CC BY
23
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-022:616.248]-092-053.2-055.1/.3 НЕАЕЛЬСЬКА С.М, АКУЛОВА О.Ю., СОЛОДОВА I.B., МАЗУР B.I. ЗапорЬький державний медичний унверситет, кафедра факультетсько! педатри
ТЕНДЕРЫ ОСОБЛИВОСП ТА КЛУКО-ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ МАРКЕР1В НЕЙРОГЕННОГО ТА АЛЕРПЧНОГО ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА БРОНЖАЛЬНУ АСТМУ Д|ТЕЙ
Резюме. Уcmammi nроаналiзованi гендерт особлuвосmi та клЫЫо-прогностичне значення субстанци Р (subst. P), вазоактивного нтестинального пептиду (VIP) як Mapxepie нейрогенного запалення та ттер-лейттв-2, -4, -5 (IL-2, IL-4, IL-5) та Ытерферону гамма (1ФН-гамма) як мapкepiв aлepгiчного запалення у 34 хворих на бpонхiaльну астму (БА) дтей вком 10—17 рошв. Концентращя вказаних мapкepiв визначалася в сироватц кpовi методом iмунофepмeнтного aнaлiзу двiчi — при неконтрольованому та контрольованому перебгу БА. Доведено, що piвнi нейропептиду (subst. P) та IL-2, -4, 1ФН-гамма не мали гендерних вiдмiнностeй та не вiдобpaжaли ступнь контролю БА. Анaлiзpiвнiв VIP та IL-5 вста-новив гендерну залежнсть хх коливань: piвeнь VIP був статистично нижчим, а piвeнь IL-5 — вищим у хворих хлопчитв 1з неконтрольованою формою БА поpiвняно зi здоровими хлопчиками. Можливо при-пустити, що схильшсть до БА та быьш висока захворювансть на БА хлопчишв пов'язана зi зниженням piвня VIPяк бронходилататора та тдвищеннямpiвня IL-5як маркера aлepгiчного запалення. При досяг-ненн контролю над перебком БА спостерШлося тдвищенняpiвня VIP та зниженняpiвня IL-5до вiдпо-вгдних показнишв здорових дтей незалежно вгд тpивaлостi захворювання. Можливо використовувати показники концентраци VIP та IL-5як дiaгностичнi маркери eфeктивностi проведеного лкування та ступеня контpольовaностi переб^у БА.
Ключовi слова: бpонхiaльнa астма, дти, нейропептиди, iнтepлeйкiни.
Бронхiальна астма (БА) залишаеться актуальною медико-сощальною проблемою пед!атрГ! та су-часного сустльства в щлому [1, 7, 8]. Дослщження останнк роюв значно розширили уявлення щодо етюлогп та патогенезу БА [4, 5, 10, 15]. Незважаючи на р!зноман!гтя етюлопчних фактор1в БА 1 початко-вих етатв мехашзму розвитку алерпчного запалення, кшцев! його ланки реал1зуються за рахунок одш-е! з систем, а саме дГ! лейкоцитарних, нейрогенних та ештел1альних мед1атор1в [9, 15, 17]. З лейкоцитарних мед1атор1в, що реал1зують мехашзми алерпчного запалення, найбшьш патогенетично важливими е штерлейкши (1Ь-2, 1Ь-4, 1Ь-5) та штерферон гамма (1ФН-гамма) [3, 11, 16]. Доведено, що складний патогенез БА не обмежуеться тшьки запаленням, яке розвиваеться внаслщок алерпчних реакцш, а й включае в себе мехашзми нейрогенного запалення за участю нейропептвддв, у тому числ1 субстанци Р (8иЬ81. Р) 1 вазоактивного штестинального пептиду (VI?) [2, 12—14]. З огляду на велике значення нейропептвддв та штерлейюшв у патогенез! БА цш тематищ присвячено багато науково-дослщних ро-
6iT. Але бшьшють лгтературних джерел однобiчно охоплюють площину патогенезу БА: визначають активнiсть або цитокшово! (лейкоцитарно!) ланки, тобто запальнi особливосп, або нейрогенно!, тобто значення регуляторних нейрогуморальних мехашз-MiB. На сьогодш бракуе комплексних наукових до-слщжень обох вказаних ланок, що не дозволяе вста-новити баланс цих компонентiв у макроорганiзмi, а також штегрально оцiнити !х вплив на оргашзм хворо! на БА дитини. Дос вiдсутнi вiдомостi щодо вмю-ту (концентрацГ! у сироватщ кровi) цих медiаторiв нейрогенного та алерпчного запалення залежно в!д ступеня контролю переб^ БА, не встановлено, чи юнують гендернi вiдмiнностi вказаних показниюв
Адреса для листування з авторами:
Акулова Олена Юривна E-mail: [email protected]
© Недельська С.М., Акулова О.Ю., Солодова 1.В.,
Мазур В.1., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
тощо. yci вищеперелiченi прогалини наукових до-слщжень БА обумовлюють складнiсть дано! пробле-ми та актуальнiсть подальшого вивчення MexaHi3MiB нейрогенного та алерпчного запалення у хворих на БА дггей, що, у свою чергу, е запорукою ефектив-ностi лжування БА.
