CC BY
15
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17_
УДК 323.321(477)
О.Л. Тупиця
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСП1ЛЬСТВО В УКРА1Ш1: СОЩАЛЬШ ТА ДЕМОКРАТИЧН1 ОР1СНТИРИ
Розглядаеться взаемоЫя громадянського сустльства в УкрагШ i полтичних opienmupie сощал-демократП в ix сучасному значент. Вивчаються оргашзацтш впливу сощального порядку денного на демократичт реформи. Визначаються оптимальн засади поведтки громадських оргатзацт в умовах сoцiальнo-екoнoмiчнo'i кризи. Розглянуто кoнсoлiдацiю громадянського сустльства на oснoвi зростання впливу сощального порядку денного. Визначено значення сощального запиту для розбудови практик громадсько-полтичног дiяльнoсmi. Метою сmаmmi е встановлення сощальних i демократичних детермтант у розвитку сучасного громадянського сустльства в УкрагШ i свimi. З 'ясовано специфту розподшу детермтант розвитку сучасного громадянського сустльства. Встановлено оргашзацтш засади сoцiальнo-opieнmoванux громадських груп. Охарактеризовано закoнoмipнoсmi зацiкавленoсmi профстлок у широкт ствпращ з оргашзащями, близькими за свтоглядними уявленнями та iдейнuмu переконаннями.
Ключов1 слова: громадськ оргашзацИ, сoцiал-демoкpаmiя, полтичн парти, громадсьт рухи, сощальний порядок денний.
Сучасний пол^олопчний аналiз розкривае pi3Hi вектори розвитку громадянського сустльства. Громадськють е важливим компонентом процеав демократизаций розвитку пол^ично! учасп, критерiем перетворень у трансформацшних кранах. В сучаснш Укршн громадянське суспшьство переконливо довело свою спроможтсть до масштабних полтичних змш протягом короткого часу. При цьому за межами пол^олопчного вивчення залишаються проблеми орiентащi громадськосп на виршення питань сощально! справедливости та захисту штереав населення. Сощетальт штереси та зв'язки е основою громадсько-пол^ично! учасп. За умови розмивання класичних полтичних iдеологiй та створення синкретичних iдейних систем, полiтична громадсьюсть орiентуеться на полiтико-маркетинговi засади учасп в полiтичному процесi, дедалi бшьше працюе з полiтичними партiями [1] та вщокремлюеться вiд широких верств населення. Сучасна штерпретащя громадянського сустльства потребуе доповнення на основi з'ясування механiзмiв винесення соцiальних проблем на пол^ичний рiвень. Украшська держава декларуе свш соцiальний характер у Конституцп. Однак, демократичнi й ринковi реформи мають дуже значну соцiальну щну та викликають зниження рiвня життя у значно! частини населення. В умовах зовтшньо! агресп та кризових явищ у свiтовiй економiцi, постае питання розподшу нащонального багатства на засадах справедливости з метою запоб^ання соцiальним катаклiзмам й дестабшзацп ситуацп. У цьому контекстi важливою е роль полтичних iнституцiй, якi забезпечують демократичне представництво таких, як пол^ичт партп i громадськi оргатзацп. Також потребуе вивчення питання, як оргатзацшт форми е бiльш придатними для сощального представництва.
Серед останнiх дослщжень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми i на яю спираеться автор, е роботи В. Цвиха [11], А. Сшенко [8]. У зазначених роботах, вщповщно, розглянуп аспекти функцiонування профспiлок як громадянських оргатзацш та особливих груп штереав [11], наголошено на поличному характерi дiяльностi профспiлок в межах вироблення державно! сощально! полiтики [8]. Вагомими
е розробки iнституцiйних чинниюв розвитку громадянського суспiльства. Зокрема, О. Жукова дослщжуе соцiальна полiтика першого уряду Е. Блера [3], I. Сремеева надае увагу спiвпрацi лейбористських партiй i профспiлок [2]. Проте попри грунтовну розробку окремих аспекпв функцiонування соцiально-орiентованих громадських органiзацiй та пол^ики, даний предмет дослiдження мае значну кшькють iстотних особливостей, що залишилися поза увагою. Не зважаючи на зусилля вчених, потребуе уточнення позитивний i негативний вплив конкретних пол^ичних iнститутiв та ix взаемодп у контекстi формування соцiально-орiентованиx груп у громадянському суспiльствi.
