CC BY
17
УДК 636.22:612.014
Матвпшин Т.С., Маслянко Р.П., д.б.н., професор ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицини та бютехнологп ¡мет С.З.Гжицького
ГЕМОРАЛЬН1 ФАКТОРИ НЕСПЕЦИФ1ЧНО1 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 КОР1В I IX ТЕЛЯТ З Р1ЗНИМ АНТЕНАТАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ
Осноет параметри гуморальног ланки неспециф1чног резистентност1 оргашзму корге I гх телят з порушеним антенатальним розеитком функщонально пригтчет, що обтрунтоеуе необхгдтсть застосуеання ¡мунокорегуючих засоб1е для телят неонатального перюду.
Ключовi слова: короеи, телята, неспециф1чна резистенттсть, гтотроф1я.
Вступ. До гуморальних механiзмiв неспецифiчноl резистентносп вщносяться фактори, що знаходяться у сироватщ кровi та шших системах оргашзму, яю мають здатшсть нейтралiзувати та знешкоджувати патогенш антигени або 1х токсини. До них належать нормальш антитiла, бактерицидна та лiзоцимна активнiсть та стан комплементарно! системи.
Вщомо, що в процес еволюци механiзми неспецифiчноl резистентност у всiх тварин сформувалися першими, вони здатш реагувати на будь-який патогенний чинник, проявляючи неспецифiчну дш. На вiдмiну вiд механiзмiв специфiчного iмунiтету, якi сформувалися на тзшших стадiях еволюци, зокрема у хребетних тварин, вони першими вступають в боротьбу зi збудниками захворювань.
Завданням наших дослщжень було вивчити стан неспецифiчноl резистентностi у корiв i !х телят з рiзним рiвнем антенатального розвитку з метою розробки та обгрунтування ефективностi iмуномодулюючих засобiв для телят раннього вiку.
Матерiал i методи. Експериментальнi дослiдження проведено на базi ТзОВ «Правда» Бродiвського району львiвськоl областi на клмчно здорових коровах i !х телятах чорно-рябо! породи. Для дослiджень пдабрали 2 групи телят з рiзним антенатальним розвитком i !х матерiв по 6 голiв у кожнш. Першу групу склали тварини з нормальним фiзiологiчним розвитком, другу групу -телята-гшотрофжи зi зниженими параметрами iмунофiзiологiчного стану органiзму та 1х корови-матерi.
Матерiалом для дослiдження була сироватка кров^ яку отримували з яремно! вени корiв на 1-й i 7-й день лактаци, а у телят - на 1-, 7-, 30-, 90-, i 180-й день життя. В сироватщ кровi дослщжували бактерицидну, лiзоцимну та комплементарну актившсть i вмiст нормальних антитiл згiдно методичних рекомендацiй [6].
© Матвпшин Т.С., Маслянко Р.П., 2009
127
Результати дослщжень. За нашими даними головш фактори гуморально! ланки неспецифiчно! резистентной в органiзмi телят зазнають неоднакових змiн залежно вiд рiвня !х фiзiологiчного розвитку. Вщповщш змiни у системi неспецифiчно! резистентностi вiдмiчаються i у корiв вiд яких народилися телята з рiзними ваговими кондицiями та фiзiологiчним статусом органiзму.
Основнi данi стосовно гуморальних факторiв природженого iмунiтету в органiзмi корiв i !х телят наведено в таблиц 1.
Аналiз таблицi 1 показуе, що серед уЫх факторiв гуморально! ланки неспецифiчно! резистентностi найбiльш виражених змiн зазнавав вмют нормальних (природжених) антитiл у сироватщ кровi корiв обох груп i !х телят. Вiдомо, що нормальш антитiла входять до складу важливих факторiв iмунного захисту, оскшьки володiють властивiстю вступати в реакци з будь-яким антигеном, з якими рашше нiколи не зустрiчалися. За сучасними даними юнуе два типи таких антитш: однi з них направлеш проти певних iзоантигенiв, зокрема еритроцитарних антигешв, що лежать в основi розподiлу тварин i людини за групами кровi, iншi направлеш проти антигешв, яю не вщносяться до iзоаглютинiнiв. 1х поява пояснюеться тим, що з моменту народження оргашзм тварин заселюеться численною мжрофлорою оточуючого середовища. Бiльшiсть з них стають пожиттевими мешканцями, складаючи нормальну аутофлору, в бiльшостi випадкiв корисну для оргашзму. Мертвi та живi мiкроорганiзми разом з кормом, водою надходять у шлунково-кишковий тракт, шддаються перетравленню вiдповiдними ферментами, а !х антигеннi речовини всмоктуючись, iндукують утворення антитiл. Таким чином, появляються нормальш антитша, що виникають спонтанно без спрямовано! iмунiзацil чи у вщповщь на зараження вiдповiдним збудником шфекци.
