CC BY
9
На основ! проведених досл1джень i у результат! розгляду ходу росту наса-джень pi3H0i густоти у вщ1 15-80 роюв можна зазначити, що збшьшення густоти веде до значних змш трансшрацшно1 характеристики насаджень.
Доглядов1 рубання приводять до збшьшення осв1тленост1 крони, шдви-щення температури Грунту та пов1тря, збшьшення вологосп Грунту, посилення у ньому мжробюлопчних процешв, прискорюють розклад шдстилки, у цшому кру-roo6ir речовин i енергл. G i негативш наслщки: посилення виру, перепади температури, ущшьнення Грунту, бшьше того - промерзания у малосшжш зими.
При виб1рщ у сосняках вщ 17 до 25 % в1д початкового запасу cnocTepira-еться шдвищення загально! продуктивное^ насадження на 6 %. У соснових молод-няках при виб1рщ 21 % продуктившеть збшьшилась на 27 % пор1вняно з контролем.
Зр1дження в1д 12 до 30 % забезпечуе сприятлив1 умови для максимального приросту деревно! маси у насадженш 1нтенсившсть асимшяцп залежить вщ кшь-KOCTi дерев на одинищ площт 1з зменшенням кшькост! дерев на 1 га збшьшуються розм1ри крони дерев, що призводить до збшьшення продуктивное^ деревно! маси насадження. Оптимальна штенсившсть зр1дження при цьому - 34-41 %.
Для досягнення р1вном1рного поточного приросту у насадженш необх1дно у молодому вщ! проводит часташе - через 5-7 роюв - рубання слабко! штенсив-Hocri; надал1, ¿з збшьшенням вжу, штенсившсть вирубувань потр1бно збшьшува-ти, а число вирубувань зменшувати. Варто враховувати, що зр1дження достигаю-чих i стиглих деревосташв сприяе збшьшенню витрат вологи внаслщок розвитку трав'янисто! рослинностт Таким чином, у перюд штенсивного росту насадження (30-50 роюв) необхщно першочергово проводити доглядов! рубання слабко! та середньо! штенсивност! - через 5 роюв максимум, а попм, у 40-50-р1чному вщ! через 7 роюв.
У Bcix випадках доглядов! рубання сприяють збшьшенню маси трав'янис-того покриву пор1вняно з контролем.
Л1тература
1. Горд1енко M.I., Маурер В.М., Кловалевський С.Б. Методичш вказ1вки до вивчення та дослщження люових культур. - К.: Вид-во НАУ, 2000. - 101 с.
2. Гордиенко М.И., Шаблий И.В., Шлапак В.П. Сосна обыкновенная, её особенности, создание культур, производительность. - К.: Лыбидь, 1995. - 224 с.
3. Молчанов A.A. Сосновый лес и влага. - М.: Наука, 1953. - 140 с.
4. Морозов Г.Ф. Рубки возобновления и ухода. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1930. - 86 с.
5. Тольский А.П. Материалы по изучению состояния и развития корней у отдельных сосен и у насаждениях Бузулукского бора/ Тр. по лесному опытному делу в России. - С.-П., 1911. -Вып. XXXII. - С. 31-38.
УДК630.181.341 (581.52) П.С. Гнапив, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
ФУНДАМЕНТАЛБН1 МЕТОДИ АГР0Н0М1ЧН01 XIMII В ДЕНДРОЛОГП: СУЧАСН1 УЯВЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ
Идеться про актуальшеть агрох!м1чних знань у сучасному люовому i зеленому гос-подарст. Викладено результата авторських дослщжень у дендрологи, що несуть нову ¡нформащю про аутеколопчш особливосп адаптацп дерев завдяки застосуванню сучасних метсдав агроном1чно1 xiMii. Запропоновано OKpeMi напрямки подальшого розвитку основ
люово! arpoxiMii як сучасно! фундаментально! складово! люорозведення та озеленения, ¡н-тродукцп i селекци стшких деревних порщ.
P.S. Hnativ - USUFWT
Fundamental methods of agronomical chemistry in dendrology: modern performances and prospects of application
The analysis of the scientific literature is submitted on interaction of plants, ground and active chemical means. The urgency of agronomical chemistry knowledge in a modern wood and green facilities is opened. Is given examples of our researches of modern methods of agronomical chemistry in dendrology, which gives the new information about ecological features of adaptation of trees. It is offered separate directions of the further development of bases forest agronomical chemistry as to a modern fundamental component of afforestation, landscape-gardening, introduction and selection of steady tree species.
За останш 50 роюв застосування деревини як сировини i матер1алу для виробництва у свт зросло вдв1ч1, при тому, що води - втрич1, енергетичних кори-сних копалин - майже у п'ять раз1в. Щоб прогодувати населения свпу, кшьюсть якого невпинно зростае, за наступи! 30 роюв виробництво иродуклв харчування повинно подво1тися. Попит на зерно до 2020 року збшьшиться на 40 %, а орна сшьськогосиодарська площа - лише 20 % [14]. Тому, покладати надп на зростання площ1 л1с1в, зокрема зал1снення придатних для землеробства територш - марна справа. Лише штенсифжащя л1сового з одного боку та сшьського господарства з шшого дасть позитивие виршення ще! дилеми.
