CC BY
33
HayKoBun BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcmeTy BeTepuHapHoi MegnnnHn Ta 6ioTexHonorin iMem C.3. IxuntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:614.2:636-053
Гтено-технолопчне забезпечення на фермах - основа профшактики
/я* • •• •
хвороб i високо1 продуктивное^ тварин
М.В. Чорний, О.Д. Ткачук, В.М. Жилина, Ю.О. Щепетшьшков [email protected]
Харювська державна зооветеринарна академiя, смт Мала Данилiвка, Дергачiвський р-н, Харювська обл., 62341, Украша
У статт1 розкрито значення дотримання гжетчних, саттарних г технологгчних чинниюву забезпеченш профшактики захворювань телят г кор1в, тдвищення 1х резистентностг та продуктивностг. Мета роботи - привернути увагу зооветс-пецгалгстгв, обслуговуючого персоналу на забезпечення мгкрокл1мату, сантарного режиму, спрямованого на збереження продуктивного довголття г здоров'я дорослого погол1в'я г молодняку телят. Поставлена мета виргшувалася з використан-ням аналтичних, клшчних, бгохжгчних, сантарно-мжробгологгчних, гшетчних г статистичних методгв. Акцентовано увагу фахгвщв не на лгкування, а на заходи профшактики хвороб тварин без масового застосування лгкарських препаратгв. Показано, що на частку незаразних хвороб в скотарствг Украши припадае 85-90% випадюв захворювань, в Росп - 60-90%. Факторами, яю зумовлюють прояв хвороб г зниження молочноI продуктивностг коргв, депресж росту у молодняку - це недотримання правил г режимгв годгвлг та напування тварин, оптимальних параметргв мжроклгмату в примгщеннях, принципу «все порожнь - все зайнято», низький ргвень квалгфгкацИ обслуговуючого персоналу. В результатг цього 50-70% па-тологш доводиться на тсляпологовий перюд г першг 2-3 мгсяцг лактацп. Серед виявлених патологт переважають у 29% кетози г атонгя передшлунюв, у 18% - хвороби юнцгвок, 16,3% - акушерсько-гтекологгчт, у 12,8% - мастити, у телят -бронхт, дгарея, рахт. У зот дгяльностг тдприемств навколишне середовище забруднене побгчними вгдходами тваринниц-тва, а передчасна вибракування коргв досягае 25-30%.
Ключовi слова: гтена, саштаргя, мжроклгмат, мжрофлора, годування, напування, кетози, дгарея, хвороби копитець, атонгя передшлунюв, молочна продуктившсть, бронхт, рахт.
Гигиено-технологическое обеспечение на фермах - основа профилактики болезней и высокой продуктивности животных
Н.В. Черный, Е.Д. Ткачук, В.Н. Жилина, Ю.О. Щепетильников [email protected]
Харьковская государственная зооветеринарная академiя, пгт Малая Даниловка, Дергачёвскийр-н, Харьковская обл., 62341, Украина
В статье раскрыто значение соблюдения гигиенических, санитарных и технологических факторов в обеспечении профилактики заболеваний телят и коров, повышении их резистентности и продуктивности. Цель работы - привлечь внимание зооветспециалистов, обслуживающего персонала на обеспечение микроклимата, санитарного режима, направленного на сохранение продуктивного долголетия и здоровья взрослого поголовья и молодняка телят. Поставленная цель решалась с использованием аналитических, клинических, биохимических, санитарно-микробиологических, гигиенических и статистических методов. Акцентировано внимание специалистов не на лечение, а на мерах профилактики болезней животных без массового применения лекарственных препаратов. Показано, что на долю незаразных болезней в скотоводстве Украины приходится 85-90% случаев заболеваний, в России - 60-90%. Факторами, обусловливающими проявление болезней и снижение молочной продуктивности коров, депрессии роста у молодняка - это несоблюдение правил и режимов кормления и поения животных, оптимальных параметров микроклимата в помещениях, принципа «все пусто - все занято», низкий
Citation:
Cherny, N.V., Tkachuc, E.D., Zhilina, V.N., Shchepetilnikov, Y.O. (2016). Hygiene and technological support to the farm - basis of prevention of diseases and high productivity of animals. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 4(72), 86-90.
