CC BY
12
УДК 619:611.3:616-091.8:579.852.13:636.4
Гаркуша С.С., канд. вет. наук, асистент © Нацюнальний утверситет бюресурав I природокористування Украши
Г1СТОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ В ПОРОЖН1Й КИШЦ1 ПРИ КИШКОВОМУ КЛОСТРИД1ОЗ1 ПОРОСЯТ
ПредставленI результати вивчення гктолог1чних змт в порожтй кишц поросят вжом 2-4 м1сяц1, що загинули в1д кишкового клостридюзу в господарствах промислового типу Кшвськог област1.
Ключовi слова: поросята, кишковий клостридюз, д1агностика, патогенез, патолого-анатом1чний розтин, порожня кишка.
Вступ. Забезпечення населення продуктами харчування завжди було одним з прюритетних i прибуткових напрямiв дiяльностi людини. У виршенш м'ясно1 проблеми свинина, як i рашше, займае одне з перших мкць в свт. У нас, в Украшу свинарство здавна вважалось нацiональною галуззю сiльськогосподарського виробництва. Були часи, коли свинини в загальному виробництвi м'яса було 58,7% [1,2].
В даний час до виробництва свинини висуваеться ряд вимог, виконання яких е обов'язковою умовою для кра1н-учасниць Всесвггньо1 торпвельно! оргашзаци [3,4]. Але одшею з проблем е хвороби молодняку в свинарських господарствах промислового типу, а саме - кишковий клостридюз [5,6]. Так в доступнш лiтературi пстолопчш змши при кишковому клостридiозi свиней описанi поверхнево та неповно [7]. Тому було прийнято ршення провести вивчення гiстологiчних змiн в порожнш кишцi поросят при кишковому клостридюз^
Матер1ал 1 методи. Робота проводилась в господарствах промислового типу Кшвсько! област та на кафедрi патолопчно1 анатоми НУБiПУ. Для дослщжень використано 30 трупiв поросят вжом 2-4 мюящ, якi загинули вщ ще1 хвороби i 5 трутв експериментально забитих клiнiчно здорових поросят того ж вжу. Патолого-анатомiчний розтин трутв виконували методом частково! евюцераци. Для гiстологiчних дослiджень зразки порожньо! кишки фiксували у 10%-ому водному нейтральному розчит формалiну за прописом Лшл^ зневоджували у сери спирав зростаючо! мiцностi i через хлороформ заливали у парафш. З одержаних блоюв за допомогою санного мкротому нарiзали зрiзи товщиною 6 - 10 мкм, яю фарбували гематоксилшом Карацi та еозином. Гiстопрепарати вивчали пiд мiкроскопом Бiолам Р 12 при збшьшеннях вiд 50х до 1200х [8].
Результати досл1дження. В порожнiй кишцi серозна оболонка мюцями була рихла, набрякла, потовщена, шфшьтрована незначною кiлькiстю еритроцитiв. Мiж серозною i м'язовою оболонками спостерiгався виразний
© Гаркуша С.£., 2009 36
набряк, при якому серозна оболонка в деяких дшянках нещшьно прилягала до м'язово!.
У м'язовш оболонщ внутршнш шар пухкий, набряклий, iнфiльтрований незначною кiлькiстю моноцита, лiмфоцитiв та, у випадку геморапчного ентериту, еритроцитами. Зовнiшнiй шар м'язово! оболонки також шфшьтрований такими ж кл^инними елементами, але набряк його був не так сильно виражений i кшькють еритроцитiв значно менша, нiж у зовнiшньому шарi. В обох шарах спостер^аеться зерниста дистрофiя гладких м'язових клiтин, при якш межi мiж ними вираженi неч^ко. Цитоплазма мутна, тьмяна, набрякла, з оксифшьними зернами i глибками, ядра диференцшються не завжди, в деяких кл^инах не чiткi.
Гладкi мюцити зафарбовуються з рiзною iнтенсивнiстю, мюцями спостерiгаеться руйнування та лiзис окремих гладких мюцитав. Рееструеться дезорiентацiя дискомплексащя i фрагментацiя пучкiв мiоцитiв. Кровоносш судини розширенi i переповненi кров'ю. Мiсцями м'язова оболонка зiбрана у зигзагоподiбнi складки, що свiдчать про гшерерпчне скорочення м'язово! стiнки тонко! кишки.
