CC BY
132
16. Тимченко С. М. Украшське село: проблеми етнонацюнальних змш. 1959-1989 / С. М. Тимченко. - Запор1жжя, 1995. - 216 с.
Стаття надшшла до редакцп 9.09.2014 р.
O. S. Lotyuk
CONSTITUTIONAL PRINCIPLES OF INTERACTION BETWEEN CIVIL SOCIETY AND ITS INSTITUTIONS WITH THE STATE
The main types of principles enshrined in the constitutional law of Ukraine governing principles of interaction between civil society and the state. The models where civil society are: a) the partners; b) the antipodes; c) exist in parallel, with minimal interaction with each other. Grounded most appropriate for the development of civil society in Ukraine pattern of interaction with the state, namely, promoting the development of the state of civil society and its institutions.
Keywords: civil society, the state, civil society, constitutional principles, forms of cooperation between civil society and the state.
УДК. 343.163
H. С. Наулж
ГЕНЕЗИС ПРОКУРАТУРИ УКРА1НИ ЯК 1НСТИТУТУ СИСТЕМИ
ЗАХИСТУ ПРАВ I СВОБОД ЛЮДИНИ, 1НТЕРЕС1В СУСПШЬСТВА I
ДЕРЖАВИ
Автором проанал1зовано становления та розвиток тституту прокуратуры Украгни в системi захисту прав i свобод людини, ттереЫв сустлъства i держави.
Ключов1 слова: генезис, прокуратура, система захисту прав i свобод людини, ттерес сустлъства i держави.
Постановка проблеми. Демократизм будь-яко'1 держави визначаеться ii ставленням до прав i свобод людини та громадянина, штереав суспшьства i держави. Вщтак, розвивати i змiцнювати демократичну державу неможливо без утвердження в суспшьнш свщомосп i соцiальнiй практицi невiдчужуваних прав i свобод людини, нормативного закршлення ix гарантiй вiдпрацювання механiзму реального захисту прав i запобiгання ix порушенню.
Одним iз елементiв такого мехашзму е iнститут прокуратури Укра'ни, становлення якого вiдбувалося пiд впливом соцiально-економiчниx та полiтичниx факторiв. Науковцями висловлюеться припущення, що iсторiя прокуратури налiчуе понад сiм столiть. Цей державний iнститут виник з потреб та штереав королiвськоi влади (як вщомо, батькiвщиною прокуратури е Франщя) i вiд початку формувався як незалежна установа. На територп Укра'ни, яка входила до складу Росшсько'' iмперii, а потiм СРСР, прокуратура юнуе понад 270 рокiв [1, с. 10].
Мета даног роботи. При визначення прюрите^в у розвитку сучасноi прокуратури Украши як шституту системи захисту прав i свобод людини, штереав суспiльства i держави, неможливе без вивчення i наукового аналiзу дiяльностi прокуратури Укра1ни у попередш перiоди, вiдповiдно, що зумовлюе мету дано1 статтi.
Анал1з останшх до^дженъ i публтацш. Дослiдженням становлення та розвитку прокуратури в Укршш займались провщш украiнськi науковцi, зокрема: Л. Грицаенко, С. Казанцев, В. Кравчук, В. Лакизюк, О. Литвак, М. Мандрик, А. Матвiець, С. Подкопаев, В. Руденко, Р. Савуляк, В. Сухонос, О. Толочко, П. Шумський та шшь
Виклад основного матерiалу. Украшсью науковщ по рiзному пiдxодять до
вивчення генезису прокуратуры Украши. О. Литвак, П. Шумський, О. Михайленко,
A. Матв1ець та ¿нш1 подають ¿сторико - правовий анал1з единим масивом, вщ найдавшших час1в до сучасносп [1, с. 10; 2, с. 35-45; 4, с. 9-11].
