CC BY
15
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ТКАНЕЙ ЗУБА, ИНИЦИИРОВАНЫЕ ОДОНТОПРЕПАРИРОВАНИЕМ ПОД МЕТАЛЛОКЕРАМИЧЕСКИЕ КОНСТРУКЦИИ Радчук В. Б., Гасюк П. А., Гасюк Н. В.
Прогрессирующее развитие современной стоматологической науки предполагает постоянное усовершенствование известных методов диагностики и лечения стоматологических заболеваний. В области ортопедической стоматологии примером данной тенденции является наличие на рынке безметаллических коронок, появившихся как альтернатива металлокерамике. Однако, ввиду ряда факторов, металлокерамические конструкции до сих пор актуальны. При этом, протезирование данным типом конструкций требует дальнейшего усовершенствования в плане модификации способов одонтопрепарирования. Целью даного ислледования была оптимизация подходов к одонтопрепарированию под металлокерамические коронки. В результате собственных исследований, следует утверждать о развитии в тканях зуба своеобразной вибрационной болезни, что приводит к деструктивным изменениям твердых тканей и пульпы зуба, выраженных в разной степени. На основании установленных морфологических изменений тканей зубов при одонтопрепарировании под металлокерамические конструкции, обоснованным является максимальное сохранение твердых тканей пришеечного участка с формирванием уступа, с целью максимального сохранения функциональных возможностей пульпы, что подтверждено рядом научных работ современников и собственными лабораторными исследованиями.
Ключевые слова: одонтопрепарирование; металлокерамические коронки; морфофункциональные изменения тканей зуба; CAD / CAM.
Стаття надшшла 3.03.2017 р.
УДК 613.6:632.952:633.85
MORPHOFUNCTIONAL CHANGES OF DENTAL TISSUE INNOVATIVE ODONTOPREPARATION FOR METAL-CERAMIC CONSTRUCTIONS Radchuk V. B., Hasiuk P. A., Hasiuk N. V.
Progressive development of modern stomatological science involves the continuous improvement of the known methods of diagnosis and treatment of dental diseases. In the field of prosthodontics example of this trend is the availability of metalfree crowns in the market, which have appeared as an alternative to metal-ceramic. However, taking into account the number of factors metal constructions are still relevant. Basing on the analysis of the literature to optimize approach in odontopreparation for metal-ceramic crowns, identify morphological changes of dental tissues at different types of orthodontic preparation, and give clinic-morphological study of the proposed method of preparing teeth for metal-ceramic construction. Analytical method based on analysis of histochemical, histological features of identifying structural components of hard tissue in intact teeth and teeth with different types of odontopreparation and volumetric digital scanning to determine the working preparation thickness of hard tooth tissue in different experimental groups. The results of own research it should be affirmed the development of some kind of vibration disease in the tissues of the tooth that causes destructive changes of hard tissue and pulp, expressed in varying degrees in experimental groups. On the basis of the determined morphological changes in the tissue of teeth during odontopreparation for metal-ceramic construction, it is justified the maximum preservation of hard tissue of neck area, forming a ledge symbol, to maximize the functional capacity of the pulp, which is confirmed by a number of own laboratory research.
Key words: orthodontic preparation; metal-ceramic crowns; morphofunctional changes in dental tissues; CAD / CAM.
Рецензент Аветжов Д.С.
ППеНШНА ОЦ1НКА ПРОФЕС1ЙНОГО РИЗИКУ ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 СТРОБ1ЛУРИНОВИХ ФУНГЩИД1В НА ПОС1ВАХ ОЛ1ЙНИХ КУЛЬТУР
Представлено результати ппешчно! оцшки ризику небезпечного iзольованого, комплексного та комбшованого впливу ткоксистробшу, траклостробшу, азоксистробшу та дифеноконазолу - дшчих речовин (д.р.) фунгщидних препарата Аканто, КС, Ретенго, КЕ та Амютар Голд 250 8С, КС на сшьськогосподарських роб^ниюв, яю працюють з ними. Проведет натурш дослщження в агропромисловому секторi на поЫвах соняшнику та кукурудзи з визначенням залишкових кшькостей д.р. у ввдбраних пробах пов^ря робочо! зони, змивах зi шюри, нашивках на спецодда працюючих; розраховано коефщенти та шдекси небезпечноси, виходячи з експозицшних i допустимих шгаляцшних та перкутанних доз д.р. Встановлено, що штангове обприскування та авiацiйна обробка посiвiв олшних культур дослщжуваними препаратами в максимальних нормах витрат вщ 0,75 до 1,0 л/га не супроводжуються небезпечним забрудненням пов^ря робочо! зони та шюрних покривiв працюючих. 1ндекси небезпечност шюдливого комплексного та комбшованого впливу д.р. дослщжуваних препарата е нижчими за 1; умови пращ сшьськогосподарських робтиюв е допустимими. Провщну роль у формуванш професшного ризику ввдграе шгаляцшне надходження д.р. Коефщенти захисно! дп спецодягу знаходяться в межах 28,0-226,2. Застосування дослщжуваних препарата на поЫвах олшних культур не становить небезпеки для працюючих при дотриманш встановлених ппешчних регламента.
Ключов! слова: фунпциди, коефщент небезпечносп, шдекс небезпечносп, професшний ризик.
Стробшуринов1 фунгщиди, як за мехашзмом дн належать до шпб1тор1в м1тохондр1ального дихання ф1топатогешв, е на сьогодш одними з найважливших серед протигрибкових пестицид1в [8, 9]. Представники цього х1м1чного класу широко застосовуються в сшьському господарсга на пос1вах олшних культур соняшнику та кукурудзи. Зокрема, до стробшуришв належать шкоксистробш та шраклостробш - ддач1 речовини (д.р.) монопрепарапв
Аканто, КС та Ретенго, КЕ вщповщно, а також азоксистробш - одна з двох д.р. комбшованого препарату Амютар Голд 250 8С, КС (другою д.р. зазначеного фунгщиду е дифеноконазол з хiмiчного класу триазолiв). Препарати Аканто, КС та Амютар Голд 250 8С, КС потребують обгрунтування гiгiенiчних регламентiв !х безпечного застосування для обробки посiвiв соняшнику та кукурудзи наземним та авiацiйним методами; препарат Ретенго, КЕ - авiацiйним методом.
