CC BY
26
УДК 619:616-072:636.7
Руденко А. А., к. вет. н., © [email protected]
Луганський нацюнальний аграрный утеерситет
СТАТЕВА ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ ЕЛЕКТРОКАРД1ОГРАФ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В У КЛ1Н1ЧНО ЗДОРОВИХ СОБАК
Встаноелено, що ттереал QTу ncie (0,169±0,003 с) достоегрно (Р<0,05) перееищуе аналогiчний показник у сук (0,160±0,003 с). Для показниюе P, PQ, QRS, QT, RR та частоти серцееих скорочень у клшчно здороеих собак не еияелено еiрогiдних статееих розходжень. У сук быьш часто зуcтрiчаетьcя нормокардiя (51,4 %), а у самще - синусоеа рестраторна аритмiя (50,6 %). Iншiрiзноеиди дисритмш значнорiдше зуcтрiчаютьcя у обох статей.
Ключовi слова: собаки, норма, електрокардiографiя, стать.
Вступ. Сучасна функщональна дiагностика мае pÍ3HOMaHÍTHÍ шструментальш методи дослщження таю як електрокардiографiя, рентгенокардiографiя, ультрасонокардiографiя, реокардiографiя, ощнювання варiабельностi серцевого ритму [1]. Деяю з них доступш тшьки для вузького кола спещашспв, але найпоширешшим, доступним i дешевим методом дослщження е електрокардiографiя, яка використовуеться зазвичай у кардюлоги [1-4]. Проте вона з устхом може використовуватися i для дiагностики хвороб легень, нирок, печшки, ендокринних залоз, системи кровi [3].
Незважаючи на добре розроблеш методики проведення [1, 5-7] та протоколювання електрокардiографiчних дослщжень [1], багато питань щодо порщних, статевих, вжових, вагових особливостей у собак остаточно не вивчеш. У гуманнш медицинi вщомо, що iнтервал QT у жшок дещо вищий, нiж у чоловшв [8]. Цей факт враховуеться при штерпретаци кардiограм.
Виходячи з наведеного вище, метою даного дослiдження стало вивчення статево! варiабельностi щодо електрокардiографiчних показникiв у клiнiчно здорових собак.
Матер1ал i методи. Робота виконувалась на базi терапевтичного манежу кафедри фiзiологil i внутршшх хвороб тварин Луганського нащонального аграрного унiверситету, приватно! лiкарнi ветеринарно! медицини ТОВ «МауглЬ> (м. Луганськ), притулку для бездомних тварин ЗАТ «Ясиноватський машинобудiвельний завод» (м. Ясинувате).
Усього було тддано електрокардiографiчному обстеженню 149 собак (таблиця 1), з яких 77 (51,68 %) пси та 72 (48,32 %) суки. Маса пав коливалась вщ 0,5 до 37,0 кг, сук - вщ 0,4 до 41,0 кг. Вк сук варшвав вщ 5 дшв до 9 рокiв, а пав - вщ 5 дшв до 12 роюв. Необхiдно зазначити, що мiж псами та суками не було встановлено достовiрноl рiзницi за масою та вiком, що свщчить про достатню репрезентативнiсть пщдослщних груп тварин.
© Руденко А.А., 2009 252
Собак вщбирали за даними фiзiкального обстеження з обов'язковим виключенням i3 дослщження собак з ознаками серцевих та шших хвороб.
Таблиця 1
Показник Стать Достов1ршсть р1знищ
Пси Суки Т Р
Кшьшсть 77 72 - -
Маса, кг 8,15±1,11 10,80±1,54 -1,41 0,160
В1к, роки 1,67±0,27 1,77±0,28 -0,28 0,780
Порщний розподш безпорщш (70,1 %), добер-мани (11,7 %), карликов! пудел1 (3,9 %), кокер-спашел1 (1,3 %), французьк1 бульдоги (1,3 %), карликов1 тнчери (1,3 %), боксери (10,4 %) безпорщш (69,4 %), добермани (9,7 %), болонки (1,4 %), боксери (16,7 %), шмецьш в1вчар-ки (2,8 %) - -
Примтка: тут i надалг Т - Т-критерш Стьюдента, Р - р1вень достов1рност1
Тварини були пщдаш електрокардiографiчному методу дослщження в правому боковому положенш за допомогою електрокардюграфа ЕК1Т-04 «Мщас» (швидюсть - 50 мм/с, пщсилення 1 мВ=1 см). Реестрували стандартнi та пщсилеш вщведення вщ кiнцiвок (I, II, Ш, aVR, aVL, aVF). Всi данi були записанi в протоколi дослiдження, який включав кличку, номер, дату, масу тша, вж, стать, електрокардiографiчнi показники серця.
yd розрахунки здшснювали на персональному комп'ютерi за допомогою статистично! програми STATISTICA 7.0 (StatSoft, USA) [9]. При проведенш розрахункiв попередньо оцiнювали характер змшних, включених у вибiрки (кшьккш, ранговi, якiснi), та нормальнiсть розподшу за допомогою тестiв Лiлiефорса, Шатро-Ушкса та Колмогорова-Смирнова.
