CC BY
33
Бюлоггчний вгсник МДПУ iмет Богдана Хмельницького 6 (2), стор. 239-245, 2016 Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), pp. 239-245, 2016
ARTICLE УДК 581.9:504.73 (477.60)
ГЕОГРАФ1ЧНА СТРУКТУРА УРБАНОФЛОР СТЕПОВО1 ЗОНИ УКРА1НИ
Г.Г. Дерев'янська1, О.З. Глухов2
Донецький нацюнальнийушверситет, м. Втниця. Email: [email protected] 2Нащональна академiя наук Украши
У статп розглядаеться питання географiчних зв'язшв урбанофлор степово! зони Украши на приклад! промислово! агломераци Донецьк-Макивка у порiвняннi з урбанофлорами мiст Херсон та Юровоград. Детально розглянуто особливостi складу геоелементiв флори агломераци, яка найяскравiше вiдображае характерш риси степових урбанофлор, осшльки l! територiя найбiльше потерпае через антропогенний вплив. У спектр! географiчних ареалiв видiв урбанофлори агломераци Донецьк-Макивка нараховуеться 6 титв, 12 класiв та 130 груп ареалiв. В урбанофлорi представлен! як види з широкими, так i з локальними ареалами, ендемши, що вказуе на ll значну гетерогеннiсть. Проте порiвняно з флорами Херсону та Юровограду роль голарктичното типу ареалiв у флорi агломераци зменшена на користь полiрегiонального типу, що ввдображае активнi про-цеси адвентизаци. Полiрегiональний тип представлений значною мiрою видами рудеральних мiсцезростань. Загальна к1льк1сть видiв у складi цього типу - 199. Свропейсько-давньосередземноморський перехвдний тип мiстить 97 видiв, що менше, нiж в iнших урбанофлорах степово1 зони. Номадiйський тип включае 132 види. До Номадiйсько-европейського переходного типу вiднесено один вид - Verbascum marschallianum Ivanina et Tzvelev. Номадiйсько-давньосередземноморський перехвдний тип включае 93 види. Все це сввдчить про гетерогеншсть дослвджено1 урбанофлори, оск1льки вона мае широк! географiчнi зв'язки. З одного боку, для не1 характерш риси регюнально1 флори, на формування яко1 великий вплив мала флора Давнього Середземномор'я та яка мютить значну кшьшсть вузькоареальних та ендемiчних вид!в. З шшого боку, тд впливом урбашзацн спостерiгаеться зниження рол! номадшського типу ареалiв та тдвищення положения полiрегiонального типу за рахунок занесення значно1 шлькосп адвентивних вид!в.
K.mnoei слова: урбанофлора, географiчна структура, геоелемент, агломеращя Донецьк-МакИвка.
GEOGRAPHICAL STRUCTURE OF THE URBAN FLORAS OF STEPPE ZONE OF
UKRAINE
G.G. Derevyanska1, O.Z. Glukhov2
'DonetskNational University, Vinnytsia, Ukraine. Email: [email protected] 2The National Academy of Sciences of Ukraine
This paper considers the problem of geographic links between the urban flora of steppe zone of Ukraine on the example of the industrial agglomeration Donetsk-Makeyevka, in comparison with urban flora of Kherson and Kiro-vograd. We presented the detailed description of special features of the composition of geographic elements of the agglomeration flora. It strongly reflects the characteristic features of steppe urban flora, because its territory is affected by the anthropogenic influence at large extend. The spectrum of geographic ranges of species from the agglomeration Donetsk-Makeyevka urban flora numbers 6 types, 12 classes and 130 groups of ranges. The urban flora is both
Citation:
Derevyanska, G.G., Glukhov, O.Z. (2016). Geographical structure of the urban floras of steppe zone of Ukraine. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), 239-245.
