CC BY
13
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Оригинальные исследования
УДК 617.55-002-005-036.1-089.168-085.032 КУРСОВ C.B.
Харювський нацюнальний медичний унверситет
ГЕМОДИНАМ1ЧНА В|ДПОВД НА Р1ДИННУ РЕСУСЦИТАЩЮ У ХВОРИХ 3 АБДОМЫАЛЬНИМ СЕПСИСОМ
Резюме. У244na^eHmieз ознаками абдомЫального сепсису вивчено ефектpiduHHOï ресусцитацп за допо-могою сучасних плазмозамннишв на змти показнишв центрально!' гемодинамши. При оцтц mяжкосmi стану за шкалою Acute Physiology And Chronic Health Evaluation II (АРАСНЕ-II) не бльше 10 бaлiв не знайдено переваг сумсного застосування колоТдних та кристало1днихрозчитв перед використанням ви-ключно кристало'1'дних плазмозамтнитв. При оцшщ mяжкосmi стану за шкалою АРАСНЕ-II у межах 11—20 бaлiв перевагу мали схеми, що включали застосуванням колоТдних розчитв. При оцшщ mяжкосmi стану понад 20 бaлiв можна простежити ктотш недолки використання виключно кристало1дних розчитв. Ефективна гемодинaмiчнa тдтримка досягаеться лише за умови лтування, що передбачае введення колоТдних плазмозамшнишв. Нaйкрaщi результати одержат при застосуванн nохiдних гiдроксиеmилкрохмaлю.
Ключовi слова: абдомнальний сепсис, центральна гемодинамжа, крисmaлоiднi плазмозамшники, гелофу-зин, рефортан, венофундин.
Вступ
Зпдно з положеннями Мiжнaродноï програми, що розроблена Кампашею за виживашсть при сепсиш (Surviving Sepsis Campaign), одним i3 провщних заходiв штенсивно'1 терапй хворих на сепсис е рання рщинна ресусцитащя [1, 3, 7]. Швидка рщинна ресусцитащя в першi 6 годин вщ дiагностування захворювання вь ропдно забезпечуе зростання показника виживаност хворих iз сепсисом у найближчi 28 дшв [3, 7, 8]. При-чому тд час проведення рщинно'1 ресусцитацй при сепсиш ще й дош вщсутш очевидш докази переваги будь-якого з сучасних плазмозамшниыв. Тобто кри-сталощш розчини за сво'1м ефектом не поступаються колощним, а серед останшх вiдсутнi тi, що мають най-кращий ефект щодо зниження смертностi [3]. Зазна-чене положення викликае чималу кiлькiсть сумнiвiв у практичних лiкарiв, тому що певш переваги колощних плазмозамiнникiв е добре вщомими. Колощш плаз-мозамшники значно довше утримуються в судинному русл^ через що зменшуеться загальний об'ем шфузш-но1 терапй, потрiбний для забезпечення ефективно'1 центрально'1 гемодинамши (ЦГД), мiкроциркуляцiï, транспорту кисню без небезпечного зростання об'ему рщини в штерстищальному секторi позаклiтинного водного простору, набряку мембран та попршення процешв дифузй газiв [4, 5]. Беручи до уваги той факт, що бшьшють дослiджень, на пiдставi яких розроблене положення про ранню рщинну ресусцитацiю, прово-дилися без чггкого врахування вiку та тяжкостi стану хворих, ми виршили зробити власний аналiз ефекту терапй кристалощними та колощними плазмозамш-никами у хворих з ознаками абдомшального сепсису iз розподiленням гх за групами зпдно зi ступенем тяж-костi стану за шкалою Acute Physiology And Chronic Health Evaluation II (APACHE-II) [1, 2, 6].