Мета дослвдження. Визначити рiвнi VIP, subst. P та IL-2, IL-4, IL-5, 1ФН-гамма у хворих на БА дггей i3 контрольованим та неконтрольованим перебпом захворювання; встановити наявшсть гендерних вiдмiнностей у даного контингенту; виявити вплив тривалостi хвороби на рiвень цих показникiв; визначити можливють використання вказаних показ-никiв як дiагностичних критерпв контрольованост перебiгу хвороби.
MaTepiaAM та методи дocлiджeння
Проведено клiнiчне, iмунологiчне дослщження 34 хворих на БА дггей, серед яких були 11 дiвчаток та 23 хлопчики вiком 10—17 роюв. Дiти були об-стежеш двiчi — при неконтрольованому та контр-ольованому перебiгу процесу. Дiагноз БА вста-новлювався згiдно з «Протоколами дiагностики та лiкування алерголопчних хвороб у дггей», затвер-дженими наказом МОЗ Украгни вiд 27.12.2005 р. № 767 [8]. Стутнь контролю БА ощнювався зпд-но з вищевказаним наказом, рекомендацiями Глобально! швдативи з боротьби з БА (GINA, 2011 р.) та науковими дослщженнями [6, 15]. 1мунолопчне дослщження проводили за допомогою методу iму-ноферментного аналiзу: визначали концентращю нейропептидiв — субстанцп Р та вазоактивного штестинального пептиду, IL-2, IL-4, IL-5 та 1ФН-гамма в сироватщ кровi, використовувались дiа-гностичш тест-набори Bender MedSystems GmbH (Австрiя). Контрольну групу становили 20 здо-рових дiтей, якi були щентичш хворим на Б А за гендерним та вжовим складом. Здоровим д^ям проведенi аналогiчнi клiнiчнi та iмунологiчнi до-слiдження. Статистична обробка матерiалу проведена за допомогою прикладного пакета статистич-них програм Statistica 6.0. Результати дослщження були наведенi у виглядi статистичних середнiх — значень середньо! арифметичног, медiани (М, Ме) та гх середньог помилки (м), для визначення
вiрогiдностi вiдмiнностей застосовували критерш Манна — У!тш. Вiрогiдними вважали вiдмiнностi при р < 0,05.
Результати дocлiджeння
У табл. 1 наведет статистичт данi рiвнiв не-йропептидiв — subst. P та VIP, IL-2, IL-4, IL-5, 1ФН-гамма у хворих дiтей iз контрольованим та неконтрольованим перебпом БА порiвняно з групою здорових дггей.
