CC BY
41
, АРТЕРИАЛЬНАЯ!
* ГИПЕРТЕНЗИЯ
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
CLINICIAL RESEARCHES
РАДЧЕНКО ГА, САЛАЩЕВА Т.Г., С1РЕНКО Ю.М., МУШТЕНКОЛ.О.
ДУ «ННЦ «1нституткардюлоги iMeHi академика М.Д. Стражеска» НАМН Украни, м. Кив
ТЕНДЕРЫ ОСОБЛИВОСТ КОНТРОЛЮ АРТЕРiАЛЬНОГО ТИСКУ
У ППЕРТЕНЗИВНИХ ПАЩеННВ
Резюме. Метою нашого доЫдження було порвняння контролю артерiального тиску у широкт укратськт по-пуляцп гЫертензивних пацкнтв жточог та чоловiчоicmami та визначення факторiв, що асощюються з недо-сягненням щльового арmерiального тиску протягом тримсячного антигтертеязивного лщвання залежно eid сmаmi.
У доЫдження були включет пащенти (середнт eiK 58,90 ± 0,24 року) з арmерiальною гiперmензiею (n = 9821). Уа пащенти залежно eid сmаmi були розподыет на dei групи: перша — 5944 жшки, друга — 3877 чоловтв. Лiкарi (n = 531) на свш розсуд призначали хворим з арmерiальною гiперmензiею антигшертензивт препарати у дозах, як вони вважали необхiдними. Контроль ефекmивносmi лщвання вiдбувався на 4 в1зитах протягом 3 мсящв. Шащентам тд час вiзиmiв вимiрювали офiсний арmерiальний тиск, проводили електрокардшграфт, оцтку прихильносmi до лщвання за допомогою стандартноi анкети, оцтку серцево-судинного ризику та опи-тування згiдно з розробленою авторами доЫдження анкетою. Мультифакторнийрегреайний анал1з застосо-вували для виявлення незалежних предикmорiв недостатньог ефекmивносmi терапп.
Шд час доЫдження у жiнок арmерiальна гiперmензiя асощювалася з бльшою частотою виявлення, тж у чоловтв, такихускладнень, як серцеванедостатнсть (48,4проти 45,8%, Р = 0,02)та тсульт (17,8проти 15,8%, Р = 0,02), супуттх статв (цукровий дiабеm — 15,2 проти 12,1 %, Р < 0,001, ураження нирок — 23 проти 20,4%, Р = 0,005) та факmорiвризику (ожиртня — 37,1 проти 21 %, Р < 0,001, обтяжена спадковсть — 65,6 проти 63,3 %, Р = 0,02, старший вк — 60,1 ± 0,23року проти 58,5 ± 0,3року, Р < 0,001, високий сисmолiчний арmерiальний тиск — 166,40 ± 0,24ммрт.ст. проти 165,20 ± 0,27ммрт.ст., Р = 0,001). У чоловшв частше зусmрiчався тфаркт мокарда в анамнезi (15,6проти 6,2 %, Р < 0,001). Чоловки з арmерiальною гiперmензiею частше мали шкiдливi звички (куртня, зловживання алкоголем та аллю). Шроте додаткова фiзична актив-нсть досmовiрно булау бшьшог частки пацiенmiв чоловiчоiсmаmi (57,2проти 47,7 %, Р < 0,001). На початку доЫдження лише 23,6 % пацiенmiв першог групи та 20,9 % другог групи (Р < 0,01) мали високу прихильнсть до лщвання. На фот терапп спостеркалося досmовiрне покращення прихильносmi хворих до лщвання в обох групах: досmовiрно зменшилася частка пацiенmiв з низькою прихильтстю та збтьшилася частка з високою та помiрною прихильтстю. Шроте наприктщ доЫдження быьик чоловшв, тж жток, характеризувалися як пащенти з низькою прихильтстю — 27,1 проти 31,4 % (Р < 0,001). У жток контроль арmерiальноi гпер-тензп на фот проведення тримсячног антигЫертензивног терапп був гiршим, тж у чоловшв, — 50,6 проти 58,3% (Р < 0,001). Спшьними для обох статей факторами, що незалежно та досmовiрно асощювалися з гiршим контролем арmерiального тиску, були вк, почаmковiрiвнi сисmолiчного та дiасmолiчного арmерiального тиску, низька прихильнсть до лщвання як на початку, так i наприктщ доЫдження, вiдсуmнiсmь статусу «працю-ючий». На вiдмiну вiд чоловшв у жiнок бшьший тдекс маси тыа тдвищував ймовiрнiсmь недосягнення щльового арmерiального тиску (в = 1,025, Р = 0,003), а високе споживання свiжих овочiв, навпаки, зменшувало (в = 0,63, Р = 0,002). У чоловiкiв наявтсть додатковог ф1зичног акmивносmi зменшувала ймовiрнiсmь недо-статнього контролю арmерiальноiгтертензШ(3 = 0,78, Р = 0,02).
Таким чином, контроль арmерiального тиску у нашому спостережент був кращим у чоловiкiв, незважаючи на кращу прихильтсть до лщвання у жiнок. У зв'язку з тим, що дещо рiзнi фактори у чоловМв та жiнок асощюються з недостатньою ефективтстю терапп, заходи, спрямоват на покращення контролю арmерiального тиску серед гiперmензивних пацiенmiв, мають вiдрiзняmися для чоловшв та жток. Шоряд 1з покращенням при-хильносmi до лщвання у жток необмдно проводити модифжащю способу життя для зниження маси тла та збльшення споживання свiжих овочiв. У чоловМв значну увагу Ыд придшяти збльшенню фЬзичног акmивносmi та прихильносmi до лщвання. Шацiенmiв обох статей з быьш високимрiвнем арmерiального тиску, быьш старшого вщ та тих, якг не працюють, необхiдно видшяти у групу бшьшретельного спостереження. Ключот слова: арmерiальна гiперmензiя, чоловжи, жiнки, контроль арmерiального тиску, антигЫертензивна терапия.
Адреса для листування з авторами:
Радченко Ганна Дмитр1вна
E-mail: [email protected]
© Радченко Г.Д., Салащева Т.Г., Оренко Ю.М., Муштенко Л.О., 2015
© «Артер1альна riпертензiя», 2015
© Заславський О.Ю., 2015
Неконтрольована артерiальна гiпертензiя (АГ) — одна з найбшьш значущих проблем охорони здоров'я в усьому свт, що пов'язана з виникнен-ням таких ускладнень, як шсульт, iнфаркт мiокарда, серцева та ниркова недостатшсть, якi зумовлюють високу швалщизацш людей та значнi економiчнi витрати [19, 31]. За даними популяцшних досль джень, понад 30 % дорослого населення Украши мають пiдвищений артерiальний тиск (АТ) [1, 2]. Щодо офщшно1 статистики МОЗ Украши, то на 1 ачня 2011 року в кра1ш зареестровано 12 122 512 хворих на АГ [3]. Поширешсть АГ збшьшуеться з вiком i у жшок, i у чоловiкiв [9].
Сучасш настанови рекомендують однаковi шд-ходи до лшування АГ незалежно вщ статi пацiента [5]. Проте деяш дослiдження показують iснування вiдмiнностей мiж чоловiками та жiнками у конт-ролi АТ i наголошують на необхщносп формування рiзного пiдходу до ведення пащенпв з АГ жшочо1 та чоловiчоl статi [8, 15—18, 20, 25]. При цьому в одних спостереженнях стверджуеться, що жшки мають прший контроль АТ, в шших, навпаки, кращий [21, 22, 27]. Першi дослщження говорять про те, що у жшок шсля менопаузи вiдбуваеться значне шдви-щення АТ через рiзке погiршення еластичних вла-стивостей артерш [7, 15, 30]. Збiльшена жорстшсть судин обумовлюе труднощi з контролем АТ [12, 23, 24]. Сучасш антигшертензивш препарати не вiдрiз-няються за своши антигiпертензивними ефектами у жшок та чоловшв. Тому, можливо, причиною рiзного контролю АТ можуть бути особливост по-ведiнки та способу життя пащента, його здатност сприймати поради та засвоювати освггш програми щодо лiкування АГ, рiзний соцiальний статус [11].