Одним ¿з ефективних шструменлв в руках людства для досягнення вказа-Hoi мети залишаеться агроном1чна х1м1я [1, 12, 15, 17, 19, 25-28, 30].
Агроном1чна х1м1я - наука про малий бюлопчний Kpyroo6ir х1м1чних еле-менлв i речовии. За Д.М. Пряшшшковим [19], агрох1м1я вивчае взаемод1ю у три-кутиику: рослииа - Грунт - добрива (xiMi4Hi засоби). На думку К.А. Т1м1рязева [25] "... землеробство стало тим, чим воно е, лише завдяки агроном1чнш xiMii та ф1зюлогл рослин". Анал1з ¿сторичного розвитку i сучасних знань дае шдстави стверджувати, що агрохгмгя - це синтетична наука, яка народилася на стику прикладное ф1зюлогП рослин i Трунтознаестеа за зрослог потреби активного втручання в малий бюлоггчний цикл хгмгчними засобами з метою управлтня ним.
3 шшого боку, якщо у згаданому трикутнику Пряшшшкова агент "добрива" розум1ти як антропогенний фактор втручання, а також розглянути д1яль-н1сть людства в бюсфер1 як позитивиу, так i негативиу бшьш широко [8], при-пустимо резюмувати, що агрохгмгя як наука може вивчати всю сферу малого 6io-логгчного циклу речовин i хгмгчних елемент1в за активного перманентного втручання людини у його xid. Зрозумшо, що л1си (як i iHmi деревш насадження) сього-дт не можуть в цьому контекст1 залишатися поза увагою, оскшьки мають величе-зне як господарське, так i планетарие бюсферостабЫзуюче значения.
Агроном1чна х1м1я, як дослщно-експериментальна наука, ув1брала Bci передов! методи ф1зюлогл та Грунтозиавства з ix сучасними засобами та шструмен-тами [1, 22, 25]. Особливо цшними е методи 6ioxiMi4Horo дослщження, заиозичеш в ф1зюлогп [13, 18, 25, 32] i розвинута у прикладному аспекп [9-13, 15-17, 20, 21, 24, 26-30]. Набули поширення математичш методи моделювання агрох1м1чних процешв. Незамшними залишаються методи польового та вегетацшного досл1ду.
Неоцшенне для л1сового господарства значения агроном1чно! х!мп як науки визнавав академж П.С. Погребняк. Вш у перюд свое! пл1дно! д1яльност1 практично започаткував [ розвинув основи л1сово! агрох!мп в Украш [17], адже його базова освгга поеднувала глибою знания Грунтознавства, люово! галузг На форму-вання його погляд1в безперечно, мало вплив вчення Вернадеького про ноосферу.
Ощнюючи витоки, напрацювання та сучасш тенденцп розвитку бюлопч-них наук, пов'язаних з природокористуванням та прогресивними домшантами громадсько! св1домост1, приходимо до висновку, що без застосування фундамен-тальних положень агроном1чно! х!мп неможливо отримати об'ективну [ точну картину природних чи антропогенних явищ у бюсферт Для достов1рно! ощнки опти-мальност! малого бюлопчного циклу поживних речовин у конкретних умовах (чи це люовий бюгеоценоз певного типу, чи агрофггоценоз, чи лука, чи парк, сад то-що - немае значения) потр1бно застосувати комплекс метод1в агрох1мп, а саме:
• оцшка габ1тусу (як в1зуальна, так 1 морфометрична) дерев, кущ1в, рослин-шдика-тор1в х1]шчних елеменив та кислотноси Грунту;
• оцшка родючоси та стану Грунту за його ф1зико-х1м1чними показниками;
• бюх1]шчний анал1з рослинно! маси на предмет оптимальное^ забезпечення дерев поживними речовинами.
Пщтвердженням правильное^ тако! комплексно! ощнки мають стати ще два взаемодоповнююч! методи агрох!мп:
• вегетацшний дослщ на пробах Грунту з культурами-шдикаторами;
• пробне (кореневе чи позакореневе) тдживлення дерев р1зними дозами дефщит-них елеменив, застосування ф1зюлопчно активних стимулятор1в, а також мелю-ранив Грунту.
Згщно з сучасними тенденщями шклування про довкшля [ яюсть продуклв природокористування, також на вимогу державних оргашв [23], до ощнки еколо-го-агрох1м1чного стану земель в Украш включено:
• показники родючоси Грунту: вмют гумусу, доступних форм Ы, Р, К, Мп, Мо, 2п, Си, Во, Со, р1вень рН, V, 8, щшьнють Грунту, запас ППВмакс;
• забруднешеть Грунту за такими антропогенними полютантами як Сг137, 8г90, важ-кими металами: Сё, 2п, Си, РЬ, Hg, а також ДДТ 1 т.д.;
• л1то-, оро- та ктматогенш м1сцев1 фактори впливу на властивоси Грунту.
