CC BY
16Учет записки ТаврШського нацгонального университету \м. В. I. Вернадського Сер1я «Фыолог^я. Сощальт комумкацИ». Том 24 (63), №1 Ч.2. 2011 р. С. 46 - 52.
УДК 811.161.2'373/374
ФРАЗЕОЛОГ1ЗМИ ЯК ОБ'еКТ ОПИСАННЯ У СЛОВНИКАХ П1ВДЕННО-СХ1ДНОГОНАР1ЧЧЯ Ващенко 1.А.
Тавршський нащональний ушверситет 1м. В.1. Вернадського, Смферополь, Украта
У статп окреслено окремi питання д1алектно1 фразеологи, наголошено на тому, що порiвняльне вивчення фразеолопчиого складу дiалектних словниюв дасть можливють виявити фонд фразеолопзм1в, притаманних окремим гов1ркам i фонд стльний для певно! групи говорiв. Ключовi слова: д1алектолопя, дiалектна фразеолопя, дiалектна лексикограф1я, фразеологiчнi одинищ, пiвденно-схiднi говори.
У сучасному украшському мовознавстга ведуться активш дослщження, спрямоваш на розв'язання багатьох проблем д1алектолог11. Комплексне вивчення вс1х мовних р1вн1в говор1в Украши залишаеться актуальним в наш час. Фразеолопчний склад д1алектно1 мови в цьому плат займае особливе мюце. Це об'ект для дослщжень, який характеризуемся багатовим1рн1стю та складною структурною оргашзащею, етимолопчною неоднорщнютю та особливостями функцюнування. Незважаючи на це, украшська д1алектна фразеолопя ще й дос залишаеться майже поза увагою украшських д1алектолог1в. Виступ Б. О. Ларша на Х республшанськш д1алектолог1чн1й нарад1 (ще у 1959 р.) "Про народну фразеолопю" з закликом збирати й дослщжувати украшську народну, зокрема д1алектну, фразеолопю так i не знайшов ще надежного вщгуку серед дослщниюв, хоч, правда, в окремих працях з дiадектноl лексики i в деяких д1алектних словниках выводиться певне мюце й дiадектнiй фразеологи. У загальних працях про лексику украшських дiалектiв майже не згадуетья про дiалектну фразеологiю, за винятком хiба що окремих натякiв [1, с. 15].
У галузi украшсько1 дiалектноl лексикографп поки що немае синтетичного дiалектного словника, не говорячи вже про словник дiалектноl фразеологи. Проте публшащя у ХХ ст. низкою авторiв регiонадьних дiадектних матерiадiв окремих населених пунктiв, районiв або й ширших ареадiв Укра1ни, як, наприклад, А.А.Москаденком "Словника дiадектизмiв укра1нських говiрок Одесько1 областi" (1958), О.С.Мельничуком "Словника специфiчноl лексики села Писарiвки (Кодимського району Одесько1 областi)" (1952), В.С.Ващенком "Словника потавських говорiв" (вип. 1., 1960), П.С.Лисенком "Словника полюьких говорiв" (1974), М.Й.Онишкевичем "Словаря бойковского диалекта" (1966), С.1.Дорошенком "Матерiадiв до словника дiалектноl лексики Сумщини" (1962) та ш. [4, с. 109-110] надае неабиякий поштовх для розгорнення дослщжень багатьох гадузей мовознавства.
Дослiдження потребуе неоцшенно багатий фактичний матерiал, який мютиться саме в дiалектних словниках, що представляють рiзнi ареади укра1нсько1 дiалектноl
мови. Цей матерiал дбайливо накопичувався науковцями протягом десятилт i щкавить нас як об'ект дослщження саме в такому виглядi, в якому вш зафiксований у словниках. Усебiчне спостереження над фразеологiчною лексикою говiрок Украши дасть пiдстави для багатьох теоретичних висновкiв i узагальнень, що певною мiрою поповнить вщомосп з сучасно! дiалектноl фразеологи.