Метою нашого дослiдження було порiвнян-ня контролю АТ у широкш украшськш популяцп гiпертензивних пацiентiв жшочо1 та чоловiчоl статi й визначення факторiв, що асоцшються з недо-сягненням цшьового АТ потягом тримiсячного ан-тигшертензивного лiкування, залежно вiд статi.
Матерiали та методи
Клiнiчна характеристика хворих. У дослiдження включено 10 158 пащенпв з АГ, якi мешкали у 62 мютах Украши [4]. Жшки становили бшьшють — 6248 оаб (61,5 %). У 3066 (30,2 %) пащенпв АГ була вторинною. У 8870 (87,3 %) пащенпв АГ юнувала в середньому 112,30 ± 0,93 мiсяця. У 1288 (12,7 %) хворих АГ була виявлена вперше; 1579 (15,5 %) па-цiентiв iз тих, хто знав про наявшсть в них АГ, при-ймали лши для контролю АТ нерегулярно або зовам не приймали; 6810 (67 %) оаб мали досвщ при-йому iнгiбiторiв ангiотензинперетворюючого ферменту (АПФ).
У 341 хворого не було шформацп щодо стать Тому в остаточний аналiз включено даш лише 9821 пащента (середнш вш 58,90 ± 0,24 року). Ус па-цiенти залежно вщ статi були розподiленi на двi гру-пи. До першо! групи увшшло 5944 жiнок, другу тру-
пу становили 3877 чоловшв. Характеристика груп пащенпв наведена у табл. 1.
У дослщження включалися пащенти вiком вiд 18 рокiв iз рiвнем АТ 140/90 мм рт.ст. i бiльше, якi були спроможш регулярно вiдвiдувати лiкаря. Не включалися жшки, яш були вагiтними або збирали-ся завагiтнiти, хворi з декомпенсованими хрошчни-ми захворюваннями, яы б могли зашкодити оцiнцi результапв лiкування, пацiенти з онкологiчними захворюваннями, психоневролопчними розладами, не спроможнi вщвщувати лiкаря регулярно. Дiагноз iшемiчноl хвороби серця (1ХС) встановлювався лiкуючими лшарями, якi заповнювали спецiальнi форми обстеження пащента, на пiдставi наявностi шфаркту мiокарда в анамнезi, позитивно! проби з навантаженням, даних коронарографп або наявних клшчних ознак стенокардп напруження.
Методи лжування. Дослiдження проводилося у 62 мютах Украши. Загалом був залучений 531 ль кар, яш на свiй розсуд призначали хворим з АГ антигшертензивш препарати переважно вгтчизняних фармацевтичних компанш у дозах, яш вони вважа-ли за потрiбне призначати. Лiкарi мали можливють проводити як монотерапiю, так i комбiновану тера-пiю, вибирати дози препарапв згiдно зi сво1м бачен-ням тактики ведення хворого, а також призначати немедикаментозне лшування. Проте обов'язковим було намагання лiкарiв досягнути цшьового рiвня АТ (< 140/90 мм рт.ст.), i вони знали, що наприкшщ дослiдження буде проводитися оцшка ефективностi лiкування.
Методи дослщження. Загалом пацiент, включений у дослщження, робив 4 вiзити. Протокол дослщження наведено у табл. 2. Збiр анамнезу проводили згщно зi свiдченнями пащенпв та даними медично1 документацп.
Офюний АТ вимiрювався в положеннi сидячи вранш, мiж восьмою та десятою годинами. Реестра-цiю систолiчного (САТ) та дiастолiчного (ДАТ) АТ проводили на однш i тiй же руш три рази з штерва-лом у двi хвилини, якщо величини АТ не рiзнили-ся бшьше як на 5 мм рт.ст. При виявленш бшьшо1 рiзницi мiж отриманими величинами проводили четверте вимiрювання та обчислювали середне зна-чення з трьох послiдовних вимiрювань. Частоту серцевих скорочень (ЧСС) визначали шсля другого вимiрювання.
Реестрацiю електрокардюграми (ЕКГ) проводили на початку лшування. Визначали загальнопри-йнятi ознаки гшертрофп лiвого шлуночка (iндекс Соколова (SV1 + RV5/RV6 > 35 мм), вольтажний шдекс Корнелла ^ aVL + S V3 > 28 мм у чоловшв та > 20 мм — у жшок), порушення серцевого ритму, динамшу ЕКГ (наявшсть патолопчного зубця Q, змiни сегмента ST, змши хвилi Т).
Визначення серцево-судинного ризику проводили на початку та наприкшщ дослщження згщно з рекомендащями бвропейського товариства кар-дiологiв та бвропейського товариства артерiальноl
ппертензп (2013) [5]. На розсуд лiкаря пацieнтам проводили й iншi, окрiм указаних, шструменталь-нi та лабораторнi дослiдження для визначення ура-ження органiв-мiшеней.
На початку дослщження всiм пацieнтам було за-пропоновано вiдповiсти на запитання анкети: чи палите ви? Якщо палите, то скшьки цигарок? Скшьки рокiв палите? Чи вживаете алкоголь регулярно? Скшь-ки порцш на тиждень? Якому алкогольному напою ви надаете перевагу? Яку освггу ви маете? Чи працюете ви зараз? Чи займаетесь ви фiзичною активнютю? Якщо так, то скшьки часу ви придiляeте виконанню фiзич-них навантажень? Чи вживаете ви солону 1жу? Чи вживаете ви свiжi овочi? Як часто ви вживаете свiжi овочi?
Прихильшсть до антигшертензивно! терапп визначалася за допомогою спещально! анкети на
n^cTaBÎ бально'1' системи [13, 14]. Пащент мав вщ-повiсти на 6 запитань. Якщо пащент ствердно вщ-повщав на 3 i бшьше запитань, вважалося, що прихильшсть такого пацiента дуже низька (менше 50 % призначених лiкiв приймаеться). Якщо вш набирав 1—2 бали, прихильшсть визначалась як помiрна (50—79 % призначених лшв приймаеться), i якщо жодного бала, то прихильшсть дуже висока (80 % i бшьше призначених лшв приймаеться).
Методи статистично!" обробки. Статистичну об-робку результапв проводили шсля створення баз даних у системах Microsoft Excel. Середш показни-ки обстежених пащенпв визначали за допомогою пакета аналiзу у системi Microsoft Excel. Ус iншi статистичнi розрахунки проводили за допомогою програми SPSS 13.0. Достовiрнiсть рiзницi середнiх
Таблиця 1. Кл1н1ко-демограф1чна характеристика груп пац1ент1в, включених у досл1дження
Показники Перша група, n = 5944 Друга група, n = 3877 Достовiрнiсть рiзницi
1нсульт в анамнез^ n (%) n = 5777* 1027 (17,8) n = 3795 599 (15,8) < 0,02
1нфаркт мюкарда, n (%) 367 (6,2) 603 (15,6) < 0,001
^eMi4Ha хвороба серця, n (%) 3333 (56,1) 2247 (58) НД
Ожирiння, n (%) n = 5828 2165 (37,1) n = 3856 810 (21) < 0,001
PeHonapeHxiMHa АГ, n (%) n = 5528 1344 (24,3) n = 3659 835 (22,8) НД
Серцева недостатнють, n (%) n = 5115 2475 (48,4) n = 3410 1561 (45,8) < 0,02
Захворювання нирок, n (%) n = 5160 1188 (23) n = 3363 687 (20,4) < 0,005
Цукровий дiабет, n (%) n = 5172 787 (15,2) n = 3412 412 (12,1) < 0,001
Дислiпiдемiя, n (%) n = 5463 3106 (56,9) n = 3606 2084 (57,8) НД
Обтяжена спадковють, n (%) n = 5618 3687 (65,6) n = 3709 2348 (63,3) < 0,05
Приймали ранiше препарати регулярно, n (%) n = 5059 3994 (78,9) n = 3795 2655 (70) < 0,001
Приймали: Ыпбтори АПФ, n (%) бета-блокатори, n (%) антагонiсти кальцiю, n (%) дiуретики, n (%) блокатори рецептсрв ангiо-тензину II, n (%) 4202 (70,7) 2315 (38,9) 1028 (17,3) 3066 (51,6) 14 (0,2) 2664 (68,7) 1541 (39,7) 638 (16,5) 2244 (57,9) 5(0,1) < 0,05 НД НД < 0,001 НД
Вк, роки 60,70 ± 0,23 58,5 ± 0,3 < 0,001
САТ на початку, мм рт.ст. 166,40 ± 0,24 165,20 ± 0,27 < 0,001
ДАТ на початку, мм рт.ст. 96,40 ± 0,13 96,90 ± 0,16 НД
ЧСС на початку, мм рт.ст. 81,40 ± 0,15 81,70 ± 0,18 НД
1ндекс маси тта, кг/м2 29,30 ± 0,13 27,500 ± 0,007 < 0,001
Ктькють препаратiв, що було призначено 2,10 ± 0,02 2,06 ± 0,02 НД
Примтка: * — юльюсть пац1ент1в, у яких були заповнен в1дповщн1 пункти картки; тут i в табл. 3, 5, 7: НД — недостов 'рно.
