CC BY
13
УДК 339.9
ОЯСГО: https://orcid.org/0000-0002-6501-3561
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я М1ЖНАРОДНОГО 1НФОРМАЦ1ЙНО-1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО Б1ЗНЕСУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА М1ЖНАРОДН1 В1ДНОСИНИ ТА СВ1ТОВУ ПОЛ1ТИКУ
У сmаmmi розглядаються теоретичш й органгзацшно-практичш аспекти глобалiзацii мiжнародного iнформацiйного бизнесу.
Доведено, що нит особливу актуальтсть набула проблема глобалгзаци мiжнародного iнформацiйного бизнесу, яка зумовлена швидкоплинними змтами у сферi високих технологш.
Аргументовано, що у контекстi глобалгзаци мiжнародного iнформацiйного бiзнесу посилилась нерiвнiсть економiчного розвитку, яка загострила мiжнародну конкуренцю та перерозподш сфер полiтичного i економiчного впливу на свiтових ринках. Важливим аргументом проявiв процесiв економiчноi глобалгзаци е зростання ролi iнтелектуальних ресурав, переорieнтацiя свiтових ринюв, органгза^я свiтового ринку iнформацiйних технологш.
Встановлено, що за сучасних умов глобальний обмiн iнформацiйними продуктами i послугами впливае на свiтовий попит, координуе Их виробництво, стимулюе iнвестицii в тформацшно-комунтацтну iндустрiю, створюють новi потужностi для спiвробiтництва в ргзних сферах, запроваджуються новi технологи, iнтелектуальнi, високотехнологтт, як визначають потен^ал економiки майбутнього. За експертними прогнозами, мiжнародна конкуренцiя буде змтюватися з огляду на асиметрiю зростання доходiв в ргзних секторах свiтовоi економiки, в ргзних кратах, особливо в секторi високих технологш тформацшно-комункацшних, енергогенеруючих, ттегрованих, бiотехнологiй. Бшьшкть розвинутих крат i провiдних корпорацш на свiтовому ринку прагнуть захистити власнi комерцшш iнтереси, збшьшити вплив на свiтову економiчну кон 'юнктуру, що, одного боку, передбачае необхiднiсть коопераци у сферi свiтовоi полiтики, економiки з та бизнесу, а з iншого -врахування iнтересiв менш розвинутих крат для подолання нерiвностi розвитку окремих крат, осюльки така асиметрiя взаемно впливае i на економiчнi можливостi провiдних економiк свiту.
Ключовi слова: глобалiзацiя, тформацшний бизнес, мiжнароднi вiдносини, iнтелектуальнi ресурси.
В статье рассматриваются теоретические и организационно-практические аспекты глобализации международного информационного бизнеса.
Доказано, что в настоящее время особую актуальность приобрела проблема глобализации международного информационного бизнеса, которая обусловлена мимолетными изменениями в сфере высоких технологий.
Аргументировано, что в контексте глобализации международного информационного бизнеса усилилось неравенство экономического развития, обострилась международная конкуренция и перераспределение сфер политического и экономического влияния на мировых рынках. Важным аргументом проявлений процессов экономической глобализации является возрастание роли интеллектуальных ресурсов, переориентация мировых рынков, организация мирового рынка информационных технологий.
Установлено, что в современных условиях глобальный обмен информационными продуктами и услугами влияет на мировой спрос, координирует их производство, стимулирует инвестиции в информационно-коммуникационную индустрию, создают новые мощности для сотрудничества в различных сферах, вводятся новые технологии, интеллектуальные, высокотехнологичные, которые определяют потенциал экономики будущего. По экспертным прогнозам, международная конкуренция будет меняться с учетом асимметрии роста доходов в различных секторах мирового экономики, в разных странах, особенно в секторе высоких технологий информационно-коммуникационных,
ОШСГО: https://orcid.org/0000-0002-6501-3561
ГЛОБАЛИЗАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНОГО ИНФОРМАЦИОННО ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО БИЗНЕСА И ЕГО ВЛИЯНИЕ НА МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОТНОШЕНИЯ И МИРОВУЮ ПОЛИТИКУ
энергогенерирующих, интегрированных, биотехнологий. Большинство развитых стран и ведущих корпораций на мировом рынке стремятся защитить собственные коммерческие интересы, увеличить влияние на мировую экономическую конъюнктуру, что одной стороны, предполагает необходимость кооперации в сфере мировой политики, экономики с и бизнеса, а с другой - учет интересов менее развитых стран для преодоления неравенства развития отдельных стран, поскольку такая асимметрия взаимно влияет и на экономические возможности ведущих экономик мира.