На наш погляд, окреслеш положения мають у перспектив! стосуватися також земель л!сового фонду, урбан!зованих зелених та промислових зон, бо доте-пер!шн! та наш! глибш! досл!дження лише впродовж 1992-1999 рр. [3-7] дають шдстави говорити про !хню придатн!сть у данш сфер! господарювання.
3 метою поширення деяких сучасних положень агроном!чно! х!м!! та апро-бац!! !х в галуз! штродукцп дендрофлори нами були започаткован! досл!дження у п'яти напрямках за в!дпов!дними методиками. Проведено: регулярну в!зуальну да-агностику зовтшшх симптом!в голодування рослин [7, 15, 27, 28, 31]; морфо-метричну оц!нку листк!в ! пагон!в [15, 27, 28]; опис морфолог!! Грунтових розр!з!в та досл!дження ф!зико-х!м!чного стану Грунту у мюцях зростання дерев [2, 22]; бюх!м!чний анал!з асимшяцп азоту та вм!сту основних мшеральних елемент!в у листках досл!джуваних деревних пор!д [18, 22].
На шдстав! паралельних досл!джень дана характеристика деяких еколопч-них фактор!в зелено! зони Львова, що мають ¿стотний вплив на малий б!олог!чний кругооб!г речовин у деревостанах. Саме з короткого опису еколог!чних умов до-
цшьно узагальнювати досвщ агрох1м1чних дослщжень в насадженнях зелено! зони м. Львова.
Як показали спостереження влику 1991-1992 рр. за кл1матом в умовах м1с-та, при просуванш вщ Львова (с. Зубра) до центру температури повпря [ поверхш Грунту ¿стотно зростають, волопсть пов1тря навпаки, зменшуеться, а швидюсть виру [ освилешсть ¿стотно шдвищуються. Таким чином, у перюд сезонно! веге-тацп в умовах м1ста створюються значио змшет кл!матичш умови для рослии по-р1вияно з природними.
Поряд з1 змшою мжроктмату в напрямку до центру м1ста иосилюеться за-бруднення Грунлв (особливо верхнього 0-20 см пласту) х1м1чними елемеитами, у т. ч. важкими металами. На тдстав1 власного анал1зу акумуляцп ряду х1м1чних елеменлв поверхневим шаром м1ських Грунлв нами видшено таю техногенш за-бруднювачг РЬ, Бп, А§, Мо, Аг, Ое, Си, В, №. 1х вм1ст поступово зростае в м1ру просування вщ околищ до центру м. Львова, що е одтею з головних ознак техно-генно-еколопчно! деградацл довюлля [ формування неириродних ознак екототв. Вищенаведене безумовно означае, що загальне забрудиения повпря, води [ рослии зростае за под1бною законом1ршстю. Воно безпосередньо виливае на хщ малого бюлопчного циклу речовии в рослинних угрупованиях, що зростають таких специф1чних умовах.
Впродовж чотирьох вегетацшних перюд1в на спещально ввдбраних моде-льних деревах проведено в!зуальш дослщження зовтшшх ознак дефщиту К, Р, К, Са [ Mg в листках. В1зуальна д1агностика симитом1в голодування виявила сильну нестачу N [ Mg у вуличних насаджень дуба, К - у пркокаштана. В окрем1 роки з1 зниженою температурою та дощовою погодою ми спостер1гали фосфорне голодування у клена [ пркокаштана, магтеве - у пркокаштана. Найменше ознак голодування в1зуально вщзначено у рослии мгського парку [ скверу [5, 7]. Дерева у природному ценоз! в окрем1 роки виявляли зовшшш ознаки азотного (дуб, липа), фосфорного (клен), кальщевого (дуб) [ магшевого (липа, клен) дефщиту, що св1дчить про бшьшу залежшсть Грунтових процешв у л1совому бюгеоценоз! вщ кл1матич-иих особливостей року, шж в м1ському середовищ! та жорстюшу конкуренщю за иоживш речовини.
Морфометрична д1агностика у комплекс! з в1зуальною дозволяе виявити наслщки впливу р1зиих умов живлення рослии на !х габпус [ тривал1сть сезонно! вегетац!!. Так, трир1чними дослщженнями встановлено, що площа [ розм1ри лист-кових пластин у дуба, липи [ клена зростають вщ л1су до парку, а зменшуються вщ парку до скверу [ вулицг При цьому, юльюсть листюв на иагош, довжина та д1аметр при основ! пагона зростають у м1ру просування вщ природиих до м1ських насаджень вулицг Тривал1сть вегетацп иродовжена у дерев иарюв [ сквер1в та об-межена у рослии вулиць.
В зеленш зош м. Львова вельми р!зномаштш Грунтов! умови.
