CC BY
24
• використання залишкiв для виробництва погонажних елементав збшьшуе ко-
ефшдент корисного виходу тд час розкрою до 12 %;
• ввдсоток використання залишшв залежить вщ ширини проф1лю й становить
50-70 %, хоча в деяких випадках може перевищувати 85 %.
Лггература
1. Koval L. Wastes will cut out MDF as raw material for production of linear elements // Люо-ве господарство, люова, паперова та деревообробна промисловють : мiжвiд. наук.-техн. зб. -Л^в : Вид-во НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 35. - С. 101-106.
2. Forest Products Statistics, 2005-2009. - Geneva : UNECE/FAO. - July 2010. - 120 р.
3. Грицюк Ю.1. Оптимiзацiя розкрою ДСтП на меблевi заготовки : дис. ... канд. техн. наук. - Львiв 1994. - 195 с.
4. Практическое руководство по деревообработке / Составитель И.М. Фридман. -СПб. : Изд-во "Политехника". - 2000. - 543 с.
5. ТУУ 36.1-32490658-001. Погонаж iз деревоволокнистих плит середньо! щшьносп (MDF). - К. : Фабрика "Суперпрофшь". - 2003.
6. Артемчик В.В. Методичний поабник по курсовому i дипломному проектуванню (для студенпв спецiальностей 2602, 1720, 0519 д): Вказiвки по розрахунку норм витрат матерiалiв у виробництвi виробiв з деревини / В.В. Артемчик, 1.М. Заяць. - Львiв : Вид-во ЛЛТ1, 1990. -67 с.
7. Гайда С.В. Розроблення класифiкатора вживано! деревини / С.В. Гайда, В.М. Макси-мiв, Т.Ю. Туниця // Люове господарство, лiсова, паперова та деревообробна промисловють : мiжвiд. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 34. - С. 55-68.
Коваль Л.И. Отходы от раскроя MDF - сырье для производства погонажных элементов
Приведены объемы потребления, импорта и экспорта MDF в Украине и некоторых странах Европы, разработана и подана классификация отходов, которые образуются в процессе раскроя MDF, проанализированы типичные карты раскроя MDF для производства дверных накладок (полотен), и на основании этого анализа определенно зависимость использования остатков раскроя от ширины профиля.
Ключевые слова: объемы потребления MDF, отходы раскроя MDF, классификация отходов, процент использования отходов, зависимость процента использования остатков от ширины профиля.
Koval L.I. MDF offcuts as raw material for production of linear elements
The volumes of consumption, import and export of MDF are resulted in Ukraine and some countries of Europe, classification of offcuts which appear in a process MDF offcuts is developed and given, typical maps are analysed will cut out MDF for the production of door protective straps (linens), and on the basis of this analysis certainly will cut out dependence of the use of tailings from the width of type.
Keywords: will cut out the volumes of consumption of MDF, MDF offcuts, classification of offcuts, percent of utilization of wastes, dependence of percent of the use of tailings from the width of type. _
УДК 739.1+68.4 Ст. викл. Г.М. Латцька;
ст. викл. Г.М. Чайковська - НЛТУ Украти, м. Львiв
ХУДОЖНе КУВАННЯ ТА його застосування У МЕБЛЕВОМУ ВИРОБНИЦТВ1
Розглянуто ютор^ розвитку ковальського ремесла, проаналiзовано використання художнього кування у виробницга сучасних меблiв, визначено основш тенденцп !х розвитку.
Ключов1 слова: ковальське ремесло, кування, коваш садовi мебл^ металевi мебль
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Ковальське ремесло було вщоме на Русi ще з глибоко! старовини. З-пiд молота коваля виходили найрiзноманiтнiшi вироби: вiд пiдкови для коня до меча i щита во1на, вiд предметiв ^ер'еру до вшонних грат, що нагадують тонш мережива.