Таблиця 2. Протокол досл'!дження
Дослiдження Вiзит 1 (день 0) Вiзит 2 (тиждень 2) Вiзит 3 (тиждень 8) Вiзит 4 (тиждень 12)
36ip анамнезу + - - -
Анкетування хворих +
Офюний АТ, ЧСС + + + +
ЕКГ + - - -
Визначення серцево-судинного ризику + - - +
Призначення або корекщя антиппертензивно! терапй + + + +
Оцiнка стану пацieнтом - + + +
Реестращя побiчних явищ - + + +
Визначення причин припинення участ у дослiдженнi - + + +
Визначення прихильност хворого до лiкування + - - +
мiж групами визначали методом незалежного t-те-сту для середнiх за допомогою програми SPSS 13.0. ^piBHHHHH динамiки показникiв в однiй i тiй же групi на етапах лшування проводили за допомогою парного двовибiркового t-тесту для середшх. Порiвняння достовiрностi рiзницi мiж групами з не-параметричним розподiлом ^^^T^Bi показники) проводили за тестом Mann — Whitney. Фактори, що були пов'язаш з ефективнiстю терапи, визначали т-сля проведення кореляцiйного аналiзу за Spearman та мультифакторного регресшного аналiзу.
Результати та Тх обговорення
Як видно з табл. 1, жшки були дещо бiльш старшого вшу, в них частше виявлялися так ускладнен-ня, як перенесений шсульт, серцева недостатнiсть та супутш стани (цукровий дiабет, ураження нирок). За частотою дiагностування 1ХС групи достовiрно не вiдрiзнялися, але шфаркт мiокарда в анамнезi часть ше зустрiчався у чоловiкiв. Таы фактори ризику, як ожирiння, дислiпiдемiя та обтяжена спадковiсть, частiше рееструвалися у жiнок. Рiвень САТ та шдекс маси тiла були достовiрно вищими у пацiентiв жшо-чо! статi. На початку дослiдження за рiвнем ДАТ та ЧСС групи достовiрно не вiдрiзнялися.
До включення у дослiдження бiльшiсть пацiентiв обох груп регулярно приймали антигшертензивш препарати. Серед призначених клаав антигшер-тензивних препарапв найчастiше застосовувалися iнгiбiтори АПФ, дiуретики (в основному у складi фiксованих комбiнацiй) та бета-адреноблокатори. Жшки дещо частше отримували iнгiбiтори АПФ та рщше дiуретики. За середньою кiлькiстю препа-ратiв, якi отримували пащенти у дослiдженнi, групи достовiрно не вiдрiзнялися.
Показники, що характеризували споаб життя пацiентiв та !х соцiальний стан на момент включення у дослщження, наведено у табл. 3. Як видно з табл. 3, жшки рщше споживали алкоголь, рщше курили та зловживали сшлю. Вони дещо частiше
споживали свiжi овочi або фрукти понад один раз на день. Додаткову фiзичну актившсть частiше мали чоловши. Жiнки дещо рiдше мали спещальну освiту, рiдше були працюючими та частше на пен-сп, шж чоловiки. Проте на iнвалiдностi частше були чоловiки (можливо, за рахунок бшьшо! часто-ти наявностi шфаркту мiокарда в анамнезi).
Таким чином, у жшок АГ асоцiювалася з бшь-шою частотою виявлення таких ускладнень, як серцева недостатнiсть та шсульт, супутшх станiв (цукровий дiабет, ураження нирок) та факторiв ризику (ожиршня, обтяжена спадковiсть, старший вш, високий САТ). У чоловшв частiше зустрiчався iнфаркт мiокарда в анамнеза Чоловiки з АГ часть ше мали шкiдливi звички (куршня, зловживання алкоголем та сiллю). Проте додаткова фiзична ак-тивнiсть була у переважно! бiльшостi пацiентiв чо-ловiчоl статi.
На фонi призначеного лшування спостер^а-лася достовiрна позитивна динамша рiвня АТ та ЧСС в обох групах (табл. 4). Наприкшщ досль дження групи достовiрно не вiдрiзнялися за се-редшм рiвнем САТ, ДАТ та ЧСС. Щльового АТ (менше 140/90 мм рт.ст.) було досягнуто у 50,6 % пащенпв першо! групи та у 58,3 % пащенпв дру-го! групи (Р < 0,001). За кшькютю призначених препаратiв та дозами цих препарапв групи досто-вiрно не вiдрiзнялися.
На початку дослщження лише 23,6 % пащенпв першо! групи та 20,9 % друго! групи (Р < 0,01) мали високу прихильшсть до лшування. Частка хворих iз низькою прихильшстю серед чоловiкiв була до-стовiрно бiльш високою, нiж серед жшок. На фош терапп спостерiгалося достовiрне покращення при-хильностi хворих до лшування в обох групах: до-стовiрно зменшилася частка пацiентiв iз низькою прихильнiстю та збiльшилася частка iз високою та помiрною. Проте наприкшш дослiдження бiльше чоловiкiв, шж жiнок, характеризувалися як пащен-ти з низькою прихильшстю.
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ / шмаль НЕБЕА^НЕБ
Таблиця 3. Показники, що характеризували спос'б життя та со^альний стан груп хворих,
як обстежувалися, до л1кування
Показники Перша група, п = 5944 Друга група, п = 3877 Достовiрнiсть рiзницi
Регулярно вживають алкоголь (хоча б 1 раз на тиждень), п (%) п = 5465* 340 (6,2) п = 3648 1310 (35,9) < 0,001
Курщ п (%) п = 5090 468 (9,2) п = 3342 1651 (49,4) < 0,001
Освта: — без осв™, п (%) — 8 клаав, п (%) — 10 клаав, п (%) — технкум або училище, п (%) — вища, п (%) п = 5082 67 (1,3) 643 (12,8) 1007 (19,8) 1953 (38,4) 1412 (27,8) п = 3338 39 (1,2) 323 (9,7) 614 (18,4) 1379 (41,3) 983 (29,4) НД < 0,001 НД < 0,01 НД
Зайнятють: — працюють, п (%) — не працюють, п (%) — домогосподарки, п(%) — нколи не працювали, п (%) — на пенси, п (%) — на швапщносп, п (%) п = 5099 2023 (39,7) 153 (3) 331 (6,5) 391 (7,7) 2106 (41,3) 95 (1,9) п = 3339 1748 (52,4) 159 (4,8) 118 (3,5) 201 (6,0) 999 (29,9) 114 (3,2) < 0,001 НД < 0,001 < 0,005 < 0,001 < 0,001
Мають додаткову фiзичну ак-тивнють, п (%) — 1 раз на тиждень, п (%) — 2-4 рази на тиждень, п (%) — 5-6 разiв на тиждень, п (%) — щодня, п (%) п = 5014 2309 (46,1) 542 (23,5) 1017(44) 278 (12) 472 (20,5) п = 3303 1842 (55,8) 393 (21,3) 733 (39,8) 242 (13,2) 474 (25,7) < 0,001 НД < 0,01 НД < 0,001
Зловживають стлю, п (%) п = 4863 2076 (42,7) п = 3180 1719 (54,1) < 0,001
Вживають свiжi овочi або фрукти: — менше 1 раза на день, п (%) — 1 раз на день, п (%) — частше ыж1 раз на день, п (%) п = 5090 1056 (20,7) 2471 (48,5) 1563 (30,7) п = 3336 771 (23,1) 1618 (48,5) 947 (28,4) < 0,02 НД < 0,05
Примтка: * — кшьюсть пац1ент1в, як вщповли на вказане запитання.
