CC BY
15
риеса саливация достоверно снижается по сравнению с детьми, которые имеют интактные зубы (р<0,001). Числовые значения соответствуют норме при субкомпенсированной степени и гипосаливации - при деком-пенсированной (р<0,05).
Ключевые слова: дети, кариес, интактные зубы, активность кариеса, скорость слюноотделения.
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF SALIVARY FLOW RATE IN CHILDREN WITH DIFFERENT DENTAL STATUS
Kaskova L. F., Mandziuk T. B., Ulasevych L. P.
Abstract. Oral cavity homeostasis plays an important role in formation of caries-resistant enamel. Significant incidence and intensity of temporary and permanent caries in children is due to biochemical and biophysical parameters of mixed saliva, whose stability, both quantitative and qualitative, is essential for normal functioning of hard dental tissues. Oral fluid, whose remineralizing ability has been proved by a large number of studies, plays an important role in maintaining oral cavity homeostasis. Salivary flow rate is very important. Salivation reduction causes aggravation of oral cavity hygienic condition, which in turn, leads to development of caries.
Therefore, our research objective was to study salivary flow rate in children with different dental statuses.
Children with intact teeth have medium salivary flow rate which refers to normal salivation (0,42±0,009 ml/min). In children with caries of temporary and permanent teeth this value is 0.35±0.006 ml/min, which is within normal, but values are much lower than in children without caries (р<0,001). No age differences in the parameter have been found. It is important to determine risk factors in children with carious permanent teeth. Their salivary flow rate in all age groups is lower than in children with intact permanent teeth. This is also true for comparing children with carious temporary teeth and intact temporary teeth. Children with carious temporary teeth had a lower salivary flow rate compared to children without caries in every age group (р<0,05). However, the values are within normal.
A study of caries activity in children and its comparison with salivary flow rate is very indicative in the meaning of caries interconnection with salivary flow rate. In 7-year-olds without caries, the average salivary flow rate is 0,41±0,01 ml/min, which refers to normal salivation. With subcompensated and decompensated forms of caries activity, salivation probably gets lower compared to children with intact teeth (р<0,001). Numeric values are within normal with subcompensated level and refer to hyposalivation with decompensated level (р<0,05).
Salivary flow rate in children without caries in all age periods is probably higher than that in children with carious teeth. No age differences in the parameter in question have been found. As the number of carious teeth in the oral cavity increases, salivary flow rate drops, but it is always within normal. Hyposalivation was found in 7-year-olds with decompensated level of caries activity. Therefore, children with low salivary flow rate require preventive measures aimed to regulate this process in order to reduce caries attack rate.
Key words: children, caries, intact teeth, caries activity, salivary flow rate.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 07.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-366-369
УДК 616.314.5-7-002-053.5
Каськова Л. Ф., Попик К. М., Уласевич Л. П.
ХАРАКТЕРИСТИКА КАР1ОЗНИХ УРАЖЕНЬ ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ, ЯК1 НАВЧАЮТЬСЯ В ПОЧАТКОВ1Й ШКОЛ1 Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Дана робота е фрагментом НДР «Удосконалити методи профтактики та лту-вання основних стоматолопчних захворювань у д^ей iз факторами ризику», № державно'1 реестрацп 0111и006760.
Вступ. У тепершнш час для вивчення причин виникнення карiесу дослщжуються ряд показнишв загального та локального значення. З точки зору деяких авторiв, тдвищення рiвня захворюваносл, найбтьш вiрогiдно, зумовлене штегральною муль-тифакторною дiею численно'1 низки чиннимв, у тому чи^ попршенням еколопчноТ ситуаци та загально-соматичного здоров'я людини [1,2,3,4]. З урахуван-ням комплексу еколопчних i соцiально-економiчних чиннимв, збер^аеться тенденщя до зростання кшь-кост дп"ей iз соматичною патолопею. Особлива увага необхщна дп"ям з метою вивчення стану Тх нервовоТ системи, рiзних психоемоцшних сташв, особливо в
першi роки перебування в школi [5,6], коли вщбува-еться адаптащя дп"ей до навчального процесу.
