CC BY
6УДК 911.3:32 Кузишин А. В.
Геопросторовi риси електоральних результат1в областей Подльського регiону
Терноптьський нацюнальний педагопчний ужверситет iMeHi В. Гнатюка, м. Тернопть
e-mail: [email protected]
Анотаця. Стаття присвячена порвняльному аналiзу виборчого процесу в областях подльського реаону на npu^adi чергових виборв до ВерховноГ Ради 2006 та 2012 рокв. Зокрема проаналiзовано особливостi електоральноГ активностi, в/'дм/'чено адмiнiстративнi одиниц областей з максимальними та мiнiмальними показниками електоральноГ активностi та зроблено спробу обфунтування таких показникв. Основна увага придлена оцнц електоральноГ прихильностi населення досл/'джуваних областей в розрзi адмiнiстративних район/'в та визначено iдеологiчнi уподобання виборцв. Такий анал1з дозволяв сформувати бачення майбутньоГ прихильностi населення до полiтичних об'еднань певного iдеологiчного спрямування.
Ключовi слова: вибори, електоральна прихильнсть, парт1йна прихильнсть, адмiнiстративнi одиниц, територальна органiзацjя виборчого процесу, нар1зка виборчих округ:в.
Предметом дослщження електоральноГ географи е територ1альн1 особливост! розподту виборчих уподобань населення та Гх результати, а також мотивац1я вибору електорату, при чому ц1 дослщження проводяться не лише стосовно якогось конкретного виборчого процесу, а в контекст! з попередшми результатами електоральних дослщжень. Таким чином створюеться загальна картина регюнальних вщмшностей електоральноГ пщтримки населення, а також ГГ динамка, стшкють та мшливють в часовому вим1р1. А отже, репональш результати виборчоГ прихильност е вщзеркаленням щеолопчноГ прихильност населення. Розкриттю особливостей такоГ прихильност на приклад! Подтьських областей за результатами чергових парламентських вибор1в 2006 та 2012 рр. присвячена наша публ1кац1я.
Дослщження в електоральнш цариш сьогодш проводяться науковцями багатьох наукових напрямш, а тому мають яскраво виражений м1ждисципл1нарний характер. Ця проблема залишаеться в центр! уваги фах1вц1в пол1тичноГ 1стор1Г (Н. Антонюк, Я. Грицака, Я. Дашкевича, Г. Касьянова, В. Сергшчука, I. Козловський та ш.). Багато в цьому напрямку працюють пол1тологи та пол1тичн1 анал1тики (Т. Батенко, В. бвтух, О. Картунов, О. Майборода, П. Надол1шнш, Л. Нагорна, I. Онищенко, М. Панчук, В. Потульницький, С. Сворак, В. Трощинський та ш.). В1тчизнян1 географи М. Багров, М. Днютрянський, А. Доценко, А. Ковальчук, О. Любщева, В. Миронюк, К. Мезенцев, С. Павлов, I. Ровенчак, О. Топч1ев, О. Хомра, О. Шаблш, та ш. розглядали дану проблематику на загальноукраГнському або репональному р1вн1 з позици геопросторового анал1зу.
Метою проведеного дослщження була геопросторова оцшка результат1в парламентських вибор1в 2006 та 2012 рр. в подтьських областях з метою динамки пол1тичних та щеолопчних уподобань населення регюну.
В ход1 п1дготовки даноГ публ1кац1Г нами ставились наступш завдання:
- проанал1зувати електоральну прихильнють населення под1льських областей в св1тл1 чергових Парламентських вибор1в 2006 та 2010 рок1в;
- визначити трендов! тенденц1Г електоральноГ прихильност1 за результатами вибор1в до ВерховноГ Ради УкраГни;
- спрогнозувати електоральну активнють та електоральну прихильн1сть населення подтьських областей.