Шкала АРАСНЕ-II являе собою сучасну систему ощнки тяжкосп стану та життездатностi хворих, що враховуе ix BiK, супутню патологiю, плановiсть чи ур-гентшсть виконання xiрургiчноi корекцй, а також по-казники центрально] гемодинамiки, частоти дихання, забезпечення киснем, показники гематокриту, концентраций електролiтiв та буферних основ у плазмi кровi, ректальну температуру, величину лейкоцитозу та ш [1, 2, 6]. Разом iз пщвищенням кiлькостi балiв за шкалою APACHE-II зростае i показник летальност хворих. Так, при оцiнцi, що становить 0—9 балiв, летальнiсть не пере-вищуе 7,5 %, при ощнщ 10—14 балiв смертнiсть досягае 11 %, а при оцшщ 25—29 балiв може сягати 51 % [6].
Мета дослщження — простежити у хворих з абдо-мшальним сепсисом, яы мають рiзну стартову ощн-ку тяжкостi стану за шкалою Acute Physiology And Chronic Health Evaluation-II, змши гемодинамши при рiзному складi рщинно] ресусцитацп.
Матер1али i методи
Дослiдження проведено у 244 пащенпв вiком вщ 18 до 91 рокiв з ознаками абдомшального сепсису.
Вщносно низьку стартову оцшку тяжкостi стану, що становила не бшьше 10 балiв за шкалою APACHE-II, мали 92 пащенти. У 26 хворих (1-ша гру-па) застосованi тшьки кристалоiднi плазмозамiнники (базовий — розчин Ршгера). 21 пацiент (2-га група) разом iз кристалощами отримували колощний розчин на основi модифшовано] желатини — гелофузин. 27 хворим (3-тя група) разом iз кристалощами вводили препарат гiдроксиетилкроxмалю 200/0,5 (ГЕК 200/0,5) — 6% розчин рефортану. У 18 хворих (4-та група) разом iз кристалощами застосований препарат останньо] генерацп ГЕК — пдроксиетилкрохмаль 130/0,4 (ГЕК 130/0,4) — венофундин.
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
У 88 пащенпв з ознаками абдомшального сепсису середня стартова оцшка тяжкост стану становила 11—20 батв за шкалою APACHE-II. У 16 хворих (5-та група) застосовано тшьки кристало'!дш плазмозамш-ники (базовий — розчин Ршгера). 22 пащенти (6-та група) разом iз кристало!дами отримували гелофузин. 26 хворим (7-ма група) разом iз кристало!дами вводили 6% розчин рефортану. У 24 хворих (8-ма група) разом iз кристало!дами застосований венофундин.
Високу стартову оцшку тяжкостi стану, що становила понад 20 балiв за шкалою APACHE-II, мали 64 хворi. У 8 хворих (9-та група) застосованi тiльки кри-сталощш плазмозамiнники (розчин Рiнгера). 17 пащ-ентiв (10-та група) разом iз кристало!дами отримували гелофузин. 25 хворим (11-та група) разом iз кристало!-дами вводили 6% розчин рефортану. У 14 хворих (12-та група) разом iз кристало!дами застосований вено-фундин.
Коло'!дш плазмозамiнники вводилися в дозi вiд 1000 до 1500 мл на добу залежно вщ маси тiла пащен-тiв. Зпдно з рекомендацiями програми Surviving Sepsis Campaign за допомогою iнфузiй намагалися досягти у хворих через 6 годин лшування значення центрального венозного тиску (ЦВТ) 100 мм вод.ст. та тдтри-мувати його на цьому рiвнi протягом 3 дiб. Iншi ком-поненти штенсивно! терапп значно не вiдрiзнялися. Бшьше нiж у 90 % випадыв антибактерiальна терапiя проводилася за допомогою цефалоспоришв III по-колiння разом iз фторхiнолонами II—IV поколiння
та метрошдазолом. Тяжкiсть проявiв абдомiнального сепсису визначена за шкалою SIRS (синдром системно! запально! вшповщ) [1—3]. Зпдно з класифшащею R. Bone, щоб встановити дiагноз «сепсис», достатньо 2 ознак наявност системно! запально! реакцп (температура тiла вище 38 °С або нижче 36 °С, частота сер-цевих скорочень (ЧСС) понад 90 за хвилину, частота дихання — понад 20 за хвилину при напруженш вугле-кислого газу в артерiальнiй кровi 32 мм рт.ст. та мен-ше, кiлькiсть лейкоцитiв у кровi понад 12 х 109/л або менше 4 х 109/л, або наявшсть не менше 10 % незрших клiтин) та, обов'язково, вогнища iнфекцi'!. У всiх хворих були таы ознаки. Прояви SIRS характеризувалися наявнiстю 2—4 ознак. Вшомосп про групи хворих, якi включеш до дослiдження, наведенi у табл. 1.