Наведенi в табл. 1 дат дозволяють зробити ви-сновки, що рiвнi subst. P та IL-2, IL-4, 1ФН-гамма не мали статистично значимих вiдмiнностей м1ж здоровими та хворими на БА дпъми. Також 1х рiвень статистично не коливався у процес протизапаль-но! терапГ! БА, тобто вони не вщображають ступiнь контрольованостi БА. Статистично значимi вщмш-ностi були в рiвнях нейропептиду VIP, а саме рее-струвався значимий низький його рiвень у хворих дiтей iз неконтрольованою формою БА порiвняно зi здоровими дiтьми — вщповщно 0,030 ± 0,004 пг/мл та 0,070 ± 0,005 пг/мл (р = 0,00035). Шсля проведе-ного л^вання та переведення процесу в керовану форму рiвень VIP статистично значно тдвищу-вався з 0,030 ± 0,004 пг/мл до 0,050 ± 0,027 пг/мл (р = 0,003) порiвняно з дiтьми з неконтрольованою формою БА. Рiзниця показникiв VIP у хворих iз контрольованим перебком БА (0,050 ± 0,027 пг/ мл) та здоровими (0,070 ± 0,005 пг/мл) статистично незначна, тобто при переходi БА в контрольовану форму рiвень VIP наближаеться до рiвня здорових дiтей.
Рееструвався статистично значимо вищий рь вень IL-5 у хворих на БА дггей iз неконтрольованою формою порiвняно зi здоровими дiтьми — ввдповвдно 1,46 ± 0,24 пг/мл та 0,27 ± 0,13 пг/мл (р = 0,03). Перехвд хвороби в контрольовану форму призвiв до статистично значного зни-ження його рiвня порiвняно з неконтрольованим перюдом — вiдповiдно 0,74 ± 0,10 пг/мл та 1,46 ± 0,24 пг/мл (р = 0,06). Рiзниця мiж хворими на БА з контрольованим переб^ом БА та здоровими дгтьми статистично незначима, тобто при змж перебiгу хвороби в контрольовану форму рiвень IL-5 наближаеться до рiвня здорових дь
Таблиця 1. PiBHi нейропептид1в та ¡нтерлейк1н1в у хворих на БА дтей залежно вд контрольованост
захворювання (пг/мл)
Показники (M ± m) Здоровi д^и (n = 20) XBopi дгги з неконтрольованим nepe6iroM БА (n = 34) Хворi д^и з контрольованим перебiгом БА (n = 34)
Subst. P 0,05 ± 0,01 0,045 ± 0,009 0,05 ± 0,01
VIP 0,07 ± 0,005 0,030 ± 0,004* 0,050 ± 0,027**
IL-2 0,15 ± 0,05 0,245 ± 0,026 0,180 ± 0,029
1ФН-гамма 0,10 ± 0,03 0,16 ± 0,03 0,15 ± 0,03
IL-4 0,08 ± 0,01 0,08 ± 0,01 0,08 ± 0,01
IL-5 0,27 ± 0,13 1,46 ± 0,24* 0,74 ± 0,10**
Примтки: вщмшност в1рогщн1 (р < 0,05): * — мж групою здорових дтей та хворих дтей iз неконтрольованим перебгом БА; ** — мж групою хворих дтей ¡з контрольованим та неконтрольованим перебгом БА.
тей. Тобто як VIP, так i IL-5 можуть бути важли-вими маркерами, що вiдображують ступiнь керо-ваностi перебiгу БА.
Гендернi вщмшносп piBHiB нейропептидiв та ш-терлейкшв наданi в табл. 2.
Аналiз даних табл. 2 свiдчить, що piBHi subst. P, IL-2, IL-4 у дiвчаток та хлопчикiв не мали статис-тично значимих гендерних вщмшностей як у здо-рових дГгей, так i у хворих при пеpеходi хвороби вiд неконтрольовано! до контрольовано! форми. Pi-вень VIP не мав гендерних вщмшностей мж здоро-вими дiтьми, проте був статистично нижчий у хворих хлопчиюв i3 неконтрольованим перебпом БА поpiвняно 3i здоровими хлопчиками — вщповщно 0,030 ± 0,003 пг/мл та 0,07 ± 0,01 пг/мл (р = 0,002). При пеpеходi захворювання в контрольовану форму piвень VIP статистично значимо пщвищу-еться поpiвняно з неконтрольованою формою — 0,050 ± 0,009 пг/мл та 0,030 ± 0,003 пг/мл (р = 0,005) вщповщно та поpiвнюeться з piвнем VIP у здо-рових хлопчикiв — вщповщно 0,050 ± 0,009 пг/мл та 0,07 ± 0,01 пг/мл, статистично значимо! piзницi м1ж останнiми показниками не встановлено.