Досить щкавий тдхщ визначення етатв ¿сторичного розвитку прокуратури у М. С1рого, який вид1ляе три ¿сторико - правов1 традицй: традищю Росшсько! ¿мперсько! прокуратури як адм1н1стративно - наглядового органу (прокуратура - «око государеве»); украшську ¿сторико - правову традищю формування ¿нститут прокуратури з X до XVIII стол¿ття та за час¿в УНР (грунтуеться на т¿сному зв'язку з адвокатурою та судом); ¿сторико - правову традищю прокуратури радянсько'1 доби з успадкованими ¿деями Рос¿йськоi ¿мпер¿i [6].
Детал¿зуе та вим¿рюе часовими обмеженнями становлення та розвиток прокуратури Украши М. Мичко, який вид¿ляе чотири ¿сторико-правов¿ пер¿оди становлення та розвитку прокуратури Украши: перебування Украши у склад¿ Рос¿йськоi ¿мпер¿i (1722 - 1917рр.); Украшська Народна Республ¿ка (1917 - 1922 рр.); радянський (1922 - 1991 рр.) та пострадянський (сучасний) [5, с. 14].
Варто погодитись ¿з В. Крачуком, який вказуе на зб¿дн¿л¿сть наукових досшджень автор¿в, яю залишають поза увагою пер¿од розвитку прокуратури у добу в¿дродження Укра'1'нсько'1' держави 1917-1921 рок¿в[7, с. 90]. Автор пропонуе свою пер¿одизац¿ю етатв розвитку прокуратури Украши ¿ вид¿ляе п'ять пер¿од¿в: виникнення та розвиток функщй прокуратури в часи козацько'1' держави (в¿йти, бургом¿стри, згодом - ¿нститут «¿нстигаторства») - пер¿од Укра'1'нсько'1' козацько'1' держави; прокуратура на украшських землях за час¿в Рос¿йськоi ¿мпер¿i - пер¿од перебування Украши у склад¿ Рос¿йськоi ¿мпер¿i; прокуратура в часи УНР - пер¿од в¿дродження Украхнсько! держави на початку XX стол¿ття; радянська прокуратура - радянський пер¿од; прокуратура сучасно! Укртнсько! держави - пер¿од становлення ¿ розвитку сувереннох ¿ незалежнох Украши [7, с. 92]. Однак, ¿ такий п¿дх¿д на нашу думку е неповним. Осюльки, на думку
B. Малюги, прокуратура бере св¿й початок ¿з давнини [8, с. 182].
Отже, варто вид¿лити в¿с¿м основних пер¿од¿в становлення та розвитку прокуратури Украши:
1) прокуратура за час¿в давнини;
2) прокуратура в часи козацькоi держави;
3) прокуратура на украшських землях за час¿в Рос¿йськоi ¿мпер¿i;
4) прокуратура в Галичиш;
5) прокуратура у пер¿од в¿дродження Украiнськоi держави;
6) прокуратура УРСР;
7) пострадянська прокуратура;
8) прокуратура сучасноi Украiни.
Кожен пер¿од характеризуеться особливим комплексом повноважень прокурора, порядку формування оргашв прокуратури, наявшстю системи оргашв або одноос¿бних прокурор¿в. Що вказуе на м¿сце та роль прокуратури в систем¿ захисту прав ¿ свобод людини, ¿нтерес¿в держави ¿ сусп¿льства.
Так, наприклад, за час¿в давнини прокурор був одноос¿бний та не ¿снувало прокуратури як органу, прокурор був над¿лений правами не лише у крим¿нальному провадженш, а й у р¿зного роду цив¿льних та господарських правов¿дносинах.
У м¿ст¿ - держав¿ Ольв¿i в VI стштп до н.е. (територ¿я сучасноi Украiни) обвинувач брав участь у судочинсга. Був час, коли так зваш прокуратори керували маетками, б¿бл¿отеками, господарством царя. Посада ця продавалася, передавалася у спадщину [8, с. 182].
