CC BY
9Характер успадкування ознаки стмкосп проти шийковоТ mi/rni в пбридних комбiнацiях цибулi ртчастоТ
в умовах НоавськоТ СДС
УДК 635.073:631.537:632.4
Характер успадкувашя о^паку стшкостх проти шищрвог гпим в г1бридш^кдмб1шщях^щбум ртгастоИ в уМовах• ННоавськог
СДС
Висвтлен1 результаты вивчення emiÜKoemi г1бридних комбшацш цибул'1 ртчастоi до збуд-ника Botrytis allii Munn. Встановлено, що в досл1джуваних комб'нац'ях стшккть до патогена успадковувалася як домнантна, пром1жна або рецесивна ознака. Стйкшими проти шийковоi гнил1 виявилися т1 г1бридн1 комбшацй, материнськими формами яких були 1мунн1 i стшк1 сорти, оскльки в г1брид1в F1 на 50-78 % прояв даноi ознаки залежить в'д материн-сьш рослини (h2 = 0,50-0,78). Вивчення впливу обох батьк'вських компонентiв на успадкування ознаки стiйкостi проти збудника B. allii св'дчить, що коефiцieнт регреси, залежно в'д гiбридноiкомб'наца, знаходився в межах byx=0,12-0,39, а коеф^ентуспадкування - в'д-повiдно 0,24-0,78. Доведено, що за ознакою стiйкостi проти збудника шийковоi гнил1 ефек-тивними е добори з популяцй Грандiна / Мавка, Олна / Грандна, Грандiна / Сквирська i Сквирська / Грандна, коеф^ент успадкування у яких досяг р'вня 0,42-0,78.
Ключовi слова:
цибуля ртчаста, сорт, пбрид, спйюсть, збудник, хвороба, шийкова гниль, коефщент успадкування.
Н.О. Горган,
кандидат сльськогосподарських наук
Ноавська селекцмно-дослщна стан^я 1нституту альськогосподарсько'Т мнкробюлоги та АПВ НААН
Цибуля ртчаста е одним iз найбтьш поширених та важли-вих овочiв для рацюну харчу-вання людини. того, вона займае одне з перших мкць за об'емами, що закладаються на тривале збер^ання для продо-вольчих i наанневих цтей, але значна частина закладеного на збер^ання матерiалу гине. Основною причиною великих утрат у цей перюд е ураження цибулин хворобами, осюль-ки вони мiстять значну юль-юсть води (80-90%) i вуглеводiв (2-6%), унаслщок чого стають сприятливим середовищем для розвитку фтопатогенних ми кроорганiзмiв [1]. На сьогодн в свiтi вщомо бiля 30 основних збудникiв грибних, баю^аль-них i вiрусних хвороб, як роз-виваються на рiзних видах ци-булi як у перюд вегетацп, так i тд час зберiгання [2]. Найбiльш поширеною та шкiдливою се-
ред грибних хвороб цибуле-вих культур тд час зимового збер1гання е шийкова гниль, збудником якоТ е вузькоспеци ал1зований сапротрофний паразит гриб-космопол1т Botrytis allii Munn. IT шюдливкть ви-значаеться втратами з1браного врожаю продовольчоТ цибул1 р1пки та наанневого матер1а-лу в ос1нньо-зимовий перюд. 1нтенсивысть ураження цибул1 ц1ею хворобою залежить в1д умов вирощування, способ1в збер1гання та сорту [1, 3, 4]. У зв'язку з цим особливого зна-чення набувають 1мунолопчн1 досл1дження для оц1нки селек-ц1йного й колекц1йного матер1-алу на вс1х етапах процесу ство-рення сорт1в i г1брид1в та пошук ст1йкого вихiдного матерiалу для створення лшм з високими показниками шдив^уальноТ й груповоТ стiйкостi проти основних хвороб [5].
