CC BY
247
УДК 349.2 Андрш Миколайович Слюсар,
д-р юрид. наук, професор Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого, м. Харюв
ЗАГАЛЬН1 ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ I ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КОМ1С1Й
ПО ТРУДОВИХ СПОРАХ
У статп розглядаються загальнi принципи створення i функцiонування комiсiй по трудових спорах. Висвiтлено основнi проблеми, яю впливають 1'х дiяльнiсть. Проведено аналiз практичного застосування чинного законодавства Украши з питань дiяльностi сучасно'1' комюп по трудових спорах.
Ключовг слова: трудове право, принцип, трудовi спори, комiсiя по трудових спорах, шдивщуальш трудовi спори.
У сучасному трудовому законодавста Украши передбачено два шляхи розгляду трудових спорiв - судовий i позасудовий. До першого належать суди загально'1' юрисдикцп, другий становить комюя по трудових спорах (далi - КТС), яка е обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорiв, що виникають на пщприемствах, в установах, органiзацiях. Згщно з ч. 1 ст. 223 Кодексу закошв про працю Украши (далi - КЗпП) комiсiя по трудових спорах обираеться загальними зборами (конференщею) трудового колективу пщприемства, установи, оргашзацп з числом працюючих не менше 15 осiб. 1з положень ст. 224 КЗпП Украши випливае, що КТС розглядае бшьшють шдивщуальних трудових спорiв, залишаючи суду лише ч^ко встановленi категорп справ, передбачеш ст. 232 КЗпП Украши.
За таких обставин КТС видшена як основний орган по розгляду шдивщуальних трудових спорiв. Тако'1' точки зору дотримувався А. М. Куршний, вщводячи КТС роль «доволi ефективно'1' ланки у системi розгляду iндивiдуальних трудових спорiв при вдалому використаннi 1'х потенщалу». З огляду на такий свш статус КТС мае бути сформована на основних 11 засадах, iменованих принципами.
Пiд принципами (у фшософському значеннi цього термiна) ми розумiемо (лат. ргinсiрiut, фр. Рппаре - основа, початок) основнi вихщш положення теорп, вчення, науки, св^огляду; центральнi поняття, визначальнi ще'1, що поширюються на всi явища знань у галуз^ де цей принцип абстраговано. Виражаючи найсуттевiшi положення останньо', принцип вiдрiзняеться значущiстю, iмперативнiстю та ушверсальшстю [1]. Для нього характерна властивють абстрактного вiдображення закономiрностей сощального буття, що зумовлюе його важливу роль у структурi широкого кола явищ. 1ншими словами, це об'ективно властивi праву вiдправнi начала, незаперечш вимоги (позитивнi зобов'язання), якi ставляться до учасниюв суспiльних вiдносин iз метою гармонiчного поеднання iндивiдуальних, групових i громадських iнтересiв, а також своерщна система координат, у рамках яко'1 розвиваеться право, й одночасно вектор, який визначае напрямок його розвитку [2].
Принципи е пщставою права, мютяться у його змют^ виступають орiентирами у формуваннi права, вщбивають сутнiсть права та основш зв'язки, якi реально iснують у правовш системi. У принципах зосереджено св^овий досвiд розвитку права, досвщ цившзацп. Тому принципи права можна назвати стрижнем правово'1 матери.
Принципи, на яких грунтуеться створення та функцюнування КТС, беруть свiй початок ще з часiв Радянського Союзу, коли в Кодека закошв про працю (1922 р.) було зафшсовано досудовий порядок розгляду шдивщуальних трудових спорiв.