Украшська дiалектна мова являе собою складну систему дiалектних одиниць, кожна з яких функщонуе на певнiй обмеженш територи й характеризуеться певними специфiчними ознаками, якими вона в тш чи iншiй мiрi вирiзняеться зпосеред шших. Однак, уся рiзноманiтнiсть дiалектих одиниць укра1нсько1 дiалектноl мови, починаючи вiд найдрiбнiших говiрок i включаючи бiльшi говори, зводиться зрештою до трьох основних дiалектних угруповань.У сучаснш украшськш дiалектологil звичайно розрiзняють три нарiччя чи дiалектнi групи: полюьку (швшчно-украшську), пiвденно-захiдну i пiвденно-схiдну. Найбшьшою дiалектною однорiднiстю характеризуються пiвденно-схiднi дiалекти, якi охоплюють найбiльшу територiю поширення укра1нсько1 мови, i на територи яких проживае бiльша частина украшського народу. Саме вони лягли в основу украшсько1 лтературно1 мови. Проте, швденно-схщш дiалекти, хоч i найближчi до лтературно1 мови своею фонетичною системою, граматичною будовою й лексичним складом, на фразеолопчному рiвнi суттево вiдрiзняються вiд лтературно1 укра1нсько1 мови i протиставляються iншим дiалектним групам.
Надзвичайно цiнний фразеологiчний матерiал зафшсовано в укра1нських дiалектних словниках швденно-схщно1 дiалектноl групи, на яких базуеться дослiдження: "Словник специфiчноl лексики говiрки села Писарiвки (Кодимського району, Одесько1 областi) О.С. Мельничука, "Словник дiалектизмiв укра1нських говiрок Одесько1 обласп" А.А. Москаленка, "Словник дiалектноl лексики говiрок сiл швденно-схщно1 Полтавщини" А.Т.Сизька, "Словник говiрок Нижньо1 Наддншрянщини" В.А.Чабаненка, яю, безумовно, е найrрунтовнiшими розробками в галузi дiалектноl лексикографи пiвденно-схiдного дiалектного ареалу.
Основу фразеологiчного складу вищевказаних словникiв становлять такi розряди ФО:
1) характерш i специфiчнi для говiрки певного регiону мiсцевi ФО зi словами-компонентами, що не мають ч^кого позначення в загальнонароднш мовi;
2) ФО що складаються iз загальнонародних слiв-компонентiв, але в обстежених говiрках вживаються з шшим значенням, нiж в лiтературнiй мовi й такi, що взагалi не вживаються в лтературнш мовi;
3) близью до загальнонародно1 мови дiалектнi варiанти ФО, тобто вирази, що вiдрiзняються у фонетичному, морфологiчному або семантичному склада
Розглянемо кiлька прикладiв за цими основними розрядами ФО в дiалектних словниках.
1. Власне дiалектна фразеологiя - це найбiльш стшка, незмiнювана частина обласно1 фразеологil. У дослщжуваних нами словниках дiалектноl лексики швденно-схщного регiону бiльшу частину фразеолопчного матерiалу становлять одиницi з дiалектним словом-компонентом, яким нема абсолютного е^валенту на позначення цього явища у загальнонароднш мовь Вони е суто дiалектними, такими,
що вживаються тiльки в межах ареалу й цим найбшьш цiкавi для носив лггературно1 мови:
Бидринц1 ♦Бидринцями пахни. Приемно пахне [М. 2];
Брундюки. ♦Брундюки бити. Шчого не робити, ледарювати [С. 76];
Дубола. ♦Дубола ставати. Ставати ногами догори [Моск. 2, с. 32];
Забузани. ♦ Забузани забивать. Затуркувати, задурювати [Ч. 2, с. 9];
Кошпа. ♦ Водить кошпу. Приятелювати, дружити [Ч. 2, с. 196];
Кувшька. ♦Кувшьки гнути.Чудити [М. 15];
Мокринц1 ♦ Принести мокринщв. Прийти з плачем [Ч. 2, с. 290];
Шдр1 ♦ Лазити по тдрях. Щось шукати [С. 69];
Пухтер1 ♦ Пухтерi пухтерити. Пекти добрий хл1б [С. 76];
Уздро. ♦ Вирвать зуздром. Вирвати з кор1нням, видерти з м 'ясом[Ч.4, с. 154];
Хендри. ♦ Бить хендри. Коверзувати, вередувати [Ч. 4, с. 193];
Шкраб. ♦ В дшку шкрабупав. В д1жц мало води [М. 28].
Знак /?/ вказуе на те, що подаеться довшьний переклад дiалектного слова-компонента фразеолопчно1 одинищ.
Бегв/?/♦Беева собака. Б1гае як беева собака[С. 11] .
Вряду/?/♦За мого вряду. За мого часу [С. 20].