Поступило в редакцию / Submitted: 07.07.2016 Принято к публикации / Accepted: 15.08.2016
rcf http://dx.doi.org/10.15421/201653
© Derevyanska & Glukhov, 2016
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
[МЖ^Н]
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License
represented by species with wide and local ranges, endemics, that point to its significant heterogeneity. However, compared to the flora of Kherson and Kirovograd, the role of holarctic type of ranges in the agglomeration flora (375 species compared to 400 and 522 species, respectively) is reduced in favor of the polyregional type, reflecting active adventization processes. The holarctic class itself is represented by 150 species (16.7%). It far exceeds the number of species of this class in the regional flora (9.2%), since nearly a half of their number in the observed flora is adventive species. Second place by the number of species in the holarctic class belongs to the European and North American group (13; 1.5%). Apart from this, seven more groups of the class, comprising 1-3 species each, are connected with North America. The polyregional type is represented to a large extent by the species of ruderal habitats. The total number of species of this type is 199. The palaearctic class includes the greatest number of ranges of species from the agglomeration urban flora (31); it consists of 175 species (19.5%), that is less than such index for regional flora (27.3%). The European and Old Mediterranean transition type comprises 97 species (10.8%), that is less than in other urban flora of steppe zone (128; 13.3% in Kherson and 171; 18.0% in Kirovograd). The Nomadic type numbers 132 species (14.7%). One more species - Verbascum marschallianum Ivanina et Tzvelev - is related to the Nomadic and European transition type. The Nomadic and Old Mediterranean transition type includes 93 species (10.4%). This all suggests heterogeneity of urban flora of steppe zone of Ukraine due to their wide geographic connections. On the one hand, they have features of regional flora, which was formed under the great influence of Old Mediterranean flora and has a significant number of narrow-range and endemic species. On the other hand, under the impact of urbanization one can observe the reduction of the role of ranges of the Nomadic type and the enhanced role of the polyregional type due to the significant number of adventive species.
Key words: urban flora, geographic structure, geographic element, agglomeration Donetsk-Makeyevka.
ВСТУП
Аналiз поширення вищв, що складають ту чи шшу флору, дозволяе виявити певш риси !! генезису, зв'язки з шшими флорами та шляхи !! формування. Особливо важливе встановлення географiчних зв'язюв урбанофлор, оскшьки саме мюью територи потерпають через рiзноманiтне антропогенне на-вантаження та включають в себе майже вс типи змшених людиною екототв: сегетальт, рудеральт, селтебш, промислов^ транспортт тощо. Все це спричиняе прискорення процесу синантрошзаци мюько! флори. Враховуючи постшний рют мюьких територш, все вищеозначене негативно впливае на стан регюнального флористичного рiзноманiття. Тому всебiчне вивчення урбанофлор е актуальною проблемою сучасно! боташчно! науки, оскшьки його результати можуть бути тдставою для розробки методiв фiтооптимiзацi! мюького середовища.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Урбанофлора - система популяцш ушх вцщв рослин, що спонтанно оселилися в межах мюько! зони (Бурда, 1991). В умовах степово! зони Укра!ни дослщжеш урбанофлори мют Донецьк, Макивка (Бурда, 1982; Дерев'янська, 2012), Одеса (Васильева-Немерцалова, 1996), Луганськ, Слов'янськ, Марiуполь (Бурда, 1997), Херсон (Мойаенко, 1999), Микола!в (Мельник, 2001), Кривий Рп (Куче-ревський, Шоль, 2009), Юровоград (Аркушина, 2007), Бердянськ, Гешчеськ та Приморськ (Мальцева, 2014; Мальцева, Солоненко, 2015). У статп порiвняно географiчну структуру флор таких мют степово! зони, як Донецьк, Макивка, Юровоград та Херсон. Детально розглянуто особливосп флори промислово! агломераци Донецьк-Макпвка, яка найяскравше вщображае характерш риси степових урбанофлор, оскшьки !! територiя найбшьше потерпае через антропогенний вплив серед вищепере-рахованих мют.
Дослщження урбанофлори територи агломераци Донецьк-Макпвка проводили протягом 2008-2014 рр. з використанням загальноприйнятих метсдов флористичних дослщжень (детально-маршрутш та нашвстацюнарш обстеження) в адмшютративних межах агломераци. Дослщжеш територи вшх населених пунктiв, що тдпорядковуються Донецькiй та Макпвськш мюьким радам та всi типи екототв (вщ малопорушених залишкiв степових дшянок до повнiстю трансформованих техногенних екототв). Номенклатуру таксошв подано за Остапко (2010).
