CC BY
7
Актуальт проблемы сучасно!" медицины
Dinarello C.A. Biologic basis for interleukin-1 in disease / C.A. Dinarello // Blood 1996; №6.- P.2095-2147.
17. Fantuzzi G. Defective inflammatory response and cytokine syntesis in IL-1p deficient mice / G. Fantuzzi, R.Faggioni, M.Sironi // Cytokine 1995.- №7. P. 608615.
18. Hirano T. Excessive production of interleukin 6/B cell stimulatory factor-2 in rheumatoid arthritis/ T. Hirano, T. Matsuda , M.Turner // Eur J. Immunol 1988.-V.18,P.1797-1801.
19. Kudo C. Inhibition of IL-8-induced W3/25+ (CD4+) T lymphocyte recruitment into subcutaneous tissues of rats by selective depletion of in vivo neutrophils with a monoclonal antibody / C. Kudo , A. Araki, K. Matsu-shima // J.Immunol 1991; 147 : 2196-2201.
20. Rook G. The role of gamma-interferon, vitamin D3 metabolites and tumor necrosis factor in the patho-genesis of tuberculosis / G.Rook, J.Taverne, C.Leveton // Immunology.- 1987 - Vol.62, № 2. - P. 229-234.
Реферат
УРОВЕНЬ ПРОВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЦИТОКИНОВ В СЫВОРОТКЕ КРОВИ ВОЛЬНЫХ АБДОМИНАЛЬНЫМ
ТУБЕРКУЛЕЗОМ
Лаповец Н.Е.
Ключевые слова: абдоминальный туберкулез, провоспалительные цитокины, иммунодиагностика.
Изучались уровни провоспалительных цитокинов, а именно : IL-ip, 6, 8 и TNF-a в сыворотке крови больных абдоминальным туберкулезом. Было исследовано кровь 30 больных абдоминальным туберкулезом с различными очагами локализации процесса. Установлено значительное повышение уровней определяемых цитокинов. Полученные данные свидетельствуют о наличии хронического воспалительного процесса, что может служить маркером для диагностики абдоминального туберкулеза.
Summary
LEVEL OF PROINFLAMMATORY CYTOKINS IN BLOOD SERUM OF PATIENTS WITH ABDOMINAL TUBERCULOSIS Lapovets N.E.
Key words: abdominal tuberculosis, proinflammatory cytokins, immuno-diagnostics.
Levels of proinflammatory cytokins were studied, namely: IL-1p, 6, 8 and TNF - a in blood serum of patients with abdominal tuberculosis. It has been investigated blood of 30 patients on abdominal tuberculosis with the various centres of process localisation. Essential increase of the investigated cytokins levels is established. The obtained data testifies to presence of chronic inflammatory process that can be as a marker for diagnostics abdominal tuberculosis.
УДК 616-003.96+613.95+616.37-002+616.34-002
ХАРАКТЕРИСТИКА АДАПТАЦ1ЙН0Г0 СИНДРОМУ У Д1ТЕЙ 3 ХР0Н1ЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ В П0ЕДНАНН1 3 ХР0Н1ЧНИМ ГАСТР0ДУ0ДЕН1Т0М
Лембрик 1.С.
1вано-Франшвський нацюнальний медичний уыверситет
В статт! наведен! дан! ретроспективного анал!зу медичноУ документаци 400 хворих з хрон1чним панкреатитом в поеднанш з хрон1чним гастродуоден'пом щодо функц1онального стану оргашв гас-тродуоденальноУ зони та вегетативноУ нервовоУ системи. Прояви вегетативноУ дисфункцп були в1дм1-чено у 82% хворих. Пров!дними в кл1н1ц1 захворювання, на тл/ вегетативноУ дисфункцп, були голо-вний б!ль, кард'1алги та психоемоц!йна лаб'тьн'сть. Наявне переважання парасимпатикотони у б1ль-шост/ хворих з поеднаною патолог/ею п/дшлунково'У залози та гастродуоден 'пу. Ключов1 слова: д1ти, хроннний панкреатит, хроннний гастродуодешт, адаптацт, кардюштервалографт.
Вступ
Захворювання панкреатобт1арноТ зони, зок-рема хроычний панкреатит, займають чтьне мь сце в структур! захворювань оргаыв травления серед д1тей та пщл™в, залишаючись при цьому найменш вивченою та складною проблемою для клшщиста [1, 2, 5].