Показники ЦГД вивчали перед операщею та на 1-шу, 2-гу, 3-тю, 5-ту та 7-му добу тсля не! за допомогою тетраполярно! iнтегрально! реографп, артерь отензометрп та флеботензометрп. ЧСС визначали за кшьыстю комплексiв QRS на монiторi Utas, а частоту пульсу (ЧП) — за кшьыстю хвиль реограми або сф^-мограми за хвилину. За даними реограми розрахо-вували ударний об'ем серця (УОС) та за допомогою останнього, ЧП i значень артерiального тиску (АТ) — ус iншi показники. У 1, 2, 3 та 4-й групах ЦВТ вивчали тшьки протягом перших 3 дiб, оскшьки це визначало-ся швидким покращенням стану хворих та вщсутшс-тю потреби у тривалш катетеризацп центральних вен. У 5—12-й групах ЦВТ вивчали протягом 7 дiб через
Таблиця 1. Характеристика хворих з абдомшальним сепсисом та розподл ix за групами залежно вд
складу Нфузйно/ терапП' (М ± oj
Групи хворих за типом шфузшно'Г терапГГ Чоловiки/ жiнки BiK хворих Масатша хворих Стартова оцiнка за шкалою APACHE-II Оцiнка тяжкостi SIRS
Групи 1-4 Оцшка за шкалою АРАСНЕ-II не бльше 10 бал1в
1. Тератя кристалощами, n = 26 17/9 33,50 ± 11,89 75,73 ± 13,37 4,96 ± 2,31 2,23 ± 0,43
2. Тератя кристалощами + гелофузин, n = 21 12/9 33,81 ± 10,58 69,24 ± 14,38 5,09 ± 2,43 2,33 ± 0,58
3. Терапiя кристалоУдами + 6% розчин рефортану, n = 27 18/9 41,19 ± 11,25 75,74 ± 9,47 6,04 ± 1,70 2,52 ± 0,70
4. Тератя кристалоУдами + венофундин, n = 18 13/5 42,44 ± 11,90 76,73 ± 5,03 6,00 ± 1,78 2,39 ± 0,70
Групи 5-8 Оцшка за шкалою АРАСНЕ-II у межах 11-20 бал1в
5. Тератя кристалоУдами, n = 16 10/6 54,00 ± 12,33 73,63 ± 11,89 13,88 ± 2,92 2,56 ± 0,51
6. Тератя кристалоУдами + гелофузин, n = 22 12/10 54,77 ± 14,38 76,00 ± 10,72 14,77 ± 2,76 3,05 ± 0,72
7. Тератя кристалоУдами + 6% розчин рефортану, n = 26 11/15 59,50 ± 13,00 74,00 ± 8,08 15,19 ± 2,71 3,12 ± 0,71
8. Тератя кристалоУдами + венофундин, n = 24 12/12 59,00 ± 15,00 74,88 ± 7,41 15,63 ± 2,87 3,17 ± 0,76
Групи 9-12 Оцшка за шкалою АРАСНЕ-II бльше 20 бал1в
9. Тератя кристалоУдами, n = 8 3/5 77,13 ± 9,99 76,38 ± 9,91 24,88 ± 4,67 2,75 ± 0,46
10. Тератя кристалоУдами + гелофузин, n = 17 9/8 73,76 ± 7,73 70,71 ± 9,75 24,06 ± 3,70 2,76 ± 0,44
11. Тератя кристалоУдами + 6% розчин рефортану, n = 25 11/14 70,72 ± 12,09 71,44±11,61 23,40 ± 3,08 3,12 ± 0,60
12. Тератя кристалоУдами + венофундин, n = 14 8/6 72,29 ± 9,79 75,14 ± 7,29 24,00 ± 3,23 3,21 ± 0,43
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
бшьш тяжкий стан хворих, потребу в тривалш шфузш-нш пiдтримцi та контроль за випадками виникнення серцево! слабкост i коригування темпу введення рщи-ни до органiзму. Результати дослщження оброблено з використанням t-критерш Стьюдента.