Прокуратура в часи коза^^ держави характеризуеться виникненням ¿нститут «¿нстигаторства». ^¿оритетним завданням ¿нстигатор¿в (прокурор¿в) визнавалося
зaбeзпeчeння зaкoннocтi, a фyнкцieю - тагляд зa дoтpимaнням зaкoнiв y piзниx cфepax, гoлoвним чинoм, y cyдoвиx iнcтитyцiяx [9, c. 103]
Ha y^^m^^x зeмляx в cклaдi Pocrn^^'í iмпepiï, iнcтитyт пpoкypaтypи бepe пoчaтoк з 1722 poкy. Укaзoм Пeтpa I бyлo зaкpiплeнo: Бути ^и Ceнaтoвi гeнepaл-пpoкypopy i oбep пpoкypopy, a тaкoж y вcякiй кoлeгiï пo пpoкypopy, яю пoвиннi будуть paпopтyвaти гeнepaл-пpoкypopy. Chopera пpoкypaтypa являлa coбoю мoдeль cпeцiaльнoгo кoнтpoлюючoгo дepжaвнoгo opгaнy «гocyдapeвoгo o^» - пpoкypaтypи якa пoвиннa бyлa нaглядaти зa цeнтpaльними тa мю^вими дepжaвними opгaнaми [10].
Пoдaльшими yкaзaми Пeтpa I бyлo зacнoвaнo пpoкypaтypy y пpoвiнцiяx, бiля нaдвipниx cyдiв тa пpoкypaтypy пpи cвятiшoмy cинoдi. Opгaни пpoкypaтypи, якi знaxoдилиcя i фyнкцioнyвaли нa тepитopiï тoдiшньoï Укpaïни, були cклaдoвими пpoкypopcькoï cиcтeми Pocrn^^'í iмпepiï. Ha гyбepнcькoгo гeнepaл ^o^popa, щo ввaжaвcя «ад^м гocyдapeвим» в гyбepнiï, пoклaдaлиcя зaвдaння «дивиттоя i пильнyвaння мaти пpo збepeжeння вcякoгo пopядкy, зaкoнoм визнaчeнoгo» [11, c. 184].
16 тpaвня 1722 po^ yкaзoм «Qpo зacнyвaння в Глyxoвi мaлopociйcькoï кoлeгiï тa пpo пpизнaчeння в oнyю пpиcyтcтвyющим бpигaдиpa Beльямiнoвa» нa тepитopiï Укpaïни бyлo зaпpoвaджeнo пocaдy пpoкypopa. Ocнoвними зaвдaннями якi пoклaдaлиcя нa пpoкypaтypy бyлo здiйcнeння нaглядy зa зaкoннicтю дiяльнocтi дepжaвниx opгaнiв тa CTpy^yp. Taкoж, пoвнoвaжeннями пpoкypaтypи бyлo пepeдбaчeнo нaгляд зa зaкoннicтю тa пpaвoпopядкoм, бopoтьбa з кopyпцieю, кoнтpoль тa нaгляд зa мicцями yтpимaння yв'язнeниx пiд вapтoю. H. В. Mypaвйoв зaзнaчaв, щo дiяльнicть пpoкypaтypи зa чaciв Пeтpa I i дo cyдoвиx peфopм Oлeкcaндpa II бyлa cпpямoвaнa нa зaгaльний(aдмiнicтpaтивний) нaгляд, вcя iншa дiяльнicть бyлa лишe дoпoвнeнням дo ïï фyнкцiй нaглядy [12, c. 325].
Ba^rny poль y фopмyвaннi пpoкypaтypи Укpaïни вiдiгpaлo yтвopeння тa дiяльнicть пpoкypaтypи в ^личиш y cклaдi Aвcтpiï тa Aвcтpo-Угopщинi в пepioд з 1849 p. пo 1918 p. Знaчимicть пpoкypaтypи в Гaличинi oбyмoвлeнa тим, щo вoнa бyлa yтвopeнa зa зpaзкaми eвpoпeйcькoï пpaвoвoï cиcтeми.