Метою статп е встановлення соцiальниx i демократичних детермшант у розвитку сучасного громадянського суспшьства в Укршш i свт.
Змiст взаемодiй мiж компонентами громадянського суспшьства виступае об'ектом дослщження кшькох парадигм полiтичного аналiзу нормаятивiського етичного прагматичного та шституцшного. Кожен з напрямюв пропонуе свое тлумачення вщносин в серединi громадянського суспiльства, тлумачу чи цей медiа громадян як етично зумовлений процес, як процес, зумовлений правом, як взаемодп певних шститупв, тощо. Водночас найбшьшо'1' уваги заслуговуе сощальна детермiнацiя громадянського суспшьства, оскшьки сам концепт охоплюе, зпдно з Г. Торо, в основному, активних i небайдужих людей. З пол^олопчно'1' точки зору, викликае защкавлення соцiальна мотивацiя участi громадян у дiяльностi, яка е протилежною приватнш дiяльностi мiж iндивiдуальним зв'язкам. Громадянське суспшьство, яке спiльнота рiвноправниx та само оргашзованих громадян, не е однорщним через плюралiзм пiдxодiв та рiзноманiття сощально'1' активностi [4]. Пашвний у минулому класовий пiдxiд не вщображае нинi сутностi громадсько-пол^ично'1' дiяльностi, оскiльки соцiальна структура вже не включае класи як багаточисельнi сощальш групи. Звiдси розгляд фрагментовано'1' та диференщйовано'1' сощально'1' мотивацп дiяльностi окремих громадських груп вщповщае на питання нормативно'1 та шститущйно'1' зумовленостi громадянського суспшьства. Як визначають сучаснi дослщники мiжнародного права, «вшьний i оперативний обмш знаннями i загальновизнаними стандартами в якосп очiкуваного соцiально значимого наслщку повинен на порядки тдвищити темпи свiдомого й ненасильницького звшьнення суспiльств вiд застарiлиx i архш'чних форм суспiльниx вiдносин i поличного устрою, надавши самим громадам знання й мехашзми цивiлiзовано i вщповщально обговорювати i солiдарно будувати свое громадське життя» [6, с. 157].
Сощальш мотивацп дiяльностi громадських груп проявляються у рiзноманiтниx акцiяx, шщативах, у вiдстоюваннi певних iнтересiв, позицш, тощо. Однак, у трансформацiйниx крашах одним з провiдниx чинникiв розподшу соцiальниx благ залишаеться держава. На цш основi багато громадських оргашзацш i неформальних груп спрямовують сво'1 апеляцй саме до державних шституцш. Це спонукае державу до певних дш з нормування та регулювання сощально-громадсько'1 активностi. Можна стверджувати, що сощальний сегмент громадянського суспiльства перебувае у стадп постiйноi видозмiни. З одного боку, його формують традицшш представники соцiальниx iнтересiв, зокрема, профспшки, з iншого боку, важливою частиною громадського простору стають експерти, представники масс-медiа, просто небайдуж громадяни. Також до числа сощально орiентованиx компонешив громадянського суспiльства можна вiднести оргашзацп, якi здiйснюють соцiальнi проекти, в тому чист рiзноманiтнi фонди та фшп мiжнародниx органiзацiй. Така строкатють представникiв соцiальниx iнтересiв змушуе державу, як вже зазначалося, вдаватися до регулятивних дш. Як зазначае О. Радзiвiлл «iмперативом дiяльностi владних i громадських iнституцiй, включаючи право i культуру загалом, мае бути розробка й тдтримка умов, правил i публiчниx
установ,дiяльнiсть яких спрямована на недопущення експлуатацп, особисто'1 чи колективно'1 деградацп людини, обмеження ii прав на самореалiзацiю й розвиток» [6, с. 161].
