© Г. А. Єрошенко УДК б1б. 311. 2 - G1B Г. А. Єрошєнко
ХАРАКТЕРИСТИКА КАРІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ МІЖЗУБНОГО ЯСЕНЕВОГО СОСОЧКА В НОРМІ
ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава)
Робота є фрагментом науково-дослідної роботи ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» «Структурна і тривимірна організація екзокринних залоз і органів травного тракта людини в нормі та патології», номер державної регістрації 011111004878.
Вступ. У проблемі запальних захворювань тканин пародонта найважливішим є питання етіології та патогенезу, оскільки саме деталізація причини та механізму розвитку в подальшому дасть можливість провести адекватне лікування та профілактичні заходи [2,4,5]. В сучасній пародонтології проведено чимало експериментальних і клінічних досліджень запальних змін тканин пародонта [9,10]. Клініцистами достовірно встановлено, що ці процеси спричинені багатофакторним екзогенним та ендогенним впливом [11,12].
Сучасні дослідження свідчать, про те що розвиток гінгівіту та пародонтиту зумовлений принаймні, двома групами чинників: загальними, що забезпечують схильність до захворювання і місцевими - подразливими [13,14]. Розглядаючи питання з позиції морфологічної будови ясен, слід зауважити, що саме різна гістологічна будова анатомічних ділянок дає можливість пояснити виникнення та розвиток запального процесу у відповідній частині [3,6,7,8].
Мета дослідження. Вище наведені факти дають можливість, на основі каріометричним методів дослідження, встановити морфологічну неоднорідність будови різних ділянок ясен та обґрунтувати ураження запальним процесом.
Об’єкт і методи дослідження. Вивчення гістологічної будови міжзубного ясеневого сосочка проведено на товстих парафінових зрізах, забарвлених гематокселином та еозином у поляризаційному світлі. Каріометричне дослідження багатошарового плоского епітелію ясен проводилося шляхом вимірювання клітинних елементів на фотографіях, або їх замальовували на рисувальному столику РА-4, при збільшенні до 2 тисяч разів. При цьому вимірювали не менше ніж в 200 клітинах висоту цитоплазми (І_), висоту розміщення центру ядра по відношенню до базальної мембрани (И), ширину цитоплазми (І), великий (й) і маленький (сі) діаметр ядра, кут нахилу великого діаметра до базальної мембрани (<£). За рахунок відсутності чіткої структури базальної мембрани при запальному процесі в кожному дослідженні вимірювались каріометричні параметри в складі й, С, х, у, К, <£ де й - великий, С - малий діаметр ядра епітеліальних клітин, х і у - координати центра ядра, <£ - кут нахилу великої осі еліпсу до осі X, К - коефіцієнт збільшення мікроскопу і фото печаті [1].
На основі отриманих результатів були вирахувані наступні каріометричні показники:
а) об’єм ядра, згідно А. Я. Хесіна за формулою: Ід\=га/6СЮ; Ід\2=Ід(й+С)І;
б) площа поверхні згідно Корну: ІдБ=Ід Б (СІ+йС/ агсвіпЕ/Е);
в) асиметрія ядра: А=й/С;
г) співвідношення площі до обєму: К=Б/\\
В зв’язку з частим поєднанням на мікропрепараті окремих гістогенетичних типів епітелію, в залежності від типу зроговіння, при побудові функції щільності вірогідності розподілу каріометричних показників, відмічалась яскраво виражена полімодальність.
Апроксимація функції щільності здійснювалась на основі функції Парзена-Розенблатта: 1(х)=1/п£ ЕпК(х-х/у), де: п - кількість точок спостереження; £ - точки спостереження; у - деякий параметр;К - ядро функції щільності; Невідомий параметр у знаходився для кожного випадку шляхом максимізації функції псев-доподії. Для усунення зміщення оцінки застосовували метод £асккпі1їпд. Для оптимізації числа класів - К застосовувався узагальнюючий критерій, а також Т -статистика. Результати апроксимації функції щільності представляються в графічному вигляді на автоматичному графопобудовнику і на АЦПУ. В звязку із тим, що об’єми і площі ядер визначались із деякою похибкою, функції щільності уточнювались за допомогою методів геометричної вірогідності.
Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведених нами досліджень становлено, що каріометрично в зроговілому епітелії ясенного краю виявляються чотири максимальних ядерних класи: в інтервалах (Ід\) 0,9; (Ід\) 1,2; (Ід\) 1,5; (Ід\ 0,6.
При гістологічній ідентифікації кожного із каріометричних піків встановлено, що вони відповідають окремим клітинам багатошарового плоского епітелію. Так, клітини з максимальним ядерним піком (Ід\) 0,9 відповідно розміщуються в базальному шарі. Вони мають овальну форму, один з полюсів плазмо леми прилягає до базальної мембрани, а інший до проміжних клітин. Ядро містить дрібне ядерце, а навколо ядерної оболонки міститься тіонін-позитивна речовина. Наявність останніх ознак характерна для кератину. Клітини з максимальним ядерним класом в інтервалі (Ід\) 1,2 характерні для проміжного шару багатошарового плоского епітелію. Вони мають ексцентричне розташування ядер, добре виражене ядерце, тіонін-позитивна речовина розміщуються не тільки навколо каріолеми, а розповсюджується на полюси клітин. Найбільший логарифм об’єму ядер в багатошаровому плоскому епітелії міжзубного ясеневого сосочка визначається в остистих клітинах.
134
Вісник проблем біології і медицини - 2012 - Вип. З, том 1 (94)
Останні містять дифузно-розміщені тіонін-позитивні Джакобі). На основі проведених каріометричних до-
структури по всій цитоплазмі. сліджень можна стверджувати, що зроговіння міжзуб-
Найменший логарифм об єму в інтервалі (lgV) 0,6 ного ясеневого сосочка відбувається поетапно та має
відмічається в зернистих клітинах, за рахунок каріо
пікнозу, та фізіологічного некрозу.
