CC BY
59дентів, які складали іспити в період екзаменаційної сесії, розподілилася наступним чином: “відмінно”
- 9 %, “добре” - 30 %, “задовільно” - 38 % та “незадовільно” - 3 % (рис.1.).
У другому семестрі студенти ФФВ склали іспити з „Анатомії”, „Культурології” та „Безпеки життєдіяльності”. За результатами модулів іспит склали 56 % студентів (23,5 % - на „відмінно”, 20 %
- на „добре”, 12,5 % - на „задовільно”). Решта 36 % студентів складали іспити в період екзаменаційної сесії ( на “відмінно” - 27,5 %, “добре” - 32,5 %, “задовільно” - 31,5 %). Слід зазначити, що середній бал успішності та якість навчання у другому семестрі дещо знизилися, проте несуттєво (середній бал успішності за результатами складання модулів склав 3,2 бала, якість навчання - 47 %; за результатами іспитів
- 3,7 бала та 59 % відповідно).
У третьому семестрі студенти ФФВ складали іспити з предметів „Біохімія”, „Психологія” та „Педагогіка”. За результатами модулів іспит склали лише 37% студентів (9 % - на „відмінно”, 18 % - на „добре”, 10 % - на „задовільно”). Успішність студентів (63%), які складали іспити в період екзаменаційної сесії, розподілилася наступним чином: “відмінно” - 19 %, “добре” - 44,5 %, “задовільно” -31 % . Середній бал успішності склав 3,2 бала, якість навчання - 45 %. На “відмінно” зимову сесію склало 8 % студентів (рис.1.).
Висновки:
1. Результати контент-аналізу свідчать про достатню висвітленість питань пов’язаних з інтеграцією вищої школи України до європейського освітнього простору, однак інформація про специфіку впровадження КМС у вузах фізкультурного профілю відсутня,
2. Анкетування студентів показало позитивне ставлення більшості з них до впровадження КМС ОНП та готовність до навчання згідно її вимог,
3. Аналіз успішності та якості навчання студентів ФФВ впродовж трьох семестрів свідчить про: зменшення кількості студентів, які склали іспити за результатами модулів; поступове та незнач -не зниження якості навчання.
Проте, наше дослідження ще незавершене і, наразі, одержані результати не відтворюють повної картини досліджуваного питання. На сьогодні ще невідомо, якими будуть результати впровадження КМС навчання, зокрема у вузах фізкультурного профілю України. КМС є не просто системою визначення навчального навантаження студентів - це цілком нова філософія організації навчального процесу Тому, доцільно продовжити наше дослідження, щоб створити достовірно-цілісне уявлення про особливість підготовки фахівців фізичного виховання в контексті євроінтеграції України.
Література
1. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Матеріали до першої лекції / Уклад. М.Ф.Степко, Я.Я.Бо-любаш, К.М.Левківський, Ю.В.Сухарнікова: відп. ред. М.Ф.Степко. - К., 2004. - 24 с.
2. ІІІ Міжнародна науково-методична конференція „Болонський процес: трансформація навчального процесу в технологію навчання” (2б-27 жовтня 200б року): Мат. конф. -К.: Вид-во ДУІКТ, 200б. - 349 с.
3. Ніколаєнко С. Рейтингові системи - складові національного моніторингу якості вищої освіти // Вища школа. -200б. -№ 3. - С. 3-S.
4. Вища освіта - джерело соціально-економічного і культурного розвитку суспільства / Під. ред. Ніколаєнко С.М. -К.: Освіта України, 2005. - 123 с.
5. Хрипун Н.О. Реформування вищої освіти України відповідно до вимог Болонського процесу // Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу: Мат. Всеукр. наук.-ме-тод. конф. - Х.: ХНАМГ, 2004. - С. 54 - 55.
6. Ярошик М., Данилевич М. Адаптація студентів першого курсу Львівського державного інституту фізичної культури до кредитно-модульної системи навчання // Молода спортивна наука України: Зб. Наук. праць в галузі фізичної культури та спорту. Анотації, зміст та допоміжні індекси. Вип.10. - Л.: НФВ „Українські технології”, 200б. -С.151.