Таблиця 4. Динамка АТ, ЧСС та прихильност хворих груп, як щослщжувалися, на фонi тримсячного
л1кування
Показники Перша група Р2-3 Друга група Р5-6
На початку, п = 5944 3 мюящ, п = 5926 На початку, п = 3877 3 мюяф, п = 3342
1 2 3 4 5 6 7
САТ, мм рт.ст. 166,40 ± 0,24 134,90 ± 0,38 < 0,001 165,20 ± 0,27* 134,50 ± 0,39 < 0,001
ДАТ, мм рт.ст. 96,40 ± 0,13 81,60 ± 0,11 < 0,001 96,90 ± 0,16 81,80 ± 0,13 < 0,001
ЧСС, уд/хв 81,40 ± 0,15 71,20 ± 0,11 < 0,001 81,70 ± 0,18 71,50 ± 0,24 < 0,001
Прихильнють: — висока, п (%) — помiрна, п (%) — низька, п (%) п = 5567# 1317 (23,6) 1959 (35,2) 2291 (41,2) п = 5427 1768 (32,6) 2187 (40,3) 1472 (27,1) < 0,001 < 0,001 < 0,001 п = 3669 768 (20,9)** 1191 (32,5)** 1710 (46,6)*** п = 3553 1079 (30,4) 1359 (38,2)* 1115 (31,4)* < 0,001 < 0,001 < 0,001
Частка пащен^в, яю досягли цтьо-вого АТ, п (%) п = 5926 2997 (50,6) п = 3342 1947 (58,3)*
Примтки: * — достов1рн1сть р1зниц1 у пор1внянн1 з першою групою на в'щпов'щному етап л1кування Р < 0,001; ** — достов1рн1сть р1зниц1 у пор1внянн1 з першою групою на в'щпов'щному етап л'1куван-ня Р < 0,01; *** — достов1рн1сть р1зниц1 пор1вняно з першою групою на в'щпов'щному етап л1кування Р < 0,05; # — кшьюсть пац1ент1в, у яких була наявною вщповщна ¡нформац1я.
60 т
50-
Перша група Друга група
□ Низький Ш Поифний □ Високий Ш Дуже високий
Рисунок 1. Зм1ни серцево-судинного ризику у групах на фон призначено/ терапИ; * — достов'р-но пор1вняно з вщповщним етапом у першй груш
Тобто, як i за даними шших дослщжень, в яких стверджуеться, що у жшок контроль АТ е гiршим [8, 15—18], у нашому дослiдженнi жiнки також рiдше досягали цшьового АТ, незважаючи на бшьш високу прихильнiсть до лiкування як на початку, так i на-прикiнцi дослiдження.
На початку дослщження групи майже достовiр-но не вiдрiзнялися (рис. 1) за часткою хворих, якi характеризувалися як пащенти низького, помiр-ного та високого додаткового ризику виникнення серцево-судинних ускладнень, який розраховува-ли на пiдставi рекомендацш бвропейського това-риства кардiологiв та бвропейського товариства гшертензп (2013) [5]. Лише частка пащенпв дуже високого ризику була бшьшою серед чоловшв. На фонi лiкування в обох групах достовiрно зменши-лася кшьысть пацiентiв високого та дуже високого ризику. Наприкшщ дослiдження жiнки та чоловши не вiдрiзнялися за розподшом залежно вiд ризику виникнення серцево-судинних ускладнень. Таким чином, ефективна щодо зниження АТ антигшер-тензивна терашя сприяла зменшенню серцево-су-динного ризику незалежно вiд статi пацiента з АГ.
Для виявлення факторiв, що асощювалися з поганим контролем АТ, групи були розподшеш на шдгрупи: тi, хто досягли цiльового АТ (< 140/90 мм рт.ст.), i тi, хто не досяг цiльового рiвня АТ на фонi тримюячного лiкування. Показники, за якими вiдрiзнялися пiдгрупи, наведенi у таблицi 5.
Як видно з табл. 5, в обох групах т пащенти, хто не досяг цшьового АТ, були старшого вшу, частше мали ускладнення в анамнез^ вищi рiвнi АТ, ЧСС на початку дослщження, вищi iндекс маси тiла та шдекс Соколова. Вони частiше характеризувалися
як неприхильш до лiкування як на початку, так i наприкшщ дослщження, рiдше мали статус працюю-чих, частiше були на пенсп, рiдше мали вищу освгту, додаткову фiзичну активнiсть i рщше вживали свiжi 0B04i та фрукти часпше нiж один раз на день. При цьому тим пащентам, як через три мiсяцi не досягли цшьового рiвня АТ, лiкарi призначали бiльш iнтенсивне лшування, адже середня кiлькiсть пре-парапв в них була бiльшою.
Для виявлення незалежних предикторiв виникнення труднощiв iз досягненням цiльового рiвня АТ спочатку було проведено кореляцшний аналiз за Spearman. За результатами, поданими у табл. 6, показники, що достовiрно корелювали з вщсутшстю контролю АТ, були майже однаковими для жшок i чоловшв. Рiдше вдавалося досягти цiльового рiвня АТ у людей бiльш старшого вшу, при ренопаренхiм-нiй АГ, при бшьшому iндексi маси тша, з наявнiстю ускладнень в анамнезi (iнсульт, серцева недостат-нiсть) або супутшх станiв (цукровий дiабет, iшемiч-на хвороба серця, ураження нирок), iз бiльш висо-ким рiвнем САТ, ДАТ, iндексом Соколова та ЧСС. У зв'язку з цим бшьш високий загальний ризик серцево-судинних ускладнень також асоцшвався з меншою вiрогiднiстю досягнення цшьового АТ. Так сощальш фактори, як наявнiсть вищо'1 освiти та ро-боти, а також ri, що характеризували спошб життя (додаткова фiзична активнiсть, споживання свiжих овочiв) в обох групах, збшьшували шанси на успiх в лшуванш АГ. Прихильнiсть хворих обох статей як на початку, так i наприкшщ дослщження, високо-достовiрно та обернено корелювали з вщсутшстю контролю АТ через три мюящ спостереження.
Для виявлення незалежних факторiв, що асоцш-ються з поганим контролем АТ, були сформован регресшш моделi. Оцiнку зв'язку таких факторiв, як частота вживання свiжих овочiв та фруктiв, проводили шсля кодування характеристик у мiру збшьшен-ня ступеня — вiд 0 до 2. Для оцшки впливу освгга всi пацiенти були розподшеш на шдгрупи: 1 — мали вищу освгту, 0 — мали шшу освпу Для оцiнки впливу характеру зайнятост всi пацiенти були розподшеш на двi пiдгрупи: 0 — не працюють, 1 — працюють. Для оцiнки впливу рiвня САТ i ДАТ на початку дослщження пащенти були розподшеш на шдгрупи: 1 — САТ > 160 мм рт.ст., ДАТ > 100 мм рт.ст.; 0 -САТ < 160 мм рт.ст., ДАТ < 100 мм рт.ст. Результати регресшного аналiзу наведено у табл. 7.
Як видно з табл. 7, у жшок та чоловшв пога-ний контроль АТ асоцшвався з бшьш старшим вшом, рiвнем САТ i ДАТ на початку дослщження, прихильшстю до лшування як на початку, так i наприкшщ дослщження, а також iз статусом «працюючий». Окрiм того, у жшок вживання свь жих овочiв зменшувало вiрогiднiсть недосягнення цшьового АТ на 37 %, бшьший шдекс маси тша, навпаки, збшьшував iмовiрнiсть. У чоловiкiв ш-декс маси тiла та вживання свiжих овочiв не асоцiювалися з меншою ефектившстю терапп.
