Хірургічна підготовка м’яких тканин порожнини рота перед протезуванням знімними пластинковими протезами Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

© Швець А. I., Горбаченко О. Б., Коптев М. М., Рожнов В. Г. УДК 616.314-089.-633

Швець А. I., Горбаченко О. Б., Коптев М. М., Рожнов В. Г.

Х1РУРГ1ЧНА П1ДГОТОВКА М'ЯКИХ ТКАНИН ПОРОЖНИНИ РОТА ПЕРЕД ПРОТЕЗУВАННЯМ ЗН1МНИМИ ПЛАСТИНКОВИМИ ПРОТЕЗАМИ

Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)

[email protected]

Робота е фрагментом НДР «1нтегративно-дифе-ренцiйоване обфунтування вибору оптимальних методик оперативних втручань та обсягу л^валь-них заходiв при хiрургiчнiй патологи щелепно-лице-во! дiлянки», № державно! реестраци 0116Ы003821.

Вступ. Не зважаючи на прогрес у розвитку стоматологи, зымне протезування продовжуе i нинi залишатися актуальним, оскiльки потреба в ньому серед старших вкових груп населення Укра!ни сягае близько 80%. Част ускладнення пiсля протезування вимагають покращення якостi ортопедичних кон-струкцiй та ортопедичного лiкування взагал^ ви-суваючи перед лiкарями-стоматологами завдання пошуку нових шляхiв iз запобкання невдалому л^ куванню. Серед чинниюв неякiсного протезування можна видiлити багато складових, але чтьне мiсце посщають змiни м'яких тканин порожнини рота: сли-зово! оболонки та окютя альвеолярних вiдросткiв щелеп. Зумовленi вони рубцевими деформа^ями, хронiчною травмою, яка призводить до пперплас-тичних процеЫв, зменшенням склепiння присiнка порожнини рота, вираженютю вуздечок губ, язика, наявнютю слизових та м'язових тяжiв, як контакту-ють з альвеолярною дугою [1,3,4,5,6].

В останн роки, особливо за кордоном, розро-бленi способи передпротезно! хiрургiчно! корекци м'якотканинних утворiв та захворювань порожнини рота, як також знайшли широке клiнiчне застосу-вання [7]. Потрiбно зазначити, що запропонованi авторами оперативнi втручання досить часто супро-воджуються запальними ускладненнями та функцю-нальними змiнами муко-окюних утворiв, якi суттево впливають на подальший процес адаптаци та фкса-цiю до пластинкових протезiв.

Для профтактики вказаних недолiкiв, на наш по-гляд, досить перспективним е використання ком-позицп гiдроксиапатиту Бюмш у виглядi дрiбнодис-персних гранул та бальзаму «Жива».

Мета досл1дження. Вивчити ефективнють протезування щелеп зымними пластинковими протезами при реконструктивнм пластицi м'якотканинних утворiв порожнини рота iз застосуванням композиту Бюмш та бальзаму «Жива».

Об'ект I методи дослщження. Проведено кл^ нiчне обстеження, хiрургiчне та ортопедичне лку-вання 80 пацiентiв (47 чоловшв i 33 жiнок) вiком вщ 53 рокiв до 76 роюв. Для встановлення дiагнозу та пщтвердження ефективностi протезування користу-

вались загальноктычними та електромiографiчни-ми дослiдженнями.

Рiзновиди реконструктивно! пластики м'яких тканин порожнини рота:

• Усунення слизових та м'язових тяжiв присшка порожнини рота - 11 хворих;

• Видалення надлишку запально змшених тканин у зонi протезного ложа - 12 хворих;

• Зменшення об'ему тканин ретромолярно! д^ лянки - 8 хворих;

• Видалення надлишку м'яких тканин альвеоляр-но! дуги - 12 хворих;

• Подовження вуздечки язика - 14 хворих;

• Подовження вуздечки нижньо! та верхньо! губи - 14;

• Поглиблення присшка порожнини рота - 9.