Таблиця 1
Фактори неспецифично! резистентностi кор1в i 1х телят рпннх груп
(М±т, п=5)
Дн1 тсля род1в Група тварин БАСК, % ЛАСК, % Нормальш антитша, титр Актившсть комплементу
Корови
1 I II 54,62±2,16 51,271,96 48,71±1,16* 41,361,08 1:60±1,3* 1:40±1,2 5,87±0,23* 5,16±0,12
7 I II 59,43±2,18 53,24±2,10 49,82±1,16* 40,73±1,23 1:60±1,3* 1:40±1,3 6,17±0,26* 5,21±0,16
Телята
1 I II 43,17±1,27 40,18±1,12 34,16±1,11 31,18±1,12 1:40±1,3* 1:20±1,1 4,16±0,16 4,26±0,12
7 I II 45,65±1,34 40,26±1,17 46,66±1,26 42,38±1,29 1:60±1,4* 1:20±1,2 4,75±0,18 4,28±0,12
30 I II 46,76±1,22 41,14±1,20 47,16±1,16 43,26±1,21 1:60±1,4** 1:20±1,1 4,83±0,21* 4,16±0,13
90 I II 49,67±1,33* 41,18±1,21 48,18±1,19* 40,74±1,11 1:40±1,7* 1:20±1,2 4,17±0,11 4,12±0,12
180 I II 47,41±1,27* 40,61±1,16 46,26±1,12* 40,16±1,03 1:60±1,4* 1:20±1,1 4,78±0,21* 4,16±0,11
128
Результати наших дослщжень показали, що титри нормальних антитш у сироватщ кровi ^piB першо! (контрольно!) групи та ïx телят протягом всього дослщного перюду вipогiдно перевищували показники дослiдниx тварин у 1,53,0 рази (Р<0,01 -0,001). Рiзниця за цим показником найбiльш виражена у телят 7-, 30- та 180-ти денного вку (Р<0,001).
При аналiзi бактеpицидноï активностi сироватки кpовi (БАСК), яка вважаеться головним фактором гуморального неспецифiчного захисту, показано, що цей важливий показник захисту знаходився на вipогiдно вищому piвнi лише у телят 90- i 180-ти денного вку пеpшоï групи поpiвняно з другою вiдповiдно на 17,4 та 14,1% (Р<0,01). У тварин пеpшоï групи, протягом iншиx вкових пеpiодiв, БАСК мала тенденцiю до зростання поpiвняно з другою групою.
Аналiз лiзоцимноï активностi сироватки кpовi (ЛАСК) показав, що цей важливий фактор неспецифiчного захисту, що е складовою загальнох' бактеpицидностi у коpiв i ïx телят пеpшоï групи також зростае, але не на однаковий piвень. 1з даних таблицi видно, що у коpiв пеpноï групи вже з першого дня лактаци протягом семи дшв piвень ЛАСК вipогiдно зростав вiдповiдно на 15,1 та 18,0% (Р<0,01) поpiвняно з тваринами дpугоï групи. Що стосуеться телят, то цей показник вipогiдно збшьшувався на 90- i 180-й дш життя у тварин пеpшоï групи вiдповiдно на 15,4 i 16,6% (Р<0,05), а в iншi вiковi пеpiоди мав тенденцiю до зростання поpiвняно з тваринами дpугоï групи.