Регламентащя використання зазначених фунгщцщв в Укра!ш з позицiй безпеки для професшних контингентiв передбачае оцшку ризику комплексного впливу !х д.р. на сшьськогосподарських робiтникiв, що дозволяе визначити ступiнь можливого прояву шкщливого ефекту в залежностi вiд токсичност речовини, шляхiв, iнтенсивностi та тривалост експозицн [3].
Метою роботи було оцшка ризику небезпечного iнгаляцiйного, перкутанного, комплексного та комбшованого впливу пiкоксистробiну, пiраклостробiну, азоксистробiну та дифеноконазолу на сшьськогосподарських роб^ниюв, якi працюють з фунгщидами Аканто, КС, Ретенго, КЕ та Амютар Голд 250 8С, КС.
Матерiал та методи дослщження. Для досягнення мети були вивчеш умови працi при застосуваннi вищезазначених препаратiв наземним та авiацiйним методами на пошвах соняшнику та кукурудзи; розраховаш експозицiйнi та обгрунтованi допустимi iнгаляцiйнi та перкутаннi дози дослщжуваних д.р.; встановленi ризики iзольованого та комбшованого впливу д.р. дослщжуваних фунгiцидiв для працюючих.
Препарати Аканто, КС (д.р. - шкоксистробш, 250 г/л), Ретенго, КЕ (д.р. - шраклостробш, 200 г/л) та Амютар Голд 250 8С, КС (д.р. - азоксистробш, 125 г/л та дифеноконазол, 125 г/л) запропоноваш для боротьби з хворобами соняшнику i кукурудзи (крiм Амютар Голд 250 8С, КС) наземним (^м Ретенго, КЕ) та авiацiйним методами. Препарат Ретенго, КЕ е концентратом, що емульгуеться (КЕ), два iншi препарати - концентратом суспензн (концентратом, який тече) (КС).
Умови пращ оцшювали за результатами натурних дослщжень, як проводили зпдно з «Методичними вказiвками з гшешчно! оцiнки нових пестицидiв» [5]. Дослщжуваш препарати використовували в максимальних нормах витрат: Аканто, КС - 1,0 л/га (шкоксистробш - 250 г/га); Ретенго, КЕ - 0,75 л/га (шраклостробш - 150 г/га); Амютар Голд 250 8С, КС - 1,0 л/га (азоксистробш - 125 г/га, дифеноконазол - 125 г/га).
Обробку наземним методом (НО) здшснювали за допомогою штангового обприскувача 0ПШ-2000, агрегатованого з трактором МТЗ-82; обробку авiацiйним методом (АО) - за допомогою лгака АН-2 з навюним обприскувачем ОЖ-2 (Аканто, КС, Ретенго, КЕ) та мотодельтаплану «АБЯ08-2» з навюним дрiбнокрапельним обприскувачем (Амютар Голд 250 8С, КС) при допустимих метеорологiчних умовах (табл. 1). Витрати робочого розчину дослщжуваних препарапв становили: 300 л/га i 50 л/га при наземних та авiацiйних обробках вiдповiдно.
Працiвники (заправник, тракторист i (або) пiлот i сигнальник) виконували роботи, пов'язанi iз застосуванням дослiджуваних фунгiцидiв, в захисному одязц оператор розчинного вузла (заправник) використовував гумовi рукавички. При проведеннi наземно! обробки приготування робочих розчинiв препарапв тривало 10 хвилин, а безпосередне обприскування -20-30 хвилин. При авiацiйному методi обробки приготування робочих розчишв тривало 6 хвилин, а обприскування - 20 хвилин.
Таблиця 1
МетеоролоНчш умови шд час проведення роб^_
Препарат Вид обробки Дата обробки Температура, °С Атмосферний тиск, мм рт.ст Вщносна волопсть,% Швидюсть руху пов1тря, м/с
Аканто, КС АО 22.08.2014 24 750 75 0,5-1,0
НО 23.06.2014 24 745 60 1,0-2,0
Ретенго, КЕ АО 08.07.2014 24 750 75 0,5-1,0
Амютар Голд 250 8С, КС АО 02.06.2015 20 745 60 1,0-2,0
НО 15.06.2015 19 745 70 1,0-2,0
Примака. Тут та в табл. 4 1 5: АО - ав1ац1йна обробка; НО - наземна обробка
Пщ час проведення робгт слщкували за самопочуттям працюючих. На початку i пiсля виконання виробничих операцiй проводили опитування роб^ниюв, визначали стан шкiри та слизових оболонок очей, вимiрювали артерiальний тиск i частоту серцевих скорочень.
Оцшку умов працi проводили на основi результатiв визначення вмiсту залишкових кшькостей пiкоксистробiну, пiраклостробiну, азоксистробiну та дифеноконазолу в повiтрi робочо! зони, у змивах з вщкритих дiлянок шюри та шкiри пiд спецодягом, в нашивках на спецодязь В табл. 2 приведет ппешчш нормативи та межi кiлькiсного визначення (МКВ) д.р. дослщжуваних
фунгщцщв в повiтрi робочо! зони, об'еми вщбраних проб та межi виявлення (МВ) д.р., що встановленi при валщацл методик. При необхiдностi, якщо вмют дослщжувано! речовини в окремiй пробi був нижчим за МКВ, проводили об'еднання 3 паралельних проб, яю були вiдiбранi в однiй точщ.