В цей же час було вщображено основний принцип формування КТС, що був прямо передбачений у Кодека закошв про працю (1922 р.) - принциппаритетност1, що зобов'язуе рiвну кшьюсть представникiв з боку пращвниюв та роботодавця. Дотримуючись цього принципу, секретар та голова КТС мають бути обраш зi складу представниюв, що входять у склад 11 сторiн, тобто обрання представника роботодавця головою КТС мае кореспондувати обранню секретаря зi складу представникiв пращвника i навпаки. У формуваннi КТС неабияку роль ввдграе принцип диспозитивност1 11 загального формування, що полягае у тому, що 11 порядок, чисельшсть, склад i строк повноваження комюп не передбаченi законодавством, а залишеш на розсуд загальних зборiв (конференцп) трудового колективу. На великих тдприемствах можуть виникнути певнi труднощi з повiдомленням усього колективу пращвниюв про проведення загальних зборiв, з узгодженням дати й часу його проведення. Теоретично це зробити можливо, але практично доволi складно. У зв'язку з цим доцшьно було б видшити ще один принцип формування КТС - принцип делегування представнитв пращвнитв.
Жодне з указаних принцитв не закршлено на законодавчому рiвнi, що не сприяе ефективнш роботi КТС та призводить до вщповщних негативних наслiдкiв.
Так, не дивлячись на принцип паритетносп, який iснував ще у Кодека закошв про працю 1922 р., у чинному КЗпП Укра1ни вш не дотримуеться. Зпдно з положеннями ч. 2 ст. 223 КЗпП Украши чисельшсть пращвниюв у складi комюп по трудових спорах пщприемства повинна бути не менше половини 1! складу. Сама норма мютить ще й iншi недолiки. По-перше, у вищевказанiй статп йдеться про число працiвникiв, якого на сучасних тдприемствах може й не бути; по-друге, 1х чисельшсть не вщповщае принципу паритетносп (оскшьки прописано, що чисельнiсть працiвникiв у складi КТС мае бути не менше половини 11 складу); по-трете, у вказаному положенш КЗпП Укра1ни йдеться виключно про пiдприемства, а установи й оргашзацп залишено поза увагою.
У законодавствi взагалi бракуе мехашзму створення КТС, як i ч^ко'1 процедури забезпечення 11 дiяльностi. Залишаеться вiдкритим питання, як саме загальш збори (конференцiя) мають утворювати комiсiю: шляхом чи таемного, чи вщкритого голосування, чи просто за власним бажанням власника з числа пращвниюв. Саме ця прогалина в законодавсга дае власниковi можливiсть безпосередньо впливати на роботу КТС, оскшьки, найбшьш вiрогiдно, саме за його шщативою буде затверджено склад комюп, який пiдтримуватиме його iнтереси, а не захищати трудовi права пращвниюв. Тому ефективностi в дiяльностi ще! КТС, звичайно, не буде, отже, й виконувати в повному обсязi покладеш на не1 функцп по захисту прав пращвниюв вона не зможе.
З нашого погляду, найбшьш правильним тдходом до формування КТС став би варiант 11 створення шляхом таемного голосування. Саме цей споаб бшьшою мiрою виключае можливють зовнiшнього впливу, бо особа голосуе за певного кандидата. Також такий споаб формування КТС найбшьше вщповщатиме засадам i принципам европейсько1 демократичности що стало б ще одним кроком Укра1ни на шляху до збшьшення соцiальноi захищеностi працiвника. Ефектившсть дiяльностi КТС суттево залежить вщ рiвня визначеностi у законодавствi процедури 11 створення та принцитв роботи.
Оскшьки шдивщуальш трудовi спори виршуються судами в порядку цивiльного судочинства, доречно було б орiентуватися на певш з них [3]. З урахуванням цього, з огляду на вимоги законодавства до формування КТС, о^м зазначених принцитв, на наш погляд, слщ установите ще такк (а) виборшсть членiв комiсii, (б) неможливють сумiсництва посад у КТС, (в) незалежшсть членiв комiсii, (г) вщповщальнють 11 членiв за прийняття завiдомо незаконного рiшення. Таким чином, законодавче закршлення вказаних принципiв суттево пщвищить ефективнiсть роботи КТС.
Аналiзуючи положення чинного КЗпП Укра1ни в частиш створення i функцiонування КТС, можна дшти висновку, що загальш засади 11 юнування й дiяльностi майже не передбаченi чинним законодавством Укра1ни i що бiльшiсть питань законодавець залишае на розсуд сторш. Вщповщно до ч. 4 ст. 223 КЗпП Укра1ни за ршенням загальних
36opÏB (конференцп) трудового колективу пiдприeмства, установи, оргашзацп можуть бути створеш КТС у цехах та шших аналопчних пiдроздiлах. Цi комюп обираються колективами останшх i дiють на тих же пщставах, що й КТС пщприемств, установ, органiзацiй. У таких комiсiях можуть розглядатися трудовi спори в межах повноважень цих пщроздшв.