Нормування державою сощального простору до певно'1 мiри звужуе сощальш протести i задовольняе певну частину сощальних вимог. Водночас всередиш держави i полiтичнiй системi е сили, яю здатнi динамiзувати або уповшьнити соцiальний прогрес й створити умови для усшшного реформування сощально'1 сфери, або зберегти умови для ii стагнацп. Приклад сучасно'1' Украши засвiдчуе, що домiнування у державi й суспiльствi соцiальниx груп, яю реалiзують власнi iнтереси за рахунок шших соцiальниx спiльнот, iстотно тдвищуе градус суспiльного невдоволення, формуе умови для масштабно'1' дестабшзацп. Частиною несприятливого кумулятивного ефекту та сощального тла для реформ в Укрш'ш, яю здшснюються протягом рокiв незалежностi, стала нездатшсть вiтчизняниx елiт забезпечити стабшьний i збалансований розвиток Украши, незважаючи на наявшсть значного ресурсного потенщалу та вигiдного розташування держави. Як вважае М. Розумний «розбудовою держави в Укрш'ш займалася колишня радянська номенклатура, при цьому парадоксальним чином дистанщюючись вщ свiтоглядниx i культурних атрибу^в укрш'нсько'1 нацiональноi iдентичностi. Це був едино можливий «державницький тдхщ» у кршш, що фактично збершала соцiальну структуру й полiтичну культуру радянського зразка» [6, с. 6].
Пол^ична частина структури громадянського суспшьства може охоплювати шституцп й оргашзацп, окремих громадян, якi тим чи шшим чином висловлюють свое ставлення до пол^ичних подiй або беруть в них участь. Крiм того, консолщащя суспiльства за нацiональною ознакою, е потужним чинником висування сощальних i сощетальних потреб на пол^ичний рiвень. В сучаснiй Укршш процес нащонально" консолщацп супроводжуеться активiзацiею просування сощальних вимог. На щй основi соцiальна частина громадянського суспiльства нерщко перехрещуеться з полiтичною. Свромайдан у 2013 - 2014 роках характеризувався висуванням як пол^ичних, так i сощальних вимог. Воно було спричинене уповшьненням розвитку сощальних стандар^в, що викликало невдоволення населення. Однак, у тслямайданний перюд знову вiдбулося роздшення полiтичниx i соцiальниx вимог громадськосп через актуалiзацiю вiйськовиx подiй на Сxодi кра1ни. Таким чином, питання сощальних стандар^в та представництва сощальних штереав не зникли, а лише посилюють свою актуальшсть. Отже, для стабшьносп розвитку украiнськоi держави, необхщним е фокусування соцiальноi частини громадянського суспшьства на проблемних питаннях сощального забезпечення. Як стверджуе М. Розумний, «пол^ична нащя в Укршш - це не дашсть, а проект. Цим поняттям ми означуемо якюну змiну в життi укра1нського суспшьства, що наближае його до певних характеристик, яю у сукупносп формують нову форму суспшьного самоусвiдомлення та сустльно" самоорганiзацii» [6, с. 10].
Сощальш штереси як рушiйна сила диференщацп громадянського суспiльства, визначають необхщшсть змiни свiдомостi громадян та консолщованого розумiння потреб рiзниx верств. Це, своею чергою, вимагае спшьного концептуального бачення та задоволення потреб сощуму на основi наявноi ресурсноi бази. Нездатшсть значноi частини населення сучшсно" Укра1ни представляти сво'" iнтереси та оргашзовано висувати власнi соцiальнi вимоги, артикулювати iснуючi соцiальнi проблеми, поеднуються з нездатшстю елiт побачити юнуючу ситуацiю, виправити ii до моменту наростання кризових явищ. Саме тому напрямком зростання значення сощального сегменту громадянського суспшьства е висування вимог соцiальноi вщповщальносп перед корпоративним бiзнесом (чого практично не вщбувалося протягом роюв незалежностi Укра1ни). Як зауважуе В. Товарниченко, свщомють сьогоднiшнього «середнього класу» засновано на вiдсутностi виробленого продукту, але на
обслуговуваннi символiчних цiнностей - н пiар-агент, нi банкiр, н менеджер, - не виробляють шякого вiдчутного продукту. Психологiя Олiгарха - це психолопя лихваря, або дрiбного перекупщика [10].
