CC BY
25
УДК 616.133.33-007.64-036.1-089.844-073.75
ФУЗИФОРМН1 АНЕВРИЗМИ ОСНОВНО1 АРТЕР11 — КЛ1Н1ЧН1 ПРОЯВИ ТА
Л1КУВАННЯ
Д.В. ЩЕГЛОВ, О.е. СВИРИДЮК, Я.Е. КУДЕЛЬСЬКИЙ
ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно! нейрорештенохiрурrii НАМН Украши»,
м. Кшв
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту iнтересiв). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослiдження (людина/тварина) не тдпадае пiд вимоги полiтики щодо роз-криття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 25.08.18
*Дата подачi рукопису — 25.08.18 *Дата подачи рукописи — 25.08.18
*Date of acceptance — 14.11.18
*Дата ухвалення — 14.11.18 *Дата одобрения к печати — 14.11.18
Метароботи — вивчити поширетсть i клшчт прояви фузиформних аневризм (ФА) осно-вног артери (ОА) та методи гх лтування.
Mamepia^u та методи. Проаналiзовано 2049 icторт хвороб nацieнтiв з артерiальними аневризмами судин головного мозку за перюд i3 ычня 2007р. до грудня 2018 р. У 87 (4,25 %) хворих були ФА, з них у 30 (34,5 %) — ФА ОА. Аневризми первинно виявлено за даними ме-тодiв нейровiзуалiзацiг (стральног комп'ютерног тамагнтно-резонансног томографы). Уам хворим проводили селективну церебральну ангюграфт. Залежно вiд клШчних проявiв хворих розподыили на чотири групи: iз геморагiчними (1-ша група), iшемiчними (2-га група) i компреciйно-iшемiчними виявами (псевдотуморозна дiя або «mass effect», 3-тя група) та iз безсимптомним переб^ом (4-та група). Групи порiвнювалиcь за втовим i статевим складом, тяжтстю клШчного стану, даними методiв нейровiзуалiзацiг та ангiографiчними характеристиками аневризм.
Результаты. У12 (40 %) хворих ФА ОА мали безсимптомний перебш, у 10 (33 %) — ше-мiчнi прояви, у 6 (20 %) — компреciйно-iшемiчнi, у 2 (7 %) — геморагiчнi. Прооперовано 18 (60 %) хворих. Виконано 20 операцш, з них 16 односесшних ендоваскулярних з приводу ФА та 2 повторю (у пацieнтiв з мiшкоподiбними аневризмами, тсля койлтгу). У 4 (22,2 %) хворих вiдзначено зменшення клШчних проявiв захворювання протягом 5-7 дшв тсля операцИ (по 2 спостереження у 2-й та 3-й групах), у 5 (27,8 %) — появу або наростання неврологiчного дефщиту, пов'язаного з iмплантацieю ттракрашального стента у виглядi наростання/по-яви стовбуровог симптоматики (в 1 хворого у 2-й грут, в 1 — у 3-й грут, у 3 — в 4-й грут). Хiрургiчна летальшсть становила 16,7 % (3 випадки у 2-й грут) i була спричинена супутньою
патолог1ею серцево-судинног системи. КлШчт результати ендоваскулярного лгкування хво-рих 1з ФА ОА за шкалою насл1дк1в Глазго на момент виписки 1з стацюнару були хорошими (> 5 бал1в) у 12 (80 %) випадках та задовшьними (4 бали) — у 3 (20 %).
Висновки. ФА ОА найчастше (у 40 % хворих) переб1гають безсимптомно. Найбыьш частим та клЫчно значущим проявом захворювання е 1шем1чний (у 33 % хворих) та компрест-но4шем1чний (у 20 %), тод1 як гемораг1чний спостер1гали у 7 % випадтв. Клшчт прояви захворювання тгсно пов'язаш з1 статтю та в1ком хворих. Результати лтування залежать в1д перюду захворювання, будови аневризми, стат1 хворого та наявност1 супутньог патологи.
Ключов1 слова: основна артерiя; фузиформш аневризми; головний мозок; церебральш артерп; кшшчш прояви.