Результати досл1дження та ix обговорення
Анaлiз результатiв дослiдження показав, що при оцiнцi тяжкостi стану хворих за шкалою АРАСНЕ-11, що не перевищувала 10 бaлiв, не було знайдено пере-ваг застосування колощних плaзмозaмiнникiв. По-казники ЦГД у хворих 1—4-1 груп протягом 7 дiб досль дження iстотно не вiдрiзнялися. Виявлено, що на 5-ту добу дослщження в пaцieнтiв, яким уводили 6% роз-чин рефортану, був вiрогiдно бшьший ударний iндекс (У1), шж той, що спостерiгaли при введенш виключ-но кристало!дних розчинiв (У15 = 37,13 ± 2,36 мл/м2 та 38,96 ± 2,19 мл/м2; р = 0,008). Середнш АТ на 3-тю добу був також вищим при використан-нi рефортану порiвняно з даними хворих 1-1 групи (САТ3 = 90,06 ± 7,89 мм рт.ст. та 94,57 ± 5,42 мм рт.ст.; р = 0,0187). Проте випадыв смертност серед хворих з вiдносно низькою оцiнкою тяжкостi стану не спо-стерiгaли. Усi 92 пaцieнти були переведет з вщдшен-ня штенсивно! терапп (В1Т) до хiрургiчних вщдшень i потiм виписaнi з лшарш. Таким чином, суттевих переваг застосування коло!дних плaзмозaмiнникiв у цього контингенту хворих не було знайдено. Ситуа-щю iлюструe динaмiкa серцевого шдексу (С1) в 1-4-й групах, що вщображено на рис. 1.
При стартовш оцiнцi за шкалою АРАСНЕ-11, що становила 11—20 бaлiв, у хворих з ознаками абдомь нального сепсису виявлено перевагу використання коло!дних плaзмозaмiнникiв. Так, при зaстосувaннi похщних ГЕК 200/0,5 та 130/0,4 порiвняно з ресус-цитaцieю виключно кристало!дними розчинами у хворих вiрогiдно швидше усувалася тaхiкaрдiя. На 2-гу та 3-тю добу ЧСС при використанш виключно кристалощв становила 102,31 ± 11,57 за 1 хв та 100,75 ± 12,99 за 1 хв, тодi як при застосуванш 6% роз-чину рефортану — 92,04 ± 9,80 за 1 хв та 89,04 ± 9,70 за 1 хв (р = 0,0037 та р = 0,0018). На 5-ту та 7-му добу ЧСС при шфузп виключно кристалощв дорiвнювa-ла 93,69 ± 12,27 за 1 хв та 84,18 ± 3,31 за 1 хв, тодi як при додаванш венофундину — 83,95 ± 5,27 за 1 хв та 80,76 ± 3,42 за 1 хв (р = 0,003 та р = 0,011).