Морфолопя Грунтового профшю в лгсовому фггоценоз! дослщжена на приклад! розр1зу в райош с. Зубра (формула Грунту НЕ(55)Е1(53)1(55)Р). Описана Грунтова вщмша - темно-мрий лгсовий слабоошдзолений легкосуглинковий Грунт на леи [2]. Описана у парку ш. 1в. Франка, Грунтова в1дмша близька за морфо-лопчними ознаками до иопередньо! (формула Грунту ЕН(33)Е1(10)1(24)Р) [ класи-фжуеться як темно-шрий л1совий слабоошдзолений легкосуглинковий Грунт на
лест Пор1внюючи два профЫ, можна зробити висновок, що Грунт л1су належить до л1сових природних, а Грунт парку за переважною бшьш1стю сво!х морфо-лопчних оеобливоетей майже не в1др1зняеться вщ природного.
У сквер! описано Грунт антропогенного походження (формула Грунту ЕН(43)1(15)Р). Рослинний покрив зрщжений, представлений переважно злаками. Пщстилка слаборозвинута, майже вщсутня [ не мае виливу на акумулятивний про-цес. Малий бюлопчний кругообш зольних елеменлв живлення, азоту [ баланс ор-гашчних речовин роз!рваш в результат! збору [ в1дчуження опаду. Грунт шддаеть-ся частковому витоптуванню. Мезофауна [ мжрофлора слаборозвинутт
Грунти вуличних насаджень на об'ектах дослщжень виключно антропоген-ш [ представленш здебшьшого котловинами, оточеними бетонними бордюрами, плитами [ асфальтом на щебеш та теку. Останнш залягае на глибиш 20-25 см. Безпосередньо у котловин! пщ час ремонту п!дземних комушкацш описано такий проф!ль Грунту - ЕН(32)1(17)Р. Рослинний покрив ! шдстилка, як правило, пов-н!стю вщеутш Верхн!й шар (0-10) дуже ущшьнений, аерац!я м!н!мальна. Грунт насаджень вулиць мае найб!льш видозм!нену морфолог!чну будову пор!вняно з ¿ншими Грунтами м!ських насаджень, що зумовлюе ц!лком вщмшш його функ-ц!ональн! властивост! у план! культивування дендрофлори.
Саме Грунти вулиць ! сквер!в, як засв!дчують наш! досл!дження, е найчас-тше неадекватними вимогам б!льшост! деревних порщ. Порушен!сть природно! будови Грунтових профЫв, а також недбал!сть або помилки при !х закладц!, зу-мовлюють формування несприятливих агрох!м!чних властивостей м!ських Грунт!в.
Особливост! поживного режиму Грунлв стац!онарних тест-об'ект!в най-б!льш дощльно розглянути на основ! агрох!м!чно! характеристики пласту 0-60 см, в якому поширюеться основна маса кор!ння рослин.
Середн!й по вс!й товщ! вм!ст гумусу в Грунтах коливаеться вщ 2,5 до 4,6 % ! законом!рно зменшуеться в!д л!су до центру м!ста. У верхньому (0-20 см) шар! Грунту вулиць спостершаеться дещо б!льший вм!ст гумусу пор!вняно з трет!м еко-топом, що очевидно пояснюеться певною законсервован!стю поверхш в результат! ущ!льнення, висушування ! в!дсутност! ризосфери. Внасл!док цього м!не-рал!зац!я орган!ки дуже сповшьнена або в!дсутня. Одночасно нижн!й (40-60 см) шар характеризуеться найменшим вм!стом гумусу (1,4 %), що, ймов!рно, св!дчить про його ¿нтенсивну мшерал!защю ! згодом зб!днення Грунту навггь за умови закладки тут родючого пласту п!д час садшня дерев.
Аналог!чна картина спостер!гаеться щодо вм!сту в Грунт! азоту, що легко пдрол!зуеться. У верхньому (0-20 см) шар! Грунту вулищ його метиться достат-ньо пор!вняно з шшими об'ектами, що може пояснюватися збагаченням торфом при закладц! котловану та шшими джерелами (м!ська фауна).
Р!вень забезпеченост! Грунт!в у сквер! ! вулицях рухомим Р характеризуеться як шдвищений ! високий, а у л!с! - як дуже низький Це св!дчить про високу !ммобол!зован!сть елементу в мжробюлопчнш д!яльност!, як компонента енергонос!!в для сапрофтв ! м!коризи. В м!ських Грунтах переважають м!не-рал!зуюч! мжрооргашзми, що моб!л!зують Р ¿з фосфороргашчних сполук у досту-пну для безпосереднього поглинання рослинами форму. Запаси обмшного К ¿сто-тно зростають в!д л!су до скверу в шар! 0-60 см, однак, по вулищ, накопичуючись у верхньому (0-20 см) шар!, вони штенсивно зменшуються в нижньому (40-60 см),
де поширена основна маса корешв. Найсприятлившим за вмятом Са е Грунт парку. При просуванш вщ парку до вулищ його запаси зменшуються, як [ запаси Mg. Найбщшший на Mg Грунт насаджень вулиць, де вм1ст елементу зменшуеться в 060 см шар! майже у два рази.