Соцiальнi iнтереси як мотиващя полiтичних дiй потребують розгляду й штерпретацп як у межах потреб сощальних верств i окремих громадян, так i в контекст державного управлiння й загальних перспектив розвитку сустльства. Серйозним обмеженням зростання сощальних стандартсв в Укрш'ш е, як вщомо, розвиток економiки та розмiр соцiально навантаження, який вона здатна витримати. Крiм того, у середовищi громадянського суспiльства в умовах демократа, непоодинокими е випадки поширення сощально-популютських настро'1'в, якi не вщповщають об'ективним можливостям пiдвищення соцiальних стандартв. Тому слiд вести мову про сощально вiдповiдальний сектор соцiально-орiентованоi громадськосп, який на рацiональнiй основi виступае партнером держави у виршенш сощальних питань. Як вказуе С. Мороз, «громадянське суспшьство можливе в будь-якш державi - це унiверсальна форма державно оргашзованого суспiльства. Сутнiсть громадянського сустльства виявляеться у самооргатзацп колективiв, якi утворюють незалежне вiд держави джерело впливу шдивщуально! свiдомостi на суспшьну свiдомiсть. Суспiльну свiдомiсть не можна ототожнювати з державою, бо вона на юторичних теренах продемонструвала здаттсть зруйнувати державу. Держава може ii послабляти i пригнiчувати, але зовам знищити не може» [5].
Здаттсть громадянського сустльства динамiчно взаемодiяти з державою з метою забезпечення виршення важливих соцiальних питань на сучасному етат проявляеться у мереж консультацiйних структур громадських рад та волонтерських оргатзащй. Вони намагаються виршувати конкретнi соцiальнi проблеми на територiальному i загальнодержавному рiвнi. При цьому рiзноманiття вiдомчих iнтересiв, непослiдовнiсть пол^ики держави, обмеженiсть ресурсiв можуть впливати на задоволення тих чи шших потреб. При цьому позищя держави не завжди узгоджуеться з позищею соцiального сегменту громадянського суспiльства. За таких умов головною потребою е розширення поля дискусш та обговорень, спшьного ухвалення рiшень, планування заходiв, а також долучення до виршення соцiальних питань полiтичних сил на основi консенсусу i залучення недержавних ресурав. Як зауважуе С. Мороз, «громадянське суспшьство здатне впливати на державу як публiчну оргатзащю за допомогою шдивщуальних чи колективних приватних потреб та штереав. Логiчно припустити, що громадянське суспiльство i держава не можуть уникнути певних суперечностей, розв'язання яких сприяе, з одного боку, вдосконаленню держави (як у мехатзменому, так i функщональному аспект^, з iншого - оптимiзацii розвитку сустльства» [5].
Особливим сегментом громадянського сустльства i держави е не лише громадянська ствпраця, але й здаттсть громадських структур, (неурядових оргатзащй, суспшьних рухiв тощо) послiдовно вщстоювати iнтереси, не змiнювати сво! позицп вiдповiдно до популiстського курсу окремих пол^ичних парт1й, мiжвiдомчих iнтересiв тощо. У громадянському суспiльствi, iз залученням наукових кадрiв, мають бути розроблет доктринальнi засади соцiальноi полiтики, нащональна рамка соцiальних стандартiв та ii стввщношення iз загальносвiтовими нормами й тенденщями.
Завданням широкого соцiального форуму мае бути визначення ключових сощальних прюршейв на певт перiоди часу, вщповщно до напрямкiв розвитку економши i соцiально-демографiчних показникiв висувати цш щодо стратегiчних завдань соцiальноi пол^ики, тощо. На думку вiтчизняного дослщника, «саме громадянське суспiльство породжуе новi суспiльнi сили, новi iсторичнi постат^ новi держави. Цi два феномени - конкуренти в боротьбi за вплив на суспшьну свщомють. Пщ тиском громадянського суспiльства держава проводить реформи» [5].
