CC BY
29
ИИ^ИИИИИИИ^ИИИИИИИИИ!!!
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА MORPHOFUNCTIONAL CHARACTERISTICS
МИКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА OF A MI CROCIRCULAT ORY BEDS
СУБХОНДРАЛЬНОЙ КОСТИ SUBCHONDRAL BONE AT THE INTRODUCTION ПРИ ВВЕДЕНИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАНОЙ OF CRYO-CONVERSED PLACENTA ПЛАЦЕНТЫ НА ФОНЕ АСЕПТИЧЕСКОГО ON THE BACKGROUND OF ASEPTIC
ВОСПАЛЕНИЯ СУСТАВА У КРЫС INFLAMMATION IN THE RAT
Пелипенко А.В., Шепитько В.И., Пелипенко Л.Б. Pelypenko O.V., Shepitko V.I., Pelypenko L.B.
Проведено исследование морфолого-функциональных The study of morphological and functional features
особенностей сосудистого русла субхондральных костей крыс of the vascular bed of subchondral bones of rats in the
в норме, в условиях создания стрессовой ситуации, norm, in the conditions of creating a stressful situation,
экспериментального неспецифического артрита и при experimental non-specific arthritis and the introduction of
введении криоконсервированной плаценты. Анализ вариантов cryopreserved placenta has been carried out. Analysis of
сосудистой реакции костной ткани свидетельствует об variants of vascular bone tissue reaction testifies to the
эффективности применения криоконсервированной плаценты effectiveness of the use of cryopreserved placenta in the
в профилактике и лечении неспецифических воспалительных prophylaxis and treatment of nonspecific inflammatory
процессов сустава. processes in the joint.
Ключевые слова: микроциркуляция кости, Key words: microcirculation of bone, cryopreserved
криоконсервированная плацента, асептическое воспаление. placenta, aseptic inflammation.
Стаття надшшла 7.09.18 р. Рецензент Гаврилюк А.О.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-2-68-191-195 УДК 616.314.17:611.018
1.Ю. Попович, I .О. I К-фушаико, Г.А. < рошенко, А.1. Ячмми.
У кра'пкька ме шчна оомат, ин ¡чна акаюмш, м. По.пава
Г1СТОЛОГ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДЕНТАЛБНО1 1МПЛАНТАЦ11 У ПАРОДОНТОЛОГ1ЧНИХ ПАЦ16НТ1В
e-mail: [email protected]
Пародонтолопчш пащенти е групою ризику при реабштацп зубних рядiв за допомогою методу дентально! iмплантацii. Метою роботи було встановлення структурних особливостей тканин, що оточують дентальнi iмплантати Alpha dent active на тт захворювань тканин пародонту у свиней. Проведене пстолопчне i морфометричне дослщження тканин, що оточують дентальний iмплантат, встановило, що протягом трьох мюящв навколо iмплантату формуеться комплекс тканин, як! забезпечують фiксацiю його в щелет. З первинного щiльного сполучнотканинного з'еднання, в якому формуеться густа Ытка кровоносних судин, якi забезпечують активiзацiю процесу остеогенезу, залишаеться тонкий прошарок. Ззовнi спостерiгаються новоутворенi юстюда фрагменти, якi вглиб каналу зливаються i збiльшуються в розмiрах. Таким чином, можна стверджувати, що процес формування юстки починаеться з дна каналу, поступово розповсюджуючись до поверхш.
Ключов! слова: дентальна ¡мплантащя, структуры! особливостк юсткова тканина.
Робота е фрагментом НДР «Мехашзми впливу хвороботворних факторiв на стоматологiчний статус oci6 i3 соматичною патологiею, шляхи ix корекцн та блокування», № держреестраци 0115U001138.
Захворювання тканин пародонта на сьогодшшнш день посщають значне мюце серед ус1х стоматолопчних захворювань. З кожним роком збшьшуеться !х кшькють. Найбшьшу частку серед ще! групи захворювань посщае генератзований пародонтит, основними симптомами якого е симптоматичний гшпвгг, прогресуюча резорбщя кютково! тканини, пародонтальш кишеш та патолопчна рухомють зуб1в, яка в свою чергу призводить до передчасно! втрати зуб1в [7]. За даними ВООЗ у людей молодшого вшу генерал!зований пародонтит пос!дае друге мюце п!сля ураження зуб!в кар!есом, тод! як п!сля 40 рок!в - вже перше [3]. Питання замщення дефект!в зубних ряд!в у дано! категорп пац!ент!в е актуальним, особливо при обмежених дефектах зубних ряд!в. Його вир!шення можливо шляхом виготовлення адгезивно! мостопод!бно! конструкцп, мостопод!бно! металокерам!чно! конструкц!! або встановлення дентального !мплантату. Найчаст!ше у таких випадках при генерал!зованому пародонтит! застосовують протезування за допомогою мостопод!6них конструкц!й [8]. Однак даний метод призводить до перевантаження опорних тканин у дано! категорп пац!ент!в.
