CC BY
73
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9244 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:612.121:616.006:636.7+636.8
Glutathione peroxidase of blood of dogs and cats with mammary tumors
O.M. Fedets, I.M. Kurlyak, O.I. Zayats
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 08.11.2018 Received in revised form 10.12.2018 Accepted 11.12.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-411-14-46 E-mail: fedets@lvet. edu.ua
Fedets, O.M., Kurlyak, I.M., & Zayats, O.I. (2018). Glutathione peroxidase of blood of dogs and cats with mammary tumors. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 213-217. doi: 10.32718/nvlvet9244
For timely diagnostics and successful treatment of mammary tumors in human and animals a necessary search of compounds that can be the biomarkers of this disease is needed. The aim of our work was to measure the activity of glutathione peroxida.se (GPx) in blood plasma and erythrocytes of dogs and cats with mammary tumors and healthy animals for establishment of intercommunication between enzyme's activity and tumors. For researches took away blood at three groups of animals: 1) four healthy females of dogs (Canis familiaris) - the German Shepherd dogs by age 3, 6, 7 and 7; 2) four females of dogs with mammary tumors - the Russian Spaniel dog by age 8, Boxer dog by age 9 and the German Shepherd crossbred dogs by age 11 and 12; 3) four females of cats (Felis catus) with mammary tumors - crossbred cats by age 6, 8 and 10 and the Persian crossbred cat by age 13. Activity of GPx was determined by decrease of reduced glutathione in a presence of hydrogen peroxide for time unit with a count on the gramme ofprotein in blood plasma, or haemoglobin in erythrocytes. In the sick dogs' erythrocytes the activity of GPx presents 30.45 ± 3.08 mmol GSH/min^g haemoglobin and it is more than for the healthy animals of 27.84 ± 5.24 mmol GSH/minxg haemoglobin, these differences aren't statistically reliable however. This index is the highest for the sick German Shepherd crossbred dog aged 11 and presents 38.5 mmol GSH/min^g haemoglobin. In sick dogs' activity of GPx in blood plasma is 7.45 ± 1.60 mmol GSH/min^g protein and it is statistically reliable less than the healthy animals of 12.77 ± 1.18 mmol GSH/min^gprotein. This index is the lowest for the the 12 years old sick German Shepherd crossbred dog and it is 3.41 mmol GSH/min^g protein. In sick cats activity of GPx in erythrocytes is 41.57 ± 4.10 mmol GSH/min^g haemoglobin, and the greatest it is in the sick crossbred cat age 10 - 52.52 mmol GSH/min^g haemoglobin. The activity of the enzyme in blood plasma of sick cats is 11.58 ± 1.99 mmol GSH/min^g protein and this index is similar to the healthy dogs. Activity of GPx of the erythrocytes of dogs and blood plasma of cats with mammary tumors did not differ from healthy dogs. The activity of GPx of sick dogs only in blood plasma is less than in healthy ones. It can be the consequence of this "exhaustion" of the enzyme and its involving in the process of neutralizing of active forms of reactive oxygen species in those tissues of organism where oxidizing stress develops. Next to the study of expression on the future it is necessary to pay attention to the study of polymorphism of GPx.
Key words: glutathione, cancer, blood plasma, erythrocytes.