В умовах тривалоТ дм стресових чиннимв та розумово-емоцшних перевантажень, особливоТ актуальное^ набувае з'ясування характеру по-рушень адаптацшно-пристосувальних мехашз-м1в оргашзму дитини з поеднаною патолопею пщшлунковоТ залози та гастродуоденальноТ зони, а надал1—пошук оптимальних терапевтично-профтактичних заход1в для корекцп виявлених
змш [3,4].
Мета дослщження: вивчення особливостей адаптаци у д1тей з хроычним панкреатитом у по-еднанш ¡з хроычним гастродуодеытом за дани-ми метаанал1зу.
Матерал та методи дослдження
Для реал1зацп мети нами було проанал1зовано медичну документацш 400 хворих, як1 лкували-ся в ДОКЛ м. 1вано-Франшська (гол.лкар Коту-рбаш Р.Й.) та Центральному м1ському гастроен-теролопчному центр! м. Киева на баз1 9 м1ськоТ клш1чноТ лкары (гол.лкар П'янкова О.М.) з приводу хрошчного панкреатиту в поеднаны з хро-шчним гастродуодештом протягом останшх 5 рош. В1к бтьшосп пац1ент1в становив в1д 7 до
Том 9, Выпуск 4
135
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
12 poKiB. Bei д1ти пщлягали комплексному об-стеженню вщповщно до сучасних протокол1в flia-гностики та лкування. Оцшку вегетативного статусу було проведено на п1дстав1 даних кардюш-тервалографп.
Результати та i'x обговорення
Нами було встановлено прояви синдрому ве-гетивноТ дисфункци у 82% хворих з хрошчним
Табл.1
Характеристика ендоскошчних зм/'н у dimeü з хрон1чним панкреатитом в поеднанш з хрошчним га-
cmpodyodeHimoM, n= 400
панкреатитом в поеднанш з хрошчним гастроду-оден1том. KniHiHHi прояви пароксизмальноТ вегетативно! недостатност1 вщм1чалися достов1рно чаепше у 75% д1тей з тривалютю захворювання понад 5 poKiB та наявнютю 3-4 рецидив1в на piK. OcHOBHi ендоскоп1чн1 змши у д1тей з хрошчним панкреатитом подано нижче (табл.1).
Ендоскоглчна картина Ктькють хворих у %
поверхневий антральний гастрит 268 (67%)
ерозивний гастрит 94 (23,5%)
ппертофнний гастрит 33 (8,2%)
дванадцятипалоТ кишки поверхневий бульб1т 271 (67,8%)
ерозивний бульб1т 96 (24%)
ппертрофнний бульб1т 33 (8,2%)
рефлюкси дуодено-гастральний рефлюкс 75 (18,8%)
гастро-езофагеальний рефлюкс 5 (1,2%)
асоцшований з H.pylori 35 (8,7%)
Як евщчать даш, зазначеш в табл.1, найчастн ше у д1тей з хрошчним панкреатитом зустр1чався поверхневий та ерозивний характер запальних змш з боку верхшх вщдт1в шлунково-кишкового тракту. При цьому встановлено, що у 75% д1тей з ХП у поеднанш з Нр-асоцшованим ерозивним гастродуодештом вщм1чалися бтьш виражеш прояви больового абдомшального синдрому та симптоми хрошчноТ ¡нтоксикаци так1 як швидка втомлюванють та загальна слабкють. Нижче подан! симптоми вегетативно! дисфункци у д1тей з хрошчним панкреатитом (табл.2).
Табл.2
Основш кл1шчн1 прояви синдрому вегетативно)' дисфункцИ у д '!тей з хрон1чним панкреатитом в поеднанш ¡з хрон1чним гастродуодештом за даними метаанап'!зу, п=400
Анал1зуючи дат, наведен! в табл.2, ми дшшли висновку, що при хрошчному панкреатит! в поеднанш з хрошчним гастродуодештом частое
вщм1чалися головний бть (85%), кард1алгп (63,5%) та психоемоцшна лабтьшеть (56%).
При цьому характер емоцшних прояв1в ч1тко визначав особливосп вегетативних прояв1в та Тх р1зноб1чний вплив на травну систему. Так, вщ-чуття страху поеднувалися з парасимпатичними ефектами (червоний дермограф1зм, ппергщроз китиць рук \ стоп, енурез, емоцшна лабтьшеть, песим1зм, "закачування" в транспорт!), ознаки нейротизму та пщвищеноТ тривожносп корелю-вали з симпатикотошею (бтий дермограф1зм, вщчуття серцебиття в сташ спокою).