Органiзацiйно-технiчне забезпечення КТС (надання обладнаного примщення, друкарсь^ та iншоï техшки, нео6хiдноï лiтератури, органiзацiя дiловодства, облш та з6ерiгання заяв працiвникiв i справ, пщготовка та видача копш рiшень тощо) здiйснюeться власником або уповноваженим ним органом.
Факт залежносп КТС вiд власника чи уповноваженого ним органу, в тому чист в питаннях матерiально-технiчного забезпечення, - це ще один суттевий моментом в ïï дiяльностi. Щоб комсп могли повноцiнно працювати й виконувати передбачеш для них функцп, необхщно на законодавчому рiвнi встановити ri суттевi для ïx створення позицп, якi могли б забезпечити 1'х продуктивну роботу.
Брак чiткого перелiку принципiв, що регламентують дiяльнiсть КТС, створюе умови нерiвностi. Прийняття ршень комiсiею цiлком залежить вiд волi ïï членiв. За таких умов прийнят рiшення з однакових питань можуть суттево вiдрiзнятися. Тому важливо на законодавчому рiвнi максимально ч^ко визначити всi спiрнi моменти створення й дiяльностi КТС.
Вважаемо, що для ефективно! роботи комюп необхщно на законодавчому рiвнi закрiпити таю принципи, як диспозитившсть, процесуальна рiвнiсть сторiн, рацiональнiсть процесуальноï форми, неможливють процесуального сумiсництва, колегiальнiсть i безпосередность розгляду шдивщуального трудового спору, усшсть.
Враховуючи досвiд Свропейських краш при виршенш iндивiдуальних трудових спорiв, вщм^имо най6iльш важливий принцип сприяння досягненню примирення мiж сторонами. У процес розгляду трудового спору голова комюп висловлюе свою обгрунтовану думку по суп спору, надаючи сторонам можливють досягти компромiсу, розглянувши суть уах роз6iжностей [4].
Вирiшуючи питання, пов'язаш з органiзацiею дiяльностi КТС, слщ визначити форму i змют заяви, з якою працiвник звертаеться до КТС. Також важливо визначити пщстави, за яких КТС не прийматиме заяву до розгляду (якщо стр не пщвщомчий розгляду в КТС; якщо у даному шдивщуальному трудовому спорi вже е не скасоване ршення КТС; якщо вказаний стр вже розглядаеться у КТС чи судом; якщо заяву подано неналежною особою; якщо порушен строки звернення до КТС).
Якщо заява приймаеться КТС у встановлеш законом строки, необхщно визначити процедуру ïï розгляду. Приймаеться ршення, в якому порядку проводити засщання, в якому порядку надаються й дослщжуються докази (документи, показання свщюв, шше).
Вщповщно до положення ст. 225 КЗпП заява пращвника, що надiйшла до комiсiï, пiдлягае о6ов'язковiй реестрацiï. Пращвник може вимагати видати йому документ, який засвщчуе прийняття його заяви по трудовому спору спещально уповноваженою особою.
Законодавством передбачено обов'язок КТС завчасно, у письмовш формi повщомити працiвника й роботодавця про дату й час розгляду трудового спору. Засщання комiсiï проводяться в неробочий час, якщо колективним договором не передбачено шше.
Для визначення правомочносп засщання КТС у протоколi засщання фшсуеться чисельшсть обраних до КТС пращвниюв, присутнiх членiв комiсiï i тих члешв комiсiï, якi проголосували за прийняте ршення.
Працiвник i роботодавець в правi заявити мотивований вщвщ будь-якому членовi КТС. Заява про це мае бути мотивованою (наприклад, заштересовашсть члена комiсiï у виршенш справи, неприязнi вiдносини члена КТС iз заявником та ш.). Питання про вiдвiд вирiшуеться бшьшютю голосiв членiв комiсiï, присутнiх на засщанш. Член комiсiï, якому заявлено вщвщ, не бере учасп у виршенш цього питання.
