CC BY
192
Аннотация. Определены теоретические основы концепции бережливого производства на отечественных предприятиях.
Ключевые слова: бережливое производство, предприятие, затраты, потери, потребительская ценность.
Summary. Defined the theoretical basis of the concept of lean production at domestic plants. Keywords: lean manufacturing, enterprise, expenses, losses, consumers' value.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТНазаренко 1.Л.
УДК 657.422
ГЕНЕЗИС ТЕОР1Й Ф1НАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ I
ПРОГНОЗУВАННЯ
Кравченко О.О., к.е.н., доцент (ДЕТУТ)
В сmаmmi розглянуто генезис теорш фтансового планування i прогнозування в захiдних кратах, виявлеш його характерш особливостi i показано процес ускладнення фтансового планування I прогнозування в корпора^ях.
Ключовi слова: генезис, фшансове планування, бюджетування, прогнозування.
Постановка проблеми. Фшансове планування, в його сучаснш формi е вщносно новим напрямком як у вичизнянш, так й захвднш наущ, який характеризуеться недостатньою розробленютю методолопчних основ i методичних проблем: неоднозначне визначення фшансового планування, недостатня розроблетсть методологи побудови системи фшансового планування та прогнозування у галуз^ полшшення якосп (реалiзуемостi) короткострокових i стратепчних фiнансових планiв в умовах нестабшьно! економiки та ш. Дослiдники вiдзначають, що планування продовжуе залишатися достатньо сшрно! сферою даяльносп, тому вивчення розвитку теори i практики планування дозволить краще зрозумии iснуючi проблеми та визначити шляхи 1хнього вирiшення [13], так як будь-яке явище може бути тзнане у розвитку. Тому для подолання негативних явищ, що е в сучаснш теори та практицi фшансового планування та прогнозування на залiзничному транспорт! Украши, необхвдно вивчати генезис як вичизняно!, так i зарубгжних шк1л планування з урахуванням конкретних умов 1хнього становлення i розвитку.
За чаав СРСР фiнансове планування не розглядалося як специфiчна планова дiяльнiсть: фiнансовий план був одшею iз складових частин державного плану, що не мав самостшного значення. В умовах адштстративно-командно!
© Кравченко О.О.
системи фшансове планування було «рiччю у собЬ>, тобто системою планування, в якш складання плану було необхщно тшьки для статистики i не розглядалося як шструмент управлiння фiнансовою дiяльнiстю.
Практика роботи фшансових служб не передбачала серйозних теоретичних обгрунтувань прогнозних i планових розрахуншв [9]. Фiнансове планування являло собою розробку поточних i перспективних фiнансових планiв (у виглядi баланав доходiв i витрат), методика розробки та формат яких повнiстю визначали Мшстерство фiнансiв СРСР i галузевi мiнiстерства. Впровадження в практику господарювання в серединi 1960-х рок1в принцитв самоокупностi та самофiнансування не внесло ютотних змiн у змiст фшансових платв. Тому, аналiзуючи процес розвитку теори i практики фiнансового планування i прогнозування, зосередимо увагу на його генезиа у розвинутих кранах.
Аналiз остантх до^джень i публшацш. Генезис теори i практики фшансового планування та прогнозування практично не розглядався у наукових публгащях вiтчизняних та заруб1жних вчених. Окремi аспекти генезису висвилеш в публiкацiях, присвячених стратепчному менеджменту та фiнансового менеджменту. Так, окремi питання iсторичного розвитку фшансового
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 36, 2011
планування та прогнозування розглядалися у працях Д. А. Аакера [1], Р. Акоффа [2], I. Ансоффа [4], В. В. Ковальова [8], Ю. М. Лапигша [10], В. Н. Парахшо!, Л. С. Максименко, С. В. Панасенко [11], М. Б. Шифрша [12] та ш. Однак у цих публтащях фiнансове планування i прогнозування розглядаеться ильки з позиц1й розвитку систем управлшня корпорац1ями i державою, а не як шструмент управлiння фiнансово-економiчною дiяльнiстю.
