Научная статья на тему 'Гормональна регуляція лактації та гіпогалактія'

Гормональна регуляція лактації та гіпогалактія Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
442
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
молочна залоза / гіпогалактія / гормони / mammary gland / hypogalactia / hormones

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — Кузнєцов В. Г., Макаренко О. М.

Вплив нейрогуморальної регуляції лактаційної функції молочної залози описано у аналітичному огляді. Проведено системний аналіз дії основних лактаційних гормонів (пролактину, окситоцину) та інших маловивчених гормонів стимуляторів лактогенезу, їх синергічна дія. На основі експериментальних та клінічних даних відзначено, що вивчення ролі гормональної регуляції лактації, розвитку гіпогалактії у нормі та при супутній патології в перспективі має практичне значення.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

HORMONAL REGULATION OF LACTATION AND HYPOGALACTIA (ANALYTICAL REVIEW)

The influence of neurohumoral regulation of lactation in mammary gland was described in this analytical review. A systematic analysis of the action produced by the main lactation hormones (prolactin, oxytocin) and other less studied hormone stimulating lactogenesis, their synergistic effect were studied in details. Based on the experimental and clinical data, we can suggest that the clear understanding of the role of hormonal regulation of lactation, hypogalactia in normal and comorbid conditions is of great practical value.

Текст научной работы на тему «Гормональна регуляція лактації та гіпогалактія»

Summary

TUMOUR NECROSIS FACTOR ALPHA AS PROINFLAMMATORY CYTOKINE AND ITS IMPORTANCE IN DEVELOPMENT OF TYPE 2 DIABETES Dombrovska N.S.

Key words: tumour necrosis factor alpha, type 2 diabetes, obesity, insulin resistance.

TNF-a is one of the first cytokines, which role in the development of obesity and insulin resistance has been examined and now is considered as a factor linking these processes: its increased secretion is one of the factors causing these conditions. In DM it affects the glucose metabolism, the sensitivity of peripheral tissues to insulin, renin-angiotensin system, and is involved in the development of oxidative stress. It possesses cytotoxic activity, promotes endothelial dysfunction, and is able to induce apoptosis of insulin-producing cells. TNF-a is considered as one of the many risk factors in the development of type 2 diabetes. The mechanism, by which TNF-a induces insulin resistance, is not entirely clear and should be clarified.

УДК 618.2-055.25

Кузнецов В.Г., Макаренко О.М.

ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦ1Я ЛАКТАЦП ТА Г1ПОГАЛАКТ1Я

Перший Кшвський медичний коледж

Кшвський нацюнальний уыверситет iменi Тараса Шевченка

Вплив нейрогуморальноУ регуляцп' лакта^йно'У функцУУ молочноУ залози описано у аналтичному огляд!. Проведено системний аналiз д'УУ основних лакта^йних гормонiв (пролактину, окситоцину) та нших маловивчених гормонiв стимулятор'в лактогенезу, Ух синергiчна д/'я. На основ/ експери-ментальних та клiнiчних даних в'дзначено, що вивчення рол!' гормонально! регуляцп лактацп', роз-витку гiпогалактiУ у норм/ та при супутнш патологи в перспектив!' мае практичне значення. Ключов1 слова: молочна залоза, ппогалак™, гормони.

В сучасному технолопчному i с^мко прогре-суючому свт проблема розладiв лактацп стае все бтьш складною та актуальною проблемою, яка вже давно вийшла за рамки медико-бюлопчноТ проблеми i е со^альною. Як було показано у рядi кл^чних спостережень, д^и у ма-терiв з ппогалак^ею пом^но вщстають у фiзич-ному розвитку, незважаючи на застосування ба-гатокомпонентних i збалансованих штучних хар-чових сумшей [1].

Визначальними моментами в реалiзацiТ фун-кцп лактацп служать диференцшвання спе^алн зованих оргашв для утворення молока - секре-торних вщд^в молочних залоз, а також сам процес його ^^ацп i секреци - фаза лактацп. Обидва ц явища е гормонзалежними i характеризуются свое послщовнютю [2].