Географiчна структура флори представлена геоелементами (ареалопчними групами) - групами видiв, якi мають спiльнi в загальних рисах ареали (Миркин, 2001; Мойшенко, 2011). До одного типу ареалу, за О.1. Толмачевим (1974), ми вщносимо види, якi мають бшьш-менш однакове поширення. До полiрегiонального типу вiднесено види з глобальним поширенням на Земнiй кулi. Космополгги
зустрiчаються на Bcix континентах (о^м Антарктиди) або у межах Голарктики та ще на двох континентах. Гемшосмопол^и - види, що поширеш на трьох континентах, причому на одному з них за межами Голарктики. Мiжрегiональний клас включае види, що поширеш на 1-2 континентах, в Голарктищ та за ïï межами. До Голарктичного типу ареалiв входять види, що поширеш у позатрошчнш частинi Пiвнiчноï пiвкулi. Види з ареалами палеарктичного класу зростають у позатропiчних районах Сврази та Африки. Види, яю поширенi у межах €вразiйськоï Степовоï областi (Лавренко, 1991), вщнесено до Номадiйського елементу (Клеопов, 1990; Мойшенко, 2011). Ареали видiв дослщжувано1' флори, якi мiстяться у межах 2-3 флористичних областей i належать до двох шдцарств (Бореально-го та Давньосередземномоського) Голарктичного флористичного царства (Тахтаджян, 1978), вслiд за I.I. Мойсiенко, видiленi у перехiднi типи: европейсько-давньосередземноморський, номадшсько-европейський та номадшсько-давньо-середземноморський (Мойсiенко, 2011).
Встановлення сучасних ареалiв видiв дослiджуваноï флори здiйснювали за лтературними джерелами (Коломiйчук, 2011; Кондратюк та ш, 1985; Остапко, 2005; Протопопова, 1991; Тарасов, 2005; Флора, 1939-1965; Червона книга Донецько1' обласп, 2009; Червона книга Украши, 2009). При найменуванш тишв ареалiв враховувалися флористичне районування Землi, розроблене А.Л. Тахтаджяном (1978) та ботанiко-географiчний подiл Gвразiйськоï степово1' областi С.М. Лавренка (1980). Треба зазначити, що ушверсальна система типiв ареалiв до тепершнього часу вiдсутня, тому при вивченш ареалогiчноï структури флори використовують рiзнi класифiкацiйнi схеми (Дiдух, 2007). У процес аналiзу географiчноï структури урбанофлори агломераци Донецьк-Макивка вико-ристано тдхщ I.I. Мойсiенка (1999, 2011), який вид^е типи, класи та групи географiчних ареалiв.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
У спектрi географiчних ареалiв видiв урбанофлори агломерацiï Донецьк-Макивка нараховуеться 6 тишв, 12 клашв та 130 груп ареатв. В урбанофлорi представленi як види з широкими, так i з ло-кальними ареалами, ендемши, що вказуе на ïï значну гетерогеншсть (Мойшенко, 2011). Типи та класи географiчних ареалiв видiв урбанофлори агломераци Донецьк-Макивка у порiвняннi з деякими урбанофлорами мют степовоï зони Украши наведено в табл. 1.
Голарктичний тип - найбшьший у флорах, що порiвнюються. Проте в урбанофлорi агломерацiï, порiвняно з флорами Херсону та Юровограду, його роль зменшена на користь полiрегiонального типу, що вщображае активний процес адвентизацiï дослiдженоï урбанофлори. Власне голарктичний клас представлений 150 видами (16,7%). Це значно перевищуе кшьюсть видiв цього класу у регюнальнш флорi (9,2%), оскшьки близько половини ïхньоï кiлькостi у дослщжуванш флорi е адвентивними (Althaea officinalis L., Cynoglossum officinale L., Erysimum cheiranthoides L., Helianthus subcanescens (A.Gray) E.E.Watson, Robinia pseudoacacia L. тощо). Найбшьша у класi - однойменна група (114 видiв; 12,7%). Серед аборигенних значна кшьюсть вцщв водних та вологих мiсцезростань (25; 2,8%). Це Lemna minor L., Persicaria amphibia (L.) Delarbre, Potamogeton crispus L., Schoenoplectus lacustris (L.) Palla, Zannichelliapalustris L. тощо.