1ФН-гамма. Встановлено статистично значи-мi вiдмiнностi м1ж здоровими диъми: у здорових хлопчикiв piвень 1ФН-гамма був нижчий, н1ж у здорових дiвчаток, — вщповщно 0,10 ± 0,04 пг/мл та 0,22 ± 0,08 пг/мл (р = 0,04). Перехщ захворювання в контрольовану форму не супроводжувався статистично значимими змшами з боку 1ФН-гамма у дiтей обох статей.
IL-5. Вщмшностей за статтю у здорових дггей не було: його piвень у дiвчаток становив 0,18 ± 0,05 пг/мл та 0,18 ± 0,12 пг/мл у хлопчиюв. Але у хворих хлопчиюв Гз неконтрольованим пеpебiгом БА мало мюце його пщвищення майже у 8 разГв порГвняно з гру-пою здорових — вщповщно 1,46 ± 0,27 пг/мл про-ти 0,18 ± 0,12 пг/мл (р = 0,02). У процес лжуван-ня рГвень IL-5 у хлопчиюв статистично знизився з 1,46 ± 0,27 пг/мл до лжування до 0,74 ± 0,14 пг/мл тсля курсу протизапально! терапГ! (р = 0,04) та наближаеться до рГвня IL-5 у здорових хлопчиюв (тобто статистично значимо! рГзнищ м1ж цими по-
казниками не встановлено). У хворих дГвчаток статистично значущих коливань показниюв IL-5 не встановлено.
Результати наших дослщжень дозволяють при-пустити, що гендерна схильшсть хлопчиюв до БА може бути пов'язана зГ зниженням рГвня VIP та пщвищенням рГвня IL-5 у сироватщ кровГ, нами статистично доведено, що показники VIP та IL-5 мають гендерну закономГршсть коливань: рГвень VIP був вГрогщно нижчий, а рГвень IL-5 — навпаки, вищий у хворих хлопчиюв Гз неконтрольованим перебГгом БА порГвняно зГ здоровими хлопчиками. Науково доведено, що VIP е важливим регулятором бронхГального тонусу, найбгльш потужним Гз вщомих у даний час ендогенних бронходила-таторГв, що здатен протидГяти бронхоспазму при БА; зазначений пептид розслаблюе трахеоброн-хГальну мускулатуру i запобГгае бронхоконстрик-цГ!, пригшчуе вивГльнення медГаторГв запалення в дихальних шляхах [2, 9, 14]. Щодо IL-5 науково доведено, що вш е одним Гз провщних цитоюшв, вщповщальних за диференщащю еозинофшв та активащю алерпчного запалення [9]. При пере-ходГ захворювання в контрольовану форму мали мюце статистично значиме пщвищення рГвня VIP та зниження IL-5 порГвняно з групою здорових хлопчиюв та наближення вказаних показниюв до рГвня здорових. Використання як дГагностичного показника рГвшв нейропептиду VIP та IL-5 е су-часним патогенетичним пщходом, що дозволить патогенетично обГрунтувати стутнь керованост перебГгу БА.
У табл. 3 подаш показники рГвшв нейропептвддв та штерлейюшв у хворих на БА дГтей залежно вщ тривалостГ хвороби.
З огляду на даш табл. 3 можливо провести такий аналГз показниюв.