Мета дослщжень - вивчити успадкування ознаки стмкост проти шийковоТ гнилi в гiбридiв першого поколiння та визна-чити коефщент успадкування, тобто вiдношення генотиповоТ варiанси до загальноТ фенотипо-воТ для прогнозування ефектив-ностi доборiв на перших етапах селекцп.
Матерiали i методи про-ведення дослщжень. Дослiди проведенi в умовах НоавськоТ' СДС протягом 2007-2010 рр. ri-бриднi комбнацп цибулi ртчас-тоТ одержували за методиками ВНД1СНОК та 1нституту овочiв-ництва i баштанництва НААН iз використанням штучного запи-лення без кастрацп [6, 7].
Уражен хворобами цибулини отриманих гiбридiв облковува-ли перед закладанням на збери гання, пiд час зимового переби-рання та пiсля нього. Для аналiзу з кожного зразка вщбирали по
Характер успадкування ознаки стмкосп проти шийковоТ гни^ в пбридних комбiнацiях цибулi рiпчастоí
в умовах НоЫвськоТ СДС
Таблиця 1
Ураження пбридних комбшацш шийковою гниллю порiвняно з батькiвськими формами (Носiвська СДС, 2009-2010 рр.)
Сорти 1 пбридж комб1-нацп м1ж ними Розвиток хвороби, %
2009 р. 2010 р. середнс
навесш восени навесш восени навесш восени
Грaндiнa 5,2 0 10,2 4,8 7,7 2,4
Мавка 3,6 0 4,6 2,0 4,1 1,0
Олiнa 0 0 0 0 0 0
Сквирська 12,5 5,2 18,5 9,2 15,5 7,2
Грaндiнa / Мавка 3,6 0 6,2 1,2 4,9 0,6
Мавка / Гранджа 2,8 0 5,2 1,0 4,0 0,5
Гранджа / Олжа 4,2 0 4,6 0,8 4,4 0,4
Олжа / Гранджа 3,0 0 2,8 0 2,9 0
Гранджа / Сквирська 7,2 1,0 8,0 1,5 7,6 1,2
Сквирська / Гранджа 11,8 1,7 13,6 1,7 12,7 1,7
10 цибулин. Поширення хвороб визначали у вщсотках за загаль-ноприйнятою методикою.
Шкiдливiсть патогенiв на ци-булинах тд час зберiгання ви-являли порiвнянням маси здо-рових i хворих цибулин iз на-ступним визначенням ураження у вщсотках за формулою:
б = ^-100, А
де: В - шюдливкть або втрати, %; А - маса здорових цибулин, кг; а - маса хворих цибулин, кг.
У досшдженнях застосовували шкалу-класифкатор 1нституту овочiвництва i баштанництва НААН [8], яка характеризуе роз-подiл зразкiв за стмюстю проти вузько- i широко спецiaлiзовa-них патогенiв.
Експериментальнi данi ста-тистично обробляли методом дисперсiйного та регресмного аналiзу [9]. Генетичний аналiз показникiв стiйкостi проводили згiдно з методикою дiалельного аналiзу кiлькiсних ознак статис-тичними методами генетично-го контролю, використовуючи основнi статистичнi параметри Хеймана, Акселя i Джонсона [10-13]. Коефщент успадкування розраховували, виходячи з теоретичного припущення, що вн дорiвнюе подвiйному коефи
^енту кореляцп або регресiT мiж фенотипами батьюв i поколiння F1 (h2 = 2г або Н2 = 2К).
Результати дослiджень та Тх обговорення. Осюльки ство-рення сортiв i гiбридiв iз ыдви-щеною стiйкiстю до В. аИИ мае ве-лике практичне значення, наша селекцмна робота починалася з пiдбору батьювських пар, якi мали господарсько-цiннi ознаки та властивост i були iмунними, стiйкими або малосприйнятли-вими до патогену. Виходячи з цього, досшджувалися наступи пбриды комбiнацiT: Грандiна / Мавка, Грандна / Олiна, Гран-дна / Сквирська. У першм парi (Грандiна / Мавка) обидва бать-кiвськi компоненти були стмки-ми до збудника i вражувалися в межах 4,1-7,7%. Друга комбна-^я (Грандiна / Олiна) складалася з iмунного та стiйкого, а третя (Грандна / Сквирська) - зi стм-кого i малосприйнятливого сор-тiв. Були проведенi як прям^ так i зворотнi схрещування.