Результати дослщження. На першому етапi дослiджень було проведено порiвняльний аналiз референтних норм електрокардiографiчних показникiв у клiнiчно здорових собак рiзних статей (таблиця 2).
Даш, вщображеш в таблицi 2, свщчать, що тривалiсть зубця P у пав коливалась вiд 0,02 до 0,07 с (0,028±0,001 с), штервалу PQ - вiд 0,05 до 0,12 с (0,081±0,002 с), комплексу QRS - 0,02 до 0,06 с (0,035±0,004 с), штервалу QT -вщ 0,09 до 0,32 с (0,169±0,003 с), RRmb - вщ 0,18 до 0,48 с (0,322±0,008 с), RRmax - вщ 0,20 до 1,05 с (0,424±0,018 с), RR^ - вiд 0,19 до 0,75 с (0,373±0,013 с), ЧСС - вщ 80 до 315 хв-1 (174,90±6,14 хв-1).
У сук тривалкть зубця P варшвала у межах 0,02-0,04 с (0,030±0,001 с), iнтервалу PQ - 0,05-0,12 с (0,083±0,002 с), комплексу QRS - 0,02-0,05 с (0,029±0,001 с), штервалу QT - 0,09-0,20 с (0,160±0,003 с), RRmin - 0,14-0,49 с (0,310±0,009 с), RRmax - 0,20-0,73 с (0,384±0,014 с), RR^ - 0,20-0,55 с (0,347±0,011 с), ЧСС - 110-300 хв-1 (184,82±5,67 хв-1). Необхщно зазначити, що
253
Таблиця 2
Електрокардшграфнчш показники клЫчно здорових собак рiзних
статей
Електрокардiографiчнi показники Стать Достовiрнiсть рiзницi
Пси(п=77) Суки(п=72) Т Р
Р, с 0,028±0,001 0,030±0,001 -1,610 0,109
PQ, с 0,081±0,002 0,083±0,002 1,037 0,713
QRS, с 0,035±0,004 0,029±0,001 1,561 0,121
QT, с 0,169±0,003 0,160±0,003 2,109 0,036*
RRmin, с 0,322±0,008 0,310±0,009 0,993 0,322
RRmax, с 0,424±0,018 0,384±0,014 1,730 0,085
RRср, с 0,373±0,013 0,347±0,011 1,562 0,120
ЧСС, хв-1 174,90±6,14 184,82±5,67 -1,184 0,238
Примiтка: * - рiзниця достовiрна
в1рогщною (Р<0,05) виявилась р1зниця штервалу QT м1ж самцями та самками. Так, величина цього штервалу у пав виявилась дещо вищою, шж у сук. М1ж шшими електрокардюграф1чними показниками не було виявлено суттевих статевих вщмшностей.
На другому етат дослщжень було визначено стутнь поширеност р1зних р1зновид1в аритмш у клмчно здорових собак р1зних статей (рисунок 1).
2; 39,0%
Пси Суки
Умовш позначення: 1 - синусова рестраторна аритм1я; 2 - нормокард1я; 3 -м1гращя синусового вод1я ритму; 4 - синусова тах1кард1я; 5 - синусова нерестраторна аритм1я
Рис. 1. Поширешсть рпних вар1ант1в дисритмш у клш1чно здорових собак
254
Результати дослщжень, що вщображеш на рисунку 1, показали, що як для пав, так для сук характерна значна росповсюджешсть рiзноманiтних дисритмш. Так, у самщв було виявлено 5 варiантiв аритмш, зокрема найчастше зустрiчалась синусова рестраторна аритмiя (50,6 %) та нормокардiя (39,0 %); рiдше - м^ращя синусового водiя ритму та синусова тахiкардiя (по 3,9 %), синусова нерестраторна аритмiя (2,6 %). У самок встановлено 4 варiанти дисритмш, а саме: частше всього виявлялась нормокардiя (51,4 %) та синусова рестраторна аршадя (40,3 %); рщше - мiграцiя синусового водiя ритму (6,9 %) та синусова тахiкардiя (1,4 %).
Необхщно зазначити, що як для здорових пав (96,1 %), так i для сук (93,1 %) характерним е наявшсть синусового ритму, що характеризуемся наявшстю постшного за формою та тривалктю позитивного зубця Р в другому стандартному вщведенш. Винятком з цього правила е наявшсть у здорових собак м^раци синусового водiя ритму, при якш ритм серця вважаеться суправентрикулярним.