Ключевые слова: глобализация, информационий бизнес, международные отношения интеллектуальныех ресурсы.
O.G. MOROZOVA
Kherson State Agrarian University
ORCID: https://orcid.org/0000-002-6501-3561
GLOBALIZATION OF INTERNATIONAL INFORMATION AND INTELLECTUAL BUSINESS AND ITS INFLUENCE ON INTERNATIONAL RELATIONS AND WORLD POLICY
The article considers theoretical and organizational-practical aspects of globalization of international information business.
It is proved that the problem of globalization of the international information business, which is caused by rapid changes in the field of high technologies, has become especially relevant today.
It is argued that in the context of globalization of international information business, inequality of economic development has intensified, which has exacerbated international competition and redistribution of spheres of political and economic influence in world markets. An important argument for the manifestations of economic globalization is the growing role of intellectual resources, the reorientation of world markets, the organization of the world market of information technology.
It is established that under modern conditions the global exchange of information products and services affects world demand, coordinates their production, stimulates investment in the information and communication industry, creates new capacity for cooperation in various fields, introduces new technologies, intelligent, high-tech, which determine economic potential. of the future. According to expert forecasts, international competition will change due to the asymmetry of income growth in different sectors of the world economy, in different countries, especially in the sector of high technology information and communication, energy generating, integrated, biotechnology. Most developed countries and leading corporations in the world market seek to protect their commercial interests, increase their influence on the world economic situation, which, on the one hand, implies the need for cooperation in world politics, economics and business, and, on the other - less developed countries to overcome the inequality of development of individual countries, as such asymmetry mutually affects the economic opportunities of the world's leading economies.
Keywords: globalization, information business, international relations of intellectual resources.
Постановка проблеми
Глобалiзацiя мiжнародного шформацшно-штелектуального 6i3Hecy, зумовлена швидкоплинними змшами у сферi високих технологш, посилила нерiвнiсть економiчного розвитку, загострила м1жнародну конкуренцш та перерозподш сфер полгшчного i економiчного впливу на свггових ринках. На глобальному рiвнi стикаються штереси i прюритети могутшх транснацюнальних корпорацш, учаснишв головних виробничих галузей мiжнародного господарства. Проявами процеав економГчно! глобалГзацп е зростання ролi штелектуальних ресурав, переорiентацiя свггових риншв, оргашзащя свггового ринку шформацшних технологш. Глобальний обмш шформацшними та штелектуальними продуктами i послугами впливае на свгговий попит, координуе !х виробництво, стимулюе швестицп в шформацшно-комyнiкацiйнy iндyстрiю, створюють новi потyжностi для сшвробиництва в рiзних сферах, запроваджуються новi технологи, iнтелектyальнi, високотехнологiчнi, як1 визначають потенцiал економiки майбутнього. За експертними прогнозами, м1жнародна конкyренцiя буде змiнюватися з огляду на асиметрiю зростання доходiв в рiзних секторах свггового економiки, в рiзних кра!нах, особливо в секторi високих технологiй шформацшно-комушкацшних, енергогенеруючих, iнтегрованих, бiотехнологiй. БГльшГсть розвинутих кра!н i провГдних корпорацiй на свгговому ринку прагнуть захистити власш комерцiйнi iнтереси, з6Гльшити вплив на свггову економiчнy кон'юнктуру, що, одного боку, передбачае необхадшсть кооперацп у сферi свГтово! полГтики, економiки з та 6Гзшсу, а з шшого -врахування iнтересiв менш розвинутих кра1н для подолання нерiвностi розвитку окремих краш, оск1льки така асиметрiя взаемно впливае i на економiчнi можливостГ провГдних економiк свГту. МГжшродний iнформацiйний бГзнес охоплюе усГ сфери виробництва та торгГвлГ продуктами та послугами у галузях промислово! Гндустрп, телекомунГкацП, електронно! комерцП та 1нтернет, Гнтелектуально! власностГ, мас-
медiа, реклами та рекламного сервку, баншвсько! та фшансово! сфери, страхування тощо, це дае пiдстави розглядати ]шжнародний iнформацiйний бiзнес як принципово нову глобальну економiчну систему, в основi яко! iнтелектуальнi ресурси та високотехнолопчш виробництва продуктiв i послуг поширюються на глобальних ринках. Розвиток шформацшного бiзнесу у свiтi, динамiка розширення i рiзноманiтнiсть послуг ( послуги мобшьно1 комерцп та Internet, прикладного програмного забезпечення, iнформацiйного менеджменту, тощо) зумовлюють стимулювання мГжшродно! конкуренцп.
