CC BY
11
REFERENCES
Kolupaieva, I. V., and Shelest, O. L. "Sproshchena systema opodatkuvannia: suchasnyi stan ta vplyv na stymuliuvannia pid-pryiemnytskoi diialnosti v Ukraini" [Simplified tax system: current status and influence to encourage entrepreneurship in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, no. 2(32) (2013): 107-111. [Legal Act of Ukraine] (2013). www.rada.gov.ua [Legal Act of Ukraine] (2012). www.rada.gov.ua [Legal Act of Ukraine] (2013). www.rada.gov.ua [Legal Act of Ukraine] (2013). www.rada.gov.ua Muzychenko, O. V. "Spetsialni podatkovi rezhymy stymuliuvannia samozainiatosti: osoblyvosti zastosuvannia v trans-
formatsiinykh ekonomikakh" [Special tax regimes to stimulate self-employment: features of economies in transition]. Zovnish-nia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo, no. 4 (2012): 145-149.
"Nadkhodzhennia vid splaty iedynoho podatku perevy-shchyly 3 mlrd hrn" [Proceeds from the single tax exceeded 3 billion]. http://www.visnuk.com.ua/ua/news/id/500
Zaiarna, N. M., and Hnat, N. A. "Mizhnarodnyi dosvid pidtrymky maloho biznesu ta suchasni ukrainski realii" [International experience in supporting small business and modern Ukrainian realities]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, no. 21.1 (2011): 198-202.
УДК 336
ДЕРЖАВНИИ БОРГ У П0СТКРИ30В0МУ ПЕР10Д1: РЕАЛ11 ТА ПЕРСПЕКТИВИ
БЕЦ 0. I.
УДК 336
Бец О. I. Державний борг у посткризовому перюдк реалп та перспективи
Метою публ'шаци е висвтлення боргово! проблематики у посткризовому nepiodi. Нерацональна та кон'юнктурна боргова полтика у кризовий та посткризовий пероди сформувала ризики порушення макроф'шансовоi стаб'шьностi в кран Це зумовлюе низку негативних тенденцй, що скорочують фккальний прост'р i формують обмеження для в'дновлення економки держави у посткризовий перод. Результати теоретичних i емтричних дотджень свдчать про те, що високий державний борг негативно впливае на темпи eкoнoмiчнoгo зростання Ыд впливом таких чиннишв: дестимулювання приватних швестицш: ризики дефолту та ф'шансовоi дестабтзаци, niдвищeння реальних в'дсоткових ставок, зростання вразливостi до дПзовтштх шошв, посилення макpoeкoнoмiчнo'iнепевност'1 та niдвищeння ймoвipнoстi дефолту. У подальшому доцльно продовжити дослдження фскально-бюджетноi полтики та мехатзм'в забезпечення борговоi стшкостi держав з метою забезпечення в'днов-лення економ'шу посткризовий перюд.
Кпючов'1 слова: державний борг, боргова полтика, управл'шня державним боргом, державний кредит. Рис.: 1. Ббл.: 18.
Бец Олександр 1лтч - старший викладач кафедри фнанав, Ки/вський нацюнальний eкoнoмiчний ушверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кив, 03068, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 336
Бец А. И. Государственный долг в посткризисном периоде: реалии и перспективы
Целью публикации является освещение долговой проблематики в посткризисом периоде. Нерациональная и конъюнктурная долговая политика в кризисный и посткризисный периоды сформировала риски нарушения макрофинансовой стабильности в стране. Это обусловливает ряд негативных тенденций, сокращает фискальное пространство и формирует ограничения для восстановления экономики государства в посткризисный период. Результаты теоретических и эмпирических исследований свидетельствуют о том, что высокий государственный долг негативно влияет на темпы экономического роста под влиянием следующих факторов: дестимулирование частных инвестиций - риски дефолта и финансовой дестабилизации, повышение реальных процентных ставок, рост уязвимости к воздействию внешних шоков, усиление макроэкономической неопределенности и повышение вероятности дефолта. В дальнейшем целесообразно продолжить исследования фискально-бюджетной политики и механизмов обеспечения долговой устойчивости стран с целью обеспечения восстановления экономик в посткризисный период. Ключевые слова: государственный долг, долговая политика, управление государственным долгом, государственный кредит. Рис.: 1. Библ.: 18.