Вiдповiдно до [3] проводили визначення експозицiйних шгаляцшно! (Дiнг) та перкутанно! (Дшк) доз для працюючих за робочу змшу, якi не повинш перевищувати вiдповiднi допустимi iнгаляцiйну (ДДшг) та перкутанну (ДДшк) дози. В такому разi коефiцiенти небезпечностi при шгаляцшному (Дiнг/ДДiнг) та перкутанному (Дшк/ДДшк) надходженнi (ризики шкiдливого iнгаляцiйного та перкутанного впливу) та iндекс небезпечносп (Дiнг/ДДiнг+Дшк/ДДшк) (ризик шкiдливого комплексного впливу) не повинш перевищувати 1.
Для визначення Дшг використовували наступш показники: концентрацiю д.р. фунгiциду в повiтрi робочо! зони, стандартизований об'ем дихання людини, тривалiсть окремо! виробничо! операцп та нормовану кiлькiсть циклiв. Щоб розрахувати Дшк використовували даш щодо фактичних рiвнiв забруднення шюри.
Таблиця 2
Гiгieнiчнi нормативи та меж1 визначення дточих речовин дослiджуваних фунгiцидiв
Речовина ОБРВп.р.з., мг/м3 Меж1 визначення
в пов1тр1 робочо! зони в нашивках, мг у змивах, мг
за методичними вказ1вками за даними валщацн
№ методичних вказ1вок МКВ, мг/м3 об'ем в1д1брано! проби, л МВ, мг/м3
Пкоксистробш 1,0 1020-2010 0,25 4,0 0,125 0,002 0,003
Шраклостробш 1,0 484-2004 0,5 2,0 0,25 0,003 0,002
Азоксистроб1н 1,0 222-2000 0,001 10,0 0,0003 0,0005 0,0005
Дифеноконазол 0,2 294-2001 0,1 10,0 0,05 0,005 0,005
Примака. ОБРВп.р.з. - ор1ентовно безпечний р1вень впливу в пов1тр1 робочо1 зони
Розрахунок ДДшг проводили, використовуючи ппешчний норматив у повiтрi робочо! зони, стандартизований об'ем дихання людини, тривалють робочо! змши та середню масу тша доросло! людини. ДДшк розраховували шляхом спiввiдношення недiючо! дози при багатократному надходженш на шкiру до коефщенту запасу згiдно з класом небезпечносп або за спiввiдношенням добутку неддачо! перорально! дози при багатократному введенш i шюрно-орального коефщенту до коефiцiенту запасу.
Оцiнюючи перкутанний шлях надходження, окрiм реально! експозицшно! дози розраховували агравовану експозицiйну дозу. Пщ час розрахунку останньо! вважали, що заправники працюють без гумових рукавичок, так як i трактористи, а спецодяг працiвникiв (заправникiв, тракториспв, пiлотiв та сигнальникiв) мае низью захиснi властивостi, в результатi чого вщбуваеться забруднення шкiри д.р. фунгщцщв в кiлькостях, що були визначеш на поверхнi рукавичок та у нашивках на спецодязь
Результати дослщження та 1х обговорення. При вивченш умов працi пiд час застосування препаратiв Аканто, КС наземним та авiацiйним методами та Ретенго, КЕ авiацiйним методом було встановлено, що приготування !х робочих розчинiв, заправка обприскувачiв та обробка посiвiв соняшнику i кукурудзи не супроводжувались надходженням вiдповiдно пiкоксистробiну та пiраклостробiну в пов^я зони дихання заправникiв, тракториспв, пiлотiв та сигнальникiв, оскiльки в ушх вiдiбраних пробах, а також при об'еднанш 3 паралельних проб, вмют дослщжуваних д.р. був меншим за вщповщш МВ (табл. 2). Щд час проведення наземно! обробки препаратом Аканто, КС було вщсутне забруднення вщкритих дiлянок шкiри, засобiв iндивiдуального захисту та спецодягу заправника i тракториста, оскiльки в ушх вiдiбраних зразках вмiст пiкоксистробiну був меншим за мшмальну кiлькiсть, що визначаеться (табл. 2). При авiацiйнiй обробщ з використанням препаратiв Аканто, КС та Ретенго, КЕ були забруднеш засоби шдивщуального захисту сигнальника шкоксистробшом (нашивки на спецодязi) - 0,013 мг та заправниюв шкоксистробшом (рукавички) - 0,024 мг i шраклостробшом (нашивки на спецодязi) -0,003 мг. При штанговому обприскуванш посiвiв соняшнику препаратом Амiстар Голд 250 8С, КС не спостертали надходження дифеноконазолу в повiтря зони дихання заправника i тракториста, i азоксистробiну - в повiтря зони дихання тракториста. В повiтрi робочо! зони заправника виявили азоксистробiн - 0,03 мг/м3, але дана концентращя не перевищувала встановлений гiгiенiчний норматив (табл. 2). Дифеноконазол та азоксистробш не виявили у змивах з вщкритих д^нок шкiри працюючих, однак виявили забруднення рукавичок заправника азоксистробшом - 0,0023 мг
та дифеноконазолом - 0,008 мг, { спецодягу заправника дифеноконазолом - 0,012 мг. При застосуванш препарату Амютар Голд 250 8С, КС ав!ацшним методом не спостер1гали надходження дифеноконазолу в пов1тря зони дихання заправника, пшота та сигнальника, але виявили азоксистробш в повир! робочо! зони заправника - 0,003 мг/м3 та сигнальника - 0,008 мг/м3. Даш концентрацп не перевищували встановлеш ппешчш нормативи (табл. 2). У змивах з вщкритих дшянок шюри роб!тниюв вмют обох д.р. був меншим за мшмальну кшькють, що визначаеться (табл. 2). Спостер1гали забруднення рукавичок заправника та спецодягу сигнальника азоксистробшом (0,003 мг 1 0,003 мг вщповщно) та дифеноконазолом (0,005 мг 1 0,01 мг вщповщно). На основ! отриманих результапв здшснили комплексну оцшку ризику для працюючих зпдно з [3]. Якщо вмют дослщжуваних д.р. в пов1тр1 робочо! зони був меншим за вщповщш МВ, при проведенш розрахунюв експозицшних шгаляцшних доз цих д.р. враховували МВ за умови об'еднання 3 паралельних проб, вщбраних в однш точщ. Якщо вмют дослщжуваних д.р. в змивах з вщкритих дшянок шюри, в нашивках на спецодяз! та з дшянок шюри шд спецодягом був меншим за мшмальну кшькють, що визначаеться, то при розрахунках експозицшних перкутанних доз враховували Уг вщ !! значення. В табл. 2 наведет гтешчш нормативи досл1джуваних д.р. в пов1тр1 робочо! зони, яю використовували для розрахунку ДД1нг. При обгрунтуванш ДДшк досл1джуваних д.р. розрахунки проводили з використанням як неддачих доз при багатократному нанесены на шюру, так \ нед1ючих доз при субхрошчному пероральному надходженн1 (табл. 3). З метою агравацп для визначення коефщенту небезпечност1 обирали найменше значення з двох розрахованих.
