CC BY
42
ХАРАКТЕРИСТИКА ТАКСОНОМ1ЧНОГО СКЛАДУ РОСЛИН У НАСАДЖЕННЯХ ЦЕНТРАЛЬНО! ЧАСТИНИ ПАРКУ-ПАМ'ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА "ФЕОФАН1Я"
1 О.А.СУХАНОВА, кандидат сыьськогосподарських наук;
2лященко во.
^ацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування Украши 2Державна установа "Садово-парковий комплекс НАН Украши", м. Кшв
Вступ
1з розвитком мiст з'явилося i загострилося багато проблем, що пов'язанi iз забрудненням повiтря, грунив та водойм, шумом, викидами сичних вод, видаленням вiдходiв i смотя, транспортом, енергетичним забезпеченням тощо. Дед^ частiше останнiм часом у передмютях мегаполiсiв з'являеться велика кiлькiсть котеджних мiстечок, якi вiдповiдають бажанням мешканщв проживати в екологiчно чистiй зош та насолоджуватись красою природних краевцщв. Багато таких мiстечок створено на околицях мiста Киева. Межують вони iз прекрасними, мальовничими куточками природи, якi нам дiсталися у спадок - Пирогово, Феофанiя тощо. Враховуючи сучасш темпи i потреби життя, дуже важливо зберегти !х для наступних поколiнь.
Вiдповiдно до постанови Держкомприроди УРСР вiд 26.07.1972 р. № 22 (перезатверджено постановою колеги Держкомприроди УРСР вщ 30.08 1990 р.), парк "Феофашя" загальною площею 152,2 га оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення саме для збереження ушкально! грабово! дiброви, iзольованоl нинi частини колишнього единого масиву Голоспвського лiсу.
Постановою Бюро Президи НАН Украши вiд 26.12.2006 р. № 354 Державне заповщне господарство "Феофашя" НАН Украши перейменовано в Державну установу "Садово-парковий комплекс Нащонально! академп наук Украши".
Об'екти 1 методи дослщжень
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофашя" (далi парк "Феофашя") розташований на пiвднi правобережно! частини мiста Киева, тобто у Кшвському пiдвищеному лiсостепу за фiзико-географiчним районуванням та у Подiльсько-Середньоприднiпровськiй пвдпровшцп за геоботанiчним
[4].
Рельеф територи горбистий, розсiчений ярами. Для урочища "Феофашя" характерний долинно-балковий рельеф.
На бшьшост територи переважають лiси формацп дуба звичайного (грабово-дубовi лши). Доведено, що грабово-дубовi лiси виникли на мiсцi суто дубових лiсiв, граб з'явився на цих мшцях внаслiдок рубок дуба звичайного, а едафiчнi та клiматичнi умови територп урочища "Феофанiя" сприяли швидкому поновленню граба на мющ винищених дубових деревосташв, що значно утруднило вщновлення останнiх.
Реалiзуючи завдання щодо приведення територп люового масиву до вщповщного наданому !й статусу, у 2004 р. було розроблено концепцш ландшафтно! реконструкцп насаджень парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофашя" та прилеглих територш. Для виконання поставлених роб^ були залученi фахiвцi з Нащонального ботанiчного саду iм. М.М. Гришка та ДП 1нститут "Кшвшжпроект" ВАТ "Кшвпроект".
Протягом 2004-2007 рр. тривала реалiзацiя проекту та здiйснювалися заходи з ландшафтно1 оргашзацп територи та влаштування декоративних насаджень у центральнш частинi парку "Феофанiя", що займае майже 17 га, чи 11% територп.
Центральна частина парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Феофашя" е його вiзитною карткою. На цш територи розмщений головний вхщ, адмшютративш будiвлi, основш композицiйнi центри парку. Тому в основш реконструктивнi роботи, якi проводилися на територи парку, було включено роботи iз благоустрою i озеленення його центральное' частини.
З метою подальшо! ре^заци проекту реконструкцп територи парку необхщно провести дослiдження та проан^зувати стан його центрально! частини та прилеглих до не! територiй.
Таксономiчну належнiсть рослин визначали за С.К. Черепановим [5] з урахуванням даних, яю наведенi у вiтчизняних дендролопчних довiдниках [1-4].
Результати i обговорення
У результатi аналiзу результатiв проведених нами польових дослiджень у складi дерев'янистих рослин у декоративних насадженнях на територи парку виявлено 123 види i 60 форм та сорив дерев, кущiв i лiан, якi вiдносять до 2 вщдшв - Голонасiннi (Pinophyta) та Покритонасшш (Magnoliophyta), 3 класiв - Хвойш (Pinopsida), Гiнкгоподiбнi (Ginkgopsida) i Дводольш (Magnoliopsida), 26 порядкiв, 40 родин та 76 родiв (табл. 1).