Subst. P: у хворих Гз контрольованим перебь гом та стажем БА до 5 роюв його рГвень статистично знизився порГвняно з неконтрольованим перебГгом аналопчно! тривалост захворювання — 0,010 ± 0,014 пг/л проти 0,13 ± 0,04 пг/л вщповщно (р = 0,04);
Таблиця 2. Гэндерн1 вщм1нност1 piBHiB нейропептид1в та ¡нтерлейк1н1в у хворих на БА дтей залежно вд контрольованост захворювання (пг/мл)
Показники (M ± m) Здоровi д^и XBopi дгги з неконтрольованим nepe6iroM БА Xворi дiти з контрольованим переб^ом БА
Дiвчатка (n = 9) Хлопчики (n = 11) Дiвчатка (n = 11) Хлопчики (n = 23) Дiвчатка (n = 11) Хлопчики (n = 23)
Subst. P 0,040 ± 0,016 0.050 ± 0,016 0,040 ± 0,017 0,045 ± 0,010 0,050 ± 0,015 0,040 ± 0,009
VIP 0,07 ± 0,01 0,07 ± 0,01 0,04 ± 0,01 0,030 ± 0,003** 0,050 ± 0,013 0,050 ± 0,009***
IL-2 0,20 ± 0,03 0,12 ± 0,03 0,14 ± 0,04 0,28 ± 0,03 0,17 ± 0,04 0,18 ± 0,03
1ФН-гамма 0,22 ± 0,08 0,10 ± 0,04* 0,18 ± 0,04 0,19 ± 0,04 0,12 ± 0,09 0,16 ± 0,04
IL-4 0,080 ± 0,015 0,08 ± 0,02 0,060 ± 0,018 0,080 ± 0,024 0,080 ± 0,018 0,080 ± 0,019
IL-5 0,18 ± 0,05 0,18 ± 0,12 1,10 ± 0,36 1,46 ± 0,27** 0,48 ± 0,10 0,74 ± 0,14***
Примтки: вiдмiнностi вipогiднi (р < 0,05): * — мiж групою здорових дiвчаток та здоровиххлопчикв; ** — мiж групою здоровиххлопчиюв та хвориххлопчиюв ¡з неконтрольованим перебгом БА; *** — мж групою хворих хлопчиюв ¡з контрольованим та неконтрольованим перебгом БА.
Таблиця 3. Показники piBHiB нейропептид1в та ¡нтерлейк1н1в у хворих на БА дтей залежно вд тривалост хвороби (пг/мл)
Показники Здоровi дгги (n = 20) XBopi на БА дiти з тривалютю хвороби до 5 ромв (n = 11) Хворi на БА дiти з тривалютю хвороби понад 5 рошв (n = 23)
Неконтрольова-на форма Контрольована форма Неконтрольова-на форма Контрольована форма
Subst. P 0,05 ± 0,01 0,13 ± 0,04 0,010 ± 0,014** 0,05 ± 0,01 0,05 ± 0,01
VIP 0,070 ± 0,005 0,040 ± 0,004* 0,05 ± 0,005 0,03 ± 0,0051 0,050 ± 0,004
IL-2 0,150 ± 0,005 0,15 ± 0,05 0,19 ± 0,06 0,26 ± 0,03* 0,16 ± 0,03
1ФН-гамма 0,10 ± 0,03 0,22 ± 0,04* 0,20 ± 0,05 0,14 ± 0,03 0,10 ± 0,03
IL-4 0,08 ± 0,01 0,80 ± 0,01 0,06 ± 0,01 0,10 ± 0,02 0,08 ± 0,02
IL-5 0,27 ± 0,13 1,37 ± 0,40* 0,46 ± 0,14** 1,19 ± 0,27* 0,74 ± 0,13***
Примтки: вiдмiнностi вiрогiднi (р < 0,05): * — мiж здоровими дтьми та хворими з неконтрольованим пе-ребгом БА в'щпов'щно)' тривалост захворювання; ** — мжхворими на БА з неконтрольованим перебгом ¡з тривалстю захворювання до 5 роюв; *** — мжхворими на БА неконтрольованого та контрольованого переб'1гу з тривалiстю захворювання понад 5 роюв.