Анaлiз останшх дослiджень i публiкацiй Важливу роль у дослiдженнi проблем глобалiзацii мiжнародного iнформацiйного бiзнесу вiдiграли пращ вщомих вiтчизняних i зарубiжних учених-економюпв: Л. В. Губерський, £. А.Макаренко, М. А. Ожеван, М. М. Рижков, Н. С. Степанюк, Н. Г. Шшль та iн. У працях цих та iнших науковщв достатньо глибоко дослiджено закономiрностi глобалiзацii м1жнародного бiзнесу, швидк1 змiни у сферi високих технологiй, що зумовлюють загострення мГжшродно! конкуренцп та перерозподш сфер полiтичного i економiчного впливу на свггових iнформацiйних ринках. Водночас, зважаючи на стрiмкий розвиток науки, виникають новi аспекти даного питання, як1 потребують подальших наукових пошушв.
Формулювання мети дослiдження Мета дослщження полягае в науковому обrрунтуваннi питань впливу змш у сферi високих технологш, мiжнародного iнформацiйного бiзнесу, посилеш нерiвностi економiчного розвитку, що загострюють мiжнародну конкуренцiю та перерозподiл сфер полггичного i економiчного впливу на глобальному рiвнi, де стикаються штереси i прiоритети могутнiх транснацiональних корпорацш, учаснишв головних виробничих iнформацiйних галузей мiжнародного господарства.
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження Тенденцп мiжнародного iнформацiйного бiзнесу знаходять реалiзацiю на рiзних рiвнях, виявляють особливостi економiчного розвитку та проблеми включения окремих регiонiв i кра1н в процеси мГжшродно! штеграцп. Ринки iнформацiйного бiзнесу iерархiчно становлять: свгговий ринок iнформацiйних продуктiв i послуг, регiональнi ринки (европейський, швшчноамериканський, ринок кра1н Центрально1 i Латинсько1 Америки, азiйсько-тихоокеанський, панафриканський, близькосхiдний, захвдноазшський, ринок СНД), нацiональнi iнформацiйнi ринки. Глобальний ринок шформацшних продуктiв i послуг характеризуеться значною нерiвномiрнiстю щодо представлення регiонiв i кра1н: за останшми даними Е1ТО (£вропейсько1 обсерваторп iнформацiйних технологiй), США займають 36% свггового iнформацiйного ринку, Свропа - 30% (на Схвдну Свропу припадае менше 1%), Японiя -11%, решта кра1н - 23%[1]. Ринок шформацшних продукпв i послуг складають сектори: медiа (TV та радiо, аудiовiзуальнi продукти, рекламний сервiс, електронне видавництво, розважальнi продукти i послуги , мультимедшш продукти); телекомушкацп (супутниковий, космiчний, бездротовий, мобiльний, оптично-волоконний, кабельний, електронний, 1нтернет - телефонiя, навтащя (GPS), супутникова фотозйомка); 1Т (швидшсний доступ, е-комерцiя, е-мобiльна комерцiя, е-освгга,, е-телеконференцiя, е-медицина, е-зайнятiсть, е^блютеки, е-переклад,); iнтелектуальна власнiсть (програмне забезпечення, чшшг-технологп, смарт-картки, патентування, лщензування, авторське право i сумiжнi права, ноу-хау, кшопродукти, бренди, торгiвельнi марки); приладобудування (виробництво технологiчних пристро1в, цифрових модулiв, систем штучного iнтелекту, мжросхем, систем автоматизованого управлiння для промислово1 Гндустрп, комп'ютерно1 технiки, телекомунiкацiйного устаткування); комунiкативнi технологи (iмiджевий, державний, корпоративний, iндивiдуальний, полiтичний, бiзнесовий, кризовий, Internet-PR, брендшг, лобiювання, GR, IR, PA, полггична, дiлова, фiнансова аналiтика, довщковий бiзнес, автодовiдники, тематичнi довiдники, жовп сторiнки, тощо).