Bпepшe пocaди дepжaвниx пpoкypopiв були зaпpoвaджeнi в 1840 p., a в 1855 p. бyлo cтвopeнo едину шагему дepжaвниx пpoкypaтyp, якa cклaдaлacя з вищик дepжaвниx пpoкypaтyp тa пiдпopядкoвaниx 1'м дepжaвниx пpoкypaтyp. Baжливим acпeктoм е cтвopeння в 1851 p. ^ли^^! фiнaнcoвoï пpoкypaтypи y м. Львoвi з пiдпopядкoвaними ш eкcпoзитypaми (вiддiлaм).
Пpoкypaтypa y пepioд вiдpoджeння Укpaïнcькoï дepжaви зaпoчaткoвye cвoe icнyвaння iз пpийняттям зaкoнoдaвчoгo aктa ^o пpoкypaтypy нeзaлeжнoï Укpaïнcькoï дepжaви - Зaкoнy «Qpo yтвopeння Гeнepaльнoгo Cyдy», вiдпoвiднo дo якoгo y cклaдi cyдy дiяли цивiльний, кpимiнaльний тa aдмiнicтpaтивний дeпapтaмeнти тa пpoкypaтopiя.
4 ачня 1918 poкy Цeнтpaльнa Paдa пpийнялa Зaкoн «Qpo ypяджeння пpoкypaтopcькoгo нaглядy нa Укpaïнi», нa пiдcтaвi якoгo ^o^paTOpii cтвopювaлиcя пpи aпeляцiйниx тa oкpyжниx cyдax. Пpoкypaтopи пpизнaчaлиcя Гeнepaльним ceкpeтapeм cyдoвиx cпpaв.
Дeкpeтoм Paди Hapoдниx Koмicapiв вiд 19 лютого 1919 po^ cкacoвaнo ва cyдoвi ycтaнoви, в тoмy чи^ i пpoкypopcький нaгляд, який дiяв нa тepитopiï Укpaïни дo вcтaнoвлeння paдянcькoï влaди.
Oднaк 28 чepвня 1922 poкy пocтaнoвoю BУЦBK yтвopeнo Дepжaвнy пpoкypaтypy Укpaïнcькoï CPP i зaтвepджeнo Пoлoжeння пpo пpoкypopcький тагляд в УCPP. Bизнaчeнo, щo пpoкypaтypa зacнoвyeтьcя в iнтepecax пpaвильнoï пocтaнoвки бopoтьби зi злoчиннicтю i здiйcнeння нaглядy зa дoтpимaнням зaкoнiв. Пpoкypaтypa вxoдилa дo cклaдy Hapoднoгo кoмicapiaтy юcтицiï як oкpeмий вiддiл, щo пiдпopядкoвyвaвcя
бeзпocepeдньo Hapoднoмy кoмicapy юстицп, i здiйcнювaлa нaгляд зa зaкoннicтю дш ycix нapoдниx кoмicapiaтiв, a тaкoж aдмiнicтpaтивний i cyдoвий нaгляд, щo пepeдбaчaв нaгляд зa дiяльнicтю вcix opгaнiв cлiдcтвa i дiзнaння, yчacть y poзпopядчиx зaciдaнняx cyдiв, пiдтpимaння oбвинyвaчeння y кpимiнaльнoмy пpoцeci й yчacть y цивiльнoмy пpoцeci.
Kpiм цьoгo, пpoкypaтypa здiйcнювaлa нaгляд зa зaкoннicтю викoнaння виpoкiв i тpимaння yв'язнeниx пiд вapтoю, a тaкoж зa пpaвильнicтю тpимaння в мicцяx yв'язнeння.
Пocтaнoвoю BУЦBK вiд 21 бepeзня 1934 poкy в ycix paйoнax Укpaïнcькoï PCP пepeдбaчaлocя cтвopeння paйoнниx пpoкypaтyp з мeтoю пoлiпшeння нaглядy зa здiйcнeнням peвoлюцiйнoï зaкoннocтi.