Б01 10.26683/2304-9359-2018-4(26)-42-50
Перелж скорочень
АА Артерiальнi аневризми
ВББ Вертебробазилярний басейн
МРА Магштно-резонансна томографiя iз ангiопрограмою
МРТ Магнiтно-резонансна томографiя
ОА Основна артерiя
СКТ Спiральна комп'ютерна томографiя
ФА Фузиформнi аневризми
ЦАГ Церебральна ангiографiя
На частку фузиформних аневризм (ФА) припадае 15 % вщ загально! кшькосп артерь альних аневризм [1]. За шшими даними, ФА трапляються у 3-13 % випадюв штракрань альних аневризм та розташовуються переваж-но (у 72-76 % випадюв) у вертебробазилярно-му басейш (ВББ) [2, 3]. Частка ФА основно! артерп (ОА) становить 36,5 % вщ уах ФА та понад 78 % вщ ФА ВББ [4-6].
Бшьшють дослщниюв пов'язують по-яву ФА у ВББ з матричною металопротеша-зою-3 (ММР-3) — ферментом, який виявля-ють у плазмi кровi. Його кодуе ген MMP3, локалiзований на хромосомi 11q22. ММР-3 зв'язуеться зi специфiчними бшками на стiнках кровоносних судин, яю переважно локалiзуються у ВББ (у каротидних басей-нах такi бшки або вiдсутнi, або мiстяться у дуже малш кiлькостi), i може порушувати
Кудельський Ярослав Едуардович лiкар-нейрохiрург
ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярног нейрорентгенохiрургii НАМН Укра'ши» Адреса: 04050, м. Кшв, вул. Платона Майбороди, 32 Тел. раб.: (067) 972-91-46 E-mail: [email protected]
внутршнш еластичний шар артерп, пошко-джуючи структуру колагенового волокна. Це стимулюе гладеньком'язовi кл^ини м^ру-вати до середнього шару тд тиском кровi, а також спричиняе руйнування внутршнього еластичного шару та штими. При тривалому впливi кровотоку це поступово призводить до випинання судинно'1 стшки, спочатку локально, а потсм — дифузно [1, 7].
Незалежно вщ причини у формуванш фузиформних аневризм видшяють 4 характернi стадп: фрагментацiя внутр^ньо! еластично'1 пластинки i потовщення штими певно'1' дшян-ки судини, неоанпогенез у потовщенiй шти-мi та стоншення внутрiшнього еластичного шару, утворення гематоми в стшщ судини з наступним тромбозом, реканалiзацiя та орга-нiзацiя тромбу з утворенням емболiв або кро-вовиливом [8].
Залежно вщ стадп патогенезу ФА ОА мо-жуть мати рiзноманiтнi клшчш прояви, «не-типовЬ» для артерiальних аневризм. У 1,3 % випадюв ФА перебiгають безсимптомно [9]. В Японп захворюванiсть на ФА становить 7,7 % у пащенпв з шсультом, з них серед оаб
з iшемiчним iнсультом — 6,4 %, з геморапч-ним шсультом — 12,1 % [8]. За даними корей-ських учених, частота ФА становить 18,8 % у пащенпв з шфарктом унаслщок Гшемп [4]. У 31 % випадкГв ФА ОА спричинили розвиток обструктивноï гщроцефалп, виявилися парезом тршчастого, окорухового, лицьового та слухового нервiв [4].
Мета роботи — вивчити поширешсть i клiнiчнi прояви фузиформних аневризм осно-вноï артери та методи ïx лiкування.
Матер1али та методи
Проаналiзовано iсторГï хвороби 2049 пащенпв з артерiальними аневризмами судин головного мозку, котрГ перебували на лiкуваннi у ДУ «Науково-практичний Центр ендоваску-лярноï нейрорентгенохГрургп НАМН Укра1-ни» за перюд Гз сГчня 2007 р. до грудня 2018 р. Вш хворих становив вГд 14 до 74 роюв.
У 87 хворих виявлено ФА, з них у двох ïx було двГ, в одного — три. Серед обсте-жуваних було 47 (54,4 %) чоловтв та 40 (45,6 %) ж1нок.
У 30 спостереженнях ФА локалГзувалися на ОА (1,5 % вГд усГх артерГальних аневризм та 34,5 % вГд усГх ФА).