У 50% д1тей з хрошчним панкреатитом в поеднанш з хрошчною патолопею верхшх вщдт1в шлунково-кишкового тракту вщм1чалися також пщвищена тривожнють, прояви пперкшетичного синдрому, порушення поведшки та розлади сну.
Вивчення функцюнального стану серцево-судинноТ системи у дп"ей з поеднаною патолоп-ею пщшлунковоТ залози та хрошчним гастродуодештом заевщчило порушення збудливосп мю-карду у 60% хворих по типу синусовоТ аритми, тах1- або брадикардп, рщше-м1грацп вод1я ритму. Порушення скоротливоТ функцЛ мюкарда мало мюце у 30% д1тей з ХП. При цьому в клшщ1 захворювання домшували запаморочення, головний бть, кард1алгИ, психоемоцшш розлади. Синдром тошчноТ' дисфункци мюкарду зустр1чався у 27,5% хворих \ вказував на наявнють малих аномали розвитку сполучноТтканини (МАРС).
Проведене вивчення функцюнального стану вегетативно! нервовоТ' системи при поеднанш патологи травного тракту на пщстав1 кардюште-рвалографп (К1Г). (табл.3).
Синдроми та симптоми Ктькють хворих %
Головний бть 340 85
Кард1алги 254 63,5
Психоемоцшна лабтьнють 224 56
Запаморочення 185 46,2
Метеочутливють 145 36,2
Синдром порушення збудли-BOCTi мюкарда 125
Синдром скоротливоТ дисфункци мюкарда 120 30
Синдром тонмноТ збудливост1 м1окарда 110 27,5
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
Таблиця3
Характеристика показниюв К1Г у dimeü, хворих на ХП в поеднаннi з ХГД, за даними метаанал/зу, n=400
Показник К1льк1сть д1тей MÜ AMÜ Ах IH
Симпатикотон1я 140 (35%) 0,51±0,02 р< 0,05* 22,2±1,3 р< 0,05 0,18±11,3 р< 0,05 95,5±0,06 р< 0,05
Парасимпатико тон ¡я 215 (53,7 %) 0,79±0,04 р< 0,05 30,9±1,1 р< 0,05 1,25±0,03 р< 0,05 28,7±2,9 р< 0,05
Нормотонт 45 ( 11,2%) 0,60±0,05 14,8±1,2 0,22±0,04 34,8±6,7
3flOpOBi fliTH (за даними М.Б. Кубергера) 20 0,72±0,02 18,1± 1,0 0,27±0,02 39,0±6,6
Примака. достовфна рЬниця у пор1внянн1 31 здоровими диьми
За даними табл., у 53,7% д1тей з ХП в поеднанн! з хрошчним гастродуодештом констатова-не зниження IH i АМ0 поруч з пщвищенням Ах i М0, що засвщчуе перевагу парасимпатикотонй'. У 35% пащешпв констатовано пщвищений р1вень АМ0 та зниження р1вня Ах, а це вказуе на перевагу симпатичного вщдту ВНС у дп"ей з ХП. У першому випадку мав мюце гуморальний, у дру-гому-нервовий тиш регуляцп ВНС та напруга адаптацшно-компенсаторних мехашзм1в з ймо-в1рним ризиком Тхзриву.
Вдалося встановити, що у д1тей з хрошчним панкреатитом в поеднанш з хрошчним гастродуодештом, на тл1 парасимпатикотонй', часпше вщм1чалася пщвищена кислотоутворююча фун-кц1я шлунка, визначена з допомогою внутр1ш-ньопорожнинноТ рН-метрп шлунка. За наявносп симпатикотонп - кислотнють шлунка була зни-женою або нормальною.
Перспективи подальших досл/джень
Проведений анал1з медичноТ документаци за-свщчив необхщнють подальшого вивчення фун-кц1онального стану вегетативно! нервовоТ сис-теми у д1тей з хрон1чним панкреатитом для по-дальшоТ терапевтичноТ корекцй' та розробки проф1лактичних заход1в.
1.
2.
4.
6.
Висновки
1. У д1тей з хрошчним панкреатитом часпше д1агностуеться поверхневий та ерозивний гаст-родуоден1т, що визначае виражен1сть клш1чноТ симптоматики основного захворювання.
2. Серед клш1чних симптом1в вегетативно! ди-сфункцп у хворих з даною поеднаною патолог1-ею травного тракту частое в1дм1чалися голо-вний б1ль, карщалгп та психоемоц1йна лаб1ль-н1сть.