Хлутатюнпероксидаза кров1 собак i котш з пухлинами молочно! залози
О.М. Федець, 1.М. Курляк, О.1. Заяць
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарно'1'медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Для своечасноï дгагностики та устшного лгкування новоутворень молочног залози у людини i тварин необхгдний пошук сполук, якг можуть бути бюмаркерами цього захворювання. Метою нашог роботи було визначити активтсть глутатюнпероксидази (GPx) в плазмi кровi та еритроцитах собак i котiв з пухлинами молочног залози та здорових тварин для встановлення взае-мозв 'язку мiж активтстю ензиму та новоутвореннями. Для до^джень вiдiбрали кров у трьох груп тварин: 1) чотирьох здорових самок собак (Canis familiaris) - нтецьт вiвчарки вжом 3, 6, 7 та 7 роюв; 2) чотирьох самок собак з пухлинами молочног залози -росшська спатель втом 8 ротв, боксер вшом 9 рокв та метиси нтецьког вiвчарки вшом 11 i 12 ротв; 3) чотирьох самок котiв
(Felis catus) з пухлинами молочног залози - метиси eiKOM 6, 8 i 10 poKie та метис перськог кШки eiKOM 13 рокв. Активтсть GPx визначали за зменшенням вiднoвленoгo глутатюну в пpисутнoстi гiдpoген пероксиду за одиницю часу з перерахунком на грам бтка в плазмi кpoвi або гемоглобту в еритроцитах. В еритроцитах хворих собак активтсть GPx становить 30,45 ± 3,08 мкмоль GSH/хвхг гемоглобту i е бтьшою, тж у здорових тварин - 27,84 ± 5,24 мкмоль GSH/хвхг гемоглобту, проте щ вiдмiннoстi не е статистично вipoгiдними. Найвищий цей показник у хворог метиса нтецьког вiвчаpки втом 11 ротв i становить 38,5 мкмоль GSH/хвхг гемоглобту. В плазмi кpoвi хворих собак активтсть GPx становить 7,45 ± 1,60 мкмоль GSH/хвхг бтка i е вipoгiднo меншою, тж у здорових тварин - 12,77 ± 1,18 мкмоль GSH/хвхг бтка. Найнижчий цей показник у хворог метиса нтецьког вiвчаp-ки втом 12 рошв i становить 3,41 мкмоль GSH/хвхг бтка. У хворих кoтiв активтсть GPxв еритроцитах становить 41,57 ± 4,10 мкмоль GSH/хвхг гемоглобту, а найвища у хворог метиса втом 10 ротв - 52,52 мкмоль GSH/хвхг гемоглобту. В плазмi кpoвi хворих кoтiв активтсть ензиму 11,58 ± 1,99 мкмоль GSH/хвхг бтка, i цей показник пoдiбний до показнитв у здорових собак. Лише в плазмi кpoвi собак з пухлинами молочног залози активтсть GPx вipoгiднo менша, тж у здорових. Це може бути на^дком "ви-снаження " цього ензиму i залучення його в процес знешкодження активних форм кисню в тих тканинах оргатзму, де розвиваеть-ся окисний стрес. Поряд iз вивченням експресп в майбутньому неoбхiднo придтяти увагу вивченню пoлiмopфiзму GPx.
Ключовi слова: глутатюн, рак, плазма Kpoei, еритроцити.
Вступ
Глутатюнпероксидаза (GPx, EC 1.11.1.9; глутатюн: пдроген пероксид оксидоредуктаза) катал1зуе глута-тюн-залежне вщновлення Н2О2. Ензим е частиною глутатюново! системи.
У результата клгганного метаболiзму в органiзмi постшно утворюються вшьш радикали, так зваш ак-тивш форми кисню (АФК). Фiзiологiчно цей процес регулюють антиоксидантш ензими, до яких, зокрема, належить GPx. Тобто в органiзмi розвинеш антиоксидантш системи захисту. Проте коли утворюеться велика шльшсть в№них радикалiв, щ ензими переван-тажеш, а вшьш радикали шдукують основш пошко-дження клгшн: це окисний стрес (Sagols and Priymen-ko, 2011). Вимiрювання цього окисного стресу е ефек-тивним фактором прогнозу i може допомогти в роз-робщ нових терапевтичних препарапв для л^вання раку (Wang et al., 2014).
Внутршньоклтшнне виробництво АФК пов'язане з пригнiченням пролiферацi! клiтин. Генерацiя окисного стресу у вщповщь на рiзнi зовшшш подразники пов'язана з активацiею факторiв транскрипцй' та апо-птозу. Окремi антиканцерогеннi речовини iнгiбують утворення АФК та окисне пошкодження ДНК, приг-нiчуючи розвиток пухлин (Matés and Sánchez-Jiménez, 2000).