Перюд початку навчання в школi е важливим з точки зору значного психолопчного, фiзичного, емо-цшного i розумового навантаження на оргашзм ди-тини, особливо, з урахуванням перiодiв активного росту, як сшвпадають з початком прорiзування по-стшних зубiв та формуванням постшного прикусу [7].
У зв'язку з цим вивчення показнишв карiесу з по-дальшим урахуванням впливу психоемоцшних фак-торiв у д^ей початковоТ школи е актуальним питан-ням та було метою нашого дослщження.
Об'ект i методи дослщження. Нами проведене обстеження дп"ей початковоТ школи м Полтави. Огля-ду пщлягали 175 дп"ей 6-9 ромв, як навчались в 1-4 класах. 1нтенсившсть карiесу у кожноТ дитини визна-чалась за показником КПВ, де К - постшний зуб, ура-жений карiесом, П - постшний зуб, запломбований, В - постшний зуб, видалений з приводу ускладнень карiесу. Визначався середнш показник з урахуван-
ням класу, в якому навчались д^и. Поширешсть кари есу оцшювали за кшьмстю дп"ей, уражених KapiecoM, у вщсотках, до загальноТ кшькосл обстежених.
Iнтеpпpетaцiю pезультaтiв проводили зпдно но-менклатури ВООЗ, де значення вщ 0 до 30% розци нюеться, як низька поширешсть, вщ 31 до 80% - се-редня та вiд 81 до 100% - висока поширешсть кapiecу зубiв.
Розрахунок найвищоТ iнтенcивнocтi кapiecу (Н1К) (Significant Index of Caries (SIC)), проводили за методикою Brathol [8], що включала розрахунок шдивщу-ального КПВ для кожноТ дитини з наступним визна-ченням 1/3 д^ей iз нaйбiльш високими значеннями показника штенсивносп кapiecу. Полм проводили розрахунок середнього КПВ для видтено'Т пiдгpупи.
Отpимaнi результати опрацьоваш статистично. Bi-poгiдними вважались показники при р<0,05.
- р>вень стоматолог'1чно1 допомоги д>тям (РСД) оцшювали зпдно шдексу КПВ за рекомендащями П.А. Леус [9] за формулою:
РСД = 100% - 100 (jjf¡), де К - середня кшьмсть нелтованих кapioзних ура-жень, з урахуванням вторинного кapiecу, КПВ - середня штенсившсть кapiecу постшних зубiв в обсте-женiй груш.
Iнтеpпpетaцiя РСД у вiдcoткaх:0-9% - поганий pi-вень; 10-49% - недостатнш piвень; 50-74% - задо-вiльний piвень; 75-100% - добрий piвень.
Рiвень стоматолопчно'Т допомоги визначено серед 175 д^ей.
Потреба дтей у лiкувaннi кapiecу - показник, що визначае вiдcoтoк дiтей, як потребують стоматолопчно'Т допомоги. Цей показник розраховували за формулою:
Потреба у лтуванш кapiecу х100%, де n - кiлькicть д^ей, якi мають незaплoмбoвaнi карюзш зуби, N - кiлькicть обстежених д^ей.
Результати дослщження та Тх обговорення. Ви-вчення пoкaзникiв кapiecу пocтiйних зубiв у дiтей (6-9 рошв) початковоТ школи м. Полтави виявило низьку Тх поширешсть - 23,4±3,21% (табл.).
У 6^чок - це д^и 1 класу, поширешсть станови-ла 6,98±3,93%. У д^ей 2 класу (7 poкiв) поширешсть кapiecу бiльшa в 2,6 paзiв, нiж у 6-piчoк. Тобто, вияв-лене вагоме збiльшення кiлькocтi дп"ей, якi мають кapioзнi ураження постшних зубiв саме на другому роц навчання в шкoлi.
Таблиця.