Таблиця 3
Недiючi дози для розрахунку допустимо! перкутанноТ дози дiючих речовин дослщжуваних
фунгiцидiв [1, 2, 4, 7]
Дшча речовина Недшча доза при багатократному нанесенш на шкiру, мг/кг Недiюча пероральна доза при багатократному введенш
Пкоксистробш 1000 (28 дшв, щур и) 8,5 (90 дшв, собаки)*
Пiраклостро6iн - 9,0 (28 дшв, щури)*
Азоксистробш 1000 (21 день, щури) 10,0 (90 дшв, собаки)*
Дифеноконазол 10 (21 день, крол^* 31,3 (28 тижшв, собаки)
Примака. * - недточа доза, за якою обгрунтовано ДДшк.
В табл. 4 наведен! результати розрахунюв експозицшних та допустимих доз при шгаляцшному та перкутанному надходженш досл!джуваних д.р. (полютант!в) до оргашзму працюючих з ними.
Таблиця 4
Експозицшш дози та критерГт" допустимого впливу дточих речовин дослiджуваних ___фунгiцидiв на професшм контингенти__
Дшча речовина Вид обробки Працюючий Експозицшна доза, мг/кг Допустима доза, мг/кг
перкутанна (Дшк) шгаляцшна (Дшг), х10-3 перкутанн а (ДДшк) шгаляцшна (ДДшг), х10-3
Р, х10-3 А, х10-3
Пкоксистробш О Заправник 0,39 10,91 1,04 1,70 99,43
Тракторист 0,39 10,78 2,07 1,70 99,43
Пкоксистробш О Заправник 0,84 27,82 1,35 1,70 99,43
Пшот 0,84 23,36 4,49 1,70 99,43
Сигнальник 0,84 135,14 4,49 1,70 99,43
Пiраклостро6iн О Заправник 0,84 28,14 2,69 1,80 99,43
Пшот 0,84 23,36 8,98 1,80 99,43
Сигнальник 0,84 23,36 8,98 1,80 99,43
Азоксистробш О Заправник 0,06 2,86 0,75 2,00 99,43
Тракторист 0,06 2,66 0,01 2,00 99,43
Азоксистробш О Заправник 0,14 6,33 0,10 2,00 99,43
Пшот 0,14 5,77 0,02 2,00 99,43
Сигнальник 0,14 31,51 0,86 2,00 99,43
Дифеноконазол О Заправник 0,64 48,62 0,41 0,20 19,89
Тракторист 0,64 26,64 1,24 0,20 19,89
Дифеноконазол О Заправник 1,39 58,64 0,54 0,20 19,89
Пшот 1,39 57,71 1,80 0,20 19,89
Сигнальник 1,39 114,03 1,80 0,20 19,89
Прим1тка. Тут та в табл. 5: Р - реальна, А - агравована.
Результати проведених дослщжень св!дчать, що експозицшш дози при шгаляцшному надходженш до оргашзму працюючих шкоксистроб!ну (при обох методах обробки пос!в!в
отняшнику та кyкypyдзи) та пipaклоcтpобiнy (^и АО) e вищими за pеaльнi екcпозицiйнi дози пpи пеpкyтaнномy иaдxоджеииi незалежно вiд xapaктеpy виконyвaииx опеpaцiй. Екотозицшш iигaляцiйиi дози e вищими за pеaльиi Дшк також y paзi надходження aзокcиcтpобiиy в оpгaиiзм cигнaльникa та дифеиокоиaзолy - в оpгaиiзм тpaктоpиcтa, пiлотa i cигиaльиикa. В той же 4ac aгpaвовaиi ш^ш екcпозицiйиi дози ycix доcлiджyвaииx pечовин e вищими за шгаляцшш незалежно вщ методy обpобки (НО чи АО) та xapaктеpy виконyвaииx опеpaцiй.
Допycтимi дози пpи шгаляцшному надходженш ycix доcлiджyвaииx pечовии пpи обох видах обpобки поciвiв cоияшиикy та кyкypyдзи e нижчими иiж ДДшк.
Коефiцieити иебезпечиоcтi пpи шгаляцшному та пеpкyтaнномy (pеaльиий та aгpaвовaиий) надходженш та iндекcи иебезпечиоcтi (pеaльиий та а^авований) комплекcиого впливу пpи вшх видах обpобки i вcix вapiaнтax виконуваних опеpaцiй e меншими за 1, тобто умови пpaцi pобiтникiв з доcлiджyвaиими пpепapaтaми e допустимими (табл. 5).