Гала. Турбота, клотт /?/. ♦ Про мене - мала гала. Це мене не обходить; мет байдуже. Про мене - мала гала, хай хоч 7 поубивайуц'а [Ч. 1, с. 216].
КедV?/♦Кедi не кед1 Вираз для позначення лгт [С. 41].
Хух/?/♦Шi хуху, т духу. Шчого немае, холодно, мякого тепла [С. 90].
Хух /?/♦ Ш хуху, ш духу. Шякого тепла, все вихололо [М. 27].
А для того, щоб найбшьш точно передати значення само1 ФО автори наводять описовi звороти i поширено шюструють И у формi словосполучень, речень живо1 мови дiалекту:
♦ Вершу розкрити. Розпочати лаятися, кричати, роззявивши рот. Чо ти свою вершу розкрила?[С. 16].
♦ До канцура. До крихти, геть чисто все. Шд1брала Палажка усе до канцура, шчого нам не зоставила [Ч. 2, с. 147].
♦ Закацубнуть на ухнал. Заклякнути в1д холоду. Вирвалась у самому платочку та закацубла на ухнал.
♦ 1з жабраками витягти. Витягти з коренем, з основою. Його йак застау, так в1н, дурбей, усе 7з жабраками повириваю нема того, шоб т1ки вершечки позривать[Ч. 1, с. 308].
♦ Колготать вк Жити без радощ1в. Отак йа, синку, й колготала свт в1к у робот1 та у забот1 [ Ч.2:192].
♦ Кондрики напали. Про людину, яка почала гтватися, капризувати. О, на Галку кондрики напали! Тепер держись! Зараз уах повигоне с хати [Ч. 2, с. 196].
♦ Крячкою сидти. Сид1ти довгий час, мчого не робити. Ну год1 тоб1, Петре, сид1ти крячкою, берись за роботу[С. 46].
♦ Приндики напали. Про людину, яка виявляе незадоволення, образу, гмв. На Михайла приндики напали [Ч. 3, с. 267].
Тpaпляeтьcя, що yпоpядники шить не нaводять жодного пеpеклaдy чи пояотення дiaлектного cловa, a caмy ФО пояcнюють в оcновномy ïï лiтеpaтypними вiдповiдникaми: Джoc. ♦ Джócy дáть KoMyc^ Покaрaти когось, голову комусь нaмилити, вичитaти комусь молитву [ЧЛ:269]; nampyxa. ♦ Нaбрaтиcя nampyxu. Зaзнaти лихa, nобувaти у бувaльцях [ Ч. 3, c. 7S]. Ha ташу думку, це не e вичеpпним тлyмaченням, a лише ще pa3 вкaзye та те, що дiaлектнa ФО e cпецифiчною одиницею мicцевоï лекcики пiвденно-cxiдного pегiонy. У cтaттi до cловa Сеид подaeтьcя фpaзеологiзм ♦CKocumu y ceид. Скосити недостлим[Ч. 4, c. 59] - без iлюcтpaцiй i rocraam, що дae можливють дyмaти пpо довiльнicть pедaктоpcького yзaгaльнення y фоpмyлювaннi знaчення ФО, не вщомо1" aтоpaм y живому вжитку близького 1'м cycпiльного cеpедовищa.
2. До дpyгоï гpyпи cпецифiчноï фpaзеологiï пiвденно-cxiдниx говоpiв вiдноcимо зaфiкcовaнy в дiaлектниx cловникax велику кшькють ФО, що cклaдaютьcя iз зaгaльнонapодниx cлiв-компонентiв, aле в обcтежениx говipкax yживaютьcя з iншим знaченням, шж y лiтеpaтypнiй мовi i тaкi, що взaгaлi не вживaютьcя в лiтеpaтypнiй мовi:
♦ Buкoшmoeyeamь бopщi. Вештaтися по вахусюдaх [Ч. i, c. i53];
♦ З кшки eбiльшкu. Про щось дуже мaле [Ч. 4, c. i45];
♦ Ko3u лuжymь. Вiдчувaти холод, мерзнути [С. 44];
♦ Koляр б'е. Про дуже розгнiвaну, рознервовaну людину [Ч. 2, c. i94];
♦ Нanpamu 6OKU. Нaмокнути [С. 5S];
♦ Пiднecmu зaглyшкu. Вдaритиу вухо [Ч. 2, c. 2i];
♦ Пiймamь лжицю. Проnaлити одяг iскрою [Ч. 2, c. 253];
♦ Пoбumucя нa шрти. Вкритися трщинaми [Ч. 2, c. i52];
♦ Пoглaдumь ymюгoм. Вдaрити чимось вaжким [Ч. 3, c. 67];
♦ Пpoбumu зopю. З ким-небудьрaно nолaятись [С. 75];
♦ Пponacmu з кoжoю. Без^дно зникнути [Ч. 2, c. iS4];
♦ CimKy cimкyeamu. Рaдитись, прикидaти розумом [Ч. 4, c. 66].