Основою сусптьного розвитку регюшв держави сьогодн1 традиц1йно виступае показник пол1тичноГ св1домост1 та пол1тичноГ активност1 населення, що найяскрав1ше просл1дковуеться в формат! вибор1в. Вони не лише представляють волевиявлення населення, а дозволяють спрогнозувати настроГ м1сцевих мешканц1в стосовно пол1тичноГ, економ1чноГ та соц1альноГ пол1тики в певному рег1он1. Тому принципово важливо проводити так1 досл1дження з позици комплексного електорального анал1зу, що дае уявлення про формування та особливост! нар1зки виборчих округ1в, пол1тичну активн1сть населення шляхом оц1нки ктькюного показнику тих, що голосують та геопросторовоГ прихильност1 населення до певних щей та погляд1в шляхом пщтримки вщповщних пол1тичних парт1й.
За об'ект досл1дження нами було обрано обласп Под1льського рег1ону, як1 характеризуються територ1альною близьк1стю розташування, але не завжди однаковими рисами сусп1льного та господарського устрою, як традицшно мають свое вщображення в електоральн1й повед1нц1 населення. Водночас варто зазначити, що мета такого дослщження не лише показати змшу електоральних уподобань населення дослщжуваних обласних регюшв, а й продемонструвати динамку змш цкавосп
вибор^в дослщжуваних областей в контекстi електоральноТ прихильностi шляхом виявлення волевиявлення.
В процес пiдготовки статтi нами було опрацьовано значний статистичний матерiал з сайту ЦентральноТ виборчоТ комiсiТ, що було зiбрано в кiлька анал^ичних таблиць, якi за браком обсягу не могли бути вмщеш в данш публiкацiТ, але послужили основою для проведення аналiзу виборчого процесу в дослщжуваних областях.
Вибори 2006 до ВерховноТ Ради УкраТни вщбувались в умовах суттевого поглиблення територiально-полiтичного розколу мiж регiонами УкраТни. I нав^ь в областях традицiйно патрютичного спрямування, якими варто вважати обраний регюн дослiдження, вiдбулись певнi змши в конфiгурацiТ полiтичноТ' пiдтримки населення та його активностк В першу чергу варто вщм^ити певне розчарування дiяльнiстю Президента В. Ющенка, а тому лiдируючi позицiТ в переважнш бiльшостi адмiнiстративних районiв Подiльських областей зайняв Блок Юли Тимошенко. Якщо оцшювати в розрiзi адмiнiстративних областей, то максимальна пщтримка блоку була в м. Хмельницькому (45,5 %), Кременецькому та Шумському (44 %), Бережанському, Зборiвському та Козiвському районах ТерношльськоТ областi, м. Вiнницi (40,5 %), Немiрiвському та Тиврiвському (40 %) районах ВшницькоТ областi.
Пар™ «Наша УкраТна» отримала другу позицш, дещо поступившись лiдеру, але традици пiдтримки нацiонал-патрiотичних сил iнерцiйно обумовили прихильнють до цiеТ полiтичноТ' сили не зважаючи на загальне розчарування ^ею партiйною органiзацiею. В Крижошльському, Пiщанському, Томашпiльському, Чечельницькому районах ВшницькоТ областi цю партiю пiдтримало майже 31 % вибор^в, Борщiвському та Залщицькому районах ТерношльськоТ областi - 41,6 %, Дунаевецькому та Чемеровецькому районах ХмельницькоТ областi - 23 %.
В регiонi значну пщтримку отримали i iншi нацiонал-патрiотичнi сили, як щоправда, не подолали загалом в УкраТш необхiдного прохiдного бар'еру. Зокрема це УкраТнський Народний Блок Костенка i Плюща, Громадський блок «ПОРА-ПРП», УкраТнська консервативна партiя, Народний Рух УкраТни за еднють. Негативною рисою варто вважати те, що дат парти «вiдтягнули» на себе частку голоав нацiонально налаштованого електорату, який м^ би забезпечити проходження бшьшоТ частки повноважних представникiв того щеолопчного напрямку, який Тм загалом близький. За парти цього блоку проголосувало 17,4 % в м. Тернопол^ Пщволочиському та Теребовлянському районах ТерношльськоТ обласп, понад 7,4 % в Барському, Мурованокуриловецькому та Шаргородському районах ВшницькоТ обласп, 6,7 % в Дунаевецькому та Чемеровецькому районах ХмельницькоТ обласп. Фактично вподобання вибор^в, що вщдали за згадан парти голоси, не були враховаш, а вщповщно, нацiонал-патрiотичнi сили недоотримали певну ктькють депутатських мандатiв.