При проведены муко-окюних реконструктивних

пластичних операцм використовували компози-ци дрiбних гранул Бiомiну 50-100 мкм та бальзаму «Жива» у стввщношены 7:3, який накладали тонким рiвномiрним шаром на кортикальну пластинку скелетовано! щелепи. Розрiзи для моб^зацп сли-зово-окiсних кJlаптiв здмснювали лише одноразо-вим скальпелем пщ контролем бiнокулярно! лупи зi збтьшенням у 6 разiв. Пiсля фксування слизово-окiсних клаптiв ниткою «Бюфт» рана оброблялась низькочастотним гелiй-неоновим лазером «ЕЛОУ-2» iз густиною напруги 100-200 мВт/см , експозиц^ ею 5 хвилин пюля !! ушивання, на 2 та на 3 день пюля операцп.

Виготовлення зымних пластинкових протезiв розпочинали на 5-7 день пюля пластики з урахуван-ням рекомендацм Л.Б. брис щодо особливостей кJliнiчних та лабораторних етатв [2,3].

Реестрацiя бiострумiв жувальних м'язiв здмсню-валась за методикою вказаного автора за допо-могою чотириканального електромюграфа фiрми «Медiкор» (УНР), а також спе^альних нашкiрних електродiв й-7 мм iз постiйною мiжелектродною вщ-станню 15 мм [2,3]. Режим запису такий: жування-ковтання. Кожному патенту запис електромiограм проводили в день здачi конструкцiй та через 3 мюяц користування ними. Електромiографiчне до^джен-ня проводилось у лаборатори ЕМГ кафедри дитячо! хiрургiчно! стоматологи з пропедевтикою хiрургiч-но! стоматологи УМСА пщ керiвництвом професора Ткаченко П.1. Статистична обробка результатiв проводилась iз застосуванням критерiю Ст'юдента та

РС фiрми IBM за спещальною програмою. Рiзниця вважалась достовiрною при р<0,05.

Результати дослiдження та Ух обговорення. У

9 хворих нами дiагностованi симетричн слизовi тяжi на верхнм щелепi та у 2 хворих м'язовий тяж у зон прикртлення пiдборiдно-язикового м'яза. Bказанi тяжi призводили до погiршення клiнiчних умов для протезування, що слугувало показанням до перед-протезно! хiрургiчноI корекцп. ОперацiI проводили пiд вiдповiдним анестезiологiчним забезпеченням згiдно з технологieю, описаною в методах досл^ дження. Розскали складки серединним розрiзом на всю !х довжину, формували зустрiчнi трикутнi клаптi пiд кутом 45-50о, моб^зували !х, накладали на кiстку шар композиту Бюмш, клаптi взаемно перемщува-ли i фiксували швами, при цьому склепшня присiнка поглиблювалось. Пюля загоення рани, на 5-7 день пюля оперативного втручання, стан слизово! обо-лонки дозволяв розпочати протезування. Вс пац^ енти в процес адаптацiI до протеза скарг не висува-ли, фiксацiя протеза була задовтьною. Результати кiлькiсного аналiзу електромюграм (ЕМГ) довтьно-го жування новими протезами наведен в таблицi.

Порiвнюючи данi таблицi, отриманi в день здачi протезiв та через 3 мюящ користування ними, можна зробити висновок про покращення бiоелектрично,i активност жувальних м'язiв.

Видалення запально змшених м'яких тканин у зонi протезного ложа, зменшення об'ему тканин ре-тромолярно! дiлянки та видалення надлишку м'яких тканин альвеолярно! дуги проведено у 32 па^енпв. Причинами виникнення вказано! патологiI майже у вЫх випадках слугувати неякiсно виготовленi про-тези, якi неадекватно фiксувалися. Пщ час оперативного втручання застосували вище зазначенi тех-нологiI з обов'язковим застосуванням композиту Бюмш та опромшенням ушитих ран гелiй-неоновим лазером у пюляоперацмному перiодi. Пюляопера-цмний перiод у всiх випадках не мав ускладнень. Протезування розпочинали через 5-7 дыв пюля операцм. 29 пацiентiв у процесi адаптацп до протезiв скарг не висували. Фкса^я та стабiлiзацiя протезiв була задовтьною. У 3 пащетчв процес адаптаци вiдбувався з корекцiею базису протезу. Бюе-лектрична активнiсть жувальних м'язiв, дослiджена в день здачi протезiв, достовiрно покращу-вались через 3 мюящ користу-вання ними.

Подовження вуздечки язика, верхньо! та нижньо! губи, погли-блення присiнка рота проведенi нами у 37 па^етчв. Подовжен-ня вуздечки язика проводили двома способам. У першому випадку (14 хворих) проводили горизонтальний II розрiз на максимально можливу довжину з оголенням м'язiв язика. Сли-зову оболонку мобьтзували i вшивали, зблизивши кра! рани за рахунок еластичност тканин.