Оргашзацшне рiзноманiття у сощальному сегментi громадянського суспiльства, визначае потребу формування явища сощального лiдерства, яке не повною мiрою вiдповiдае громадсько-пол^ичнш активностi. Соцiальне лiдерство - це проактивна позищя певних лiдерiв думки на певному рiвнi. До нього можуть належати представники мюцевих громад, особи, яю визначають iнiцiативний характер сусщських об'еднань, якi сприяють виршенню i модершзацп соцiальниx, комунальних програм.
На нашу думку, структура громадянського суспшьства кожно'! окремо'! кра'ни грунтуеться на тих органiзацiяx i спшьнотах, якi формуються у певний перюд часу за певних соцiально-економiчниx обставин. Тому постшне агрегування й артикулящя соцiальниx вимог i потреб у суспшьста можливi лише за умови наявносп мщно'! мереж соцiальниx лiдерiв, для яких питання соцiального захисту та сощальних стандартiв е першочерговими, не зважаючи на змiну пол^ично'! ситуацп, iдеологiчниx i медiйниx позицш полiтичниx сил. Як вважае С. Мороз, «громадянське суспiльство - система вщносно самостiйниx i незалежних вщ держави iнститутiв i вiдносин, яю покликанi спонукати до реалiзацii штереав iндивiдiв та ix колективiв. Ц iнтереси виражаються i здiйснюються через численш iнститути громадянського суспiльства, яю дiють на основi реального самоврядування» [5].
Динамiзм структури громадянського суспшьства виступае одним з провщних чинниюв, якi заперечують можливють одностайностi у соцiальниx питаннях та можливють координацп i цшеспрямовано'! артикуляцп соцiальниx iнтересiв на полiтичному рiвнi. Водночас соцiальне середовище й сощально-оргашзацшне тло громадських органiзацiй може впливати на постшне просування до порядку денного пол^ичних обговорень сощальних питань у вщповщносп з резонансними подiями, змшою ситуацп тощо.
Усвiдомлення можливостей правового тиску на державну владу дае змогу вщстоювання сощальних штереав на будь-якому рiвнi, навiть, на рiвнi окремого громадянина, або дрiбниx груп. Гнформацiйно-комунiкацiйнi системи сучасностi дають змогу надання статусу резонансного майже будь-яким подiям у сощальнш сферг Зазначене може свiдчити про децентралiзовану структуру соцiального сегменту громадянського суспшьства. Конкретш соцiальнi проблеми, якi потребують негайного виршення, можуть забезпечувати створення громадських коалщш для вирiшення тих чи шших питань, як на локальному, так i на нащональному рiвняx. Проблемою залишаеться встановлення патрон-^енталютських зв'язкiв мiж суто полiтичними шститутами -партiями, групами iнтересiв та неурядовими оргашзащями.
Як вже зазначалося, причинами активiзацii дiяльностi групових структур громадянського суспшьства, виступають як проактивна позищя шдиввдв i конкретних оргашзацш, так i загальна ситуацiя, яка змушуе компоненти соцiального сегменту громадянського суспшьства вдаватися до певних дш. В сучаснш Украiнi iз занепадом щеолопчних партiй соцiалiстичного й сощал-демократичного спрямування, соцiальнi питання iнодi зшмаються з порядку денного полiтичниx обговорень на користь проблем безпеки та европейськоi штеграцп. Однак, цiлком вiрогiдною е поява масових соцiальниx руxiв, органiзацiй позасистемного характеру та системних шституцш, якi не будуть надавати необxiдноi уваги цим питанням.
Якщо у крашах Центрально-Сxiдноi Свропи ринковi вiдносини затвердилися як частина лiберальниx правил гри (що пiдтримують демократичний пол^ичний устрiй), то у пострадянських кра1нах ринковi вiдносини не набули стшкосп i не були доповнеш правовими засобами забезпечення чесноi економiчноi конкуренцй та соцiальноi вiдповiдальностi бiзнесу. За таких умов соцiальний сегмент громадянського суспшьства мае приеднатися до процесу iмплементацii загальних правил гри для ведення бiзнесу, забезпечення шновш^йно'!' вiтчизняноi економiчноi системи, сприйняття нових щей та
забезпечення загально'1' конкурентоздатностi економши у глобальному вимiрi. Подолання негативних тенденцш зубожiння населення, депресивностi окремих територiй, вiдсутностi сощально'1' iнiцiативи серед населення, можливе лише за умови консолщацп зусиль держави, громадянського сустльства й змагального полiтичного сектору.