Бец Александр Ильич - старший преподаватель кафедры финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336
Bets O. I. State Debt in the Post-crisis Period: Realities and Prospects
The goal of the article is clarification of the debt problems during the postcrisis period. Irrational debt policy based on considerations of the moment during the crisis and post-crisis periods formed risks of violation of the macro-financial stability in the country. This results in a number of negative tendencies, reduces fiscal environment and forms limitations for restoration of the state economy during the post-crisis period. Results of theoretical and empirical studies testify to the fact that the high state debt negatively influences the rates of economic growth under the influence of the following factors: de-stimulation of private investments, risks of default and financial destabilisation, increase of real interest rates, growth of vulnerability to the impact of external shocks, increase of macro-economic uncertainty and increase of default probability It is expedient to continue the study of fiscal and budget policy and mechanisms of ensuring the debt stability of the countries with the aim to ensure restoration of economies during the post-crisis period. Key words: state debt, debt policy, state debt management, state loan. Pic.: 1. Bibl.: 18.
Bets Oleksandr I.- Senior Lecturer of the Department of Finance, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: [email protected]
У'сучасних умовах особливого значення набувають дослдження державного боргу в контекстi поси-лення процейв фшансово! глобалiзащ!. Глоб^за-цiйнi процеси визначають особливостi розвитку економк, що вiдображаeться у прискореному розвитку ринку пози-кових катталш i формуваннi стшких кредитно-боргових взаемозв'язкш мiж кра!нами свiту. Глобалiзацiйнi процеси можуть як сприяти зменшенню боргового тягаря, так ^ за певних умов, призводити до боргових криз.
Глобальна економiчна криза 2008 - 2009 рр. ви-явила недосконалкть сучасно! системи регулювання та нагляду за фшансовим сектором. Економiчнi моделi та використання iнструментiв грошово-кредитно! та фккально-бюджетно! полiтики повиннi враховувати змши у свiтовiй та економiчнiй i фiнансовiй системах. Для подолання насл1дкш глобально! економкно! кризи урядами бкьшост кра'1н був задшний iнструментарiй фккально-бюджетно! полiтики. Внаслiдок боргового фiнансування безпрецедентних за обсягами програм стимулювання економки i фiнансового сектора в бага-тьох кра!нах значно зросла державна заборгованкть.
Проблемi державного боргу присвячеш науковi прадi зарубiжних i вггчизняних вчених, зокрема, О. Ба-рановського, Р. Барро, Т. Богдан, Дж. Б'юкенена, В. Корне-ева, I. Лютого, Р. Масгрейва, Ф. Модкьяш, Дж. Ст1глща, В. Федосова, Дж. Фергюсона та iнших. Сьогоднi пров1дш вченi-економiсти свiту шукають новi рецепти забезпе-чення финансово! стабiльностi, що актуалiзувало досл-дження проблем державного боргу та боргово! полiтики.