У 21 (70 %) хворого ФА ОА виявлено як самостшну патологГю, у 5 (16,7 %), крГм ФА, були мшкоподГбш аневризми, у 4 (13,3 %) — екстракрашальш стенози судин в шших ба-сейнах.
Аневризми первинно виявлено за даними методГв нейровГзуалГзаци (магштно-резонанс-ноï томографп (МРТ), МРТ Гз ангюпрограмою (МРА), комп'ютерноï томографп (КТ), ст-ральноï комп'ютерноï томографп (СКТ).
МРТ/МРА дае змогу виявити ФА, визначи-ти ïï локалГзащю, розмГри та вираженГсть змГн у мозковш тканинГ навколо аневризми, що до-повнюе ангГографГчнГ данГ. КрГм того, МРТ/ МРА доцГльно використовувати як метод дГа-гностики стану артерiальноï аневризми у вщ-далений перюд тсля операцп.
КТ доцГльно використовувати у разГ роз-риву аневризм для визначення тактики та методу лГкування пащенпв залежно вГд тяжко-стГ, форми i виду крововиливу. За допомогою КТ виявляють вогнища ГшемГчного ураження, наявшсть гщроцефалп та набряку мозку.
СКТ Ï3 використанням 3-вимiрного зобра-ження е досить iнформативною щодо локаль зацп ФА, особливостей ïï будови та може бути достатньою для контрольного спостереження.
KpiM того, для вибору тактики ендо-васкулярного лшування церебральних ФА обов'язково проводять суперселективну цере-бральну ангiографiю (ЦАГ), яка може дати по-вне уявлення про функщонування аневризми за рахунок проходження контрастно'1' рiдини.
Проведення ЦАГ дае змогу виршити такi питання:
1. Верифшащя аневризми.
2. Визначення форми аневризми, ïï про-сторового положення, розмiрiв, стввщно-шення розмiрiв ïï камер (за наявностi багато-камерностi), мiсця розриву ФА.
3. Визначення стввщношення розмiрiв порожнини аневризми та положення материн-сько'1' судини.
4. З'ясування особливостей будови штра-та екстракрашальних судин голови i ши1.
5. Вивчення компенсаторних можливос-тей церебрального кровотоку.
6. Наявшсть ангюспазму та його типу (поширення спазму та стутнь звуження су-дин).
Залежно вiд клшчних проявiв хворих було розподiлено на чотири групи: 1-ша група (n = 2 (7 %)) — з геморапчними проявами, 2-га група (n = 10 (33 %)) — з iшемiчними проявами, 3-тя група (n = 6 (20 %)) — з компресшно-iшемiчними проявами (псевдотуморозна дiя або «mass effect»), 4-та група (n = 12 (40 %)) — iз безсимптомним перебiгом. Групи порiв-нювались за вiковим i статевим складом, тяжюстю клiнiчного стану, даними методiв нейровiзуалiзацiï та ангiографiчними характеристиками аневризм.
Для сучасно'1' тенденцп розвитку судинно'1' нейрохiрургiï характерне значне збiльшення частки ендоваскулярних операцш з приводу церебральних АА i зокрема ФА, що зумовле-но меншою хiрургiчною травмою при достат-нiй ефективностi оперативно'1' методики та по-лiпшенням вiддалених результатiв л^вання хворих з АА.
Ефективнiсть ендоваскулярного л^вання хворих з ФА визначають декiлька чинникiв, а саме: вибiр технiчного засобу виключення аневризми залежно вщ анатомiчних особли-
Рис. 1. Протекцшш стенти LEO PLUS та LVIS
востей судинно1 системи, будови аневризми, ïï po3Mipy i локалiзацiï та перюду захворювання.
