CC BY
26
УДК 636.22/28.082
Шщан С.Г., д.с.-г.н., Литвищенко Л.О., к.с.-г.н., Мартиненко А.В., acnipaHT,
Шщан 1.С., студентка © Днтропетровський державный аграрный утверситет
ФУНКЦЮНАЛЬНА АКТИВН1СТЬ ОРГАН1ЗМУ ПОВНОВ1КОВИХ КОР1В У 1НДЕПЕНДЕНТ ПЕР1ОД
Наведено результати дослгджень фгзюлоггчних та продуктивних лактуючих коргв в рантй тсляродовий перюд. Доведено, що непатолог1чна змта фгзюлоггчного стану оргашзму супроводжуеться змтою температури тма, молочног продуктивност1 та яюсного складу молока тварин.
Ключевi слова: корова, лактащя, еструс, молоко, удт, жир, бшок.
Вступ. Виробництво продукци молочного скотарства на rn^CTpianbHrn 0CH0Bi становить одне з найважливших завдань агропромислового комплексу Укра!ни. Для досягнення високих результаив у робой молочнотоварних ферм, спещ^зованих крупних промислових комплекав i фермерських господарств та одержання прибутюв необхщно, перш за все, оргашзувати чiтку роботу з вщтворення поголiв'я тварин [1].
Вивчення лактацшно! функци та складу молока залежно вiд фiзiологiчного стану оргашзму корiв мае велике наукове i практичне значення. Негативний вплив на молокоутворення i склад молока мае змша природних фiзiологiчних функцш оргaнiзму тварин. Знання всiх необхщних зaкономiрностей лактацшно! дiяльностi корiв за рiзними фiзiологiчними станами та продуктившсть в цi перiоди дае змогу проводити ефективне планування вщтворювально! здатност тварин та виробництва продукци скотарства в цшому [2].
Вiдомо, що молочна продуктившсть корiв належить до пол^енно! ознаки, оскiльки визначаеться як генотиповими, так i паратиповими факторами. Досить природно, що порода у тварин витупае головною ознакою, яка визначае кшьюсть i якiсть молочно! продукци, i значною мiрою характеризуе продуктивний потенцiaл тварин [3].
Проте штенсивне ведення скотарства нерозривно пов'язане з високим рiвнем вiдтворення поголiв'я, що дае змогу забезпечити потреби у тваринах, придатних для експлуатаци в жорстких умовах тваринницьких комплекав. Тaкi тварини повиннi мати високий надш - 7000-9000 кг молока при стандартному вмют в ньому жиру i бiлкa [4,6]. Пщтримання такого рiвня продуктивностi впродовж всього перюду експлуатаци без зниження вщтворно! здaтностi можуть забезпечити лише добре адаптоваш тварини. Нинi численними дослщженнями виявлений негативний зв'язок мiж основними показниками молочних корiв - надоями та вщтворною здaтнiстю. На думку окремих
© Пщан С.Г., Литвищенко Л.О., Мартиненко А.В., Пщан 1.С., 2011
104
дослщниюв, пщвищення надою у KopiB на кожш 1000 кг призводить до зменшення вщтворно1' функцп на 10 %.
Метою наших дослщжень було встановити величину змши деяких фiзiологiчних показниюв органiзму лактуючих корiв третьо1' лактацп украшсько1' чорно-рябо1' молочно1' породи та ïx продуктивних якостей на раншх стадiяx пiсляродового перiоду за змши фiзiологiчного стану органiзму в умовах прив'язноï теxнологiï утримання на тваринницькому комплексi.
Матер1ал i методи. Оргашзащю наукових дослiджень виконували згiдно з наведеною загальною схемою (табл. 1) та встановленими правилами ïx проведення у тваринництвi. Пiд час дослщжень у пщдослщних лактуючих тварин за рiзного ïx фiзiологiчного стану в раннш пiсляродовий перiод контактним електричним термометром визначали температуру поверxнi шюри крупу та вименi, а також внутршню на основi ректальноï та вагiнальноï [5]. При цьому фжсували рiвень надою в перше (ранкове) та друге (вечiрнe) видоювання, а також визначали якюний склад молока на аналiзаторi „Lactoscan 90": масову частку жиру, загального бiлка та казешу; суху речовину (розрахунковим методом) та сухий обезжирений молочний залишок; густину молока та точку замерзання.