У регуляцп першого етапу диференцшвання молочних залоз приймають виршальне участь естрогени, прогестини i пролактин. При цьому естрогени шщшють зростання i розгалуження проток i регулюють експресш рецепторiв кланами залози до дп прогестишв i пролактину, що стимулюють формування альвеолярного апара-ту. Проте крiм зазначених основних гормоыв на лактацшну функцiю у нормi впливають i iншi гормони, зокрема соматотрошн, iнсулiн, глюкокор-тикоТди i тиреоТдн гормони.

Дiяльнiсть молочноТ залози регулюеться центральною нервовою системою i гормонами: гiпофiза (пролактином i соматотропний гормон), плаценти (естрон, естрюл, естрадiол, прогестерон, плацентарний лактоген), гормоном пщшлу-нковоТ залози - iнсулiном, а також нейромедiа-торами - ацетилхолшом, адреналiном i норад-

реналiном [3].

Патофiзiологiя недостатностi лактацiТ дослн джена недостатньо, проте в експеримент вста-новлено, що дефiцит деяких нейромедiаторiв та гормонiв (зокрема пролактину) в органiзмi мате-рiв-годувальниць, в тому чи^ в материнському молоцi, призводить до змши формування дофа-мшерпчноТ системи потомства [4]. Участь холн нергiчного вiддiлу вегетативноТ iннервацiТ в за-безпеченнi скорочувальноТ реакцп мiоепiтелiя вивчено недостатньо. В мiжальвеолярних про-мiжках сполучноТ тканини виявленi закшчення нервових волокон, що мiстять холшоестеразу, що дозволяе припустити наявнiсть джерел аце-тилхолiну в альвеолярному вщд^ молочноТ залози. Активацiя адренерпчноТ системи робить регулюючий вплив на судинну, i рухову функцп молочноТ залози шляхом змши просв^у крово-носних судин, активностi мiоепiтелiальних кл^ин i гладком'язових елементiв молочного апарату. Пщ дiею адреналовоТ системи внаслщок зву-ження кровоносних судин обмежуеться доступ необхiдних метаболiтiв в секреторн клiтини молочноТ залози, спазм гладко-м'язових елеметчв молочних проток загальмовуе виведення молока. Очевидно, описаний ефект обумовлений чу-тливютю скорочувальних елеметчв молочноТ залози до адреналшу, оскiльки дослiди з iзольо-ваною молочною залозою подтвердили посилен-ня швидкост видiлення молока. Тобто стресов^ нервовi та емоцiйнi чинники, що викликають змн ни плазмового категохам^в i глюкокортикоТфв, та Тх синерпя мають безпосереднiй вплив на рефлекс виведення молока [5].

В експеримент встановлено дефщит АКТГ i

Актуальш проблеми сучасноТ медицини

кортикостеро'фв у потомства самок з ппогалак-^ею, що додатково позначалось на со^альнш поведiнцi. В iнших роботах показано, що за умов стрес-фактору у лактуючих щурiв в гiпоталамусi збтьшуеться вмiст катехоламiнiв, зменшуеться концентрацiя серотоншу, що одночасно пригш-чуе утворення пролактину в гiпофiзi i виведення його в кров, пщвищуе рiвень 11-оксикортикостеро'фв в кровi. Описан гормональнi зрушення знижують секрецiю молока в 1,3 рази [6].