Метою даног статтi е розгляд генезису фшансового планування i прогнозування у захвдних кранах.
Виклад основного матерiалу. Генезис теори i практики фшансового планування та прогнозування в захвдних кранах мае двi характерн1 особливосп:
1) «рушшною силою» розвитку метода i систем фiнансового планування i прогнозування було пiдвищення невизначеностi зовтшнього середовища i необх1дн1сть його врахування при фiнансовому плануванн1 i прогнозуванш для забезпечення сталого функцiонування i розвитку корпорац1й;
2) вiн ввдбувався не шляхом змiни пiдходiв i парадигм, а розширенням i доповненням поняття, сутностi та видiв фшансового планування i прогнозування, як1 використовуються корпорац1ями.
Можна вцдiлити 3 основн етапи генезису фiнансового планування та прогнозування в корпоращях.
Перший етап розвитку (з початку 30-х до кшця 40-х р. ХХ ст.) можна охарактеризувати як перюд формування основ фшансового планування та прогнозування.
В. Н. Парахша, Л. С. Максименко
ввдзначають, що необхiднiсть впровадження елеменпв фшансового планування та бюджетування в практику захвдних корпорац1й була пов'язана, насамперед, з незадовшьним функцiонуванням вiльного ринку, головними недолiками якого були невизначетсть, непередбачуван1сть i вiдсутнiсть впорядкованосп [11], що серйозно ускладнювало ведення господарсько! дiяльностi.
На цьому етапi основним iнструментом управлiння фiнансово-економiчною дiяльнiстю корпорацш було бюджетування, метою якого був поточний контроль над витратами. Тому бюджети представляли собою фiнансовi кошториси, що складалися щомiсячно, щоквартально або щорiчно, в яких ввдбивалися статл витрат на рiзнi цiлi. Для посилення функцп контролю бюджети корпорацш розроблялися за двома напрямами [4]:
1) за напрямками господарсько! дальноси (виробництва, капiтальним вкладенням, маркетингу тощо);
2) за структурним пiдроздiлам корпорацп.
Е. Джонс вiдзначав, що в перюд розквиу
бюджетування виникли два мiфи про бюджети, як1 продовжують iснувати й до теперiшнього часу [7].
Мiф № 1. Контроль за виконанням бюджету дозволяе економити кошти економiчних агенпв. Однак, на нашу думку, пвдвищена увага до контролю за виконанням бюджету без аналiзу причин виникнення цих ввдхилень може привести тiльки до спотворення самого процесу планування, тобто до закладання в оперативн1 фiнансовi плани i бюджети бiльших витрат, тж необх1дно, i менших доходiв, шж фактично можна отримати, через бажання уникнути перевитрат;
Мiф № 2. Бюджет згуртовуе сшвробиниюв для його успiшного виконання, тобто бюджет може бути устшно виконаний за умови злагоджено! роботи не кожного окремого структурного пiдроздiлу, а корпорацп в ц1лому. Однак, на нашу думку, виконання бюджету визначаеться:
1) рiвнем професiйного та когнтивного розвитку прац1вник1в, як1 формують бюджет;
2) ефективн1стю системи управлшня фiнансово-економiчноl дiяльностi корпораци;
3) фактичною можливiстю формалiзацu i техн1чного втшення бюджету в умовах зовн1шнього середовища.
Однак в умовах тдвищення невизначеностi i ризику найбiльш актуальним завданням управлшня фшансами стае управлiння грошовими потоками та визначення потреби корпораци у фшансових ресурсах. За допомогою бюджетування це завдання вирiшити не можна, тому виникла об'ективна необхiднiсть впровадження бшьш формальних процедур прогнозування i планування показник1в грошових потоков, а також ведення форм фшансово! звиносп. Це призвело до впровадження короткострокового фiнансового планування, основним завданням якого було забезпечення фiнансування поточно! даяльносп корпорацЦ. Крiм цього, видiлення фшансового планування в якосп особливого виду планування в корпоращях було обумовлено розвитком теори фшанав, а також [5]:
1) ввдносною самостштстю руху грошових коштiв по вiдношенню до матерiально-речових елемент1в виробництва;
2) активним впливом, опосередкованого грошима, розподалу на виробництво;
3) необх1дн1стю адмшстрування при прийнят^ рiшень про розподш фiнансових ресурсiв.
