УДК 613:632.952 :63(477)
https://doi.org/10.32402/dovkil2019.01.004
HYGIENIC SUBSTANTIATION OF SELECTION CRITERIA FOR FUNGICIDES' MONITORING IN AGRO-INDUSTRIAL COMPLEX OF UKRAINE
Vavrinevych O.P.
Г1Г1СН1ЧИЕ ОБГРУНТУВАННЯ КРИТЕРПВ В1ДБОРУ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ МОН1ТОРИНГУ ФУНГ1ЦИД1В В АГРОПРОМИСЛОВОМУ
КОМПЛЕКС! УКРА1НИ
ВАВР1НЕВИЧ О.П.
Нацюнальний медичний унiверситет iM. О.О. Богомольця, м. КиТв, УкраТна
K^40Bi слова: фунгiциди, критерп вщбору, ДДД, клас небезпечност^ стшкють в об'ектах довкiлля, монiторинг.
инi в Укра'Тш актуальним е питання адаптацп та гармош-зацп нормативноТ бази у сферi застосування пестицидiв до мiжнародних стандартiв, ос-кiльки лише такий пщхщ забез-печить успiшну евроштеграцю УкраТни [1, 2]. Угода про асо-цiацiю мiж УкраТною та 6С мае на метi збереження, захист, полтшення i вiдтворення яко-стi навколишнього середови-ща, захист громадського здо-ров'я та рацюнальне вико-ристання природних ресурсiв [3]. Одним iз шляхiв вирiшення цих проблем е удосконалення системи мошторингу застосування пестицидiв в агропро-мисловому комплексi УкраТни [4-6].
Мета - ппешчне обГрунту-вання критерпв вiдбору для проведення монiторингу фунп-цидiв в агропромисловому комплексi УкраТни.
Матерiали i методи дослщ-жень. Нами використаш такi методи: лабораторний та на-турний ппетчн експерименти, фiзико-хiмiчнi (хроматографiч-нi), органолептичш, фiзичнi, математичного моделювання, картографування та статистич-ного аналiзу. Статистичну об-робку результатiв проводили з використанням пакета стати-стичних програми IBM SPSS Statistics Base v.22 та MS Exel (верая 12.0.6425.1000, 2007 р.). При статистичному аналiзi от-риманих даних використано дескриптивну статистику; по-рiвняння середнiх значень змЫних здiйснювали за допо-могою параметричних мещд^в (t-критерiю Ст'юдента) за нормального розподту ознак, що виражен в iнтервальнiй шкалi.
Достовiрними вважали вщ-мiнностi з рiвнем значущост понад 95% (р<0,05). Вщпо-
ГИГИЕНИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ КРИТЕРИЕВ ОТБОРА ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ МОНИТОРИНГА ФУНГИЦИДОВ В АГРОПРОМЫШЛЕННОМ КОМПЛЕКСЕ УКРАИНЫ Вавриневич Е.П.
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Совершенствование системы мониторинга применения пестицидов в агропромышленном комплексе Украины позволит обеспечить охрану окружающей среды, защитить общественное здоровье и рациональное использование природных ресурсов.
Цель - гигиеническое обоснование критериев отбора для проведения мониторинга фунгицидов в агропромышленном комплексе Украины. Материалы и методы - лабораторный и натурный гигиенические эксперименты, физико-химические (хроматографические), органолеп-тические, физические, математического моделирования, картографирования и статистического анализа.
Результаты и их обсуждение. На основании проведенных многолетних исследований поведения фунгицидов в почвенно-климатических условиях Украины нами были предложены критерии отбора для проведения мониторинга фунгицидов в различных объектах. Для мониторинга пестицидов в почве рекомендуется учитывать
Кос, ДСД, класс опасности по параметрам токсичности фунгицидов, Т50 в почве, ИПП и Екотокс; в воде - растворимость в воде, Кос, ДСД, класс опасности по параметрам токсичности фунгицидов, Т95 в воде, GUS, величину риска поступления пестицидов с водой; в воздухе - давление пара, ДСД, класс опасности по параметрам токсичности фунгицидов, КМИО, КВД, величину профессионального риска; в пищевых продуктах - ДСД, класс опасности по параметрам токсичности фунгицидов, Т50 в сельскохозяйственном сырье. Предложено проводить мониторинг фунгицидов при условии, что они соответствуют минимум трем критериям для каждой среды: (вода, почва, воздух, пищевые продукты). Вывод. Научно обоснованы критерии отбора фунгицидов, которые используют в агропромышленном комплексе Украины, для проведения мониторинга. Их внедрение в работу соответствующих министерств и ведомств позволит сохранить здоровье сельскохозяйственных работников и населения в целом и уменьшить антропогенную нагрузку на объекты окружающей среды.