Узагальнено, що оборот свггового ринку власне медiа у 2018 рощ, за дослщженнями Gartner, складае 465.724 млрд. дол., реклами - 471 млрд. дол., сощальних медiа- 10.3 млрд. дол. i мае тенденцiю не тiльки повернення до кризового стану, а й до подальшого зростання, в сегменп сощальних медiа прогнозуеться зростання ринку у 2020 рощ до 14.9 млрд., а у 2021 рощ - до 29.1 млрд.; у сегменп реклами прогнозуеться зростання у 2020 рощ до 499.177 млрд., а у 2021 рощ - до 526.977 млрд. дол. Свгговий ринок медiа, вважають експерти, ввдновлюеться, хоча штенсившсть зростання уповшьнюеться через економiчнi коливання, природш катаклiзми i полГтичнГ кризи, але дистанцiйнi методи ведення 6Гзшсу, надання послуг, а також споживання товарiв та послуг населенням збiльшуеться в умовах сьогодення. ВидГляються мегакорпорацП свГтового медiаринку AOL Time Warner, Wolt Disney, Viacom, News Corporation, Bertelsmann тощо, транснащональт медiахолдинги, чия дГяльнГсть охоплюе спектр засобiв масово1 iнформацii. Холдинги займають провадш позицП в свГтГ у сферi медiа та розважальнiй Гндустрп (видавничi фГрми, музичнГ компанП, компанп з поширення книг та аудiовiзуальноi i музично! продукцП, теле- i радiостанцii та виробництво телевiзiйних програм, сервiснi медiа компанП, а також компанп з виробництва мультимедшних продукпв i дГлово! iнформацii).
Уточнено, що основш компанП: Bertelsmann е книжкове видавництво Random House; музична компашя BMG, одна з найбiльших сервюних медiа компанiй Arvato; видавець перюдики компанiя Gruner und Jahr, що займае провщш позицП в журнальному 6ГзшсГ; компанiя з теле- i радiомовлення RTL Group,
компашя з поширення дшово! шформацп Bertelsmann Springer. КлГентами книжкового й музичного клубу Bertelsmann е сорок один мшьйон користувачГв. Bertelsmann займае провГдн позицп в 1нтернет-бГзнесГ та е другою у свт компашею у секторГ електронно! комерцп. Bertelsmann AG мае сво! вГддГлення в 63 кра!нах свГту. СлГд зауважити, що Bertelsmann AG залишаеться единою Гз шести провГдних медГа компанш свГту, що е приватною й оргашзована як закрите акцГонерне товариство. News Corporation вважаеться одшею з трьох мультимедГа-ГмперГй свГту: до корпорацп входять американська телевГзГйна мережа Tht U.S. Fox broadcasting network, 22 телевГзшш станцп, як1 покривають понад 40% споживачив телевГзГйних послуг США, канал новин Fox News Chanel, супутникова система British Sky Broadcasting, кшостудГя Twentin Centuri Fox, близько 132 газет, включаючи New York Post,The Times, The Sunday Times, The News of the World, News Limited Newspapers, The San, електронна верая газети «Жемшь Жибао», газета «ОстрелГан», 25 журналГв, медГа компанГя «АсахГ медГабродкастшг», книжкове видавництво «HarperCollins Pablishers», телекомпанп у США, Швденнш АмерицГ, Ази, £врош, АТР тощо. 1нформацГйнГ продукти i послуги корпорацп згрупованГ за такими сегментами ринку: телебачення, радГо, преса, книговидавництво, фГльми i телепрограми, е-медГа, та ш. Активи компанп складають 40 млрд. дол. США, а щорГчне зростання прибутшв складае 15%, зокрема за рахунок виробництва i поширення фшьмГв та програмно! продукцп.
Важливим аргументом, е те що швидкий розвиток ГнформацГйних технологГй викликали глибош змГни в структурГ свггово! медГа Гндустрп. Уряди кра!н сприяють концентрацп медГа компанГй, запроваджуючи гнучк1 норми щодо власностГ у сферГ засобГв масово! шформацп, а медГа компани, сполучаючи стратегГю злиття й поглинання зГ стратегГею штернацюналГзацп й диверсифшацп, входять у сумГжнГ ГнформацГйнГ ринки. Телекомушкацп' е найбГльш перспективним елементом свггового ринку 1КТ. Мереж1 мобшьного, бездротового, кабельного, фГксованого, Internet- зв'язку, охоплюють майже 90% населення свГту. Впровадження нових технологГй i продукпв впливае на збГльшення обсягГв та шдвищення якостГ сервГсу телекомушкацп, а потенщал розвитку мереж нового поколшня включае злиття стГльникового зв'язку з мобГльним Internet з широкосмуговим сервГсом, мобГльний broad-доступ, високошвидк1сну передачу шформацп, глобальний роумГнг, то Гн.)[2].