Надійшла до редакції 10.03.2007р.
ГЕНДЕРНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Євстігнеєва І.В.
Донецький державний інститут здоров’я, фізичного виховання і спорту
Анотація. Сформованість у вчителя розуміння про ген-дерні особливості вчаться і специфіку їх навчання, призначенні чоловіків і жінок в суспільстві, їх статусу, функцій їх взаємостосунків необхідна в забезпеченні статевої самоідентифікації учнів і розвитку особистих схильностей індивіда.
Ключові слова: гендерна культура, гендерна компетенція, гендер.
Аннотация. Евстигнеева И.В. Гендерное воспитание учеников на уроках физической культуры. Сформиро-ванность у учителя понимания о гендерных особенностях учащихся и специфике их обучения, предназначении мужчин и женщин в обществе, их статуса, функций их взаимоотношений необходима в обеспечении половой самоидентификации учащихся и развития личных склонностей индивида.
Ключевые слова: гендерная культура, гендерная компетенция, гендер.
Annotation. Evstigneeva I.V. Gendernie education of students on the lessons of physical culture. The teacher should take into account gender features of pupils. It is necessary for taking into account in training. Pupils should understand the applicability in a society. The teacher should bring data on applicability of men and women in a society. Keywords: gendernaya culture, gendernaya jurisdiction, gender.
Вступ.
Дослідження питань, пов’язаних з професіоналізмом вчителя і його педагогічною культурою є одним з провідних напрямів сучасної педагогіки. Більшість теорій пропонує універсальну безстатеву модель педагога, що не враховує особливості мислення, поведінки і особових якостей вчителя чоловіка і - жінки. В теж час повсюдна реалізація гуманістичної особистісно- зорієнтований освіти можлива, якщо були створені сприятливі умови для
розвитку, самоідентифікації і самореалізації обох суб ’ єктів освітнього процесу: і що вчаться і вчителів. У свою чергу, це вимагає вивчення індивідуальності педагогічної культури вчителя, яка в значній мірі визначається його гендерною приналежністю, тому актуальність даної роботи обумовлена реальними потребами сучасного суспільства в підготовці вчителів нового типу, здатних реалізувати себе професіонально і особисто в педагогічній діяльності, чого неможливо досягти без урахування тендерних особливостей педагогічної культури вчителя.
Робота була виконана за планом НДР Донецького державного інституту здоров’я фізичного виховання і спорту.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - підтвердити значущість тендерної культури вчителя в учбово-виховній процесі на уроках фізичної культури.
Результати дослідження.
На наше думання, гендерне виховання школярів на уроках фізичної культури в загальноосвітніх школах мають наступні проблеми:
■ не рівномірна репрезентованість осіб жіночої та чоловічої статі у педагогічному колективі;
■ гендерної компетенції вчителя;
■ колективи, в яких хлопчиків і дівчатка навчаються разом, потребують від учителів, що працюють з ними, як чоловіків, так і жінок, достатнього рівня соціальної зрілості та внутрішньої врівноваженості;
■ робота у змішаних класах вимагає ретельного добору вчителів, які матимуть спеціальну та необхідну підготовку щодо цього, справжніх вихователів;
■ виховна робота з учнями різної статі не повинна мати узагальненого та уніфікованого характеру, вона має орієнтуватися на особливості, можливості ту споживи кожної конкретної дівчинки та шкірного конкретного хлопчика [1].
Хлопчики і дівчата мають різне ставлення до уроків фізичної культури і вчителя, який проводити такі заняття.
За даними Е.Єделевої, задоволеність уроками у хлопчиків спостерігаються частіше, ніж у дівчат. Якщо у хлопчиків незадоволення пов’язано, перш за все, з досягнутим рівнем фізичного розвитку, то у дівчат на першому місці по значущості стоїть незадоволеність змістом і якістю проведення уроку [2].
Дівчата у 2 рази частіше, ніж хлопчики, відзначали невдоволення стосунками з вчителями із фізичної культури. Це відповідає тому факту, що для осіб жіночої статі емоційне спілкування і взаємостосунки мають більше значення, ніж для осіб чоловічої статі [3].
