CC BY
11
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аронов Д.М. Каскад терапевтических эффектов статинов // Кардиология. - 2004. - №10. -С.85-106.
2. Аронов Д.М. Лечение и профилактика атеросклероза. - М.: Бином, 2000. - 411с.
3. Клиническая фармакокинетика / Кукес В.Г., Сычев Д.А., Раменская Г.В., Максимов М.Л. // Клиническая фармакология / Под ред. В.Г. Кукеса. - М.: Гэотар - Мед., 2004. - Гл.3. - С.14-44.
4. Корзун А.И. Проблема рабдомиолиза и взаимодействие лекарств применительно к статинам. http://www.medlinks.ru/search.php?query=&topic=35
5. Лутай М.И. К вопросу о клинической классификации дислипидемий // Укр. кардюл. журн. - 2003. - №4. - С.9-16.
6. Лякишев А.А. Клиническое применение статинов // РМЖ. - 2003. - №11. - С.193 - 196.
7. Мала Л.Т.,Целуйко В.Й., Чернишов В.А. Ста-тини в первиннш та вториннш профшактищ атеросклерозу та його ускладнень. - Харшв, 1998. - 16с.
8. Метелица В.И. Справочник по клинической фармакологии сердечно-сосудистых лекарственных средств. - М.: Бином, 2002. - 925с.
9. Шевченко О.П., Шевченко А.О. Статины. Ингибиторы ГМГ - Ко А - редуктазы - М.: Реафарм, 2003. - 186с.
10. Atorvastatin reduces the ability of clopidogrel to inhibit platelet aggregation: a new drug - drug interaction / Lau W., Waskell L., Watkins P. et al. // Circulation. -2003. - Vol. 107, N1. - P.32 - 37.
11. Clarke F., Waskell S. The metabolism of clopi-
dogrel is catalyzed by human cytochrome P450 3A and is inhibited by atorvastatin // Drug. Metab. Dispos. - 2003.
- Vol. 31, N 1. - P.53 - 59.
12. Clinical pharmacokinetics of statins / Garsia M., Reinoso R., Sanchez Navarro A., Prous J. // Methods Find. Exp. Clin. Pharmacol. - 2003. - Vol. 25, N 6. -P.457 - 481.
13. Clopidogrel for the Reduction of Events During Observation Investigators. Lack of adverse clopidogrel-atorvastatin clinical interaction from secondary analysis of a randomized, placebo-controlled clopidogrel trial / Saw J., Steinhubl S., Berger P. et al. // Circulation. -2003. -Vol. 108, N 8. - P. 921-924.
14. For the ASCOT Investigators. Prevention of coronary and stroke events with atorvastatin in hypertensive patients with average or low-than-average cholesterol concentration, in the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial - Lipid Lowering Arm (ASCOT - LLA): A multicentre randomized controlled trial / Sever P., Dahlof B., Poultr N. et al. // Lancet. - 2003. - Vol. 361. - P. 1149
- 1158.
15. Lennernas H. Clinical pharmacokinetics of atorvastatin // Clin. Pharmacokinet. - 2003. - Vol. 42, N 13. -P. 1141 - 1160.
16. Prevention of coronary heart disease in clinical practice. Recommendations of the second Joint Task Force of European and other Societis on Coronary Prevention // Eur. Heart J. - 1998. - Vol. 19. - P. 1434 - 1503.
17. WHO: Drug information. - Geneva: 2004. - Vol. 18, N 1. - P.17-19.
УДК: 616.24-007.272-036.1:612.621.31
Т. О. Перцева, ГОРМОНАЛЬНИЙ ПРОФ1ЛЬ Ж1НОК, ЩО
ГА. Гарагуля ХВОР1ЮТЬ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ
ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра факультетсько1 терапИ та ендокринологИ (зав.- член- кор. АМН Укра'ши, проф. Т.О.Перцева)
Ключовi слова: хротчт обструктивт захворювання легень, жжшки дтородного вжу, жтки менопаузального в1ку, ж1ноч1 фенотипи, ж1ноч1 статев1 гормони
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, women of reproductive age, women of menopausal age, female phenotypes, female sexual hormones
Резюме. В статье представлены данные о гормональном профиле женщин, страдающих хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ). Целью исследования было установить взаимосвязь между уровнем женских половых гормонов и хроническим обструктивным заболеванием легких у женщин разных возрастных групп. Обследованных женщин разделили на две группы: в первую группу вошли женщины детородного возраста, страдающие ХОЗЛ, во вторую - женщины менопаузального возраста с ХОЗЛ. Женские фенотипы определяли по таблице Д.Шерегей. Уровень женских половых гормонов (эстроген, прогестерон, ФСГ,ЛГ) определяли в крови иммуноферментным методом. Выявлено преобладание эстрогенов по косвенным признакам у женщин, страдающих ХОЗЛ.