Пpoкypaтypa УPCP бyлa зacнoвaнa як cклaдoвa Hapoднoгo кoмicapiaтy юстици. Пiдпopядкoвyвaлacь бeзпocepeдньo Hapoднoмy кoмicapy юстици.
Дo ocнoвниx фyнкцiй пpoкypaтypи Укpaïнcькoï PCP нaлeжaли: здiйcнeння вiд iмeнi дepжaви нaглядy зa зaкoннicтю дiй ycix opгaнiв влaди, гocпoдapcькиx ycтaнoв, гpoмaдcькиx i пpивaтниx opгaнiзaцiй тa oкpeмиx ocí6 шляxoм пopyшeння кpимiнaльнoгo пepecлiдyвaння пpoти винниx i oпpoтecтyвaння пocтaнoв, якi пopyшyють зaкoн, нaгляд зa дiяльнicтю opгaнiв дiзнaння тa cn^craa пpи poзкpиттi злoчинiв, пiдтpимкa дepжaвнoгo oбвинyвaчeння в cyдi, yчacть y цивiльнoмy cyдoчинcтвi, нaгляд зa нaлeжним yтpимaнням yв'язнeниx пiд вapтoю [13, C. 158-159].
№ступним eтaпoм дiяльнocтi пpoкypaтypи в Y^arni e cтвopeння в чepвнi 1933 p. Пpoкypaтypи CPCP, нa яку пoклaдaлиcя функцп кepiвництвa зa дiяльнicтю пpoкypaтyp.
Koнcтитyцiя YPCP 1937 p. вiднecлa пoвнoвaжeння щoдo пpизнaчeння пpoкypopa УPCP бeзпocepeдньo дo кoмпeтeнцiï пpoкypopa CPCP. Taк згiднo зi cт. 112, 113 Koнcтитyцiï YPCP 1937 p. вищий нaгляд зa тoчним викoнaнням зaкoнiв yciмa нapoдними кoмicapaми i пiдвiдoмчими im ycтaнoвaм, тaк caмo, як oкpeмими cлyжбoвими ocoбaми, a тaкoж гpoмaдянaми нa тepитopiï УPCP здiйcнювaв як пpoкypopoм CPCP бeзпocepeдньo, тaк i чepeз пpoкypopa YPCP. ^o^pop YPCP пpизнaчaвcя пpoкypopoм CPCP та cтpoк 5 poкiв [14].
Пюля 1937 p. Пpoкypaтypa CPCP знaxoдить cвoe peглaмeнтaцiй нe зaкoнoдaвчe зaкpiплeння в Пoлoжeннi пpo пpoкypaтypy ^юзу PCP, зaтвepджeним пocтaнoвoю Цeнтpaльнoгo Bикoнaвчoгo Koмiтeтy тa Paди Hapoдниx Koмicapiв CPCP вiд 17 гpyдня 1933., тa Пoлoжeнням пpo пpoкypopcький тагляд y CPCP, зaтвepджeним yкaзoм Пpeзидiï Bepxoвнoï Paди CPCP вiд 24 тpaвня 1955 p.
Koнcтитyцiï CPCP 1977 тa 1978 pp. мютили пoлoжeння пpo opгaнiзaцiю i дiяльнicть opгaнiв пpoкypaтypи. Зoкpeмa, вcтaнoвлювaлocя, щй «тайвищий нaгляд зa тoчним i oднaкoвим викoнaнням зaкoнiв yciмa мiнicтepcтвaми, дepжaвними кoмiтeтaми й вiдoмcтвaми, пiдпpиeмcтвaми, ycтaнoвaми тa opгaнiзaцiями, викoнaвчими i poзпopядчими opгaнaми мicцeвиx Paд нapoдниx дeпyтaтiв, кoлгocпaми, кooпepaтивними тa шшими гpoмaдcькими opгaнiзaцiями, cлyжбoвими ocoбaми, a тaкoж гpoмaдcькими opгaнiзaцiями, cлyжбoвими ocoбaми, a тaкoж гpoмaдянaми нa тepитopiï Y^aï™ здiйcнюeтьcя Гeнepaльним пpoкypopoм CPCP i пiдлeглими йoмy Пpoкypopy УPCP i нижчecтoящими пpoкypopaми». Пpoкypop YPCP i пpoкypopи oблacтeй пpизнaчaлиcя Гeнepaльним пpoкypopoм CPCP. Paйoннi тa мюью пpoкypopи пpизнaчaлиcя Пpoкypopoм YPCP i зaтвepджyвaлиcя Гeнepaльним пpoкypopoм CPCP
[14].