На сьогодшшнш день найб!льш оптимальним способом в!дновлення обмеженого дефекту зубного ряду е метод дентально! !мплантац!!. Даний метод дозволяе рац!онально розпод!лити жувальне навантаження в зубному ряду та створити умови для досягнення довготривало! ремюп та стаб!л!зац!! в тканинах пародонта. Однак пародонтолопчш пащенти е групою ризику при реаб!л!тац!! зубних ряд!в за допомогою останнього [2].
© 1.Ю. Попович, Т.О. Петрушанко, 2019
Метою роботи було встановлення структурних особливостей тканин, що оточують дентальш iM^^m^™ Alpha dent active на rai захворювань тканин пародонту у свиней.
Материал та методи дослщження. Дослщження проведено на 10 свинях породи украшська велика бша вагою 70+4,5 кг, кастрованих самцях вiком 6±1 мiсяць, якi утримувались на звичайнш системi вирощування (дворазове стандартне харчування сухим комбiкормом з вiльним доступом до води) в 1нститут свинарства i агропромислового виробництва нацiональноí академп аграрних наук Украши. Утримання шдивщуальне. Експериментальне дослiдження проводили в декшька етапiв. На першому етапi для моделювання генералiзованого пародонтиту ми використовували розроблену нами методику. Вона включае використання руйнування зубо-ясеневого прикршлення за допомогою мiкрораспатору та введення у створену пародонтальну кишеню подрiбненого зубного каменю з подальшим закриттям його текучим композитним матерiалом. Через три тижш ми констатували розвиток генералiзованого пародонтиту у свиней.
На наступному етат ми проводили видалення зуба у свинi з одночасним замщенням дефекту зубного ряду за допомогою дентального iмплантата Alpha dent active. Через 3 мюящ тварин седували за допомогою кетамiну (5 мг / кг внутршньом'язово). Вилучеш фрагменти щелеп з iмплантами помщали у 10 % забуферений формалш на 24 години, потiм поддавали без кислотнiй декальцинаци. Через мюяць обережно викручували iмплантат, матерiал ущшьнювали в парафiн за загальноприйнятною методикою [1] i виготовляли зрiзи товщиною 5 мкм, якi забарвлювали гематоксилшом та еозином.
У всiх тварин не було клМчних ознак шфекцп або будь-яких захворювань порожнини рота. Експериментальш маншуляци проводили у вщповщност з принципами Свропейсько'1 конвенци про захист хребетних тварин (Страсбург, 1986), «Загальними принципами експеримен™ на тваринах», схваленими I Нацiональним конгресом з бюетики [6] та вимогами «Порядку проведення науковими установами дослдав, експеримен™ на тваринах» (2012).
Таблиця 1
Метричш показники тканин, що оточують дентальш iмплантати (мкм)
Товщина сполучно1 тканини Поверхнев1 юстков1 фрагменти Глибок кютков1 фрагменти
Товщина Довжина Товщина Довжина
519,35±6,17 84,86±1,78 372,42±3,99 321,15±3,91 378,63±4,01
Вивчення i фотодокументування зрiзiв проводили за допомогою мжроскопа Biorex-3 ВМ-500T з цифровою мкрофотонасадкою DCM-900 з адаптованими для даних дослщжень програмами, використовуючи збшьшення 400.
Рис. 1. Щшьна сполучна тканина та судини гемомжроциркуляторного русла. Заб. г.-е. Зб.: х 400.
За допомогою морфометричного дослщження визначали дiаметри просвтв судин -артерш, артерюл, каmлярiв, венул, вен, розмiри кюткових фрагментiв [4 ], при цьому фжсували кiлькiсть в абсолютних цифрах та визначали середш показники за допомогою програми Ехе1 [5].