Пiд час вибору методiв бiометричного обрахування результатiв наукових даних отриманих орieнтувалися, перш за все, на мету та задачу яю були поставленi перед початком проведення дослщжень. Отримаш цифровi данi опрацьовували шляхом варiацiйноï статистики за методиками М.А. Плохшського та G.K. Меркур'eвоï [7,8] з використанням стандартного пакету статистичних програм „Microsoft Office Excel".
Таблиця 1
Схема дослщжень_
Перюди дослвду
шдготовчий, 10 д1б дослвдний, 3 доби заключний, 10 дiб
Корови украшсько1 чорно-рябо1 молочно1 породи третьо1 лактаци, n = 17. Прив'язне утримання з ввдпочинком 1 год1влею в стшлах та дворазовим видоюванням дошьними апаратами ДА- 2 „Майга". Дослвдження фiзiологiчниx та продуктивних якостей корiв в iндепендент перiод (з 10 по 19 добу шсля отелення) Корови украшсько1 чорно-рябо1 молочно1 породи третьо1 лактацiï, n = 17. Прив'язне утримання з ввдпочинком i годiвлею в стiйлаx та дворазовим видоюванням дошьними апаратами ДА-2 „Майга". Дослвдження фiзiологiчниx та продуктивних якостей корiв у станi еструсу (з 20 по 22 добу тсля отелення) Корови украшсько1 чорно-рябо1 молочно1 породи третьо1 лактацiï, n = 17. Прив'язне утримання з ввдпочинком i годiвлею в стiйлаx та дворазовим видоюванням дошьними апаратами ДА-2 „Майга". Дослвдження фiзiологiчниx та продуктивних якостей корiв пiсля еструсу (з 23 по 32 добу тсля отелення)
За результатами бюметрично! обробки отриманих наукових даних визначали середню арифметичну величину (М) та И похибку (±м), вiрогiднiсть рiзницi мiж даними, якi порiвнювали - за критерieм Ст'юдента ^ё) та встановлювали рiвень ймовiрностi (Р), а також коефщент варiащl даних (Су).
Рiзницю мiж значеннями середшх величин вважали статистично вiрогiдною при Р<0,05 та менше.
Результати дослщжень. Оскiльки у корiв пiд час статевого збудження змiнюeться температура !х органiв та поверхнi тiла, тому перш за все вивчали щ показники (табл. 2). На 16-17 добу шсля отелення у пщдослщних корiв третьо! лактаци провели вимiрювання величини температури поверхнi шкiри крупу та вимеш. Ц дослiджуванi дшянки шкiри у пiддослiдних корiв були вибраш не випадково. По-перше, пвд час змiни фiзiологiчного стану, поверхня шкiри крупу пiд час ички та на початку охоти пщдаються фiзичному навантаженню тiлами iнших тварин, яю беруть безпосередню учать у „статевих ^рах". Тому робоча ппотеза полягала в тому, що ця дшянка тiла повинна мати пщвищеш показники температури.
По-друге, на початку статевого збудження корова активно рухаеться, тому поверхня шюри вименi теж активно масажуеться стегнами тварини, а це в свою чергу може призвести до тдвищення температури ще! дшянки.
Проведет науковi дослiдження показали, що в перюд до початку настання стану еструсу температура поверхш шюри крупу пщдослщних корiв залишалася на досить стабiльному рiвнi i становила в середньому 32,41 градуса Цельая.
У цей же час впродовж доби, тобто в перюд з ранку до вечора, температура поверхш шюри вимеш тварин дещо змшювалася. Так, в общнш час поверхня шюри вимеш дослщних тварин зросла по вщношенню до ранкового показника на 0,09 градуса i становила в середньому 33,85 градуса Цельая. Ще на 0,03 градуса пщвищилась температура поверхш вимеш корiв у вечерi i становила в середньому 33,93 °С. В цшому за добове спостереження середня температура поверхш шюри вимеш дослщних тварин становила в середньому 33,85 °С, що перевищувало показник крупу на 1,44 градуса при висоюй вiрогiдностi рiзницi Р<0,001.
Суттево вищими по вщношенню до зовшшньо! температури виявилися показники ректально! та вагiнальноl температури корiв за !х фiзiологiчного спокою. Так, як ректальна, так i вагiнальна температури, що в загалом характеризують внутрiшню температуру тварин, з ранку становила в середньому 38,03 °С, а в общ вона дещо зросла i складала в середньому 33,97 градуса Цельая. Ввечерi ректальна та вагiнальна температура пщдослщних тварин зросла на 0,11 °С i становила в середньому 38,08 градуса Цельая
Упродовж доби внутршня температура дослiдних тварин не перевищувала фiзiологiчний порiг i становила в середньому 38,03 °С, що на 4,18 i 5,62 °С перевищувало показник поверхш шюри вимеш та крупу (Р<0,001).