НовГ послуги зв'язку надають практично необмежеш можливостГ доступу до ГнформацГйних ресурав глобального значення, в тому числГ i через Internet. У 2019 рощ, за даними Infonetieks Research, обсяг свггового телекомунГкацГйного ринку перевищить 1.86 трлн. Дол. США, а до 2021 року очжуеться зростання ринку до 2.4 трлн. Перше мГсце у сферГ телекомушкацп на свгговому ринку займае США (35%), Европа (30%), Япошя(14%), Китай та шшГ кра!ни (21%), а лщерами е корпорацп British Telecom, France Telecom, Deutsche Telekom, AT&T, NASDAQ SATS, Hughes Network System, Telmex+Telcel, China Mobila, Telia Sonera, Level 3 Communications, Capital City Service. Корпорацп надають корпоративним замовникам, приватним особам та шшим операторам послуги телефонного зв'язку, бездротового зв'язку, швидшсного 1нтернет- доступу, бГзнес-пейджингового зв'язку, передачГ мультимедшно! шформацп, передачГ даних, послуги цифрового та кабельного телебачення, послуги електронно! пошти та програмного забезпечення для зв'язку; телефони та офГсне обладнання; Call packages, диверсифжоваш за щною i набором послуг пакети користування телефонним зв'язком; сотовГ мереж! для невеликих компанГй; мережевГ технологи для бГзнесу(грГд-технологп), аутсорсГнг обробки та аналГзу шформацп. Для великих фГрм пропонуеться забезпечення та обладнання для аудю- та вГдео конференцГй; забезпечення локального зв'язку компани та зв'язку з клГентами; засоби шформацшно! безпеки, веб-хостГнг; послуги зГ створення та обслуговування мережево! Гнфраструктури, системи телефони. Телекомушкацшш компанп, забезпечуючи широкий спектр телекомушкацшних послуг, Гнвестують науково-техшчш дослГдження, розробки принципово нових мереж зв'язку глобального значення, що забезпечуе !м провГдну роль у встановлеш стандартГв телекомушкацп для свГтового ринку телеоператорГв. Зростання свГтового ринку телекомушкацшних продукпв та послуг у 2019 рощ та на перспективу до 2021 року сввдчить, що проввдш ТНК займають найбГльший сегмент ринку i складають вГдповГдно 54,2% та очГкуеться зростання до 82%.[3]
Свгговий ринок шформацп демонструе мГжнародну конкуренцш потужних телекомунГкацГйних Корпорацп, як1, мають в розпорядженнГ достатню к1льк1сть ресурав, тдтримують та розвивають складнГ свгговГ мереж1 комунГкацГй. ТНК прагнуть розробки ново! регуляторно! полГтики для телекомушкацп, прагнуть знизити розцГнки на зв'язок i одночасне впроваджують нов! послуги i технологи. ТелекомунГкацГйнГ групи, пристосовуючись до сучасних умов, укладають мГжнародш угоди про спГвпрацю, що дозволяе продавати послуги в свГтовому масштаб!. Структуру свГтового ринку ЖТ за 2019 рж складають сектори: 1Т-сервГсу, комп'ютерного обладнання; обладнання для мереж передач! даних; комушкацшного обладнання кшцевого користувача; офГсного обладнання. Обсяг ринку становить 846 млрд. дол., що на 6.6% бшьше, шж у 2018 рощ, зокрема найбшьше зростання прогнозуеться в сегмент! обчислювальних та апаратних засобГв на 11, 7%.