У дослідженнях Е.Ільїна, шляхом ретроспективного опитування учнів було встановлено, що у хлопчиків основна причина незадоволення урока-
ми фізкультури пов’язана з неможливістю задовольнити потребу в руховій активності (32% відповідей). У дівчат основна причина незадоволення - низька організація уроку (43% відповідей). У хлопчиків цей чинник стояв на іншому місці (22,6 % відповідей), у дівчат іншим по значущості був нецікавий зміст уроку і низька його емоційність(30% відповідей). Хлопчиками емоційність уроку наголошувалася рідко (6% відповідей),як і ставлення вчителя до уроку (9,5 % проти 18,5% у дівчат). Дівчата при оцінці уроку фізичної культури дали перевагу більшому числу чинників, ніж хлопці. Зокрема, дівчата, на відміну від хлопчиків, відзначали потребу на уроці в дисципліні (15% відповідей), а також диференційований підхід у навчанні хлопчиків і дівчаток (40%відповідей) [4].
Е.Пісанникова (1987) виявила, що дівчата, в порівнянні з хлопчиками, частіше відзначали наявність у вчителя фізкультури позитивних особистих якостей. Старшокласниці надають більшого значення зовнішньому вигляду вчителя, ніж хлопчики. Стиль керівництва вчителя фізичної культури сприймається як авторитарний частіше дівчатками, ніж хлопчиками. Ці відмінності чіткіше виявлені у тихий, хто незадоволений уроками фізичної культури. Характерний, що хлопчики, які займаються спортом, частіше негативно реагують на зауваження вчителя фізичної культури, ніж дівчата ( в 41,9 і 25,6 % відповідно серед задоволених уроками, і 92,8% і 75,0 %-серед незадоволених уроками). Отже хлопчики, що досягли певних успіхів у спорті, більш самовпевнені ніж дівчатка. Серед школярів, що не займаються спортом, таких відмінностей не спостерігається.
За даними В.Буділова (1987), є статеві відмінності у сприйнятті хлопчиками і дівчатками вчителів фізкультури різної статі. Більшість хлопчиків різного віку (в середньому 69%) хочуть бачити вчителем чоловіка, у дівчаток же виявлена складніша закономірність: у молодших класах перевага більшістю віддана вчителю-жінці, у середніх класах вчителю - чоловіку і вчителю - жінці віддається перевага дівчатами рівнозначно, а в старших класах частіше віддається перевага вчителю - чоловіку [4].
«Гендер» - це процес статевої самоіденти-фікації, в якому особа на основі інтерпретації соціально культурних норм і стереотипів професійної поведінки здійснює соціокультурний вибір і формує у себе сукупність професійних компетенцій, особових властивостей, морально-естетичних норм поведінки, що визначають якість її індивідуальної культури.
В роботі С.Рожкової була розроблена модель педагогічної культури як індивідуально - особової характеристики вчителя певного гендера, яка включає сукупність компонентів, представлених професіонально - особовими компетенціями:
- особистісно- смислова;
- соціально культурна;
- професійно - дослідницька;
- комунікативна;
- інформаційна;
- гендерна;
До особливостей педагогічної культури вчителів - к жінкам можна віднести: відчуття внутрішнього конфлікту як віддзеркалення суперечності між незалежністю жінок і професійною діяльністю в умовах фемінізації освіти і необхідністю виконання традиційних тендерних ролей, що актуалізувалася, в сім’ї; достатньо широкий круг соціально культурних інтересів, причому знання можуть мати безсистемний, поверхневих характер; переважання значущості особових взаємостосунків в колективі і умов праці над змістом професійної діяльності; орієнтацію на міжособовий спосіб самоак-туалізації в збиток іншим формам реалізації свого потенціалу; більш виражену психологічну нестійкість і емоційну збудливість, більш розвинуту комунікативну компетенцію в порівнянні з чоловіками - колегами.