Таблиця 2
Температурш показники (°С) ко|Мв (п=17) украУнськоУ' чорно-рябоУ' молочноУ' породи третьоУ' лактацп до, п1д час та тсля еструсу_
Фшолопчний стан оргашзму лактуючо! тварини
Показник ввдносний фшолопчне ввдносний спок1й
спокш (5,8±1,4 збудження - еструс (6,2±1,5 д1б шсля
д1б до еструсу) (21,2±5,1 д1б шсля отелення) еструсу)
Поверхня шк1ри
крупа 32,51±0,11 34,22±0,10 32,29±0,10
Су, % 1,41 1,30 1,35
ч ¡2 Поверхня шк1ри
вимеш 33,80±0,08 34,99±0,04 33,62±0,11
и о Су, % 1,04 0,52 1,41
Ректально 38,03±0,10 39,17±0,05 38,01±0,06
Су, % 1,08 0,60 0,62
Вапнально 38,03±0,10 39,17±0,05 38,01±0,06
Су, % 1,08 0,60 0,62
Поверхня шшри
крупа 32,33±0,08 32,24±0,09 32,40±0,07
Су, % 0,99 1,09 0,92
ч о Поверхня шшри
<м вимеш 33,83±0,12 35,23±0,05 33,58±0,12
.з ю о Су, % 1,49 0,66 1,47
Ректально 37,97±0,05 39,17±0,05 38,03±0,06
Су, % 0,51 0,59 0,68
Вапнально 37,97±0,05 39,17±0,05 38,03±0,06
Су, % 0,51 0,59 0,68
Поверхня шири
крупа 32,39±0,08 34,25±0,07 32,58±0,11
Су, % 1,07 0,91 1,43
ч о и Поверхня шюри
вимеш 33,93±0,10 35,21±0,06 33,39±0,15
а Су, % 1,24 0,75 1,89
¡г <и т Ректально 38,08±0,07 38,69±0,30 38,09±0,05
Су, % 0,73 3,24 0,53
Вапнально 38,08±0,07 38,69±0,30 38,09±0,05
Су, % 0,73 3,24 0,53
Таким чином, впродовж доби до статевого збудження температура дшянок шюри лактуючих тварин та !х внутршня знаходяться на вщносно стабiльному рiвнi. Найнижча температура вiдмiчаeться на вiдкритiй дiлянцi тулуба корiв, а саме це поверхня шюри крупу. Температура поверхш шюри вимеш дещо вища, по вщношенню до дiлянки крупу i на високому, але
107
фiзiологiчномy рiвнi зтаходяться покгзники ректгльно1' тa вaгiнaльноï темперaтyри.
Як покaзyють дослщження нaйбiльш iнформaтивними e покгзники темперaтyри пiд чaс стaтевого збудження, яке у пщдослщних твaрин нaстyпaло в середньому нa 21 добу пiсля ïx отелення. При чому суттевими змшшми вiдрiзнялaся зовнiшня, нiж внyтрiшня темперaтyрa тiлa корiв. В цей чaс середня темперaтyрa поверxнi шкiри крута лaктyючиx твaрин зрослa по вщношенню до покaзникiв до естргльного CTa^ нa 1,83 °С i стaновилa в середньому 34,24 грaдyсa ЦельЫя. Впродовж „естрaльноï" доби темперaтyрa ujeï дiлянки мaлa змiнний xaрaктер. Якщо врaнцi перевищення темперaтyри шкiри крупу над покнзником фiзiологiчного спокою до почaткy нaстaння еструсу у пщдослщних твaрин стaновилa 1,30 °С, то в общ тa ввечерi щ покнзники скл^и - вiдповiдно 1,09 тa 0,91 грaдyсa Цельсiя.
Пщ чaс стaтевого збудження тaкож зростae темперaтyрa шкiри крупу тa вимеш лaктyючиx твaрин. Ha протязi цього перюду темперaтyрa поверxнi шкiри вимеш зростae по вiдношенню до рiвня який був до почaткy нaстaння стaтевого збудження нa 1,29 °С i в середньому 3a добу склaв 35,14 грaдyсa Цельсiя.