Тобто юнуе взаемоз'язок мiж розвитком пухлин i АФК, тому результати дослцркень GPx, яка регулюе утворення АФК, дозволять встановити взаемозв'язок цього ензиму з розвитком новоутворень.
Найбшьше в цьому напрямку опублшовано ре-зультатiв дослвджень, якi стосуються оргашзму лю-дини (Król et al., 2018), осшльки рак е одшею з найбь льших проблем людства. Науковцi проводять пошук сполук, якi мають дiагностичне значения для встанов-лення стадп розвитку новоутворень та !х типу. Це необхщно для своечасно! дiагностики та устшного лiкувания пухлин, тому дослвдженню цього питання присвячено багато публiкацiй. 1хня екстраполяцiя на органiзм собаки чи кота повинна враховувати особли-восл обмiну речовин у цих видiв тварин. Найкраще одержати так1 даш при дослiдженнi хворих тварин цих видiв.
Необхiдно також враховувати, що на актившсть GPx у кровi тварин впливають рiзнi фактори. Так, у кровi аиемiчних собак актившсть ензиму значно ниж-
ча, шж у здорових тваринами (Kendall et al., 2017). Також показана залежшсть цього показника ввд форми анемп у собак (Gultekin and Voyvoda, 2017), але не виявлено статистично в1ропдних ввдмшностей в акти-вносп GPx у собак з серцевою недостатшстю (Verk et al., 2017). Актившсть ензиму в кров1 собак зростае в перш1 60 хв тсля анестези пропофолом чи севофолу-раном (Tomsic et al., 2018), та в пер1ш 30 хв тсля анестези комбшащею дексмедетомщину, мщазоламу, буторфанолу та атротну (Feng et al., 2015), проте згодом цей показник приходить до норми. GPx може бути також використана як бюмаркер для д1агностики паразитарних захворювань собак. Зокрема встановле-не зниження активносп цього ензиму в кров1 тварин шфшованих Leishmania infantum (Lopes-Neto et al., 2016) та Babesia canis canis (Crnogaj et al., 2017). Тому кров для дослвджень необх1дно брати до анестези та враховувати загальний стан оргашзму тварин.
Метою роботи було визначити актившсть GPx в плазм1 кров1 та еритроцитах собак i шшок з пухлинами молочно! залози для встановлення взаемозв'язку мiж активнiстю ензиму та новоутвореннями.
Матерiал i методи дослiджень
Для дослвджень вiдiбрали кров у трьох груп тварин: 1) чотирьох здорових самок собак (Canis familiar-is) - шмецьш вiвчарки вжом 3, 6, 7 та 7 рошв; 2) чотирьох самок собак з пухлинами молочно! залози -росшська спашель вiком 8 рошв, боксер вшом 9 рошв та метиси шмецько! вiвчарки вжом 11 i 12 рокiв; 3) чотирьох самок копв (Felis catus) з пухлинами молочно! залози - метиси вжом 6, 8 i 10 рошв та метис персько! юшки вшом 13 рошв. Для отримання плазми (антикоагулянт K3EDTA) кров центрифугува-ли при 2-2,5 тис. об/хв. Еритроцити тричi промивали чотирикратним об'емом 0,9% розчину NaCl, тсля чого !х гемолiзували, додаючи до 1 частини еритро-цитiв 9 частин 0,02% розчину сапошну. Концентрацш бiлка плазми кровi визначали з бiуретовим реактивом (Gornall et al., 1949), концентрацш гемоглобiну ерит-роцилв визначали гемоглобiнцiанiдним методом з використанням модифiкованого реактиву Drabkin (Drabkin and Austin, 1935). У плазмi кровi та гемолiза-тi еритроцитiв визначали актившсть GPx за методом Pirie (1965): протягом 5 хв в реакцшному середовищi, яке мiстило 0,5 ммоль глутатiону (GSH), 0,2 ммоль
H2O2, 1,5 ммoль NaN3 (iнгiбiтop кaтaлaзи), 0,02 ммoль Na2EDTA y 100 ммoль К-фocфaтнoмy бyфepi фИ = 7,0); peaкцiю зупиняли дoдaвaнням мeтaфocфa-тнoï киcлoти дo кiнцeвoï кoнцeнтpaцiï ~2,5%. ^н^н-тpaцiю GSH визнaчaли зa мeтoдoм (Beutler et al., 1963). Сгатистичний aнaлiз пpoвoдили з викopиcтaн-ням t-тecтy Ст'юдeнтa (P < 0,05 ввaжaли cтaтиcтичнo вipoгiдним).