Таким чином, розгортання громадянських мереж i громадянсько'1' активносп в багатьох кранах свiту засвiдчуe, що громадянське суспшьство виступае унiверсальним середовищем пол^ично'1' учасп, може, оминаючи традицiйнi полiтичнi партп прямим чином впливати на полггичний процес (див. [1]). Соцiальнi штереси i потреби населення, при цьому, можуть ввдгравати роль спускових механiзмiв для полiтичного виразу соцiального невдоволення i необхщност захисту соцiальних штереав. Як засвiдчили поди Арабсько'1' Весни 2011 року, за умови зовшшньо'1' сощально'1' стабiльностi, на основi шформацшних соцiальних мереж, вiдбуваеться сплеск невдоволення обмежувальними дiями влади, якi, певним чином, обмежують соцiальний прогрес. Хаотизащя виразу соцiальних iнтересiв на полггичному рiвнi та на основi сучасного громадянського сустльства, вщбуваеться на тл позбавлення полiтичного впливу профспiлок, шших професiйно-предствницьких органiзацiй, втрачають вплив традицшш iдеологiчнi захисники соцiальних iнтересiв - сощал-демократичш партп. Основними тенденцiями подальшого розвитку артикуляцп соцiальних детермiнант громадсько'1' участi можуть стати зростання кшькосп протестних виступiв на локальному рiвнi. Вони можуть синхронiзуватися на основi соцiальних мереж та iнших шформацшно-комушкацшних систем, що особливо небезпечно у контекст гiбридних вiйськових технологiй, яю використовуються у сучасному свiтi. 1стотною потребою для нових демократiй, до яких належить i сучасна Украша, е iнституалiзацiя громадських структур, яю на постiйнiй основi будуть вщстоювати соцiальнi iнтереси, контролювати дп влади та тдтримувати актуальнiсть цих проблем в шформацшному полi. Як засвщчуе практика сучасно'1' Украши, поди Революцп Гiдностi та агресп на Сходi Украши значним чином звузили спектр представництва сощальних iнтересiв. Однак, значна кшьюсть населення досi вiдчувае попршення соцiальних стандартiв. На цiй основi виникае потреба каналiв просування штереав та потреб з соцiального на пол^ичний рiвень. Крiм того, даеться взнаки диспропорцшшсть фокусу уваги громадських структур, яю орiентованi, передусiм, на пол^ичш або полiтико-iдеологiчнi проблеми. Темою подальшого дослщження е вивчення форм штеграцп локальних груп iндивiдiв до активних мережних спшьнот громадянсько'1' дп.
Список використаних джерел
1. Астахова Т. В. Пол^ичш партп в системi iнститутiв громадянського суспiльства: конституцшно-правовий аспект / Т. В. Астахова // Актуальш проблеми держави i права. - 2012. - Вип. 64. - С. 128-137 ; Astakhova T. V. Politychni partii v systemi instytutiv hromadianskoho suspilstva: konstytutsiino-pravovyi aspekt / T. V. Astakhova // Aktualni problemy derzhavy i prava. - 2012. - Vyp. 64. - S. 128-137.
2. Сремеева I. А. Пол^ика урядiв Великобританп щодо профспшок у 50-80-т рр. ХХ ст. (еволющя форм, методiв, засобiв): дис.... канд. ют. наук: 07.00.02 / Сремеева 1рина Анатолпвна. - Днiпропетровськ, 2000. - 176 с. ; Yeremyeyeva I. A. Polityka uryadiv Velykobrytaniyi shchodo profspilok u 50-80-ti rr. KhKh st. (evolyutsiya form, metodiv, zasobiv): dys.... kand. ist. nauk: 07.00.02 / Yeremyeyeva Iryna Anatoliyivna. -Dnipropetrovs'k, 2000. - 176 s.