Найбшьшим числом родiв представленi родини Розовi (Rosaceae) - 17 родiв, Сосновi (Pinaceae) - 6 родiв, Кипарисовi (Cupressaceae) - 5 родiв та Маслиновi (Oleaceae), Гортензieвi (Hydrangeaceae) i Жимолостевi (Caprifoliaceae) - по 4 роди. Найбшьшим числом видiв представленi роди Магнолiя (Magnolia L.), Ялiвець (Juniperus L.), Ялина (Picea Dietr.), Таволга (Spiraea L.), Глiд (Crataegus L.). В оформленш декоративними насадженнями центрально! частини парку найчастше зустрiчаються рослини видiв ялина звичайна та колюча (Picea abies, P. pungens), туя захщна (Thuja occidentals L.), тис ягщний (Taxus baccata L.), сосна чорна та гiрська (Pinus nigra Arnold, P. mugo Turra), ялiвець козацький (Juniperus sabina L.), береза повисла (Betula pendula Roth.), слива розлога Пiсарда (Prunus pissardii Carriere), катальпа чудова (Catalpa speciosa Ward.), яблуня ягiдна (Malus baccata (L.) Borkh.), таволга Вангутта та японська (Spiraea x vanhouttei, S. japonica), арошя чорноплода (Aronia melanocarpa Elliot.), кизильник розлогий (Cotoneaster procumbens Klotz), вейгела пбридна (Weigela hybrida Jaeg.), форзицiя повисла (Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl).
Таблиця 1
Таксономiчний склад деревних рослин центрально! частини парку_
Вщдш рослин Систематична одиниця
клаав порядив родин род1в вид1в форм
Голонасшш (Pinophyta) 2 4 5 15 29 30
Покритонасшш (Magnoliophyta) 1 22 30 61 94 30
Разом 3 26 35 76 123 60
Голонасшш (Pinophyta) рослини складають 32 % вщ усього видового складу рослин у насадженнях, у тому чи^ на дерева припадае 25 видiв та форм, а на кущi -вiдповiдно 26.
1з загально! кiлькостi видiв, форм та сорив рослин, яю зростають на територи центрально! частини парку, 65 припадае на дерева (41,0%), 87 - на кущi (55,0%) i лише 5 - на лiани (4,0%) (табл. 2).
Таблиця 2
Систематичний список i розподш деревних рослин центрально!' частини парку за
життевими формами
Родина Систематична одиниця Життева форма
роду виду форми дерево кущ лiана
вщдш Голонасшш - Pinophyta
Гiнкговi Ginkgoaceae 1 1 - 1 - -
Таксодiевi Taxodiaceae 2 2 - 2 - -
Кипарисовi Cupressaceae 5 12 22 10 18 -
Cосновi Pinaceae 6 13 6 10 7 -
Тисовi Taxaceae 1 1 2 2 1 -
вiддiл Покритонасiннi - Magnoliophyta
Альтигнiевi Altiginaceae 1 1 - 1 - -
Барбарисовi БегЬег1ёасеае 2 3 1 - 3 -
Березовi Бе^асеае 1 2 3 4 - -
Бiгнонiевi Бignoniaceae 2 3 1 1 1 1
Бобовi БаЬасеае 1 1 - - 1 -
Будлеевi Buddlejaceae 1 1 - - 1 -
Бузиновi 8ашЬисасеае 1 1 1 - 1 -
Буковi Fagaceae 1 1 1 1 - -
В'язовi и1шасеае 1 1 1 1 - -
Вербовi 8аНсасеае 2 5 4 4 2 -
Вересовi Ericaceae 1 1 - - 1 -
Гортензiевi Hydrangeaceae 4 4 - 1 3 -
Дереновi Согпасеае 2 2 1 - 2 -
Жимолостевi Caprifo1iaceae 4 4 - - 3 1
Жовтецевi Яапипси1асеае 1 1 - - - 1
Калиновi ViЬurnaceae 1 2 1 - 3 -
Кленовi Асегасеае 1 3 3 3 1 -
Липовi Ti1iaceaee 1 1 - 1 - -
Магнолiевi Magno1iaceae 2 9 - 5 4 -
Маслиновi 01еасеае 4 4 1 1 3 -
Пiвонiевi Paeoniaceae 1 1 - - 1 -
Платановi P1ataneaceae 1 1 - 1 - -
Розовi Яо8асеае 17 34 9 13 27 1
Рутовi Rutaceae 1 1 - - 1 -
Самшитовi Бихасеае 1 1 - - 1 -
Тамариксовi Taшaricaceae 1 1 - - 1 -
Тутовi Могасеае 1 1 1 1 - -
Фiсташковi Anacardiaceae 2 2 2 1 1 -
Хвилiвниковi Aristo1ochiaceae 1 1 - - - 1
Цезальпiнiевi Caesalpiniaceae 1 1 - 1 - -
Всього 61 94 30 65 87 5
Розподш дерев та кущiв за класами висоти такий: дерев першо1 величини - 14, друго1 величини - 13, третьо1 - 10 та четверто1 - 28. До класу високих кущiв вщносять 37, середшх - 32 та низьких - 18 видiв i форм. Довгi лiани представленi 1 видом, а середньоро^ та коротю лiани представленi 4 видами i формами рослин (табл. 3).
