HiiyK'QBiiii bíchhk H^TY yKpaÏHH. - 2010. - Bun. 20.7
Blonska V.I., Rossolovska L.S. Areas to improve the efficiency of the formation of profits.
The article discusses the main directions to improve their bottom OAO Kalush plant Budmash. Particular attention is paid to such key moments as the source of the formation of profit, scientific and technical potential, break-even point analysis and extraordinary activities. Indicated on the important aspects that need attention for future management of the enterprise management to improve their bottom line business.
Keywords: income, income source formation, improving the formation mechanism of income.
YflK339.562.008:692.41 ^o^ A.M. Biueeuu, rnHd. eKOH. Hayu;
MazîcmpaHm A.B. naenwK - HHTY YKpawu, m. Hbeie
ŒOPMYBAHHH CHCTEMH YnPAB^IHHfl ^A^rorOM IMnOPTHOrO nOCTAHAHHfl
Ha npHK.agi T30B "^ÂXUEHTP YPCYC" 3anp0n0H0BaHy cxeMy i p03raaHyT0 MeTOAHHHi nigxogH go ^opMyBaHHa ynpaBmHHa .пaнцroгoм iMnopTHoro nocranaHHa Ha ochobí CHCTeMHoro nigxogy Ta ypaxyBaHHa ayTcopcHHroBHx 3axogiB. ïxhe 3anpoBag:®eH-Ha gacrb 3Mory T3OB "^AXIIEHTP YPCYC" 3HanH0 3HH3HTH TpygoMÍcrKÍcrb i cKopo-thth BHTpaTH Ha eKconyaTa^ro iH^opMa^HHHx cHcreM, CKOH^mpyBara yBary Ha oc-hobhhx 6i3Hec-npo^cax.
30BHÍmHb0eK0H0MÍHHa gía^tmcTt e HeBÍg'eMHoro nacTHHoro eK0H0MÍKH 6ygt-aK0Ï KpaÏHH. Tpagu^HHo npíopureTHHM HanpaMoM 30BHÍmHB0eK0H0MÍHH0i' gía.tHocTÍ BBa^aroTb eKcnopT, ockí.bkh bíh 3a6e3nenye Hagxog^eHHa iH03eMH0Ï BanroTH b KpaÏHy. BogHonac, ocTaHHÍM nacoM npocre^yeTtca po3mupeHHa Bn.u-By Ha eK0H0MÍKy YKpaÏHH ÍMnopTHux onepa^ñ aK cK.agHHKa 30BHÍmHt0eK0H0-mîhhoï gía.BHocri.
^ocBÍg po3BHHeHux KpaÏH y c^epi nigBurn,eHHa e^eKTHBHocrí MaTepía.t-Horo Bupo6HH^Ba cBÍgnuTt npo Te, rn,o ogHHM Í3 ochobhhx MeTogÍB 3M^HeHHa no3H^H Ha puHKy e BHKopucTaHHa KoH^n^ï .ohcthkh [1, 2]. Cynacm MeTogu nígBurn,eHHa e^eKTHBHocrí ynpaB.ÍHHa MaTepía.tHHMH n0T0KaMH MaroTt npaK-thhhhh ÍHTepec g.a yKpaÏHctK0Ï eK0H0MÍKH, ïxHe BHKopucraHHa gae 3Mory níg-npueMcTBaM e^eKTHBHo gíaTH Ha BHyTpímHtoMy í Ha 30BHÍmHt0My puHKax.
3a ocTaHHÍ poKH b YKpaÏHi mBugKHMu TeMnaMH po3BHBaeTtca phhok noK-pÍBe^bHux MaTepíanÍB, rn,o npu3Be.ro go ícToTHoro 3pocTaHHa ÍMnopTy. He- 3Ba-^aronu Ha 3HH^eHHa o6carÍB 6ygÍBHH^Ba, nonuT Ha aKÍcHy ÍMnopTHy 6ygÍBe.t-Hy npogy^íro 3a.umaeTbca bhcokhm, ockí.bkh кoнкypeнцíï 3 6oKy yKpaÏHctKHx bhpo6hhkíb Mañ^e HeMae. ToMy n.aHyBaHHa, opraHÍ3yBaHHa, ynpaB.ÍHHa í pery-.roBaHHa pyxy noKpÍBe.tHux MarepíanÍB y nací Ta npocTopí BÍg 3aKopgoHHoro Bupo6HHKa go yKpaÏHctKoro cno^HBana 3a.HmaroTtca aKTya.tHHMH.
3a yM0B, K0.H внpo6ннцтвo 0praHÍ30BaH0 3a KopgoHoM, yKpaÏHctKa ko-Mep^HHo-nocepegHH^Ka $ípMa 3gíñcHroe onepaцíï 3 nocranaHHa Ta 36yTy ím-nopToBaHoro T0Bapy Ha TepuTopiï B.acHoï KpaÏHH. U,a cucreMa Mae 3BopoTHÍ 3B'a3KH h o6Me^eHHa. Цe gocmg^eHHa oxon.roe .ume nocepegHH^KÍ ^yHK^ü, to6to po3r.agae mgcucreMy nocranaHHa í 36yTy aK cucreMy, aKa cKnagaeTtca Í3 cyKynHocTÍ B3aeMonoB'a3aHux nígcucTeM, a caMe: onpaцroвaннa 3aM0B.eHHa, 06-
4. Ekoiiomíkii, n^aHyBaHHH i ynpaB^ÏHHH ra^yîi
133
слуговування кшенпв, транспортування, сортування, зберiгання, формування запаЫв, пакування та маркування iмпортноl продукци.