Для виключення ФА ОА використову-вались протекцiйнi стенти (рис. 1) LVIS™ (MicroVention Incorporation, США), Solitaire AB™ (EV3, США), LEO™ (Balt, Франщя). Вони дають змогу проводити репозицiю при iмплантацiï, працюють як едине цiле i ство-рюють умови для розростання ендотелiю та формування судинноï стшки в мiсцi утворен-ня аневризми. Solitaire (2 випадки) — стент лазерноï рiзки являе собою тонку пластинку i3 закритими комiрками, згорнуту в трубку. LVIS (4 випадки) — плетений стент зi змш-ним розмiром комiрки (закритi комiрки). LEO (12 випадкiв (рис. 2)) — плетений стент iз закритими комiрками, в якому нiтиноловi нитi рухливi одна щодо шшоь
Результати
У хворих з геморапею (жiнки вiком 39-
41 рш) при госпiталiзащl выявляли сопор (IV за шкалою Hunt-Hess), глибокий гемшарез, выражений меншгеальний синдром, за даними КТ та МРТ, — паренх1матозно-вентрикулярш крововиливи з формуванням iнсульт-гематом, ангiогpафiчно — сегментарне долiхоектатич-не розширення ОА не бiльше нiж 1/3 дiаметpа материнсько!' артери з наявшстю дивертику-лiв. З анамнезу вщомо, що за 1,5-2,0 мiс до захворювання у хворих траплялись ешзоди сильних головних болiв i тягнучих болiв у ши!, котpi самостшно регресували впродовж 5-8 днiв. Особливктю клiнiки ФА ОА при геморапчних проявах захворювання була вщ-сутшсть (клiнiчно або ангiогpафiчно) пpоявiв вазоспазму в усiх випадках спостережень.
У хворих з iшемieю (чоловiки вшом вiд 51 до 74 pокiв) вщзначено гострий початок захворювання на rai повного благополуччя. При гостт^зацл вс були в яснiй свщомос-ri, мали помipний (n = 7) та глибокий (n = 3) гемшарез, парез вщвщного (n = 4) i лицьово-
2012 D Acq Тгп 19.16:28,DC
А
Рис. 2. Фузиформна аневризма основное' артери. Церебральна анг1ограф1я: А — до операци; Б — стент LEO PLUS у просв1т1 основног артери; В — контрольне обстеження через 6 м1с
тсля операци
Рис. 3. Магнтно-резонансна томограф1я: лакунарний ¡нфаркт в дыянщ моста
го (n = 5) нервiв, дизартрш (n = 3), дисфапю (n = 2), стато-координаторш порушення (n = 7). За даними КТ та МРТ виявлено лакунарний шфаркт (рис. 3) у д^нщ моста (n = 10) та потиличнш частщ (n = 1), ангюгра-фiчно у 2 випадках — сегментарне долiхоек-татичне розширення основно'1 артерп до 12 та 14 мм, у 4 — локальне випинання стшок роз-мiром 13-15 х 11-17 мм. За даними лггерату-ри, дiаметр ОА залежно вiд популяци та раси становить 2,0-8,1 мм у жшок та 2,2-8,9 мм у чоловшв. Для европеощно!' раси нормою е 3,2-6,5 мм для жшок та 3,6-7,2 мм для чоловшв.
У хворих з компресiйно-iшемiчними пору-шеннями (4 чоловiки вiком вщ 25 до 63 рокiв та 2 жшки вiком вiд 25 до 62 роюв) вiдзначено тривалий повшьно прогресуючий (вiд 6 мю до 3,5 року) перебiг захворювання з вираженим
цефалгiчним синдромом. При госпiталiзацiï пацiенти були переважно в яснш свiдомостi (n = 5), рщко — в станi оглушення (n = 1). Виявлено легкий гемшарез (n = 3), гемшпес-тезiю (n = 2), парез вщвщного (n = 5) та ли-цьового (n = 6) нервiв, дизартрiю (n = 1), дисфапю (n = 1), стато-координаторш порушення (n = 6), транзиторш iшемiчнi атаки (n = 4), су-домш напади (n = 4), за даними КТ та МРТ, — ознаки компресп в дшянщ моста та шжок мозку (рис. 4), ангiографiчно — значне рiвно-мiрне сегментарне розширення стшок артерп понад 2/3 дiаметра материнсько1 артерiï.