Ключевые слова: фунгициды, критерии отбора, ДСД, класс опасности, устойчивость в объектах окружающей среды, мониторинг.
© Ваврневич О. П. СТАТТЯ, 2019.
В1дн1сть закону нормального розподшу ознак перев1ряли за допомогою метода Шатро-УТлка.
Результати та Ух обговорен-
ня. Зважаючи на те, що нин1 гостро стоТть питання постре-естрац1йних мон1торингових досл1джень в Укра'Тш, як1 е обов'язковою складовою контролю над застосуванням пес-тицид1в у краТнах 6С та св1т1, передуам сл1д враховувати обсяги застосування х1м1чних засоб1в захисту рослин (ХЗЗР) у р1зних регюнах.
Нами проведено анал1з застосування фунпцид1в у р1зних рег1онах УкраТни та використа-но метод картографування (рис.). Отримаш результати картографування обсяпв застосування фунг1цид1в у р1зних рег1онах УкраТни показали, що нараз1 найб1льш1 обсяги Тх застосування спостер1гаються у Л1состепов1й зон1, де перева-жають чорноземи, с1р1 л1сов1 та темно-с1р1 Грунти, I у Степовм зон1, яка представлена чорно-земами та каштановими Грунтами. Серед областей, на тери-тор1Т яких нашнтенсившше використовують фунг1циди ос-таншми роками, пров1дними е В1нницька, Хмельницька, Чер-каська, Одеська, Волинська, Чершвецька та АР Крим.
На поведшку пестицид1в в об'ектах довк1лля впливають Тхн1 ф1зико-х1м1чн1 властивост1 (розчинн1сть у вод1, коеф1ц1ент сорбц1Т у Грунт (Кос), тиск пари тощо). Вщповщно SSLRC кла-сифкаци [7] за розчиннютю у вод1 б1льш1сть фунпцид1в, доз-волених до застосування на територи УкраТни, е нерозчин-ними або слаборозчинними у вод1, лише 19,8% фунг1цид1в мають розчиннють у вод1 понад 100 мг/л. Б1льш1сть 1з зазначе-них фунпцид1в належить до фунг1цид1в класу ашлщи, ашли ноп1рим1дини, триазоли, ц1ано-трроли, карбамати та етиле-б1сдит1окарбамати.
За значенням коефМента сорбц1Т орган1чним вуглецем (Кос) лише 4,2% фунг1цид1в е рухомими у Грунтовому проф1-л1, проте б1льш1сть (66,7%) зареестрованих фунпцид1в е малорухомими.
Б1льш1сть фунг1цидних пре-парат1в, що застосовуються на територи УкраТни, е нелетки-ми, лише 18,8% фунпцид1в мають тиск пари >1х10-4 мПа I е леткими.
ФУНДАМЕНТАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ =
При вибор1 критер1Тв небез-печност1 пестицид1в слщ враховувати токсичн1 властивост1. Зпдно з чинними методични-ми подходами оц1нку небезпеч-ност1 пестицид1в здмснюють за параметрами токсикометр1Т' та видТпяють 4 класи небез-печност1 [8]. Оцшку потенцй ного ризику небезпечного впливу пестицид1в для насе-лення також проводять з ура-хуванням величини ДДД, яка е одним з найбшьш Ытегральних критер1Тв небезпечност1 у раз1 тривалого надходження до оргашзму людини та враховуе можливють виникнення в1дда-лених ефект1в дм [9]. Вва-жаеться, що пестициди з величиною ДДД>0,1 мг/кг -малонебезпечн1, 0,1-0,01 мг/кг - пом1рно небезпечн1, 0,010,001 мг/кг - небезпечш, <0,001 мг/кг - надзвичайно небезпечш. Проведений нами анал1з величин ДДД фунг1цид1в показав, що 32,3% е небезпеч-ними та надзвичайно небез-печними пестицидами.