Висновок. Проведені каріометричні дослідження епітелію міжзубного ясеневого сосочка свідчать,
назву - ортокератоз.
Перспективи подальших досліджень в даному напрямку. В подальшому планується про-
що більшість ядерних класів в локалізована в інтер- вести карі°метричне д°слідження епітелюцитів різ-
валі (Ід^ 0,9-1,2 підтверджуються законом крат- них анатомічних ділянок ясен уражених запальним
ного збільшення об’єму ядер 1: 2: 4 (згідно закону процесом.
Список літератури
1. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия / Автандилов Г. Г - М.: МИА, 1990. - 370 С.
2. Артюшкевич А. С. Клиническая периодонтология / А. С. Артюшкевич, Е. К. Трофимова, С. В. Латышева. - Минск,
2002. - 303 С.
3. Афанасьев Ю. И. Гистология / Ю. П. Афанасьев, Н. А. Юрина. - М.: Медицина, 1999. - 236 С.
4. Балин В. Н. Практическая периодонтология / В. Н. Балин, А. К. Иорданишвили, А. К. Ковалевский. - Спб.: Питер,
1995. - 257 С.
5. Барер Г. М. Болезни пародонта. Клиника, диагностика, лечение: [учебно-методическое пособие] / Г. М. Барер, Т. И. Лемецкая. - М.: Медицина, 1996. - 86 С.
6. Быков В. Л. Цитология и общая гистология / Быков В. Л. - С-Пб.: СОТИС, 1998. - 150 с.
7. Быков В. Л. Частная гистология человека / Быков В. Л. - С-Пб.: СОТИС, 1997. - 103 с.
8. Волкова О. В. Гистология, цитология и эмбриология / Волкова О. В., Елецкий Ю. К., Дубовая Т. К. - М.: Медицина,
1996. - 151 с.
9. Гасюк Н. В. Морфофункціональна організація ясен в нормі та при запаленні: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата мед. наук: спец. 14. 03. 09. «Гістологія, цитологія, ембріологія» / Н. В. Гасюк, 2009. - Сімферополь, 2009. - С. 48 - 55.
10. Гизатулина Э. Р. Структурные и биохимические особенности слизистой оболочки десны: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата мед. наук: спец. 14. 03. 09. «Гістологія, цитологія, ембріологія» / Э. Р. Гизатулина, 2006. - Уфа, 2006.- С.8700.
11. Горбатова Е. А. Топографические особенности отделов десны / Горбатова Е. А. - Ж. Пародонтология. - 2003. -№ 4. - С. 19 - 20.
12. Григорян А. С. Ключевые звенья патогенеза заболеваний пародонта в свете данных цитоморфометрического метода исследования / А. С. Григорян, А. И. Грудянов. - Ж. Стоматология. - 2001. - № 1. - 34 С.
13. Данилевский М. Ф. Терапевтична стоматологія / Данилевский М. Ф., Борисенко А. В., Політун А. В. - К.: Здоров’я, 1996. - 240 С.
14. Данилевский М. Ф. Заболевания пародонта / Данилевский М. Ф., Магид Е. А., Мухин Н. А., М.: Медицина, 1993. - 320 С.
УДК б1б. 311. 2 - G1B
ХАРАКТЕРИСТИКА КАРІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ МІЖЗУБНОГО ЯСЕНЕВОГО СОСОЧКА В НОРМІ
Єрошенко Г. А.
Резюме. На сьогоднішній день актуальним питанням для лікарів та науковців є патогенетичні механізми виникнення запальних захворювань тканин пародонта. Однією із ланок патогенезу є неоднорідність типів зроговіння різних анатомічних ділянок ясен, та каріометричних показників при відповідних типах кератинізації. Проведені каріометричні дослідження багатошарового плоского епітелію міжзубного ясеневого сосочка свідчать, що більшість ядерних класів в інтервалі (IgV) G,9; (IgV) 1,2 підтверджуються законом кратного збільшення об’єму ядер.
Ключові слова: логарифм об’єму, ясна, епітелій, ядро.
УДК б1б. 311. 2 - G1B
ХАРАКТЕРИСТИКА КАРИОМЕТРИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ МЕЖЗУБНОГО ДЕСНЕВОГО СОСОЧКА В НОРМЕ
Ерошенко Г. А.
Резюме. Проведенные кариометрические исследования многослойного плоского эпителия с ороговением, котрий локализован в зоне межзубного десневого сосочка, свидетельствуют о том, что максимальные ядерные классы локализованы в интервале (IgV) G,9-1,2 подтверждаются законом кратного увеличения обьеєма ядер.
Ключевые слова: логарифм объема, десна, эпителиоциты, ядро.
UDC б1б. 311. 2 - G1B
Description Of Kariomethric Indexes Of Interdental Gingival Papilla In A Norm
Yeroshenko G. A.
Summary. Conducted kariomethric researches of muIti-Iayered fIatepitheIium with a cornification, thatIocIized in the area of interdentaI gingivaI papiIIa, testify thatmaximaI nucIear cIasses are noncommunicative in an intervaI (IgV) G,9-1,2 confirmed by the Iaw of muItipIe increase of nucIear voIume.
Key words: Iogarithm of voIume, gum, epitheIiocytes, nucIeus.
Стаття надійшла 1. ОЗ. 2012 р.
Рєцєнзєнт - проф. Гасюк А. П.
Вісник проблем біології і медицини - 2012 - Вип. 3, том 1 (94)
135