УОС, що становив на 2-гу добу в 5-й груш 59,94 ± 10,75 мл, був вiрогiдно нижчим, шж при застосуванш рефортану (68,69 ± 7,23 мл; р =0,003) та венофундину (66,83 ± 8,35; р = 0,028). На 3-тю добу дослщження УОС виявився вiрогiдно вищим при використанш вшх колощних плазмозамшниыв. При введенш кристалощв вш дорiвнювaв 58,56 ± 12,07 мл, при додаванш гелофузину — 65,67 ± 8,87 мл, рефортану — 70,23 ± 8,33 мл, венофундину — 68,50 ± 10,26 мл. На 5-ту та 7-му добу дослщження виявлено вiрогiдно вищi показники УОС при застосуванш венофундину порiвняно з ресусцитащею виключно кристалощни-ми розчинами.
Хвилинний об'ем KpoBoo6iry (ХОК) шсля xipyp-ri4Ho'i корекцп в ycix випадках виявився вищим при використанш колощних плазмозамiнникiв порiвня-но з терашею виключно кристалощами, проте вiро-гiдну вiдмiннiсть виявлено лише на 3-тю добу. В цей час у 5-й груш ХОК дорiвнював 5,78 ± 0,71 л/хв, а при додаванш рефортану — 6,19 ± 0,45 л/хв (р = 0,027).
Серцевий шдекс при використанш на 2-гу добу був вiрогiдно вищим при застосуванш гелофузину порiвняно з iнфузiею виключно кристалощв. У хворих 5-i групи С1 в цей час становив 3,24 ± 0,25 л/хв/м2, тодi яку хворих 6-i групи дорiвнював 3,41 ± 0,26л/хв/м2 (р = 0,049). На 3-тю добу С1 в ушх групах, де застосу-вали колощш плазмозамiнники, був вiрогiдно вище, нiж при використаннi виключно кристалощв.
Показник У1, як i показник ХОК, протягом усього часу спостереження шсля операцп при терапп коло-щними плазмозамiнниками був вiрогiдно вищим, шж у хворих 5-i групи. Вiрогiднi вiдмiнностi знайдено протягом усього часу спостереження при застосуванш венофундину. У1 дорiвнював у 5-й та 8-й групах на 1-шу, 2-гу, 3-тю, 5-ту i 7-му добу дослщження вщповщно 32,41 ± 4,82 мл/м2 i 35,21 ± 3,78 мл/м2; 32,16 ± 5,03 мл/м2 i 35,45 ± 3,73 мл/м2; 31,39 ± 5,63 мл/м2 i 36,33 ± 4,84 мл/м2; 34,00 ± 5,21 мл/м2 i 39,08 ± 1,46 мл/м2; 36,97 ± 1,69 мл/м2 i 39,24 ± 1,37 мл/м2 (р = 0,047; 0,023; 0,005; 0,0002; 0,0003). На 2-гу та 3-тю добу спостереження порiвняно з У1 5-i групи виявлено вiро-пдну перевагу використання рефортану. На рис. 2 i 3 зображено динамшу серцевого та ударного шдекшв у групах хворих, в яких зареестровано ощнку за шкалою АРАСНЕ-11 у межах 11—20 балiв.
Смертшсть у групах виявилася такою: у 5-й груш (кристалощи) — 31,25 %; 6-й груш (кристалощи + ге-лофузин) — 13,64 %; 7-й груш (кристалощи + 6% роз-чин рефортану) — 11,54 %; 8-й груш (кристалощи + венофундин) — 12,50 %.
У групах хворих з оцшкою за шкалою АРАСНЕ-11 понад 20 балiв на 1-шу добу лшування у В1Т знайдено, що пашенти 11-i та 12-i груп мали меншу ЧСС, шж хворi 9-i групи (р = 0,038 та р = 0,008). Меншою в них була i ЧП (р = 0,007 та р = 0,022). ЧСС була меншою у хворих 12-i групи порiвняно з хворими
U 3,1 3 2,9
С1-0 CI-1 CI-2 CI-3 CI-5 CI-7 Етапи
-----КристалоТди
---Рефортан
-Гелофузин
----Венофундин
Рисунок 1. Динамша серцевого ¡ндексу в 1-4-й групах
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
10-1 групи (р = 0,049). ЧП суттево зменшилася при використанш ГЕК 200/0,5 та вiрогiдно в^^знялася вiд ЧП хворих, яким уводили модифшовану желатину (р = 0,031). УОС був вiрогiдно бшьшим у хворих, яким уводили похщш ГЕК, порiвняно з тими, хто отримував лише кристало'1дш розчини (р = 0,009 i р = 0,002). С1 та У1 виявилися вiрогiдно бiльшими при використанш вшх коло'1дних плазмозамшни-кiв (для С1: р = 0,026, р = 0,0003 i р = 0,002; для У1: р = 0,028, р = 4,32 х Е-5, р = 0,0002).