Проте проведення пор1вняль-ного анал1зу токсичних власти-востей фунпцид1в р1зних х1м1ч-них клас1в не повнютю дае уяву про небезпеку для всього насе-лення та ос1б, як1 використовують х1м1чн1 засоби захисту у процес1 виконання виробничих операцм. Для обГрунтування науково-методичних пщход1в до проведення державного мошторингу при застосуванн1 фунг1цид1в, у т.ч. комб1нованих, у сучасному сшьськогоспо-дарському виробництв1 УкраТни на наступному етап1 дослщ-жень нами було заплановано проведення роб1т
□з прогнозування гострих токсичних ефект1в при застосу-ванн1 фунг1цид1в р1зних клас1в;
□ з вивчення та оц1нки умов прац1 роб1тник1в з фунг1цидами I оцшки профес1йного ризику; досл1дження динамки вмюту Тх в об'ектах навколишнього се-
редовища I сшьськогосподар-сьюй сировин1 та прогнозування безпечност1 харчових про-дукт1в, вирощених п1сля застосування фунг1цид1в р1зних кла-с1в;
□ з розробки науково-мето-дичних п1дход1в щодо норму-вання та проведення мошторингу пестицид1в.
Для оцшки небезпечност1 пов1тряного середовища за-пропоновано використовувати коеф1ц1ент можливост шгаля-цмного отруення (КМ1О) та виб1рковоТ дм пестициду за 1нгаляц1йного надходження (КВДнг) [8, 10]. Нами встанов-лено, що найменшу небезпеку щодо можливост виникнення гострих 1нгаляц1йних отруень становлять д1юч1 речовини. класу аншшотримщишв (КМ1О 5,1х10-11 - 9,1х10-7), а найбть-шу - д1юч1 речовини класу ети-лен-б1с-дит1окарбамат1в (КМ1О 3,2х10-7 - 7,9х10-6). За показ-ником КМ1О ус1 досл1джуван1 сполуки р1зних клас1в фунпци-д1в в1дносять до малонебезпеч-них пестицид1в [11].
За показником КВДнг д.р. класу ашлщи (беналаксил-М, боскал1д), ц1аноп1рроли (флу-дюксошл), ан1л1ноп1рим1дини (вал1фенал), триазоли (пенко-назол) мають достатню виб1р-ков1сть дм, оск1льки значення показника визначалися на р1в-н1 100, що вказуе на вщносну безпечн1сть у раз1 надходження 1нгаляц1йним шляхом. Значення КВДнг д1ючих речовин класу стробшурини (тракло-строб1н, трифлоксистроб1н, азоксистроб1н), етилен-бю-ди-т1окарбамати (метирам, манко-цеб), ан1л1ноп1рим1дини (ципро-дин1л, п1риметан1л), триазоли (дифеноконазол, тебуконазол) перебували у д1апазош (1-99), що вказуе на низьку виб1рко-в1сть дм та досить високу ймо-в1рнють виникнення гострих токсичних ефект1в за шгаляцй ного шляху надходження до
5 Еоттошшт & Нелмн № 1 2019
оргашзму пра^вниюв. За кое-фiцieнтом вибiрковоí дií най-меншу небезпеку можливостi виникнення гострих токсичних ефек^в у людини у разi надход-ження речовини шгаляцмним шляхом становлять д.р. класу антщи (КВДiнг 198,1-987,7), а найбiльшу - етилен-бю-дитю-карбамати (КВДiнг 26,6-32,2) [12].
ОцЫка професiйного ризику при застосуванш фунгiцидiв рiзних класiв показала, що величини ризику при застосуванш триазолiв, стробiлуринiв, етилен-бiс-дитiокарбаматiв, цiанопiрролiв, антЫотримщи-нiв, анiлiдiв для обробки культур шляхом штангового, вентиляторного та ранцевого об-прискування при комплексному надходженнi через дихальнi шляхи та шюру становлять 2,14х10-2-5,753х10-1, 2,61х10-2 -5,0х10-2, 4,19х10-2-9,808х10-1, 3,41х10-2-4,33х10-2, 1,5х10-3 -9,253х10-2, 1,65х10-2-8,141х10-1 вiдповiдно, що не перевищуе 1, тобто е допустимим i вказуе на задовiльнi умови пращ [13].
Результати натурних досшд-жень, проведених у Грунтово-кшматичних умовах Украíни, дозволили нам здмснити мате-матичне моделювання результат натурних дослiджень та розрахувати перюд натвруй-нацií дослiджуваних сполук у
Грунт (Т50). Статистична об-робка отриманих результат показала, що Т50 у Грунт речо-вин одного хiмiчного класу не вiдрiзнялися, що дало змогу розрахувати середшй показник Т50 для класу триазолiв (31,6± 0,6) дiб, стробтуришв - (11,5± 0,6) дiб, етилен-бю-дитюкарба-матiв - (7,33±0,2) дiб, щанотр-ролiв - (14,1±0,4) дiб, ант^в -(11,7±1,2) дiб, антЫотримщи-нiв - (11,7±0,6) дiб [14].