Таблиця 5. Показники, за якими достов'рно вщр1знялися пац1енти груп, яю обстежувались, залежно вд досягнення цшьового артер'ального тиску
Перша група, n = 5944 Друга група, n = 3342
Показники Досягли Не досягли P2-3 Досягли Не досягли P5-6
цшьового АТ, n = 2997 цшьового АТ, n = 2093 цшьового АТ, n = 1947 цшьового АТ, n = 1395
1 2 3 4 5 6 7
1нсульт в aHaMHe3i, n (%) 424 (14,1) 448 (21,4) 0,001 256 (13,1) 257 (18,4) 0,005
Серцева недостатнють в aHaMHe3i, n (%) 1047 (34,9) 1081 (51,6) 0,03 669 (34,4) 700 (50,2) 0,001
^eMi4Ha хвороба серця, n (%) 1467(48,9) 1406 (67,2) 0,001 307 (15,8) 945 (67,7) 0,02
1нфаркт мiокарда в aHaMHe3i, n (%) 139 (4,6) 146(7) 0,02 290 (14,9) 238 (17,1) 0,056
Захворювання нирок, n (%) 541 (18,1) 512 (24,4) 0,001 310 (15,9) 299 (21,4) 0,001
Есенщальна АГ, n (%) 2246 (74,9) 1438 (68,7) 0,001 1472 (75,6 ) 977 (70) 0,001
Цукровий дiабет, n (%) 353 (11,8) 341 (16,3) 0,001 47 (2,4) 192 (13,8) 0,001
Прихильнiсть на початку, > 50 %, n (%) 1849 (61,7) 1106 (52,8) 0,001 1103 (56,7) 643 (46,1) 0,001
Прихильнiсть наприкiнцi, > 50 %, n (%) 2278(76) 1388 (66,3) 0,001 1404 (72,1) 851(61) 0,001
Освiта: n = 2705* n=1886 n = 1743 n = 1342
— без осв™ 29 (1,1) 28 (1,5) НД 15 (0,9) 18 (1,3) НД
— 8 клаав, n (%) 282 (10,4) 286 (15,2) 0,001 142 (8,1) 124 (9,2) НД
— 10 клаав, n (%) 515 (19) 404 (21,4) 0,05 329 (18,9) 237 (17,7) НД
— технiкум або училище, n (%) 1032 (38,2) 711 (37,7) НД 715(41) 516 (45,9) 0,01
— вища, n (%) 847 (31,3) 457 (24,2) 0,001 542 (31,1) 347 (25,9) 0,005
Зайнятiсть: n = 2709 n=1897 n = 1740 n=1251
— працюють, n (%) 1307 (48,2) 566 (29,8) 0,001 1017 (58,4) 554 (44,3) 0,001
— не працюють, n (%) 73 (2,7) 55 (2,9) НД 67 (3,9) 70 (5,6) 0,05
— домогосподарки, n(%) 167 (6,2) 124 (6,5) НД 63 (3,6) 32 (2,6) НД
— нiколи не працювали, n (%) 139 (5,1) 182 (9,6) 0,001 76 (4,4) 100 (8) 0,001
— на пенси, n (%) 981 (36,2) 922 (48,6) 0,001 466 (26,8) 437 (34,9) 0,001
— на швалщносп, n (%) 42 (1,6) 48 (2,6) 0,05 51 (2,9) 58 (4,6) 0,02
Мають додаткову фiзичну n = 2997 n = 2017 0,01 n = 1947 n=1356 0,001
активнiсть, n (%) 1418 (47,3) 807 (40) 1078 (55,4) 622 (45,9)
Вживають свiжi овочi або
фрукти: n = 2702 n=1896 n = 1746 n=1237
— менше 1 раза на день,
n (%) 472 (17,5) 474(25) 0,001 365 (20,9) 328 (26,5) 0,001
— 1 раз на день, n (%) 1327 (49,1) 900 (47,5) НД 854 (48,9) 598 (48,3) НД
— частше нiж 1 раз на день,
n (%) 903 (33,4) 522 (27,5) 0,001 527 (30,2) 311 (25,1) 0,005
Вiк, роки 58,60 ± 0,32 62,80 ± 0,38 0,001 57,10 ± 0,42 60,60 ± 0,48 0,001
1ндекс маси тiла, кг/м2 28,60 ± 0,13 30,50 ± 0,30 0,001 27,3 ± 0,1 28,00 ± 0,12 0,001
САТ, мм рт.ст. 161,10 ± 0,29 174,60 ± 0,38 < 0,001 160,3 ± 0,3 172,60 ± 0,43 < 0,001
ДАТ, мм рт.ст. 94,40 ± 0,16 99,90 ± 0,21 < 0,001 94,70 ± 0,21 100,20 ± 0,25 < 0,001
ЧСС, уд/хв 80,8 ± 0,2 81,8 ± 0,3 0,003 80,8 ± 0,3 82,5 ± 0,3 0,001
1ндекс Соколова, мм 33,5 ± 0,2 35,1 ± 0,2 0,001 34,3 ± 0,3 35,6 ± 0,3 0,001
Середня ктькють препара^в, що призначалися 1,90 ± 0,02 2,40 ± 0,02 0,001 1,90 ± 0,02 2,30 ± 0,03 0,001
Проте наявнiсть додаткового фiзичного наванта-ження зменшувала вiрогiднiсть недосягнення цшь-ового АТ на 22 %.
Як зазначалося вище, не юнуе однозначно! по-зици щодо рiзницi контролю АТ у жшок та чоло-вiкiв. Так, у дослщженш L. Svetkey зi спiвавторами жiнки похилого вiку на 52 % краще контролювали АТ, шж чоловiки вiдповiдного вiку [28]. У спосте-реженнi S.L. Daugherty зi спiвавторами також чоло-вши мали гiрший загальний показник ефективност лiкування — 41,2 проти 45,7 % у жшок [10]. Проте, коли провели стандартизацш за вшом, виявилося, що старшi жiнки (> 65 рокiв) та молодi чоловши (< 49 рокiв) становлять групу з найменшою част-кою тих, хто досяг цшьового АТ. У нашому дослщ-женнi середнiй вш жiнок був дещо бiльшим, шж у чоловiкiв. Окрiм того, вш був незалежним фактором, що асоцшвався з поганим контролем АТ. Тому, можливо, i контроль АТ у жшок у нашому дослщженш був пршим — 50,6 проти 58,3 % у чо-ловшв.
За даними епiдемiологiчних дослiджень в Укра!ш, жiнки мають кращий контроль АТ, шж чо-ловiки, — 25 проти 10 % у мюькш популяцп та 15 проти 3 % у сшьськш популяцп [1]. Проте ш данi не стандартизован щодо терапп. У нашому дослщжен-
ш групи чоловiкiв та жшок не вiдрiзнялися суттево за призначеною терапiею та дозами антигшертен-зивних препаратiв.
В американському ешдемюлопчному досль дженнi, що включало 3475 пашенпв з АГ, жiнки достовiрно не вiдрiзнялися вiд чоловiкiв за часткою тих, у яких був досягнутий цшьовий рiвень АТ, — 45 проти 49,2 % [21]. Жшки, як i в нашому дослщ-женнi, частiше мали дислшщемш, страждали вiд ожирiння та в них частше виявлялися ускладнення та/або супутш стани. Вiдсутнiсть рiзницi у контролi офiсного АТ мiж жшками та чоловiками була вщ-значена i у дослщженш J. Banegas зi спiвавторами, проте контроль середньодобового АТ був пршим у чоловшв [6].
За даними М. Thoenes зi спiвавторами, у жiнок на вщмшу вiд чоловiкiв спостерiгався, як i в нашому дослщженш, бшьший рiвень САТ та гiрший контроль АТ — 30,6 проти 33,6 % (Р < 0,001) [29].