Tara cпецифiчнi для pегiонy ФО ст^новлята ciмдеcят вдоотгав у^ого фpaзеологiчного мaтеpiaлy, подaного в доcлiджyвaниx cловникax. Ф^уючи ïx y cловникax дiaлектноï лекетки, aвтоpи тa yклaдaчi мимоволi вiдбивaють цiннi xapaктеpнi pиcи говоpiв нacелення пiвденно-cxiдного pегiонy Hpa'™. Можнa cкaзaти, що тaкi мicцевi фpaзеологiчнi елементи дiaлектниx cловникiв нacтiльки чиcленнi, що вони однi могли б лягти в оетову достщження пpо cпецифiчнy облacнy фpaзеологiю.
3. Явище вapiaнтноcтi тa cинонiмiï e дуже xapaктеpним для фpaзеологiï говipок пiвденно-cxiдного pегiонy Укpaïни. Фyнкцiонaльне, cинxpонне вивчення фpaзеологiï покaзaло, що вapiaнтнicть - однa з нaйбiльш xapaктеpниx влacтивоcтей цieï чacтини cловникового зaпacy [3, c. iS]. Пpоблемi вapiaнтноcтi тa cинонiмiï в дiaлектax оcтaннiм чacом пpиcвячено чимaло пpaць, aле в циx доcлiдженняx здебiльшого pозглядaютьcя внyтpiшнi зв'язки ФО y межax говipки чи apеaлy. Видaeтьcя вaжливим звеpнyти yвaгy нa cинонiмiю тa вapiaнтнicть ФО y cиcтемi "дiaлект - лiтеpaтypнa мовa". Дiaлектнi ФО, що e вapiaнтaми тa cинонiмaми
фразеолопчних одиниць загальнонародно1 мови i становлять другу за обсягом категорда обласно1 фразеологи.
Дiалектнi ФО
♦ Брундюки бити. Шчого не робити, ледарювати [С. 13].
♦ Випустить кендюхи. Зар1зати, вбити [Чаб. 2, с. 164].
♦ Заробить на андрути. Д1стати покарання [Чаб. 1, с. 150].
♦ З кошачим мозком. Розумово обмежена людина, нерозумна [С. 45].
♦ Подавать косяки. Час в1д часу кидати косий погляд [Ч. 2, с. 205].
♦ Лежать плазма. Лежати нерухомо на спит або на живот1
[Ч. 3, с. 127].
♦ Попасти у лебедики. Опинитися в безвих1дному, скрутному становищ!
[Ч. 2, с. 246].
Л^ературш вар1анти ФО
Байдики бити. Бути без дта,
весело проводити час, розважатися [6, с. 23].
Випустити кишки. Зар1зати, заколоти, убити кого-небудь [6, с. 100].
Заробити на горiхи. Провинившись у чомусь, заслужено одержати покарання [6, с. 316].
Курячий мозок. Хто-небудь нерозумний, нетямущий [6, с. 501].
Дерти косяка. Неприязно, сердито поглядати на кого-небудь [6, с. 232].
Лiгма лежати. Шчого не робити, ледарювати, байдикувати
[6, с. 420].
Попасти у петлю. Опинитися у скрутному становищ1, в несприятливих умовах [6, с. 675].
Варто зазначити, що в дiалектних словниках спостертаеться певна безсистемнють у лексикографiчнiй обробщ фразеолопчних одиниць .Це стае очевидним навт iз того, що деяю з дiалектних ФО у словниках тлумачаться лггературними варiантами:
Дiалектнi словники
♦ Шджоги давати. Пыивати масла в огонь [М. 18].
♦ Штй у заблуди. П1ти св1т за оч1 [Чаб.2:6].
♦Шабратися патрухи. Зазнати лиха, побуватиу бувальцях [ Ч.3:78].