Результата та ïx обговорення
В epитpoцитax xвopиx co6ax aктивнicть GPx б№-шa, нiж y здopoвиx твapин, пpoтe цi в^м^шал нe e cтaтиcтичнo вipoгiдними (phc. 1). Иaйвищий цeй ш-газник y xвopoï мeтиca нiмeцькoï вiвчapки вiкoм 11 poкiв i cтaнoвить 38,5 мкмoль GSH^^ гeмoглoбiнy.
групи тварин < групи тварин
Плазма кровi Еритроцити
Рис. 1. Актившсть GPx y кpoвi co6ax тa кoтiв
Зa дaними (Plavec et al., 2008), cepeднe знaчeння aктивнocтi GPx нe вiдpiзнялocь y здopoвиx тa xвopиx co6ax. Пpoтe шли твapини були пoдiлeнi нa групи зa типaми нoвoyтвopeнь, тo y твapин з ocтeocapкoмoю цeй шгазник був вipoгiднo вищий, нiж y здopoвиx твapин. У нaшиx дocлiджeнняx ми нe poбили тaкoгo aнaлiзy чepeз мaлy кiлькicть зpaзкiв.
Зпдта з peзyльтaтaми дocлiджeнь (Szczubial et al., 2004) y coбaк з дoбpoякicними нoвoyтвopeннями мo-лoчнoï зaлoзи aктивнicть eнзимy в epитpoцитax ж вiдpiзнялacь вiд здopoвиx твapин, пpoтe бyлa вipoгiд-нo вищoю y твapин зi злoякicними нoвoyтвopeннями. Ц мoжe бути в peзyльтaтi збiльшeння cинтeзy eнзимy y вiдпoвiдь ra збiльшeння пpoдyкцiï АФК.
У плaзмi кpoвi xвopиx co6ax нaми вcтaнoвлeнo, щo aктивнicть GPx вipoгiднo мeншa, нiж y здopoвиx твa-pин (рис. 1). Иaйнижчий цeй шгазник xвopoï мeтиca нiмeцькoï вiвчapки в^м 12 poкiв i cтaнoвить 3,41 мюшль GSH/xß^ бiлкa, щo мaйжe в чoтиpи paзи мeншe, шж y здopoвиx твapин. Цe мoжe бути ra^ÍA-кoм "виcнaжeння" ^oro eнзимy i зaлyчeння йoгo y ^o^c знeшкoджeння aктивниx фopм кюню в тиx ткaнинax opгaнiзмy, дe poзвивaeтьcя oкиcний cтpec, зoкpeмa i в ypaжeнiй ткaнинi мoлoчнoï зaлoзи.
Згiднo з (Pasquini et al., 2015) y co6ax з лiмфoмoю в плaзмi кpoвi був згачш пiдвищeний piвeнь АФК тa змeншeний aнтиoкcидaнтiв. Цe e нacлiдкoм двox фaк-тopiв. Пepший - да змiнa eнepгeтичнoгo oбмiнy, щo пoв'язaнa з тaкими зaгaльними cимптoмaми, як aropeK-cia, кaxeкciя, нyдoтa тa блювoтa. Цe пepeшкoджae pe^-л^шму нaдxoджeнню тaкиx peчoвин, як глютоз, бiлки тa вiтaмiни, щo пpивoдить дo змiни xapчoвoгo cтaтycy тa знaчнoгo нaкoпичeння АФК. Дpyгий - ж xpoнiчнe
виpoбництвo АФК i мoжливe виcнaжeння anraoKcHAa-нтiв, щo мoжe пpизвecти дo oкcидaтивнoгo crpecy.