Пщвищення темперaтyри поверxнi шкiри крупу тa вименi дослiдниx твaрин пiд чaс еструсу е природним явищем, оскшьки в цей чaс пiдвищyeться як aктивнiсть сaмоï твaрини, тaк i кровообт
Требa зayвaжити, що вс покнзники темперaтyри окремих дiлянок lira були досить близькi у вах пiддослiдниx корiв, оскiльки ïx коефщент вaрiaцiï (Cv) зa всiмa вимiрювaннями у всi фiзiологiчнi перiоди не перевищyвaв 3,2 %.
Тaким чином, пщ чaс еструсу темперaтyрa оргашзму лaктyючиx твaрин зростae. Причому темперaтyрнi покнзники поверxнi шкiри зростaють бшьше, нiж внyтрiшнi, ме всi вони вщповдають нормi.
Пiд чaс проведення дослщжень було природнiм, що у лaктyючиx корiв пiд чaс рiзниx фiзiологiчниx стaнiв оргaнiзмy змiнювaвся i рiвень молочно1' продyктивностi (тaбл. 3). Вщомо, що пiсля отелення у вимеш корiв продовжуеться формyвaтися секретоутворюючий aпaрaт пaренxiми, що, в свою чергу, призводить до збшьшення ïï aктивностi тa секреторно1' функцп. Тобто та почaткy отелення рiвень продуктивност у корiв ще не е достaтнiм. В проведениx дослiдженняx та 15 добу третьох' лaктaцiï середнш рiвень молочно1' продyктивностi у дослiдниx твaрин стaновив бiля 16 кг. Причому при рiвниx iнтервaлax мiж видоювaннями (12 год.) врaнiшнiй удш вiд добового склaдaв 49,3 %, тодi як вечiрнiй - 50,7 %, тобто був дещо бшьшим, що пояснюеться пiдвищенням фiзiологiчниx процеЫв в оргaнiзмi корiв у денний чaс.
Зниженням молочно1' продyктивностi пщ чaс xaрaктеризyвaлися пiддослiднi корови чорно-рябо1' породи третьо1' лaктaцiï. У дaниx твaрин рiвень рaзовиx удо1'в та 21 добу (еструс) в перше ^нкове) тa друге (вечiрнe) видоювaння знизився по вiдношенню до передестрнльного стaнy твaрин мaйже нa половину (-4,03 i 3,69 кг вщповщно) при високовiрогiднiй рiзницi (Р<0,001). Втаслщок цього добовa продyктивнiсть пiддослiдниx твaрин в стaнi еструсу не
перевищувала 8,0 кг, що поступалося попередньому рiвню, тобто в сташ фiзiологiчного спокою тсля отелення на 51 %.
Таблиця 3
Молочна продуктивтсть кормв (п=17) украУ'нськоУ' чорно-рябоУ' молочноУ' породи третьоУ' лактащУ' до, п1д час та тсля еструсу_
Ф1з1олог1чний стан орган1зму лактуючо!' тварини
Показник в1дносний ф1з1олог1чне в1дносний спок1й
спокш (5,8±1,4 збудження еструс (6,2±1,5 д1б п1сля
д1б до еструсу) (21,2±5,1 д1б п1сля еструсу)
отелення)
Надш молока, кг:
перше до!ння
(ранок) 7,75±0,26 3,72±0,23 7,62±0,21
друге до!ння
(веч1р) 7,98±0,24 4,30±0,27 8,0±0,22
добовий 15,74±0,48 8,0±0,43 15,62±0,41
Шсля закiнчення стану еструсу у пщдослщних корiв рiвень молочно! продуктивностi за досить короткий промiжок часу повшстю вiдновився. Через 5 дiб тсля заюнчення статевого збудження, що вщповщало 26-27 добi пiсля отелення, рiвень показникiв як ранкового так i вечiрнього надою молока у тварин вщновився i становив 7,6 та 8 кг вщповщно, а добова продуктившсть знаходилась на рiвнi 15,6 кг, що вщповщало показнику передестрального стану, хоча i з незначним зменшенням.