Зaкoн «Qpo пpoкypaтypy CPCP» вщ 30 лиcтoпaдa 1979 p. визнaчaв ocнoвнi зaвдaння тa ocнoвнi нaпpями дiяльнocтi opгaнiв пpoкypaтypи, a тaкoж cиcтeмa циx opгaнiв. Biдпoвiднo дo cт. 3 Зaкoнy пpoкypaтypa дiялa в нacтyпниx нaпpямax: нaгляд зa викoнaнням зaкoнiв opгaнaми дepжaвнoгo yпpaвлiння, пiдпpиeмcтвaми, ycтaнoвaми тa
организациями, посадовими особами та громадянами (загальний нагляд); нагляд за виконанням закошв органами д1знання та попереднього сл1дства, судами, в м1сцях тримання затриманих та попереднього ув'язнення; боротьба з1 злочиншстю, розсл1дування злочишв та притягнення до криминально! в1дпов1дальност1 ос1б, як1 вчинили злочин 1 т. д.
Укра!нська прокуратура час1в СРСР провадила загальний нагляд та кримшальне переслщування ос1б, як1 вчинили злочин. Анал1зуючи даний перюд д1яльност1 оргашв прокуратури Укра!ни, можна зробити висновок що тотал1тарний режим прямо вплинув на д1яльн1сть даного шституту. Найбшьше постраждав шститут представництва громадян та держави в суд1, який в цей перюд фактично був вщсутнш.
Вир1шальним етапом у формуванш пострадянсько! укра!нсько! прокуратури було прийняття 24 серпня 1991 року Верховною Радою Укра!ни Деклараци про державний суверенитет. 5 листопада 1991 року Верховна Рада Украши прийняла Закон Украшу «Про прокуратуру», у статп 5 якого визначено основш функци, що виконуе прокуратура, в тому числ1 нагляд за додержанням закошв ус1ма органами, шдприемствами, установами, орган1зац1ями, посадовими особами й громадянами [15].
Статп 121-123 Конституци Укра!ни 1996 року визначають прокуратуру як едину систему, и функцп, порядок призначення 1 звшьнення Генерального прокурора Укра!ни, строк його повноважень. З урахуванням вимог Конституци Украши Верховна Рада Украши внесла вщповщш змши до Закону Украши «Про прокуратуру». У Перехщних положеннях Основного Закону Украши передбачено, що прокуратура продовжуе виконувати вщповщно до чинних закошв функщю нагляду за додержанням 1 застосуванням закошв та функщю попереднього слщства - до введення в д1ю закошв, що регулюють д1яльшсть державних оргашв щодо контролю за додержанням закошв, 1 до сформування системи досудового сл1дства та введення в д1ю закон1в, що регулюють Г! функц1онування [16].
Прокуратура сучасно! УкраГни.
Законом УкраГни в1д 18 вересня 2012 року «Про внесення змш до деяких законодавчих акт1в УкраГни з питань удосконалення д1яльност1 прокуратури» внесено в1дпов1дн1 змши до Закону Украши «Про прокуратуру» в частиш порядку здшснення прокурорами нагляду за додержанням 1 застосуванням закошв. Саме в такш редакци в сучасних умовах 1 регламентуеться порядок !х зд1йснення.