Представлен також рудерально-лiсовi (Fallopia dumetorum (L.) Holub, Galium aparine L.), рудерально-лучш (Ranunculus repens L., Trifolium repens L., Tussilago farfara L.) та рудерально-степовi (Echium vulgare L., Verbascum lychnitis L.) види.
Друге мюце за кшьюстю вцщв у голарктичному клас належить европейсько-пiвнiчноамериканськiй групi (13; 1,5%). Окрiм того, ще сiм груп класу, що мютять по 1-3 види, пов'язаш з Пiвнiчною Америкою. Це зумовлено наявшстю у дослiдженiй флорi видiв пiвнiчноамериканського походження (Ambrosia psilostachya DC., Oenothera rubricaulis Klebahn, Phacelia tanacetifolia Benth., Xantoxalis stricta (L.) Small).
Палеарктичний клас включае найбшьшу кшьюсть груп ареалiв видiв урбанофлори агломераци (31). До його складу входять 175 видiв (19,5%), що менше за цей показник для регiональноï флори (27,3%) (Бурда, 1991). Найбшьша група за кшьюстю вцщв у клас - палеарктична (47; 5,2%). Ад-вентивний компонент цiеï групи - 8 видiв рудеральних мiсцезростань (Chenopodiumpolyspermum L., Myosotis arvensis (L.) Hill, Setaria viridis (L.) Р. Beauv., Sisymbrium loeselii L.). Iншi види - аборигенш, причому, як i у попередшх групах, що аналiзувалися, значна частка видiв припадае на воднi та вологолюбш (Alismaplantago-aquatica L., Butomus umbellatus L., Sagittaria sagittifolia L., Zannichellia pedunculata Rchb.).
Таблиця 1. Типи та класи географiчних ареал1в вид1в урбанофлори агломераци Донецьк-Макпвка у порiвняннi з деякими урбанофлорами míct степово'1 зони Украши
Типи i класи геогрaфiчниx aреaлiв Агломерaцiя Донецьк -Макивка Херсон (Мойаенко, 1999) Юровоград (Аркушина, 2007)
Кшькють вид!в, шт./%
Полiрегiонaльний тип i99 / 22,i 164/17,0 161 / 16,9
Космополггний клас 65 / 7,2 97 / 10,1 109 / 13,8
Гемжосмополггний клас 35 / 3,9 67 / 6,9 52 / 5,5
Мшрегюнальний клас 99 / 11,0 - -
Голарктичний тип 375 / 41,8 400/41,5 522 / 54,9
Голарктичний клас 150 / 16,7 183/19,0 180 / 18,2
Палеарктичний клас 175 / 19,5 173/18,0 221 / 23,2
Свропейський клас 50 / 5,6 43 / 4,5 121 / 12,7
Свропейсько-давньосередземноморський переxiдний тип 97 / 10,8 128/13,3 171 / 18,0
Свропейсько-давньосередземноморський клас 97 / 10,8 128/13,3 171 / 18,0
Номaдiйський тип 132 / 14,7 152/15,8 55 / 5,8
Номaдiйський клас 24 / 2,7 27/2,8 5 / 0,5
Понтично-кaзaxстaнський клас - 44/4,6 22/2,3
Понтичний клас 108 / 12,0 81/8,4 33 / 3,5
Номадшсько-европейський переxiдний тип i / 0,1 - -
Номaдiйсько-eвропейський клас i / 0,1 - -
Номадшсько-давньосередземноморський переxiдний тип 93 / 10,4 120/12,4 42 / 4,4
Номaдiйсько-дaвньосередземноморський клас 49 / 5,5 56/5,8 15 / 1,6
Понтично-давньосередземноморський клас 44 / 4,9 34 / 3,5 22 / 2,3
Понтично-циркyмевксiнський клас - 30/3,1 5/0,5
Друге мюце закшькютювид1в посiдaeзaxiднопaлеaрктичнaгрyпa(30; 3,3%),трете - евросиб1рська (19; 2,1%). Дал1 за кшькютю вид1в йдуть европейсько-середземноморсько-1рано-туранська (14; 1,6%), евросиб1рсько-середземноморсько-1рано-туранська (9; 1,0%), твденнопалеарктична (5; 0,6%), середземноморсько-1рано-туранська та европейсько-середземно-морсько-1рано-турансько-сxiдноaзiйськa (по 4 види; 0,5%). 1нш1 групи представлен! 1-3 видами кожна.