У хворих iз безсимптомним перебiгом (5 чоловiкiв вшом вiд 37 до 53 роюв та 7 ж1нок вi-ком вщ 25 до 38 роюв) у 3 випадках аневризми дiагностовано при профiлактичному обстежен-нi, решту пацiентiв госпiталiзовано з приводу
Рис. 4. Комп'ютерна томограф1я: компрес1я стовбурових структур фузиформною аневризмою основное артери
Рис. 5. Розподы оперативних втручань по групах
супутньо'1 патологи: у 5, KpiM ФА, були мшко-подiбнi аневризми (у 3 i3 субарахнощальним крововиливом, у 2 у «холодному» nep^i), у 4 виявлено екстракрашальш стенози судин в ш-ших басейнах. ФА були дiагностованi при до-обстeжeннi та кшшчно не проявлялись.
Прооперовано ендоваскулярним методом 18 (60 %) хворих (рис. 5). Не оперовано з piзних причин (тяжюсть стану, вщмова вщ операци) 12 (40 %) пащенпв. Виконано 20 операцш, з них 16 односeсiйнi ендоваскуляр-нi операци з приводу ФА та 2 повторш (у па-цiентiв з мiшкоподiбними аневризмами, тсля койлiнгу).
У 4 (22,2 %) випадках спостepiгалось зменшення клiнiчних пpоявiв захворювання протягом 5-7 днiв тсля операци (по 2 спо-стереження у 2-й та 3-й групах), у 5 (27,8 %) — появу або наростання невролопчного дефщиту, пов'язаного з iмплантацiею iнтpакpанiального стента у виглядi наростання/появи стовбурово'1 симптоматики (в 1 хворого у 2-й груш, в 1 — у 3-й груш, у 3 — в 4-й груш). Хipуpгiчна леталь-нють становила 16,7 % (3 випадки у 2-й груш) i була спричинена супутньою патолопею серце-во-судинно'1 системи (в 1 хворого — розвитком гострого великовогнищевого шфаркту мюкар-да на 4-ту добу тсля операци, у 2 — серцевою недостаттстю пiсля перенесеного рашше (3,5 та 2,0 мiс тому) шфаркту.
Кшшчш результати ендоваскулярного ль кування хворих iз ФА ОА за шкалою наслщюв Глазго на момент виписки зi стацiонаpу були хорошими (> 5 балiв) у 12 (80 %) випадках та задовшьними (4 бали) — у 3 (20 %).
Вщдаленш результати ендоваскулярного лшування хворих з ФА ОА (через 6 мю) були такими:
• 1-ша група: в 1 патентки вiдзначено повний регрес невролоriчноï симптоматики, в 1 — розвиток вторинноï гщ-роцефали. Ангiографiчно в 1 пацiентки виявлено повне, ще в 1 — часткове за-криття дивертикулiв.
• 2-га група: у 2 пащенпв спостерiгали частковий регрес неврологiчноï симптоматики, в 1 — без динамши, 1 хворий помер. Ангiографiчно у 2 пащенпв виявлено повне виключення ФА, в 1 — зменшення об'ему аневризми на 44 %.
• 3-тя група: у 2 пащенпв мав мюце не-значний регрес невролоriчноï симптоматики, в 1 — наростання симтоматики (у виглядi збiльшення глибини парезу), 1 хворий помер. Ангiографiчно в 1 пащен-та виявлено зменшення об'ему аневризми на 27 %, у 2 — вщсутнють динамши.
• 4-та група: у 2 пащенпв зафiксовано появу цефалпчного синдрому, у 2 — вщсутнють динамши, в 1 — появу ге-мiсимптоматики. Ангiографiчно у 2 па-цiентiв спостерiгали повне виключення ФА, у 3 — зменшення об'ему аневриз-ми вщ 47 до 64 %.
Висновки
1. Фузиформш аневризми трапляються в 4,25 % випадкiв церебральних АА. Серед них на частку фузиформних аневризм основноï
артерп, яю е складною для ендоваскулярно! нейрохiрурrii нозологiчною групою АА судин головного мозку, припадае 34,5 %.
2. Фузиформн аневризми основно! артерп найчастiше (у 40 % хворих) переб^ають безсимптомно. Найбшьш частим та клiнiчно значущим проявом захворювання е iшемiчний
References
1. Nussbaum ES, Defillo A, et al. Diffuse idiopathic intracranial fusiform aneurysm development. Case report and literature review. Surg. Neurol. Int. 2014;5: 107. Published online 2014 Jul 11. doi: 10.4103/21527806.136702.