У шести пащетчв вуздечку, яка прикрiплювалася безпосередньо до альвеолярно! дуги, вщскали три-кутним розрiзом, на нижнiй поверхнi язика мобт^ зували клапоть слизово! оболонки i зашивали глухими швами ниткою «Бюфт». Бiомiн в уЫх випадках не застосували, а користувались лише бальзамом «Жива» та опромшенням гелiй-неоновим лазером у пiсляоперацiйному перiодi протягом 3-4 днiв.

Подовження вуздечок верхньо! та нижньо! губ проведено нами в 14 па^ен^в у випадках, коли т утруднювали фкса^ю зубних протезiв. Операцiю проводили за двома методиками. У випадку прикр^ плення вуздечки губ до альвеолярно! дуги на значнм дтянц проводили френулектомю з пiдшиваннням мобiлiзовано! слизово! оболонки до окютя з попере-днiм нанесенням шару композиту Бюмш. Рана ушивалась атравматичною ниткою на всю довжину окютя. У другому випадку проводилась френулотомiя з видтенням та перемщенням трикутних клаптiв за Лiмбергом. У цьому випадку також використовували композит Бюмш iз бальзамом «Жива».

Поглиблення присшку порожнини рота у 9 пац^ ентiв проводили за методикою Кларка. Розрiз слизово! оболонки та окютя проводили вщ iкла до кла по межi рухомо! i нерухомо! слизово! оболонки при-сшка, який поглиблювався розрiзом м'яких тканин паралельно альвеолярному вщростку на глибину до 15 мм. Моб!гмзована слизова у виглядi язикоподiб-ного клаптя вкладалася на дно рани i фiксувалася до окiстя ниткою «Бюфт». Рану альвеолярного вщрос-тка закривали смужкою гiдроксиапатиту ГАПКОЛ. У пюляоперацмному перiодi рану опромiнювали гелiй-неоновим лазером та обробляли бальзамом «Жива». Недостатне поглиблення присшка порожнини рота спостеркалось в 1 хворого, в якого вщ-булося небажане заповнення сформованого по-глиблення грануляцiйною тканиною. Виготовлення зымних пластинкових протезiв розпочинали на 5-7 день пюля операцм у двох перших випадках та через 2 тижн при поглибленн присшка. ВЫ пащенти в про-цесi адаптацi! до протезiв скарг не висували. Фкса-цiя та стабьжзащя протезiв була задовiльною, 1 па-

Таблиця.

Результати кiлькiсного аналiзу ЕМГ пiсля повторного протезування

Параметри ЕМГ Жувальний м'яз Довшьне жування протезами виго-товленими пюля реконструктивно! пластики присiнка порожнини рота при n=7

Жування протезами у день здачi Жування через 3 мюящ

Правий жувальний м'яз Середшй час активност (мс) 213±26,1 181+13,4

Середшй час спокою (мс) 159±16,4 164+12,4

К* 1,18±0,1 1,09+0,03

Ампл^уда макс. (мкВ) 294±18,4 380+39,4

Лiвий жувальний м'яз Середнiй час активност (мс) 251±24,4 174+19,5

Середнiй час спокою (мс) 159±19,3 161+19,4

К* 1,54+0,18 1,08+0,2

Ампл^уда макс. (мкВ) 261±35,4 р<0,051 334+26,4 р<0,051

щент потребував корекцi! протеза. Бюелектрична активнiсть жувальних м'язiв, дослiджена в день здачi протезiв, достовiрно покращувалась через 3 мiсяцi користування ними.

Висновки

1. Несприятливi кJliнiчнi умови для протезування щелеп пластинковими протезами зумовлен наяв-нiстю м'якотканинних утворiв, якi погiршують фкса-цiю та стаб^зацю протезiв i потребують передпро-тезно! хiрургiчно! корекцi!.

2. Остаточний результат муко-оюсних рекон-структивних пластичних операцм у порожнинi рота значно покращуеться iз застосуванням техноло-пчних чинникiв !х проведення: спецiальних шстру-

ментiв, шовного матерiалу, макро- мiкроскопiчним контролем хiрурга за перебiгом операци та застосуванням композиту Бюмш з бальзамом «Жива».