У докризовий перiод економiки бiльшостi кра!н характеризувалися помiрним спiввiдношенням державного боргу до ВВП. Застосування дискрецшних фккаль-них стимулiв, дш автоматичних стабiлiзаторiв i витра-чання державних коштiв на стабiлiзацiю фiнансового сектора призвели до ктотного нарощування державно! заборгованостЬ Так, протягом 2006 - 2012 рр. держав-ний борг у кра!нах з розвиненою економкою зрiс ш 60 -65 % ВВП у 2006 р., що в1дпов1дало критершм, визначеним
Маастрихтською угодою - 60 % ВВП, до 75 - 80% ВВП у 2012 р., що воображено на рис. 1. У кра!нах з ринками, що формуються, i кра!нах з перехiдною економкою та-кож спостерiгалася тенденцш зростання рiвня державно! заборгованостi у 2006 - 2012 рр. Державний борг зрк з 20% ВВП у 2006 р. до 30 - 35 % ВВП у 2012 р., що також воображено на рис. 1. У 2006 - 2012 рр. показник «державний борг/ВВП» у кра!нах з ринками, що формуються, i кра!нах з перехцною економкою був у 2-3 рази мен-шим, шж у кра!нах з розвиненою економкою. Допусти-мий розмiр державного боргу для кра!н з ринками, що формуються, i кра!н з переходною економiкою мае бути значно нижчим вцносно ВВП, нiж у розвинених кра!нах. Якщо у кра!нах з економкою, що формуються, розмь ри борпв вдалося стабiлiзувати у 2010 - 2012 рр., то, за висновками експертк МВФ, у бкьшост кра!н з розвиненою економкою тенденцш до зростання боргiв буде продовжуватися до 2014 - 2015 р. [1]. У 2013 - 2014 рр. прогнозний рiвень державного боргу до ВВП не повинен перевищити вк,пов1дно 75 % для кра!н з розвиненою економкою та 30 % - для кра!н з ринками, що формуються i кра!н з перехiдною економкою.
На сьогоднi негативнi наслiдки фшансово! експан-си урядiв та ймовiрнiсть порушення боргово! стiйкостi окремих держав викликають серйозне занепокоення у свiтi. Есперти МВФ вказують на те, що швидке накопи-чення державних борпв i нарощування бюджетних де-фщитш змiнили характер глобальних ризикiв; фактори вразливост тепер все бкьше пов'язуються зi стiйкiстю балансiв органiв державного управлшня [2].
Дотримання боргово! стшкосп i зважене управ-лiння державними фшансами е необхiдними переду-мовами для стримування суверенних ризикiв i нкелю-вання загроз фiнансово! дестабшзаци. Результати тео-ретичних i емшричних дослiджень свiдчать про те, що високий державний борг негативно впливае на темпи економiчного зростання шд впливом таких чинниюв:
100 -г
90
а 80
о
о 70
о
60
х С
ш 00 50 -
ш оо
40
* '! 30
ш X 20
:> 10
ш
X г 0
70,0
75,6
73,0
74,2
62,6 62,6 62,0
30,1
♦ ♦
22,6
34,5
♦
♦
30,1
22,2
2006 2007 2008 2009
-♦— КраТни з ринками, що розвиваються
75,3
-■ 75,4
31,2
♦
30,1
2010 2011 2012 2013 2014 Рт
—■— КраТни з розвиненою економкою
Рис. 1. Динамiка державного боргу у кражах з розвиненою економкою та кражах з ринками, що формуються,
у % до ВВП *
* Розраховано автором на основi матерiалiв МВФ [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.imf.org/external/pubs/ft/ ^/2012/01
■
■
Ф
а) дестимулювання приватних твестицш: ризики дефолту i фшансово! дестабiлiзацi! посилюють макроеко-номiчну непевнiсть, крiм того, швестори можуть зазнава-ти втрат вк, надмiрного оподаткування, монетизаци бюджетного дефщиту та експропрiацi! приватно! власносп;
б) шдвищення реальних вiдсоткових ставок: ви-сокий рiвень боргу збкьшуе розмiр ризиково! преми, яку сплачують сувереннi позичальники, а високi вк,сот-ковi ставки, у свою чергу, пригшчують темпи економiч-ного зростання;
в) зростання вразливот до ди зовнштх шотв, посилення макроекономiчно! непевностi i шдвищення ймовiрностi дефолту [3, с. 42].