Фразеолопчний словник украТнськоТ мови
П1дливати масла у вогонь [634].
Св1т за оч1 [784]. Побувати у бувальцях [60].
Уважаемо за потрiбне наголосити на необхщносп вироблення чггко1 структури подання фразеолопчного матерiалу в дiалектних словниках, оскшьки норма, стандартшсть у мовi е категорiею юторичною, вони сприяють подальшому прогресу мовознавчих дослщжень, засвоенню й фшсуванню досягнень науки. Якщо в мовi все системно, то в галузi дiалектноl лексикографи теж мають з'явитися закономiрностi.
Таким чином, формат статп дае змогу лише окреслити окремi питання дiалектноl фразеологи i вказати на те, що порiвняльне вивчення фразеологiчного складу дiадектних словникiв дасть можливють виявити фонд фразеологiзмiв, притаманних окремим говiркам i фонд спшьний для певно1 групи говорiв. Розробка проблематики фразеолопчного складу дiалектних словниюв укра1нсько1 мови зробить можливим науково, об'ективно диференщювати весь запас таких мовних засобiв, якi ми називаемо фразеолопчним фондом мови. Рiзноструктурний фразеолопчний матерiад, який мiститься в дiалектних словниках, повинен бути не тшьки змiстовним об'ектом лiнгвiстичного дослiдження, аде i предметом грунтовного лексикографiчного опису.
Список л^ератури
1. Бевзенко С.П. Актуадьшсть вивчення украшсько1 д1адектно1 фразеологи // Мовознавство. - 1974. - №2. - С. 15-19.
2. 1вченко А.О. Украшська народна фразеолопя: ареали, етимолопя. - Х.: Око, 1996. - 160 с.
3. Мошенко В.М. Лексичне 1 фразеолопчне значення // Мовознавство. - 1988. - №4. - С. 10-21.
4. Паламарчук Л.С. Украшська радянська лексикограф!я. - К.: Наук. Думка, 1978. - 202 с.Самойлович Л.В. Украшська фразеограф!я Х1Х - поч.ХХ ст. Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата фшолопчних наук. - Омферополь, 2000. - 200 с.
5. Фразеолопчний словник украшсько1 мови. -К.: Наук. думка, 1993. - Кн. 1 - 2.
Джерела
1. Сизько А.Т. Словник дiалектноl лексики гов!рок сш швденно-схщнох Полтавщини / Дншропетр. Держ.ун-т. - Днiпропетровськ: ДДУ, 1990. - 99 с.
2. Словник дiалектизмiв украшських гов1рок Одесько1 областi / Укдад. А.А.Москаленко. -Одеса, 1958. - 70 с.
3. Словник специф!чно1 лексики гов!рки села Писар!вки (Кодимського району Одесько1 областi) / Укдад. О.С.Мельничук // Лексикограф!чний бюлетень. - 1052. - Вип. 2. - С. 67-98.
4. Чабаненко В.А. Словник гов!рок Нижньо1 надднiпрянщини: у 4 т. - Запор!жжя, 1992. -Т. 1: А - Ж / Передм.: с. 3-8. - 324 с.
Т. 2: З - Н. - 371 с. Т. 3: О - П. - 304 с. Т. 4: З - Я. - 261 с.
Ващенко И. А. Фразеологический состав диалектных словарей юго-восточных говоров Украины /И.А.Ващенко// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2011. - Т. 24 (63), №1 Ч.2. - С. 4652
В статье рассмотрены отдельные вопросы диалектной фразеологии, основной акцент сделан на том, что сравнительное изучение фразеологического состава диалектных словарей даст возможность выявить фонд фразеологизмов, присущих отдельным говорам, и фонд общий для определенной группы говоров.
Ключевые слова: диалектология, диалектная фразеология, диалектная лексикография, фразеологические единицы, юго-восточные говоры.
Vaschenko I.A.Phraseological composition of south-east dialects dictionaries of Ukraine / I.A.Vaschenko// Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Phylology. Social communications.- 2011. - V.24 (63), №1 P.2. - P. 46-52
The article deals with some problems of dialect phraseology. It stresses the importance of comparative research of phraseological composition of dialect dictionaries as it can identify the composition of separate dialects and common one for particular groups of dialects.
Key words: dialectology, dialect phraseology, dialect lexicology, phraseological unit (idiom), south-eastern dialects.
Стаття надшшла до редакци 11 березня 2010року