3. Муко-окюы реконструктивнi пластичнi опера-цi! за вказаною технолопею дозволяють значно пщ-вищити ефективнiсть протезування щелеп зымними конструкцiями.

Перспективи подальших досл1джень. Ви-вчити ефективнiсть протезування щелеп зымними пластинковими протезами при реконструктивнiй пластид м'якотканинних утворiв порожнини рота iз застосуванням композиту Бiомiн та бальзаму «Жива» у вщддленш термiни (понад 3 мюяц^.

Лiтература

1. Ашуюна Н.О. Регенерацiя юстковоУ хрящовоУ рани при використанш кальцiй-фосфатних KepaMiK: автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. бiол. наук: спец. 14.03.09 «Пстолопя, цитологiя, eмбpiологiя» / Н.О. Ашуюна. - К., 2002. - 19 с.

2. брис Л.Б. Математичне обгрунтування рацюнального розподту мiжaльвeоляpноï висоти та вибору конструкцп повних знiмних пpотeзiв / Л.Б. брис // Вюник стоматологи. - 1999. - № 3. - С. 45-46.

3. брис Л.Б. Пщвищення ефективност протезування пащен^в з повною втратою зубiв та несприятливими клЫчними умова-ми нижньоУ щелепи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Л.Б. брис.

- Полтава, 2000. - 15 с.

4. Лабунец В.А. Методы подготовки тканей протезного ложа к протезированию съемными пластинчатыми протезами / В.А. Лабунец, И.Е. Морозов, В.Б. Новицкий // Вюник стоматологй'. - 2000. - № 1. - С. 62-64.

5. Робустова Т.Г. Хирургическая подготовка полости рта к протезированию / Т.Г. Робустова. - Хирургическая стоматология.

- М., 2000. - 666 с.

6. Тимофеев А.А. Применение биокерамики для лечения посттравматических дефектов нижней челюсти / А.А. Тимофеев, В.В. Каминский // Вюник стоматологй'. - 2000. - № 5. - С. 125-127.

7. Georgiade G. Plastic, maxillo-facial and reconstructive Surgery / G. Georgiade, R. Riefkohl, L. Levin. - New York: Williams, Wikins, 1998. - P. 670.

УДК 616.314-089.-633

Х1РУРГ1ЧНА П1ДГОТОВКА М'ЯКИХ ТКАНИН ПОРОЖНИНИ РОТА ПЕРЕД ПРОТЕЗУВАННЯМ ЗН1МНИ-МИ ПЛАСТИНКОВИМИ ПРОТЕЗАМИ

Швець А. I., Горбаченко О. Б., Коптев М. М., Рожнов В. Г.

Резюме. Обстежено 80 пащеыпв з частковою або повною вторинною аденпею i несприятливими кл^ч-ними умовами для протезування, обумовлен деформа^ями м'яких тканин порожнини рота. Встановлено, що пластичн реконструктивн передпротезн оперативн втручання рекомендуеться проводити з викорис-танням технолопчних фaктоpiв: спещальних шструменпв, шовного мaтepiaлу, композиту Бюмш i бальзаму «Жива» пщ макро- i мiкpоскопiчним контролем хipуpгa пщ час оперативного втручання i пюляоперацмним опромшенням гелм-неоновим лазером, що значно покращуе остаточний результат i дозволяе в коротк тер-мши приступити до протезування. Передпротезна реконструктивно-пластична хipуpгiя м'яких тканин порожнини рота дозволяе значно пщвищити ефективнють протезування щелеп зымними констpукцiями. Ключовi слова: протезування щелеп, зымы плaстинковi протези, композит Бюмш, бальзам «Жива».

УДК 616.314-089.-633

ХИРУРГИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОЛОСТИ РТА ПЕРЕД ПРОТЕЗИРОВАНИЕМ СЪЕМНЫМИ ПЛАСТИНОЧНЫМИ ПРОТЕЗАМИ

Швец А. И., Горбаченко О. Б., Коптев М. Н., Рожнов В. Г.