3. Жукова О. О. Сощальна полгтика першого уряду Е. Блера (1997 - 2001 рр.): автореф. дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.02 / Олена Олександрiвна Жукова ; Чершв. нац. ун-т iм. Ю. Федьковича. - Чершвщ, 2011. - 22 с. ; Zhukova O. O. Sotsialna polityka pershoho uriadu E. Blera (1997 - 2001 rr.): avtoref. dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.02 /
Olena Oleksandrivna Zhukova ; Cherniv. nats. un-t im. Yu. Fedkovycha. - Chernivtsi, 2011. -22 s.
4. Коваль О. А. Громадянське сустльство та правова держава: сутшсш характеристики / О. А. Коваль // Вюник Академп адвокатури Украши. - 2007. - № 1. -С. 5-10 ; Koval O. A. Hromadianske suspilstvo ta pravova derzhava: sutnisni kharakterystyky / O. A. Koval // Visnyk Akademii advokatury Ukrainy. - 2007. - № 1. - S. 5-10.
5. Мороз С. П. Громадянське сустльство як вщображення гумашстично!' традицп еволюцп держави / С. П. Мороз // Вюник Академп митно!' служби Украши. Сер. : Право. - 2009. - № 1. - С. 34-39 ; Moroz S. P. Hromadianske suspilstvo yak vidobrazhennia humanistychnoi tradytsii evoliutsii derzhavy / S. P. Moroz // Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Ser. : Pravo. - 2009. - № 1. - S. 34-39.
6. Радзiвiлл О. А. Мiжнародне право, правова держава i глобальне шформацшне громадянське сустльство, як складовi сучасного мiжнародного правового порядку / О.А. Радзiвiлл // Юридична наука. - 2012. - № 2. - С. 153-163 ; Moroz S. P. Hromadianske suspilstvo yak vidobrazhennia humanistychnoi tradytsii evoliutsii derzhavy / S. P. Moroz // Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Ser. : Pravo. - 2009. - № 1. - S. 34-39.
7. Розумний М. М. «Громадянське сустльство» vs «пол^ична нащя» / М.М. Розумний // Стратепчш прюритети. - 2013. - № 2. - С. 5-11 ; Rozumnyi M. M. «Hromadianske suspilstvo» vs «politychna natsiia» / M. M. Rozumnyi // Stratehichni priorytety. - 2013. - № 2. - S. 5-11.
8. Сшенко А. О. Сощальна держава: еволющя ще!', сутшсть та перспективи становлення в сучаснш Укрш'ш : автореф. дис. ... д-ра полт наук : спец. 23.00.02 / Алла Олекспвна Сшенко; Нащональна академiя наук Украши 1нститут держави i права iм. В.М. Корецького. - Ки'в, 2000. - 28 с. ; Silenko A. O. Sotsialna derzhava: evoliutsiia idei, sutnist ta perspektyvy stanovlennia v suchasnii Ukraini : avtoref. dys. ... d-ra polit. nauk : spets. 23.00.02 / Alla Oleksiivna Silenko; Natsionalna akademiia nauk Ukrainy Instytut derzhavy i prava im. V.M.Koretskoho. - Kyiv, 2000. - 28 s.
9. Соколов А. С. Генезис i еволющя пол^ики англшського лейборизму: сутшсть, методи, концепцп (юторико-пол^олопчний аналiз) : автореф. дис... канд. полт наук: 23.00.02 / Андрш Сергшович Соколов ; Чорномор. держ. ун-т iм. П. Могили. - Микола'в, 2009. - 21 с. ; Sokolov A. S. Henezys i evoliutsiia polityky anhliiskoho leiboryzmu: sutnist, metody, kontseptsii (istoryko-politolohichnyi analiz) : avtoref. dys... kand. polit. nauk: 23.00.02 / Andrii Serhiiovych Sokolov ; Chornomor. derzh. un-t im. P. Mohyly. - Mykolaiv, 2009. - 21 s.
10. Товарниченко В.О. Громадянське сустльство. Середнш клас чи влада маргiналiв? / В. О. Товарниченко // Гумаштарний вюник Запорiзькоi державно!' шженерно'1 академп. - 2013. - Вип. 55. - С. 248-256 ; Tovarnychenko V. O. Hromadianske suspilstvo. Serednii klas chy vlada marhinaliv? / V. O. Tovarnychenko // Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. - 2013. - Vyp. 55. - S. 248-256.