На 2-гу добу пашенти, яким уводили гелофузин, мали перевагу перед хворими, яким уводили виключно кристало'1ди, за показником У1 (р = 0,039). Натомють у тих, хто отримував похшш ГЕК (обидвi групи — 11-та i 12-та), порiвняно з хворими 9-1 групи були: менша ЧСС (р = 0,008 та р = 0,03), менша ЧП (р = 0,002 та р = 0,008), бшьший УОС (р = 0,01 та р = 0,002), бшь-ший С1, що не притаманний гшердинамп (р = 0,0021 та р = 0,0022) та бшьший У1 (р = 2,99 х Е-5 та р = 0,0002). ЧСС була меншою у хворих 11-1 та 12-1 груп, шж у па-Шенпв 10-1 групи (р = 0,026 i р = 0,012). С1 також ви-явився кращим при застосуваннi похiдних ГЕК порiв-няно з желатиною (р = 0,045 i р = 0,049).
На 3-тю добу показники ЧСС та ЧП у хворих
11-1 та 12-1 групи залишалися кращими за тi, що ре-естрували при застосуваннi виключно кристало'1дних розчишв (для ЧСС: р = 0,003 та р = 0,007; для ЧП: р = 0,008 та р = 0,016). В ушх групах дослщження, де використанi коло'1дш плазмозамiнники, показники С1 та У1 були вiрогiдно вищими за показники пашен-тiв 9-1 групи (для С1: р = 0,016, р = 0,0001 та р = 0,003; для У1: р = 0,048, р = 2,99 х Е-5 та р = 0,003). В ушх групах, де використаш коло'1ди, констатовано наяв-шсть бшьшого дiастолiчного АТ, нiж був у тих, кому вводили виключно кристало'1ди (р = 0,027, р = 0,03 та р = 0,045). При цьому у хворих, яким уводили коло'1д-ш розчини, спостер^али меншi показники ЦВТ, що в данш ситуацп вказувало на меншу кiлькiсть випадкiв серцево'1 слабкостi (р = 0,049, р = 0,042 та р = 0,031). Порiвняно з тими, хто отримував модифшовану желатину, у хворих, яким уводили розчини ГЕК, спосте-ртлися меншi прояви тахшардп (для ЧП: р = 0,047 i р = 0,044). Пашенти, яким уводили 6% розчин рефор-
тану, мали бшьший показник У1 порiвняно з хворими, яы отримували гелофузин (р = 0,018).
На 5-ту добу дослщження виявлено суттеву перевагу лшування модифiкованою желатиною порiвня-но з терапiею виключно кристало'1дами, проте на той час смертшсть становила: в 9-й групi — 37,5 %, 10-й груш — 29,41 %, 11-й груш — 12 %, 12-й груш — 0 %. Ум пащенти з ознаками абдомшального сепсису, як отримували модифшовану желатину, загинули в 3-4-денний перюд. Тому надалi 10-та група пашенпв мала кращi показники ЦГД. Та при порiвняннi цих показниыв з показниками хворих, якi отримували 6% розчин рефортану i венофундин, переваги терапп похiдними желатини не виявлено. Серед тих, хто ви-жив, у 10-й груш дослщження спостертали бiльший вiдсоток пацiентiв iз гiпертонiчною хворобою.