VIP: при тривалосп хвороби до 5 роюв у здо-рових дггей його рiвень був статистично вищий, нгж у хворих i3 неконтрольованою формою, — 0,070 ± 0,005 пг/мл проти 0,040 ± 0,004 пг/мл. У про-цес переходу захворювання у контрольовану форму рiвень VIP шдвищився до 0,050 ± 0,005 пг/мл. Pi3-ниця показниюв VIP у хворих i3 контрольованим перебиом БА (0,050 ± 0,005 пг/мл) та здоровими (0,070 ± 0,005 пг/мл) статистично незначна, тобто при переходi БА в контрольовану форму рiвень VIP наближаеться до рiвня здорових дiтей;
VIP: при тривалосп хвороби понад 5 рокiв у хворих на БА з неконтрольованою формою рiвень VIP статистично не вщргзняеться вiд рiвня хворих iз неконтрольованою формою та тривалютю хвороби до 5 роюв — 0,030 ± 0,005 пг/мл та 0,040 ± 0,004 пг/мл вщповщно, тобто тривалiсть хвороби не впли-вае на його рiвень. У процесi лiкування у хворих iз контрольованим перебiгом БА вш пiдвищуеться до 0,050 ± 0,004 пг/мл, тобто, як i у хворих з тривалютю хвороби до 5 роюв, наближаеться до рiвня здорових дггей;
IL-2: у хворих ¡з тривалютю хвороби понад 5 роюв ¡з неконтрольованою формою вш був статистично вищим, нгж у здорових, — 0,26 ± 0,03 пг/мл та 0,150 ± 0,005 пг/мл вщповщно (р = 0,04);
1ФН-гамма: у хворих ¡з тривалютю хвороби до 5 роюв ¡з неконтрольованою формою БА вш був статистично вищим, нгж у здорових, — 0,22 ± 0,04 пг/мл та 0,10 ± 0,03 пг/мл вщповщно (р = 0,01);
IL-4: рГвень цього штерлейюну статистично не вгдрГзнявся у вах хворих на БА дггей та здорових; тривалють та рГвень контролю хвороби також не впливали на його рГвень;
IL-5: у хворих Гз тривалютю хвороби до 5 роюв та неконтрольованою формою БА вш був статистично вищим, нгж у здорових дггей, — 1,37 ± 0,40 пг/мл проти 0,27 ± 0,13 пг/мл (р = 0,049). Шсля про-веденого лгкування та переходу хвороби в контр-ольовану форму його ргвень статистично знизився з 1,37 ± 0,40 пг/мл до 0,46 ± 0,14 пг/мл (р = 0,04). Статистично! рГзниш мгж рГвнями IL-5 у хворих
гз контрольованою формою БА та здорових дгтей не встановлено — вщповщно 0,46 ± 0,14 пг/мл та 0,27 ± 0,13 пг/мл, тобто можливо припустити, що гад впливом протизапально! терапГ! вш досяг рГвня фгзюлопчно! норми;
IL-5: у хворих гз тривалгстю хвороби понад 5 ро-кгв рГвень вищий, нгж у здорових дггей, майже у 4,5 раза—вщповщно1,19 ±0,27 пг/млта0,27 ±0,13 пг/мл (р = 0,04). Шсля досягнення контролю захворю-вання ргвень IL-5 статистично знижуеться поргв-няно з неконтрольованою формою — вгдповгдно 0,74 ± 0,13 пг/мл та 1,19 ± 0,27 пг/мл (р = 0,04). Статистично! рГзниш мгж рГвнями IL-5 у хворих Гз контрольованою формою БА та здорових дггей також не встановлено, тобто тривалють захворювання не впливае на зниження його ргвня.
Висновки
1. Ргвш нейропептиду subst. P та IL-2, IL-4, 1ФН-гамма не мали статистично значимих вщмшнос-тей мгж хворими на БА та здоровими дгтьми, також не встановлеш гендерш вщмшносп та статистично в1ро-ггднг коливання !х концентрацг! залежно вгд ступеня контролю БА та тривалосп захворювання.
2. Аналгз ргвнгв VIP та IL-5 встановив гендерну залежнють !х коливань: р1вень VIP був статистично нижчим, а ргвень IL-5 — вищим у хворих хлопчиюв гз неконтрольованою формою БА поргвняно зг здо-ровими хлопчиками.