3. Анал1з середн1х показник1в кард1о1нтервало-графп у хворих з поеднаною патолопею п1дшлу-нково! залози та гастродуоденальноТ зони, на п1дстав1 метаанал1зу, вказуе на зниження гуморального каналу регуляцп ритму серця (М0) \ те-нденц1ю до посилення парасимпатичного впливу вегетативно! нервовоТ системи (п1двищення Ах).
Реферат
ХАРАКТЕРИСТИКА АДАПТАЦИОННОГО СИНДРОМА У ДЕТЕЙ С ХРОНИЧЕСКИМ ПАНКРЕАТИТОМ В СОЧЕТАНИИ С ХРОНИЧЕСКИМ ГАСТРОДУОДЕНИТОМ (НА ОСНОВАНИИ МЕТААНАЛИЗА) Лембрик И.С.
Ключевые слова: дети, хронический панкреатит, хронический гастродуоденит, адаптация, кардиоинтервалогра-фия.
В статье освещены данные ретроспективного анализа медицинской документации 400 больных хроническим панкреатитом в сочетании с хроническим гастродуоденитом о функциональном состоянии органов гастродуоденальной зоны и вегетативной нервной системы. Проявления вегетативной
Л'пература
Белоусов Ю.В. Стан вегетативного гомеостазу у fli-тей з хронмною гастродуоденальною патолопею / Ю.В.Белоусов, H.H. Рязанцева // ПАГ. -2005. -№2. -С. 38 - 41.
Дутчак О.М. Д1агностика порушень функц1Т пщшлу-нковоТ залози у д1тей з хрон1чною патолог1ею трав-Hoi системи / О.М.Дутчак, О.М.Банадига, A.I. Бана-дига // 10-й М1жнародний медичний конгрес студен-TiB i молодих вчених, 11-13 травня 2006 р.:Мат.конгр.-Терноп1ль:Укрмедкнига,2006.-С.20. Майкова Т.В. Характеристика функцюнальноТ зда-тност1 печ1нки i п1дшлунковоТ залози у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалоТ кишки, поед-нану з хроннним безкам'яним холециститом та хрон1чним панкреатитом / Майкова Т.В. // Сучасна гастроентеролопя. - 2004. - № 5 (19). - С. 26-30. Особливост1 вегетативних дисфункц1й при хронм-них захворюваннях opraHiB травления у д1тей та п1дл1тк1в /1.В.Гал1на, 1.Л.Баб1й, Н.В.Драгомирецька, В.С.Бусова, T.I. Малих1на// Перинатология и педиа-трия.-№1/2 (23).-2005.-С.65-67. Римарчук Г.В. Особенности диагностики и терапевтической тактики при хронических панкреатитах у детей / Г.В.Римарчук, Т.К. Тюрина // Рос.вестник перинатологии и педиатрии.-№3.-2008.-С.61-67. Сереброва С.Ю. Хронический панкреатит: современный подход к диагностике и лечению /С.Ю. Сереброва// Рус.мед.журнал. Болезни органов пище-варения.-2008.-Т.6, №1.-С.30.
Том 9, Випуск 4
137
BtCHÈK yKpai'HCbKoi' медичн-oi' cmoмаmoлoггчнoг академгг
дисфункции были отмечены у 82% больных. Ведущими в клинике заболевания были головная боль, кардиалгии и психоэмоциональная лабильность. Установлено преобладание парасимпатикотонии в большинстве больных ссоединенной патологией поджелудочной железы и гастродуоденитом.
Summary
DESCRIPTION OF ADAPTIVE SYNDROME IN CHILDREN WITH CHRONIC PANCREATITIS IN COMBINATION WITH CHRONIC GASTRODUODENITIS (ON THE BASIS OF METAANALYZIS) Lembryk I.S.
Key words: children, chronic pancreatitis, chronic gastroduodenitis, adaptation, cardiointervalogaphy.
In the article retrospective analysis of case histories of 400 patients with chronic pancreatitis in combination with chronic gastroduodenitis due to functional condition of gatroduodenal zone and vegetative nervous system took place. Clinical displays of vegetative dysfunction in 82% patients were estimated. In the clinic of the disease headache, heart pain and psychoemotional liability were predominant. Prevalence of parasym-pathical nervous system in most patients with combined pathology of pancreas and chronic gastroduodenitis was established.
УДК 616.093-098.