На 7-му добу пашенти 11-1 групи мали меншi прояви тахшардп, нiж хворi 9-1 групи (для ЧСС — р = 0,022; для ЧП — р = 0,011). У1 був бшьшим у пашенпв 10-1 та 11-1 груп порiвняно з 9-ю групою (р = 0,039 та р = 0,019). Порiвняно з тими, кому у скла-дi шфузшно'1 терапп вводили виключно кристало'1дш розчини, при застосуваннi ГЕК 200/0,5 спостертли бiльше значення С1 (р = 0,003). Хворi 11-1 групи мали меншу за хворих 10-1 групи ЧП (р = 0,045).Також при застосуванш 6% розчину рефортану порiвняно з ви-падками використання гелофузину виявлено перевагу в показнику У1 (р = 0,026). Смертшсть на 7-му добу дослщження становила: в 9-й груш — 50 %, 10-й груш — 29,41 %, 11-й груш — 16 %, 12-й груш — 7,14 %.
На рис. 4 i 5 подано динамшу серцевого та ударного шдексу в групах хворих з абдомшальним сепсисом при стартовш оцшш за шкалою АРАСНЕ-11 понад 20 балiв.
Висновки
Результати дослiдження свщчать, що у хворих з абдомшальним сепсисом, як мають вiдносно низь-ку оцiнку тяжкостi стану за шкалою АРАСНЕ-11, ефективна ресусциташя можлива без використання коло'1дних плазмозамiнникiв, що шдтверджуе до-цiльнiсть рекомендацiй Кампанп за виживанiсть при сепсисi. Проте при бшьш тяжкому станi хворих до
Етапи
-----КристалоТди -Гелофузин
---Рефортан ----Венофундин
Рисунок 2. Динамка серцевого Шдексу в 5-8-й групах
У1-0 У1-1 У1-2 У1-3 У1-5 У1-7 Етапи
-----КристалоТди -Гелофузин
---Рефортан ----Венофундин
Рисунок 3. Динамка ударного /ндексу в 5-8-й групах
МЕДИЦИНА Оригинальные исследования
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
р
3,4 3,3
CN
Ü 3,2
m
I 3,1 О 3,0 2,9 2,8
"ч
--- Si
CI-0
CI-1
CI-2 CI-3 Етапи
CI-5 CI-7
■ Кристалощи Рефортан
-Гелофузин
----Венофундин
Рисунок 4. Динамка серцевого ндексу в 9-12-й групах
41 39 Ъ 37 1 35 33 31 29 27
У1-0 У1-1 У1-2 У1-3 У1-5 У1-7 Етапи
■ Кристалощи Рефортан
-Гелофузин
----Венофундин
складу рщинно! ресусцитацп n0Tpi6H0 обов'язково включати колощш плазмозамiнники. Це супрово-джуеться покращенням гемодинамiчних показникiв та зниженням смертносл хворих. Перевагу слiд вщ-дати похщним гiдроксиетилкрохмалю.
Список л1тератури
1. Мальцева Л.А. Сепсис: этиология, эпидемиология, патогенез, диагностика, интенсивная терапия / Мальцева Л.А., Усенко Л.В., МосенцевИ.Ф. — Москва:МЕДпресс-информ, 2005. — 176с.
2. Оценка тяжести состояния хирургического больного / Сипливый ВА., Дронов А..Н, Конь Е.В., Евтушенко Ф.В. — Киев: Майстерня книги, 2009. — 128с.
3. Dellinger R.P. Surviving Sepsis Campaign: International guidelines for management of severe sepsis and septic shock: 2008/ R..P. Dellinger, MM. Levy, J.M. Carlet et al. // Intensive Care Medicine. — 2008. — Vol. 34(1). — P. 17-60.
4. Finfer S. SAFEStudy Investigators (2004). A comparison ofalbumin and saline for fluid resuscitation in the intensive care unit / S. Finfer, R.. Bellomo, N. Boyce et al. // New England Journal of Medicine. — 2004. — Vol. 350. — P. 2247-2256.
Курсов C.B.