1з вступом Украши до Ради Свропи та визначення проевропейського курсу розвитку, постали завдання реформування прокуратури Украши.
Взят1 на себе УкраГною зобов'язання перед Радою Свропи щодо реформування прокуратури зумовлюють необх1дн1сть подальшого удосконалення законодавства та прийняття нового Закону Украши «Про прокуратуру», визначення рол1 та м1сця нагляду за додержанням 1 застосуванням закошв у прокурорськш д1яльност1, а в1дтак -у державному механ1зм1 забезпечення виконання закон1в в Укра!н1.
Висновки. Отже, досл1джуючи генезис прокуратури Украши, сл1д зазначити, що у вс1 визначен1 пер1оди становлення прокуратури Укра!ни !! м1сце та роль в систем1 захисту прав 1 свобод людини, 1нтерес1в сусп1льства 1 держави визначалось етапом розвитку держави, юнуванням держави як тако!, формою правл1ння та наявним державним режимом Укра!ни.
Список використано¥ л1тератури
1. Литвак О. Становлення та розвиток прокуратури Укра!ни / О. Литвак, П. Шумський // В1сник национально! академ1! прокуратури Укра!ни. - 2012. - № 3. - С. 10 - 15
2. Михайленко О. Р. Прокуратура Укра!ни: подручник / О. Р. Михайленко. - 2-ге вид., перероб. та допов. - К. : Юршком 1нтер, 2011. - 336 с.
3. Основи прокурорсько1 дiяльностi: навч. поаб. / О. М. Литвак, А. А. Матвiець, С. В. Подкопаев, О. М. Толочко, П. В. Шумський; за заг. ред. О. М. Литвака. - К. : Дрогобич: Посвгг, 2012. - 173 с.
4. Прокурорський нагляд за додержанням i застосуванням закошв: навч. поаб. / I. С. Зарубинська, О. М. Толочко, А. А. Матвiець, Н. С. Наулш та ш. - К. : Алерта, 2013. - 550 с.
5. Мычко Н. И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной / Н. И. Мычко. - Донецк : Донеччина, 1999. - 256 с.
6. Орий М. Не «око государеве», а захисник публiчного штересу. Сучасш перспективи реформи прокуратури / М. Орий // Дзеркало тижня. - 2009. - № 18.
7. Кравчук В. М. 1нституцшно - правовий аспект функцюнування прокуратури Украши як органу державно1 влади : моногр. / В. М. Кравчук. - Тернопшь : Тернограф, 2013. -272 с.
8. Малюга В. I. Принципи оргашзацп та дiяльностi прокуратури Украши : дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.10 «Судоустрш; прокуратура та адвокатура» / Вштор 1ванович Малюга; Кшвський нацюнальний ун-т iм. Т. Шевченка. - К., 2002. - 205 с.
9. Грицаенко Л. Р. 1сторико - правовi витоки шституту прокуратури в Укршш / Л. Р. Грицаенко // Вюник прокуратури. - 2008. - №2. - С. 94 - 104.
10. Мавдрик М. Я. Становлення та розвиток прокуратури Украши як шституту захисту прав i свобод людини i громадянина / М. Я. Мавдрик // Вюник Харювського нацюнального ушверситету внутршшх справ. - 2012. - №3. - С. 22-34.
11. Казанцев С. М. История царской прокуратури / С. М. Казанцев. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. Ун-та, 1993. - 216 с.
12. Муравьев Н. В. Прокурорской надзор в его устройствие и деятельности : пособ. для прокурорской службы / Н. В. Муравьев. - М. : Ун-тская типогр., 1889. - Т. 1 : Прокуратура на Западе и в России. - 566 с.
13. Мурза В. В. Структура та оргашзащя роботи оргашв прокуратури УСРР ( 20-т -початок 30-х рр.. ХХ ст.) / В. В. Мурза // Вюник Нацюнального ушверситету внутршшх справ. - 2001. - Вип. 15. - С. 156 - 162.