Короткострокове фiнансове планування здшснювалося на основi прогнозiв, яю одержувалися шляхом екстраполяцЦ поточних тенденцш i вiдхилень за основними показниками дiяльностi корпорацЦ. Норми i стандарта, як1 закладалися у фiнансовий план та бюджети, були засноват на минулому досвiдi корпорацЦ [12].
При цьому фшансове планування розглядалося як один з механiзмiв забезпечення ринково! рiвноваги та максимiзацi! ефективност1
Вкиик економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 36, 2011
функцiонування економiчних агенпв.
I. Ансофф зазначае, що даний етап генезису фшансового планування та прогнозування мае наступт особливосп [4]:
1) у корпоращях не юнувало спецiальних планових органiв;
2) фшансове планування було спрямоване виключно на внутршне середовище корпораци.
Практика короткострокового фiнансового планування i прогнозування, а також розробки бюджетiв за рiзними напрямками дiяльностi та структурним щдроздшам служать основними iнструментами управлiння вну^шньо
корпоративними ресурсами та фiнансового контролю поточно! даяльносп i в сучасних корпорацiях.
У цей перiод були розроблет теоретичнi концепци фiнансiв, яю значно вплинули на подальший розвиток теори i практики фiнансового планування та прогнозування: концепщя часово! вартосп грошей, концепцiя вартосп капiталу, концепщя грошового потоку, концепщя взаемозв'язку ризику i доходностi. Цд концепци знайшли вiдображення у пiдходах до розробки довгострокових фiнансових планiв i каттальних бюджетiв.
Другий етап генезису можна охарактеризувати як перiод розвитку фшансового планування i прогнозування (50-60 рр. ХХ ст.).
Шсля зак1нчення Друго! свггово! вшни почався бурхливий розвиток економiки, що призвело до радикально! змши умов господарювання. Так, характерними рисами ново! системи господарювання були висок темпи зростання товарних ринюв i вщносно висока передбачуванiсть тенденцш розвитку нацiональних економiк [11]. I. Ансофф зазначав, що недостатня увага корпорацш до зовтшнього середовища, яка стала бшьш динамiчною, складною i невизначеною, могла призвести як до великих фшансових втрат або втрачених можливостей, так i до загрози банкрутства [4]. У цих умовах короткострокове фiнансове планування та бюджетування вже не могли забезпечувати стабiльного функщонування та розвитку корпорацiй. Цд чинники зумовили необхiднiсть розширення горизонту планування i створили умови для впровадження довгострокового планування (long-range planning), що дозволяв розширювати горизонт планування до 10 роюв [1, 13].
Як вщзначають В. Н. Парах1на,
Л. С. Максименко i С. В. Панасенко, основна щея довгострокового планування полягала в доповненнi бюджетно-фiнансового контролю прогнозними оцiнками фiнансових показник1в [11]. Довгострокове планування було засновано на концепци збереження в майбутньому тенденцш, що зародилися в минулому. Мета довгострокового фшансового планування полягала у шдготовщ
матерiальних i фiнансових ресурав до можливо! змши даяльносп корпораци в умовах нестабiльного зовтшнього середовища [1, 12].
Головним завдання довгострокового фшансового планування було своечасне виявлення та виршення фiнансових проблем, що могли обмежувати зростання корпорацi! [11].
Ввдмшною осо6ливДстю довгострокового фiнансового планування стала його орiентацiя на облж постшних i поступальних змш зовтшнього середовища при розробц довгострокових платв як для адаптаци корпорацi! до поступових змш середовища, так i для !! розвитку.