Пщслизова основа виразно набрякла, !! кровоноснi судини розширенi, переповнеш кров'ю. Кров згущена, гематокрит порушений. В артерiолах i прекапiлярах кл^ини кровi займають 83,4% площi судин, а у посткапшярах i венулах - 87,4% площi. Серед кл^ин кровi в судинах переважають еритроцити, школи зустрiчаються окремi лейкоцити. Мiж клiтинами кровi локалiзуються бактерi! та !х колонi!. Клiтини пiдслизово! основи розташоваш рихло. М'язова пластинка слизово! оболонки мiсцями фрагментована.
Будова само! слизово! оболонки значно порушена. Ентероцити в частиш крипт збер^аються штактними, але в багатьох криптах вони знаходяться в сташ зернисто! дистрофи або руйнуються. При цьому, як правило, спочатку руйнуеться оболонка аткального краю кл^ини, у просвiт кишечнику виходить аткальна цитоплазма, а за нею - ядро i базальна частина цитоплазми. В ентероцитах крипт на раншх стадiях руйнування ядра збер^ають нормальну будову або дещо набрякають. В ядрах деяких ентероциив крипт рееструеться маргiнацiя хроматину. Подальше руйнування цитоплазми i ядра таких кл^ин вiдбуваеться в просвiтi кишечнику. Келихоподiбнi клiтини в бiльшостi крипт не диференцшються. В дшянщ крипт знаходять окремi макрофаги. В цитоплазмi останнiх i в цитоплазмi та на поверхш ентероцитiв, що руйнуються, виявляються бактерi! у виглядi невеликих зафарбованих гематоксилшом в iнтенсивно синш колiр крапочок. Ворсинки в багатьох дшянках вщсутш. На !х мкщ знаходиться досить однорiдна клiтинна маса, серед яко! важко диференцiювати окремi тканиннi утворення. Мiж клiтинами в дшянщ крипт i ворсинок локалiзуються численнi крововиливи. Серед клiтинно! маси на мющ зруйнованих ворсинок виявляються окремi макрофаги, цитоплазма яких мютить бактерi!. Бактерi! також локалiзуються на поверхш i в цитоплазмi кл^ин на рiзних стадiях руйнування. 1нколи в слизовiй оболонцi залишаються окрем^ Вони не вкритi епiтелiем, строма шфшьтрована великою кiлькiстю еритроцитiв,
37
моноцита, окремими сегментоядерними нейтрофшами. Якщо таю ворсинки розташоваш поряд, вони часто злипаються сво!ми бiчними частинами i в подальшому в таких мiсцях утворюеться однорщна клiтинна маса. В просвiтi кишечнику рееструеться кл^инний детрит, який складаеться з вiдокремлених вiд слизово! оболонки фрагмента ворсинок, кл^ин слизово! оболонки i макрофагiв на рiзних стадiях руйнування. В багатьох мiсцях залишки ворсинок викривленi, втрачають свою форму. При катаральному ентерит iнфiльтрацiя стшки кишечнику еритроцитами вiдсутня.
В дшянках, розтягнутих газами, вся стiнка кишечнику дуже тонка. При цьому мюцями слизова оболонка руйнуеться повшстю, а тдслизова основа -майже повшстю. Стшка кишки в таких випадках представлена серозною i м'язовою оболонками та залишками тдслизово! основи. В переважнш же бiльшостi таких дшянок змiни в серознiй i м'язовш оболонках аналогiчнi таких же дшянок, не розтягнутих газами. Пщслизова основа слабо набрякла, що вiрогiдно пояснюеться механiчним витисканням рiдини з не! внаслщок накопичення газiв в просвт кишечнику i помiтного збiльшення внутршнього тиску на стiнку кишки. Кл^ини крипт руйнуються. В дiлянках крипт спостер^аеться субепiтелiальний набряк, в результат якого ентероцити единим пластом вщокремлюються вiд базально! мембрани.