уровень квалификации обслуживающего персонала. В результате этого 50-70% патологий приходится на послеродовой период и первые 2-3 месяца лактации. Среди выявленных патологий преобладают у 29% кетозы и атония преджелудков, у 18% - болезни конечностей, 16,3% - акушерско-гинекологические, у 12,8% - маститы, у телят - бронхит, диарея, рахит. В зоне деятельности предприятий окружающая среда загрязнена побочными отходами животноводства, а преждевременная выбраковка коров достигает 25-30%.
Ключевые слова: гигиена, санитария, микроклимат, микрофлора, кормление, поение, кетозы, диарея, болезни копытец, атония преджелудков, молочная продуктивность, бронхит, рахит.
Hygiene and technological support to the farm - basis of prevention of diseases
and high productivity of animals
N.V. Chemy, E.D. Tkachuc, V.N. Zhilina, Y.O. Shchepetilnikov [email protected]
Kharkov State Zooveterinary Academy Mala Danylivka, Kharkiv region, Dergachi district, 62341, Ukraine
Annotation. In the article the importance of hygiene, sanitary and technological factors in ensuring the prevention of diseases of calves and cows, increasing their resistance and productivity. Purpose - to draw attention zoovetspetsialistov, maintenance personnel to ensure climate, sanitary regime, aimed at preserving productive longevity and health of the adult population and young calves. The object was solved by analytical, clinical, biochemical, microbiological, sanitary, hygienic and statistical methods. The attention of specialists in the treatment and animal disease prevention measures without massive use of drugs. It was shown that the share of non-communicable diseases in cattle breeding in Ukraine accounts for 85-90% of cases, in Russia - 60-90%. Factors contributing to the manifestation of disease and decline in dairy cow productivity and growth depression in young - this failure to comply with the rules and modes of feeding and watering the animals, the optimal parameters of the microclimate in the premises, the principle of «all empty - all busy», a low level of qualification of the staff. As a result, 50-70% of the pathologies to the delivery and the first 2-3 months of lactation. Among the identified pathologies prevalent in 29% of ketoses and atony proventriculus, 18% - diseases of extremities, 16.3% - obstetrics and gynecology, at 12.8% - mastitis, calves - bronchitis, diarrhea, rickets. In the area of activity of the enterprises environment contaminated waste by-products of animal and premature culling of cows is 25-30%.
Key words: hygiene, sanitation, climate, flora, feeding, watering, ketoses, diarrhea, disease of hooves, atony proventriculus, milk productivity, bronchitis, rickets.
Вступ
В даний час зусилля ветспещалюпв спрямоваш насамперед на л^вання хвороб тварин, а заходам профшактики придметься другорядна увага. Вихо-дить - головне л^вання, а не формування у практич-них фахiвцiв свгтогляду на здоров'я тварин. Вадповш-но до статично! звггаосл в скотарствi Укра!ни на долю незаразних хвороб припадае 85-90% випадшв захворювань (Demchuk et al., 2006; Skvorcova, 2007; Kos'janchuk and Tjutjun, 2010), в Роси - 60-90% (Shipilov, 1979; Voronin et al., 2006; Pristupa, 2010). Стримуючими факторами ефективносп молочно! продуктивносп корiв е недотримання правил i режи-мiв годiвлi та напування (Lebed'ko, 2014; Kozenko, 2015), оптимальних параметрiв мжроктмату в при-мщеннях, принципу «все зайнято-все порожньо», технолопчного циклу, низький рiвень квалiфiкацi! обслуговуючого персоналу. В результата цього 5070% патологш припадае на шсляпологовий перюд i першi 2-3 мюящ лактацп. Серед виявлених захворювань (Smirnov, 2002; Linnik et al., 2005; Kirk and Step, 2005) переважають кетози i гiпотонiя передшлуншв (29%), хвороби шнщвок (18%), акушерсько-пнеколопчш (16,3%), мастити (12,8%). Питаниям профшактики хвороб корiв i отримання молочно! продукцп високо! саштарно! якосп придметься мало уваги. I як результат в зош дiяльностi тдприемств з виробництва молока, навколишне середовище забру-днене побiчними ввдходами тваринництва (Shabunin, 2002; Tjurin, 2006; Shackij, 2008). Передчасне вибра-
кування тварин досягае 25-30% вже на 2,5-3 рш лак-тацi!, недоотримують 25-30 телят / 100 корiв, що пояснюеться адинамiею, дефiцитом iнсоляцi!, неяшс-ними кормами i незбалансованiстю рацiону по бiлку i поживним речовинам (Smirnov, 2002; Linnik et al., 2005; Jacyna and Smirnova, 2008).