Прогнозування, як основа фшансового планування, здшснювалося на основД широкого застосування економiко-математичних методiв, заснованих переважно на кореляцiйно-регресiйному аналiзi, екстраполяцл тенденцiй i структурних пропорцш, що склалися в минулому, з включенням в моделi окремих майбутнiх (бажаних) параметрiв корпорацi!. Як вщзначають дослщники, в цей перiод частка корпорацш, яю застосовували рДзнД методи прогнозування, складала 73%, при цьому 70% корпорацш застосовували кореляцшний аналiз i методи статистичного прогнозування, 66% -статистичт i ДмовДрнДснД методи [14]. I. Ансофф зазначав, що шй6шьшД досягнення корпорацi! пов'язували з розробкою комплексних фiнансових моделей дДяльностД корпорацш [4].
В цей перюд склався принцип формування ковзних довгострокових фшансових платв корпорацш (в американських корпоращях -принцип (1+9), в европейських корпорацiях -принцип (1+4), що передбачае щорДчш збiльшення до довгострокового плану одного року. Цей принцип е актуальним i для сучасно! практики фiнансового планування та прогнозування.
При впроваджент довгострокового фшансового планування не скасовувалося короткострокове планування i бюджетування, як1 розглядалися як iнструменти реалiзацi! довгострокових фшансових платв. У цей перюд були розроблет новД тдходи до бюджетування та короткострокового фшансового планування таю, як програмне бюджетування (Program Budgeting), бюджетування на нульовш основД (Zero-Base Budgeting) та ДншД, покликанi оптишзувати розподДл фiнансових ресурсiв корпорацi! i полДпшити контроль за рацiональнiстю !хнього використання.
У той же час стали очевидними недолiки довгострокового фшансового планування, яю значно знижували його ефективтсть як iнструменту управлiння фiнансово-економiчно! ддяльностд корпорацi!. На основД аналiзу Дснуючих публiкацiй можна видДлити наступт недолiки:
1) перенесения в майбутне вже сформованих закономiрностей i структурних характеристик, що призводило до розб!жностей довгострокових фiнансових планiв та фактичних результат1в
BicuMK' економiки транспорту i промисловостi № 36, 2011
фiнансово-економiчноï дгяльносп корпорацiй (грошовi потоки, потреба у зовнiшнiх джерелах фiнансування тощо);
2) результати, одержат за моделями довгострокового планування i прогнозування, дуже часто виявлялися марними при прийняттi рiшень i нашдь перешкоджали реалiзацiï загальнокорпоративноï стратегiï;
3) «нестшюсть» моделей довгострокового фiнансового планування та прогнозування приводила до необхвдносп ïхнього коригування при змiнах зовтшнього середовища.
Наприкiнцi 60-х рок1в ХХ ст. вщбулися значнi змiни в економщ розвинених краш, пов'язан1 з посиленням конкуренци, ускладненням i тдвищенням динамiчностi зовн1шнього середовища, прискоренням науково-техшчного прогресу та iн. Це викликало необх1дн1сть подальшого розвитку теори i практики планування для усунення обмежень i недолтв короткострокового i довгострокового фшансового планування. Тому третш етап генезису фшансового планування i прогнозування (з початку 70-х роюв ХХ ст.) можна охарактеризувати як розквгг фшансового планування та прогнозування.
Цей етап характеризуеться впровадженням стратегiчного фшансового планування i прогнозування в практику управлшня фшансово-економiчноï дiяльностi корпорацш, яке розглядалося як один з механiзмiв забезпечення швидкого реагування i адаптаци до змiн зовн1шнього середовища, спрямований не всередину корпораци, а сконцентрований на ïï зовн1шньому середовищi [1].
Концепцiя стратепчного фiнансового планування була побудована на двох основних припущеннях:
1) майбутне необов'язково буде краще минулого;
2) сумн1ви в iсторичнiй лопщ розвитку корпорацп.