3. Можливо припустити, що схильнють до БА та бгльш висока захворюванють на БА хлопчиюв пов'язана зниженням ргвня VIP як бронходилата-тора та пщвищенням ргвня IL-5 як маркера алерпч-ного запалення.
4. При досягненнг контролю над перебггом БА незалежно вщ тривалосп хвороби спостерггалося шдвищення ргвня VIP та зниження ргвня IL-5 до вщповщних показниюв здорових дггей.
5. Можливо пропонувати використання р1вшв VIP та IL-5 як дгагностичних маркер1в ефектив-ностг проведеного лгкування та показникгв ступеня контрольованосп перебггу БА.
Список л1тератури
1. Беш Л.В. Бронхiальна астма у дтей: cuMno3iyM / Л.В. Беш // Здоровье ребенка. — 2012. — № 8(43). — С. 8-20.
2. Григорьева В.А. Современные представления о роли нейро-иммунных звеньев в патогенезе заболеваний органов дыхания /
B.А. Григорьева, И.М. Мельникова, Ю.Л. Мизерницкий // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2011. — № 4. —
C. 36-40.
3. Зурочка А.В. Оценка иммунного статуса и продукции цитокинов у больных атопической и смешанной бронхиальной астмой / А.В. Зурочка, Е.В. Шестакова, С.В. Квятковская, Е.Е. Дворчик//Медицинская иммунология. — 2009. — № 2—3. — С. 279-286.
4. Мизерницкий Ю.А. Современные аспекты бронхиальной астмы у детей /Ю.А. Мизерницкий. — М.: Б.и, 2010. — 44 с.
5. Национальная программа «Бронхиальная астма у детей. Стратегия лечения и профилактики». — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Оригинал-макет, 2012. — 184с.
6. Недельская С.Н. Контроль бронхиальной астмы у детей: определение и возможности достижения / С.Н. Недельская, Д.А. Ярцева // Клжчна iмунологiя. Алергологiя. Iнфектологiя. — 2011. — № 9-10 (48-49). — С. 12-18.
7. Охотткова О.М. Бронхiальна астма у дтей / О.М. Охотткова // Мистецтво лжування. — 2011. — № 1. — С. 41-51.
8. Протоколи дiагностики та л^вання алергологiчних хвороб у дтей. Наказ МОЗ Украти вiд 27.12.2005р. № 767.
9. Султанова Н.Г. Анализ межсистемного взаимодействия ряда нейроиммунных показателей при атопической бронхиаль-
ной астме у детей / Н.Г. Султанова // Цитокины и воспаление. — 2011. — № 1. — С. 18-23.
10. Чернышева О.Е. Современные представления о патогенезе бронхиальной астмы / О.Е. Чернышева, Е.И. Юлиш // Современная педиатрия. — 2010. — 2(30). — С. 67-71.
11. Чучалин А.Г. Респираторная инфекция и роль сывороточных биомаркеров при обострении атопической бронхиальной астмы/А.Г. Чучалин, Н.А. Колганова, К.А. Зыков и др. //Пульмонология. — 2010. — № 3. — С. 46-52.
12. Alves G.J. Neuroimmunomodulation: the cross-talk between nervous and immune systems / G.J. Alves, J. Palenno-Neto // Rev. Bras. Psychiat. — 2007. — 29, 4. — Р. 363-369.
13. Arif A.A. The association between symptomatic asthma and neurobehavioral comorbidities among children / A.A. Arif // J. Asthma. — 2010Sep. — 47(7). — Р. 792-796.
14. Eiubova A.A., Sultanova N.G. Neuroimmune regulation in children with bronchial asthma / А.А. Eiubova, N.G. Sultanova // Georgian Med. News. — 2008Mar. 156. — Р. 78-80.
15. Global strategy for the diagnosis and prevention (Gina 2011) [Електронний ресурс]. Режим доступу: // http://www.ginastma. org/pdf/GINA_report_2011.pdf_
16. Pagotto U., Marsicano G., Cota D. The emerging role of the endocannabinoidsystem in endocrine regulation and energy balance. / U. Pagotto, G. Marsicano, D. Cota//Endocr. Rev. — 2006. — 27. — Р. 73-100.