14. Конститущя Укра1нсько1 Радянсько1 Соцiалiстичноi Республши : вщ 20 кв^. 1978 р. // Вщомосп Верховно1 Ради УРСР. - 1978. - №18. - Ст. 268.
15. Про прокуратуру: Закон Украши вщ 5 листопада 1991 року № 1789 - XII // Вщомосп Верховно1 Ради Украши . - 1991. - № 553. - Ст. 793.
16. Конститущя Украши : вщ 28 черв. 1996 р. // Вщомосп ВРУ. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
Стаття надшшла до редакцп 2.07.2014 р. N. S. Naulik
GENESIS OF PROSECUTION IN UKRAINE INSTITUTE OF HUMAN RIGHTS AND FREEDOMS, THE INTERESTS OF SOCIETY AND THE STATE
The article investigates the formation and development of the Institute of Prosecution of Ukraine from ancient to modern times in the protection human rights and freedoms, the interests of society and the state.
The approaches of various scholars on the stages of establishing the institute Prosecution in Ukraine, as well as the author proposed to identify the main eight stage of the genesis of prosecution in Ukraine.
Detailed analysis of each stage, and the influence of various factors on the further development of public prosecution in the protection human rights and freedoms, the interests of society and the state.
This article highlights the historical development of Prosecution of Ukraine, and the influence of the stages of development of the state, the existence of the state as such, form of
government and present government regime in Ukraine.
The author identifies the need to consider the historical experience of formation and development of public prosecution in the protection human rights and freedoms, the interests of society and the state, for further effective development of this institution.
Keywords: genesis, prosecution, system of protection human rights and freedoms, interest of society and the state.
УДК 342.715-054.73(477)
А. П. Огурцов
ЗАКОНОДАТЕЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ И СОКРАЩЕНИЯ СЛУЧАЕВ БЕЗГРАЖДАНСТВА БЕЖЕНЦЕВ В УКРАИНЕ
В статье осуществлен анализ законодательства Украины, направленного на предупреждение и сокращение случаев безгражданства беженцев, а также обоснованыг предложения по его совершенствованию.
Для Украины проблема законодательная обеспечения предотвращения и сокращения случаев безгражданства беженцев возникла после провозглашения независимости и до сих пор остается актуальной. Одной из эффективныгх мер по обеспечению интеграции беженцев в принимающей стране является приобретение ими гражданства.
Закон Украины «О гражданстве Украины» от 18 января 2001, установил реальные механизмы приобретения украинского гражданства беженцами и их детьми. В текущей версии закона условия для приобретения и восстановления гражданства Украиныг беженцами значительно упрощаются.
По мнению автора, целесообразно внести соответствующие поправки в действующий закон Украины «О гражданстве Украины», которые будут направлены на обеспечение возможности приобретения гражданства Украины лицами, признанными беженцами в других странах и кто прибыл в Украину по уважительным причинам.
Ключевые слова: беженец, лицо без гражданства, гражданин, гражданство.
Постановка проблемыг. С либерализацией миграционного законодательства Украины резко возросло количество прибывающих на ее территорию иностранных граждан и лиц без гражданства, значительную часть среди которых составляли беженцы.
Безусловно, оптимальным решением проблемы беженцев является их добровольное возвращение в страну, из которой они прибыли, но это не всегда является возможным в ближайшей перспективе. И тогда встает вопрос об их интеграции в новое общество. Одним из эффективных средств обеспечения интеграции в принимающей стране беженцев является приобретение ими ее гражданства. Об этом, в частности, говорится в Рекомендации № R (84) 21 Комитета министров Совета Европы государствам-членам о приобретении беженцами гражданства принимающей страны от 14 ноября 1984 года.
Некоторые из беженцев, прибывших в Украину, не имели гражданства, то есть не рассматривались гражданином какого-либо государства в силу его закона. Такое безгражданство квалифицируется в международном праве как безгражданство de yure, то есть как безгражданство, которое характеризуется формальным, юридическим отсутствием гражданства.