Харьковский национальный медицинский университет
ГЕМОДИНАМИЧЕСКИЙ ОТВЕТ НА ЖИДКОСТНУЮ РЕСУСЦИТАЦИЮ У БОЛЬНЫХ С АБДОМИНАЛЬНЫМ СЕПСИСОМ
Резюме. У 244 пациентов с признаками абдоминального сепсиса изучен эффект жидкостной ресусцитации с помощью современных плазмозаменителей на изменения показателей центральной гемодинамики. При оценке тяжести состояния по шкале Acute Physiology And Chronic Health Evaluation-II (АРАСНЕ-II) не более чем 10 баллов не выявлено преимуществ совместного использования коллоидных и кристаллоидных растворов перед применением исключительно кристаллоидных плазмозаменителей. При оценке тяжести состояния по шкале АРАСНЕ-II в пределах 11—20 баллов преимущество имели схемы, включающие введение коллоидных растворов. При оценке тяжести состояния свыше 20 баллов можно наблюдать серьезные недостатки применения исключительно кристаллоидных растворов. Эффективная гемодинамическая поддержка достигается только при условии использования в лечении коллоидных плазмозаменителей. Наилучшие результаты получены при введении производных гидроксиэтилкрахмала.
Ключевые слова: абдоминальный сепсис, центральная гемодинамика, кристаллоидные плазмозаменители, гелофузин, рефортан, венофундин.
Рисунок 5. Динамка ударного Ндексу в 9-12-й групах Примгтка: на рис. 5простежуеться кнцеве зменшення У1 у хворих, яким уводили виключно кристалощи, по-р1вняно з початковими даними, тод'1 як при викорис-танн'1 колощних розчинв у хворих наприюнц дослi-дження порiвняно з початковими даними У зростав.
6. Hoffman J.N. Hydroxyethyl starch, but not crystalloid support, improves microcirculation during normotensive endotoxemia / J.N. Hoffman, B. Vollmar, M. W. Laschke et al. // Anesthesiology. — 2002. — Vol. 97(2). — P. 460-470.
7. Knaus W.A. APACHE-II: a severity of disease classification system / WA. Knaus, EA. Draper, D.P. Wagner, J.E. Zimmerman // Critacal Care Medicine. — 1985. — Vol. 13(10). — P. 818-829.
8. Otero M.R.. Early goal-directed therapy in severe sepsis and septic shock revisited concepts, controversies and contemporary findings / M.R. Otero, H.B. Nguyen, D.T. Huang et al. // Chest. — 2006. — Vol. 130(5). — P. 1579-1595.
9. Rivers E. Early Goal-Directed Therapy Collaborative Group (2001). Early goal-directed therapy in the treatment of severe sepsis and septic shock / E. Rivers, B. Nguyen, S. Havstad et al. // New England Journal ofMedicine. — 2001. — Vol. 345(19). — P. 1368-1377.
Отримано 11.04.11 □
Kursov S.V.
Kharkiv National Medical University, Ukraine
HEMODYNAMIC RESPONSE TO LIQUID RESUSCITATION IN PATIENTS WITH ABDOMINAL SEPSIS
Summary. 244 patients with abdominal sepsis signs have been studied for the effect of liquid resuscitation with plasma substitutes on changes of central hemodynamic indices. There were not revealed any advantages of combined usage of colloid and crystalloid solutions over the usage of crystalloid plasma substitutes only in patients with grave condition estimated not more than 10 according Acute Physiology And Chronic Health Evaluation-II (APACHE-II) scale. If the condition was estimated within 11—20, the schemes included infusion of colloid solutions had benefits. If the condition is estimated over 20 the usage of crystalloid solutions has a lot of net disadvantages. The effective hemodynamic support can be achieved only on conditions of colloid plasma substitutes usage in treating. The best results have been achieved using the infusion of hydroxiethil starch derivation.
Key words: abdominal sepsis, central hemodynamics, crystalloid plasma substitutes, gelofusin, refortan, venofundin.