Стратегiчне планування не е тотожним довгостроковому в концептуальному та змiстовному сенсах [3, 8], хоча здшснюеться з позицш довгостроковоï перспективи.
Воробйов А. В. вщзначае, що п1дходи до стратепчного фiнансового планування i прогнозування формувалися в ходi еволюцiï концептуальних поглядiв на формування стратегiï корпорацiï [6]. Так, видшяють три етапи щодо розробки стратегiï корпорацiï [10]:
1) 1970-i рр. - економiчна стратепя К. Ендрюса;
2) 1980-i рр. - стратепя бiзнесу М. Портера;
3) 1990-i рр. - стратепя лвдерства Г. Хемела i К. Прахалада.
На основi даних пiдходiв до стратеги розвитку корпорацiï були сформован1 таю тдходи до стратегiчного фiнансового планування: матриця
стратепчного положення та оцшки дiй (The SPACE Matrix), матриця The Boston Consulting Group (BCG), «Матриця ринковоï привабливосп i конкурентних позицiй» (Матриця GE/McKinsey), матриця напрямiв пол1тики (матриця Shell/DPM), збалансована система фшансових показник1в (Balanced Scorecard, BSC) та ш.
Незважаючи на рiзm п1дходи до стратепчного планування, його основою залишаеться аналiз як внут^шшх можливостей корпорацй, так i множини рiзноспрямованих зовн1шн1х факторiв. При цьому зовтшне середовище корпорацiï розглядаеться як складно структурована система факторiв, що впливають на корпорацiю, а невизначетсть зовтшнього середовища - як виршальний чинник планування. Метою стратег^чного фшансового планування е забезпечення корпораци фшансовими ресурсами для пол1пшення ïï реакци на змiни зовн1шнього середовища та забезпечення фiнансовоï стiйкостi шляхом ошгашзаци пропорцiй в майбутньому.
При рiзких змшах зовн1шнього середовища стало неможливо використання методiв перспективноï екстраполяцiï для прогнозування показниюв фiнансово-економiчноï дiяльностi як основи фшансового планування. При орiентацiï в умовах нестабшьного ринкового середовища стало необхщно змiнити вих1дний принцип складання корпоративних план1в, тобто йти ввд майбутнього до сьогодення, а не ввд минулого до майбутнього [4]. Це призвело до необхвдносп використання для прогнозування методiв, заснованих на системному i ситуацшному пiдходах (метод експертних ощнок, методи iмiтацiйного i стохастичного моделювання, розробка план1в на ситуацiйноï основi, модел1 для аналiзу портфеля кап1таловкладень та iн.).
Дослвдники вiдзначають, що стратегiчне фiнансове планування стае ефективним iнструментом стратепчного управлшня корпоращею тшьки при його штегрувант в едину систему з короткостроковим i довгостроковим плануванням. Р. Л. Акофф зазначав, що «...вони доповнюють один одного. Вони як двi сторони однiеï i тiеï ж монети: на них можна дивитися окремо, навиь говорили про них порiзно, але насправдi 1х не можна ввддшити» [2].
Така штегрована система фiнансового планування та прогнозування повинна включати блок вироблення фiнансовоï стратегiï (стратегiчне фiнансове планування) i блок реал1заци фiнансовоï стратегiï (довгострокове та короткострокове фiнансове планування), що дозволить вщишувати 3 взаемопов'язан1 завдання управлiння фiнансами корпорацп:
1) стратег1чт, що описують бажан1 фiнансовi пропорцл, фiнансову стiйкiсть i рентабельн1сть корпорацп в довгостроковш перспективi з урахуванням можливих змiн зовн1шнього середовища;
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 36, 2011
2) довгостроковi, що описують можливi фiнансовi пропорци, фiнансову стшшсть i рентабельнiсть корпорацiï в довгостроковш перспективi;
3) короткостроковi, що включають забезпечення поточноï дiяльностi корпорацiï фшансовими ресурсами.