Мета нашо'1 роботи - привернути увагу практич-них зооветспецiалiстiв на роль i значення дотримання гiгiенiчно-санiтарних правил i технологiчних прийо-мiв, що забезпечують високу молочну продуктивнiсть корiв i !х довголiття, профiлактику хвороб тварин i резистентнiсть органiзму без масового використання лiкарських препаратiв.
Матерiал i методи досл1джень
Матерiалом для статп стала iнформацiя з наукових робгт, проаналiзованих нами на основi врахування власних публiкацiй та даних укра!нських та заруб1ж-них авторiв.
Результата та Тх обговорення
Добре вщомо, щоб досягти високого рiвня розвит-ку молочного скотарства, необх1дно виконувати всi ветеринарно-зоотехнiчнi та гiгiенiчнi умови з утри-мання, догляду та обслуговування тварин. Реалiзацiя генетичного продуктивного потенщалу залежить в1д годування, ппени утримання, адаптацi! органiзму до фаш^в середовища (Wustenberg, 1999; Volkov, 2003; Kozenko, 2015). Сучасш високопродуктивнi корови -
це «мерседеси», що вимагають вадповадного палива i оптимальних умов утримання. Таким «паливом» для них е повноцшна i збалансована год1вля, особливо по
л1зину, без якого не вщбуваеться засвоення б1лку, як в оргашзм1 тварин, так i людини, а також ппешчш умови утримання (табл. 1).
Таблиця 1
Тварини Показники
Т, °С R,% CO2, л/м3 NH3, мг/м3 H2S, мг/м3 БЗП, тис.КУО/м3
Корови 8-10 40-75 2,0-2,5 25-20 5-10 до 70
Родильне вiддiлення 10-15 40-75 2,0-2,5 15-20 5-10 до 70
Профшакторш: телята до 20-денного вiку 20 40-75 10-15 15-20 5-10 не бшьше10
Телята 21-120-денного вiку 15-20 40-75 10-15 15-20 5-10 не бшьше 20
голову
Серед багатьох чиннишв, що визначають здоров'я корiв i телят, виршальними е температура i волопсть повiтря, концентрацiя в примiщеннi двоокису вугле-цю, сiрководню та алiфатичних амiнiв. Зазначенi чин-ники мають пряме значення в етiопатогенезi ресшра-торних хвороб (пневмонiя, бронхопневмонiя, бронхи) та зниженнi продуктивного потенцiалу. Досвщ пере-конуе нас в тому, що утримувати телят в холодних i сирих примiщеннях дорого, оскшьки у них проявля-еться депреая росту, захворюванiсть, у корiв - зни-ження продуктивностi. Ось чому при цьому немае можливостi навпь окупити всi витрати, а не те, щоб отримати прибуток. Пвдтримка в примiщеннях, зазна-чених параметрiв - це основа для попередження гшо-термп i гшоглшеми у тварин. За високу продуктив-шсть доводиться платити iншим - так корови iзнiже-нi, вимогливi до умов утримання i годiвлi, мають вщносно низьку резистентнiсть до збуднишв хвороби, якi зазвичай завжди е на фермг Ось чому i завезенi iмпортнi корови, потрапивши в незадовшьш умови утримання та годування (Lebed'ko, 2014), передчасно
вибраковуються шсля 2-3 лактаци через захворюва-шсть, яка проявляеться у 7,4-14,6%, а тому немае сенсу витрачати грошi (купувати дешеве поголiв'я, економити на кормах, забезпеченш мiкроклiмату, утепленнi шдлоги i iн.) бо заявленого оч^ваного результату не вийде. Секрет устху в високих надоях, низько! конверсп корму - це генетика, конкретна порода худоби, суворе дотримання мшрокл1мату, склад корму на кожну виробничо-вжову групу i менеджмент.