Summary. In this article the data on hormone profile of women suffering from COPD are given. The aim of the research is to determine the interaction between the level offemale sexual hormones and COPD in women of different age groups. Two groups of women were investigated: the first group - women of reproductive age sufferring from COPD and the second one - women of menopause age with COPD. Female phenotypes were defined by D. Sheregei table. The level of female sexual hormones in the blood was defined by immune-ferment method. In women with COPD estrogens predominance was revealed by indirect signs.
Хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) належить до найбшьш розповсюджених захворювань оргашв дихання. Доведено велику питому вагу ще! патологи у структурi захво-рюваносп i смертность ХОЗЛ - це хвороба пере-важно друго! половини життя, що часпше вини-кае шсля 40 роюв. Ешдемюлопчш даш свщчать про бшьшу поширенють захворювання серед чоловшв[1,5,15,18]^рогщно вщомо, що основ-ним фактором ризику ХОЗЛ е палшня, i в тих регiонах, де спостер^аетъся збiльшення кiлькостi жiнок-курцiв, статевi розходження стираються. У багатьох дослiдженнях доведений зв'язок ХОЗЛ зi шкiдливими факторами сучасного вироб-ництва. Однак юнуе безлiч можливих факторiв ризику, вплив яких на розвиток цього захво-рювання до кшця ще не вивчений[5,15,17]. Одним iз таких факторiв е дисбаланс жшочих ста-тевих гормошв.
На сьогоднiшнiй день у медичнш лiтературi iснують данi про те, що жiночi статевi гормони впливають на стан повiтроносних шляхiв. Отри-мано даш, що доводять наявшсть у легенях ре-цепторiв до жшочих статевих гормошв [5,6,9,11,20]. Встановлений рiзноспрямований характер ди естрогенiв та прогестерону на брон-холегеневу тканину. Так, зпдно з даними л> тератури [2,12,13,14,20], прогестерон стимулюе дихальний центр, активно впливае на газообмш i вентиляцiю легень. Так само цей гормон мае бронходилатуючу дда, впливаючи на тонус гладко! мускулатури через активащю P-рецепторiв. Протилежною прогестерону дiею володiють ес-трогени, встановлено, що вони збшьшують брон-хiальний опiр. Естрогени, пiдвищуючи штен-сивнiсть обмiну речовин, пiдсилюють мiсцевi запальнi процеси.
Хоча легенi звичайно не розглядають як орган- мшень для статевих гормонiв, науковi даш останшх рокiв довели, що жiночi статевi гормони беруть безпосередню участь у дозрiван-нi легень i синтезi сурфактанту [2,5,7,10,12]. Легенi так само е одним з оргашв, де вщбу-ваеться метаболiзм статевих гормошв. Таким чином, о^м безпосереднього впливу на органи -мшеш, естрогени i прогестерон володiють рiзно-
манiтними бiологiчними ефектами, виступаючи в рядi випадкiв як компенсаторш i адаптацiйнi механiзми [2,12,13,14].
Зважаючи на те, що проблемi взаемовщно-шень репродуктивно! системи i сполучених з нею шших систем (нервово!, серцево-судинно!, травно!, iмунно!, а в останш роки i бронхо-легенево!) придшяеться велика увага, метою на-шого дослiдження е встановити взаемозв'язок мiж рiвнем жiночих статевих гормонiв i ХОЗЛ у жшок рiзних вшових груп.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 197 жiнок у вщ вiд 18 до 70 роюв (середнiй вiк 44,0±3,7 року). Yd пацiентки звер-нулися до кабшету пульмонолога з ресшраторни-ми скаргами, а саме: задишка при фiзичному на-вантаженнi, утруднений подих i/або кашель.
Опитування хворих включало анамнестичш данi, початок захворювання, мiсце роботи (про-фесiйнi шкiдливостi), тютюнопалiння, стан репродуктивно! системи (час початку менструацш, регуляршсть, кiлькiсть пологiв, ваптностей, ви-користання оральних контрацептивiв, даш шмей-ного анамнезу). Визначення фенотипу проводи-лося за таблицею Д. Шерегей (таблиця 3), яка дозволяе визначити орiентоване спiввiдношення гормонiв у жшочому органiзмi.