Результати дослщження та 1х обговорення. Вивчення гютолопчних зрiзiв встановило, що без посередньо з iмплантатом контактував тонкий шар щшьно'1 сполучно'1 тканини середня товщина якого складала 519,35±6,17 мкм (табл. 1).
Товст колагеновi волокна формували пучки, кiлькiсть клiтинних елеменлв була невеликою (рис.1 а). При вивченш серiйних зрiзiв встановлено, що пучки колагену мали косо циркулярний хщ, формуючи спiралеподiбнi структури.
Мiгрантнi клггини сполучно1 тканини, переважно макрофаги i лiмфоцити вiзуалiзувались периваскулярно бiля судин з високою гiдравлiчною проникнiстю стшки - венул та капiлярiв (рис. 1а). Судини капшярного типу визначались в поверхневих, прилеглих до iмплантата шарах щiльноí сполучно1 тканини i утворювали петлi. Артерiоли i венули локалiзувались в глибоких шарах в безпосереднш близькостi до кiстковоí тканини (рис. 1б). Стiнка '1х мала класичну будову, в просвiтах визначались формеш елементи кровi.
Артери i вени виявлялись за шаром кiсткових балок, що формувались в щшьнш волокнистiй сполучнiй тканинi. При морфометричному дослщженш встановлено, що середнiй дiаметр артерiй дорiвнював 28,06±0,24 мкм, резистивно'1 ланки гемомiкроциркуляторного русла -15,15±0,05 мкм, обмiнноí ланки (капiлярiв) - 7,56±0,04 мкм, обмiнноí (венули) - 18,30±0,10 мкм та вен - 35,13±0,24 мкм i достовiрно вщ значень для iнтактного перiодонту не вiдрiзнялись (табл. 2).
Таблиця 2
Середш значения дiаметру просвiту судин в тканинах, що оточують дентальш
iмплантати (мкм)
Артери Артерюли Капшяри Венули Вени
28,06±0,24 15,15±0,05 7,56±0,04 18,30±0,10 35,13±0,24
При вивченнi гютолопчних зрiзiв фрагментiв щелеп свиней встановлено що за шаром щшьно'1 сполучно'1 тканини визначались новоутворенi кiстковi фрагменти, як формувались шляхом прямого остеогенезу - зовш розмiщувались остеобласти, в остеода визначались остеоцити. Форма фрагмента була видовженою. Середш розмiри складали 84,86±1,78 мкм на 372,42±3,99 мкм, що складало 1 : 4,4 (див. табл. 1).
Вони були орieнтоваш до краю каналу тд кутом 450 i черепицеподiбно накладались один на одного i були роздшеш тоненькими прошарками щiльноí сполучно'1 тканини (рис. 2 а).
Рис. 2. Клстков1 балки навколо 1мплантата. Заб. г.-е. Зб.: х 400.
В бшьш глибоких шарах навколо iMraarnara товщина прошарку щшьно! сполучно! тканини не вiдрiзнялась вiд поверхневих. Але, розмiри кiсткових фрагментiв були бшьшими, iнодi мали неправильну форму, що було обумовлене злиттям окремих юсткових фрагментiв i формуванню масива юстково! тканини навколо iмплантату (рис. 2б). При морфометричному дослiдженнi встановлено, що !х середнi розмiри складали 321,15±3,91 мкм на 378,63±4,01 мкм (див. табл. 1) i спiввiдносились 1 : 1,2, таким чином набуваючи округло! форми, що може буди пов'язано i3 злиттям юсткових фрагмешгв по бiчним поверхням.
Отже, отримаш данi щодо особливостей структурно! оргашзацп тканин, що оточують дентальний iмплантат Alpha dent active, через три мюящ пiсля його установки свщчать про формування з'еднання, яке утворено комплексом щшьно! волокнисто! добре васкулярiзовано!' тканини та юстково! тканини. При цьому визначасться динамша збiльшення об'ему новоутворено! кiстки i шдвищення мщносп фiксацi! iмплантат в щелепi. Останне шдтверджуеться отриманими ранiше даними про висою показники стабiльностi використаного виду дентального iмплантата, порiвняно з шшими [9]. Кiлькiсть ковоносних судин сприяе прискоренню процесу утворення кiстково! тканини.
