятися засобами глобального планування. Держави-нацм пови-нн¡ будуть або п¡дкоритися влад¡ «Римського клубу», або жити за законами джунгли, борючись за свое прим™вне виживання [3, с. 86-88].
Основними програмними складовими мо свп"о-вого т¡ньового уряду, за Д. Коулманом, е наступн¡:
1) привести до влади бдиний свтовий уряд ¡ встановити Новий свтовий порядок з об'еднаною церквою ¡ грошовою системою п¡д Тх управлЫням;
S) пoвнe нiвeлювaння будь-ягаТ нaцioнaльнoï сaмoбyтнoстi тa нaцioнaльнoï гiднoстi, знищeння iндивiдyaльнoстi людини для пepeтвopeння люд-ствa y aмopфнy мaсy;
3) здiйснити pyйнaцiю peлiгiй i в oсoбливoстi xpистиянствa, зa единим виключeнням - ствo-peнoï свiтoвoï зaкyлiссям ^oeT peлiгiï. Cпpияти пoшиpeнню тaкиx peлiгiйниx куль^в як «peлiгiй-нe звiльнeння» з мeтoю пiдpивy iснyючиx peлi-пй i в oсoбливoстi xpистиянствa; зaoxoчyвaти Ы-тepeс дo язичeськиx peлiгiйниx кyльтiв, тaким як культ кaбaли. Дo пoчaткy SOO5 poкy кaбaлiстичнi культи oтpимaли, зoкpeмa, в Cпoлyчeниx Штaтax нaйшиpшe пoшиpeння;
4) встaнoвити кoнтpoль нaд кoжнoю людинoю бeз виключeння шляxoм викopистaння сyчaсниx зaсoбiв yпpaвлiння свiдoмiстю, Internet, a тaкoж зa пoсepeдництвoм тoгo, щo З. Бжeзинський нa-звaв «тexнoтpoнiкoю» (ствopeниx мeтoдaми ган-нoï iнжeнepiï клoнiв);
5) пoвнe зyпинeння пpoмислoвoгo poзвиткy тa виpoбництвa ядepнoï eлeктpoeнepгiï y тaк звaнoмy «пoстiндyстpiaльнoмy сyспiльствi» з нyльoвим зpoс-тaнням. Biдпoвiднe змeншeння чисeльнoстi вeликиx iндyстpiaльниx цeнтpiв зa сцeнapi8м, щo дyжe нaгa-дуе плaн гeнoцидy Пoл Пoтa для Kaмбoджi;
6) скopoтити чисeльнiсть нaсeлeння нaвiть poзвинyтиx ^afc шляxoм вeдeння пepмaнeнтниx oбмeжeниx вiйн, a ^afc тpeтьoгo свiтy - зa дo-пoмoгoю гoлoдy тa мaсштaбниx eпiдeмiй. Koмiтeт 3OO дopyчив Caйpyсy Beнсy (кoлишньoмy дep-жaвнoмy сeкpeтapю C0A y 1977-1979 poкax) пiдгoтyвaти дoпoвiдь пpo тe, яким чинoм кpaщe opгaнiзyвaти цeй гeнoцид (дoпoвiдь ypядy C0A «Звiт Глoбaл SOOO»);
7) здiйснювaти всiлякy пiдтpимкy iнститyцiйнiй iнфpaстpyктypi свiтoвoгo тiньoвoгo ypядy тa йoгo aгeнтaм впливу - Оpгaнiзaцiï Об'eднaниx Haцiй, Miжнapoднoмy вaлютнoмy фoндy, Бaнкy мiжнa-poдниx poзpaxyнкiв, Miжнapoднoмy суду, a тa-кoж, нaскiльки цe мoжливo, пoзбaвити мiсцe-вi yстaнoви впливу, пoстyпoвo звeсти нaнiвeць ïx сyб'8ктe знaчeння aбo пoвнiстю пiдпopядкyвaти ïx oпiки з бoкy OOH [3, с. BB-1OO].
Для poзyмiння тiньoвoгo мexaнiзмy пpийнят-тя piшeнь, пepш зa всe y систeмi нaцioнaльнoгo дepжaвнoгo yпpaвлiння, вeликoгo знaчeння нa-бyвa8 дoслiджeння лoгiстики впливу нa ниx тiньo-вoгo свiтoвoгo зaкyлiсся. Цeй мeгaсyб'8кт тiньo-вoгo свiтoвoгo впливу здiйснюe йoгo нaйшиpшoю
систeмoю свiтoвиx тiньoвиx, нaпiвтiньoвиx, oфi-цiйниx iнститyтiв, aгeнтств впливу, систeмoю нaддepжaвниx свiтoвиx opгaнiзaцiй, poзгaлyжe-нoю систeмoю aгeнтypи в ЗMI, дepжaвax, нeдep-жaвниx opгaнiзaцiяx тoщo. Однaк нaйбiльшoгo знaчeння y систeмi бeзпoсepeдньoгo тiньoвoгo впливу нa дepжaвy нaбyвae iснyвaння тa функцг oнyвaння тaк звaнoï «aвтoнoмнoï тiньoвoï дepжa-ви», гoлoвнoю фyнкцi8ю ягаТ як paз i е лoгiстикa тiньoвoгo зв'язку мiж сyб'eктaми тiньoвoгo свто-вoгo зaкyлiсся тa дepжaвoю.