Вiдомо, що нормальний вмкт лiзоциму у сиpоватцi кpовi тварин i людини на 75% забезпечуеться за рахунок утворення кл^инами кров^ особливо нейтpофiльними гранулоцитами. Бiльшiсть його надходить до кpовi iз кл^ин, якi пiддаються апоптозу, тому деструкщя значноï ïx кiлькостi супроводжуеться перехщним пiдвищенням вмiсту лiзоциму в сироватщ кров1
Окремого аналiзу заслуговуе актившсть системи комплементу в сиpоватцi кpовi телят, оскiльки вона у piзниx видiв тварин неоднаково виражена. Наприклад, у свiжiй кpовi великоï pогатоï худоби чи свиней активнiсть системи комплементу в декшька pазiв менш виражена, нiж у сиpоватцi кpовi кpолiв i морських свинок. Тому саме останшх з максимальною кшькктю комплементу широко використовують як доноpiв при сеpологiчниx дослiдженняx.
Результати наших дослщжень (таблиця 1) показали, що актившсть системи комплементу в сироватщ кpовi коpiв в пеpшi 7 дшв лактаци була вipогiдно вищою, нiж у ïx телят; по цьому показнику тварини пеpшоï групи достовipно переважали другу групу вщповщно на 12,8 та 15,5% (Р<0,05).
Що стосуеться телят, то збшьшення активностi системи комплементу в ïx кpовi на користь пеpшоï (контpольноï) групи встановлено лише на 30- i 180-й дш життя, piзниця становила вiдповiдно 15 i 13% (Р<0,05).
В цiлому можна прийти до висновку, що вс складовi компоненти гумоpальноï ланки неспецифiчноï резистентной оpганiзму коpiв i ïx телят пеpшоï (контpольноï) групи зазнають змш у бiк пiдвищення активностi протягом уЫх пеpiодiв дослiджень. Це свщчить, що порушення антенатального
129
розвитку негативно позначаеться на iMyHHOMy статус природженого iMyHiTeTy у телят i 1х ^piB, що обгрунтовуе необхiднiсть застосування iмунокорегуючих засобiв для телят в неонатальний пеpiод.
Висновок. Результати дослiджень показали, що основш параметри неспецифiчноl резистентност в оpганiзмi фiзiологiчно незpiлих телят з ознаками гшотрофи вipогiдно знижеш поpiвняно з нормально розвиненими аналогами.
Л1тература
1. Маслянко Р.П. Основи iмунобiологil // Львiв, Вертикаль. - 1999. -
472 с.
2. Маслянко Р.П., Флюнт Р.Б. Становлення та розвиток iмунологiчноl реактивност телят раннього в^ // Бiологiя тварин. - 2006. - т. 8. - С. 76-79.
3. Маслянко Р.П., Матвишин Т.С. Специфiчний набутий iмунiтет у телят piзного вiку: дозpiвання iмунокомпетентних клiтин // Наук. Вюник ЛНАВМ м. С.З.Гжицького. - 2004. - т. 6., №3. - С. 64-68.
4. Маслянко Р.П., Матвишин Т.С. Початковi стади iмунноl вщповда на антигенну стимуляцiю // Бюлогш тварин. - 2004. - т. 6., №1-2. - С. 44-48.
5. Матвишин Т.С. 1муностимулящя при вакцинаци телят проти к^бактерюзу // Наук. вкник ЛНУВМ та БТ. - 2007. т. 9(32). С. 98-103.
6. Методичш рекомендаци по ощнщ та контролю iмунного статусу тварин // Р.П.Маслянко та ш. - Львiв, 2001. - 81 с.
7. Hades R.J. Aging and the immune system // Curr. Opin. Immunol. -2005. - V. 17. - P. 455-475.
8. Jabu B. Innate and adaptive immunity // Immunol. Rev. - 2005. - V. 206. - P. 219-231.
9. Plowden J. Innate immunity in aging: impact on macrophage function // Ageing Cell. - 2004. - V. 3. - P. 161-167.
10. Viver E. Innate and adaptive immunity // Nat. Immunol. - 2005. - V. 6. -P. 17-23.
Summary T.Matviishin, R.Maslianko THE HUMORAL FACTORS NONSPECIFIC RESISTANCE IN THE COWS AND THEIR CALVES WITH DIFFENT ANTENATAL
RESPONSE
It is experimentally proven that in case of disturbance of physiological development the parameters of nonspecific resistance in the cows and their calves are lowered.
Стаття надшшла до редакцИ 10.09.2009
130