У лактуючш молочнш залозi встановлено ве-лику кiлькiсть гормонiв i медiаторiв, якi по-рiзному впливають на секреторну функцiю. У ньому створюються умови для тонко! пластично! регуляцп бiохiмiчних реакцiй безлiччю гормошв, якi можуть надавати стимулюючу чи гальмуючу дiю. Дiя окситоцину на кл^ини молочно' залози пов'язана з численними проявами функцюналь-но' активност мiоепiтелiоцитiв, залозистого еш-телiю альвеолярних ацинуав, кровоносних су-дин i iнших клiтинних елементiв, якi складають тканину органу. Окситоцин впливае як на матку, пiдвищуючи збудливiсть '' мускулатури, так i на молочну залозу, викликаючи видiлення молока. Крiм того, окситоцин посилюе екструзiю, про що свщчить поява в просвiтi альвеол крапель жиру, оточених серповидним дтянкою цитоплазми. Вiн мае iнсулiноподiбну дiю, збтьшуючи в кровi такий енергетичний матерiал, як глюкоза, i зме-ншуе концентрацiю вiльних жирних кислот. Чут-ливiсть альвеол i проток молочно' залози лактуючих тварин до окситоцину i ацетилхолшу знижуеться пщ впливом стресу [6]. А резерпш значно послаблюе гальмiвну дiю стрес-факторiв на молочну залозу, пiдвищуючи и чутливiсть до окситоцину i ацетилхолiну, зменшуе вмiст корти-костерону в тканинах молочно' залози. Посиле-не поглинання кортикостерону структурами молочно' залози лактуючих тваринного викликають стресовi впливи [8]. Тривале парентеральне введення прогестерону знижуе чутливють молочно' залози до окситоцину i ацетилхолшу. Введення прогестерону пщсилюе кумуляцш гормо-нiв в паренхiмi залози, а дiя окситоцину i ацетилхолшу посилюються пщ впливом простагла-ндину F2a [9].

За результатами кл^чних спостережень за-стосування простагландину Е2 для подготовки м'яких родових шляхiв i шдукцп пологiв надае стимулюючу дш на становлення лактацшно' функцi' та сприяе розвитку нормогалактп, засто-сування простагландину F2а мае шпбуючий вплив на лактацiю, призводячи до розвитку ппо-галактi'. При цьому у породть з ппогалак^ею спостерiгаеться збiльшення плазмового рiвня простагландину F2а, зниження простагландину Е2 i пролактину [10]. Збiльшення вмiсту простагландину F2a в плазмi кровi супроводжуеться зниженням концентрацi' пролактину. Застосу-вання простагландину F2a знижуе силу мотива-цп, спрямовану на вигодовування потомства, скорочуеться загальний час, а також тривалють

окремих пер^в годування. Зменшення ктькос-Ti рефлексiв виведення молока i зниження ваги дитинчат свщчить про порушення нейроендо-кринного мехашзму виведення молока. Морфо-лопчш змiни молочно' залози пiд впливом простагландину F2a свiдчать про гальмування синтетично' активност секреторного ештелш. Крiм того, простагландин F2a надае модулюючий вплив на реакцп секреторних клiтин, що викликаються дiею окситоцину [11].

Тиролiберiн також мае стимулюючий вплив на лактацшну поведiнку самок бiлих мишей, пщсилюе динамку годування, збтьшуючи ктькють рефлешв виведення молока i зменшуючи три-валiсть iнтервалiв мiж ними. Введення тиролiбе-рину призводить до збтьшення розмiрiв секреторних кл^ин, морфофункцiональних парамет-рiв альвеолярних ацинуав залози [12].

Таким чином, лактацшна функ^я молочно' залози пiдконтрольна широкому ряду гормошв та медiаторiв, рiвню 'х продукцi' у нормi та патологи. У зв'язку з цим, практичне значення мае проведення дослщжень, спрямованих на вияв-лення особливостей становлення лактаци за умов патолопчного стану та створення ефектив-ного методу профтактики i корекцп раннiх по-рушень лактацiйно' функцп у породiль з дисме-таболiчними та ендокринними розладами.

Лiтература

1. Захарова О.В. Особенности становления лактационной функции у родильниц с миомой матки после оперативных и самопроизвольных родов : диссертация ... кандидата медицинских наук : специальность 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / О.В. Захарова. - Москва, 2007. - 168 с.