М1КР0Б10Л0Г1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА М1КР0ФЛ0РИ BEPXHIX ТА НИЖН1Х ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В У ХВОРИХ НА АЛК0Г0ЛЬНИЙ ДЕЛ1Р1Й 3 ВИС0КИМ РИЗИК0М Р03ВИТКУ ПНЕВМ0НП
Лук'яненко Т. В.
ДП „1нститут мжробюлогн' та ¡мунологГГ ¡м. М.Мечникова АМН Укра'Гни", м. Харшв
У пац1ент1в, залежних В1Д алкоголю, високий ризик розвитку пневмони. Летальшсть oci6, якi зло-вживають алкоголем, досягае 4,2%. Збудником пневмони у них е S. pneumoniae, S. pyogenes, S. Haemolyticus, H. influancae, E. fecalis, S. aureus, E. coli, E. aerogenes, P. aeruginosa, K. pneumoniae, P. Mirabilis. Визначена i'x чутливicть до антибактерiальних препаратiв. Oтриманi данi використовують для конструювання б'льш ефективних схем комб'1новано1 терапп запалення легень у хворих на ал-когольний дел'р'й. Eмпiричне лкування рекомендують проводити як для пацieнтiв IV групи (згПдно наказу №128).
KriKHOBi слова: алкогольний делрй, пневмония, асоцшована мкрофлора, чутливють до антимкробних препарата, антибютикорезистентнють, лкування.
Алкогольш психози являють собою започатко-вано високий ризик летальности по цьому Bce6i-чне дослщження ïx вельми важливо не лише ncnxiaTpiB, а й л1кар1в цтого ряду сум1жних спе-ц1альностей (невропатологи, травматологи, xi-рурги, терапевти тощо) та фах1вц1в ¡нших галу-зей (соцюлоги, юристи i кримшалюти та ¡н.). Зу-мовлено це значною та неуклшно зростаючою ктькютю хворих на алкогольну залежнють (у 2000 р. в Укра'Гш лише зареестровано близько 700 тис), частотою алкогольних психоз1в (2,16 на 10000 населения в УкраТнi у 2000 р.) та високою — до 4% — смертнютю пащетчв, що перебува-ють у спец1ал1зованому стацюнарк Реальна роз-повсюдженють цього захворювання значно ви-ща, осктьки лет його форми фактично зали-шаються поза зоною уваги лкаря (за даними ВООЗ стввщношення непсихотичних та психо-тичних форм алкогол1зму складае 1:10 [1]. При цьому залишаються суперечливими питання те-рапевтично!' тактики, ¡нфуз1йноТ Tepaniï, дозу-вання лкарських 3aco6iB, що використовуються, можпивють та доцтьнють застосування окремих npenapaTiB для лкування гострих алкогольних ncnxo3iB [1-3].
За своечасного надання MeflH4HOï допомоги алкогольний дел1р1й (АД) можна вилкувати на
Ï38
кожнш з1 стадш. АД тривае, як правило, вщ 2 до 8 д1б, ¡нод1 - 20 д1б та бтьше. Тяжкють психозу в бтьшосп випадмв визначають супутш соматичш захворювання, як1 мають в стаж вщмши тенден-цш до декомпенсацп [1; 2; 4]. Пошкодження вну-тр1шых оргашв при зловживанш
алкоголем умовно дтять на дв1 групи: перша -це специф1чш для алкогольно! хвороби патоло-г1чн1 стани (наприклад, алкогольна (токсична) дн лятацшна кардюмюпа™); друга - це розповсю-джеш в популяцп захворювання, яю мають сут-тев1 особливосп у оаб ¡з хроычною алкогольною ¡нтоксика^ею (наприклад, пневмони) [4]. Аналн зом летальносп хворих, що перебували у Центр1 невщкпадноТ псих1атрп (ЦНП) ХаршськоТ облас-Н01 псижатричноТ л1карн1 №3 з д1агнозом АД у 2001 р., основними причинами смерт1 визначено гостру серцеву недостатнють на тл1 алкогольно! кардюмюпатп, панкреонекроз, пневмошю, суб-дуральну гематому [2]. На тл1 хроычноТ алкогольно! ¡нтоксикацп пневмони прявились бтьш жж в 30 % ускпаднень АД. Вони мали тенденцш до тяжкого та затяжного переб1гу з1 схильнютю до абсцедування. Нами видтено: загальж, мюцев1 та супутж причини цих тенденцш. Супутж фак-тори (тютюнопалшня, охолодження, асшра^я), що зустр1чаються у оаб, як1 зловживають алко-