ПерехГд фГрм на «хмарну» модель обчислень i розвиток сервГсГв сприяе зростанню ринку 1КТ. За шдрахунками IDC i Gartner, у 2018 рощ ринок «хмарних» обчислень склав 21,5 млрд. дол., а на
перспективу 2020 piK Gartner прогнозуе зростання до 54 млрд. дол., IDC — 44 млди. У перспективГ 2021 року Gartner прогнозуе зростання ринку «хмарних» технологш до 150 млрд. дол, IDC - до 73 млрд., проте уа cbîtobî агентства впевнеш у рост попиту на «хмарт» технологи. За думкою експерпв та фахiвцiв протягом чотирьох-п'яти рошв бiльше 60% свiтовоï шформацп виявиться не на персональних комп'ютерах у коpистувачiв, а в цифрових «хмарах» — на вилучених серверах сеpвiс-пpовайдеpiв, а iнвестицiï в «хмарш» технологiï складуть майже 50% катталовкладень у весь ринок 1КТ. Сегмент iнфоpмацiйноï безпеки у 2019 рощ становить у грошовому обчисленш 36 млрд. дол., а 2021 року очкуеться зростання сегменту до 49 млрд., зокрема тд сегмент 1Т-менеджменту сягне 15 млрд., консалтингу 12,5 млрд., розробок та штеграцп - 14,4 млрд. КомпанГям, як обшмають 45% ринку 1КТ, експерти вважають Symantec (18,9% ринку iнфоpмацiйноï безпеки), McAfee ( 10,4%), Trend Micro (6%), IBM (4,9%), EMC (4,1). За прогнозами, ринок сервГсу програмного забезпечення захисту даних буде постшно зростати, а продукти для контролю доступу, яш у 2019 рощ складають 8% ринку, у 2020 рощ принесуть понад 12 млрд. дол. Основними ж трендами 2019 року i на перспективу аналггики IT Business week визнають шновацшш технолопчш розробки, як виявлять себе на повну потужнiсть з 2018 року. [4]. Свгговий ринок приладобудування для 1КТ включае в себе виробництво мiкpопpоцесоpiв i мiкpосхем, виробництво готових цифрових модулГв i мереж, виробництво систем штучного штелекту для рГзних галузей свГтового господарства, виробництво piзноманiтних 1Т-пристро1'в, а також пристро1'в для зв'язку, установки для пеpедачi даних, та Гн. Загальний обсяг ринку, за даними експерпв, складае понад 980 трлн. дол., США займають 34% свГтового ринку, £вропа 40%, Япошя-14%, всГ ГншГ краши - 15%. За прогнозами Gartner, сукупний дохГд 1Т-Гндустрп 2019 рощ становитиме 3,5 трлн. дол.[5]
Основними причинами зростання ринку стали, на думку фахГвщв, високий споживчий попит, зростання сегменпв стратегГчних технологГй - ноутбушв, смартфонГв, аксесуарГв, материнських плат, платформ NFC (Near Field Communications) i зниження цГн на цифровГ системи. ГоловнГ компанп 1Т Nokia, HP, IBM, Motorola, Siemens, Asus, Fujitsu, Dell, Sony Ericsson, Philips, Bosh, Toshiba, техшчне лщерство яких спонукае здГйснювати глобальнГ ГнГцГативи з розвитку новитах технологГй, як Bluetooth, IPv6, WAP (Wireless Application Protocol), UMTS (Universal Mobile Telecommunications System), у тому числГ в рамках таких видучих консорщумГв, як 3G^ 4GPP (3rd-4rd Generation Partnership Project), WAP Forum, спрямоваш на розробку i вдосконалення вГдкритих стандартГв, що визначатимуть майбутне глобальних телекомунГкацГй.
Корпоращя Siemens пропонуе HiPath вГд Siemens новГ послуги, програми й апаратне забезпечення для безпечного й економГчного комушкацшного оточення в компанГях; комп'ютери i механГзми, готовГ до мобшьно1' комушкацп «машина-машинам» завдяки новГтнГм технологГям «бездротовГ модулГ», модулГ i термшали, загальну комплексну ГнтеграцГю, консалтинг, а також ушверсальш рГшення «машина-машина»; телекомушкацшш пристро1' для будинкГв й офгав: бездротовГ телефони, ISDN телефони, швидшсний 1нтернет, прикладнГ програми для приватних розваг (home entertainment), аксесуари; мобшьш телефони компанп Ben Mobile, ва аксесуари, вГдновлення програмного забезпечення, додатковГ програми. ДосвГд i збалансований портфель комушкацшних рГшень фГрми Siemens надае унГкальну позицГю на висококонкурентному ринку вона мае бшьше вилику кшькють клГентГв у 80 крашах свиу, а 70% всесвГтньо вГдомих компанш користуються ïï рГшеннями (BMW, Daimler Chrysler, Deutsche Bank, Ford, IBM, Kodak, SAP, BP i Volvo, а також значна юльшсть компанш малого i середнього бГзнесу.) Продукти компанп Siemens вГдповГдають будь-яким потребам бГзнесу або сфери економГки i осшльки кожен сегмент споживае сво1' особливГ продукти, компанГя Siemens вводить ноу-хау в шформацшш i комушкацшш технологи залежно вГд потреб окремо узятого ктента. [6]