Отриманi результати свщчать про те, що особливост хiмiчноí структури i фiзико-хiмiчнi вла-стивостi дослiджуваних речо-вин одного хiмiчного класу не впливають на швидкють (хнього метаболiзму у Грунтк Також отриманi данi вказують на те, що найбтьш стiйкими в об'ек-тах агроценозу виявилися три-азоли. Розбiжностi значень Т50 триазолiв у Грунт порiвняно зi стiйкiстю фунгiцидiв iнших кла-ав достовiрнi (р<0,05).
Зважаючи на те, що найбтьш стйкими у Грунт е сполуки класу триазоли порiвняно з фун-гiцидами iнших кпаав та врахо-вуючи той факт, що у структурi асортименту фунгiцидiв цi сполуки складають найбтьшу част-ку (близько 30%), доцтьно про-водити контроль цих сполук у Грунт у регiонах з Ытенсивним веденням стьськогосподарсь-кого виробництва.
ОцЫку ступеня забруднення Грунту здмснювали за iндексом персистентностi пестицидiв (1ПП). Встановлено, що рiвень забруднення Грунту фунпцида-ми класу стробiлуринiв, ети-лен-бiс-дитiокарбаматiв, щано-пiрролiв, анiлiнопiримiдинiв, аншодв е безпечним, за винят-ком триазолiв, оскiльки значен-ня 1ПП було нi рiвнi <5. При застосуванш фунгiцидiв класу триазоли Грунт помiрно без-печний. Порiвняльна оцшка iндексiв персистентностi пес-тицидiв показала, що найбтьшу небезпеку мають фунпциди класу триазолiв та етилен-бю-дитiокарбаматiв, найменшу -сполуки класу стробтуришв та анiлiдiв.
Важливо враховувати мiгра-цiйнi властивостi хiмiчних сполук у Грунт не лише за показни-ком Кос та 1ПП, оскiльки для хiмiчних сполук, яю тривало зберiгаються у Грунту за висо-кого значення Кос можливе íх перемiщення через поверхне-вий стiк з частками Грунту. Для оцЫювання потенцiалу вилуго-вування пестицидiв або вине-сення |'х з поверхневим стоком використовують також характеристики розчинност пестици-дiв у водi та íхню стйкють у Грунтi (Т50). Саме Ыдекс потен-цiйного вимивання (GUS), який враховуе К^ та Т50 у Грунту дае
Рисунок
Обсяги застосування фунгiцидiв по областям УкраГни у перiод з 2001 по 2016 piK (тонн)
9 6,0-8,6 С. 8,6-10,5
□ 10,5-19,9 О 19,9-28,4 а 28,4-50,3
□ 50,3-137,7 Н 137,7-515,5
■ 10,2-14,7 14,7-26,6 26,6-36,3
36.3-46,4
46.4-58,5 О 58,5-123,0
123,0-423,7
46,2-83,9 83,9-115,8 115,8-134,2 134,2-169,7
169.7-195,2 195,2-301,8
301.8-438,8
l-i 74-114 О 114-137 □ 137-170 И 170-190 100 0 100 200 300 400 km а 190-238 238-280 280-495
100 0 100 200 300 400 km
HYGIENIC SUBSTANTIATION OF SELECTION CRITERIA FOR FUNGICIDES' MONITORING IN AGRO-INDUSTRIAL COMPLEX OF UKRAINE Vavrinevych O.P.
National O.O. Bohomolets Medical University, Kyiv, Ukraine
Improvement of the pesticides' monitoring system in the agro-industrial complex of Ukraine will ensure the preservation of the environment, protection of public health, and rational use of natural resources. Objective: We performed a hygienic substantiation of the selection criteria for fungicides' monitoring in the agro-industrial complex of Ukraine. Materials and methods: We used the following methods: laboratory and full-scale field hygienic experiments, a method of statistical analysis, and physico-chemical (chromatographic), organoleptic, physical, mathematical modeling, mapping ones. Results and discussion: On the basis of long-term research of fungicides' behaviour under soil-climatic conditions we have proposed selection criteria for the fungicides' monitoring in various objects. To monitor pesticides in soil it was recommended
to take into account Koc, ADI, the hazard class by fungicides toxicity, 50 in soil, IPP and Ecotox in soil; in water - solubility in water, Koc, ADI, the hazard class by fungicides toxicity, 95 in water, GUS, the risk magnitude of water contamination by pesticides; in the air - vapour pressure, ADI, the hazard class by fungicides' toxicity, CIPP, occupational risk; in food - ADI, the hazard class by fungicides' toxicity, t50 in the agricultural raw materials. The monitoring of the fungicides was proposed to perform if the pesticides met at least three of listed criteria for each environment: water, soil, air, food. Conclusions: The criteria for the selection of fungicides, applied in the agro-industrial complex of Ukraine for the purpose of monitoring, were scientifically substantiated. Their implementation into the work of the appropriate ministries and departments will allow to preserve the health of agricultural workers and population on the whole and to reduce the anthropogenic burden on the environmental objects.