Таким чином, стан еструсу у корiв протiкаe iз суттевим зниженням рiвня !х молочно! продуктивности
Незважаючи на коливання молочно! продуктивност корiв, що значною мiрою залежить вiд !х фiзiологiчного стану, загальш показники якостi молока залишилися на досить стабшьному рiвнi (табл. 4). При цьому суха речовина молока дослщних корiв пiд час дослщжень у всi фiзiологiчнi перiоди оргашзму знаходилася майже на одному i тому рiвнi i складала близько 12,6 %. При цьому даний показник молока вах дослщних тварин коливався в незначних межах незалежно вщ фiзiологiчного стану !х оргашзму тсля отелення, тому, що коефщент варiацi!' не перевищував 1,3 %.
На вщносно стабiльному рiвнi залишався такий показник молока пiддослiдних корiв як сухий знежирений молочний залишок. Його рiвень в молоцi в тсляродовий перiод пiд час рiзних фiзiологiчних станiв тварин був в межах вщ 7,8 до 8 %. Досить суттевим е те, що висока вирiвнянiсть цього показника в бшьшосп характерна для перюду статевого збудження тварин, тому що коефщент варiацi! в цей перюд не перевищував 1,67 %.
Такий показник якост молока дослiдних тварин як його густина також залишився досить стабшьним незалежно вiд фiзiологiчного стану органiзму i складав в середньому 28,8 градуса ареометра. Проте за цим показником
лактуючи корови дуже рiзнилися мiж собою, тому що коефщент варiацil перевищував 5 %.
Таблиця 4
Загальш показники якост1 молока кор1в (п=17) украУнськоУ чорно-рябоУ _молочноУ породи третьоУ лактацп до, п1д час та шсля еструсу_
Показник Стан оргашзму лактуючо! тварини
вщносний спокш ф1зюлопчне вщносний спок1й
(5,8±1,4 д1б до збудження еструс (6,2±1,5 д1б шсля
еструсу) (21,2±5,1 д1б шсля еструсу)
отелення)
Суха речовина, % 12,5±0,03 12,5±0,03 12,52±0,04
СУ, % 1,03 1,03 1,27
Сухий обезжирений
молочний залишок, % 7,9±0,04 8,0±0,03 7,8±0,02
СУ, % 1,86 1,67 1,32
Густина, °А 29,4±0,30 29,1±0,31 28,0±0,35
СУ, % 4,20 4,33 5,20
Точка замерзання,
м1нус °С 0,5±0,01 0,5±0,01 0,5±0,01
СУ, % 9,21 9,09 11,85
Пiд час проведення дослiджень великою варiабельнiстю вщзначався такий показник молока як його точка замерзання. Його коефщент варiацil пiд час змiни рiзних перiодiв фiзiологiчних стану органiзму був в межах вщ 9 до 12 %. При цьому у тварин яких дослщжували, абсолютне значення цього показника змшювалося в незначних межах i пiд час еструсу не опускалося нижче 0,47 градуса Цельая.
Таким чином, показники якостi молока корiв пiд час усiх фiзiологiчних перiодiв пiсля отелення знаходяться на досить постшному рiвнi, тому що змшюються в незначних межах. Найбшьш постiйною величиною при цьому виступае суха речовина молока всiх пщдослщних тварин, а потiм вже сухий обезжирений молочний залишок. Такi показники, як густина та точка замерзання в свою чергу теж мають сво! вiдмiннi особливостi для кожно! лактуючо! корови, тому вони мають iндивiдуальний характер. Особливо яскраво i виразно видiляеться такий показник молока лактуючих корiв як точка замерзання.
Проведеними науковими дослщженнями встановлено, що поряд iз зниженням рiвня молочно! продуктивной корiв, що знаходяться в сташ статевого збудження, великих змiн зазнають i якiснi характеристики молока (табл. 5). Пщ час еструсу у молощ корiв значно знижуеться масова частка жиру. Якщо в шдепендент перiод в молоцi корiв вмщувалося майже 4 % жиру, то тд час настання статевого збудження це значення зменшилося в абсолютному виразi на 0,64 % при високовiрогiднiй рiзницi (Р<0,001).
Шсля закшчення стану еструсу корiв масова частка жиру в молощ знову стабЫзуеться i майже вiдповiдала вихщному рiвню, тобто до початку статевого збудження, оскшьки складала в середньому 3,74 %.
Залежно вщ фiзiологiчного стану корiв дещо менша, але теж суттево змiнюеться такий показник молока, як загальний бшок. Якщо до та пiсляестральний перюди в молоцi в середньому було 3,1 % загального бiлка, то пщ час статевого збудження корiв його вмiст знижувався в абсолютному обчисленш майже на 0,3 %. Таке зменшення бшка в молощ корiв в станi еструсу явище не випадкове тому, що показник його рiзницi до та пщ час статевого збудження високо вiрогiдний i складав Р<0,001.