Одним з проввдних чинник1в забезпечення здоро-в'я телят - це час першого прийому молозива, яке варшеться ввд 30 хв до 6 годин, але частше за все 1-2 години. Треба пам'ятати, що плацента корови не про-пускае iмуноглобулiни до плоду i единим джерелом !х для новонароджених - це молозиво (Kos'janchuk and Tjutjun, 2010). Iмуноглобулiни можуть всмоктуватися через слизову оболонку кишечнику в незмшеному виглядi протягом 24-36 годин, а !х вмiст в молозивi знижуеться (табл. 2).
Таблиця 2.
Концентрацiя iмуноглобулiнiв в молозивi uopiit, мг/мл,(М ± m, n = 10)
Динамiка вмюту iмуноглобулiнiв, годин
6 12 24 48 72
42,7 ± 0,20 31,35 ± 0,21 20,90 ± 0,30 9,5 ± 0,08 2,17 ± 0,01
90 66 44 20 2,47
Примтка: У чисельнику концентращя iмуноглобулiнiв, мг, знаменнику —%.
Ось чому новонародженому теляп потрiбно випо!-ти молозиво не шзшше перших 6 годин, а краще через 1-2 години. При цьому шлунково-кишковi розлади проявляються не бiльше як у 5-10% телят. Встанов-лено, що молозиво за вмютом в ньому iмуноглобулi-нiв понад 60 мг/мл ввдноситься до високо! якостi, 2355 мг/мл - середньо! i менш 23 мг/мл - до низько!. Рiзнi класи iмуноглобулiнiв всмоктуються в незмш-ному виглядi з кишечника в кров протягом: Ig G - 2527 год., Ig M - 14-18 год., Ig A - 20-24 годину тсля народження. Тому, щоб забезпечити утримання в сироватщ кровi телят iмуноглобулiнiв не менше 20 мг/мл !м потрiбно випоювати по 1,2-1,5 л чотири рази на добу першi 2 днi, а потiм 3 рази свiжовидоене тепле молозиво, в якому вмiст iмуноглобулiнiв стано-вить не менше 50 мг/мл. При вмюп менш 20 мг/мл iмуноглобулiнiв в сироватщ кровi 1-5-денних телят захворювання з дiарейним синдромом не виявляють-
ся, з 15 мг/мл - рееструються у 20-27%, з 5,210 мг/мл - у 90 - 100%, а загибель досягае 40-50% [8].
Треба пам'ятати, поки випоюють молоко, теля не е жуйним, так як рвдш корми надходять безпосередньо в сичуг, минаючи рубець. Прояву шлунково-кишкових розладiв сприяе змiна рацюну з надмiрним вмiстом вуглеводiв (крохмаль i продуктiв його роз-щеплення). Органiзм теляти до 28-денного вшу здат-ний засвоювати тiльки глюкозу i лактозу. Для утримання в молозивi iмуноглобулiнiв не менше 50 мг/мл, багатого мiнеральними речовинами, вiтамiнами, три-валiсть МОП повинна бути в межах 40-60 дшв. При тривалосп сухостiйного перiоду 30 дшв телята наро-джуються слабкими, 5-8% - з ознаками гшотрофп i з нерозвиненим рефлексом смоктання, 45-60% схильнi до захворювання травного тракту (Shipilov, 1979; Didenko, 2015). У молозивi таких корiв мютиться мало
iMyHorgoöygiHiB, oeoöguBo Ig A (0,42 ± 0,03 Mr/Mg) i
aMiHOKHC^OT.