Обговорюючи результати власних дослiджень, необхщно зазначити, що знайдеш суттевi розходження вщносно iнтервалу QT, який характеризуе електричну систолу шлуночюв, мiж псами i суками необхiдно враховувати пщ час клмчно! штерпретаци електрокардiограми. Для шших електрокардiографiчних показникiв можна використовувати референтш норми без урахування статево! варiабельностi, зокрема для тривалостi зубця Р (0,020,07 с), штервалу PQ (0,05-0,12 с); комплексу QRS (0,02-0,07 с); RRmb (0,140,49 с); RRmax (0,20-1,05 с); RR^ (0,19-0,75 с), частоти серцевих скорочень (80,0-315 хв-1).
Для сук бшьш характерною виявилась нормокардiя (51,4 %), а для самщв - синусова рестраторна аршадя (50,6 %), тодi як iншi аритми значно рщше зустрiчаються в обох статей. Треба вщм^ити, що мiграцiю синусового водiя ритму у здорових собак можна вважати як варiант норми, що також пщтверджено у працях K. Zhang, K. Onno, H. Kadono (1986), М. Мартин (2004), G. Hanton, Y. Rabemampianina (2006).
Необхщно також вщзначити, що отримаш нами результати досить рiзняться з результатами дослщжень, що отримаш у гуманнш медициш канадськими вченими P. M. Rautaharju, S. H. Zhou, S. Wong та iн. (1992). Так, у нашому дослiдженi iнтервал QT у пав був дещо бшьше, нiж у сук, тодi як у жшок, навпроти, цей показник виявився вищим, нiж у чоловЫв. У подальших дослiдженнях необхiдно з'ясувати вжову та порiдну варiабельнiсть електрокардiографiчних показникiв у клiнiчно здорових собак.
Висновки.
1. Встановлено, що штервал QT у псiв достовiрно (Р<0,05) у 1,1 рази перевищуе аналопчний показник у сук.
2. Для показниюв P, PQ, QRS, QT, RR та ЧСС не виявлено достовiрних статевих розходжень у клмчно здорових собак. Для клмчно! ощнки електрокардiограм можна використовувати загальновизнанi норми.
255
3. Для самок бшьш характерною е нормокардiя (51,4 %), а для самщв -синусова рестраторна аршадя (50,6 %), тодi як iншi аритми у собак обох статей зустрiчаються значно рщше.
Л1тература
1. Мартин М. Кардиореспираторные болезни собак и кошек / М. Мартин, Б. Коркорэн. - М.: Аквариум, 2004. - С. 54-86
2. Hanton G. The electrocardiogram of the Beagle dog: reference values and effect of sex, genetic strain, body position and heart rate / G. Hanton, Y. Rabemampianina // Lab. Anim.- 2006. - Vol.40(2). - P. 123-136.
3. Meurs K. M. Use of ambulatory electrocardiography for detection of ventricular premature complexes in healthy dogs / K. M. Meurs, A. W. Spier, N. A. Wright, R. L. Hamlin // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 2001. - Vol. 218(8). - P. 12911292.
4. P-wave duration in a clinically normal hound population / S. R. Blumenthal, M. A. Vonderhaar, L. P. Tilley et al. // Lab. Anim Sci. - 1996. - Vol. 46(2). - P. 211-214.
5. Bernal L. J. Electrocardiographic changes in the growing Mastín Español / L. J. Bernal, A. M. Montes, M. J. Fernández del Palacio, C. Gutierrez Panizo // J. Small. Anim. Pract. - 1995. - Vol. 36(5). - P. 221-228
6. Queroz da Cunha D. N. Electrocardiographic, hematologic and recovery characteristics from repeated morphine-chloralose anesthesia in dogs / D. N. Queiroz da Cunha, M. Buccellato, B. W. Keene et. al. // Intern. J. Appl. Res. Vet. Med. -2008. - Vol. 6 (3). - P. 191-199
7. Zhang K. Standart electrocardiographic values of normal shepherd dogs / K. Zhang, K. Onno, H. Kadono // Adv. Anim. Cardiol. - 1986. - Vol. 51. - P. 163-173
8. Rautaharju P. M. Sex differences in the evolution of the electrocardiographic QT interval with age / P. M. Rautaharju, S. H. Zhou, S. Wong et al. // Can. J. Cardiol. - 1992. - Vol. 8(7). - P. 690-695
9. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О. Ю. Реброва - М.: Меди Сфера. - 2002. - 312 с.
Summary Rudenko A. A., Ph. D.
Luhansk National Agrarian University, Luhansk GENDER VARIABILITY OF ELECTROCARDIOGRAPHIC INDEXES IN
NORMAL DOGS
It is defined that interval QT (0,169±0,003 s) in male-dogs is essentially higher than the one index in female-dogs (0,160±0,003 s). A significant gender difference is not found in the following indexes P, PQ, QRS, QT, RR and heart rates. In female-dogs normalcardia (51,4 %) is more frequently met, but in male-dogs there is a prevalence of the sinus respiratory arrhythmia (50,6 %). Other types of disrhythmia are rarely met in both genders
Key words: dogs, electrocardiography, norm, gender
Стаття надшшла до редакцИ 24.03.2009
256