Резюме. Обследовано 80 пациентов с частичной или полной вторичной адентией и неблагоприятными клиническими условиями для протезирования, обусловлеными деформациями мягких тканей полости рта. Установлено, что пластические реконструктивные предпротезные оперативные вмешательства рекомендуется проводить с использованием технологических факторов: специальных инструментов, шовного материала, композита Биомин и бальзама «Жива» под макро- и микроскопическим контролем хирурга за течением оперативного вмешательства и послеоперационным облучением гелий-неоновым лазером, что значительно улучшает окончательный результат и позволяет в короткие сроки приступить к протезированию. Передпротезная реконструктивно-пластическая хирургия мягких тканей полости рта позволяет значительно повысить эффективность протезирования челюстей съемными конструкциями.

Ключевые слова: протезирование челюстей, съемные пластиночные протезы, композит Биомин, бальзам «Жива».

UDC 616.314-089.-633

SURGICAL PREPARATION OF THE SOFT TISSUES OF THE ORAL CAVITY BEFORE PROSTHETICS REMOVABLE LAMINAR DENTURES

Shvets A. I., Gorbachenko О. B., Koptev M. M., Roznov V. G.

Abstract. Despite advances in dentistry, removable prosthesis is relevant. Also frequent complication after prosthetics require improving the quality of orthopedic designs and orthopedic treatment in general, making the tasks by motivated to seek new ways to reduce the percentage of complications and failures for dentist.

We have conducted clinical examination, surgical and orthopedic treatment of 80 patients (47 men and 33 women) aged from 53 years to 76 years.

In carrying out reconstructive plastic surgery, we used the composition of small granules Biomin 50-100 microns balm and «Jiva» in the ratio of 7:3, which is superimposed a thin uniform layer on the cortical plate of the skeletal jaw. Prostheses started 5-7 days after plastic on the advice L.B. Yerys features on clinical and laboratory stages. Registration bioenergy masticatory muscles was performed by the method specified by the author, using four-elektromiohraf company «Medikor» (UPR) and special skin electrodes D-7 mm constant interelectrode distance of 15 mm. Record mode is: chewing - swallowing. Each patient performed elektromiohram record the date designs and 3 months use.

In 9 patients we diagnosed symmetrical mucous strands on the upper jaw. In 2 patients with muscular cord in the area attachment of language-chin muscle. These bands led to worsening of clinical conditions for prosthetics, which served as an indication for after-orthopedic surgical correction.

In 32 patients conducted removal altered inflammatory soft tissue in the area of prosthetic bed, reducing the volume of a pear-shaped tissue areas and removing excess soft tissue alveolar arch.

Causes of the indicated pathology in almost all cases serve as a poorly made dentures are properly recorded. During surgery, we used the above technology with mandatory use of composite Biomin, radiation wounds stitched helium-neon laser in the postoperative period. The postoperative period in all cases had no complications. Prosthetic started 5-7 days after surgery. 29 patients in the process of adaptation to the prosthesis had no complaints. Fixation and stabilization of prostheses was satisfactory. In 3 patients the adaptation process took place with the correction of base prosthesis. Bioelectric activity of masticatory muscles, examined the date of prostheses, improved significantly after 3 months of use.

Extending the frenulum of the tongue, upper and lower lips, deepening the vestibule of mouth we conducted in 37 patients.

Extending tongue carried out in two ways. In the first case (14 patients) conducted its horizontal incision at the maximum possible length of exposing the muscles of the tongue. Mucosa mobilized and sewed, combined wound edge by the elasticity of tissues. In six patients whose bridle was attached directly to the alveolar arch, we cut off a triangular cut on the bottom surface of the tongue we mobilized flap of mucosal and sewn blind stitching thread «Biofil». Biomin in all cases not used, and used only balm «Jiva» and radiation helium-neon laser in the postoperative period for 3-4 days.

Extending bridles upper and lower lips conducted by us in 14 patients where recent hindered fixing dentures. The operation was carried out by two methods. Postoperatively, the wound irradiated with helium-neon laser and treated balm «Jiva».

Deepening the oral vestibule in 9 patients was performed by the method of Clark. Postoperatively, the wound irradiated with helium-neon laser and treated balm «Jiva».

In the first two cases, the prostheses started at 5-7 days after surgery. And after 2 weeks at deepening vestibule. All patients in the process of adaptation to the prosthesis had no complaints. Fixation and stabilization of prostheses was satisfactory.

Keywords: maxillofacial prosthetics, removable laminar dentures, composite Biomin, balm «Jiva».

Рецензент - проф. Авет1ков Д. С.

Стаття надшшла 11.12.2016 року