Свропейський клас представлений 16 групами, що мютять 50 вид1в (5,6%). Найбшьша за кшькютю вид1в - однойменна група (20; 2,2%). Свропейсько-кавказька група мютить 6 вид1в (0,7%), середньоевропейська та сxiдноeвропейськa групи - по 4 види (0,5%). 1нш1 групи класу мютять по 1-3 види.
В дослщженш флор1 значна кшькють вид1в (199; 22,1%) вщноситься до пол1регюнального типу, представленого 3 класами та 10 групами. Частка полiрегiонaльниx вид1в тдвищена пор1вняно з шшими урбанофлорами степово1' зони (164; 17,0% у Херсон та 161; 16,9% у Юровоградх). Це демонструе поступове зтирання зонaльниx рис урбанофлоры агломераци. До космопол1тного класу належить 65 вид1в (7,2% вщ загально1' кшькост вид1в урбанофлори агломераци). Бшьшють з нж -рудеральш адвентивш рослини (Amaranthus retroflexus L., Ambrosia artemisiifolia L., Anisantha tectorum (L.) Nevski, Portulaca oleracea L., Setaria pumila (Poil.) Roem. et Schult., Xantoxalis corniculata (L.) Small тощо). З культури дичав1ють 12 вид1в (Anethum graveolens L., Beta vulgaris L., Cannabis sativa L., Papaver somniferum L., Raphanus sativus L. тощо). Аборигент види представлен здебшьшого пдро- та пгроф1тами: Bidens tripartita L., Bolboschoenus maritimus (L.) Palla, Potamogeton berchtoldii
Fieber, Stuckeniapectinata (L.) Börner. Кшькють вищв-космополтв дослщжено! урбанофлори значно тдвищена порiвняно з регюнальною флорою, де вони складають 3,7% (Бурда, 1991). Це пояснюсться одтею з характерних рис синантропiзацiï - замщенням вузькопоширених видiв космополiтними, яю е бiльш стiйкими до умов юнування у мiстi.
До гемшосмопол^ного класу включено 35 видiв (3,9%), серед яких, як i у попередньому клас^ переважають рудеральнi адвентивш види (Galinsoga parvifora Cav., G. urticifolia (Kunth.) Benth., Hyоscyamus niger L., Sonchus arvensis L., S. asper (L.) Hill, Xanthium strumarium L. тощо). Види, що дичавдать з культури - Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Armeniaca vulgaris Lam., Cynodon dactylon (L.) Pers., Glycine max (L.) Merr., Ipomаea purpurea (L.) Roth, Matricaria recutita L. Порiвняно з попередшм класом, збшьшуеться частка аборигенних вцщв (Melilotus albus Medik., Prunella vulgaris L., Ranunculus sceleratus L., Taraxacum officinale Wigg., Poa compressa L. тощо).
Мiжрегiональний клас мiстить 99 видiв (11,0%). Найбшьша група у ньому - евразшська (64 види; 7,1%), приблизно половина вцщв якоï е рудерантами (Arctium lappa L., Lactuca tatarica (L.) C.A. Mey., Polygonum bellardii All., Mаlvаpusilla Smith).
Таким чином, полiрегiональний тип представлений значною мiрою видами рудеральних мiсцезростань. Його тдвищене положення в урбанофлорах, порiвняно з природною регiональною флорою, пов'язане з процесом синантротзацп.
Свропейсько-давньосередземноморський перехщний тип мiстить один европейсько-давньосередземноморський клас та 19 груп з 97 видами (10,8%), що менше, шж в шших урбанофлорах степовоï зони (128; 13,3% у Херсон та 171; 18,0% у Юровоград^. Найбiльша група класу -европейсько-середземноморська (48; 5,4%). В нш представлен здебiльшого лiсовi (Euonymus europaeus L., Fraxinus excelsior L., Gagea minima (L.) Ker Gawl.), степовi (Aster bessarabicus Bernh. ex Rchb., Eryngium campestre L., Klasea radiata (Waldst. et Kit.) À. Löve et D. Löve) та рудеральш (Berteroa incana (L.) DC., Diplotaxis muralis (L.) DC., Senecio vernalis Waldst. et Kit.) види. Свропейсько-середземноморсько-передньоазшська група мютить 20 вцщв (2,2%), европейсько-давньосередземноморська - 7 вцщв (0,8%), iншi групи - по 1-3 види.