Keywords: fungicides, selection criteria, ADI, hazard class, persistency in environmental objects, monitoring.
змогу прогнозувати можливють м1фацп пестицид1в у Грунтов! води.
Прогнозування можливост1 м1фаци дослщжуваних сполук у Грунтов! води за ¡ндексом GUS показало, що анТпщи та ашлшо-тримщини ймов1рно не вими-ваються у Грунтов! води, оскТпь-ки значення GUS у Грунтово-кшматичних умовах УкраТни були <1,8.
Проте вказаний ¡ндекс GUS мае низку недолив. По-перше, для речовин з коротким перю-дом натвруйнаци i/або великими значеннями коефщента сорбцп оргашчним вуглецем (Кос) виходять вщ'емш значення показника. По-друге, за даним показником можна оци нити проникнення пестициду у Грунтовi води, проте неможли-во дати достовiрну оцшку його шюдливо'Т дм на оргашзм люди-ни у разi споживання такоТ води.
Порiвняння екотоксиколопч-ного ризику фунгiцидiв рiзних клаав за показником Екотокс показало, що найнижчу екоток-сичнють мають ашлшотрими дини - на 4-5 порядюв нижче, шж ДДТ. З точки зору екотокси-колопчно'Т небезпеки для бюце-нозiв найбтьшу небезпечнють мають фунпциди класу етилен-бю-дитюкарбаматв - на 3-4 порядки нижче, шж ДДТ
Порiвняльний аналiз екоток-сикологiчноТ небезпеки д.р. рiз-них клаав показав, що за сту-пенем небезпеки для навко-лишнього середовища дослд жуванi фунпциди можна розта-
7 Environment & Health № 1 2019
шувати у такому порядку: стро-бтурини (Е<1,7х10-4) < ц1ано-п1рроли (Е<2,0х10-4) < ан1л1ди (Е<3,0х10-4) < антшотримщи-ни (Е<6,3х10-4) < триазоли (Е<7,0х10-4) < етилен-бю-ди-т1окарбамати (Е<9,5х10-4).
Для оцшки небезпечност1 пестицид1в у вод1 сл1д врахову-вати Тхню стмкють у вод1 зг1дно з чинною в Укра'Тш г1г1ен1чною класиф1кац1ею [8]. Проведений анал1з ст1йкост1 фунг1цид1в р1з-них клас1в у вод1 та у систем! вода-осад показав, що 32,3% фунпцид!в е високостмкими та ст!йкими сполуками.
При виршенш питання мош-торингових досл!джень щодо вмюту пестицид!в ц1еТ групи у вод! враховувати лише клас небезпечност! за параметрами ст!йкост! у вод! недостатньо. Оскшьки при прогнозуванн! ризику небезпечного впливу пестицид!в на оргашзм людини сл!д враховувати, що на швид-к!сть м!грацГТ та глибину про-никнення ХЗЗР впливають не лише Тхн1 ф!зико-х!м!чн! власти-вост! та швидк!сть руйнац!Т, а й норми витрат речовин, що вно-сяться у Грунт. Тому важливо здмснювати комплексну оц!нку ймов!рного негативного впливу на оргашзм людини пестицид!в при Тх вимиванн! ¡з Грунту у Грунтов! води.
Фах!вцями 1нституту г!г!ени та медичноТ еколог!Т було розроб-лено метод комплексноТ оцшки ймов!рного негативного впливу на оргашзм людини пестицид!в при Тх вимиванн! ¡з Грунту у Грунтов! води, який базуеться
на встановленш максимально можливого добового надход-ження пестициду з водою (ММДНВ) та подальшому по-р!внянн! з допустимим добовим надходженням пестициду з водою (ДДНВ) [11].
Результати розрахунюв показали, що добове надходження досл!джуваних фунпцид!в до орган!зму людини за максимально можливоТ в умовах УкраТни Тх концентрацп у Грун-товм вод! на 2-6 порядк!в ниж-чий за допустиме добове надходження з водою. За макси-мальних норм витрат дослщжу-ваних фунпцид!в у р!зних Грун-тово-ктматичних умовах УкраТни ризик небезпечного впливу на оргашзм людини допусти-мий за показником ММДНВ.