Фiтопатологiчна експертиза гiбридiв F1 восени перед закла-данням на збер^ання i навеснi перед висаджуванням у поле показала, що втрати врожаю цибулi рiпки у пбридних комби нацiях сягали рiвня 0-1,7 i 2,912,7% вiдповiдно. Батьювсью форми вражувалися в межах
0-7,2% восени i 0- 15,5% навесы (табл. 1).
Таким чином, стмюшими проти шийковоТ гнилi виявили-ся тi пбриды комбнацп, мате-ринськими формами яких були iмуннi i стмю сорти.
Успiх селекцп у створены стм-ких проти хвороб сор^в i пбри-дiв, передусiм, залежить вщ правильного пiдбору батьювських пар для пбридизацп й успадкування поколннями кращих Tхнiх ознак. Для виршення цього за-вдання нами використаний ко-реляцiйний та регреайний ана-лiз експериментальних даних, на основi якого були розрахо-ванi коефщенти успадкування. Вiдомо, що чим вищий коефи ^ент успадкування ознак, яю визначають стiйкiсть до захво-рювань, тим бiльша ймовiрнiсть ефективностi добору в гiбриднiй популяцп за цим показником. Оскiльки одним iз батькiвських компонентiв у вах гiбридних комбiнaцiях був сорт Грандна, вивчали його вплив на прояв ознаки стмкост проти шийковоТ гнилi у гiбридiв F1. Було встанов-лено, що в гiбридiв F1 на 50-78% прояв даноТ ознаки залежить вщ материнськоТ рослини ф2 = 0,50-0,78). Тобто, якщо в нашому випадку материнською формою був стмкий сорт Грaндiнa, то тс-ля схрещування його з такою ж за стмюстю формою (Мавка) або iмунною (Олiнa) приблизно 50-52% фенотиповоТ мiнливостi в стiйкостi проти шийковоТ гни-лi зумовлене спадковою мн-ливiстю материнськоТ рослини. Аналопчно, при пбридизацп стiйкого та малосприйнятливого зразка (Грандна / Сквирська) коефщент спaдковостi у пбри-дiв F1 зрiс до 78%. За зворотного схрещування, коли даний сорт виступав у ролi батька, його роль у передaчi ознак нащад-кам значно зменшувалася ф2 = 0,10-0,42).
Характер успадкування ознаки стмкост проти шийковоТ n-^i в пбридних комбЫа^ях цибулi pin4acToi
в умовах НоавськоТ СДС
Одночасно вивчався i вплив обох батькiвських компонент на успадкування ознаки стмкос-Ti проти збудника B. allii. Кое-фщент perpeciï, залежно вiд п-бридноТ комбiнацiï, знаходився в межах b^ = 0,12-0,39, а кое-фщент спадковостi - вiдповiдно 0,24-0,78 (табл. 2).
Таким чином, за ознакою стм-костi проти збудника шийковоТ гнилi ефективними е добори з популяцм Грандiна / Мавка, Оли на / Грандiна, Грандна / Сквирська i Сквирська / Гранджа, кое-фщент успадкування яких досяг рiвня 0,42-0,78.