17. Russell J.H. Interaction between the immune and central nervous systems/ J.H. Russell// Immunol. Res. — 2005. — 32, 1—3. — Р. 225-229.
Отримано 30.09.14 ■
Недельская С.Н., Акулова Е.Ю., Солодова И. В., Мазур В.И. Запорожский государственный медицинский университет, кафедра факультетской педиатрии
ТЕНДЕРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ И КЛИНИКО-ПРОГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ МАРКЕРОВ
НЕЙРОГЕННОГО И АЛЛЕРГИЧЕСКОГО ВОСПАЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ ДЕТЕЙ
Резюме. В статье проанализированы тендерные особенности и клинико-прогностическое значение субстанции Р (subst. Р), вазоактивного интестинального пептида (VI?) в качестве маркеров нейрогенного воспаления и интер-лейкинов-2, -4, -5 (1Ь-2, 1Ь-4, ГЬ-5) и интерферона гамма (ИФН-гамма) в качестве маркеров аллергического воспаления у 34 больных бронхиальной астмой (БА) детей в возрасте 10—17 лет. Концентрация указанных маркеров определялась в сыворотке крови методом иммунофер-ментного анализа дважды — при неконтролируемом и контролируемом течении БА. Доказано, что уровни ней-ропептида (subst. Р) и 1Ь-2, 1Ь-4, ИФН-гамма не имели гендерных различий и не отражали степень контроля БА. Анализ уровней VI? и ГЬ-5 установил гендерную зависимость их колебаний: уровень VI? был статистически ниже, а уровень 1Ь-5 — выше у больных мальчиков с неконтролируемой формой БА по сравнению со здоровыми мальчиками. Можно предположить, что склонность к БА и более высокая заболеваемость БА мальчиков связана со снижением уровня VI? как бронходилататора и повышением уровня Ш-5 как маркера аллергического воспаления. При достижении контроля над течением БА наблюдалось повышение уровня VI? и снижение уровня Ш-5 до соответствующих показателей здоровых детей независимо от длительности заболевания. Можно использовать показатели концентрации VI? и Ш-5 как диагностические маркеры эффективности проводимого лечения и степени контролируемости БА.
Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, нейропеп-тиды, интерлейкины.
Nedelska S.M., Akulova O.Yu., Solodova I.V., Mazur V.I. Zaporizhzhia State Medical University, Department of Theoretical Pediatrics, Zaporizhzhia, Ukraine
GENDER FEATURES AND CLINICAL AND PROGNOSTIC SIGNIFICANCE OF NEUROGENIC AND ALLERGIC INFLAMMATION MARKERS IN CHILDREN WITH BRONCHIAL ASTHMA
Summary. The article analyzes the gender and clinical and prognostic significance of substance P (subst. P), vasoactive intestinal peptide (VIP) as a markers of neurogenic inflammation and interleukins (IL) 2, 4, 5 and interferon-gamma (IFN-gamma) as markers of allergic inflammation in 34 children with bronchial asthma (BA) aged 10—17 years. The concentration of these markers was determined in blood serum by ELISA twice — in uncontrolled and controlled course of BA. It is proved that the levels of neuropeptide Subst. P and IL-2, IL-4, IFN-gamma had no gender differences and did not reflect the degree of BA control. Analysis of VIP and IL-5 levels revealed a gender dependence of their fluctuations: VIP level was statistically lower, and IL-5 level — higher in boys with uncontrolled BA forms as compared to healthy boys. It can be assumed that the tendency to BA and a higher incidence of BA in boys is associated with reduced VIP levels as a bronchodilator and increased levels of IL-5 as interleukin of allergic inflammation. Upon reaching control over BA course, there was observed an increase in VIP level and decrease in IL-5 level to levels of appropriate indicators in healthy children, regardless of the duration of the disease. Determination ofVIP and IL-5 levels can be used as diagnostic markers for efficacy of treatment being carried out and the degree of BA course controllability.
Key words: bronchial asthma, children, neuropeptides, inter-leukins.