Пацiенткам проводилося загальноклшчне об-стеження, дослiдження функцi!' зовшшнього дихання (ФЗД), огляд гшеколога. Для дослiдження ФЗД проводилася спiрометрiя на апаратi "Master Screan Body Diff" (E. Jaeger Нiмеччина), з вимь рюванням показникiв петлi "потш-обсяг". Аналь зували наступнi показники: життеву емнiсть легень (VC), форсовану VC (FVC), обсяг форсова-ного видиху за першу секунду (FEV1), показник Тиффно (FEV1/FVC), максимальну об'емну швидюсть видиху на рiвнях 25, 50 i 75 % FVC (MEF25, MEF50, MEF75), ткову швидюсть видиху (PEF). Пацiенткам iз порушенням функцi! зовнiшнього подиху за обструктивним типом для визначення оборотности бронхiально! обструкцi! проводився тест iз В2-агонютами коротко! дi! (400 мкг сальбутамолу). Рiвень жiночих статевих гормошв (естроген, прогестерон, фолшулостимулю-ючий гормон, люте!нiзуючий гормон) визначали
05/ Том X / 4
27
в сироватщ кровi методом iмуноферментного аналiзу (1ФА) реактивами фiрми DRJ(США). Жiнкам зi збереженим менструальним циклом кров для дослiдження брали у другу фазу менструального циклу, вранщ, натще. Y пащенток у менопаузi забiр кровi робили вранщ, натще. Y контрольну групу було набрано 20 здорових жшок без бронхообструктивно! патологi!. З них 10 жшок д^ородного вiку зi збереженим менструальним циклом i 10 жiнок менопаузального вiку.
Статистична обробка матерiалiв проводилась iз використанням методiв варiацiйно! статистики, реалiзованих стандартними пакетами програм статистичного аналiзу EXCEL - 2000, STATISTICA 5,0 [8].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Хрошчне обструктивне захворювання легень ХОЗЛ I-II-III стадi! було виявлено у 54 пащ-енток.
Пiсля проведення спiрометрi! i клiнiчного обстеження пацiенток iз ХОЗЛ роздшили на двi групи. Y першу групу увшшло 10 жшок дородного вiку (середнiй вш 39+1,2 року). З них 6 пащенток iз ХОЗЛ 1 стади, середнiй рiвень ОФВ1 склав-91,2 % i 4 з ХОЗЛ 11 стади ХОЗЛ II ст.,-66,6%. Другу групу склали 17 жшок менопаузального вшу (середнш вш 53+1,2року). До не! ввiйшло: 9 пащенток iз ХОЗЛ 1ст., середнш рь вень ОФВ! склав- 87,3%, 5жшок - з ХОЗЛ II ст.-ОФВ! 64,5%, 3-ХОЗЛ Шст- ОФВ! -45,7%. Iншi пацiентки з ХОЗЛ у дослiдження включенi не
були через вщмову вiд обстеження або наявшсть тяжко! супутньо! патологи.
Пащентки першо! i друго! груп пред'являли скарги на кашель iз видiленням невелико! кшь-костi слизово! або слизисто-гнiйного мокротин-ня, а також на болючий постiйний кашель без видшення мокротиння. Хворi вщзначали задиш-ку при фiзичному навантаженш, стушнь вираз-ностi задишки ощнювався за шкалою MRC [1], результати ощнки представленi в таблицi 1.
Таблиця 1 Оцшка виразност1 задишки
Групи Стутнь виразносп задишки по MRC (бали)
обстежених 0 1 2 3 4
1 група — жшки датородного вшу з ХОЗЛ 5 3 2 _
11 група — жшки в менопауз1 з ХОЗЛ 7 6 3 1 _
При оцiнцi фенотипiв за таблицею Д. Ше-регей (табл. 3) у першш групi жшок 7 вщпо-вiдали естрогенному типу, 2 -урiвноваженому i 1 - тип iз перевагою гестагенiв i андрогешв. У другiй групi 11- естрогенного типу, 3 жшки -урiвноваженого типу i 3- з перевагою гестагешв i андрогенiв (рис. 1).
Середнш рiвень гормонiв пацiенток обох груп представлений у таблищ 2.