Кр1м основних елеменлв живлення в Грунтах зм1нюеться вм1ст мжроеле-менлв. Так, запаси В у верхньому (0-20 см) шар! систематично зростають вщ л1су до вулищ, а в нижньому (40-60 см) вщ парку до вулищ ¿стотно зменшуються, що свщчить про його штенсивне використаиня ризосферою [ зб1днення Грунту в щло-му. Аналопчна залежшсть спостершаеться за вмятом Mп, який, кр1м ризосферно-го поглинання, шдлягае вилуговуванню. Си, як основний компонент окисно-вщновних метал-оргашчних комилекшв, активно зад1яний в живих тканинах ор-гашзм!в Грунту, особливо природного (тс). В м1ських Грунтах дефщиту Си немае, а, навпаки, спостершаеться акумулящя елементу у поверхневому шар1
Таким чином, ресурси достуиних форм иоживних речовин в Грунтах м1сь-кого середовища за бшьшгстю важливих иоказниюв вищ1, шж у природному бю-геоценозг Однак, родкшсть Грунту формуеться як штегральна функщя багатьох його ознак [ не останню роль тут ввдграють властивост! Грунтового вбирного комплексу (ГВК) та водний режим. Шляхом кореневого живлення рослини мо-жуть засвоювати п х!м!чш елементи, яю знаходяться в Групп у форм! сполук, роз-чинних у вод! [ слабких кислотах, а також в обмшно-ув1браному станг
Аиал1з витяжки Грунту з р1зних тест-об'екпв св1дчить, що пдролиична ки-слотшсть р1зко зменшуеться в м1ських умовах иор1вняно з л1совими. Якщо у парку вона досягае 1,26 мг-екв. на 100 г Грунту у верхньому горизонт!, то у сквер! по вулищ вона знижена у два рази. Обмшна кислотшсть при цьому зменшуеться з переходом до лужно! у сквер! [ насадженнях вулиць. Сума ув1браних основ змь нюеться в межах вщ 5,92 до 5,63 мг-екв. на 100 г Грунту. Смшсть поглинання ГВК систематично зменшуеться в м1ру просування вщ л1су до насаджень вулиць, однак, в л1совому Групп ГВК на 58,6 % насичений катюнами водню [ лише на 41,4 % основами. У паркових, садових [ вуличних насадженнях ГВК на 92,7-94,7 % насичений Са2+, М^2+ та шшими катюнами.
Таким чином, шд виливом штегрованого урбо- [ техногенного тиску у мь ському середовищ! р1зко зм1нюються ф!зико-х!м!чш властивост! ГВК. У результат! переходу вщ кисло! до нейтрально! ! лужно! реакц!! Грунтово! витяжки, наси-чення Грунту основами докор!нно зм!нюються умови м!нерального живлення де-ревних иор!д.
Описи Грунтових розр!з!в та аиал!з агрох!м!чних параметр!в показали, що м!сью Грунтов! умови живлення дерев докоршно в!др!зняються в!д ириродних, де непорушений потужн!й Грунтовий ироф!ль ! мульчуюча п!дстилка, е найб!льш! запаси гумусу ! азоту, але найвища кислоти!сть ! м!н!мальи! резерви рухомих форм Р, К ! Са. У природному фиоценоз! на фон! високо! потенц!йио! родючост! Грунту формуеться обмежений режим м!нерального живлення через дефщит Р, Са ! окремих життево важливих м!кроелемент!в.
Вс! зовтшш ознаки м!нерального живлення рослин, а також забезпече-н!сть Грунт!в доступними формами иеобх!дних елемеит!в п!дтверджуються або в!дхиляються б!ох!м!чним анал!зом вм!сту !х у певних органах-!ндикаторах у пев-ну фазу р!чного онтогенетичного циклу дерева [15, 28, 31]. Для цього за вщпо-
вщною методикою нами вщбиралися листков! пластинки у перюд найактившшого приросту бюмаси [ визначався загальний вм1ст п'яти основних елеменлв: Ы, Р, К, Са [ Mg. Встановлено, що найнижч! р!вш вм1сту N спостершаються у природних л1сових та вуличних умовах м1ста у дуба [ липи, у клена - лише у вуличних. Най-вища забезпечешсть рослин в1дм1чена у парку та скверт Максимальне поглинання Р виявлено в умовах парку у вс1х д1агностованих вид1в, мшмальне - в л1совому масив1, особливо у клена [ липи. Низький р1вень вм1сту Р спостершаеться у рослин вуличних насаджень, зокрема у дуба [ пркокаштана. Накопичення К в листках дуба, липи, клена поступово зростае до центру м1ста [ лише листки пркокаштана м1стять менше його у вуличних насадженнях. Аналопчно до К поступав в росли-ни Са. Низький вм1ст Mg виявлено в листках рослин л1сових [ вуличних насаджень, пщвищений - у парку [ скверт Найчггюше це простежуеться на приклад! клена.