Незалежно вiд xapaктеpy виконуваних опеpaцiй, виду обpобки та пpепapaтy коефiцieит иебезпечиоcтi пpи шгаляцшному иaдxоджеииi бiльший, иiж пpи пеpкyтaнномy за pеaльииx piвиiв зaбpyдиеиня ш^и пpaцюючиx (табл. 5). Чacткa шгаляцшного pизикy (коефiцieитy иебезпечиоcтi) в cyмapномy pеaльиомy pизикy (iидекci иебезпечиоcтi) коливaeтьcя вiд 7G % (пpи надходженш aзокcиcтpобiиy в оpгaиiзм пiлотa) до 99,6 % (^и иaдxоджеииi aзокcиcтpобiнy в оpгaиiзм зaпpaвиикa, НО).
Таблиця 5
Оцiнка ризику шкiдливоï дп дослiджуваних речовин на працюючих при 3acTOcyBaHHÍ
сучасних стробiлуринових фунгiцидiв на ïx ochobí
Д1юча pечовииa Вид обpобки Пpaцюючий Коефщснт иебезпечиоcтi Iидекc иебезпечиоcтi Чacткa шга-ляцшного pизикy в cyмapиомy pеaльиомy, % Коефщснт зах^но!' ди cпецодягy, paз
шгалящ йний, xW-2 пеpкyтaнний
Р, xW-2 A, xW-2 Р, xW-2 A, xW-2
Пiкокcиcтpо бш НО Забавник 1,G4 G,G23 G,642 1,G64 1,684 97,9 28,3
Tpaктоpиcт 2,G8 G,G23 G,634 2,Ю6 2,718 98,9 28,G
Пiкокcиcтpо бш АО Зaпpaвиик 1,35 G,G49 1,637 1,4G3 2,991 96,5 33,3
Пшот 4,51 G,G49 1,374 4,563 5,888 98,9 28,G
Сигнальник 4,51 G,G49 7,95G 4,563 12,464 98,9 161,7
Пipaклоcтpо бш АО Зaпpaвиик 2,71 G,G46 1,563 2,755 4,271 98,3 33,7
Пшот 9,G3 GJG46 1,298 9£74 Ю,326 99,5 28,G
Сигнальник 9,G3 GJG46 1,298 9,G74 Ю,326 99,5 28,G
Aзокcиcтpоб ш НО Зaпpaвиик G,75 G,143 G,753 G,893 99,6 44,5
Tpaктоpиcт G,133 G,G15 G,144 77,8 41,4
Aзокcиcтpоб ш АО Зaпpaвиик 0,007 G,316 G,1G5 G,414 93,3 45,4
Пшот 0,007 G,289 G,G23 G,3G5 7G,G 41,4
Сигнальник G,87 1,575 G,874 2,442 99,2 226,2
Дифенокона зол НО Зaпpaвиик 2,G8 G,321 24,311 2,4G5 26,394 86,6 75,6
Tpaктоpиcт 6,25 G,321 13,318 6,571 19,568 95,1 41,4
Дифенокона зол АО Зaпpaвиик 2,71 G,696 29,32G 3,4G5 32Д28 79,6 42,1
Пшот 9,G3 G,696 28,855 9,724 37,883 92,8 41,4
Сигнальник 9,G3 G,696 57,G14 9,724 66,G42 92,8 81,9
Aзокcиcтpоб iи+дифеиоко назол НО Зaпpaвник 2,83 G,325 24,454 3,158 27,287 89,6 75,3
Tpaктоpиcт 6,26 G,325 13,451 6,586 19,712 95,1 41,4
Aзокcиcтpоб ш+дифеноко назол АО Зaпpaвиик 2,81 G,7G3 29,636 3,5G9 32,442 8G,1 42,1
Пшот 9£5 G,7G3 29,144 9,748 38,188 92,8 41,4
Сигнальник 9,9 G,7G3 58,59G Ю,598 68,484 93,4 83,3
Коефiцieит иебезпечиоcтi ^и шгаляцшному иaдxоджеииi (iигaляцiйиий pизик) для пшопв ((6,33±1,8G)x 1G-2) i ^тальни^в ((6,67±1,73)x1G-2) вищий, иiж для за^авниюв ((1,82±G,35)x1G-2), G,G5<p<G,1. Оcкiльки шгаляцшний pизик cтaиовить (7G,G-99,6) % в cyмapномy pеaльиомy pизикy, то iндекc иебезпечиоcтi за pеaльииx piвиiв зaбpyднення шкipи пpaцюючиx (cyмapиий pеaльиий prom) для пшопв ((6,63±1,91)x1G-2) i ^тальни^в ((6,97±1,85)x1G-2) вищий, иiж для за^авниюв ((2,G6±G,42)x1G-2), G,G5<p<G,1. Iигaляцiйиий та cyмapний pеaльиий pизики для тpaктоpиcтiв ((3,65±1,56)x1G-2 i (3,82±1,65)x1G-2) вiдповiдио) не вiдpiзняютьcя вiд таких для зaпpaвиикiв, пшопв та cигиaльиикiв (p>G,1).
Незалежно вщ характеру виконуваних операцш, виду обробки пос1в1в олшних культур та фунгщиду агравований шдекс небезпечносп виявився бшьшим за реальний (мшмум в 1,1 рази при надходженш шраклостробшу в оргашзм пшота та сигнальника; максимум в 13,1 рази при надходженш азоксистробшу в оргашзм пшота; в середньому в (4,7±0,8) рази), оскшьки агравоваш шюрш експозицшш дози ус1х дослщжуваних речовин е вищими за реальш, внаслщок чого агравоваш коефщенти небезпечносп при перкутанному надходженш бшьш! за реальш (мшмум в 28,0 рази при надходженш шраклостроб!ну в оргашзм пшота та сигнальника; максимум в 226,3 рази у випадку надходження азоксистроб1ну в оргашзм сигнальника).