Показники ^piecy постiйних 3y6ÍB у дггей 6-9 pokíb (M±m)
В1к у роках, к1льк1сть д1тей !нтенсивн1сть кар1есу, (КПВ зуб1в) Поширен1сть кар1есу
К П КПВ Абс. %
6 n=43 0,05±0,03 0,02±0,02 0,07±0,04 3 6,98±3,93
7 рок1в n=44 0,18±0,07 0,07±0,04 0,25±0,09 8 18,2±5,88
p6-7 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
8 рок1в n=51 0,31±0,09 0,14±0,07 0,45±0,11 14 27,45±6,31
p6-8 <0,05 >0,05 <0,01 <0,05
p7-8 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
9 рок1в n=37 0,46±0,11 0,19±0,09 0,65±0,15 16 43,24±8,26
p6-9 <0,01 >0,05 <0,01 <0,05
p7-9 <0,05 >0,05 <0,05 <0,05
p8-9 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
Всього n=175 0,25±0,0 0,10±0,03 0,35±0,05 41 23,4±3,21
Поширенiсть карieсу у дiтей 8 рокiв - 27,45±6,31%, що в 3,9 разiв вище, нiж в 6 ромв та в 1,5 разiв, шж в 7 рокiв.
У 4 клас (9 рокiв) поширенiсть кaрieсу постiйних зубiв в 6,2 разiв вища, нiж у 6-рiчок. В порiвняннi з 8^чними показник бтьший в 1,6 разiв. Тобто най-бiльше зростання показника поширеностi карieсу спостер^аемо у дiтей другого року навчання. Це можна пояснити тим, що саме в цей час вщбуваеться прорiзування перших постiйних молярiв, якi слабко мiнералiзованi, мають глибок фiсури i ямки на жу-вальнiй поверхнi, якi недостатньо очищаються вiд зубних нашарувань. Одними iз важливих факторiв виникнення карieсу е стан соматичного здоров'я, психоемоцiйнi навантаження д^ей, якi особливо вщ-чуваються в першi роки перебування в школг
Важливим аспектом вивчення карiесу у дiтей е дослiдження показнимв iнтенсивностi карiесу, як1 враховують карюзш зуби з пломбами i без них. Об-стеження дiтей 1 класу виявило низьку штенсившсть карiесу постшних зубiв.
71,4% постiйних зубiв, уражених карiесом були запломбованi, 28,6% зубiв потребували лiкування. У вах випадках дiагностували карiес перших постшних молярiв, який локалiзувався на жувальнш поверхнi в областi фiсур i ямок. Процес протiкав гостро, в межах плащового дентину, тобто вщповщав гострому се-редньому карiесу 1 класу за Блеком. Карюзш порож-нини мали вузький вхщний отвiр з нависаючими краями емал^ що маскуе саму карiозну порожнину для дп"ей i Тх батьмв.
У дiтей 2 класу спостеркаеться схожа клiнiчна картина, тобто, дiагностувався гострий карiес, але в межах як плащового, так i бшяпульпарного дентину. Ускладнень карiесу не виявлено. Лтування потребували 38,95% постшних зубiв. У дiтей цього вту iнтенсивнiсть карiесу вища в 3,6 разiв, нiж у 6^чок. Достатньо висока необхiднiсть лiкування обумовле-на локалiзацiею карiесу (жувальна поверхня-ямки I фкури, якi не доступш для огляду батьками i д^ьми), вiдсутнiстю больових вiдчуттiв на раншх етапах роз-витку карiозного процесу.
У дп"ей 8-рокiв (3 клас) штенсившсть карiесу по-стiйних зубiв вища в 1,8 разiв, шж в попереднiй ви ковий перюд, але це значно нижчий показник по-рiвняння, нiж мiж 6 i 7-рiчними дiтьми. Тобто, значне збiльшення показника iнтенсивностi карiесу спосте-рiгаемо за перший рiк навчання в школк Це можна пояснити термiнами прорiзування постiйних зубiв, а також перюдом адаптацп дiтей до нових умов своеТ життедiяльностi (вщвщування школи, шкiльне навантаження (фiзичне, пси-хоемоцiйне). Тобто, вiк вiд 6 до 7 ромв (перший рт навчання в школi) е важливим з точки зору профшактики ка-рiесу перших постiйних молярiв. Про це потрiбно наголошувати батькам та лтарям-стоматологам, якi працюють з цим контингентом д^ей.
Iнтенсивнiсть карiесу у дiтей 9 рокiв вища в порiвняннi з 8-рiчками в 1,45 разiв, що значно нижчий показник, шж в попереднiх групах порiвняння.