Таблиця 2
PiBeHb жiночих статевих гормошв
Групи обстежених Естрадаол Пг/мол Прогестерон Нмоль/л Фолшуло-стимулюючий гормон мМе/мол ЛютеКшзуючий гормон мМе/мол
Iгрупа жшки датородного вшу з ХОЗЛ n=10 112,4+0,244 8,4+0,244 4,3+0,244 4,3+0,244
I контрольна група n=10 123,5+0,244 15,7+0,244 5,1+0,244 5,3+0,244
11 група жшки в менопауз1 з ХОЗЛ n=17 46,0+0,148 3,7+0,148 37,1+0,148 14,0+0,148
II контрольна група n=10 50,1+0,244 3,9+0,244 39,2+0,244 19,1+0,244
При ощнщ отриманих результат виявилося, що середнi показники естрадiолу в обох групах вщповщають нормальним (для I групи - 70 - 250 пг/мол i для II групи - 15 - 60 пг/мол) i не вiдрiзняються вiд показникiв у контрольних групах. Середш цифри прогестерону у жшок 1 групи знижеш у порiвняннi з нормою (15 -33 нмоль/л) i показником у контрольнш групi в 1,9 раза. У другш групi середнш рiвень прогестерону не вiдрiзняeться вiд показника у другiй контрольнш груш. Середнш рiвень ФСГ i ЛГ у двох
основних групах i двох контрольних вщповщае
HOpMi.
Однак слiд зазначити, що при pозглядi показника piBM прогестерону серед жшок дОродного вшу, що хвордать на ХОЗЛ I ст., ця цифра в середньому склала 9,2 нмоль/л, а у пащенток з ХОЗЛ II ст.- 6,5 нмоль/л. У жшок менопау-зального вшу, що хвордать на ХОЗЛ I II i III ст., показник piвня прогестерону значно не в^^з-нявся.
Таблиця 3
Перел1к даних Перевага естрогешв Уршноважений тип Перевага гестагенов 1 андроген1в Недостача естрогешв
Зовшшнш вигляд PicT
Молочн1 залози
Волосся
Шшра
Настрш перед м1сячними
Тривал1сть
менструального
циклу
Тривал1сть менструаци
Альгоменорея
М1жменструальн1 кров'янист1 вид1лення_
дуже жшочий низький, середн1й велик1 сухе суха
нервовий, напружений
28 днш або б1льше
понад 5 днш характерна
в1дсутн1
жшочий середн1й нормальн1, округл1 нормальне оксамитова ур1вноважений
28 дн1в
5 дн1в в1дсутня
зустр1чаються
чолов1чий середн1й, високий маленьк1, плоск1 жирне жирна, акне схильн1сть до депресй
менше 28 дн1в
4 дн1 або менше не характерна
в1дсутн1
шфантильний
низький або високий
нерозвинен1
нормальне
тонка, пергаментного виду
м1нливий
менше 28 дн1в або б1льше 1-3 мкицш
можливо менш 2 дн1в
може бути можуть бути
Жшоч1 фенотипи за Д.Шерегей
I трупа - жшки II група - ж1нки в дородного в1ку з менопауз! з ХОЗЛ ХОЗЛ
□ перевага естроген1в □ур1вноважений тип
■ перевага гестаген1в та андроген1в
□ недостатн1сть естроген1в
Розподш фенотишв серед обстежених жшок 1з ХОЗЛ
ВИСНОВКИ
1. У бшьшосп пацiенток iз ХОЗЛ, незалежно вiд вiку, вщзначаеться перевага естpогенiв по непрямих ознаках (таблиця Д.Шерегей).
2. У жшок дтородного вшу, що хвордать на ХОЗЛ, вщзначаеться зниження piвня прогестерону.
3. Показник piвня прогестерону в жшок дородного вiку з ХОЗЛ II ст. значно нижче, шж у жшок iз ХОЗЛ 1ст. Це може бути одним iз фак-тоpiв, що обтяжуе стан пацiенток, якi хвоpiють на ХОЗЛ.
4. Показник прогестерону в жшок у менопауз^ якi хвоpiють на ХОЗЛ, ютотно не в^^з-няеться вщ здорових.
5. Отpиманi даш вимагають подальшого вив-чення для виршення питання про включення в загальш схеми лiкування пpепаpатiв гормоно-замiсноï теpапiï.
05/ Том X / 4
29
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
стигак ЛIТЕPAТУPИ
1. Авдеев С.Н. Хроническая обструктивная болезнь легких (в таблицах и схемах).- М.: Изд-во «Атмосфера» , 2003.-24с.
2. Бабичев В.Н. Нейрогормональная регуляция овариального цикла. -М.: Медицина,1984. - 238с.
3. Багрiй Д.Я. Ефектившсть застосування прогестерону в корекцп гшеркапни та дихального ацидозу у хворих iз хрошчним легеневим серцем: Автореф. дис. ... канд. мед.наук.-К., 1999.-19 с.