Порядок i строки розгляду спору в КТС встановлеш ст. 226 КЗпП Украши. Комiсiя зобов'язана розглянути трудовий стр у десятиденний строк з дня подання пращвником заяви.
Спори повинш розглядатися у присутностi працiвника, який подав заяву, i представника роботодавця. Розгляд трудового спору за вщсутносп пращвника допускасться лише за його письмовою заявою. За бажанням пращвника при розглядi спору вiд його iменi може виступати представник виборного профспшкового органу або за вибором пращвника шша особа, зокрема адвокат. Повноваження адвоката та шшо'1 особи, яю будуть виступати вiд iменi працiвника на засiданнi КТС, можуть бути оформлен дорученням, заявою пращвника на засщанш комюп чи шшим письмовим документом, за яким визначасться факт надання такого повноваження.
У разi нез'явлення працiвника або його представника на засщання КТС розгляд заяви вщкладаеться до наступного засщання. При повторному його нез'явленш без поважних причин комiсiя вправi винести ршення про зняття з розгляду заяви пращвника щодо трудового спору. Але це не позбавляе пращвника права знову подати заяву в межах тримюячного строку з дня, коли вш дiзнався (або повинен був дiзнатися) про порушення свого права.
КТС мае право викликати на засщання свщюв, доручати спещалютам здiйснювати техшчш, бухгалтерськi та iншi перевiрки, вимагати вщ роботодавця необхiднi розрахунки та документи. Участь у засщанш комюп - справа добровшьна; чинним законодавством не передбачеш заходи примусу до свщюв, спецiалiстiв, працiвникiв, обраних до складу профспшкових органiв. Небажання свщюв, спецiалiстiв чи iнших осiб брати участь у розглядi iндивiдуального трудового спору може унеможливити для КТС прийняття обгрунтованого i справедливого ршення, оскiльки будь-яких важелiв впливу комiсiя не мае.
Засiдання КТС проводяться вщкрито, на них можуть бути присутш всi бажаючi. Засiдання веде голова КТС або його заступник, секретар веде протокол ïï засщання. Цей протокол пщписують голова КТС або його заступник i секретар. У ньому фшсуються хщ розгляду трудового спору, вс запитання, прохання й аргументи сторш, виступи свщюв, експертсв, оцiнка письмових доказiв, мотивований вщвщ та iншi вiдомостi по справi i пропозицп членiв КТС.
Засщання комюп починаеться з перевiрки присутнiх та повноважень представникiв сторш спору. Для викладу сут останнього слово надаеться працiвниковi або його представников^ далi - представниковi роботодавця, а потсм свiдкам, спецiалiстам, шшим особам, запрошеним взяти участь у справi [5].
Проаналiзувавши вказану процедуру проведення засщання КТС, робимо висновок, що законодавство не мютить ч^кого регламенту ведення засщання. З огляду на це вважаемо за необхщне прописати вказаний регламент.
З нашого погляду, принципи, як основоположш засади створення й дiяльностi КТС, у безумовному порядку мають бути закршлеш на законодавчому рiвнi й вщображеш у вщповщних нормах проекту Трудового Кодексу, присвячених КТС. Брак законодавчого закршлення цих принцитв тягне за собою низку негативних явищ у процес iснування й функцiонування комюп по трудових спорах. Наприклад, незрозумшо, хто мае головувати на засщанш КТС; хто зобов'язаний перевiряти явку учасниюв, свiдкiв, спецiалiстiв та шших осiб на засiдання комiсiï; хто i яким чином повинен дослщжувати надаш учасниками докази, оголошувати висновки проведених за дорученням КТС техшчних, бухгалтерських та iнших перевiрок. Невизначеним залишаеться важливе питання порядку виступу (допиту) свщюв: у якiй послщовносп запрошувати 1'х на засiдання для надання пояснень - одразу вах чи по одному.