Вузько зоорiентованим був електорат право-центриських партiйних угруповань (Со^ально-Християнська партiя, Блок Юрiя Кармазiна, Блок Лазаренка, Виборчий блок «бвген Марчук - eднiсть», Блок Бориса Олшника та Михайла Сироти; на цих же щеолопчних пози^ях тодi виступала Соцiалiстична партiя УкраТни, але Тй вдалось пройти до Парламенту УкраТни). За виключенням Со^алютичноТ парти УкраТни, iншi парти цього щеолопчного спрямування мали загалом не значну пщтримку електорату. Так, у Вшницькш обласп Со^алютична партiя УкраТни мала м^мальну пiдтримку в обласному центрi (8,3 %), а в решт адмiнiстративних районiв областi пщтримка коливалась вщ 12,6 % в Козятинському та Калишвському районах до 20 % в Гайсинському, 1ллшецькому та Теплицькому районах. Iншi парти цього щеолопчного спрямування пщтримало в межах 2 % вибор^в, що не суттево вплинуло на загальнообласну оцшку електоральноТ прихильносп населення.
Подiбнi показники прихильносп виборцiв були властивi i для ХмельницькоТ областi, але з загальною тенденцiею послаблення цiеТ' щеолопчноТ течи. Соцiалiстична партiя УкраТни мала пщтримку вщ 8,1 % в Красилiвському та Хмельницькому районах i до 13 % в Бтопрський, 1зяславський, Теофiпольський.
В Тернопiльськiй обласп парти цього спрямування мали не значну пщтримку i в деяких адмшютративних районах (Бережанський, Зборiвський, Козiвський) навiть сумарно не подолали необхщного прохiдного бар'еру. В обласному центра а також Збаразькому та Лановецькому районах за парти цього спрямування сумативно проголосувало дещо бтьше 5 % вибор^в, що пщтверджуе зменшення iнтересу до подiбноТ' iдеологiТ' в захщному напрямку в межах УкраТни загалом та Подтьських областей зокрема.
Центриськ парти, що вiдзначались загалом лiберально-економiчним характером iдеологiТ, мали не значну пщтримку в подтьських областях. Водночас перелк партш цього напрямку е досить значним -Пар™ регюшв, Народний Блок Литвина, НДП, Пар™ «Вщродження», Пар™ Зелених УкраТни, УкраТнська пар™ «Зелена планета», Пар™ <^че», «Опозицшний блок «НЕ ТАК!», Пар™ нацiонально-економiчного розвитку УкраТни, Пол^ична пар™ «Пар™ еколопчного порятунку «ЕКО+25%», УкраТнська партiя честi, боротьби з коруп^ею та органiзованою злочиннiстю, Пар™ патрютичних сил УкраТни, Соцiально-екологiчна пар™ «Союз. Чорнобиль. УкраТна.», ВсеукраТнська пар™ НародноТ Довiри, Полiтична партiя «Третя Сила», Полiтична партiя «Трудова УкраТна», Лiберальна партiя УкраТни, Полiтична пар™ «Вперед, УкраТно!», Полiтична партiя «бвропейська
столиця». Максимальна ктькють голосiв за ц napTiï була вiддана в Могилiв-Подiльському, Ямптьському, Чернiвецькому (по 20,6 %) Жмеринському та Вiнницькому районах (по 19,7 %) та м. Вшниц (18,5 %). Як видно, пщтримка щеологи' цих партiï типова для розвинутих, з господарськоТ позицiï, адмшютративних територiй областi.