Пpoтe в лiтepaтypi e i пpoтилeжнi дaнi. TaK, в ch-poвaтцi кpoвi xвopиx жiнoк araramc^ GPx бyлa ви-щoю, шж y здopoвиx. Иe вcтaнoвлeнa зaлeжнicть мiж cтaдieю paкy мoлoчнoï зaлoзи y ниx тa aктивнicтю eнзимy. Toбтo, нa думку aвтopiв (Sadati Zarrini et al., 2016), oкиcний cтpec нa piзниx cтaдiяx paKy мoлoчнoï зaлoзи e пeвнoю мipoю пoдiбний.
У coбaк з лiмфoмoю бyлa пiдвищeнa aктивнicть GPx (Winter et al., 2009), пpoтe щ peзyльтaти e ^ora-лeжними дo oтpимaниx (Vajdovich et al., 2005), зпдш з якими ця aктивнicть, нaвпaки, змeншyвaлacь, як виднo i з гашт peзyльтaтiв. Знижeння aктивнocтi мoжливe тaкoж i внacлiдoк xiмioтepaпiï (Vajdovich et al., 2005).
Зa дaними (Kumaraguruparan et al., 2005), y тгани-нax пyxлин мoлoчнoï зaлoзи coбaк бyлa пocилeнa пepoкcидaцiя лiпiдiв пopiвнянo з вiдпoвiдними cycÍA-нiми нeyшкoджeними ткaнинaми. Цe cyпpoвoджyвa-лocя знaчним пiдвищeнням як eнзимaтичниx, тaк i нeeнзимaтичниx aнтиoкcидaнтiв. Пiдвищeнa peгyля-цiя aнтиoкcидaнтiв, яЕ iндyкoвaнi пepoкcидним okhc-нeнням лiпiдiв, зaбeзпeчye вибipкoвy пepeвaгy pocтy пyxлинниx клггин нaд нopмaльними.
В ypaжeниx ткaнинax мoлoчнoï зaлoзи жiнoк тa-тож вcтaнoвлeнa пocилeнa пepoкcидaцiя лiпiдiв paзoм зi знaчним збiльшeнням як eнзимaтичниx, тaк i œe^ зимaтнчниx aнтиoкcидaнтiв пopiвнянo зi здopoвими кoнтpoлeм. To6to був пocилeний aдaптaтивний мexa-шзм aнтиoкcидaнтнoï cиcтeми (Wang et al., 2000).
У ж^ток з paкoм мoлoчнoï зaлoзи нopмaльний okh-cнo-вiднoвний бaлaнc змiнюeтьcя i зpocтae poль eнзи-
MamnHux CHCTeM anraoKCHgaHTHoro 3axncTy, mo Mo®e Bigo6pa®aTH cnpo6y nonepeg®eHHs KojoHÍ3ami AÍM^a-thhhhx By3JÍB nyx^HHHHMH KjÍTHHaMH. y цнx ®íhok 3 MaKpoMeTacra3MH b jiM^amHHHx By3Jiax BCTaHOBjieHO 3Hu®eHÍ pÍBeHb GSH Ta aKTHBHÍCTb GPx. PÍBeHb eKCnpe-cii GPx 3anponoHOBaHHH sk ajbTepHaTHBHun MapKep gjs ®íhok 3 paKOM moaohhoi 3ajo3H (Ramírez-Expósito et al., 2017). npoTe y co6aK 3 nyxjHHaMH moaohhoi 3ajiO3H eKcnpecia GPx He KopejuoBajia 3 po3bhtkom Me-TacTa3iB (Leonel et al., 2014).