Нами проведений розрахунок найвищоТ штен- новила 0,35±0,05 зуба, що вщповщае дуже низькому
сивностi карieсу. Усереднений показник для д^ей рiвню. Але звертае на себе увагу значне збтьшення
6-9 рокiв склав 2,2±0,11 зуба, що значно вище (в 6,3 ктькосл уражених зубiв у дтей 7 рокiв (2 клас) в по-
разiв) середнього показника штенсивносп карiесу рiвняннi з 6^чками. Тобто, цей перiод життя дитини
постшних зубiв у щеТ групи (0,35±0,05 зуба) (<0,05). е важливим для проведення заходiв, спрямованих
Дослщження рiвня стоматолопчноТ допомоги на шдвищення резистентностi постiйних зубiв, як1
д™м оцiнювали згiдно iндексу КПВ за рекомендаци щойно прорiзались. Це потребуе бтьш детального
ями П.А. Леуса. У дослщжуваних дiтей вiн становить вивчення факторiв, якi впливають на оргашзм дити-
29,5%, що вщповщае недостатньому рiвню. Цей по- ни в цтому i на твердi тканини зубiв безпосередньо
казник вщповщае потребi дiтей у лiкуваннi карiесу, в перiод навчання в початковш школi.
яка, за нашими розрахунками, становить 24,6%. Перспективи подальших дослщжень. Значне
Висновки. Отриманi результати свiдчать про збiльшення показникiв карiесу у дп"ей вiд 6 до 7
низьку поширешсть - 23,4±3,21% карiесу постiйних рошв та недостатнiй рiвень стоматолопчноТ допомо-
зубiв у дiтей 6-9 рошв м. Полтави. Iнтенсивнiсть ка- ги д™м обумовлюе необхiднiсть вивчення фактор!в,
рiесу постiйних зубiв у дтей дослiджуваного вiку ста- якi до цього призводять.
Лггература
1. Karnaukh OV. Kariies postiinykh zubiv u ditei z kyslotozalezhnymy khvorobamy: prohnostychni modeli rozvytku ta alhorytm otsinky ryzyku prohresuvannia. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2016;3(55):12-5. [in Ukrainian].
2. Kaskova LF, Vashchenko Ilu, Yanko NV, Karpenko OO, Korotych NN. Poshyrenist ta intensyvnist karioznoho protsesu v ditei, khvorykh na lifohranulematoz. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2015;3:42-6. [in Ukrainian].
3. Kaskova LF, Pavlenkova OS. Pokaznyky urazhenosti kariiesom tymchasovykh i postiinykh zubiv riznykh hrup ta lokalizatsiia karioznykh porozhnyn u ditei 6-7 rokiv, yaki chasto khvoriiut na hostri respiratorno-virusni infektsii. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2015;2:67-70. [in Ukrainian].
4. Smoliar NI, Chukhrai NL. Porivnialna otsinka urazhenosti kariiesom postiinykh zubiv u ditei iz vykorystanniam indeksiv HIK, ICDAS i yakosti yikhnoho stomatolohichnoho zdorovia za kryteriiamy EGOHID. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2016;2(1):84-9. [in Ukrainian].
5. Prokhno OY, Koval PB. Otdalennye rezultaty lechenyia y profylaktyky karyesa zubov u detei s psykhonevrolohycheskymy otklonenyiamy. Sovremennaia stomatolohyia. 2012;1:66-8. [in Russiаn].
6. Savychuk OV, Nemyrovych YuP, Holubieva IM. Dynamika stanu tverdykh tkanyn zubiv u dytiachoho naselennia ekolohichno nespryiatlyvykh rehioniv. Profilaktychna ta dytiacha stomatolohiia. 2012;1(6):33-5. [in Ukrainian].
7. Khomenko LO, Ostapko OI, Holubieva IM, Voievoda OO. Profilaktychna stratehiia zberezhennia stomatolohichnoho zdorovia u ditei molodshoho shkilnoho viku. Skhidnoievropeiskyi zhurnal hromadskoho zdorovia. 2013;1(21):269-70. [in Ukrainian].