Дqмiнiстративнi райони ХмельницькоТ обласп вiдзначались в 2006 р. максимальною пщтримкою партiй лiберального, центриського спрямування. В середньому в обласп за ц парти проголосувало 20,6 % тих, хто взяв участь у виборах. В межах обласп за парти цього напрямку найбтьше проголосувало в Полонському та Старокостянтишвському адмшютративних районах (по 23,7 % голоав вибор^в), Вшьковецькому, Новоушицькому, Ярмолинецькому районах (22,8 %).
В Терноптьськш областi партiï цього напрямку мали найменшу пiдтримку у порiвняннi з шшими областями регiону. Окрiм того, жодна з партш цього напрямку не набрала в регюш необхщного прохщного мiнiмуму, що свiдчить про апатичне ставлення населення до Тх щеологи. Також негативну роль в^грало ставлення електорату до лiдерiв цих партш, що зменшило пiдтримку очолюваних ними партiй. Найбiльше голосiв за центриськ партiï було вiддано в швшчних районах областi (Кременецький та Шумський), що завжди вiдзначались орieнтацieю на згаданi iдеологiчнi позицiï.
Парламентськ вибори 2012 року пiдтвердили новий тренд в аналiзi електоральноТ прихильносп вибор^в подiльських областей. Тернопiльська область традицшно залишаеться лiдером за прихильнютю до правих поглядiв. Пiдтримка правих нацюнал-патрютичних партiй тут складала вщ 78,6 % в Збаразькому, Лановецькому, Пщволочинському та Шумському районах до 89,3 % в Бучацькому, Гусятинському, Монастириському та Теребовлянському адмшютративних районах. Парти лiберального центриського спрямування в обласп пщтримало вщ 4,2 % в обласному центрi до 9,6 % в Збаразькому, Лановецькому, Пщволочинському та Шумському районах. Ч^ко вщслщковуеться орiентацiя обласп на домшування украТнськоТ нацiональноï iдеï в господарствi та шших сферах суспiльного устрою. В обласп, що займае серединне положення в межах Подтля - Хмельницькш, пщтримка правих пол^ичних сил стае дещо меншою - в Старокостянтишвському, Вшьковецькому, Деражнянському, Летичiвському та Старосинявському адмшютративних районах цей показник складае 59,6 %, а в обласному центрi - 76,7 %. Зростае пщтримка центриських партш - вщ 12 % в м. Хмельницькому до 24,2 % в Городоцькому, Дунаевецькому, Чемеровецькому, Ярмолинецькому районах. З'являеться ч^ка група симпатиш лiвих неокомунютичних iдей - в середньому в обласп 8,8 % вибор^в пщтримуе Тх погляди та програму (максимальна пщтримка - 11,6 % була зафксована в Славутському, Шепе^вському, Полонському районах). Водночас для ВшницькоТ обласп знов властивий рют прихильниш правих та право-центриських поглядiв. В обласному центрi цi сили пiдтримали 75,1 % вибор^в, в Вiнницькому район - 74,6 % тих, хто голосував. Загалом в обласп парти цього спрямування пщтримали 66,6 % вибор^в. Втратили своТ' позицiï парти центриського спрямування - в середньому в обласп ц сили пщтримувало 17,53 % вибор^в (максимальний показник властивий для Крижоптьського, Могилiв-Подiльського, Пщанського, Чечельницького та Ямпiльського районiв - 24 % вибор^в). Пiдтримка лiвих сил в областi на тому ж рiвнi, що i в Хмельницькш - 8,9 %.