Прюритетним завданням боргово! полiтики для бкьшост кра!н у посткризовому перiодi е зни-ження величини державного боргу. Експерти МВФ у дослцженнях, що враховують наслiдки глобально! кризи, шдкреслюють, що критичне значення в1д-ношення суспкьного боргу (державного i мiсцевого) до ВВП для кра!н з ринками, що формуються, складае 42,8 % ВВП [4]. У дослцженнях науковцiв i до кризи на-голошувалося на тезi про необхiднiсть зниження поро-гових значень величини боргу для кра!н з рiзним рiвнем економiчного розвитку. Зокрема, експерти МВФ i Свко-вого банку у 2007 р. доводили, що кра!ни iз слабкими ш-ститутами i неефективною економiчною полiтикою ха-рактеризуються пiдвищеними ризиками боргово! кризи при досягненш державним боргом рiвня 30 % ВВП, 100% доходiв бюджету i накопиченш сумарного зовнiшнього боргу обсягом 200 % експорту. Тобто у кра!нах iз слабкими ринковими шститутами критичний рiвень державного боргу не повинен перевищувати 30 % ВВП, осккьки таю кра!ни не спроможш ефективно використовувати запозиченi кошти i характеризуються пiдвищеними ризиками !х нецкьового використання [5]. За результатами ккьюсного аналiзу А. Краай i В. Неру встановили: кра!ни iз слабкими iнститутами i неякiсною економк-ною полiтикою, у яких державний борг не досягае рiвня
30 % ВВП, 100% експорту i 150% доходiв бюджету, характеризуються такими ж ризиками боргових ускладнень, як i кра!ни з сильними iнститутами, у яких державний борг не перевищуе рiвня 50 % ВВП, 200% експорту i 250% доходiв бюджету [6].
Таким чином, бкьшкть емпiричних дослцжень пiдтвердили, що для зниження ступеню нестабкьносп i створення необхiдних умов для економiчного зростання кра!ни, що розвиваються, i кра!ни з перехцною еко-номiкою повиннi дотримуватися тенденци зменшення вiдносних показникiв боргового навантаження до рiвня, щонайменше 35 % ВВП. Зниження боргового тягаря дозволить збкьшити фiскальний простiр для проведення стимулюючо! податково-бюджетно! полiтики, що сприя-тиме вцновленню економiчного зростання у посткризовому перюд1 Забезпечивши стабiльнiсть обслуговуван-ня державного боргу, що передбачае дотримання вста-новлених показниюв та iндикаторiв, кра!ни зменшують вразливiсть для фiнансових криз. Зокрема, МВФ разом
31 Свиовим банком, розробили методологiю для оцшки фiскально! стабiльностi (ББЛ). У «Довцнику з оцiнки фЬ-нансового сектора» визначае фккальну стабiльнiсть як:
«(a) середовище, яке б запобiгло неплатоспроможност та банкрутству великiй кiлькостi фшансових установ; (b) умови, якi б виключали значнi перебо! у наданш клю-чових фiнансових послуг» [7, с. 49].
На сьогодшшнш день кнуе деккька концепту-альних пiдходiв до оцiнки боргово! стiйкостi. Зокрема, МВФ розробив методику розрахунку шдексу фокального стресу, що виконуе роль сигналу для оцшки ризи-юв порушення фiскальноï стiйкостi i дозволяе визна-чити перелiк факторiв, якi лежать в основi виникнення фккальних стресiв. У рамках дано! методики експерти МВФ розрахували критичш значення дванадцяти бю-джетних i боргових показниюв, яю Грунтуються на здо-бутках «системи раннього попередження».
Стандартна процедура оцшки боргово! стшкосп, розроблена МВФ i Свковим банком для краш з низь-ким i середнiм рiвнем доходiв, включае:
f перспективний аналiз рiвня боргового навантаження i розмiру боргових виплат у рамках базового сценарш i обраних стрес-тестк; f оцiнку боргово! стiйкостi на основi шдикатив-них граничних показниюв розмiру державного боргу та витрат на його обслуговування; f розробку пропозицш для боргово! стратеги уряду, яю мають забезпечити зменшення ризи-кiв боргово! кризи i досягнення стану боргово! стшкост у довгостроковш перспективi [8].