4. Гриппи М.А. Патофизиология легких / Пер. с англ. Ю.М.Шапкайца; Под ред. Ю.В.Наточина. - М.: Binom; С.Пб.: Невский диалект, 2000. - 344с.
5. Заболотнов В.О. Репродуктивне здоров'я ж1-нок з бронхолегеневою патолопею: Автореф. дис. ... д-ра мед наук.- К., 2000. -44 с.
6. Ивчик Т. В., Кокосов А.Н., Янчина Е.Д. Факторы риска хронической обструктивной болезни легких // Пульмонология. -2003. - №7.- С.6-15.
7. Кагарлицкая В.А. Особенности течения и терапии бронхиальной астмы при нарушениях гормональной функции яичников: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. -Л.,1991. - 15с.
8. Лапач С.Н., Чубенко А.В, Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - К.: МОРИОН, 2000. - 320 с.
9. Матшенко О.О. Стан функцп яечнишв у пра-щвниць, зайнятих на виробнищга цементу: Автореф. дис. ... канд. мед. наук.-К., 1995. - 25с.
10. Подзолкова Н.М., Глазкова О.Л. Исследование гормонального статуса женщины в практике гинеколога.- М.: МЕДпресс-Информ ,2004.- 79с.
11. Розен В.Б., Смирнов А.Н. Рецепторы и стероидные гормоны.-М.: Изд-во МГУ,1981.-309 с.
12. Руководство по эндокринной гинекологии / Под ред. Вихляевой Е.М. - М.: МИА, 1997. - 765с.
13. Сеченова 1.М. Використання прогестерону для л^вання хворих на хрошчне легеневе серце: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Ялта, 2000.-16с.
14. Федосеев Г.Б. Механизмы обструкции бронхов. - С.Пб.: 1995.- 231с.
15. Фещенко Ю.И. Проблемы хронических об-структивных заболеваний легких // Укр. пульмонол. журн.- 2002.- №1.- С. 5-10.
16. Фещенко Ю.1. Хрошчш обструктивш зах-ворюваня легень // Укр. пульмонол. журн.-1997.-№1.-С.5-9.
17. Фещенко Ю.И., Мельник В.М. Пульмонологическая помощь в Украине // Doctor. - 2004. -№2.-С.7-10.
18. Фещенко Ю.И., Яшина Л.А. Хронические об-структивные заболевания легких // Doctor. - 2004. -№2.- С.27-30
19. Чучалин А.Г. Тяжелая бронхиальная астма // Рос.мед. журн. - 2000.- Т.8, №12. - С.482-486.
20. Benyon H.L.C.,Barnes P.J., Severe premenstrual exacerbation of asthma:effect of intramuskular progesterone // Lancet. - 1988.-Vol.2.- Р. 370-374
♦
УДК б1б.12-008.315-03б.1:б1б.12-005.4-008.331.1:б1б.24-007.272-03б.1]-08
В.А. Потабашнш
OCOБЛИBOCТI ЛIKУBAННЯ XPOHI4HOÏ CEP^BOÏ НЕДOCТAТНOCТI, ACOЦIЙOBAНOÏ З IШЕМIЧНOЮ XBOPOБOЮ CЕPЦЯ I APТЕPIAЛЬНOЮ ГIПЕPТЕНЗIeЮ B ПOeДНAННI З XPOНIЧНOЮ OБCТPУKТИBНOЮ XBOPOБOЮ ЛЕГЕНЬ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра терапИ' факультету тслядипломно'1 освти (зав. - д. мед. н., проф.А.М.Василенко)
Ключовi слова: хронгчна серцева недостаттсть, шемгчна хвороба серця, артергальна ггпертензгя, хронгчна обструктивна хвороба легень, лгкування Key words: chronic heart failure, ischemic heart disease, arterial hypertension, chronic obstructive pulmonary disease, treatment
Резюме. Целью исследования было изучение эффективности медикаментозного лечения 310 больных с хронической сердечной недостаточностью, ассоциированной с ИБС и артериальной гипертензией в сочетании с хронической обструктивной болезнью легких. Комплекс медикаментозного лечения включал ингибитор АПФ или сартан, в1-селектив-ный адреноблокатор, спиронолактон, ингаляционные /32-агонист, холи-нолитик и глюкокортикостероид. Установлено, что данный медикаментозный комплекс способствует относительному снижению смертности в пределах 19,0 - 34,2%.