У недавно опублшованому корейському спо-стереженш Sang Hui Chu зi сшвавторами виявили, що жшки достовiрно не вiдрiзнялися вiд чоловшв за контролем АТ [26]. Вони, як i в нашому досль дженш, рiдше споживали алкоголь, рщше палили та рiдше мали статус «працюючий». Фактори, що асоцiювалися з поганим контролем АТ, були дещо
Таблиця 6. Фактори, що достов'рно корелювали (r за Spearman) iз недосягненням цльового артер'ального тиску у групах пац1ент1в, як дослджувалися
Показники Перша група Друга група
BiK 0,15, P < 0,001 0,14, P < 0,001
Есенщальна АГ -0,1, P < 0,001 -0,06, P < 0,001
1ндекс маси тта 0,16, P < 0,001 0,11, P < 0,001
1нсульт в aHaMHe3i 0,10, P < 0,001 0,08, P < 0,001
lшемiчна хвороба серця 0,18, P < 0,001 0,17, P < 0,001
Цукровий дiабет 0,073, P < 0,001 0,09, P < 0,001
Серцева недостатнiсть 0,16, P < 0,001 0,17, P < 0,001
Захворювання нирок 0,08, P < 0,001 0,08, P < 0,001
САТ на початку 0,40, P < 0,001 0,39, P < 0,001
ДАТ на початку 0,29, P < 0,001 0,29, P < 0,001
ЧСС на початку 0,057, P < 0,001 0,08, P < 0,001
1ндекс Соколова 0,12, P < 0,001 0,11, P < 0,001
Серцево-судинний ризик 0,23, P < 0,001 0,21, P < 0,001
Ктькють призначених препара^в 0,23, P < 0,001 0,16, P < 0,001
Прихильнють до лiкування на початку доотдження > 50 % -0,10, P < 0,001 -0,11, P < 0,001
Прихильнють до лiкування наприкiнцi дослiдження > 50 % -0,13, P < 0,001 -0,13, P < 0,001
Вживання свiжих овочiв 1 раз на день -0,086, P < 0,001 -0,08, P < 0,001
Вища освiта -0,10, P < 0,001 -0,04, P = 0,024
Фiзична активнiсть -0,10, P < 0,001 -0,17, P < 0,001
Статус «працюючий» -0,18, P < 0,001 -0,14, P < 0,001
Примтки: Р — достов!рн!сть.
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ / шмаль НЕБЕА^НЕБ
Таблиця 7. Фактори, що незалежно та щостов'рно асоц1ювалися з поганим контролем АТу пац1ент1в
жночоI та чолов'1чо'1 стат
Показник Перша група Друга група
Вк Р = 1,011, Р = 0,002, Д1 (1,0041,016) Р = 1,007, Р = 0,038, Д1 (1,00-1,014)
1ндекс маси тiла Р = 1,025, Р = 0,003, Д1 (1,0091,042) НД
САТ > 160 мм рт.ст. Р = 3,63, Р = 0,001, Д1 (3,26-4,20) Р = 2,98, Р = 0,001, Д1 (2,58-3,55)
ДАТ > 100 мм рт.ст. Р = 2,88, Р = 0,001, Д1 (2,42-3,25) Р = 2,78, Р = 0,001, Д1 (2,26-3,77)
Прихильнють до л^вання > 50 % на початку Р = 0,69, Р = 0,001, Д1 (0,55-0,85) Р = 0,76, Р = 0,015, Д1 (0,60-0,95)
Прихильнють до л^вання > 50 % наприюнщ дослiдження Р = 0,65, Р = 0,001, Д1 (0,51-0,81) Р = 0,66, Р = 0,01, Д1 (0,53-0,86)
Наявнiсть роботи Р = 0,68, Р = 0,001, Д1 (0,56-0,82) Р = 0,72, Р = 0,002, Д1 (0,59-0,89)
Вживання свiжих овочiв Р = 0,63, Р = 0,001, Д1 0,26-0,89 НД
Фiзичне навантаження НД Р = 0,78, Р = 0,02, Д1 (0,63-0,96)
Примтки: р — р1вень в1рогщност1; Р — достовiрнiсть; Д1 — щов'рчий нтервал.
рiзними у чоловшв на жшок. У чоловшв вГрогщ-нiсть контролю АТ знижувалася при бшьшому ш-дексi маси тша та наявностi цукрового дiабету; у жiнок — при наявносп цукрового дiабету та бiльш низькш (менше 6 рокiв) освiтi. У нашому дослщ-женнi iндекс маси тша мав незалежне значення лише у жшок, а статус наявносп цукрового дiабету не асоцшвався з вiрогiднiстю досягнення цiльового АТ ш у жiнок, нi у чоловшв. Наявнiсть вищо! освiти зменшувала ймовiрнiсть недостатньо! ефективностi терапп в обох групах.
Таким чином, контроль АТ у нашому спосте-реженш був кращим у чоловшв, незважаючи на кращу прихильшсть до лiкування у жшок. Фактори, що асоцшвалися з високою вiрогiднiстю недо-сягнення цшьового АТ були дещо рiзними у жiнок та чоловiкiв. Якщо бшьш високий початковий рн вень САТ, ДАТ, низька прихильшсть, бшьший вш, статус «працюючий» збiльшували ймовiрнiсть недостатньо! ефективностi в обох групах, то шдекс маси тша та низьке споживання свiжих овочiв мали значення лише в груш жшок, а недостатня фiзична актившсть — у групi чоловiкiв. У зв'язку з цим заходи, спрямоваш на покращення контролю АТ серед гшертензивних пашенпв, мають вщрГз-нятися для чоловшв та жiнок. У жшок необхщно проводити модифiкацiю способу життя для зни-ження маси тша та збшьшення споживання свiжих овочiв. Прихильнiсть до лiкування, як правило, у жшок вища, шж у чоловшв, але вона, як i у чо-ловiкiв, значно впливае на ефектившсть терапп. У чоловшв значну увагу слiд придшяти збiльшенню фiзично! активностi та прихильносп до лiкування. Пацiентiв обох статей iз бiльш високим рiвнем АТ, бшьш старшого вшу та тих, хто не працюе, необхщно видшяти у групу бшьш ретельного спостере-ження.
Висновки
1. У жшок АГ асоцшвалася з бшьшою частотою виявлення, шж у чоловшв, таких ускладнень, як серцева недостатшсть та шсульт, супутнiх станiв (цукровий дiабет, ураження нирок) та факторiв ри-зику (дислiпiдемiя, ожирiння, обтяжена спадковють, старший вiк, високий САТ). У чоловшв частiше зустрiчався шфаркт мiокарда в анамнезi. Чоловiки з АГ часпше мали шкiдливi звички (куршня, зловжи-вання алкоголем та сшлю). Проте додаткова фiзична актившсть була у достовiрно бiльшо! частки пашенпв чоловiчо! статi.
2. На початку дослщження лише 23,6 % пащентав першо! групи та 20,9 % друго! групи (Р < 0,01) мали високу прихильшсть до лшування. На фош терапГ! спостерпалося достовiрне покращення прихильностi в обох групах: достовiрно зменшилася частка пащен-тiв iз низькою прихильнiстю та збшьшилася частка з високою та помiрною. Проте наприкiнцi дослщжен-ня бшьше чоловiкiв, нiж жшок, характеризувалися як пацiенти з низькою прихильшстю — 27,1 проти 31,4 % (Р < 0,001).
3. У жшок контроль АТ на фош проведення три-мюячно! антигшертензивно! терапГ! був пршим, нiж у чоловшв, — 50,6 проти 58,3 % (Р < 0,001).
4. Спшьними для обох статей факторами, що незалежно та достовГрно асоцшвалися з пршим контролем АТ, були вш, початковi рГвш САТ Г ДАТ, низька прихильшсть до лшування як на початку, так Г напри-кшш дослщження, вщсутшсть статусу «працюючий».
5. На вщмшу вщ чоловшв у жшок бшьший шдекс маси тша збшьшував вГрогщнють недосягнення цшьо-вого АТ (Р = 1,025, Р = 0,003), а високе споживання свь жих овочГв, навпаки, зменшувало (Р = 0,63, Р = 0,002). Лише у чоловшв наявшсть додатково! фГзично! ак-тивносп зменшувала ймовГршсть недостатнього контролю АГ (Р = 0,78, Р = 0,02).