Уже в часи Кшвсько! Рус мiськi ковалi мистецьки кували iз залiза i сталi предмети побуту, сiльськогосподарськi знаряддя, iнструменти ремiсникiв, зброю, юнську збрую, огорожi i грати. Усi цi види виробiв призначалися для практичного використання, а тому вони робилися добротно, добре вщповщали сво1м функцiям. На повну силу художш особливостi кування по зашзу розкрили-ся пiзнiше, особливо в мистещш ХУП-ХУШ ст. Вiконнi прорiзи закривали ажур-нi кутi грати, сади i парки оформлялися мистецьки зробленими кутими огорожами, кутими брамами, парканами i гратами. Багато оформлеш залiзнi дверi з еле-ментами художнього кування прикрашали кам'яш храми, палаци, у будiвництвi яких брали участь майстри всiх видiв ремесла. У XVIII ст. кування широко вико-ристовують для виконання огорож мiських садиб, особнякiв i церковних дворiв. У Петербурзi з художшм куванням змагаеться технiка чавунного литва, витюня-ючи кування як дорогу роботу. Але своерщнють художшх рiшень, яке дося-гаеться куванням (оформлеш ажурш грати, балконнi огородження, коваш меблi, сходовi огородження), збер^ае цiкавiсть до не! i в XIX ст.
Якщо для литва малюнок i розробку вше! декорацй давав архiтектор, то кування завжди розраховувалось на творчiсть i доробку деталей ковалем. Фанта-зiя i майстернiсть, винахiдливiсть, вiртуозне володiння технологiею, прекрасне знання особливостей i можливостей металу дають змогу створювати високомис-тецькi твори безмежно великого i виразного свiту кованого металу.
У XX ст. на зм^ декоративному кованому металу прийшли зварнi вироби i конструкци, що пов,язанi з розвитком прокатного i штампувального виробництв, художне кування стало спрощуватися. Однак вiдродження художнього кування мае величезне значення для сучасного декоративно-прикладного мистецтва. У цей час популяршсть кованих виробiв зростае. Прикраса будинку, саду, квартири i офiсу кованими предметами iнтер,еру стало "модним" у заможних людей. Нiщо не може так перетворити, тдкреслити iндивiдуальнiсть квартири, будинку, саду, як по-справжньому гарш i стильнi кованi вироби. Популяршсть цих виробiв безпе-речна, тому що саме художне кування е одним з останшх "живих" ремесел нашого столптя стандартних виробiв, яю виробляються масовим тиражем.
Сьогоднi старi традици, пiдкрiпленi сучасними технологiями i ковальсь-кими машинами, дають змогу виготовляти методом холодного кування широкий асортимент кованих виробiв. Висока продуктившсть устаткування дае змогу яюсно i за короткий термiн проводити чималi об'еми кованих меблiв й шших ви-робiв, зберiгаючи при цьому щну значно нижчу, нiж 1х виготовлення, виконане традицiйними дiдiвськими методами. Величезна популярнiсть залiзних i стале-вих аксесуарiв, що виросла останшм часом до недосяжних висот, легко з'ясова-на. Наш покупець, нарешт^ усвiдомив, що з-пiд молота коваля можуть виходити не тiльки масивш, але й витонченi предмети. Наситившись захiдним достатком, вiтчизняний споживач рiшуче звернувся до деяких нацiональних проми^в, яки-ми вiд вiку славилась Кшвська Русь. Будь-який предмет, що вийшов з-тд молота коваля, абсолютно ушкальний. Естетика кування здатна задовольнити нав^ь найприскiпливiшого цiнителя прекрасного. Творшня сучасних ковалiв справд!
здатнi легко перевершити нав^ь шедеври знаменитого майстра Л!вшг За допо-могою зашзних кованих вироб!в можна зробити свш будинок по-справжньому привабливим. У будинку або в саду обов'язково повинна бути присутня якась "родзинка", шакше вони стають безликими. Навiть найкомфортшший будинок, обставлений дуже дорогими меблями i обвiшаний оригiналами картин великих живописщв, нагадуватиме офiцiйне примiщення, якщо в ньому немае тако! "род-зинки", яка властива тшьки йому. Нею можуть бути садовi меблг Насправдi садов! меблi - явище рщюсне.
Здебiльшого вони мають подвшне значения: 1х можна використовувати ! в саду ! вдома. Проте свш шарм щ мебл! не втрачають. Найчастше щ мебл! склада-ються з таких традицшних моделей, як столи, стшьщ, розкладачки, дивани-гойдалки. 1х виготовляють з р!зних матер!ал!в, переважно це пластиков! ! плетен! мебл!, але зараз на ринку е пропозищя кованих мебл!в для саду, в яких поеднано чавун ! дерево: каркас - ажурне литво з чавуну, пофарбоване в чорний, або темно-зелений котр, а сидшня - натуральне дерево. На ринку е гталшсью мебл!, зробле-т тд старовину, але !нколи з сучасними елементами: у стола може бути дерев'яна поверхня, у крюлах - дерев'яш ручки ! т. ш. Щкаве застосування ажурних кованих або зварних сталевих конструкцш для садових крюел, лавок ! сташв (рис. 1). Для декорування ! водночас захисту метал покривають шаром пластику. Ц мебл! дуже витончеш, але дорог!. З металевих садових мебл!в найбшьший попит мають дива-ни-гойдалки на двьтри людини - зручш для в!дпочинку ! доступш за цшою.