2. Groer M.W. Differences between exclusive breastfeeders, formula-feeders, and controls: a study of stress, mood, and endocrine variables / M.W. Groer // Biol. Res. Nurs. - 2005. - Vol. 7, № 2. - Р. 106-17.

3. Grattan D.R. Behavioural significance of prolactin signalling in the central nervous system during pregnancy and lactation / D.R. Grat-tan // Reproduction. - 2002. - Vol. 123. - P. 497-506.

4. Чагарова С.А. Влияние гипогалактии крыс-матерей на развитие гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы у потомков: диссертация ... кандидата биологических наук : специальность 03.00.13 «Физиология» / С.А. Чагарова. - Ставрополь, 1999. - 137 с.

5. Конкабаева А.Е. Надпочечниковый механизм гипогалактии при стрессе. (Экспериментательно-клиническое исследование): диссертация ... кандидата биологических наук : специальность 03.00.13 «Физиология» / А.Е. Конкабаева. - Алма-Ата, 1984. -137 c.

6. Кочарли Р.Х. Гипоталамо-гипофизарный механизм лактогенно-го действия сульпирида и его аналогов: диссертация ... кандидата биологических наук: специальность 03.00.13 «Физиология» / Р.Х. Кочарли. - Баку, 1984. - 194 с.

7. Lau C. Effects of stress on lactation / C. Lau // Pediatric Clinics of North America. - 2001. - Vol. 48. - P. 221-234.

8. Carini L.M. Effects of early life social stress on endocrinology, maternal behavior, and lactation in rats / L.M. Carini, B. C. Nephew // Horm Behav. - 2013. - Vol. 64(4). - P. 634-641.

9. Nephew B.C. Effects of chronic social stress during lactation on maternal behavior and growth in rats / B.C. Nephew, R.S. Bridges // Stress. - 2011. - Vol. 14. - P. 677-684.

10. Стецик А.В. Влияние простагландинов на становление лактационной функции родильниц: автореферат дис. ... кандидата медицинских наук: специальность 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / А.В. Стецик. - C.-Пб., 2011. - 23 с.

11. Парийская E.H. Влияние простагландина F2a на образование секрета в молочной железе: автореф. дис. . канд. биол. наук : специальность 03.00.13 «Физиология» / E.H. Парийская. С.-Пб., 2004. - 17 с.

12. Шадрин Л.В. Экспериментально-клиническое изучение влияния тиролиберина на процесс лактации: автореферат дис. ... кандидата медицинских наук : специальность 03.00.13 «Физиология», 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / Л.В. Шадрин. - C.-Пб., 2007. - 20 с.

Том 17, Випуск 2 (58)

329

Реферат

ГОРМОНАЛЬНАЯ РЕГУЛЯЦИЯ ЛАКТАЦИИ И ГИПОГАЛАКТИЯ Кузнецов В.Г., Макаренко О.М.

Ключевые слова: молочная железа, гипогалактия, гормоны.

Влияние нейрогуморальной регуляции лактационной функции молочной железы описано в аналитическом обзоре. Проведён системный анализ действия основных лактационных гормонов (пролакти-на, окситоцина) и других малоизученных гормонов стимуляторов лактогенеза, их синергическое действие. На основе экспериментальных и клинических данных отмечено, что изучение роли гормональной регуляции лактации, развития гипогалактии в норме и при сопутствующей патологии в перспективе имеет практическое значение.

Summary

HORMONAL REGULATION OF LACTATION AND HYPOGALACTIA (ANALYTICAL REVIEW)

Kuznietsov V.G., Makarenko O.M.

Key words: mammary gland, hypogalactia, hormones.

The influence of neurohumoral regulation of lactation in mammary gland was described in this analytical review. A systematic analysis of the action produced by the main lactation hormones (prolactin, oxytocin) and other less studied hormone stimulating lactogenesis, their synergistic effect were studied in details. Based on the experimental and clinical data, we can suggest that the clear understanding of the role of hormonal regulation of lactation, hypogalactia in normal and comorbid conditions is of great practical value.