Список лператури
1. Горбась 1.М. Контроль apmepiaMbuoï гшертензи серед населения: стан проблеми за даними епiдемiологiчних до^джень// Укр. кардюл. журнал. — 2007. — № 2. — С. 21-26.
2. Коваленко В.М., Лутай М.1., Свщенко 6.П., Орен-ко Ю.М., Смирнова 1.П. Рекомендаци Украгнського товариства кардiологiв з профыактики та лкування артерiальноï гтертензи. — К.: Втол, 2004. — 84с.
3. Настанова та клшчний протокол надання медичног допо-моги «Артерiальна гтертензЯ». Наказ МОЗ Украгни № 384 вiд 24.05.2012. — К, 2012. — 107с.
4. Оренко Ю, Радченко Г., Марцовенко I., вiд iменi уча-снитв до^дження. Результати тримкячного спостереження за лжуванням пацieнтiв з артерiальною гтертензieю лжарями загальног практики в Украт // Артерiальна гшертензы. — 2009. — № 4. — С. 3-14.
5. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // Journal of Hypertension. — 2013. — Vol. 31. — P. 1281-1357.
6. Banegas J., Segura J., Sierra A. et al. Gender Differences in Office and Ambulatory Control of Hypertension // The American Journal of Medicine. — 2008. — Vol. 121. —P. 1078-1084.
7. Chou A.F., Scholle S.H., Weisman C.S., Bierman A.S., Cor-rea-de-Araujo R., Mosca L. Gender disparities in the quality of cardiovascular disease care in private managed care plans // Womens Health Issues. — 2007. — Vol. 17(3). — P. 120-130.
8. Chou A.F., Wong L., Weisman C.S., Chan S., Bierman A.S., Correa-de-Araujo R., Scholle S.H. Gender disparities in cardiovascular disease care among commercial and medicare managed care plans // Womens Health Issues. — 2007. — Vol. 17. — P. 139-149.
9. Cutler J.A., Sorlie P.D, Wolz M., Thom T., Fields L.E., Roc-cella E.J. Trends in hypertension prevalence, awareness, treatment, and control rates in United States adults between 1988—1994 and 1999-2004//Hypertension. — 2008. — Vol. 818. — P. 827-852.
10. Daugherty S.L., Masoudi F., Ellis J. et al. Age-dependent gender differences in hypertension management // Journal of Hypertension. — 2011. — Vol. 29. — P. 1-7.
11. Deeks A., Lombard C., Michelmore J., Teede H. The efects of gender and age on health related behaviors//BMC Public Health. — 2009. — Vol. 9. — P. 213.
12. GeeM.E., BienekA., McAlisterF.A., Robitaille C., JofresM., Tremblay M.S. et al. Factors associated with lack of awareness and uncontrolled high blood pressure among Canadian adults with hypertension // Can. J. Cardiol. — 2012. — Vol. 28(3). — P. 375-382.
13. GirerdX., Fourcade J., Brillet G. et al. The compliance evaluation test: a validated tool for detection of nonadherence among hypertensive treated patients // J. Hypertens. — 2001. — Vol. 19. — P. 74 S.
14. Girerd X., Hanon O., Anagnostopoulos K. et al. Evaluation de l'observance du traitement antihypertenseur par un questionnaire: mise au point et utilization dans un service specialize // Presse Med. — 2001. — Vol. 30. — P. 1044-1048.
15. Gu Q., Burt V.L., Paulose-Ram R., Dillon C.F. Gender dife-rences in hypertension treatment, drug utilization patterns, and blood pressure control among US adults with hypertension: data from the National Health and Nutrition Examination Survey 1999-2004 // Am. J. Hypertens. — 2008. — Vol. 21(7). — P. 789-798.
16. Gu Q., Paulose-Ram R., Dillon C., Burt V. Antihypertensive medication use among US adults with hypertension // Circulation. — 2006. — Vol. 113. — P. 213-221.
17. Hicks L.S., Fairchild D.G., Horng M.S., Orav E.J., Bates D. W., Ayanian J.Z. Determinants of JNC VI guideline adherence, intensity ofdrug therapy, and blood pressure control by race and ethnicity//Hypertension. — 2004. — Vol. 44. — P. 429-434.
18. KeyhaniS., Scobie J.V., Hebert P.L., McLaughlin M.A. Gender disparities in blood pressure control and cardiovascular care in a national sample ofambulatory care visits//Hypertension. — 2008. — Vol. 51. — P. 1149-1155.
19. Lawes C.M.M., Hoorn S.V., Rodgers A. Global burden of blood-pressure related disease // Lancet. — 2001. — Vol. 371. — P. 1513-1518.
20. Majernick T.G., Zacker C., Madden N.A., Belletti D.A., Ar-cona S. Correlates of hypertension control in a primary care setting // Am. J. Hypertens. — 2004. — Vol. 17. — P. 915-920.
21. Ong K., Tso A., Lam K., Cheung B. Gender Difference in Blood Pressure Control and Cardiovascular Risk Factors in Americans With Diagnosed Hypertension // Hypertension. — 2008. — Vol. 51. — P. 1142-1148.
22. Ornstein S., Nietert P., Dickerson L. Hypertension management and control in primary care: a study of 20practices in 14states// Pharmacotherapy. — 2004. — Vol. 4. — P. 500-507.
23. Os I., Oparil S., Gerdts E., Hoieggen A. Essential hypertension in women // Blood Press. — 2004. — Vol. 13(5). — P. 272-278.
24. Ostchega Y., Hughes J.P., Wright J.D., McDowell M.A., Louis T. Are demographic characteristics, health care access and utilization, and comorbid conditions associated with hypertension among US adults?//Am. J. Hypertens. — 2008. — Vol. 21(2). — P. 159-165.
25. Ostchega Y., Dillon C.F., Hughes J.P., Carroll M., Yoon S. Trends in hypertension prevalence, awareness, treatment, and control in older U.S. adults:data from the National Health and Nutrition Examination Survey 1988 to 2004// J. Am. Geriatr. Soc. — 2007. — Vol. 55. — P. 1056-1065.
26. Sang Hui Chu, Ji Won Baek, Eun Sook Kim et al. Gender Diferences in Hypertension Control Among Older Korean Adults: Korean Social Life, Health, and Aging Project // J. Prev. Med. Public Health. — 2015. — Vol. 48. — P. 38-47.
27. Stockwell D.H., Madhavan S., Cohen H, Gibson G., Alderman M.H. The determinants of hypertension awareness, treatment, and control in an insured population // Am. J. Public Health. — 1994. — Vol. 84. — P. 1768-1774.
28. Svetkey L., George L., Tyroler H. et al. Effects of Gender and Ethnic Group on Blood Pressure Control in the Elderly //Am. J. Hypertens. — 1996. — Vol. 9(6). — P. 529-535.
29. Thoenes M, Neuberger H., Volpe M. et al. Antihyperten-sive drug therapy and blood pressure control in men and women: an international perspective // J. Human Hypertension. — 2009. doi: 10.1038/jhh.2009.76
30. Yu H.T., Kim K.J., Bang W.D., Oh C.M., Jang J.Y., Cho S.S. et al. Gender-based diferences in the management and prognosis of acute coronary syndrome in Korea // Yonsei Med. J. — 2011. — Vol. 52(4). — P. 562-568.
31. Yusuf S., Hawken S., Ounpuu S., Dans T., Avezum A., Lanas F. et al. Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the Interheart study): case-control study // Lancet. — 2004. — Vol. 364. — P. 937-952.
OTpuMaHO 24.03.15 ■
Радченко А.Д., Салащева Т.Г., Сиренко Ю.Н., Муштенко Л.А.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско» НАМН Украины, г. Киев
ГЕНДЕРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ КОНТРОЛЯ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ У ГИПЕРТЕНЗИВНЫХ ПАЦИЕНТОВ
Резюме. Целью нашего исследования было сравнение контроля артериального давления в широкой украинской популяции гипертензивных пациентов и определение факторов, ассоциирующихся с недостижением целевого артериального давления на протяжении трехмесячного антигипертен-зивного лечения в зависимости от пола.