СвГтовий ринок комушкативних продуктГв та технологГй дшово1' аналГтики пропонуе такГ послуги, як кризовий, полггачний, урядовий, комерцГйний, корпоративний, фшансовий, промисловий, Internet-PR, технологи брендшгу, ГнвестицГйного ГмГджування (IR), лобГювання та GR, дшово1' та фшансово1' аналГтики, репутацшного та антикризового менеджменту, кредитно-довГдкового бГзнесу тощо. На свГтовому ринку комушкативних технологГй частка США складае 29%, Свропи - 32%, Японп -15%, решти свиу - 24%. Розвитку ринку комушкативних технологГй та його стратепя враховуе сприятливу ринкову кон'юнктуру, тенденцп дГяльностГ провГдних компанГй, зокрема, Barson Marsteller, Weber Shandwick, Edelmarm PR World Wide, Hill&Knowlton, Grey Global Group, Ogilvy Public Relfnions Worldwide, Fleishman-Hillard, Financial Dynamics, The Brunswick Group, ствпраця яких забезпечуе високГ прибутки на ринку шформацшних технологГй, створення новгтшх форм i структур, здатних конкурувати на свггових ринках . Прибутковим бГзнесом на ринку комунГкативних технологГй вважаеться GR та ефективний спрямований вплив на прийняття рГшень владними структурами в Гнтересах виробничих, комерцшних, фГнансових груп та неурядових оргашзацш. Проекти комушкацп GR та лобГювання виявляють свою конкурентоспроможнГсть на вах рГвнях (глобальному, регГональному i нащональному). [7] НовГтня практика послуг лобГювання охоплюе: лобкомушкацп та безпосередню участь у парламентських засГданнях, офГцГйнГ та неофщшш комушкацп з урядовими структурами; колегГях вГдповГдних до ГнтересГв урядових та спецГалГзованих вГдомств; консалтинг при шдготовщ
законопроекпв; iмiджування представництв уряду та бГзнесових структур на мiжнародних форумах; вплив на прийняття рiшень через громадсьш опитування i засоби масово! комушкацп; органiзацiю та монiторинг бiзнесових пропозицш; фiнансування виборчих кампанiй.
Висновки
У статп доведена важливiсть аналiтики подш та тенденцiй змiн на свгговому ринку високих технологiй,мiжнародного iнформацiйного бГзнесу. Виявлено, що на глобальному рГвш стикаються iнтереси i прiоритети могутшх транснацiональних корпорацiй, учасник1в головних виробничих iнформацiйних галузей мiжнародного господарства.
Наведена грунтовна характеристика комунiкативно-iнформацiйних технологи, що мають стабiльний попит i високий комерцiйний рейтинг серед провГдних комерцшних та фiнансових структур. До комушкативно-шформацшних послуг звертаються вщомГ корпорацп (Microsoft, Sun Microsystems, Vodavon, LG, Samsung тощо), державш та невелик! фГрми, як1 потребують послуг системно! аналггаки, штерпретацш та прогнозування в галузях високих техногологш. стрГмко зростае попит на PR-послуги у комерцшнш та фшансовш сфер! мГжнародно! сшвпращ, яке здшснюеться за допомогою наукових сощолопчних дослщжень, розробки програмних стратегш.
Новиш технологУ модифжують методи фшансового бГзнесу, сприяють його вадкритосп для суспшьства, уможливлюють оперативне шформування на свгговому рГвш i використання ГнформацГйних розробок та послуг для ефективних фшансових операцш. Основне мГсце на свгговому ринку фшансово! аналггаки ввдграе ТК Reuters, 93% дГяльносп яко! припадае на постачання фшансово! шформацп та продаж ГнформацГйних продукпв i послуг. ÏÏ дГяльтсть поширюеться на 98 кра!н свГту за такими напрямами, як сбГр та надання бГзнес-шформацп для глобальних i локальних мереж, забезпечення потреб мережевих фшансових риншв, тдготовка спещалГзовано! фшансово! шформацп для професшних аналггашв поза фшансовими ринками, поширення дшово! шформацп через засоби комушкацп.
Список використано'1 лiтератури
1. Дшова актившсть шдприемщв у малому бГзнеа Хмельницько! обласп / Н. С. Степанюк // ВГсн. Технол. ун-ту Подшля. Екон. науки. - Хмельницький, 2000. - N 3, ч. 1 (спец. вип.). - С. 71-73.