8. Bratthall D, Nishi M, Stjernsward J. Caries experience of some countries and areas expressed by the Significant Caries Index. Com Dent Oral Epidem. 2003;4:296-301. DOI: 10.1034/j.1600-0528.2002.00054.x
9. Leus PA, Shevchenko OV. Obosnovanye dolhosrochnykh yzmerymykh tselei dostyzhenyia stomatolohycheskoho zdorovia v kommunalnykh prohrammakh profylaktyky stomatolohycheskykh zabolevanyi. Stomatolohyia detskoho vozrasta y profylaktyka. 2013;2:3-7. [in Russiаn].
ХАРАКТЕРИСТИКА КАР1ОЗНИХ УРАЖЕНЬ ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ, ЯК1 НАВЧАЮТЬСЯ В ПОЧАТКОВ1Й ШКОЛ1
Каськова Л. Ф., Попик К. М., Уласевич Л. П.
Резюме. Вивчення показнишв карiесу постшних зубiв у дп"ей 6-9 рошв м. Полтави свщчать про низьку поширешсть - 23,4±3,21%. Середнш показник штенсивносп карiесу постшних зубiв у дп"ей дослщжуваного вту становив 0,35±0,05 зуба, що вщповщае дуже низькому рiвню. Але звертае на себе увагу значне збтьшення ктькосл уражених зубiв у дп"ей 7 ротв (2 клас) в порiвняннi з 6^чками. Тобто, цей перюд життя дитини е важливим для проведення заходiв, спрямованих на шдвищення резистентносл постшних зубiв, як1 щойно прорiзались. Це потребуе бтьш детального вивчення факторiв, як впливають на оргашзм дитини в цтому i на твердi тканини зубiв безпосередньо в перюд навчання в початковш школк Недостатнш рiвень стоматолопчноТ допомоги д™м обумовлюе необхщшсть вивчення факторiв, ям до цього призводять. Ключов1 слова: дп"и, початкова школа, постшш зуби, показники карiесу.
ХАРАКТЕРИСТИКА КАРИОЗНЫХ ПОРАЖЕНИЙ ПОСТОЯННЫХ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ, ОБУЧАЮЩИХСЯ В НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЕ
Каськова Л. Ф., Попик К. М., Уласевич Л. П.
Резюме. Изучение показателей кариеса постоянных зубов у детей 6-9 лет г. Полтавы свидетельствуют о низкой распространенности - 23,4±3,21%. Средний показатель интенсивности кариеса постоянных зубов у детей исследуемого возраста составил 0,35±0,05 зуба, что соответствует очень низкому уровню. Но обращает на себя внимание значительное увеличение количества пораженных зубов у детей 7 лет (2 класс) по сравнению с 6-летками. То есть, этот период жизни ребенка является важным для проведения мероприятий, направленных на повышение резистентности постоянных зубов, которые только прорезались. Это требует более детального изучения факторов, влияющих на организм ребенка в целом и на твердые ткани зубов непосредственно в период обучения в начальной школе. Недостаточный уровень стоматологической помощи детям обусловливает необходимость изучения факторов, которые к этому приводят. Ключевые слова: дети, начальная школа, постоянные зубы, показатели кариеса.
CHARACTERISTICS OF CARIOUS LESION OF SECONDARY TEETH IN PRIMARY SCHOOL CHILDREN Kaskova L. F., Popyk K. M., Ulasevych L. P.
Abstract. The studies of secondary teeth caries rates in children aged between 6 and 9 in the city of Poltava show low prevalence of 23.4±3.21%. An important aspect of studying children's caries is the carious index which takes into account both, filled and unfilled carious teeth.
Average carious index for secondary teeth in children of the studied age group was 0.35±0.05 of a tooth which is a rather low level. However, growth in the number of affected teeth with 7-year-olds (2nd grade) over 6-year-olds (1st grade) is impressive. This means, carious index grows significantly in the first year at school. This can be explained by the period of eruption of secondary teeth, as well as by adaptation to the new living environment (going to school, physical and psychoemotional load), which requires a detailed study of the factors affecting a child's body in general and hard dental tissues in particular during this period of primary school. Therefore, age between 6 and 7 (first year at school) is important for doing activities aimed at increasing resistance of secondary teeth that have just erupted from the point of view of prevention of caries on first permanent molar teeth. This must be pointed out to parents and dentists working with this age population.