Арнон М., Бандiера Л. i Пресбiтеро А. видкили двi групи пiдходiв до аналiзу боргово! стiйкостi: пiдходи, якi базуються на поведiнцi позичальника, i яю базуються на поведiнцi кредиторiв. До першо! групи належить пiдхiд фшансово! стабкьносп та макроекономiчноï стабкь-носп, друга група пiдходiв до оцшки боргово! стшкост потребуе дослiдження [9].
Уфшансовш науцi та практицi продовжуються до-слiдження щодо вдосконалення методики та ш-струментарiю оцiнки боргово! стшкостЬ Однак, як резюмуе Дж. Сткйц, криза 2008 - 2009 рр. довела, що модел^ яю використовувалися в економiцi до кризи, ïï не передбачили i не були основою для реагуван-ня на кризовi поди [10]. Це стосуеться i методик оцшки боргово! стшкосп, яю частково впроваджувалися на практицi й до кризи. Тобто перед фшансовою наукою на сьогодшшнш день стоять складш завдання адаптаци методик та iнструментарiю боргово! стшкосп до реалiй та шдвищення !х результативностi й ефективностi.
Оптишзацш структури боргового портфеля дер-жави та запровадження ефективно! системи ризик-ме-неджменту е невiд'емними складовими середньо- та довгострокових боргових стратегiй краш, спрямованих на забезпечення стiйкостi бюджетк та економiчне зростання. Одним з перших на важливкть державно! политики з регулювання структури боргових зобов'язань звер-нув увагу Дж. Тобш. Вiн зазначав, що оптимальний вибiр форм i сшввкношення боргових зобов'язань сприяе по-передженню багатьох небажаних впливiв, якi виклика-нi ефектом витiснення, зокрема так званий фккально-орiентований debt management сприяе мiнiмiзацiï боргових витрат [11, р. 156]. Слк, зазначити, що практика довела обмежений i недiевий ефект боргового менеджменту,
що переслцуе макроекономiчнi цiлi, без урахування фк-кальних обмежень.
К. Котареллi узагальнив, що ризики дестабшзаци державних фiнансiв внаслiдок неспроможностi уряду рефшансувати iснуючi борговi зобов'язання, значно за-лежать вiд:
+ поточного рiвня i прогнозованих значень базо-вих фiскальних показникiв - доходiв, видатюв бюджету, бюджетного дефiциту, рiвня державного боргу, шших показникiв; + впливу макроекономiчних i фiнансових шокiв на вказанi показники (включаючи матерiалiза-цiю умовних зобов'язань); + впливу шших факторiв, включаючи несприят-ливу динамжу показникiв, безпосередньо не пов'язаних з бюджетом (значний дефщит поточного рахунку i високий рiвень приватного боргу), i чинникiв глобального характеру [12].
Одним з наслцкш проблеми шнуючих максималь-них розмiрiв боргу е те, що науковщ та практики стали придкяти бкьше уваги збалансуванню бюджету протягом усього циклу, а не кожного року, ком-пенсуючи дефiцити протягом економiчного спаду за ра-хунок профщипв, отриманих протягом пiдйому еконо-мiчноl активностi. Такий пiдхiд в^^зняеться вiд загаль-ноприйнято'1 антициклнно1 фккально! полiтики лише в тому, що ще зовсiм недавно питання щодо збалансу-вання бюджету - кожного року чи протягом усього циклу - майже повшстю iгнорувалося на практицi. Занепо-коення щодо фактичного розмiру дефiциту в основному змшилося занепокоенням щодо структурного дефщиту, або дефiциту високого рiвня зайнятостi,- тобто, того дефщиту, який виник би за кнуючого р1вня державних ви-даткiв i податкових ставок, якби економка вцповцала повному (або високому) рiвню зайнятост населення.