Проводячи порiвняння результатiв електоральних уподобань населення подтьських областей за результатами чергових парламентських виборiв до Верховно!' Ради УкраТни, можна сформулювати пiдсумковi висновки:
- в непропорцшному вимiрi населення подтьських областей висловлювало свою пщтримку вам ключовим iдеологiчним напрямкам;
- пщтримка правих, нацюнал-патрютичних сил за результатами виборiв 2012 р. стала ще бтьшою (загальний прирют голоав у порiвняннi з 2006 р. перевищив 7 %, причому особливо зросла пiдтримка в Вiнницькiй та Хмельницькш областях) i що важливо - консолщованою - основна ктькють вибор^в пiдтримала лiдерiв перегонiв - за ВО «Батьшщина», ВО «Свобода» та УДАР проголосувало до 92 % тих, хто пщтримували дану щеолопчну лшш. Варто згадати й те, що у порiвняннi з 2006 р. парти цього напрямку вже були в опозици та мали певш перепони в поширенш свое!' позицп;
- партiï центриського спрямування не здобули суттевоТ прихильносп в виборцiв подiльських областей i Тх пiдтримка залишилась на рiвнi 2006 р.;
- традицiйно незначною була пiдтримка партiй лiвого спрямування.
Лтература
1. Днютрянський М. С. Етнопол1тична географ1я УкраТни: проблеми теорп, методологИ', практики. Могограф1я / М. С. Днютрянський. - Львю: ГНтопис; Видавничий центр ЛНУ 1мен1 1вана Франка, 2006. - 490 с.
2. Днютрянський М. С. Пол1тична географ1я та геопол1тика УкраТни/ М. С. Днютрянський. - Тернопть: Навчальна книга - Богдан, 2010. - 344 с.
3. Кузишин А.В. Геопросторова оцшка парламентських вибор1в 2012 року в Терноптьськш обласп / А.В. Кузишин // Науков1 записки. Сер1я: Географ1я. - Терноп1ль, 2012. - № 3 (33). - С. 87-93.
4. Миронюк В.М. Електоральна географ1я регюну (на матер1алах галицьких областей). Автореф. канд. геог. Наук / В.М. Миронюк. - Льв1в, 2002. - 20 с.
5. Полiтична география i геополiтика: навчальний поабник для стyдентiв географiчних спец. вyзiв / Б.П. Яценко, В.1. Стафiйчyк, Ю.С. Брайчевський, О.В. Бородiенко: за ред. Б.П. Яценка. - К.: Либщь, 2007. - 256 с.
6. Черкашин К. Електоральна диферен^а^я територií УкраГни / К. Черкашин // Полiтичний менеджмент, 2008. -№ 1. - с. 23-37.
7. ЦВК [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/
Аннотация. А. В. Кузишин Гепространственные особенности электоральных результатов областей Подольського региона. Статья посвящена сравнительному анализу избирательного процесса в областях Подольского региона на примере очередных выборов в Верховную Раду 2006 и 2012 годов. В частности, проанализированы особенности электоральной активности, отмечено административные единицы областей с максимальными и минимальными показателями электоральной активности и сделана попытка обоснования таких показателей. Основное внимание уделено оценке электоральной благосклонности населения исследуемых областей в разрезе административных районов и определены идеологические предпочтения избирателей. Такой анализ позволяет сформировать видение будущего привязанности населения к политическим объединений определенного идеологического направления. Ключевые слова: выборы, электоральная привязанность, партийная приверженность, административные единицы, территориальная организация избирательного процесса, нарезка избирательных округов.
Abstract. A. Kuzyshyn Geospatial particular electoral results area Podilsk region. This article is devoted to the comparative analysis of the electoral process in the regions. For example Podolski region during next parliamentary elections in 2006 and 2012. Particularly the features of electoral activity were analyzed, the regions of maximum and minimum level of electoral activity were observed and the attempt to justify these indicators was made. The main attention is paid to assessing the electoral preferences of the population of the studied areas in terms of administrative districts and the ideological preferences of voters were defined. This analysis allows creating a vision of the future public preferences to political organizations with different ideological orientation.
Keywords: elections, electoral commitment constituencies, polling, territorial organization of the electoral process, cutting constituencies.
Поступила в редакцию 03.02.2014 г.