3HanHoi mKogu MogonHoMy CKoTapcTBy 3aBgaroTb goKgrnmrn i npuxoBaHi MacTHTH, aKymepcbKo-riHeKogorrnm 3axBoproBaHHa - 21,3-31,5%. y pagi nn «iM. 20-pma ^obthi», «EaTbKiBmuHa» XapKiBCbKoi oögacTi, 3AT «CrenoBHH», «CrpyMonoK» 3anopi3bKoi oögacri oTpHMyMTb no 80-85 TegaT/100 KopiB, III l«Bigpoj®eHHn»- no 70-76 TegaT. 3a HamHMH nigpa-xyHKaMH, nponycK 3angigHeHHa Ha ogHH geHb nepe3 40 gHiB niega oTegeHHa npu3BogHTb go HegooTpuMaHHa MiHiMyM 4-6 g MogoKa npu goöoBoMy Hagoi 18-23 Kr, a b rocnogapcTBi 3 norogiB'aM 400 KopiB - He MeHme 6070 TBapHH 3agumaroTbca agoBHMH. He oörpyHToBaHa HHcegbHicTb yTpuMaHHa KopiB Ha ogHoMy MangaHHHKy (100 - 200 - 400 rogiB). OgHHM 3 HegogiKoM BegHKHx MogonHHx $epM e 3aöpygHeHHa eepegoBuma noöiHHHMH BigxogaMH (eena+Kag). 3a noBigoMgeHHaMH (Tjurin, 2006; Rukol', 2015) goiigbHo Ha ogHoMy MangaHHHKy KoHueHTpyBaTH He öigbme 200 KopiB. ^ oöyMoBgeHo thm, mo icHyrom CHCTeMH yTHgi3aiii BigxogiB He gocKo-Hagi ocKigbKH «npupoga» caMa Mo®e BnopaTuea 3 yTHgi-3aiiero eKCKpeMeHTiB, aKmo $epMa po3paxoBaHa He öigbme Hi® Ha 200 TBapHH.
npaKTHHHo BigcyTHa HayKoBa m^opMama npo BBe-geHHa b CTago hobhx TBapHH i BngHB Ha iHgHBigyyMiB, aKi BBogiTbCi b ocHoBHy rpyny, ix npogyKTHBHicTb i aKicTb MogoKa. MomropHHr TaKoro pogy gacTb Mo®gu-BicTb BCTaHoBHTH, mo naHye b BigKpHTHx aöo 3aKpHTHx CTagax iepapxia aöo goMiHyBaHHa, aKa eTogoria? 3a HamHMH enocTepe®eHHaMH nigBHmeHHa npogyKTHBHoe-Ti MogonHoro CTaga gocaraeTbca npH goTpHMaHHi Ha-CTynHoro po3nopagKy gHa: Ha npunoM KopMy - 20-22% goöoBoro nacy (no 20-30 xb. 2-6 pa3iB Ha geHb), Hany-BaHHa - 4% (1,2-1, 5 rogHHH), goiHHa - 13-14%, age He öigbme 2 rogHH, Ha gorgag - 6% (1,5 rogHHH), Bignonu-hok - 50-52% (12-13 rogHH).
OTpHMaHHa aKicHoro b caHiTapHoMy BigHomeHHi MogoKa i npo^igaKTHKa xBopoö 3age®HTb Big oöegyroByro-noro nepcoHagy - onepaTopiB goiHHa, ikhm goBipeHo Hanöigbme öaraTCTBo (norogiB'a, npogyKiia, npHngig, anaparypa). Ha ®agb ia KaTeropia npaiiBHHKiB noTpe-öye nigBHmeHHa npo^ecifeoro ocBiTHboro noga (ctbo-peHHa mKig, KypciB), aKe öygo 3pyÖHoBaHo b pe3ygbrari moKoBoi Tepanii 90-x poKiB.