Нами було проведено ранжу-вання фунпцид!в доошджува-них клаав за небезпечнютю для людини з урахуванням показника ММДНВ та встанов-лено, що найбтьш небезпечни-ми е сполуки класу етилен-бю-дит!окарбамат!в - метирам ! манкоцеб. Це можна пояснити Т'хшми великими нормами витрат та кратнютю обробок. Друге мюце за небезпечн!стю пос!дають сполуки класу триа-зол!в та ан!л!ноп!рим!дин!в, трете - ц!анотррол!в. Наймен-шу небезпеку для людини ста-новлять сполуки класу строби лурин!в.
Математична обробка результат, отриманих у ход! натурного експерименту з вив-чення динамки залишкових к!лькостей фунпцид!в р!зних
класiв показала, що у Грунтово-клiматичних умовах УкраУни процес Ух розкладання у зеле-нiй масi рослин та плодах п1дко-рявся експоненцiальнiй залеж-ностк За фактичними даними нами було розраховано кон-станти швидкостi руйнаци (k), встановлено Т50 та Т95 фунпци-дiв рiзних класiв.
У зелешй масi рослин дiючi речовини класу триазолiв роз-кладалися зi швидкiстю (Т50) (13,2±0,9) дiб, класу стробту-ринiв - (3,9±0,4) дiб, класу ети-лен-бiс-дитiокарбаматiв - (3,8± 0,2) дiб, класу цiанопiрролiв -(6,6±0,5) дiб, класу анiлiдiв -(11,6±1,4) дiб, класу ашл1ноп1-римiдинiв - (5,7±0,6) дiб.
У плодах середне значення Т50 дiючi речовини класу триа-золiв складало для дифеноко-назолу, тебуконазолу (l2,2±1,1) дiб, пенконазолу - (17,5±0,9) дiб, класу стробiлуринiв -(6,8±0,5) дiб, класу етилен-бю-дитiокарбаматiв - (6,7±0,2) дiб, класу цiанопiрролiв - (8,1±0,4) дiб, класу ашл^в - (16,1±1,8) дiб, класу антЫотримщишв -(7,9±0,2) д1б.
Аналiз отриманих результатiв показав, що фунпциди ус1х дослiджуваних класiв розкла-дались у зелешй мас1 рослин
швидше, шж у плодах та Грунт.
Вщповщно до гiгiенiчноí кла-сифiкацií пестицидiв за крите-рiем стiйкiсть у вегетуючих сшь-ськогосподарських культурах д.р. класу триазолiв та анiлiдiв вщнесено до небезпечних спо-лук (II клас небезпечностi), д.р. класу стробшуришв, етилен-бю-дитюкарбаматв, ц1аноп1р-ролiв, ашлЫотримщишв - до III класу (помiрно небезпечнi спо-луки).
На пiдставi проведених бага-торiчних дослiджень поведiнки фунгiцидiв у Грунтово-кл1матич-них умовах нами було запропо-новано критерií вщбору для проведення монiторингу фунп-цидiв (табл.).
Для монiторингу пестицидiв у Грунт рекомендовано врахову-вати К«,, ДДД, клас небезпеч-ностi за параметрами токсич-ностi фунгiцидiв, Т50 у Грунт, Inn та Екотокс; у водi - розчин-нють, Кос, ДДД, клас небезпеч-ност за параметрами токсич-ностi фунгiцидiв, Т50 у водi, GUS, величина ризику надход-ження пестицидiв з водою; у повггр1 - тиск пари, ДДД, клас небезпечност за параметрами токсичност фунгiцидiв, KMIO, КВД, величина професшного ризику; у харчових продуктах -
ДДД, клас небезпечност за параметрами токсичност фун-гiцидiв, Т50 у сшьськогоспо-дарськiй сировиш.
Запропоновано проводити монiторинг фунгiцидiв вщпо-вiдно мiнiмум трьом критерiям для кожного середовища: вода, Грунт, пов1тря, харчовi продукти.
Висновок
Науково обГрунтовано крите-рií вiдбору фунгiцидiв, якi вико-ристовують в агропромислово-му комплекс УкраУни, для проведення мошторингу. 1х впро-вадження у роботу МОЗ УкраУни, ДержавноУ служби УкраУни з питань пращ, Держпрод-споживслужби УкраУни, Mrni-стерства екологií та природних ресурав УкраУни, Мiнiстерства аграрноУ полiтики та продо-вольства УкраУни дозволить зберегти здоров'я стьськогос-подарських працiвникiв i насе-лення загалом, зменшити ант-ропогенне навантаження на об'екти довктля.