We have estimated the highest carious index. The average highest index in children aged 6-9 was 2.2±0.11, which is far (6.3-fold) over the average secondary teeth carious index in the same group (0.35±0.05) (<0.05). Caries of first permanent molars localized on the chewing surface, in dental pits and fissures, was diagnosed in all cases. The process was progressive, within mantle dentine, which refers to Class I median progressive caries according to G.V. Black's classification. Carious cavities had a narrow entrance with overhanging dental enamel so that carious cavities are hidden from children and their parents.
The study of the level of child dental care was assessed based on def caries index in accordance with P.A. Leus recommendations. This was 29.5%, which is insufficient. This parameter corresponds to the need for treating childhood caries, which based on our estimates is 24.6%.
A significant increase in caries rates with children aged 6-7 and insufficient level of dental care show a clear need for studying the triggers.
Key words: children, primary school, secondary teeth, carious index.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття наджшла 28.04.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-369-372
УДК 616.311.2-089:616.314-089.28/29-631]-036.8
Нколов В. В., Король Д. М., Запорожченко I. В., Король М. Д.
СТАН ЖУВАЛЬНОТ ЕФЕКТИВНОСТ1 У ПАЦ16НТ1В, ЯКИМ ПРОВЕДЕНА РЕТРАКЦ1Я ЯСЕН ДО ПРОТЕЗУВАННЯ НЕЗН1МНИМИ ЗУБНИМИ ПРОТЕЗАМИ Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом комплексноТ ^щативноТ теми кафедри пропедевтики ортопедич-ноТ стоматологи Вищого державного навчального закладу УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя» «Новi шдходи до дiагностики та лту-вання вторинноТ адентп, уражень тканин пародон-ту та СНЩС у дорослих», (№ державноТ реестраци 0117и000302).
Вступ. 1ндивщуальну здатшсть розмелювати i по-дрiбнювати тестовий матерiал характеризуе жуваль-ну ефектившсть, або жувальне виконання i визнача-еться об'ективними методами.
В арсеналi сучасноТ стоматологи е дектька ва-рiантiв пщготовки м'яких тканин навколо опорних зубiв при незшмному протезуванш, а саме: ретрак-щя за допомогою рщин, гелiв, паст, кшець, ниток, застосування електрохiрургiТ, борiв та лазерного ви-промшювання [1,2,3].
До сьогодшшнього дня питання щодо тактики препарування в приясеневш частит зуба залиша-еться дискутабельним. В бтьшосп випадмв препарування проводиться зi створенням уступу, функщя якого - забезпечення плавного переходу ортопедич-ноТ реставрацп до кореня зуба i запобкання травму-ванню марпнального пародонту [4,5,6,7].
Мехашчний вплив на ясна сприяе розвитку го-строго або хрошчного запалення, що в свою чергу,
обумовлюе виникнення необоротних морфолопч-них змш комплексу тканин пародонту [8,9].
Не зважаючи на рiзноманiття кнуючих мето-дiв оцшки функцп жувального апарату, единим об'ективним показником його ефективносп залиша-еться реестращя ступеня первинноТ мехашчноТ об-робки Тж [3].
Мета дослщження. Розробити споаб визначення жувальноТ ефективносп та провести дослщження у пащенлв, яким проведена ретракщя ясен до початку ортопедичного лтування.
Об'ект i методи дослiдження. З метою визначення жувальноТ ефективностi у пащенлв дослiдних груп, яким проводили ретракщю ясен до початку ортопедичного лтування, нами була поставлена задача розробити споаб визначення жувальноТ ефективносп i досягти максимально точного визначення жувальноТ ефективносп в клЫчних умовах за рахунок спрощення виконання способу, зниження його трудом^косп забезпечити пщвищення ступе-ню його ефективносп, на що був отриманий Патент УкраТни "Споаб визначення жувальноТ ефективносп" № 94841 вщ. 10.12.2014 р. [10].
Залежно вщ методу надання стоматолопчноТ допомоги па^енти були розподшеш на 2 дослщн1 групи.
Перша дослщна група - па^енти, яким проводили ретрак^ю ясен опорних зубiв пiд незнiмнi кон-