Останшм часом прикрашати свш будинок кованим зал!зом стало хорошим тоном для заможних людей. Зараз для багатьох дуже важливо мати репута-цш не тшьки надшного партнера або приемно! в спшкуванш дшово! людини, але й цшителя прекрасного. Кован! детал! в багатьох будинках слугують не тшьки предметами штер'еру, але й шдкршленням престижу 1хнього власника. Дшсно, красиве кування додае штер'еру або пейзажу особливий шик, виглядае одночасно ! красиво, ! солщно. На витонченому та оригшальному вироб! мимо-вол! затримаеться погляд будь-якого вщв!дувача. Не втомляться милуватися ним ! домочадщ. Кр!м того, шедеври зал!за особливо добр! тим, що школи не вийдуть з моди (рис. 2).
Кован! мебл! виготовляють методом ручного гарячого кування. Пщ час оброблення кованих мебл!в застосовують спещальш склади для патинування ме-талу. Можлив! ефекти патинування в кольорг золото, мщь, ср!бло ! зелений. Для любшешв старовини кування взагал! справжня знахщка, адже з його допомогою дуже легко обставити свое житло "старовинними" меблями. Нестардача краса ручного гарячого кування здатна внести св!жу нотку до штер'еру будь-яко! сти-лютики, наприклад, етшчно! колекци.
Нащональний лкотехшчний yнiверcитет УкраТни
Зпдно з давилами iffrep'epy, в тaкy ттекщю можуть входити коваш pa-ми для дзepкaл, консоль, шдставка для пapaсольок, гaзeтницi, свiчники, шдлогова i настшна вшалки, бaнкeткa, тaбypeт, eтaжepкa, дивани, mi дають змогу повшс-тю обставити пepeдпокiй, офоpмити затишний куточок вдаочинку вггальш. Сж-щальна тexнологiя зaбapвлeння щe бiльшe тдсилюе схожють з iмiтовaним poc-линним мaтepiaлом. He вipячи сво1'м очам, тшьки шсля дотику до свiчникa, або шдставки для пapaсольок пepeконyeшся, що цe всe-тaки мeтaл. Також в eтнiчнy колeкцiю кованих мeблiв можe входити i столова ipyrn, в дeкоpi яко1' кування виключно pозкiшно сполyчeнe з вгфажними eлeмeнтaми. У дизайш кованих мeб-лiв шиpоко викоpистовyють ^Hpo^m мотиви. Абсолютно нeповтоpнi коваш ви-pоби, що iмiтyють чaйнe дepeво, виногpaднy лозу, лiaнy, якi чудово гapмонyють в irnep'epi з мeблями i пpeдмeтaми дeкоpy з pотaнгy, бамбуку, вepбовоï лози.
За останш pоки i у нас, i за коpдоном спостepiгaeться значний pозвиток виpобництвa мeблiв з викоpистaнням як констpyкцiйний мaтepiaл мeтaлy. Тому що, по-пepшe, мeтaл у мeблeвомy в^обнищш зaбeзпeчye пíдвищeнy мщнють i довговiчнiсть виpобy, ro^pyre - дае змогу ypiзномaнiтнити дизайн в^обу i його констpyктивнi piшeння, по-тpeтe - виpiшye eкологiчнy пpоблeмy, що зapaз е ак-туальним.
Звичайно дeфiцит фepитноï (м'яко1' сташ), стaлi i сплaвiв на ïï основi ство-pюють пeвнi нeзpyчностi у мeблeвомy виpобництвi, ane дeдaлi бiльшe сфep зас-тосування набувае '^p^ara^' мeтaл - aлюмiнiй i сплави на його основ^ He вap-то забувати пpо xpом та нiкeль. Hинi мeблi з викоpистaнням мeтaлy застосову-ють для вмeблювaння гpомaдськиx установ: офiсiв, навчальних зaклaдiв, вокза-лiв, кaфe тощо.