ЛIТЕРАТУРА
1. Про Загальнодержавну про-граму адаптаци законодавства УкраУни до законодавства бвро-пейського Союзу : Закон УкраУни № 3668-VI. URL : http://zakon. rada.gov. ua/laws/show/1629-15.
Таблиця
Критерп вщбору для проведення мошторингу фунгщид1в
Показник небезпечност1 Критер|й в1дбору Об'ект контролю
Регюнальне пестицидне навантаження
Обсяги застосування у рег1он1, кг/га >0,3 В1нницька, Хмельницька, Одеська, Чер-каська, Волинська, Черн1вецька обл.
Ф1зико-х1м1чн1 властивост1
Тиск пари, мПа >1Ч10-4 пов|тря
Розчинн1сть у вод1, мг/л >100 вода
Коеф1ц1ент сорбцп у Грунт1 (Кс <75/>500 вода/Грунт
Токсиколог1чна небезпечн1сть
Клас небезпечност1 I-II клас пов1тря, вода, Грунт, харчов1 продукти
Допустима добова доза (ДДД), мг/кг <0,01 пов1тря, вода, Грунт, харчов1 продукти
Коеф1ц1ент можливост1 1нгаляц1йного отруення (KMIO) >2,0 пов1тря
Коеф1ц1ент виб1рковоУ д|| (КВД) <99 пов|тря
Профес1йний ризик (комплексний, комб1нований) >1 пов|тря
Ст1йк1сть в об'ектах довк1лля та екотоксиколог1чна небезпечн1сть
Пер1од нап1вруйнац|| (Т50) у Грунт1, д1б >30 Грунт
!ндекс персистентност1 пестицид1в ОПП) >20 Грунт
Екотоксиколог1чна небезпека (Екотокс) >0,4 Грунт
Т95 у вод1, д1б >10 вода
Iндекс потенц1йного вимивання (GUS) >1,8 вода
Ризик надходження пестицид1в з водою при Ух вими-ванн1 1з Грунту у Грунтов1 води >1 вода
Т50 у с1льськогосподарськ1й сировин1, д1б >14 харчов1 продукти
2. Про схвалення розробле-них Мшютерством охорони здоров'я плашв iмплементaцiï деяких акпв законодавства 6С : Розпорядження № 1141-р. вiд 26.11.2014. URL : http://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1141-2014-р.
3. Угода про асо^ацю мiж УкраТною, з одыеТ сторони, та бвропейським Союзом, бвро-пейським спiвтовaриством з атомноТ енерги i ïхнiми державами-членами, з шшоТ сторони: Закон № 1678-VII вщ 16.09.2014. URL : http://zakon0.rada.gov. ua/laws/show/984_011.
4. Проданчук М.Г., Корець-кий В.Л., Орлова Н.М. Соцiaльно-гiгiенiчний мошто-ринг - важливий мехaнiзм уп-равлшня громадським здо-ров'ям населення УкраТни. Украна. Здоров'я нацИ'. 2007. № 2. С. 93-96.
5. Тимошина Д.П. Показатели профессиональной и производственно обусловленной заболеваемости в проблеме химической безопасности трудоспособного населения. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2011. № 1 (23). С. 37-48.
6. Бабиенко В.В., Михайлен-ко В.Л., Герасименко Е.А. Социально-гигиенический мониторинг здоровья детского населения юга Украины (на примере Одесской области). Журнал Гродненского государственного медицинского университета. 2015. № 2. С. 81-83.
7. SSLRC Classification: Classification of Mobility / Soil Survey and Land Research Centre. Cranfield University, UK ; 1998. URL : http://www.cranfield.ac. uk/sslrc/
8. Ппешчна кпасифка^я пес-тицидiв за ступенем небезпеч-ност : ДСан^Н 8.8.1.002-98. Затв. 28.08.98. Кшв : МОЗ УкраТни, 1998. 20 с.
9. Кавецький В.М., Макаренко Н.А. Екотоксиколопя та кри-терп якост навколишнього середовища. Агроеколопя i б'ютехнолопя. 1998. № 2. С. 65-69.
10. Сергеев С.Г, Чайка Ю.Г Оценка возможности возникновения острых токсических эффектов при работе с пестицидами с учетом их избирательности действия. Современные проблемы токсикологии. 2008. № 4. С. 29-31.
11. Antonenko A.M. , Vavrine-vych O.P., Omelchuk S.T., Kor-
shun M.M. Prediction of pesticide risks to human health by drinking water extracted from underground sources. Georgian Medical News. 2015. № 7-8 (244-245). Р. 99-106.