To6to 3MÍHH aKTHBHOcri GPx y nja3Mi KpoBi Ta epu-тpoцнтax Bigo6pa®aoTb пpoцeсн, skí BÍg6yBaoTbCs y TKaHHHi MOJOHHOi 3&TO3H, aje 3aje®aTb Big po3BHTKy naTOfloriHHoro пpoцeсy.
B Ta6jum TaKo® HaBegeHo gaHÍ aKTHBHoCTÍ GPx b nja3Mi KpoBi Ta epнтpoцнтax KimoK 3 nyxjHHaMH mojo-HHOi 3ajO3H. npoTe mh He nopÍBHOBajH цi gaHÍ 3 noKa3-HHKaMH y 3gopoBux TBapuH цbOгo Bugy.
B pe3yjbTaTi goCJÍg®eHb, npoBegeHux (Todd et al., 2011), y KimoK Ta co6aK He BCTaHoBjeHo BnjHBy Cno®u-BaHHH gieTHHHoro cejeHy pÍ3Hux $opM Ha aKTHBHÍCTb GPx y nja3Mi KpoBi. TaKo® He 6yjo bí^míhhoctí b mu aKTHBHocTi mí® BugaMH (co6aKa i kít). ^k^o цi BigMÍH-hoctí He3HaHHi, to Mo®Ha npHnycTHTH, mo y 3gopoBux kotíb aKTHBHÍCTb GPx y njia3Mi KpoBi e 6jH3bKooo go noKa3HHKa y co6aK, a цe He Bigpi3HaeTbCfl BÍg noKa3HH-Ka, oTpuMaHoro HaMH y xBopux kotíb (ra6j., puC.). B epнтpoцнтax xBopux kotíb aKTHBHÍCTb eH3HMy 3HanHo 6ijbma, hí® y xBopux i 3gopoBux co6aK, a HauBumun ^h noKa3HHK y MeTuca KoTa bíkom 10 pokíb i CTaHoBHTb 52,52 MKMojb GSH/xB*r reMorao6ÍHy.
nojÍMop$Í3M GPx Mo®e 6yrn Ba®JHBHM ^arcropoM, skhh Mogu^ÍKye peaKmo okhchoto crpecy npu paKy mojohho! 3ajo3H (Jablonska et al., 2015). ToMy, nopsg Í3 gocjig®eHHHM aKTHBHoCTÍ GPx, Ha Man6yTHe Heo6xigHo npugijHTH yBary BHBneHHO 11 nojÍMop$Í3My.
BlICIIOBK'll
1. AKTHBHÍCTb GPx b nja3MÍ KpoBi co6aK 3 nyxjHHa-mh mojohho! 3ajo3H 6yja BÍporigHo MeHmoo, hí® y 3gopoBux, i ^h noKa3HHK Mo®e MaTH giarHocTHHHe 3HaneHHH.
2. AKTHBHÍCTb GPx b epнтpoцнтax co6aK 3 nyxjHHa-mh mojohho! 3&TO3H He BÍgpÍ3HHjacb BÍg 3gopoBux.
3. AKTHBHÍCTb GPx b nja3MÍ KpoBi kotíb 3 nyxjHHa-mh mojohho! 3ajo3H 6yja, sk y 3gopoBux Co6aK, a b epнтpoцнтax xBopux kotíb 6ijbmoo, hí® y 3gopoBux Ta xBopux Co6aK.
nogHKM
^ po6oTa 6yja $ÍHaHCoBo nigTpuMaHa MÍHÍCTepCT-bom ocbíth i HayKH yKpaiHH (0118U003495).
References
Beutler, E., Duron, O., & Kelly, B.M. (1963). Improved
method for the determination of blood glutathione.
Journal of Laboratory and Clinical Medicine, 61, 882-
888. PMID:13967893. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/13967893. ^
Crnogaj, M., Cerón, J.J., Smit, I., Kis, I., Gotic, J., Brkljacic, M. et al. (2017). Relation of antioxidant status at admission and disease severity and outcome in dogs naturally infected with Babesia canis canis. BMC Vet. Res., 13(1), 114-122. doi:10.1186/s12917-017-1020-9.