Проведене гiстологiчне i морфометричне дослiдження тканин, що оточують дентальний iмплантат, встановило, що протягом трьох мiсяцiв навколо iмплантату формуеться комплекс тканин, яю забезпечують фiксацiю його в щелеш. З первинного щшьного сполучнотканинного з'еднання, в якому формуеться густа штка кровоносних судин, яю забезпечують активiзацiю процесу остеогенезу, залишаеться тонкий прошарок. Ззовнi спостерiгаються новоутвореш кiстковi фрагменти, якi вглиб каналу зливаються i збiльшуються в розмiрах. Таким чином, можна стверджувати, що процес формування кiстки починаеться з дна каналу, поступово розповсюджуючись до поверхш.
1. Bagrij MM, Dibrova VA, Popadinec' OG, Grishchuk MI. Metodiki gistologichnih doslidzhen' monografiya; za red. Bagriya MM, Dibrovi A. Vinnicya: Nova kniga, 2016: 328 s. [in Ukranian]
2. Hasiuk NV, Yeroshenko HA. Zastosuvannia morfolohichnykh metodiv doslidzhennia u diahnostytsi ta prohnozuvanni klinichnoho perebihu heneralizovanoho parodontytu. Metodychni rekomendatsii. 2015. 22. [in Ukranian]
3. Gromov OV. Sravnitel'naya harakteristika indeksov sostoyaniya parodonta v vozrastnom aspekte. Sovremennaya stomatologiya; 2012, 4:16-9. [in Ukranian]
4. Yeroshenko GA, Kostilenko YuP, Skripnikov MS, Krivega LG. Korelyacijni zv'yazki mizh morfometrichnimi pokaznikami velikih slinnih zaloz shchuriv v normi i pislya stimulyacii periferichnoi nervovoi sistemi. Svit medicini ta biologii; 2009, 3: 6470. [in Ukranian]
5. Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN. Statisticheskie metodyi v mediko-biologicheskih issledovaniyah s ispolzovaniem Exel. 2000, Kiev: Morion: 320. [in Ukranian]
6. Obschie eticheskie printsipyi eksperimentov na zhivotnyih: materialyi I Natsionalnogo kongressa po bioetike. 2001. - K.: NANU. - 16 c. [in Ukranian]
7. Popovich IYU, Petrushanko TO. Ob'ektivizaciya stanu parodonta ta stupenya ruhomosti zubiv. Visnik problem biologii i medicini; 2016, 1(127): 258-60. [in Ukranian]
8. Proc' GB. Suchasnij poglyad na problemi dental'noi implantacii u hvorih na generalizovanij parodontit. Galic'kij likars'kij visnik; 2013, 3(20): 74-6. [in Ukranian]
9. Popovych IYu, Petrushanko TO, Yeroshenko GA, Steblovskiy DV. Comparative analysis of dental implants stability. Svit medicini ta biologii. 2018; 4(66): 191-4.
Рефераiи
ГИСТОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ.........
ДЕНТАЛЬНОЙ ИМПЛАНТАЦИИ У ПАРОДОНТОЛОГИЧЕСКИХ ПАЦИЕНТОВ Попович И.Ю., Петрушанко Т.А., Ерошенко Г.А., Ячминь А.И. Пародонтологические пациенты являются группой риска при реабилитации зубных рядов с помощью метода дентальной имплантации. Целью работы было установление структурных особенностей тканей, окружающих дентальные имплантаты Alpha dent active на фоне заболеваний тканей пародонта у свиней. Проведенное гистологическое и морфометрическое исследования тканей, окружающих дентальный имплантат, установило, что в течение трех месяцев вокруг имплантата формируется комплекс тканей, которые обеспечивают фиксацию его в челюсти. Из первоначального плотного соединительнотканного соединения, в котором формируется густая сеть кровеносных
HISTOLOGICAL JUSTIFICATION FOR DENTAL IMPLANTATION IN PERIODONTAL PATIENTS Popovich I.Yu., Petrushanko T.A., Yeroshenko G.A., Yachmin A.I.
Periodontal patients are a risk group for the rehabilitation of the dentition using the method of dental implantation. The purpose of the work was to establish the structural features of the tissues surrounding the dental implants Alpha dent active against the background of periodontal diseases in pigs. A histological and morphometric study of the tissues surrounding the dental implant found that within three months a complex of tissues was formed around the implant, which ensure its fixation in the jaw. From the original dense connective tissue junction, in which a dense network of blood vessels is formed, which ensure
сосудов, которые обеспечивают активизацию процесса остеогенеза, остается тонкий слой. Внешне наблюдаются вновь образованные костные фрагменты, которые вглубь канала сливаются и увеличиваются в размерах. Таким образом, можно утверждать, что процесс формирования кости начинается со дна канала, постепенно распространяясь к поверхности.