Зазначене дозволило розрахувати коефщ!ент зниження перкутанного ризику за рахунок спецодягу (коефщ!ент захисно! дп спецодягу) як вщношення агравованого до реального коефщеннв небезпечносп при перкутанному надходженш (табл. 5). Коефщент захисно! дп спецодягу виявився найбшьшим для сигнальник!в (116,2±34,8) пор!вняно з заправниками (46,7±5,8), трактористами (38,1±3,3) та п!лотами (36,0±3,3), 0,05<р<0,1.
Оск!льки Ам!стар Голд 250 8С, КС е комб!нованим препаратом, були розраховаш коеф!ц!енти та !ндекси небезпечносп комбшовано! дп двох його д.р. - азоксистробшу та дифеноконазолу, базуючись на принцип! сумацп негативних ефекпв при одночаснш дп дек!лькох речовин [6]. Встановили (табл. 5), що реальний та агравований !ндекси небезпечносп комб!нованого впливу досл!джуваних д.р. для заправника ! тракториста при наземнш обробц! та заправника, п!лота ! сигнальника при ав!ац!йн!й обробц! е меншими за 1, тобто ризик комбшовано! дп е прийнятним; негативний вплив препарату Амютар Голд 250 8С, КС при обох методах обробки на оргашзм працюючих не очшуеться. Кр!м того, у формуванш профес!йного ризику при застосуванн! препарату Амютар Голд 250 8С, КС провщна роль належить дифеноконазолу, усереднена частка якого у коефщентах та шдексах небезпечност! коливаеться в межах (92,15-99,0) % (табл. 6).
Таблиця 6
Усереднем показники частки азоксистробшу та дифеноконазолу в професшному ризику (п=5 )
Частка (%) у
коефщени не6езпечностi шдека не6езпечностi
Дiюча речовина . .„ перкутанному
реальному агравованому реальному агравованому
М±т М±т М±т М±т М±т
(т1п-шах) (т1п-тах) (т1п-тах) (тш-тах) (т1п-тах)
Азоксистробш 7,85±4,9 0,97±0,02 1,26±0,4 7,11±4,4 1,93±0,6
(0,16-26,5) (0,93-0,996) (0,58-2,69) (0,23-23,84) (0,73-3,57)
Дифеноконазол 92,15±4,9 99,03±0,02 98,74±0,4 92,89±4,4 98,07±0,6
(73,5-99,84) (99,0-99,07) (97,31-99,42) (76,16-99,77) (96,43-99,27)
Для визначення строк!в виходу працюючих на оброблеш д!лянки та оцшки ступеню небезпечност! внасл!док зносу х!м!чних речовин в п!дв!тряний б!к для ошб, як! працюють на сум!жних д!лянках, визначали вм!ст п!коксистроб!ну, шраклостробшу, азоксистроб!ну та дифеноконазолу в пов!тр! над обробленою д!лянкою та у зон! можливого зносу на вщсташ 100 м вщ меж! оброблено! д!лянки, а також у грунт! оброблено! д!лянки ! зони можливого зносу. Кр!м того визначали вмют досл!джуваних д.р. в атмосферному пов!тр! на в!дстанях 300 м та 1000 м вщ меж! обробленого поля з тдв!тряного боку, оскшьки щ в!дстан! в!дпов!дають сан!тарно-захисним зонам у раз! наземно! та ав!ацшно! обробки в!дпов!дно. В!дб!р проб пов!тря та грунту проводили у день обробки, через 3 та 7 д1б з метою визначення динамши зниження забруднення навколишнього середовища досл!джуваними полютантами.
Отримаш результати засв!дчили, що в ус! строки спостереження п!коксистроб!н, п!раклостроб!н, азоксистробш та дифеноконазол в пов!тр! над обробленою д!лянкою не виявлен! (МВ в повггр! робочо! зони наведен! в табл. 2). В повггр! на вщсташ 100 м, 300 м та 1000 м вщ меж! оброблено! дшянки з тдв!тряного боку концентрац!! ус!х досл!джуваних д.р. були меншими за МКВ в атмосферному пов!тр! (0,008 мг/м3 для шкоксистроб!ну та п!раклостроб!ну, 0,001 мг/м3 для азоксистроб!ну та 0,0008 мг/м3 для дифеноконазолу). Вм!ст досл!джуваних д.р. в грунт! оброблено! дшянки ! в зон! можливого зносу в ус! строки спостереження не перевищував встановлеш ппешчш нормативи у грунт!: ОДК шкоксистробшу - 0,2 мг/кг, шраклостроб!ну - 0,6 мг/кг, азоксистробшу - 0,3 мг/кг та дифеноконазолу - 0,3 мг/кг.
Отримаш дан! свщчать про вщсутнють небезпеки забруднення шкоксистробшом, шраклостробшом, азоксистробшом та дифеноконазолом об'екпв навколишнього середовища за межами зони обробки сшьськогосподарських уг!дь. Вищезазначене дозволяе рекомендувати
строки безпечного виходу працюючих на оброблеш дшянки при застосуванш npenapaTiB Аканто, КС, Ретенго, КЕ та Амютар Голд 250 SC, КС для проведения мехашзованих робгт на посiвах кукурудзи та соняшнику - 3 доби, для проведення ручних pобiт на пошвах кукурудзи - 7 дiб, на посiвах соняшнику - не потребуе, оскiльки pучнi роботи на них не передбачеш
1. 1ндекси небезпечностi шкiдливого впливу шкоксистробшу, пipаклостpобiну, азоксистpобiну та дифеноконазолу - д.р. фунгщцщв Аканто, КС, Ретенго, КЕ та Амютар Голд 250 SC, КС вщповщно, на оргашзм працюючих при комплексному надходженш через дихальш шляхи та шкipу за умов наземно! та авiацiйноï обробки посiвiв соняшнику та кукурудзи, а також iндекс небезпечностi комбiнованоï дн азоксистpобiну та дифеноконазолу при застосуванш препарату Амютар Голд 250 SC, КС е нижчими за 1, що дозволяе визнати умови пращ сшьськогосподарських роб^ниюв допустимими.