2. Актуальш проблеми м1жнародних вщносин. Вип. 6, ч. 1 / ред.: Л. В. Губерський; Ки!в. ун-т Гм. Т.Шевченка. 1н-т мГжнар. вщносин. - К., 1998. - 172 с.
3. £вропейсьш комушкацп: полггачш, економГчш, правовГ, безпековГ, дипломатичш, суспшьш та культурш аспекти : моногр. / £. А.Макаренко, М. А. Ожеван, М. М. Рижков. - К. : Центр вш. преси, 2007. - 535 c. - (1нформ. сусп-во, полггака, право).
4. МГжнародний бГзнес в контекст! нащональних вимГрГв [Електронний ресурс] / Н. Г. Шюль // ЕкономГчний форум. - 2014. - № 2. - С. 35-39. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecfor_2014_2_8 (дата звернення: 25.06.2020).
5. МГжнародний шформацшний бГзнес: структура, Герарх1я ринк1в, класифжащя продукпв i послуг [Електронний ресурс] / £. Макаренко //Актуальш проблеми мГжнародних вщносин. - 2012. - Вип. 105(2). - С. 88-96. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmv_2012_105(2)__ (дата звернення: 25.06.2020).
6. Використання шформацшно-комушкацшних технологГй в управлшш бГзнесом у нових економГчних реалГях (м1жнароднийаспект) [Електронний ресурс] / А. М. Готун // НауковГ пращ МАУП. - 2015. - Вип. 45. - С. 109-112. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npmaup_2015_45_22 (дата звернення: 25.06.2020).
7. МГжнародний бГзнес в умовах глобалГзацп: теоретичний аспект [Електронний ресурс] / К. О. Макарчук // ВГсник Харк1вського нащонального ушверситету Гмеш В. Н. Каразша. Сер. : МГжнародш вщносини. Економжа. Кра!нознавство. Туризм. - 2013. - № 1086, вип. 2. - С. 28-31. -URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhMv 2013 1086 2 6 (дата звернення: 25.06.2020).
References:
1. Stepaniuk N.S. (2000) Dilova aktyvnist pidpryyemtsiv u malomu biznesi Khmelnytskoyi oblasti Business activity of entrepreneurs in small business of Khmelnytsky region [Business activity of entrepreneurs in small business of Khmelnytsky region] Visn. Technol. University of Podillya. Econom science. Khmelnytsky, vol. 3, no. 1, pp. 71-73.
2. Gubersky L.V.(1998) Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn. [Current issues of international relations]. Kiev. Univ. T.Shevchenka. Inst. Of International relations. vol. 6, no. 1, p. 172.
3. Makarenko E.A., Ozhevan M.A., Ryzhkov M.M. (2007) Yevropeyski komunikatsiyi: politychni, ekonomichni, pravovi, bezpekovi, dyplomatychni, suspilni ta kulturni aspekty : monohrafia [European communications: political, economic, legal, security, diplomatic, social and cultural aspects]: monograph. /. fâev: Centre Press. (in Ukraine)
4. Shkil N.G. (2014) Mizhnarodnyy biznes v konteksti natsionalnykh vymiriv [International business in the context of national dimensions] Economic Forum. vol. 2, pp. 35-39. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecfor 2014 2 8 (accessed 25 Juny 2020)
5. Makarenko E. (2012) Mizhnarodnyy informatsiynyy biznes: struktura, iyerarkhiya rynkiv, klasyfikatsiya produktiv i posluh [International information business: structure, hierarchy of markets, classification of products and services] / // Actual problems of international relations. (electronic journal). vol. 105, no. 2 pp. 88-96. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmv 2012 105(2) (accessed 25 Juny 2020)
6. Gotun A.M. (2015) Vykorystannya informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy v upravlinni biznesom u novykh ekonomichnykh realiyakh (mizhnarodnyyaspekt) [The use of information and communication technologies in business management in new economic realities (international aspect)] / // Scientific works of IAPM (electronic journal) vol. 45, pp. 109-112. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npmaup 2015 45 22 (accessed 25 Juny 2020)
7. Makarchuk K.O. (2013) Mizhnarodnyy biznes v umovakh hlobalizatsiyi: teoretychnyy aspekt [International business in the context of globalization: a theoretical aspect] Visnyk of Kharkiv National University named after V.N. Karazin (electronic journal) vol. 1086, no. 2, pp. 28-31. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhMv 2013 1086 2 6 (accessed 25 Juny 2020)