Drabkin, D.L., & Austin, J.H., (1935). Spectrophotometry studies. II. Preparations from washed blood cells; nitric oxide hemoglobin and sulfhemoglobin. J. Biol. Chem., 112, 51-65. http://www.jbc.org/cgi/framedreprint/! 12/1/51.
Feng, X.J., Hu, X.Y, Zhang, S., Li, J.N., & Fan, H.G. (2015). Effects of the dexmedetomidine, midazolam, butorphanol, and atropine combination on plasma oxidative status and cardiorespiratory parameters in raccoon dogs (Nyctereutes procyonoides). Veterinarni Medicina, 60(8), 450-455. doi: 10.17221/8420-VETMED.
Gornall, A.G., Bardawill, C.J., & David, M.M (1949). Determination of serum proteins by means of the biuret reaction. Journal of Biological Chemistry, 177(2), 751766. PMID:18110453. http://www.jbc.org/content/ 177/2/751.short.
Gultekin, M., & Voyvoda, H. (2017). Evaluation of oxidative status in dogs with anemia. Med. Weter., 73(8), 496-499. doi: 10.21521/mw.5754.
Jablonska, E., Gromadzinska, J., Peplonska, B., Fendler, W., Reszka, E., Krol, M.B. et al. (2015). Lipid peroxidation and glutathione peroxidase activity relationship in breast cancer depends on functional polymorphism of GPX1. BMC Cancer., 15, 657-668. doi: 10.1186/s12885-015-1680-4.
Kendall, A., Woolcock, A., Brooks, A., & Moore, G.E. (2017). Glutathione peroxidase activity, plasma total antioxidant capacity, and urinary F2- isoprostanes as markers of oxidative stress in anemic dogs. J Vet Intern Med., 31(6), 1700-1707. doi: 10.1111/jvim.14847.
Król, M.B., Galicki, M., Gresner, P., Wieczorek, E., Jablonska, E., Reszka, E. et al. (2018). The ESR1 and GPX1 gene expression level in human malignant and non-malignant breast tissues. Acta Biochim Pol., 65(1), 51-57. doi: 10.18388/abp.2016_1425.
Kumaraguruparan, R., Balachandran, C., Manohar, B.M., & Nagini, S. (2005). Altered oxidant-antioxidant profile in canine mammary tumours. Veterinary Research Communications, 29(4), 287-296. doi: 10.1023/B:VERC.0000048499.38049.4b.
Leonel, C., Gelaleti, G.B., Jardim, B.V., Moschetta, M.G., Regiani, V.R., Oliveira, J.G. & Zuccari, D.A.P.C. (2014). Expression of glutathione, glutathione peroxidase and glutathione S-transferase pi in canine mammary tumors. BMC Veterinary Research, 10, 49-58. doi: 10.1186/1746-6148-10-49.
Lopes-Neto, B.E., Santos, G.J.L., Lima, A.L., Barbosa, M.C., Santos, T.E.J., & Uchoa, D.C. et al. (2016). Catalase and glutathione peroxidase in dogs naturally infected by Leishman iainfantum. Acta Scientiae Vet-
HayKOBHH bíchhk ^HyBME ÍMeHÍ C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 92
erinariae, 44, 1360-1365. http://www.ufrgs.br/actavet/ 44/PUB%201360.pdf.
Matés, J.M., & Sánchez-Jiménez, F.M. (2000). Role of reactive oxygen species in apoptosis: implications for cancer therapy. Int J Biochem Cell Biol., 32(2), 157170. PMID:10687951. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/10687951.
Pasquini, A., Gavazza, A., Biagi, G., & Lubas, G. (2015). Oxidative stress in lymphoma: Similarities and differences between dog and human. Comp Clin Pathol., 24, 69-73. doi: 10.1007/s00580-013-1856-8.