Ключевые слова: дентальная имплантация, структурные особенности, костная ткань.
Стаття надшшла 24.12.2018 р.
the activation of the process of osteogenesis, a thin layer remains. Externally, newly formed bone fragments are observed, which merge deep into the channel and increase in size. Thus, it can be argued that the process of bone formation begins from the bottom of the channel, gradually spreading to the surface.
Key words: dental implantation, structural features, bone tissue.
Pe^roeHT CTapneHKO I.I.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-2-68-195-199 UDC 611.216 - 03 - 018.73:616 - 071.3
S.M. Sovhyria I krainian Medical Stomatological Academy. Poltava
HISTOMORPHOMETRIC STUDY OF EPITHELIAL LAYER OF HUMAN SPHENOIDAL SINUS MUCOSA
e-mail: [email protected]
The peculiarities of the morphological structure of the mucous membrane of the nasal cavity and paranasal sinuses should be considered while performing functional endoscopic interventions on the paranasal sinuses. To avoid the majority of pathomorphological errors, a diagnostician must be an expert in the morphological features of the study material. Therefore, a qualitative biopsy diagnostics requires detailing on the structure of the mucous membrane of different walls of the human normal sphenoidal sinus mucosa. The present study histomorphologically evaluated the homogeneity of the cellular composition of the pseudostratified ciliated columnar epithelium of the mucous membrane, lining the different walls of the human sphenoidal sinus mucosa. It has been found that each wall has its cytological picture, which in our opinion depends on certain functional purpose.
Keywords: sphenoidal sinus, mucous membrane, ciliated epithelium.
The work is a fragment of the research project "Consistent patterns of morphogenesis of organs, tissue and vascular nerves in health, disease and under the influence of external factors ", state registration No. 0118U004457.
The peculiarities of the morphological structure of the mucous membrane of the nasal cavity and paranasal sinuses should be considered while performing functional endoscopic interventions on the paranasal sinuses [7, 9, 13]. Morphological inflammatory substrate is an alteration of the ciliated epithelium, which resulted in its desquamation and is a morphological substrate for the retardation of mucociliary transport and recurrence of the disease [6, 8, 11, 14]. Increased number of the goblet cells, squamous cell metaplasia of the respiratory epithelium, pronounced sclerotic changes in the lamina propria, deficiency of the regenerative process also indicates about irreversible changes in the epithelial lining of the paranasal sinuses [3, 5]. Therefore, a qualitative biopsy diagnostics requires detailing on the structure of the mucous membrane of different walls of the human normal sphenoidal sinus mucosa [8, 13]. Publications report about histological features that were found on different walls of the maxillary sinus, cellular cavities of the ethmoidal labyrinth [4, 12]. In this regard, we conducted a thorough study of different regions of the sphenoidal sinus mucosa.
The purpose of the work was to perform a histological and morphometric study of the pseudostratified ciliated columnar epithelium of the mucous membrane, lining the different walls of the human sphenoidal sinus mucosa.
Materials and methods. Histological study of the mucous membrane of the human sphenoidal sinus of 25 individuals (20 men and 5 women), died for the reasons not associated with the ENT-pathology, have been carried out. The sphenoidal sinus was studied at Poltava Regional Bureau of Autopsy and Department of Morbid Anatomy at Poltava Regional Clinical Hospital.
To obtain the mucous membrane samples the access to sphenoidal sinus was made using the method suggested by Abrikosov A.I [1]. In this way, 2 ml 10% formalin solution was administered into the suinus with a syringe for 1-2 minutes for fixation and compression of the mucous membrane to obtain the sample. A compressed structure of the tissue enabled obtaining the mucous membrane from each separate wall of the sphenoidal sinus (except the superior one) for the spot study of the morphofunctional features of its structural elements.
After fixation in 10% formalin solution, histological material was embedded into paraffin according to conventional technique [10].
Sections were obtained by the microtome equipped with the section receiving tray (Microm HM-340) to prepare serial sections and carry out histological studies. Paraffin sections of 4-6 ^m thick were
© S.M. Sovhyria, 2019