Лише мюцями в деяких криптах ентероцити залишають свiй зв'язок з базальною мембраною в дшянщ дна крипт. В ештелюцитах крипт спостерiгаються ознаки зернисто! i гщрошчно! дистрофи. Частина з них руйнуеться. Залишки слизово! оболонки шфшьтроваш тими ж кл^инними елементами, що i в не розтягнутому газами кишечнику. Бшьшкть кровоносних судин спадаються, що, вiрогiдно, пояснюеться дiею тиску на судинну стiнку з боку просв^у кишечнику. Деякi кровоносш судини мають розриви свое! стшки. При геморапчному ентеритi такi змши доповнюються iнфiльтрацiею кишково! стiнки еритроцитами.
У частини тварин в деяких дшянках порожньо! кишки спостер^аеться некротичний ентерит, при якому слизова оболонка некротизуеться аж до дшянки крипт. При цьому некротичнi змши охоплюють i !х верхню третину. В таких мiсцях слизова зверху вкрита суцшьною масою некротизованих кл^ин, яка дифузно зафарбовуеться еозином у червоний чи рожевий колiр i мае дрiбнозернисту структуру. Некроз протжае по типу сухого некрозу з карюрексисом. В дiлянках, де тканини кишково! стшки все ще залишаються живими, в слизовiй оболонцi мiж клiтинами, в цитоплазмi клiтин на рiзних стадiях руйнування та в цитоплазмi моноцитiв i макрофагiв рееструються бактери.
У деяких дiлянках порожньо! кишки спостер^аеться тотальний некроз вае! кишково! стiнки, що охоплюе вс шари - вiд слизово! оболонки до м'язово!. Вiдносно iнтактною лишаеться лише серозна оболонка, але iнодi некротизуеться i вона. У поодиноких та скупчених лiмфоlдних вузликах, особливо в !х центральнiй частинi, кл^ини розташованi розрiджено. Серед лiмфоцитiв знаходяться окремi моноцити i макрофаги.
38
Висновки.
1. При кишковому клостридiозi в порожнш кишщ поросят мюцями рееструеться тотальний некроз Bcix шарiв кишково! стшки.
2. В шших дiлянках порожньо! кишки знаходять набряк серозно!, м'язово! та слизово! оболонок, iнфiльтрацiя моноцитами та лiмфоцитами i тдслизово! основи, дистрофiчнi змiни та руйнування епiтелiю ворсинок i крипт, а також руйнування слизово! оболонки.
Л1тература.
1. Александров С.Н. Свиньи: Воспроизводство. Кормление. Содержание. Лечение М.: АСТ Донецк, Сталкер, 2003 - 76 с.
2. Гнатюк С. Першочерговi завдання вщродження промислового свинарства // Тваринництво Укра!ни. - 2001. - № 8.- С. 4 - 6.
3. Степанов В.И. Актуальные проблемы производства свинины: Материалы десятого заседания межвуз. координац. совета по свиноводству и Респ. науч.-произв. конф., 28-29 мая 2001 г. пос. Персиановский, Рост. обл.: ДонГАУ, 2001.- 56 с.
4. Айшпур О. Роль бактерш в патологи вщтворення свиней // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 1998. - №7. - С.20.
5. Бублов А. В., Максимович В. В. Специфическая профилактика анаэробной энтеротоксемии поросят // Ветеринарные и зооинженерные проблемы животноводства: Материалы 1-ой международной научно-практической конференции, Витебск, 1996 г. - Минск, 1996. - С. 87.
6. Бублов А.В. Анаэробная энтеротоксемия поросят (этиология, эпизоотология, специфическая профилактика) / БелНИИЭВ.-Минск, 2000. - 21 с.
7. Ургуев К.Р. Клостридиозы животных. - М.: Россельхозиздат, 1987.-183 с.
8. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщження у нормi та при патологи. - Житомир: «Полкся», 2005. - 277 с.
Summary Garkusha of S.E. PhD (vet), assist. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. HISTOLOGICAL CHANGES ARE IN JEJUNI BOWEL AT INTESTINAL CLOSTRIDIOSIS OF PIGLINGS. Presented results of study of histological changes in jejuni bowel of piglings by age 2-4 months that perished from intestinal clostridiosis in the economies of offfarm of the Kievan area.
Keywords: piglings, intestinal clostridiosis, diagnostics, pathogeny, pathoanatomical dissection, jejuni bowel.
Стаття надшшла до редакцИ 13.03.2009
39