Ниш в^обники досить yспiшно боpються з такою пpоблeмою, як ra^ep-ватизм частини вiтчизняниx споживaчiв ^и викоpистaннi нeтpaдицiйниx мaтepi-aлiв у мeблeвиx виpобax. Pозpобляючи новi i новi модeлi, виpобники долають y^pe^emc^ споживaчiв щодо мxолодностiм мeтaлeвиx мeблiв, 1'хньо1' гpомiз-дкостi та нeфyнкцiонaльностi. Свого часу aнaлогiчнa ситyaцiя (^^ий^тся по-купцями якíсно нових мaтepiaлiв) склалася пpи впpовaджeннi тexнологiï матово!" обpоблeння мeблiв (зaмiсть глянсово1'). Tодi гpомaдськy думку вдалося yспiшно змшити, нaпeвно, той самий шлях змши уподобань вiд нeпpийняття до закоптен-ня ^ой^ть i мeтaлeвi мeблi. Пepшi кpоки на цьому шляху вжe зpоблeно - дeдa-лi бiльшe мiсця мeтaл завойовуе в кухонних мeбляx - сталь та алюмшш, як свщ-чать зaкоpдоннi та вiтчизнянi мeблeвi виставки, пepeбyвaють в цьому сeгмeнтi на вiстpi моди.
Лiтература
1. Антонин С.А. Декоративне прикладне мистецтво / С.А. Антонич, В.Д. Захарук-Чугай, М.Е. Станкевич. - Львiв : Вид-во "Кальварiя", 1992. - 234 с.
2. Боньковська С.М. Ковальство на УкраЫ (XIX, поч. ХХ ст. ) / С.М. Боньковська. - К., 1991. - 164 с.
3. Тищенко О.Р. Iсторiя декоративно-прикладного мистецтва Украши (XIII-XVIII ст. ) / О.Р. Тищенко. - К. : Вид-во "Луна", 1992. - 236 с.
4. Про мебль Всеукрашський рекламно-шформацшний журнал. - 2006. - № 5 (24). - С. 24.
5. Про мебль Всеукрашський рекламно-шформацшний журнал. - 2007. - № 4 (29). - С. 27.
Лапицкая Г.М., Чайковская Г.М. Художественная ковка и ее применение в производстве мебели
Рассмотрена история развития кузнечного ремесла, проанализировано использование художественной ковки в производстве современной мебели, определены основные тенденции их развития.
Ключевые слова: кузнечное ремесло, ковка, кованая садовая мебель, металлическая мебель.
Lapitska H.M., Tchaykovska H.M. Blacksmith's work and its usage in furniture production
The history of blacksmith's work development has been considered, the usage of artistic forging in the production of modern furniture bas been analyzed, the wain trends of their development have been defined in the article.
Keywords: blacksmith's work, forging, blacksmith, garden furniture, metallic furniture.
УДК 674.04 Здобувач Б.М. М'якуш - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З КОНСТРУКЦ1Й ТА ФОРМОСТ1ЙКОСТ1 ПАРКЕТНО1 ДОШКИ
Проаналiзовано паркетне покриття, юторш виникнення та розвитку паркетно! дошки. Описано основш конструкцп паркетно! дошки та матерiали для !! виготовлення. Встановлено, що перспективною для використання е тришарова паркетна дошка, яка, завдяки сво!й конструкцп, вщповщае вимогам довговiчностi та естетичносп, готова до використання та настеляння без затрати додаткового часу на закршлення. Не вирше-ною залишаеться проблема збереження формостшкосп виробу тд час експлуатацп.
Слово "паркет" вперше з'явилося у Франци та охоплюе декшька р1знови-д1в тдлогових покритпв. Здебшьшого ним називають штучний i декоративний паркет, паркетну дошку, ламiнат тощо. Перший багатошаровий паркет з'явився у 1941 р. Тодi Густав Черк, внук засновника шведсько! компанп "Gustav Kahrs", за-патентував багатошарову паркетну дошку, яка була двошаровою i мала ютотт недолiки. У 1946 р. з'явилась трьохшарова паркетна дошка, яка стала замшником штучного паркету. З того часу конструкцп паркетних дошок практично не змь нювались. Змiнювали лише матерiали окремих шарiв паркетно! дошки, клейовi матерiали, як використовують для склеювання шарiв та мехашзм з'еднання паркетних дощок мiж собою пiд час !х укладання.
Трьохшарова паркетна дошка складаеться з таких шарiв - верхнього, се-реднього i основи. Шари паркетно! дошки один вщносно одного розмщенш i склеенi взаемно перпендикулярно. Це дае змогу компенсувати внутршш напру-ження, як виникають пiсля склеювання та в процес експлуатацп, i цим самим