3 ycix KoHCTpyKTHBHHx egeMeHTiB npHMimeHHa Han-öigbme 3HaneHHa Mae niggora, ocKigbKH öe3nocepegHbo He MeHme 60% goöoBoro nacy, BigöyBaeTbca npaMHH KoHTaKT noro 3 KopoBoro npH ge®aHHi (Kovach, 1979; Voronin et al., 2006). Pir Konrneiib 3 BogoricTro 18 -20% npy®HHH i noro CTHpaHHa nge HopMagbHo (go 1 mm), npH noro BogorocTi rnmag 20% - CTHpaHHa nepe-BHmye öigbme, Hi® 21 mm, a npH BogorocTi b HboMy 15% - BiH cxHgbHHH go TpimHH i Ba®Ko eTHpaeTbea (Linnik et al., 2005; Rukol', 2015). 3 MeToro npo^igaKTH-kh npocTygHHx 3axBoproBaHb niggora b 3oHi BignonHHKy noBHHHa MaTH noKa3HHK TengoBoi aKTHBHocTi gga TegaT go 30-geHHoro BiKy He öigbme 10 KKag/M2/°C, gga iH-mHx BiKoBHx rpyn - He öigbme 12, a HaxHg He noBHHeH nepeBHmyBaTH 1,5 cm/m.
nopymeHHa oöMiHy penoBHH - KeTo3 HaftnacTime npoaBgaeTbca y KopiB b nepmi th®h nicga oTegeHHa
npu ge^iiHTi rgroKo3H b KopMax. OgHHM i3 CHMrnoMiB noro - 3öigbmeHHa BMicTy ®upy i 3HH®eHHa öigKa b Mogoii. OcHoBHe g®epego rgroKo3H nponioHoBa KHcgo-Ta, aKa yTBoproeTbca b pyöii npu rgroKoHeoreHe3i. ToMy gga npo^igaKTHKH aieTOHeMii cgig 3acTocoByBaTH npo-nigemgiKogb, rgiiepuH i nponiaHaT. Cynaem Mogonrn nopogu b yMoBax npoMucgoBoi TexHogorii 3gaTHi 3aöe3-nenHTH goöoBHH Hagin 20-30 Kr MogoKa i öigbme. npu TaKin bhcokih npogyKTHBHocTi oöMiH penoBHH, ^yHKiin oKpeMHx opraHiB i CHCTeM nepeöyBaroTb Ha Me®i HopMH i naTogorii. OeoöguBo b Hanpy®eHoMy pe®HMi ^yHKii-oHye MogonHa 3ago3a, nemHKa, hhpkh, eHgoKpHHHa CHCTeMa, gocHTb gHHaMiHHHH - $oe$opo-KagbiieBHH i ^-BiTaMiHHHH oöMiH. ToMy BucoKonpogyKTHBHa KopoBa noBHHHa 3aB®gu ageKBaTHo 3aöe3nenyBarHca Heoöxig-Horo KigbKicTro no®HBHux i BiTaMiHHo-MiHepagbHHx penoBHH KopMy i paiioHagbHo ix BHKopHCToByBaTH Ha $i3iogorinHi Ta npogyKTHBHi noTpeöu opraHi3My (Kovach, 1979;Volgin et al., 2006). HenoBHoiiHHa rogi-Bga, agHHaMia i rinoguHaMia, nopymeHHa ririemHHHx yMoB (HegocTaTHin noBiTpooöMiH, BHcoKa KoHieHTpaiia mKiggHBHx ra3iB i MiKpo^gopu, pi3Ki nepenagu TeMne-parypu i BogorocTi noBirpa), nepeymigbHeHHa, nepeMi-meHHa 3yMoBgroroTb BHHHKHeHHa CTpecy b opraHi3Mi TegaT i KopiB - e nepmonpu^HHoro MeTaöogiHHHx xBopoö i 3HH®eHHa pe3ucTeHTHocTi (Volkov, 2003; Lebed'ko, 2014).