12. Вавриневич Е.П. Сравнительная токсиколого-гигиени-ческая оценка опасности развития острых ингаляционных отравлений профессиональных контингентов фунгицидами разных классов (обзор литературы и результаты собственных исследований). Украшський журнал з проблем медицини прац1. 2014. № 3 (40). С. 83-90.
13. ВаврЫевич О.П., Омель-чук С.Т., Бардов В.Г. Порiв-няльна ппеычна оцшка потен-цмного ризику для працюючих при застосуванш фунгiцидiв рiзних кпаав. Л/карська спра-ва=Врачеб. дело. 2013. № 3-4. С. 130-138.
14. Вавриневич Е.П., Бардов В.Г., Омельчук С.Т. Сравнительная эколого-гигиениче-ская оценка поведения и пер-систентности фунгицидов разных классов в почве. Здоровье и окружающая среда: сб. науч.тр. Минск : РНМБ, 2014. Вып. 24. С. 138-143.
REFERENCES
1. Pro Zahalnoderzhavnu pro-hramu adaptatsii zakonodavstva Ukrainy do zakonodavstva Yevropeiskoho Sooiuzu : Zakon Ukrainy № 3668-VI [On the State Program for Adaptation of Ukrainian Legislation to the Legislation of the European Union]. URL : http://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1629-15 (in Ukrainian)
2. Pro skhvalennia rozroblenykh Ministerstvom okhorony zdorovia planiv implementatsii deiakykh aktiv zakonodavstva YeS : Rozporiadzhennia № 1141-р. vid 26.11.2014 [On the Implementation of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand]. URL : http://zakon.rada. gov. ua/laws/show/1141 -2014-р. (in Ukrainian)
3. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym soiuzom, Yevro-peiskym spivtovarystvom z atom-noi enerhii i yikhnimy der-zhavamy-chlenamy, z inshoi storony : Zakon Ukrainy № 1678-VII vid 16.09.2014 [Association
Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand]. URL : http://zakon0. rada. gov. ua/laws/show/984 011. (in Ukrainian)
4. Prodanchuk M.H., Korets-kyi V.L. and Orlova N.M. Ukraina. Zdorovia natsii. 2007 ; 2 : 93-96 (in Ukrainian)
5. Timoshina D.P. Aktualni pro-blemy transportnoi medytsyny. 2011 ; 1(23) : 37-48 (in Russian)
6. Babienko V.V., Mikhailen-ko V.L. and Gerasimenko E.A. Journal Grodnenskogo gosu-darstvennogo meditsinskogo universiteta. 2015 ; 2 : 81-83 (in Russian)
7. SSLRC Classification: Classification of Mobility / Soil Survey and Land Research Centre. Cranfield University, UK ; 1998. URL : http://www.cranfield.ac.uk/ sslrc/
8. Hihiienichna klasyfikatsiia pestytsydiv za stupenem ne-bezpechnosti : DSanPiN 8.8.1.
002-98 [Hygienic Classification of Pesticides by Hazard : DSanPiN 8.8.1.002-98]. Kyiv; 1998 : 20 p. (in Ukrainian)
9. Kavetskyi V.M. and Ma-karenko N.A. Ahroekolohiia i bio-tekhnolohiia. 1998 ; 2 : 65-69 (in Ukrainian)
10. Sergeev S.G. and Chai-ka Yu.G. Sovremennye problemy toksikologii. 2008 ; 4 : 29-31 (in Russian)
11. Antonenko A.M. , Vavrine-vych O.P., Omelchuk S.T., Kor-shun M.M. Georgian Medical News. 2015 ; 7-8 (244-245) : 99106.
12. Vavrinevich E.P. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2014 ; 3 (40) : 83-90 (in Russian)
13. Vavrinevich O.P., Omelchuk S.T. and Bardov V.G. Likarska sprava=Vrachebnoe delo. 2013 ;
3-4 : 130-138 (in Ukrainian)
14. Vavrinevich E.P., Bardov V.G. and Omelchuk S.T. Sravnitelnaia ekologo-gigienicheskaia otsenka povedeniia i persistentnosti fun-gitssidov raznykh klassov v pochve [Comparative Ecological and Hygienic Evaluation of Behavior and Stability of Different Classes' Pesticides in Soil]. In : Zdorovie i okruzhaiushchaia sreda : sb. nauch. tr. [Health and Environment]. Minsk ; 2014 ; 24 : 138-143 (in Russian)
Hagrnwna go pegaK^i' 17.11.2018
9 Environment & Health № 1 2019