Таблиця 5
Якчсна характеристика молока кор1в (п=17) украУнськоУ чорно-рябоУ' молочноУ' породи третьо'' лактацй' до, п1д час та тсля еструсу_
Показник Стан оргашзму лактуючо!' тварини
вадносний спокш ф1зюлопчне ввдносний спокш
(5,8±1,4 д1б до збудження еструс (6,2±1,5 д1б шсля
еструсу) (21,2±5,1 д1б тсля еструсу)
отелення)
Масова частка
жиру, % 3,83±0,03 3,19±0,03 3,74±0,03
СУ, % 2,80 4,36 2,90
td до еструсу - 17,7 -
Загальний бшок, % 3,23±0,02 2,98±0,01 3,18±0,04
СУ, % 1,95 1,73 5,31
td до еструсу - 10,5 -
Казе!н, % 2,76±0,03 2,54±0,04 2,65±0,03
СУ, % 4,49 5,89 4,50
td до еструсу - 4,8 -
Досить природним було те, що головна складова бiлка казе!н в молоцi корiв, якi знаходилися в станi статевого збудження, теж суттево знижувався. Пщ час еструсу вмют казе!ну в молощ корiв знизився порiвняно з доестральним станом на 0,2 % в абсолютному обчисленш, при цьому рiвень вiрогiдностi був дуже високим i становив Р<0,001.
Отже, вмшт в молоцi масово! частки жиру, загального бшка та казе!ну пщ час статевого збудження корiв суттево знижуються, що в свою чергу, е наслщком нового фiзiологiчного стану оргашзму, пiд час якого гормональний статус органiзму спрямований, в першу чергу, на заплщнення, пiд час якого синтетична та секрещй на функщ! паренхiми молочних залоз гальмуються.
Висновки. 1. У лактуючих корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи третьо! лактацi! пiд час еструсу зростае як внутршня температура, так i зовнiшня поверхня шкiри. Причому зовшшня температура зростае бiльше, нiж внутршня, хоч i не перевищуе фiзiологiчну норму.
2. Пiд час еструсу рiвень удо!в у корiв третьо! лактацй знижуеться на 37,0 %, проте по завершенню збудження вони повшстю вщновлюються.
3. Статеве збудження лактуючих корiв третьо! лактацi! гальмуе синтез паренхiмою вименi молочного жиру та бшка.
Л1тература
1. Василенко О.П. Ощнка комплексу факторiв при формуванш високопродуктивного молочного стада: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд. сшьськогосподарських наук : спец. 06.02.01 „Розведення та селекщя тварин" / О.П. Василенко. - Харюв, 2001. - 19 с.
2. Яблонський В.А., Любецький В.Й. Бшьше уваги оргашзаци вщтворення тварин// Ветеринарна медицина Украши.- 2002 .- № 5- С. 32-33.
3. Больдт А. Можно ли по надою распознать охоту // А. Больдт // Животноводство. - 2001. - с 52-54.
4. Яблонский В.А., Кит Е.П. Синхронизация половой охоты у телок. // Животноводство. - 1983. № 9. - С. 59 - 60.
5. Студенцов А.П. К учению о половом цикле у сельскохозяйственных животных.// Советская зоотехния. - 1953. - № 4. - С. 69- 78.
6. Харута Г.Г. Прогнозування вщтворно! функци корiв. Бша Церква.: Бшоцерювський державний аграрний ушверситет, 1999. - С. 15 - 40.
7. Плохинський Н.П. Руководство по бииомерии для зоотехников / Н.П. Плохинский - М.: Колос, 1969. - 280 с.
8. Меркурьева Е. К. Генетика з основами биометрии / Е. К. Меркурьева. -М.: Колос, 1983. - 424 с.
Summary
Pischan S., Lytvyschenko L., Martynenko A., Pischan I.
Dnipropetrovsk State Agrarian University FUNCTIONAL ACTIVITY OF COWS IN BODY POVNOVIKOVYH INDEPENDENT PERIOD
The results of studies of physiological and productive milking cows in the early postnatal period. Proved that nepatolohichna modified organism physiological state accompanied by changes in body temperature, milk production and quality of dairy animals.
Key words: cow, lactation, estrus, milk, milk yield, fat, protein.
Стаття надшшла доредакцИ 7.04.2011