Формування трьохрiвневоï системи фшансового планування i прогнозування використовуеться в практищ управлiння залiзничним транспортом £С. Так, стрателчт фiнансовi плани, в яких знаходить вiдображення загальна стратепя розвитку транспортного комплексу держави, розроблюються i затверджуються профiльними мiнiстерствами, а довгостроковi i короткостроковi фiнансовi плани i бюджети, як пох1дн1 ввд стрателчного, вже розробляються плановими структурними пiдроздiлами залiзниць.
Висновки. Анал1з процесу генезису теорiï i практики фшансового планування i прогнозування показав, що найбшьш ефективним тдходом до планування е його оргатзащя як iнтегрованоï системи стратегiчного, довгострокового, короткострокового планування i бюджетування. Такий шдхвд дозволяе охопити ва елементи фiнансово-економiчноï дiяльностi корпораци.
Такий тдхвд можна впроваджувати й на залiзничному транспорт Украши, так як вш дозволить гармонiчно розвиватися залiзничному транспорту як складово1' частини державно1' транспортно1' системи, а також враховувати змiни зовн1шнього середовища при плануванш свое1' фiнансово-економичноï дiяльностi, що позитивно ввдб'еться на ефективносп його функщонування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аакер Дэвид А. Стратегическое рыночное управление / Д. А. Аакер - Санкт-Петербург: Питер - 2002 - 544 с.
2. Акофф Р. Планирование будущего
корпорации / Р. Л. Акофф. - М.: Прогресс, 1985. -328 с.
3. Аналоуи Ф. Стратегический менеджмент малых и средних предприятий / Ф. Аналоуи, А. Карами. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 400 с.
4. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. - М.: Экономика, 1989. - 519 с.
5. Батрин Ю. Д. Особенности управления финансовыми ресурсами промышленных предприятий / Ю. Д. Батрин, П. А. Фомин. - М.: Высшая школа, 2001. - 261 с.
6. Воробьев А. В. Эволюция научных взглядов на стратегическое финансовое планирование за рубежом / А. В. Воробьев. // Управление экономическими системами. - 2011, № 5. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://uecs.ru/uecs-29-292011/item/485-2011-06-03-07-21-07.
7. Джонс Э. Деловые финансы / Э. Джонс. -М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 1998. - 416 с.
8. Ковалев В. В. Финансовый менеджмент: теория и практика / В. В. Ковалев. - 2-е изд., перераб. И доп. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. - 1024 с.
9. Корпоративные финансы: Учебник для вузов / Под ред. М. В. Романовского, А. И. Вострокнутовой. Стандарт третьего поколения. -СПб.: Питер, 2011. - 592 с.: ил.
10. Лапыгин Ю. Н. Стратегический менеджмент / Ю. Н. Лапыгин. - М.: Инфра-М, 2007.
- 235 с.
11. Парахина В. Н. Стратегический менеджмент: учебник / В. Н. Парахина, Л. С. Максименко, С. В. Панасенко. - 3-е изд., стер.
- М.: КНОРУС, 2007. - 496 с.
12. Шифрин М. Б. Стратегический менеджмент / М. Б. Шифрин. - СПб.: Питер, 2007. -240 с.
13. Campbell, S., & Fainstein, S.S. (2003). Readings in Planning Theory. Maiden, Ma: Blackwell Publishing.
14. Operations Research. 1965. № 6. р. 1025.
Аннотация. В статье рассмотрены генезис теорий финансового планирования и прогнозирования в западных странах, выявлены его характерные особенности и показан процесс усложнения финансового планирования и прогнозирования в корпорациях.
Ключевые слова: генезис, финансовое планирование, бюджетирование, прогнозирование.
Summary. The article deals with the genesis of the theory of financial planning and forecasting in Western countries, revealed its characteristics and shows the complexity of financial planning and forecasting for corporations.
Keywords: genesis, financial planning, budgeting, forecasting.
Рецензент д.е.н., професор ДЕТУТБогомолова Н.1.
Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
BiciiiiK' економжи транспорту i промисловост № 36, 2011