11. Цвих В. Ф. Профспшки i громадське сустльство: особливосп парадигми вщносин : дис... д-ра полгг. наук : спец. 23.00.02 / Володимир Федорович Цвих ; Ки'в. нац. ун-т iм. Т.Шевченка. - Ки'в, 2004. - 455 с. ; Tsvykh V. F. Profspilky i hromadske suspilstvo: osoblyvosti paradyhmy vidnosyn : dys... d-ra polit. nauk : spets. 23.00.02 / Volodymyr Fedorovych Tsvykh ; Kyiv. nats. un-t im. T.Shevchenka. - Kyiv, 2004. - 455 s.
Стаття надшшла до редакцп 09.12.2016 р.
O. Tupitzya
CIVIL SOCIETY IN UKRAINE: SOCIAL AND DEMOCRATIC GUIDELINES
Considered cooperation of civil society in Ukraine and political orientation of social democracy in its modern sense. Studied the impact of social organizational agenda on
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
democratic reforms. Identified the principles of NGOs conduct in conditions of socio-economic crisis. Considered the consolidation of civil society based on the growing influence of the social agenda. Determined social demand meaning for practical civil and political activities development. The purpose of the article is to establish a democratic and social determinants in the development of modern civil society in Ukraine and over the world. Reviled the specifics of determinants distribution of contemporary civil society. Established organizational principles of socially-oriented civil groups. Patterns of trade unions interest in broad cooperation with organizations similar in philosophical notions and ideological convictions characterized.
Civic public studied as an essential component of democratization, development of political participation, the criterion of change in transformation countries. Grounded, that in contemporary Ukraine civil society convincingly proved its capacity for large-scale political changes in a short time. Outside the systemic political science study remain problems public of orientation to issues of social justice and protection of the population. Societal interests and relationships are the foundation of social and political participation.
Asserted, that in transitional countries, one of the leading factors of distribution of social benefits is the state. On this basis, many civil society organizations and informal groups direct their appeal to state institutions. It urges the state to certain actions of standardization and regulation of social activity. Arguably, the social segment of civil society is under constant modification. On the one hand, its traditional form representatives of social interests, including trade unions, on the other hand, an important part of the public space are experts, representatives of the media, active citizens. That is why the focus of the importance growing of social segment of civil society is the applying the requirements of the corporate social responsibility of business, which almost did not happen during the years of Ukraine independence.
Keywords: NGOs, social democracy, political parties, social movements, social agenda.
УДК 316.77:327
М.1. Шевченко
ПРИНЦИП Д1АЛОГУ КУЛЬТУР ЯК ОСНОВА М1ЖКУЛЬТУРНО1
КОМУШКАЦП
Статтю присвячено до^дженню проблеми Ыалогу в cucmeMi мiжкульmурно'i комуткацИ за умов глобалiзацiйнuх трансформацт. Розмежовано 3Micm понять дiалогу, як «icтини, яка подмена навтл» та дискуси як «знищення опонента». На оcновi доробку Е. Левтаса проаналiзовано три типи дiалогу - ттеграцтний (позитивний), iдeнmuфiкацiйнuй (негативний) i синтетичний (cuмволiчнuй). Розмежовано iнmeрнацiоналiзм iдeологliРадянського Союзу та сучасний европейський дiалог культур. Обхрунтовано, що потреба мiжкульmурноi комунтацИ складае iманeнmну глибоку потребу будь-яког' культури. Показано, що саме освта е одтею is найважливших сфер, де вiдбуваеmьcя дiалог культур.
Ключов1 слова: культура, мiжкульmурна комушкащя, дiалог, 1нший, мульmuкульmуралiзм, освта.
Надзвичайно важливою основою сучасних мiжнародних вщносин е мiжкультурна комушкащя в основi яко'1' лежить щея дiалогу, скерована проти монолопчносп класично'1' культури. У процес дiалогу культур неминуче постае питання про те, як