Номадшський тип включае 2 класи та 12 груп ареалiв, яю мiстять 132 види (14,7%). Номадшський клас представлений одтею однойменною групою (24 види; 2,7%). До не1' включено 2 адвентивш для дослiджуваноï територiï види (Acroptilon repens (L.) DC. та Pterotheca sancta (L.) K. Koch). Iншi види - аборигенш. Серед них бшьше половини - це види степово1' ценоморфи (Galatella villosa (L.) Rchb.f., Oxytropis pilosa (L.) DC., Scabiosa ochroleuca L., Stipa joannis Celak., S. lessingiana Trin. et Rupr. тощо).
Понтичний клас - найбшьший у номадiйському типi. Вш мiстить 108 видiв (12,0%). Одно-йменна група у ньому - найчисельшша (38 видiв; 4,2%). Схщнопонтична група включае 28 видiв (3,1%), понтично-казахстанська - 12 (1,5%), твденнопонтична - 12 (1,3%), понтично-панонсько-ка-захстанська та приазовсько-донецька - по 4 види (0,5%). Iншi групи мютять по 1-3 види.
Номадшсько-европейський перехщний тип мютить один однойменний клас, одну схщноевропейсько-казахстанську групу, до яко1' вщнесено один вид - Verbascum marschallianum Ivanina et Tzvelev.
Номадшсько-давньосередземноморський перехщний тип включае два класи та 18 груп з 93 видами (10,4%). Найбiльшi групи номадшсько-давньосередземноморського класу - номадшсько-середземноморсько-передньоазшська (17 вцщв; 1,9%) та номадшсько-середземноморська (16 видiв; 1,8%). Номадiйсько-передньоазiйська група мютить 14 вцщв (1,6%), iншi двi групи - по 1 виду (0,1%).
Понтично-давньосередземноморський клас мютить 13 груп ареалiв та 44 види (4,9%). Найбшьша група у ньому - понтично-прикаспшська (18; 2,0%). Схщнопонтично-прикаспшська група налiчуе 7 вцщв (0,8%), понтично-середземноморсько-передньоазшська - 5 вцщв (0,6%), понтично-середземноморсько-iрано-туранська та понтично-панонсько-iрано-туранська - по 3 види (0,3%), iншi групи - по 1 виду кожна.
ВИСНОВКИ
Урбанофлори степово1' зони Украши досить гетерогенн, оскiльки мають широю географiчнi зв'язки. З одного боку, вони носять риси регюнально1' флори, на формування яко1' великий вплив мала
флора Давнього Середземномор'я та яка мютить значну кшьюсть вузькоареальних та ендемiчних вищв. З iншого боку, шд впливом урбашзаци спостерiгаeться зниження ролi номадiйського типу ареалiв та тдвищення положення полiрегiонального типу за рахунок занесення значно! кiлькостi адвентивних вищв. Порiвняно з iншими урбанофлорами степово! зони Укра!ни, флора агломераци Донецьк-Макивка характеризуемся пiдвищеним положенням полiрегiональних та понтичних видiв.
Виявлено гетерогеннiсть урбанофлори агломераци (6 тишв, 12 клашв та 130 груп ареатв), пе-реважання в нiй широкоареальних вцщв, зокрема з голарктичними (375; 41,8%) та палеарктичними (175; 19,5) ареалами. На активш процеси синантрошзаци вказуе значна участь у формуванш урбанофлори полiрегiональних видiв (199; 22,1%) порiвняно з регiональною флорою та шшими урбанофлорами степово! зони Украши.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
Аркушина Г.Ф. (2007). Урбанофлора К1ровограда. Автореф. дис. Ялта.
Бурда Р.И. (1982). Урбанофлора комплекса Донецк - Макеевка. VII съезд Укр. ботан. об-ва. Киев: Наукова думка.
Бурда Р.И. (1991). Антропогенная трансформация флоры. Киев: Наукова думка.