Правила «другого поколiння», яю набули поши-рення протягом ккькох останнк рокiв, поеднують обме-ження розмiру дефiциту та боргу з нормами, яю дозволя-ють застосування автоматичних стабiлiзаторiв i певною мiрою дискрецшну фiскальну полiтику. Правила «другого поколшня» базуються на положенш про недоцiльнiсть збалансування державного бюджету кожного року та допускають деяку гнучюсть у визначеннi розмiру допустимого дефщиту поточного року. Зщно з такими правилами необхцно збалансовувати бюджет протягом усього циклу, компенсуючи дефщити в роки економiчного спаду за рахунок профщипв, отриманих в роки економiчного п1днесення. Враховуючи складност провадження дис-крецшно1 антициклнног фккально! полiтики та доведену ефективнiсть автоматичних стабiлiзаторiв щодо мшш-зацп коливань рiвня виробництва, результатом зроста-ючого занепокоення щодо бюджетного дефщиту стали нещодавш зусилля, спрямованi на вироблення фккаль-них правил, в яких поеднуються максимально допустимi рiвнi боргу iз заходами антициклнно1 полiтики. У свош статтi щодо фккально1 полггики у Пiвденнiй Африцi, опублiкованiй 2007 р., автори Дю Плеса та Босхофф оха-рактеризували цi зусилля як «третю хвилю в кторп фiс-кальних правил», яку вони описують як «поеднання чи-сельно визначеного таргетування ршня видаткiв уряду та
процедурних правил щодо дотримання визначеного цiею политою правила та забезпечення додатково! прозо-ростi фккально1 полiтики» [14, р. 17]. Вони наводять приклад такого правила, хоча зазначають, що його сутшсть випливае з шшо! статтi, автори яко! не передбачали, що ця стаття може розглядатися як фккальне правило [14]. Суть цього правила полягае в тому, щоб зафксувати рь вень видатк1в з державного бюджету в1дносно ВВП, дозволивши коливання в надходженнях до бюджету разом з поведшкою економiчного циклу [15, р. 16].
1ншим прикладом правила «третьо1 хвилi» е умовне правило, або правило зворотного зв'язку, запро-поноване П. Бургером та К. Джаймi у 2006 р., що стосуеться дефщиту, який вцповцае стану економжи та поточному рiвню державного боргу [16]. Одшею з проблем цього правила е те, що на вцмшу в1д розмiру боргу, який фжсуеться у документах публiчного характеру, оцiнка розриву вихцних даних дозволяе рiзнi ш-терпретаци. Фiскальне правило, що впроваджено у Чилi та вимагае структурного профщиту на рiвнi принаймнi 1 % ВВП, стосуеться мiнiмiзацil полiтичноl проблеми розрахунку потенцшного ВВП шляхом делегування ще1 функци групi незалежних експертiв. Як стверджують Дю Плессi та Босхофф, «застосовуване у Чилi поеднан-ня кiлькiсних i процедурних фккальних правил з шдви-щеною увагою до прозорост е типовим проявом того, що Коштс називае третьою хвилею фiскальних правил». Принаймнi до 2007 р. це правило успшно допомагало зменшити рiвень боргу, у той час як автоматичш стабш-затори незначною мiрою дiють у антициклнний спосiб, що робить фккальну полiтику бкьш передбаченою для ринюв та урядових установ [17].
Дж. Коштс i С. Симанськи, проналiзувавши типи фiскальних правил i умов щодо обмеження розмiрiв державного боргу в рiзних крашах, визначили характеристики реального фiскального правила: «У такому правилi мае бути чико визначено обраний показник, iнституцiйне покриття та умови можливо1 вiдмови; це правило мае бути максимально прозорим; адекватним щодо визначено1 мети; внутршньо послцовним i в^по-вiдним шшим положенням макроекономiчноl полiтики; досить простим для сприйняття громадсьюстю; до-статньо гнучким, щоб це правило враховувало циклнш флуктуаци та екзогеннi шоки; щоб забезпечити його без-умовне виконання у даному середовищц i щоб це правило шдтримувалося ефективною полiтикою, включаючи структурнi реформи, а не разовими заходами» [18].