2. Scheglov DV i dr. Endovaskulyarnoe vyiklyuchenie fuziformnyih anevrizm s ispolzovaniem stenta LEO+ (in Russian). Endovaskulyarna neyrorentgenohirurgi-ya (in Ukrainian). 2014;4:20-5.
3. Jaworska K, Dolowy J, Kusmierska M. Multiple fusiform cerebral aneurysms — case report. Pol. J. Radiol. 2012;77:50-3.
4. Park SH, Yim MB, Lee CY, et al. Intracranial fusiform aneurysms: It's pathogenesis, clinical characteristics and managements. J. Korean Neurosurg Soc. 2008;44:116-23. doi: 10.3340/jkns.2008.44.3.116. Epub 2008 Sep 30.
(у 33 % хворих) та компресiйно-iшемiчний (у 20 %), тодi як геморапчний спостер^али у 7 % випадюв. Кшшчш прояви захворювання тюно пов'язаш зi статтю та вiком хворих.
3. Результати лшування залежать вiд пе-рюду захворювання, будови аневризми, статi хворого та наявносп супутньо1 патологл.
5. Anson JA, Lawton MT, Spetzler RF. Characteristics and surgical treatment of dolichoectatic and fusiform aneurysms. J. Neurosurg. 1996;84:185-93. [PubMed].
6. Sacho RH, Saliou G, Kostynskyy A, et al. Natural history and outcome after treatment of unruptured intra-dural fusiform aneurysms. Stroke. 2014;45(11):3251-6. doi: 10.1161/STR0KEAHA.114.006292. Epub 2014 Sep 9.
7. Tandon P, Ramamurthi R. Textbook of Neurosurgery. New Delhi: Replika Press; 2012. 977 p.
8. Nakatomi H, Segawa H, Kurata A, et al. Clinicopath-ological study of intracranial fusiform and dolichoec-tatic aneurysms. Insight on the mechanism of growth. Stroke. 2000;31:896-900.
9. Brisman JL, Song JK, Newell DW. Cerebral aneurysms. N. Engl. J. Med. 2006;24:859-63. Epub 2006 Nov 13.
ФУЗИФОРМНЫЕ АНЕВРИЗМЫ ОСНОВНОЙ АРТЕРИИ — КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОЯВЛЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЕ
Д.В. ЩЕГЛОВ, О.Е. СВИРИДЮК , Я.Э. КУДЕЛЬСКИЙ
ГУ «Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины», г. Киев
Цель работы — изучить распространенность и клинические проявления фузиформных аневризм (ФА) основной артерии (ОА) и методы их лечения.
Материалы и методы. Проанализированы 2049 историй болезни пациентов с артериальными аневризмами сосудов головного мозга за период с января 2007 г. по декабрь 2018 г. У 87 (4,25 %) больных были ФА, из них у 30 (34,5 %) — ФА ОА. Аневризмы первично были обнаружены по данным методов нейровизуализации (спиральной компьютерной и магнитно-резонансной томографии). Всем больным проводили селективную церебральную ангиографию. В зависимости от клинических проявлений больных распределили на четыре группы: с геморрагическими (1-я группа), ишемическими (2-я группа) и компрессионно-ишемическими проявлениями (псевдотуморозное действие или «mass effect», 3-я группа) и с бессимптомным течением (4-я группа). Группы были сопоставимы по возрастному и половому составу, тяжести клинического состояния, данным методов нейровизуализации и ангиографическим характеристикам аневризм.
Результаты. У 12 (40 %) больных ФА ОА имели бессимптомное течение, у 10 (33 %) — ишемические проявления, у 6 (20 %) — компрессионно-ишемические, у 2 (7 %) — геморрагические. Прооперированы 18 (60 %) больных. Выполнены 20 операций, из них 16 односессион-ных эндоваскулярных по поводу ФА и 2 повторные (у пациентов с мешотчатыми аневризмами, после койлинга). У 4 (22,2 %) больных отмечено уменьшение клинических проявлений за-
болевания в течение 5-7 дней после операции (по 2 наблюдения во 2-й и 3-й группах), у 5 (27,8 %) — появление или нарастание неврологического дефицита, связанного с имплантацией интракраниального стента в виде нарастания/появления стволовой симптоматики (у 1 больного во 2-й группе, у 1 — в 3-й группе, у 3 — в 4-й группе). Хирургическая летальность составила 16,7 % (3 случая во 2-й группе) и была вызвана сопутствующей патологией сердечно-сосудистой системы. Клинические результаты эндоваскулярного лечения больных с ФА ОА по шкале исходов Глазго при выписке из стационара были хорошими (> 5 баллов) в 12 (80 %) случаях и удовлетворительными (4 балла) — в 3 (20 %).