Бурда Р.1. (1997). Анотований список флори промислових м1ст на Швденному Сход1 Украши. Донецьк: Б. в. Васильева-Немерцалова Т. В. (1996). Рослини - ушфшатори синантропноi флори м. Одеси. Укртнсъкий
ботатчний журнал, 53 (3), 288-290. Дерев'янська Г.Г. (2012). Структура урбанофлори мегапол1са Донецьк - Маклвка. Промислова 6omaHim, 12, 100-106.
Двдух Я.П. (2007). Географ1чний анал1з флори: минуле, сучасне, майбутне. Укртнсъкий ботатчний журнал, 64 (4), 485-507.
£шхш Д.В. (2008). Сучасний стан рослинного покриву м. Омферополя. Автореф. дис. Ялта. Клеопов Ю.Д. (1990). Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР. Киев: Наукова думка. Колом1йчук В.П. (2011). Конспект флори судинних рослин Приазовського нацюнального природного парку. Кшв: Альтерпрес.
Кондратюк E.H., Бурда Р.1., Остапко В.М. (1985). Конспект флори швденного сходу Укра'ни. Судинш рослини. Кшв: Наукова думка.
Кучеревський В.В., Шоль Г.Н. (2009). Анотований список урбанофлори Кривого Рогу. Кривий Р1г: Видавни-чий д1м.
Лавренко Е.М. Степи (1991). Ленинград: Наука.
Мальцева С.Ю. (2014). Экологическая структура урбанофлоры Северного Приазовья (на примере Бердянска, Приморска и Геническа). Мат-лы. межд. конф. молодых учених. Умань: Сочшський, 94-95. Мальцева С.Ю., Солоненко А.Н. (2015). Урбанофлора города Приморск (Запорожская область, Украина).
Черноморск. бот. ж., 11 (4), 433-437. Мельник Р.П. (2001). Урбанофлора Миколаева. Автореф. дис. Херсон.
Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Соломещ А.И. (2001). Современная наука о растительности. Москва: Логос. Мойаенко I.I. (1999). Урбанофлора Херсона. Автореф. дис. Ялта.
Мойаенко I.I. (2011). Флора Швшчного Причорномор'я (структурний анал1з, синантрошзащя, охорона). Автореф. дис. Кшв.
Остапко В.М. (2005). Эйдологические, популяционные и ценотические основы фитосозологии на юго-востоке Украины. Донецк: Лебедь.
Остапко В.М., Бойко А.В., Мосякин С.Л. (2010). Сосудистые растения юго-востока Украины. Донецк: Но-улидж.
Протопопова В.В. (1991). Синантропная флора Украины и пути ее развития. Киев: Наукова думка. Тарасов В.В. (2005). Флора Дшпропетровсько! та Запор1зько! областей. Судинш рослини. Бюлого-еколопчна
характеристика вид1в. Дшпропетровськ: Вид-во Дншропет. нац. ун-ту. Тахтаджян А.Л. (1978). Флористические области Земли. Ленинград: Наука. Толмачев А.И. (1974). Введение в географию растений. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та. Флора УРСР: в 12 т. - К.: Вид-во АН УРСР, 1939-1965.
Червона книга Донецько! области Рослинний свгг (рослини, що тдлягають охорош в Донецькш обласп).
(2009). Щд заг. ред. В.М. Остапка. Донецьк: Новая печать. Червона книга Укра'ни. Рослинний свгл (2009). За ред. Я.П. Дддуха. Кшв: Глобалконсалтинг.
Teorpa^iHHa crpyKiypa yp6aHO^nop CTenoBoi' 30HH YKpaiHH
245
REFERENCES
Arkushina, G.F. (2007). Urbanoflora Kirovograda. Thesis of Doctoral Dissertation. Yalta. (in Russian).
Burda, R.I. (1982). Urbanoflora kompleksa Donetsk - Makeevka. VII Congress Ukr. Botan. Soc. Kiev: Naukova dumka. (in Russian).
Burda, R.I. (1991). Antropogennaya transformatsiya flory. Kiev: Naukova dumka. (in Russian).
Burda, R.I. (1997). Anotovaniy spisok promislovikh mist na Pivdennomu Skhodi Ukraini. Donetsk. (in Ukrainian).