До особливостей педагогічної культури вчителів - чоловіків можна віднести: відчуття внутрішнього конфлікту з - за незадоволеність своїм соціальним положенням, умовами праці, перспективами професійного зростання і необхідністю виконання традиційних тендерних ролей в сім’ї; переважання значущості професіонально - дослідницької компетенції в структурі педагогічної культури. Через що володіння глибокими знаннями по дисципліні сприймаються як основний показник професійної майстерності; націленість на трансляцію своєї життєвої позиції в умовах сумісної з учнями діяльності, а не через «вербальну мораль»; менший ступінь толерантності в соціальному, особовому і міжкультур-ному відношенні; більш виражений консерватизм в тендерних і національних питаннях [5].
Важливість гендерної компетенції вчителя обумовлена тим, що вчителі є основними агентами соціалізації в школі і роблять великий вплив на формування у уявлень, що вчаться, про якості чоловіків і жінок, їх ролі, професійну діяльність.
Гендерна компетенція припускає знання про тендерні особливості вчаться і специфіку їх навчання, сформованість у вчителя розуміння про призначення чоловіків і жінок в суспільстві, їх статусу, функцій і взаємостосунків, а також здатність критичного аналізу своєї діяльності і думок як представника певної статі.
Висновок.
В умовах сучасної соціокультурної ситуації одним з вирішальних чинників у вихованні хлопчика, дівчинки стає особа педагога. Виникає потреба в нових підходах, одним з таких підходів є ген-дерний підхід як у вихованні учнів, так і в підготовці вчителя як суб’єкта професійної діяльності.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем гендерного виховання учнів на уроках фізичної
культури.
Література
1. Кравець В.П. «Гендерна педагогіка»Тернопіль: Джура, 2003.- 41б с.
2. Спортивний вісник Придніпров’я, 200б - №2. - С.123
3. Сидоров Е.А. Возростно -половые особенности проявления школьниками двигательной активности на уроках физической культуры и ее связь с учебно-поведенческими характеристиками // Психофизиологические особенности учебной и спортивной деятельности - Л.,1984.- С. 114-129
4. Ильин Е.П. Дифференциальная психология мужчины и женщины.-Спб.:Питер, 2003.-544с.
5. Рожкова С.В. Гендерные особенности педагогической культуры учителя.- Авт.дис. кандидата педагогических наук. -Ростов-на-Дону, 200б.
Надійшла до редакції 19.04.2007р.
ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ НАВЧАННЯ
Зубченко Л. В.
Донецький державний інститут здоров’я, фізичного виховання і спорту
Анотація. Розглядається зміст педагогічної творчості майбутніх вчителів фізичного виховання. На підставі багатьох досліджень можна стверджувати, що потреба в творчій діяльності - це умова, основа і засіб розвитку особи майбутнього педагога. Головна мета вищого навчального закладу - підготовка нового покоління творчо мислячих, професійно компетентних педагогічних працівників - майбутніх вчителів фізичного виховання через формування педагогічної творчості в процесі навчання в вузі.
Ключові слова: фізичне виховання, педагогічна творчість., майбутній педагог
Аннотация. Зубченко Л.В. Формирование педагогического творчества будущего учителя физической культуры в современных условиях обучения. Рассматривается содержание педагогического творчества будущих учителей физического воспитания. На основании многих исследований можно утверждать, что потребность в творческой деятельности - это условие, основа и средство развития личности будущего педагога. Главная цель высшего учебного заведения - подготовка нового поколения творчески мыслящих, профессионально компетентных педагогических работников - будущих учителей физического воспитания через формирование педагогического творчества в процессе обучения в вузе. Ключевые слова: физическое воспитание, педагогическое творчество, будущий педагог.
Anotation. Zubchenko L.V. Forming of pedagogical creation of future teacher of physical culture in the modern terms of teaching. The content of pedagogical creative work of future teacher of physical education is shown. On the basis of many researches it is possible to assert that the need for creative activity is a condition, a basis and means of development of the person of the future teacher. An overall objective of a higher educational institution - preparation of new generation of creatively conceiving, professionally competent pedagogical workers - the future teachers of physical training through formation of pedagogical creativity during training in high school.
Keywords: physical education, pedagogical creative work, future teacher.
Введение.
Питання ефективності підготовки педагогіч-