В исследование были включены пациенты (средний возраст 58,90 ± 0,24 года) с артериальной гипертензией (п = = 9821). Все пациенты в зависимости от пола были распределены на две группы: первая — 5944 женщины, вторая — 3877 мужчин. Врачи (п = 531) на свое усмотрение назначали больным с артериальной гипертензией антигипертензивные препараты в дозах, которые они считали необходимыми. Контроль эффективности лечения проводили на 4 визитах в течение 3 месяцев. Пациентам во время визитов измеряли офисное артериальное давление, проводили электрокардиографию, оценку приверженности к лечению с помощью стандартной анкеты, оценку сердечно-сосудистого риска и опрос согласно разработанной авторами исследования анкете. Мультифактор-ный регрессионный анализ применяли для выявления независимых предикторов недостаточной эффективности терапии.
Во время исследования у женщин артериальная гипертен-зия ассоциировалась с большей частотой выявления, чем у мужчин, таких осложнений, как сердечная недостаточность (48,4 против 45,8 %, Р < 0,02) и инсульт (17,8 против 15,8 % Р = 0,02), сопутствующих состояний (сахарный диабет — 15,2 против 12,1 %, Р < 0,001, поражение почек — 23 против 20,4 %, Р = 0,005) и факторов риска (ожирение — 37,1 против 21 %, Р < 0,001, отягощенная наследственность — 65,6 против 63,3 %, Р < 0,02, старший возраст — 60,10 ± 0,23 против 58,5 ± 0,3 года, Р < 0,001, высокое систолическое артериальное давление — 166,40 ± 0,24 мм рт.ст. против 165,20 ± ± 0,27 мм рт.ст., Р = 0,001). У мужчин чаще встречался инфаркт миокарда в анамнезе (15,6 против 6,2 %, Р < 0,001). Мужчины с артериальной гипертензией чаще имели вредные привычки (курение, злоупотребление алкоголем и солью). Однако дополнительная физическая активность достоверно была у большей части пациентов мужского пола (57,2 против 47,7 %, Р < 0,001). В начале исследования только 23,6 % пациентов первой группы и 20,9 % второй группы (Р < 0,01)
имели высокую приверженность к лечению. На фоне терапии наблюдалось достоверное улучшение приверженности к лечению в обеих группах: достоверно увеличилась доля пациентов с высокой и умеренной приверженностью. Однако в конце исследования больше мужчин, чем женщин, как и в начале исследования, характеризовались низкой приверженностью — 27,1 против 31,4 % (Р < 0,001). У женщин контроль АД на фоне проведения трехмесячной антигипер-тензивной терапии был хуже, чем у мужчин, — 50,6 против 58,3 % (Р < 0,001). Общими для обоих полов факторами, которые независимо и достоверно ассоциировались с худшим контролем артериального давления, были возраст, начальные уровни систолического и диастолического артериального давления, низкая приверженность, как в начале, так и в конце наблюдения, отсутствие статуса «работающий». В отличие от мужчин у женщин больший индекс массы тела увеличивал вероятность недостижения целевого артериального давления (Р = 1,025, Р = 0,003), а высокое потребление свежих овощей, наоборот, уменьшало (Р = 0,63, Р = 0,002). У мужчин наличие дополнительной физической активности уменьшало вероятность недостаточного контроля артериальной гипертензии (Р = 0,78, Р = 0,02).
Таким образом, контроль артериального давления в нашем исследовании был лучше у мужчин, несмотря на лучшую приверженность к лечению у женщин. В связи с тем, что несколько разными у мужчин и женщин были факторы, которые ассоциировались с недостаточной эффективностью терапии, меры, направленные на улучшения контроля артериального давления среди гипертензивных пациентов, должны отличаться для разного пола. У женщин необходимо проводить модификацию образа жизни для уменьшения индекса массы тела и увеличения потребления свежих овощей. У мужчин значительное внимание следует уделять увеличению физической активности и приверженности к лечению. Пациентов обоих полов с более высоким уровнем артериального давления, более старшего возраста и тех, кто не работает, следует выделять в группу более тщательного наблюдения.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, мужчины, женщины, контроль артериального давления, антигипертен-зивная терапия.
Radchenko H.D., Salascheva T.H., Sirenko Yu.M., Mushtenko L.O.
State Institution «National Scientific Center «Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesko» of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
GENDER DIFFERENCES OF BLOOD PRESSURE CONTROL IN HYPERTENSIVE PATIENTS
Summary. The objective of our study was to compare blood pressure control in wide Ukrainian population of hypertensive female and male patients and to define the factors associated with failure of blood pressure control during three-month antihypertensive therapy, depending on gender.
The study included patients (mean age 58.90 ± 0.24 years) with hypertension (n = 9,821). All patients depending on gender were
divided into two groups: the first — 5,944 women, the second — 3,877 men. Doctors (n = 531) in its sole discretion administered to patients with hypertension antihypertensive drugs in doses that they see fit to prescribe. The effectiveness of treatment has been controlled at 4 visits within 3 months. During a visit, patients underwent measurement of office blood pressure, electrocardiography, evaluation of adherence to treatment using standard questionnaire,
APTEPHAJIbHAH
rHIIEPTEH3Hfl a
evaluation of cardiovascular risk and surveys according to the questionnaire worked out by the authors of the research. Multifactorial regression analysis was used to identify independent predictors of lack of treatment efficacy.
During the study, hypertension in women was associated with a higher incidence than in men of such complications as heart failure (48.4 vs. 45.8 %, P = 0.02) and stroke (17.8 vs. 15.8 % p = 0.02), comorbidities (diabetes mellitus — 15.2 vs. 12.1 %, P < 0.001, kidney disease — 23 vs. 20.4 %, P = 0.005) and risk factors (obesity — 37.1 vs. 21 %, P < 0.001, family history — 65.6 vs. 63.3 %, P = 0.02, older age — 60.10 ± 0.23 years vs. 58.5 ± 0.3 years, P < 0.001, high systolic blood pressure — 166.40 ± 0.24 mmHg vs. 165.20 ± ± 0.27 mmHg, P = 0.001). Men more often had myocardial infarction in past medical history (15.6 vs. 6.2 %, P < 0.001). Hypertensive males more often had bad habits (smoking, alcohol and salt abuse). However, additional physical activity was significantly in most male patients (57.2 vs. 47.7 %, P < 0.001). At baseline, only 23.6 % of patients in the first group and 20.9 % in the second group (P < 0.01) had high adherence to treatment. Against the background of therapy, there was a significant improvement of patients' adherence to treatment in both groups: the proportion of patients with low adherence significantly reduced and the proportion with high and moderate adherence increased. However, at the end of the study more men than women were characterized as those with low adherence — 27.1 vs. 31.4 % (P < 0.001). In females, control of hypertension on the background of a three-month antihypertensive
treatment was worse than in men — 50.6 vs. 58.3 % (P < 0.001). Common to both sexes factors independently and significantly associated with poorer control ofblood pressure were age, initial levels of systolic and diastolic blood pressure, poor adherence to treatment both at the beginning and at the end of the study, the absence of status «working». Unlike men, in women greater body mass index increased the likelihood of failure to achieve target blood pressure (P = 1.025, P = 0.003), and high intake of fresh vegetables, on the contrary, reduced it (P = 0.63, P = 0.002). In men, additional physical activity reduced the likelihood of inadequate control of hypertension (P = 0.78, P = 0.02).
Thus, blood pressure control in our study was the best in men, in spite of better adherence to treatment in women. Due to the fact that different factors in men and women are associated with lack of effectiveness of therapy, measures to improve blood pressure control in hypertensive patients should be different for men and women. Along with improved adherence to treatment in females, it is necessary to modify lifestyle for weight loss and to increase consumption of fresh vegetables. In men, great attention should be paid to increasing physical activity and adherence to treatment. Patients of both sexes with higher levels of blood pressure, older patients and those who do not work, should be allocated to the group of more closely monitoring.
Key words: hypertension, men, women, blood pressure control, antihypertensive therapy.