Ehchobkh
B CKoTapcbKux nignpueMCTBax mupoKo peecTpyroTb-ca 3axBoproBaHHa He3apa3Hoi eTiogorii Ha gogro ikhx npunagae 80-85% BunagKiB xBopux. Haööigbm nomu-peHHMH naTogoriaMH e: y xopie xBopoöu oöMiHy peno-BHH (KeTo3H, paxiT, rinoToHia nepegmgyHKiB, rinoBiTa-MiHo3); aKymepcbKo-riHeKogorinHi (3aTpuMaHHa nocgi-gy, eHgoMeTpuTH, MacTHTH); xBopoöu KiHiiBoK (nogoge-pMaTHTy, raHrpioHo3HHH Mi®nagbieBHH gepMaTHT, epo-3ii M'aKymKH, Bupa3Ka nigomBH); y menxm mgyHKoBo-KumKoBi po3gagu, öpoHxiT, öpoHxonHeBMoHii, paxiT. 3a3HaneHi 3axBoproBaHHa, HH3bKa npogyKTHBHicTb mo-gonHoro CTaga, genpecia pocTy, 3HanHHH Bigxig oöyMoB-geHi KoMngeKcoM ^aKTopiB - HenoBHoiiHHoro rogiBgero, nopymeHHaM pe®HMy BHnoroBaHHa Mogo3HBa, HegoTpH-MaHHaM TexHogorii yTpuMaHHa KopiB i MogogHaKy, bh-coKoro KoHTaMiHaiiero noBiTpa MiKpo^goporo, He3agoBi-gbHHM MiKpoKgiMaTOM, HegocTaTHboro KBagi^iKaiiero ^axiBiiB i oöcgyroByronoro nepcoHagy. nepegiK nuTaHb TaKHH mupoKHH, mo noKgagaTH BignoBigagbHicTb 3a ix pimeHHa TigbKH Ha BeTepuHapHHx ^axiBiiB He Mo®Ha. BBa®aro, mo Bei MogonHi nignpueMCTBa, a BignoBigHo i CBHHapcbKi, nTaxiBHHni noBHHHi MaTH BgacHHH mTaT eneiiagicTiB thx npo^eein, aKi Mo®yTb 3aöe3nenHTH BupimeHHa nuTaHHa npo^igaKTHKH - ie eegeKiioHepu, 3ooTexHiKH, BeTepHHapH, arpoHoMH, MexaHi3aTopH.
bißgiorpa^ihhi iiocii. lamm
Volgin, V.I., Romanenko, L.V., Bibikov, A.S., Fedorova, Z.L. (2008). Izmenchivost' i nasleduemost' biohimicheskih pokazatelej krovi u vysokoproduktivnyh korov. Problemy intensifikacii
proizvodstva produktov zhivotnovodstva: Tez. dokl. mezhd. nauch.-prak. konf., 9-10 oktjabrja 2008 g. Zhodino, 29-30 (in Russian).
Volkov, G.K. (2003). Problemy i perspektivy razvitija veterinarnoj gigieny. Veterinarnyj konsul'tant. 23-24(71), 3-4 (in Russian).
Voronin, E.S. Kochish I.I., Najdenskij M.S. (2006). Znachenie zoogigieny v sovremennom zhivotnovodstve. Zoogigiena, vetsanitarija i jekologija - osnova profilaktiki zabolevanij zhivotnyh: Mat.mezhd.nauch. - prakt.konf., posvjashhennoj pamjati Danilovoj A.K. - M.: MGAVMiB im. K.I.Skrjabina. 18-25 (in Russian).
Demchuk, M.V., Kozenko, O.V., Dviljuk, I.V. (2006). Kurs Animal WEL FARE (blagosostojanie zhivotnyh) v komplekse profilakticheskih disciplin na tehnologicheskih i fakul'tete veterinarnoj mediciny L'vovskoj NAVM im S.Z. Gzhickogo. Zoogigiena , veterinarija i jekologija - osnova profilaktiki zabolevanij zhivotnyh: Mat.mezhd.nauch. -prakt.konf., posvjashhennoj pamjati Danilovoj A.K. M.: MGAVMiB im. K.I.Skrjabina, 322-324 (in Russian).
Didenko, A. (2015). Gigiena vymeni - zashhita ot mastita. Zhivotnovodstvo Rossii. 5, 31 (in Russian).
Kovach, B. (1979). Profilaktika travmatizma konechnostej u korov i molodnjaka. Veterinarno-sanitarnye i zoogigienicheskie problemy promyshlennogo zhivotnovodstva. M., 248-274 (in Russian).
Kozenko, O.V. (2015). «Dobrobut tvaryn» u programi navchannja studentiv ta specialistiv veterynarnoi' medycyny, biotehnologiv. Dobrobut produktyvnyh tvaryn u konteksti garmonizacii' zakonodavstva Ukrai'ny ta Jevropejs'kogo Sojuzu: Mat.mizh.nauch.-prakt.konf. 27.11.2015. - Bila Cerkva, 47-51 (in Ukrainian).