УДК 539.2:616-07

Микитюк О.Ю., Микитюк О.П. НАНОТЕХНОЛОГИ В МЕДИЧН1Й Д1АГНОСТИЦ1

Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний уыверситет», м. Черывц

Сучасн! нанотехнологи передбачають проведення ман'юуляц'ш з матер'алами на атомному / молекулярному р'тн'! шляхом змни Ух фiзичних, х1'м1'чних! бiологiчних властивостей для отримання нових матерiалiв, прилад'в i систем. Наноматерiали володють чудовими характеристиками, зокрема каталтичною активнстю та бюсумюнютю, як роблять Ух придатними для рiзних вар'ант'в бо-медичного використання. Застосування нанотехнологш проспективно може покращити весь про-цес охорони здоров'я для конкретного пациента: з моменту встановлення дагнозу до лкування / подальшого спостереження. Медичний дагноз на основ/ нанотехнологш забезпечуе швидке тесту-вання ! ранню д'агностику (навть на р'тн'! однШ клiтини). Потенцiйнi внески нанотехнологй в ме-дичый д'агностиц можуть покращити традиц/'йн/' д'агностичн'! '¡нструменти i методи в област'! клiнiчного дагнозу, в'зуал'заци i електрод'агностики. Наноматерiали / нанотехнологи використо-вують для д'агностики рiзних захворювань: серцево-судинних, онкологiчних, дабету, нфекцйних, нейродегенеративних, захворювань нирок та \н.

Ключов1 слова: нанотехнологи, наноматер1али, наночастинки, медична д1агностика.

При пiдозрi на захворювання дiагноз е одним цп оргашв, встановлення групи кровi патента, з найбшьш важливих еташв у медициж. Дiагноз що вимагае переливання кровi i стеження за пе-

реб^ом захворювання. В даний час дiагностика використовуе числены аналiзи, як менш дiевi через деяк обмеження, що виникають в результат низькоТ специфiчностi i недостатньоТ ефек-тивностк Атрибутом швидкоТ, надшноТ i ефекти-вноТ медичноТ дiагностики е нанотехнологи, як штегруються з геномкою, протеомкою i системами з молекулярних машин i забезпечують чу-тлившу дiагностичну платформу [1].

Медична дiагностика використовуе рiзнi фор-ми, зокрема: бюпроби, бюсенсори i вiзуалiзацiю. Обмеження сучасних методiв дiагностики обу-мовлен поганою чутливютю, низькою специфiч-нютю i вщтворюванютю. Дiагностичнi методи по-виннi мати високу чутливють для раннього вияв-лення захворювання, щоб забезпечити кращий лкувальний прогноз. Традицiйнi дiагностичнi методи часто не можуть визначити багато видiв раку, хворобу Альцгеймера та iншi загрозливi

е процесом щентифкацп або визначення характеру i причини захворювання або травми в ре-зультатi оцiнки ютори хвороби пацiента, експер-тизи та розгляду лабораторних даних. Встановлення медичного дiагнозу е виршальним фактором для лкування хворого. Медичний дiагноз повинен бути швидким, надшним, конкретним, точним i звести до м^муму можливiсть «помил-кових спрацьовувань». Дiагностичнi методи з високим ступенем чутливост i специфiчностi е серйозною допомогою в ранньому виявленн захворювань i розладiв, проведеннi диференцiйноТ дiагностики i тому можуть забезпечити кращий прогноз щодо одужання хворого. Розвиток тех-нологш для медичноТ дiагностики - одна з важливих галузей прикладноТ фiзичноТ науки [22].

Медична дiагностика включае в себе аналiз симптомiв захворювання, бiохiмiчнi змiни в орга-нiзмi, визначення типу тканин при транспланта-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.