Chervona kniga Donetskoi' oblasti: roslinniy svit (roslini, shcho pidlyagayut okhoroni v Donetskiy oblasti). (2010). VM. Ostapko (Ed.). Donetsk: Novaya pechat. (in Ukrainian).
Chervona kniga Ukrai'ni. Roslinniy svit. (2009). Ya.P. Didukh (Ed.). Kiiv: Globalkonsalting. (in Ukrainian).
Derev'yanska, G.G. (2012). Struktura urbanoflori megapolisa Donetsk - Makiivka. Promislova botanika, 12, 100106. (in Russian).
Didukh, Ya.P. (2007). Geografichniy analiz flori: minule, suchasne, maybutne. Ukrainskiy botanichniy zhurnal, 64 (4), 485-507. (in Ukrainian).
Epikhin, D.V. (2008). Suchasniy stan roslinnogo pokrivu m. Simferopolya. Thesis of Doctoral Dissertation. Yalta. (in Ukrainian).
Flora URSR: v 12 t. - K.: Vid-vo AN URSR, 1939-1965. (in Russian).
Kleopov, Yu.D. (1990). Analiz flory shirokolistvennykh lesov evropeyskoy chasti SSSR. Kiev: Naukova dumka. (in Russian).
Kolomiychuk, V.P. (2011). Konspekt flori sudinnikh roslin Priazovskogo natsionalnogo prirodnogo parku. Kiiv: Alterpres. (in Ukrainian).
Kondratyuk, Ye.N., Burda, R.I., Ostapko, V.M. (1985). Konspekt flori pivdennogo skhodu Ukrai'ni. Sudinni roslini. Kiiv: Naukova dumka. (in Ukrainian).
Kucherevskiy, VV, Shol, G.N. (2009). Anotovaniy spisok urbanoflori Krivogo Rogu. Kriviy Rig: Vidavnichiy dim. (in Russian).
Lavrenko, Ye.M. (1991). Stepi. Leningrad: Nauka. (in Russian).
Maltseva, S.Yu. (2014). Ekologicheskaya struktura urbanoflory Severnogo Priazovya (na primere Berdyanska, Primorska i Genicheska). Proceed. Int. Conf. Uman: Sochinskiy, 94-95. (in Russian).
Maltseva, S.Yu., Solonenko, A.N. (2015). Urbanoflora goroda Primorsk (Zaporozhskaya oblast, Ukraina). Chernomorsk. bot. zh., 11(4), 433-437. (in Russian).
Melnik, R.P. (2001). Urbanoflora Mikolaeva. Thesis of Doctoral Dissertation. Kherson. (in Russian).
Mirkin, B.M., Naumova, L.G., Solomeshch, A.I. (2001). Sovremennaya nauka o rastitelnosti. Moskva: Logos. (in Russian).
Moysienko, I.I. (1999). Urbanoflora Khersona. Thesis of Doctoral Dissertation. Yalta. (in Russian).
Moysienko, I.I. (2011). Flora Pivnichnogo Prichornomor'ya. Thesis of Doctoral Dissertation. Kiiv. (in Ukrainian).
Ostapko, V.M. (2005). Eydologicheskie, populyatsionnye i tsenoticheskie osnovy fitosozologii na yugo-vostoke Ukrainy. Donetsk: Lebed. (in Russian).
Ostapko, V.M., Boyko, A.V, Mosyakin, S.L. (2010). Sosudistye rasteniya yugo-vostoka Ukrainy. Donetsk: Noulidzh. (in Russian).
Protopopova, V.V. (1991). Sinantropnaya flora Ukrainy i puti ee razvitiya. Kiev: Naukova dumka. (in Russian).
Tarasov, V.V (2005). Flora Dnipropetrovskoi ta Zaporizkoi oblastey. Sudinni roslini. Biologo-ekologichna kharakteristika vidiv. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovsk National University. (in Ukrainian).
Takhtadzhyan, A.L. (1978). Floristicheskie oblasti Zemli. Leningrad: Nauka. (in Russian).
Tolmachev, A.I. (1974). Vvedenie v geografiyu rasteniy. Leningrad: Leningrad University. (in Russian).
Vasileva-Nemertsalova, T.V (1996). Roslini - unifikatori sinantropnoi flori m. Odesi. Ukrainskiy botanichniy zhurnal, 53(3), 288-290. (in Ukrainian).