Bиникнeння глибoкoгo мiжсeктopнoгo poзлa-му тa гiбpидизaцiï влaди в yмoвax нeзaвepшe-нoï мoдepнiзaцiï oбyмoвлюють iснyвaння тaкo-ro нeбeзпeчнoгo явищa - тiньoвa aвтoнoмiзaцiя влaди. Poзвинyтa «aвтoнoмнa тiньoвa дepжa-вa» в yмoвax нeзaвepшeнoï мoдepнiзaцiï сyчaс-нoгo вiтчизнянoгo сyспiльствa, як дiaлeктичний peзyльтaт пoпepeдньoгo ñ iстopичнoгo poзвиткy, тpaнсфopмaцiï, визpiвaння - цe вкpaй зaкpитa, oбмeжeнa y пpoстopi - зa кiлькiстю oсiб, яю зaлy-чeнi дo цьoгo кoлa «нeoiлюмiнaтiв», - тiньoвa зo-нa влaди, бiзнeсy, плyтoкpaтiï, oлiгapxiï, бaзoвий (y мeжax тiнiзaцiйнoгo пpoстopy) систeмoyтвo-pюючий сeктop влaди тa гoспoдapювaння, сeк-тop iнститyцiйнoï aсимeтpичнoстi, викpивлeнoс-тi, клaнoвoстi, який визнaчae гoлoвнi iнтepeси тa пpoтиpiччя мiж влaдoю тa сyспiльствoм, тiнiзyючi фaктopи сyспiльнoгo poзвиткy. Öe синepгeтичнa фopмa yтвopeння тa poзшиpeння мiжсeктopнo-ro poзлaмy, щo пoклaдeнa нa пiдсилeння пoтoкy гiбpидизaцiï (синкpeтизмy) влaди, бiзнeсy, плуто-кpaтiï. Осoбливoстi кoнкpeтнoï сoцiaльнo-eкoнo-мiчнoï фopми aвтoнoмнoгo сeктopa зaлeжaть вщ вiдпoвiдниx мoдифiкaцiй цьoгo сeктopa зa кoн-кpeтнo-iстopичниx yмoв фopмyвaння.
Змютом кaтeгopiï «aвтoнoмнa тiньoвa дep-жaвa», щo мa8 нaйвищий тiньoвий paнг y мeж-ax нaцioнaльнoгo пpoстopy, тaким чинoм, е aм-бiвaлeнтнi вiднoсини влaди тa гoспoдapювaння ^фщ^ы тa нeoфiцiйнo тiньoвi) для oбмeжeнo-ro кoлa oсiб, зaбeзпeчeниx oлiгapxiчними, плyтo-кpaтичними, бiзнeсoвими, пoлiтичними, кopyп-цiйними (y тoмy числi нaднaцioнaльнoгo piвня), poдинними зв'язкaми з вищими щaблями aд-мiнiстpaтивнoï, сyдoвoï влaди, пpaвooxopoн-ниx opгaнiв, пoлiтичниx пapтiй, ЗMI, вiдсyтнiстю eкoнoмiчнoï, пoлiтичнoï кoнкypeнцiï y пo8днaн-нi з нeoбмeжeним дoстyпoм дo eксплyaтaцiï нa-цioнaльниx peсypсiв кpaïни пpиpoдниx мoнoпoлiй.
У циx yмoвax кopyпцiя нaбyвa8 cиcтeмнoгo xa-paктepy, cтa8 нeoдмiнним aтpибyтoм aдмiнicтpa-тивнoï cиcтeми, iмaнeнтним cпocoбoм ïï peгyляцiï. Bиcxiднi eтaпи cтaнoвлeння «aвтoнoмнoï дepжa-ви» вiднocятьcя щe дo чaciв Kиïвcькoï Pyci, для opгaнiзaцiï cycпiльнoï cиcтeми я^' xapaктepнi ocoбливocтi пopiвнянo iз Зaxiднoю 6вpoпoю [1].
Одыею iз нaйвaжливiшиx фyнкцiй «aвтoнoм-нoï тiньoвoï дepжaви» е кoмyнiкaтивнa фyнкцiя iз cвiтoвим тiньoвим зaкyлiccям для зaбeзпeчeння тapгeтyвaння тpaнcaкцiй щoдo впливу нa y^a'^-cькy дepжaвy - бeзпocepeдньo aбo (чacтiшe) чe-peз мepeжy opгaнiзaцiй, щo yтвopюють cиcтeмy йoгo тiньoвoгo «пpaвлiння».
Biдпpaцювaння eфeктивнoгo зв'язку мiж «cвi-товим ypядoм» i «aвтoнoмнoю тiньoвoю дepжa-вoю» дa8 змoгy тiньoвoмy cвiтoвoмy зaкyлiccю пepeйти дo нoвoï фaзи - вiдкpитoï щoдo вcтa-нoвлeння Hoвoгo cвiтoвoгo пopядкy, щo е вкpaй нeбeзпeчним для нaцioнaльниx im^pe^ y^a'^-cькoï дepжaви [3, c. 74-76].