Висновки. Залучення в п-бридизацiю рiзних за стiйкiстю проти шийковоТ гнилi батьюв-ських компонентiв показало, що стмюшими виявилися тi пбри-
Таблиця 2
Успадкування ознаки стiйкостi проти шийковоТ rn^ni у пбридних комбiнацiях цибулi рiпчастоï (Носiвська СДС, 2007-2010 рр. )
Комбшащя X r ± Sr byx h2 H2
Гранджа 7,7 - - - -
Мавка 4,1 - - - -
Олжа 0 - - - -
Сквирська 15,5 - - - -
Гранджа х Мавка 4,9 0,25 ± 0,02 0,23 0,50 0,46
Мавка х Гранджа 4,0 0,05 ± 0,02 0,12 0,10 0,24
Гранджа х Олжа 4,4 0,26 ± 0,12 0,34 0,52 0,68
Олжа х Гранджа 2,9 0,21 ± 0,01 0,23 0,42 0,46
Гранджа х Сквирська 7,6 0,39 ± 0,02 0,39 0,78 0,78
Сквирська х Гранджа 12,7 0,12 ± 0,01 0,21 0,24 0,42
ди Fi, материнськими формами яких були iмуннi та стмю сорти, осюльки прояв ознаки стмкост проти даного патогенна на 5078% залежить вщ материнськоТ рослини.
Встановлено, що ефективними е добори з популяцм Грандна / Мавка, Олна / Грандiна, Гран-дна / Сквирська i Сквирська / Грандна, коефщент успадкування яких досяг рiвня 0,42-0,78.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Куприенко, Н.П. Болезни лука в Белоруси. - Минск: Белпринс, 2005. - 128 с.
2. Alliums pp. FAO/IPGRI Technical Guidelines for the Safe Movement of Germplasm (ed. By M. Diekmann). - 1997. - № 18. - 59 p.
3. Куприенко, Н.П. Болезни лука репчатого в условиях Белоруси и разработка мер борьбы с ними: авто-реф. дис. на соискание уч. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.01.11 «Защита растений от вредителей и болезней» / Н.П. Куприенко. - Минск, 1993. - 22 с.
4. Осницкая, Е.А. Шейковая гниль лука / Е.А. Осниц-кая. - М.: Государственное издательство с.-х. литературы, 1957. - 40 с.
5. Черненко, В. Результати iмунологiчних дослщжень колекци вкчизняних сорлв цибулi ртчастоТ i метод добору джерел спйкосп до Peronospora destructor / В. Черненко // Захист i карантин рослин. - 2006. -Вип. 52. - С. 326-330.
6. Методичн рекомендацп по селекци овочевих рослин родини цибулевих / Т.В. Чернишенко,
К.1. Яковенко, О.М. Бтенька [та т.] // Сучасы мето-ди селекци овочевих i баштанних культур. - Харюв, 2001. - С. 406-425.
7. Методические указания по селекции сортов и гетерозисных гибридов овощных культур / Под.
ред. академика ВАСХНИЛ Д.Д. Брежнева. - Л.: ВИР, 1974. - 217 с.
8. Методи визначення спйкосп овочевих i баштанних культур проти основних хвороб i шюдниюв /
В.В. Скляревська, В.М. Ковбасенко, В.Ф Переверзе-ва [та ш.] // Сучасы методи селекци овочевих i баштанних культур. - Харюв, 2001. - С. 114-188.
9. Доспехов, Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М.: Агропромиздат, 1985. - 350 с.
10. Драганцев, В.А. Методы оценки генотипичес-кой, генетической и экологической корреляций количественных признаков в растительной популяции / В.А. Драганцев // Генетический анализ количественных и качественных признаков с помощью математико-статистических методов. - М.: Колос, 1973. - С. 121-132.
11. Смиряев, А.В. Биометрические методы в селекции растений / А.В. Смиряев, М.В. Гохман. - М.: Агропромиздат, 1985. - 214 с.
12. Федин, М.А. Статистические методы генетического анализа / М.А. Федин, Д.Я. Силис, А.В. Смиряв. - М.: Колос, 1980. - 208 с.
13. Методические рекомендации по статистической оценке селекционного материала овощных и бахчевых культур. - Харьков, 1983. - 69 с.