Таким чином, на основ! комплексних дослщжень сезонних морфоф!зюло-пчних особливостей листового апарату дерев в урбогенних умовах можна зро-бити висновки про те, що агрох!м!чш властивоста Грунту [ стан довкшля, в якому росте дерево, визначають умови мшерального живлення рослини, як [ асимь ляцшну базу И росту [ розвитку. Бюх!м!чний анал1з загального вм1сту основних елеменлв живлення в листових пластинках дерев у найактившший перюд сезонного розвитку вщображае забезпечешсть ними рослин, а вщповщно [ перспективу реал!зацп бюлопчного потенщалу оргашзму у даних умовах.
Кр1м того, на пщстав! цих дослщжень теоретично можна визначити:
• юльюсний баланс поживних речовин в р1зномаштних насадженнях;
• фактичний винос елеменив живлення рослинами при вщчуженш бюмаси;
• часову перспективу виснаження (спаду родючоси) Грунту (субстрату);
• розрахункову потребу рослин в елементах живлення на перюд 1х культивування;
• оптимальш дози внесения поживних речовин при потреб! збалансування дефщиту елеменив у замкнутому чи роз1рваному бюлопчному цикт;
• об'еми виносу шюдливих для довюлля ¡нгред1ент1в при утил1зацп фломаси та ¡н-
факти, що можуть мати значения для оптимал1зацп малого бюлопчного круго-об1гу речовин у конкретних умовах.
Позитивш мофоф!зюлопчш ознаки росту [ розвитку рослин за сприятливо-го мшерального живлення забезпечуються ефективним фотосинтезом, синтезом пол1мер1в та оптимальним балансом вуглевод1в [ проте!д!в в листках [21, 24, 29]. Для пщтвердження цього розглянемо деяю апробоваш впродовж 1992-2000 рр., нов! для дендрологи показники метабол1зму листюв деревних иорщ.
Змши кшьюсних ознак мшерального живлення листюв безперечно вплива-ють на основш ф!зюлопчш функцп дерев зокрема, на азотний метабол1зм, синтез бшюв, ферменлв [ т.д. Анал1зи показали, що найбшьша кшьюсть небшкового N накопичуеться в листках дуба [ клена у парку, найменша - у вуличних насадженнях. Однак, якщо перше св1дчить про сириятлив! умови мшерального живлення, то друге - про певну депрес1ю асимшяцшних процес1в, що негативно позна-чаеться на синтез! бшку. Вм!ст б!лковою N у листовому апарата дерев вулиц! най-менший. Найвищ! р!вн! сп!вв!дношення р!зних форм N у дуба по вулиц!, у клена -у л!совому ценоз!, св!дчать про вичерпашсть резерв!в азотного метабол!зму в листках цих иорщ у конкретних умовах. Мшмальш показники сп!вв!дношення в умовах парку шдтверджують наявн! потенц!йн! можливост! синтезу б!лк!в.
Вуглеводний метабол1зм у листовому апарата рослин таено пов'язаний як з мшеральним живленням [20], так [ з бшково-протещним балансом [13], але у де-ревних вш майже не дослщжувався. У дуба, за нашими розрахунками, спостерша-еться середня [ т1сна корелящя вм1сту крохмалю з чотирма елементами живлення, а у клена - середня [ таена корелящя вм1сту суми вшх БЕР з и'ятьма. Найсильшше вуглеводний метабол1зм дуба пов'язаний з фосфором, а у клена - з кальщем.
Дуб звичайний, що зростае у л1совому масив1, иарощуе иайбшьш целю-лозом1стку листкову масу. У парку виявлено наймеише кликовини в листках, зо-крема молодих освилених та старих притшених, цей ироцес супроводжуеться од-ночасним збшьшенням вм1сту водорозчииних беазотистих екстрактивиих речовии (БЕР). Кр1м того, встановлено зростання вщ л1су до парку вм1сту в листках дуба лшвдв та зменшеиня до мшмального р1вня цукр1в. Проанал1зоваш метабол1чш показники листюв засв1дчують иолшшення умов зростання для дуба звичайного у парку пор1вняно з л1сом, що було дослщжено [ прокоментовано у наших попере-дтх роботах [3, 6] на особливостях мшерального живлення рослин парку. На тест-об'ектах шдвищеного техногенного впливу (вулиця) в листках дуба спостерь гаеться певне збшьшення целюлозом1сткоста тканин, значне шдвищення суми БЕР, у тому числ1, цукр1в та поминий спад вм1сту лшвдв. Особливо показовими е иайвищий вм1ст суми БЕР у старих листках дуба звичайного в умовах вулищ, де иайсильшший техногенний ирес. Його можна розглядати як неспециф1чну реак-щю рослин на довкшля, котре з ряду причин не е оптимальним для них.