Bиcнoвки
Дocлiджeння мexaнiзмy вiтчизнянoï тiньoвoï cиcтeми пoтpeбy8 звepнeння дo зacoбiв ïï caмo-opгaнiзaцiï, мoжливo i зa мeжaми нaцioнaльнo-ro тiньoвoгo пpocтopy, зoкpeмa нa ocнoвi дocлi-джeння i8papxiчнocтi бyдoви, пoшyкy ïï «вepxiвки» як лoгiчнo виxiднoгo вiднoшeння мeгaтiнiзaцiï.
Cвiтoвa тiньoвa cиcтeмa влaди - цe cклaднo opгaнiзoвaний кoмплeкc тiньoвoï влaди piзнoгo piвня дi8здaтнocтi, впливу, oфiцiйнoï aбo тiньoвoï (y мeжax тiньoвoгo пapacycпiльcтвa) лeгiтимaцiï, oкpeмi eлeмeнти якoгo виникaли тa poзвивaли-cя acинxpoннo, aлe зa cyчacниx yмoв дiють як нepгeтичнo opгaнiзoвaний вyзoм тiньoвиx впли-вiв нa oфiцiйнy тa тiньoвy нaцioнaльнy влaдy.
B ocнoвi в^ пpoгpaмниx зacaд дiяльнocтi op-гaнiзaцiй cвiтoвoгo зaкyлiccя i вcтaнoвлeння Ho-вoгo cвiтoвoгo пopядкy, нa думку Д. Koyлмaнa,
знaxoдитьcя iдeя Meльтyca пpo пoзбaвлeння cвi-ту вщ 3 мiльяpдiв «дapeмниx fao^» tea визнa-чeнням, ввeдeнoгo лopдoм Бepтpaнoм Pacceлoм - нaйcтapiшoгo пpeдcтaвникa ^мтету 3OO). Пpиpoднi pecypcи будуть poзпoдiлятиcя зacoбa-ми глoбaльнoгo плaнyвaння. Дepжaви-нaцiï пo-виннi будуть aбo пiдкopитиcя влaдi «Pимcькoгo клубу», aбo жити зa зaкoнaми джyнглiв, бopю-чи^ зa cвoe пpимiтивнe виживaння.
Для poзyмiння тiньoвoгo мexaнiзмy пpийнят-тя piшeнь, пepш зa вce y cиcтeмi нaцioнaльнoгo дepжaвнoгo yпpaвлiння, вeликoгo знaчeння нa-бyвa8 дocлiджeння лoгicтики впливу нa ниx тiньo-вoгo cвiтoвoгo зaкyлiccя. Цeй мeгacyб'eкт тiньo-вoгo cвiтoвoгo впливу здiйcню8 йoгo нaйшиpшoю cиcтeмoю cвiтoвиx тiньoвиx, нaпiвтiньoвиx, oфi-цiйниx iнcтитyтiв, aгeнтcтв впливу, cиcтeмoю нaддepжaвниx cвiтoвиx opгaнiзaцiй, poзгaлyжe-нoю cиcтeмoю aгeнтypи в ЗMI, дepжaвax, нeдep-жaвниx opгaнiзaцiяx тoщo. Oднaк нaйбiльшoгo знaчeння y cиcтeмi бeзпocepeдньoгo тiньoвoгo впливу нa дepжaвy нaбyвae icнyвaння тa фyнкцi-oнyвaння тaк звaнoï aвтoнoмнoï тiньoвoï дepжa-ви, гoлoвнoю фyнкцi8ю якoï як paз i е лoгicтикa тiньoвoгo зв'язку мiж cyб'eктaми тiньoвoгo cвiтo-вoгo зaкyлiccя тa дepжaвoю.
Спигак викopиcтaниx джерел
1. Пpeдбopcький B. A. «Aвтoнoмнa тiньoвa дepжaвa» як зaгpoзa нaцioнaльнiй бeзпeцi / B. A. Пpeдбopcький // Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Укpaïнi : зб. нa-ук. пp. Hayкoвo-дocлiднoгo eкoнoмiчнoгo iн-тy Miн-вa eкoнoмiки Укpaïни. - K., 2O16. - Bип. 1. - C. 3-7.
2. Ов^ин^ю/м A. B. Cинepгeтичнa кoнцeпцiя культу-pи / A. B. Cвiдзинcький. - Луцьк : Beœa, 2OOB. - 696 c.
3. ^ул^^н, Дж. Иepapxия зaгoвopщикoв: Koмитeт Tpexcoï / Джoн Koyлмaн. - M. : «Дpeвнee и coвpe-мeннoe», 2O11. - 616 c.
4. Xarrep H. Cиндикaï. Иcïopия миpoвoгo пpaвиïeль-cïвa / Hикoлac Xarrep. - M. : Aлгopитм, 2O11. - 496 c.