КТС приймае ршення бшьшютю голосiв сво'1'х члешв, присутнiх на ïï засiданнi. Член комiсiï, який не згоден з ршенням бiльшостi ïï членiв, теж пщписуе протокол засiдання КТС.
Визначаючи порядок ухвалення комiсiею ршення, законодавець не вказуе, як повинно воно прийматися, яким чином i в який момент члени КТС мають проголосувати i як мае вщбуватися голосування. На нашу думку, найбшьш правильним е вщкрите голосування одразу по закшченш розгляду наданих свiдчень i доказiв. Саме такий порядок, на наше переконання, вщповщатиме вимогам прозоросп й неупередженостi прийнятого ршення.
Якщо виникають сумнiви щодо неупередженост членiв КТС, нео6хiдно визначити доцшьнють розгляду iндивiдуального трудового спору в КТС шшого пiдприемства, установи чи оргашзацп. У яких ситуащях е сенс проводити такий розгляд? Яю питання треба розглядати таким чином i чи потрiбно взагалi? Якщо треба, то хто i яким чином повинен виршувати, де мае розглядатися шдивщуальний трудовий стр? Вважаемо, що вказат питання слщ вiднести на розсуд самого пращвника, який подае заяву.
При наданш КТС статусу юридично! особи, яка мае на мет вирiшення шдивщуальних трудових спорiв доречним, з нашого погляду, було 6 ведення узагальнень практики i статистики дiяльностi КТС. На базi такох шформацп можливо створити певну наукову базу для детального вивчення проблем, що виникають при розглядi шдивщуальних трудових спорiв та прийнятл певних рiшень. Такий системний пщхщ до вивчення й виршення проблем створення й дiяльностi КТС значною мiрою покращить ефектившсть ïï роботи. Саме аналiз та узагальнення дозволять створити нормативно-шформацшну базу, що сприятиме розвитку ефективносп роботи КТС, дозволить своечасно виявляти й усувати недолши в ïï робота
За допомогою шформацп про дiяльнiсть КТС можуть бути створенi методичш посi6ники, що використовуватимуться членами КТС при ïx: ро6отi. Доцiльним також було 6 створення довщника для члешв КТС.
Список л1тератури: 1. Теорiя держави i права: акад. курс: пщруч. / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Ошщенко. - К. : Юршком 1нтер, 2006. - 688 с. 2. Скакун О. Ф. Теорiя держави i права: пщруч.; пер. з рос. / О. Ф. Скакун. - Х. : Консум, 2001. - 656 с. 3. Цившьний процес Украши: пщруч. / за ред. С. О. Харитонова. - К. : 1стина. - 2011. - 536 с. 4. Cпецiалiзована трудова юстищя у кранах Свропи: досвщ для Украши // Вюн. Вищ. ради юстици. - № 2. - 2010. - С. 75-82. 5. Трудове право Украши: навч. поаб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Л. П. Грузшова, В. Г. Короткш. - К. : МАУП, 2003. - Ч. 2. - 136 с.
ОБЩИЕ ПРИНЦИПЫ СОЗДАНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ КОМИССИЙ ПО
ТРУДОВЫМ СПОРАМ Слюсар А. Н.
В статье рассматриваются общие принципы создания и функционирования комиссий по трудовым спорам. Освещены основные проблемы, влияющие на их деятельность. Проведен анализ практического применения действующего законодательства Украины по вопросам деятельности современной комиссии по трудовым спорам.
Ключевые слова: трудовое право, принцип, трудовые споры, комиссия по трудовым спорам, индивидуальные трудовые споры.
GENERAL PRINCIPLES OF THE ESTABLISHMENT AND FUNCTIONING OF COMMISSION ON LABOUR DISPUTES Sliusar A. M.
The article considers general principles of the establishment and functioning of commission on labour disputes. There are the most popular aspects of commission on labour disputes reflected, that have an influence on its operation. The article has an analysis of practical application Ukrainian legislation in force in part of modern commission on labour disputes operation.
Key words: labour law, principle, labor disputes, the commission on labor disputes, individual labor disputes.
Hadiurnm dopeda^i'i 11.06.2014p.