2. 1нгаляцшне надходження пiкоксистpобiну, пipаклостpобiну, азоксистpобiну та дифеноконазолу до оргашзму працюючих вщграе пpовiдну роль у фоpмуваннi професшного ризику при викоpистаннi усiх дослщжуваних фунгiцидiв незалежно вiд способу обробки посiвiв соняшнику та кукурудзи (НО чи АО). Частка шгаляцшного ризику (коефщенту небезпечностi) в сумарному реальному ризику Индекс небезпечностi) коливаеться вщ 70 % до 99,6 %.
3. У формуванш пpофесiйного ризику при застосуванш препарату Амютар Голд 250 SC, КС провщна роль належить дифеноконазолу, усереднена частка якого у коефщентах та вдексах небезпечност коливаеться в межах (92,15-99,0) %.
4. Ризик шкщливого впливу дослщжуваних фунгщцщв при комплексному надходженнi в оргашзм працюючих залежить вщ виду виконуваних опеpацiй та способу обробки i зменшуеться у ряду «сигнальники, пiлоти - трактористи - заправники»; iндекс небезпечностi за реальних piвнiв забруднення шкipи працюючих (сумарний реальний ризик) для сигнальниюв ((6,97±1,85)*10-2) i шлоив ((6,63±1,91)х 10-2) вищий, тж для запpавникiв ((2,06±0,42)х10-2), 0,05<р<0,1.
5. Використання при pоботi з дослщжуваними фунгiцидами спецодягу зменшуе потенцiйний ризик для працюючих. При цьому коефщент захисноï дiï спецодягу найбiльший для сигнальниюв (116,2±34,8) поpiвияно з заправниками (46,7±5,8), трактористами (38,1±3,3) та пшотами (36,0±3,3), 0,05<р<0,1.
1. Korshun M. M. Do pytannia pro kombinovanu diiu na orhanizm teplokrovnykh tvaryn priorytetnykh poliutantiv gruntu / M. M. Korshun // Hihiiena naselenykh mists. - 2003. - Vyp. 42. - S. 119-130.
2. Metodicheskie ukazaniya po gigienicheskoy otsenke novyih pestitsidov: MU No. 4263-87. - [Utv. 13.03.87]. - K.: M-vo zdravoohraneniya SSSR, - 1988. - 210 s.
3. Metodychni rekomendatsii «Vyvchennia, otsinka i zmenshennia ryzyku inhaliatsiinoho i perkutannoho vplyvu pestytsydiv na osib, yaki pratsiuiut z nymy abo mozhut zaznavaty vplyvu pid chas i pislia khimichnoho zakhystu roslyn ta inshykh obiektiv»: Nakaz No. 324.- [Zatv. 13.05.2009].- K.: Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy, - 2009.- 29 s.
4. Azoxystrobin [Elektronnyi resurs]: PubChem / OPEN CHEMISTRY DATABASE. - Elektronni dani. - Rezhym dostupu: https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/3034285#section=Non-Human-Toxicity-Excerpts. - Nazva z ekranu.
5. Bartlett D. W. Understanding the strobilurin fungicides / D.W. Bartlett, J.M. Clough, Chris R. A. Godfrey [et al.] // Pesticide Outlook. - 2001. - No. 12(4). - P.143-148.
6. Bartlett D. W. The strobilurin fungicides / D. W. Bartlett, J. M. Clough, J. R. Godwin [et al.] // Pest Manag Sci. - 2002. - No. 58 (7). - P. 649-662.
7. Difenoconazole-Pesticide Tolerance 5/99 [Електронний ресурс]. Environmental Protection Agency. - Електронш даш. -Режимдоступу:http://pmep.cce.cornell.edu/profiles/fung-nemat/aceticacid-etridiazole/difenoconazole/difeno_tol_0599.html.
8. PICOXYSTROBIN, Chemicals Regulation Directorate, York, England, Chemical Safety Division, Steering of Procedures and Overall Assessment, Federal Institute for Risk Assessment, Berlin, Germany // JMPR, - 2012, P. 725-767.
9. Pyraclostrobin [Електронний ресурс]: PubChem / OPEN CHEMISTRY DATABASE. - Електронш даш. - Режим доступу:
https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/6422843#section=Non-Human-Toxicity-Excerpts. - Назва з екрану.
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО
РИСКА ПРИ ПРИМЕНЕНИИ СТРОБИЛУРИНОВЫХ ФУНГИЦИДОВ НА ПОСЕВАХ МАСЛИЧНЫХ КУЛЬТУР Рудая Т. В., Коршун М. М., Гаркавый С. И.
Представлены результаты гигиенической оценки риска опасного изолированного, комплексного и комбинированного влияния пикоксистробина, пираклостробина, азоксистробина и дифеноконазола - действующих веществ (д.в.) фунгицидных препаратов Аканто, КС, Ретенго, КЭ и Амистар Голд 250 8С, КС на
HYGIENIC ASSESSMENT OF PROFESSIONAL RISK IN CASE OF STROBILURIN FUNGICIDES USAGE ON OIL CROPS DROPPING Ruda T. V., Korshun M. M., Garkavyi S. I.