Kos'janchuk, N.I., Tjutjun, A.I. (2010). Veterynarno-sanitarni zahody pry vyroshhuvanni molodlnjaku velykoi' rogatoi' hudoby. Vet. biotehnologija: Bjul. 16, 110-114 (in Ukrainian).
Lebed'ko, E.Ja. (2014). Nauchno-metodicheskie osnovy sozdanija vysokoproduktivnyh stad v molochnom skotovodstve. Monografija: Brjansk: Izd-vo Brjanskaja GSHA (in Russian).
Linnik, V.S., Sovran, V.P., Lihter, M.I. (2005). Hvoroby velykoi' rogatoi' hudoby, i'i' profilaktyka ta likuvannja. Vyrobnyctvo ta pererobka moloka v domashn'omu gospodarstvi, 127-133 (in Ukrainian)
Pristupa, I.V. (2010). Izmenenie immunnoj sistemy laktirujushhih korov pri zabolevanii klinicheskim mastitom. Integracija nauki, obrazovanija i biznesa dlja obespechenija proizvodstvennoj bezopasnosti RF: Materialy mezhd. nauch.-prakt. konferencii, 2-4 fevralja 2010 g. - Persianovskij. 1, 332-335 (in Russian).
Rukol', V. (2015). Hromota ne prosto simptom. Zhivotnovodstvo Rossii. 5, 49-50 (in Russian).
Smirnov, A.M. (2002). Zashhita s.-h. zhivotnyh ot boleznej - vazhnyj faktor povyshenija jeffektivnosti zhivotnovodstva. Innovacionnye puti razvitija APK: Zadachi i perspektivy: Mezhd. sbornik nauch. trudov.
- Zernograd, 458-461 (in Russian).
Skvorcova, G. (2007). Kak poluchit' bol'she moloka. Jekskljuziv: novye tehnologii v agrobiznese. Herson, 1, 64-65 (in Russian).
Tjurin, V.G. (2006). Osnovnye napravlenija zoogigienicheskih issledovanij v sovremennom zhivotnovodstve. Zoogigiena, veterinarija i jekologija
- osnova profilaktiki zabolevanij zhivotnyh: Mat.mezhd.nauch. - prakt.konf., posvjashhennoj pamjati Danilovoj A.K. - M.: MGAVMiB im. K.I.Skrjabina, 330-332 (in Russian).
Shabunin, S.V. (2002). Problemy sohranenija produktivnogo zdorov'ja vysokoproduktivnogo krupnogo rogatogo skota. Innovacionnye puti razvitija APK: Zadachi i perspektivy: Mezhd. sbornik nauch. trudov. Zernograd, 530-540 (in Russian).
Shackij, A.D. (2008). Problemy jekologicheskoj selekcii molochnogo skota. Problemy intensifikacii proizvodstva produktov zhivotnovodstva: Tez. dokl. mezhd. nauch.-prak. konf., 9-10 oktjabrja 2008 g. Zhodino, 144-145 (in Russian).
Shipilov, V.S. (1979). Vosproizvodstvo korov na molochnyh kompleksah. Veterinarno-sanitarnye i zoogigienicheskie problemy promyshlennogo zhivotnovodstva. M., 217-234 (in Russian).
Jacyna, O.I., Smirnova, V.K. (2008). Zabolevaemost' korov mastitom v zavisimosti ot morfofunkcional'nyh svojstv vymeni. Problemy intensifikacii proizvodstva produktov zhivotnovodstva: Tez. dokl. mezhd. nauch.-prak. konf., 9-10 oktjabrja 2008 g. Zhodino, 347-348 (in Russian).
Kirk, J., Step, Ag. (2005). Infected cows. Departament of Animal Science - Mastitis Control Program for. -Michidan State, 75.
Wustenberg, M. (1999). Don't underfeed. DAIR V HERD Management, 90.
Cmammn nadiümna do peda^ii 1.10.2016