Бкьш гнучю бюджетнi правила розширюють можливостi фккально-бюджетно1 полiтики, однак вони е бкьш складними, викливають труднощi у реалiзацil та контролi. Застосування правил «другого поколшня» через активну дискрецшну антициклнну полiтику, яку багато краш впроваджуе у зв'язку з подоланням рецеси пiсля кризи 2008 - 2009 рр., е досить проблематичним. Тим паче, значш складнощi викликають розрахунки по-тенцiйного ВВП i зниження темпiв зростання економки. Доцкьно продовжити дослiдження переваг i недолiкiв застосування правил «другого та третього поколшня» у контекст забезпечення стабкьност суспкьних фшан-сiв та обмеження зростання державного боргу.
Отже, 6oproBi проблеми багатьох кра!н актив1зу-вали дослiдження фккально-бюджетно! полгги-ки та MexaHÍ3MÍB забезпечення боргово'1 стшко-ctí держав з метою забезпечення вцновлення eKOHOMÍK у посткризовий перюд. Державний кредит залишаеть-ся вагомим джерелом фшансування видаткiв держави, а державний борг - невц'емною складовою !! фiнансiв. Якщо величина державно! заборгованост не перевищуе встановлених обмежень i боргова полiтика вiдповiдае соцiально-економiчним прiоритетам розвитку кра!ни, державний борг не створюе загроз фiнансовiй безпещ, а е ефективним iнструментом системи макроекономiч-ного регулювання. ■
14. Du Plessis S., BoshoffW. A Fiscal Rule to Produce Counter-Cyclical Fiscal Policy in South Africa // Stellenbosch Economic Working Papers 13/07. - Department of Economics and the Bureau for Economic Research. - University of Stellenbosch. - 2007. - P. 17.
15. Frankel J., Smit B., Sturzenegger F. South Africa: Mac-roeconomic Challenges after a Decade of Success. - Cambridge, MA: CID. - CID Working Paper. - September. - 2006. - N. 133.
16. Burger P., Jimmy C. Should South Africa Have a Fiscal Rule? // South African Journal of Economics. - 2006. - N. 4. - P. 642 - 669.
17. Garcia M., Garcia P., Piedrabuena B. Fiscal and Monetary Policy Rules: The Recent Chilean Experience // Central Bank of Chile Working Papers. - 2005. - N. 434.
18. Основы питання управлшня державним боргом [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://finrep.kiev.ua/ structure/govsecurities/general_ua.php
Л1ТЕРАТУРА
1. Taking Stock: A Progress Report on Fiscal Adjustment.
- IMF. - Fiscal Monitor - October. - 2012 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.imf.org
2. Доклад о глобальной финансовой стабильности // МВФ. - Апрель. - 2010. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.imf.orf
3. Ярошенко Ф. О. Система антикризово''' дiагностики стану державних фшанав Укра'ни, iмiтацiйно-сiтьового моде-лювання та проактивного регулювання на поширення кризи. Аналогична доповщь / Ф. О. Ярошенко [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua
4. Baldacci E., Petrova I., Belhocine N. Assessing Fiscal Stress. - IMF Working Paper. - May 2011 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : www.imf.org
5. Debt Sustainability in Emerging Markets: A Critical Appraisal. - IMF Working Paper No. 61. - November 2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.imf.org. ST/ ESA/2007/DWP/61
6. Kraay A., Nehru V. When is Debt Sustainable? - World Bank Policy Research Working Paper No. 3200. - 2004 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.worldbank.org
7. Боярчук Д. Комплексна оцшка фккально! стабть-ност в Укра'У / Д. Боярчук, А. Колесыченко, В. Мовчан // Центр соцiально-економiчних дошджень CASE Украина та 1нститут еко-номiчних дослщжень та полiтичних консультацм. - К, 2008. - 67 с.
8. Staff Guidance Note on the Application of the Joint BankFund Debt Sustainability Framework for Low-Income Countries. - IMF.