It was evaluated the risk of isolated, complex and combined hazard effects of picoxystrobin, pyraclostrobin, azoxystrobin and difenoconazole - active substances (a.s.) such fungicide preparations as Acanto SC, Retengo EC, and Amistar Gold 250 SC on agricultural workers employed by
профессиональных работников сельского хозяйства, занятых обработкой масличных культур химическими средствами защиты растений. С этой целью проведены натурные исследования в агропромышленном секторе на посевах подсолнечника и кукурузы. Наземная и авиационная обработка растений проводилась рабочим раствором фунгицидов из расчета 300 и 50 л/га, соответственно, при максимальной норме химических веществ от 0,75 до 1,0 л/га. После обработки посевов сельскохозяйственных растений определили остаточные количества д.в. в отобранных пробах воздуха рабочей зоны, смывах с кожи, нашивках на спецодежде рабо тающих. Рассчитали коэффициенты и индексы опасности, исходя из экспозиционных и допустимых ингаляционных и перкутанных доз д.в. Установили, что штанговое опрыскивание и авиационная обработка посевов масличных культур исследуемыми препаратами в максимальных нормах расхода от 0,75 до 1,0 л/га не сопровождаются опасным загрязнением воздуха рабочей зоны и кожных покровов работающих. Приведенные условия обработки масличных культур не представляют опасности для объектов окружающей среды, а также для населения в случае возможного сноса химических веществ за пределы санитарно-защитной зоны. Индексы опасности вредного комплексного и комбинированного влияния д.в. исследуемых препаратов ниже за 1; условия труда сельскохозяйственных работников допустимые. Ведущую роль в формировании профессионального риска играет ингаляционное поступление д.в. Коэффициент защитного действия спецодежды составляет 28,0-226,2. Применение исследуемых препаратов на посевах масличных культур не представляет опасности для рабо тающих при соблюдении установленных гигиенических регламентов.
Ключевые слова: фунгициды, коэффициент опасности, индекс опасности, профессиональный риск.
Стаття надшшла 27.04.2017 р.
treating oil crops with chemical crop protection agents. The field study in the agricultural sector on dropping of sunflower and maize was held. Ground and aerial treatment of cropper was carried out with a fungicides working solution - 300 and 50 l/ha respectively in their maximum of consumption rates from 0,75 to 1,0 l/ha. After the treatment of agricultural crops dropping it was determined the residual amounts of a.s. in selected air samples of the working area, swabs from the skin, stripes on protective clothes of workers. It was calculated hazard coefficients and hazard indexes, based on the exposure and permissible inhalation and dermal doses of a.s. It was established that boom spraying and aerial treatment of dropping of oil crops by investigational preparations in their maximum of consumption rates from 0,75 to 1,0 l/ha are not accompanied by a hazard contamination of air of the working area and skin of workers. These conditions of oil crops treatment are not dangerous for the environment and for the population in the event of a possible drift of chemical substances outside the sanitary protection zone. Hazard indexes of harmful complex and combined influence of investigational preparations a.s. are below 1; the working conditions of agricultural workers are permissible. The leading role in the formation of occupational risk plays an inhalation intake of a.s. Protective action coefficient of protective clothing is 28,0-226,2. The use of investigational drugs on dropping of oil crops is not harmful to workers when the established hygienic regulations are complied.
Key words: fungicides, hazard coefficient, hazard index, occupational risk.
Рецензент Манжос О.Ф.
УДК 617.58-005.4:616.379-008.64
РЕЗУЛЬТАТИ ЕНДОВАСКУЛЯРНОГО Л1КУВАННЯ КРИТИЧНО1 1ШЕМ11 НИЖН1Х К1НЦ1ВОК У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ
Проведений аналiз 93 медичних карток стащонарних хворих з iшемiчною формою синдрому дiа6етичноi' стопи. Серед пащенив було 78 (83,9%) чоловшв та 15 (16,1%) жшок. Середнш вж цих людей складав 65,2 ± 4,92 роюв. Цукровий дiабет I типу спостержався у 18 (19,4%), а II типу - у 75 (80,6%) оЫб. Хворi були розподшеш на двi групи. У першу групу включен 48 (51,6%) пащенив, яким проводилися балонш анпопластики та стентування артерш нижшх юнщвок, а у другу ввшшли 45 (49,4%) пащенив, яю вщмовилися вщ проведення рентгенендоваскулярних операцш i отримували тшьки консервативне лжування. Доведено, що впровадження у хiрургiчну практику рентгенедоваскулярних методiв лжування значно зменшуе юльюсть ампутацш нижшх юнщвок, покращуе результати лкування хворих на цукровий дiабет iз критичною iшемiею нижшх юнщвок як у безпосередньому, так i у вщдаленому перюдах.
Ключов! слова: цукровий д1абет, критична ¡шем1я, ендоваскулярне лкування.
Цукровий д1абет (ЦД) е одшею ¡з актуальних проблем не тшьки медицини, а 1 усього людства. Щороку юльюсть хворих на дану патолопю збшьшуеться на 4-5%, а через кожш 12-15 роюв вона подвоюеться [5]. За прогнозами, до 2030 року у свт вона збшьшиться до 366 млн [4, 9]. Одним ¡з найбшьш частих та тяжких ускладнень цукрового д1абета являеться синдром д1абетично! стопи (СДС), який являеться специф1чним симптомокомплексом ураження стоп, основою патогенезу якого е д1абетичш мшро-, макроангюпатп, периферична нейропапя нижшх кшщвок та остеоартропапя. У пащенпв з такою патолопею дуже часто виникають гншно-некротичш ускладнення нижшх кшщвок, яю приводять до ранньо! швалщизацп { смертность Головною причиною розвитку цих ускладнень е оклюзивш ураження мапстральних артерш [7].
Ефектившсть х1рург1чного лшування СДС довол1 низька. Це зумовлено мультифакторшстю генезу захворювання, що ускладнюе контроль переб1гу ранового процесу [1]. Так1 пац1енти потребують проведення реконструкцп маг1стрального артер1ального кровотоку, але виконання тривалих в1дкритих операц1й, особливо у пащенпв з важкою супутньою патолопею, пов'язане з великим ризиком. Тому в наш час все бшьше постае питання про проведення