Вуглеводний метабол1зм клена гостролистого мае певш особливостг Зок-рема, на вщм1иу вщ дуба, листки клена за вмятом кттковини, як правило, розпо-дшяються ¿ерарх1чно, а саме стар1 - иайбшьш целюлозом1стю, молод1 - наймеиш. У природних умовах л1су згадаиа залежшеть повторюеться ¿з сумою водорозчииних вуглевод1в та БЕР без крохмалю [ цукр1в та самих цукр1в. Кр1м того, у притшених пагонах внутршньо! частиии кроии виявлено значно менший перепад згаданих показниюв. Це дозволяе ирииустити, що в л1ш у клена гостролистого сиостершаеться природний непорушений вуглеводний обмш 3 переходом до парку, а дал1 до вулищ, клеи на вщм1ну вщ дуба иоступово иарощуе целюлозом1ст-юсть листково! маси. По вулищ у притшених пагошв стар1 [ середш листки м1с-тять найбшьше клптовиии, а крона в щлому - найвищу суму водорозчииних вуг-левод1в.
3 огляду на вищенаведене, умови вулищ у клена не викликають такого по-мииого як у дуба попршення вуглеводного обмшу. Але урбогенш умови (парк, сквер, вулиця) за такими показниками як вм1ст лшвдв (стар1 [ середш листки) та крохмалю (стар1 листки), все ж мають ¿стотний негативний вилив на рослини. Од-ночасно, умови парку як для дуба, так [ для клена е сприятлившими за озиаками вуглеводного метабол1зму листюв. Це шдтверджуеться такими показниками, як найменший вм1ст цукр1в, особливо в молодих освилених [ старих притшених листках, а також максимальним вм1стом лшвдв, особливо у притшених пагошв.
Таким чином, якщо дуб звичайний за бшьш1стю дослщжених ознак вуглеводного обмшу виявився досить чутливим до наростання урбогенного впливу [ найбшьш адаптоваиим до умов парку, то клен гостролистий добре пристосувався нав1ть до умов м1сько! вулищ. Очевидиим е те, що на в1дмшу вщ дуба звичайного, котрий негативно реагував на попршення азотного живлення в умовах вулищ,
клен гостролистий не попршив вуглеводного обмшу у листках при зменшенш вм1сту азоту. Поряд з цим слщ зауважити, що це вщбулося на фош суттевого шдвищення поглинання кал1ю i кальщю, а також золи в цшому.
Отже, застосувавши сучасш ф1зюлого-бюх1м1чш методи arpoxiMii у ден-дроеколопчних дослщженнях, можна сформулювати попереднш висновок про те, що в умовах крайньо! техногенно-еколопчно! напруженост1 довкшля рослини ви-являють стшю ознаки деиресп мшерального живлення, а потам i шших життево важливих метабол1чних процес1в. Це згодом негативно позначаеться на морфогенез!, зумовлюе ослабления дерев, i вщуе иередчасне старшня та обмеження в1ку насаджень.
3 метою ощнки шдив1дуальних реакцш деревних рослин на зм1ну параме-TpiB середовища зростаиня нами проионуеться використовувати як цЫсний иока-зник - структуру вуглеводного складу сухо! речовини листка, а також i окрем1 показники (у порядку репрезентативности, а саме BMicT вщновлюючих пукр1в, ефь роекстракивиих лшвдв, крохмалю i кттковиии. За можливосп отримати повний метабол1чний склад листюв доцшьио брати до уваги такий дуже вагомий роз-рахуиковий показник як БЕР (сума), або БЕР без крохмалю i пукр1в.
Для розширення i уточнения методик тестування деревних рослин в ход1 штродукцп, актматизацп та селекцп стшких (иродуктивних чи достатньо декора-тивних) иорщ потр1бно продовжити дослщження мшерального живлення як аси-мшяцшно! бази життевоста аборигеиних та екзотичних вид1в i форм.
Лггература
1. Агрохимия/ Под ред. Ягодина Б. А. - М.: Агропромиздат, 1989. - 639 с.
2. Андрущенко Г.О. Грунги захщних областей УРСР. - Льв1в-Дубляни, 1970. - 182 с.
3. Гнатш П.С. EioxiMi4m ознаки метабол1зму листав у зв'язку з умовами мшерального живлення дерев// Науковий вюник. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.9. - С. 73-80.
4. Гнатш П.С. Деградащя природних i створення штучних Грунпв тд MicbKi зелет насадження// Урбашзащя як фактор змш бюгеоценотичного покриву. - Льв1в-Яремча, 1994. - С. 25-26.
5. Гнатш П.С. Мазепа В.Г. Д1агностика живлення деревних рослин в урбогенних умовах онтогенезу// Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у боташчних закладах Сврази. - Ки1в-Льв1в: УкрДЛТУ, 1994. - С. 22-24.
6. Гнатш П.С., Артемовська Д.В. Асим1лящя елеменлв живлення фотосинтетичним апаратом дерев у р1зних еколопчних умовах// Науковий вюник. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 9.1. - С. 19-24.
7. Гнапв П.С., Артемовська Д.В. Застосування методу мшералотрофно! д1агностики у вивчент стану деревних рослин// Науковий вюник. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5. - С. 235-238.
8. Голубець М.А. Екосистемолопя. - Льв1в: Видавн. Полш, 2000. - 316 с.
9. Гончар М.Т. Биоэкологические взаимосвязи древесных пород в лесу. - Львов: Вища школа, 1977. - 164 с.