- January. - 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.imf.org/external/np/pp/eng/2010/012210.pdf
9. Arnon M., Bandiera L., Presbitero A. External Debt Sustainability: Theory and Empirical Evidence [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http//129.3.20.41/eps/if/papers/0512/0512007.pdf
10. Andersen K. Rethinking Economics in Changed World / Finance and Development. - IMF. - June. - 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http//www.imf.org
11. Tobin J. An Essay on Principles of Debt Management // Fiscal and Debt Management Policies. A Series of Research Studies Prepared for the Commission on Money and Credit, Englewood Cliffs, N. J. - P. 143 - 218.
12. Cottarelli C. The Risk Octagon: A Comprehensive Framework for Assessing Sovereign Risks // IMF. - 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.imf.org/external/ np/ fad/news/2011/docs/Cottarelli1.pdf
13. Debrun X., Kapoor R. Fiscal Policy and Macroeconomic Stability: Automatic Stabilizers Work, Always and Everywhere // IMF Working Paper WP/10/11/ - Washington, D.C.: International Monetary Fund, 2010.
REFERENCES
Arnon, M., Bandiera, L., and Presbitero, A. "External Debt Sustainability: Theory and Empirical Evidence" http//129.3.20.41/eps/ if/papers/0512/0512007.pdf
Andersen, K. "Rethinking Economics in Changed World" http//www.imf.org
Baldacci, E., Petrova, I., and Belhocine, N. "Assessing Fiscal Stress" www.imf.org
Boiarchuk, D., Kolesnichenko, A., and Movchan, V. Komplek-sna otsinka fiskalnoi stabilnosti v Ukraini [Comprehensive assessment of fiscal stability in Ukraine], 2008.
Burger, P., and Jimmy, C. "Should South Africa Have a Fiscal Rule?". South African Journal of Economics, no. 4 (2006): 642-669.
Cottarelli, C. "The Risk Octagon: A Comprehensive Framework for Assessing Sovereign Risks". www.imf.org/external/ np/ fad/news/2011/docs/Cottarelli1.pdf
"Doklad o globalnoy finansovoy stabilnosti" [Report on global financial stability]. http://www.imf.orf
Debrun, X., and Kapoor, R. "Fiscal Policy and Macroeconomic Stability: Automatic Stabilizers Work, Always and Everywhere". IMF Working Paper WP/10/11, 2010.
Du, Plessis S., and Boshoff, W. "A Fiscal Rule to Produce Counter-Cyclical Fiscal Policy in South Africa". Stellenbosch Economic Working Papers 13/07, 2007.
"Debt Sustainability in Emerging Markets: A Critical Appraisal". http://www.imf.org. ST/ESA/2007/DWP/61
Frankel, J., Smit, B., and Sturzenegger, F. South Africa: Macro-economic Challenges after a Decade of Success, 2006.
Garcia, M., Garcia, P., and Piedrabuena, B. "Fiscal and Monetary Policy Rules: The Recent Chilean Experience". Central Bank of Chile Working Papers, no. 434 (2005).
Kraay, A., and Nehru, V. "When is Debt Sustainable?" http:// www.worldbank.org
"Osnovni pytannia upravlinnia derzhavnym borhom" [Highlights of public debt management]. http://finrep.kiev.ua/structure/ govsecurities/general_ua.php
"Staff Guidance Note on the Application of the Joint BankFund Debt Sustainability Framework for Low-Income Countries" http://www.imf.org/external/np/pp/eng/2010/012210.pdf
Tobin, J. "An Essay on Principles of Debt Management". Fiscal and Debt Management Policies. A Series of Research Studies Prepared for the Commission on Money and Credit. Englewood Cliffs, N. J.: 143 - 218.
"Taking Stock: A Progress Report on Fiscal Adjustment" http://www.imf.org
Yaroshenko, F. O. "Systema antykryzovoi diahnostyky stanu derzhavnykh finansiv Ukrainy, imitatsiino-sityovoho modeliuvannia ta proaktyvnoho rehuliuvannia na poshyrennia kryzy. Analitychna dopovid" [Bail-diagnostic system for public finances of Ukraine of network simulation-modeling and proactive regulation to distribute the crisis. Analytical Report]. http://www.minfin.gov.ua