Пщ час дослiдження стану рослин у насадженнях на територп центрально1 частини парку було виявлено такi види декоративних насаджень: рядовi посадки, сол^ери, групи, масиви, живоплоти, вертикальне озеленення та грунтовкривне покриття.
Таблиця 3
Розпод1л деревних рослин центрально! частини парку за класами висоти
Вщдш рослин Життева форма Всього
дерева кущi лiани
Д1 Д2 Дэ Д4 Кв Кс Кн Лд Лс Лк видiв форм
Голонасшш 10 5 5 5 8 6 12 - - - 29 30
Покритонасшш 4 8 5 23 29 26 6 1 2 2 94 30
Разом 14 13 10 28 37 32 18 1 2 2 123 60
Використання юнуючих систематичних груп деревних рослин у рiзних видах насаджень на територи центрально! частини парку наведено у табл. 4. Зазначимо, що окремi таксони рослин беруть участь у деюлькох видах насаджень. Основними видами насаджень на територи центрально! частини парку е групи, сол^ери, масиви i рядовi посадки. У них зростае, вщповщно, 119, 24, 21 та 16 видiв i форм дерев'янистих рослин iз 157 виявлених.
Таблиця 4
Розподш деревних рослин парку за видами насаджень _
Вид насадження
Вщдш рослини групи к а е н 'Н о с масиви рядовi посадки грунтовкривне покриття живоплоти вертикальне озеленення Усього таксошв
Голонасшш 27 15 6 2 2 1 - 71
Покритонасшш 92 9 10 14 4 4 5 138
Разом 119 24 21 16 6 5 5 157
Найбшьш поширеними видами i формами декоративних рослин у сол^ерних, групових, рядових посадках та масивах, розмiщених на територи центрально! частини парку "Феофашя", е: туя захiдна (Thuja occidentals L.) та !! форми, ялiвець козацький та китайський (Juniperus sabina L., J. chinensis L.), сосна гiрська (Pinus mugo Turra), береза повисла (Betula pendula Roth.) та !! форми, представники родiв верба (Salix L.), горобина (Sorbus L.), яблуня (Malus Mill.) та магнолiя (Magnolia L.).
Висновки
Склад дерев'янистих рослин у декоративних насадженнях на територи парку представлений 123 видами i 60 формами та сортами дерев, кущiв i лiан, яю вщносять до 2 вщдЫв - Голонасiннi (Pinophyta) та Покритонасшш (Magnoliophyta), 3 класiв - Хвойш (Pinopsida), Гiнкгоподiбнi (Ginkgopsida) i Дводольш (Magnoliopsida), 26 порядкiв, 40 родин та 76 родiв.
1з загально! кiлькостi видiв, форм та сорив рослин, яю зростають на територи центрально! частини парку, 65 припадае на дерева (41,0%), 87 - на кущi (55,0%) i лише 5 - на лiани (4,0%).
Основними видами насаджень на територи центрально! частини парку е групи, сол^ери, масиви i рядовi посадки. У них зростае, вщповщно, 119, 24, 21 та 16 видiв i форм дерев'янистих рослин 3i 157 виявлених.
Список л^ератури
1. Дендрофлора Укра!ни. Дикоро^ та культивоваш дерева й кущг Голонасiннi: Довщник / За ред. М. А. Кохна, С. I. Кузнецова. - К.: Вища школа, 2001. - 207 с.
2. Дендрофлора Укра!ни. Дикоро^ та культивоваш дерева i кущг Покритонасшш. Частина I: Довщник / За ред. М. А. Кохна. - К.: Ф^осощоцентр, 2002. -448 с.
3. Дендрофлора Укра!ни. Дикоро^ й культивоваш дерева i кущь Покритонасшш. Частина II: Довщник / За ред. М. А. Кохна та Н. М. Трофименко. - К.: Фггосощоцентр, 2005. - 716 с.
4. Ландшафты пригородной зоны Киева и их рациональное использование / Галицкий В. И., Давыдчук В.С., Шевченко Л.Н. и др. - К.: Наук. Думка, 1983. - 244 с.
5. Черепанов С.К. Сосудистые растения СССР. - Л.: Наука, 1981. - 510 с.
Рекомендовано к печати д.б.н. Захаренко Г. С.