10. Гузь М.М. KopeHeei системи деревних порщ Правобережного люостепу Укра1ни. - К.: ВК Ясмина, 1996. - С. 110-122.
11. Карпачевский Л.О. Лес и лесные почвы. - М.: Лесн. пром-сть, 1981. - С. 98-101.
12. Кондратюк Е.Н. Древесные насаждения в оптимизации техногенной и рекрационной среды Приазовья. - К.: Наук. думка, 1992. - С. 102-104
13. Кремер Пол. Д., Теодор Т., Козловський И. Физиология древесных растений. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 461 с.
14. Мейборд М., Махлер У. Свгг майбутннього/ Жури. Кмеччина. - 2000, №2. - С. 40-51.
15. Методические указания по диагностике минерального питания яблони и других садовых культур. - М.: Колос, 1980. - 48 с.
16. Пешко В.С., Криницький Г.Т. Динамиика содержания биогенных элементов в ассимиляционном аппарате основных эдификаторов дубово-сосновых вырубок// Лесн. журн. - 1975, №6. - С.21-25.
17. Погребняк П.С. Люова еколопя i типолопя лгав. - К.: Наук. думка, 1993. - 496 с.
18. Починок Х.М. Методы биохимического анализа растений. - К.: Наук. думка, 1976. -
С. 5-77.
19. Прянишников Д.Н. Избранные труды. - М.: Наука, 1976. - 592 с.
20. Разумов В.А. Справочник лаборанта-химика по анализу кормов. - М.: Россельхоз-издат, 1986. - С. 94-244.
21. Слухай С.Н. Питание и удобрение молодых древесных растений. - К.: Наук. думка, 1965. - 303 с.
22. Современные методы химического анализа почв и растений/ Зубенко В.Ф., Коваль-чук В.П. и др. - К.: Наук. думка, 1984. - С. 138-148.
23. Созшов О.О. Еколого-агрох1м1чна паспортизащя пол1в та зелених д1лянок. - К.: Агра-рна наука, 1996. - 38 с.
24. Судачкова Н.Е., Гире Г.И., Прокушкин С.Г. и др. Физиология сосны обыкновенной. - Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1990. - 248 с.
25. Тимирязев К. А. Земледелие и физиология растений / Избранные труды. - М.: Сельхо-згиз, 1948, т.2. - 424 с.
26. Удобрения сад1в / За ред. Г.К.Карпенчука. - К.: Урожай, 1991. - 248 с.
27. Церлинг В.В. Диагностика питания сельскохозяйственных культур. - М.: Агропромиз-дат, 1990. - 235 с.
28. Церлинг В.В., Егорова A.A. Методические указания по диагностике потребности садовых культур в удобрении. - М.: Агропромиздат, 1977. - 72 с.
29. Шацкая P.M. Содержаеие общего и белкового азота в листьях и корнях растений в условиях промышленной среды// Растения и промышленная среда. - К.: Наук. думка, 1976. - С.141-142.
30. Шумаков B.C., Фёдорова Е.Л. Применение минеральных удобрений в лесу. - М.: Лесн. пром-ть, 1970. - 88 с.
31. Bergmann W. Farbatlas Ernährungsstörungen bei Kulturflanzen: Visuelle und analytische Diagnose / VEB Gustav Fischer Verlag Jena, 1986. - 306 p.
УДК 631.6 1нж. О. Т. Яремчук - УкрДЛТУ
САДИ НА ДАХАХ САНАТОР1Ю "ГОРНЫЙ ВОЗДУХ" (м. ЖЕЛЕЗНОВОДСЬК, РОС1Я)
Розглядаються проблеми покращення мшрокшмату i ландшафту MicT, естетично! вщчуженосп людини вщ природи. Описаш можливосп використання плоских дах1в гро-мадських та житлових споруд. Стаття представляе еколопчне, економ1чне, естетичне та в1зуальне значения сад1в на дахах на приклад! санаторто "Горный воздух", м. Железно-водск. Запропонований асортимент деревних та чагарникових порщ для озеленения дах1в. Представлено вщповщне технолопчне та конструктивне ршення ЕПД.
О.Т. Yaremchuk - USUFWT
Roof gardens in the concrete object of resort "Gornyj Vozdukh" ("Mountain Air") in Zheleznovodsk
The article considers problems of microclimate and urban landscape improving, aesthetic influences of nature to human being. The possibilities of flat roofs usage in different kind of buildings are described. The article presents ecological, economical, aesthetic and visual perception of roof gardens in the concrete object of resort "Gornyj Vozdukh" ("Mountain Air") in Zheleznovodsk. The list of plants for roofs greening are proposed. The appropriate technological and constructional decision of roofs are presented.
В умовах штенсивио! шдустр1ал1зацп та урбашзацп, яка охопила сучасний евгг, особливо гостро постала проблема покращення м1крокл1мату i ландшафту MicT. Проте, людина сьогодш все бшьше i бшьше в1ддаляеться в1д природи. Поряд ¿з втратою зелених масив1в, водних поверхонь, як1 очищують i осв1жують пов1тря