Pirie, A. (1965). Glutathione peroxidase in lens and a source of hydrogen peroxide in aqueous humour. Biochem J., 96(1), 244-253. PMID:14343138 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14343138.
Plavec, T., Nemec-Steve, A., Butinar, J., Tozon, N., Prezelj, M., Kandel, B. & Kessler, M. (2008). Antioxidant status in canine cancer patients. Acta Veterinaria Beograd, 58(2-3), 275-286. http://www.actaveterinaria. rs/volume/issue/8/41/331.
Ramírez-Expósito, M.J., Urbano-Polo, N., Dueñas, B., Navarro-Cecilia, J., Ramírez-Tortosa, C., Martín-Salvago, M.D., & Martínez-Martos, J.M. (2017). Redox status in the sentinel lymph node of women with breast cancer. Ups J Med Sci., 122(4), 207-216. doi: 10.1080/03009734.2017.1403522.
Sadati Zarrini, A., Moslemi, D., Parsian, H., Vessal, M., Mosapour, A., & Shirkhani Kelagari, Z. (2016). The status of antioxidants, malondialdehyde and some trace elements in serum of patients with breast cancer. Caspian J. Intern. Med., 7(1), 31-36. PMID:26958330 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26958330.
Sagols, E., & Priymenko, N. (2011). Oxidative stress in dog with heart failure: the role of dietary fatty acids and antioxidants. Vet Med Int., 2011(6), 180206-180210. doi: 10.4061/2011/180206.
Szczubial, M., Kankofer, M., Lopuszynski, W., Dabrowski, R., & Lipko, J. (2004). Oxidative stress parameters in bitches with mammary gland tumours. J
Vet Med A, 51(7-8), 336-340. doi:10.1111/j.1439-0442.2004.00647.x.
Todd, S.E., Thomas, D.G., & Hendriks, W.H. (2011). Selenium balance in the adult cat in relation to intake of dietary sodium selenite and organically bound selenium. J Anim Physiol Anim Nutr., 96(1), 148-158. doi: 10.1111/j.1439- 0396.2011.01132.x.
Tomsic, K., Nemec, S.A., Nemec, A., Domanjko, P.A.,Vovk, T., & Seliskar, A. (2018). Influence of sevoflurane or propofolanaesthesia on oxidative stress parameters in dogs with early-stage myxomatous mitral valve degeneration. A preliminary study. Acta-Veterinaria-Beograd, 68(1), 32-42. doi: 10.2478/acve-2018-0003.
Vajdovich, P., Kriska, T., Mezes, M., Szabo, P.R., Balogh, N., Banfi, A. et al. (2005). Redox status of dogs with non-hodgkinlymphomas. An ESR study. Cancer Lett., 224(2), 339-346. doi: 10.1016/j.canlet.2004.11.037.
Van Zelst, M., Hesta, M., Gray, K., Staunton, R., Du Laing, G., & Janssens, G.P. (2016). Biomarkers of selenium status in dogs. BMC Veterinary Research, 12, 15-26. doi: 10.1186/s12917-016-0639-2.
Verk, B., Nemec Svete, A., Salobir, J., Rezar, V., Domanjko Petric, A. (2017). Markers of oxidative stress in dogs with heart failure. Journal of Veterinary Diagnostic Investigation, 29(5), 636-644. doi: 10.1177/1040638717711995.
Wang, C., Yu, J., Wang, H., Zhang, J., & Wu, N. (2014). Lipid peroxidation and altered anti-oxidant status in breast adenocarcinoma patients. Drug Res (Stuttg), 64(12), 690-692. doi: 10.1055/s-0034-1372580.
Winter, J.L., Barber, L.G., Freeman, L., Griessmayr, P.C., Milbury, P.E., & Blumberg, J.B. (2009). Antioxidant status and biomarkers of oxidative stress in dogs with lymphoma. J Vet Intern Med, 23(2), 311-316. doi: 10.1111/j.1939-1676.2009.0273.x.