Выводы. ФА ОА чаще всего (у 40 % больных) протекают бессимптомно. Наиболее частым и клинически значимым проявлением заболевания является ишемический (у 33 % больных) и компрессионно-ишемический (у 20 %), тогда как геморрагический наблюдали в 7 % случаев. Клинические проявления заболевания тесно связаны с полом и возрастом больных. Результаты лечения зависят от периода заболевания, строения аневризмы, пола больного и наличия сопутствующей патологии.
Ключевые слова: основная артерия; фузиформные аневризмы; головной мозг; церебральные артерии; клинические проявления.
FUSIFORM ANEURISM OF BASIC ARTERY — CLINICAL MANIFESTATIONS AND TREATMENT
D.V. SHCHEHLOV, O.E. SVIRIDYUK, YA.E. KUDELSKYI
SO «Scientific-Practical Center of Endovascular Neuroradiology NAMS of Ukraine», Kyiv
Objective — to study the prevalence and clinical manifestations of fusiform aneurysms (FA) of the basic artery (MA), methods of their treatment.
Materials and methods. The analysis of 2049 histories of diseases of patients with arterial aneurysms of the vessels of the brain for the period from January 2007 to December 2018. It was revealed that in 87 (4.25 %) patients there were FA, of which 30 (34.5 %) — FA MA. Aneurysms were initially detected according to neuroimaging techniques (spiral computer and magnetic resonance imaging). All patients were given a selective cerebral angiography. Depending on clinical manifestations of patients, it was divided into four groups: the 1st group — patients with hemorrhagic manifestations; the 2nd group — patients with ischemic manifestations; the 3rd group — patients with compressive and ischemic manifestations (pseudo-fumarous action or «mass effect»); the 4th group — patients with asymptomatic course. Groups were compared by age and sex composition, severity of clinical condition of patients, data of neuroimaging methods and angiographic characteristics of aneurysms.
Results. 12 (40 %) patients with FA MA had an asymptomatic course, 10 (33 %) — ischemic manifestations, 6 (20 %) compressive-ischemic manifestations, 2 (7 %) — hemorrhagic manifestations. Operated 18 (60 %) patients. 20 operations were performed, including 16 single-session endovascular operations on FA and 2 repeated (in patients with MA, after coiling). According to the study, among operated patients in 4 (22.2 %) cases — the reduction of clinical manifestations of the disease within 5-7 days after the operation (2 — in the 2nd group, 2 — in the 3rd group). In 5 (27.8 %) cases — the emergence or increase of a neurological deficit associated with the implantation of an intracranial stent in the form of an increase/appearance of stem-symmetry (1 — in the 2nd group, 1 — in the 3rd group, 3 — in the 4th group). Surgical mortality among operated patients was 16.7 % (3 cases (all in the 2nd group)) and is related to the presence of concomitant cardiovascular disease. Clinical outcomes of endovascular treatment of patients with fuziform aneurysms of the main artery on the Glasgow Outcomes Scale at the time of discharge from the hospital are good (> 5 points) in 12 (80 %) patients and satisfactory (4 points) — in 3 (20 %) patients.
Conclusions. FA MA often occur asymptomatic — in 40 % of patients. The most frequent
and clinically significant manifestation of the disease is ischemic (in 33 % of patients), compres-sion-ischemic (in 20 %), while hemorrhagic was observed in 7 % of patients. Clinical manifestations of the disease are closely related to the sex and age of the patients. Results of treatment depend on the period of the disease, the structure of the aneurysm, the gender of the patient and the presence of concomitant pathology.
Key words: the main artery; fusiform aneurysms; brain; cerebral arteries; clinical manifestations.