Оскiльки невщ'емною частиною логiстичного циклу е наявнiсть ш-формацiйного потоку, який охоплюе збiр даних про матерiальний потiк, 1х передачу, оброблення, систематизащю й видачу, то схематично цей ланцюг можна зобразити таким чином (рис. 1).
Лопстичний ланцюг створюеться не вiдразу, вiн поступово вироб-ляеться iз логiстичних канашв, де ще немае чiтко встановлених зв'язюв, а коло партнерiв вже визначенi та е системою, в якш визначенi суб'екти руху товару i зв'язки мiж ними. Це досягаеться лише за умов використання системного шдходу ще на еташ 1хнього створення. Можна сказати, що логiстичний ланцюг - це об'еднання пiдсистем, кожна з яких збер^ае свою автономш.
Як бачимо, загальна схема лопстичного ланцюга пiд час здiйснення iмпортного постачання сформована з кiлькох шдсистем: постачання, тран-спортування, виробництва (збуту) та споживання. При цьому, в лопстичному ланцюговi доцiльно формувати двi пiдсистеми транспортування - одна з яких буде забезпечувати експортно^мпортш операцй, а iнша - внутршньо-оргаш-зацiйнi операци.
Залежно вiд умов, лопстичний ланцюг може працювати як за загаль-ною схемою, коли продукщя послiдовно проходить через всi шдсистеми, так i за спрощеною - коли обминаються певнi пiдсистеми чи 1'хт елементи.
На рис. 2 зображено лопстичний ланцюг ТзОВ "Дахцентр Урсус":
Рис. 2. Логштичний ланцюг ТзОВ "Дахценр Урсус "
Лопстичний ланцюг ТзОВ "Дахцентр Урсус" сформований з п'яти шдсистем - постачання, двi шдсистеми транспортування (експортера або iм-портера та iмпортера або посередника), виробництва (збуту), споживання. Шдсистема постачання цього шдприемства представлена провщними евро-пейськими виробниками покрiвельних матерiалiв i забезпечуе 1хне постачання на укра1нському ринку протягом останшх 5 рокiв. Пiдсистема транспортування базуеться на використанш залучених транспортних оргашзацш, якi залежно вщ умов постачання, можуть бути представлен фiрмою експортера або iмпортера. Наступна шдсистема виробництва та збуту мютить чотири склади (вщдшення) пiдприемства.
Географiчне розташування цих вiддiлень пiдприемства дасть змогу ус-пiшно реалiзувати продукщю практично по всiй територи Украши. Вирь шальна пiдсистема споживання у лопстичному ланцюговi ТзОВ "Дахцентр Урсус" представлена великими, зазвичай, державними шдприемствами або приватними фiрмами, якi представляють будiвельну галузь. Тому дослщжу-ваному тдприемству доцiльно використовувати однорiвневий та дворiвне-
4. Економжа, планування i управлiння галузi
135
вий канали розподiлу. Подальше удосконалення системи управлшня лопс-тичними потоками ТзОВ "Дахцентр Урсус" доцiльно здiйснювати шляхом впровадження аутсорсингу. Наголосимо на важливост в ньому таких критерий: уникнення швестицш, збiльшення гнучкостi та використання синерпч-них ефектiв у ланцюгу постачання.
100%
5 6
. Обмеження витрат 4. Ор1ентащя на ключов! компетенци
2. Покращення обслуговування юпента 5. Використання синерги
3. Зростання гнучкосп 6. Уникання ¡нвсстицш
Рис. 3. Мотиви аутсорсингу в Сврот [6]
Аутсорсинг лопстичних процеЫв - це використання зовшшньо! фiр-ми, яка займаеться дистрибущею - перевiзника, складсько! фiрми або фiрми, яка управляе транспортом - для виконання уЫх або деяких функцш оргашза-цп-отримувача послуги у сферi управлiння матерiалами або дистрибуцп про-дуктiв на ринок [6]. Дослщження мотиваци аутсорсингу в Сврош зображено на рис. 3.
Загалом результати дослiджень зарубiжних дослiдникiв св^ать про ефективнiсть дiяльностi логiстичних послуго-надавачiв. Так, понад 60 % iз 200 опитаних в Gвропi фiрм вважають послуги з аутсорсингу усшшними, водночас третина з респондентiв залишаються незадоволеними отриманими логiстичними послугами, або не можуть 1х оцiнити (рис. 4).
Псрсважно дужс Псреважно Псреважно не Псрсважно Важко оцшити уешшний уешшний дуже успшший неуешшний
Рис. 4. Устшшсть аутсорсингових заходiв в Сврот [5]
Аутсорсинг дасть змогу компанй-замовнику значно знизити трудомю-тюсть i скоротити витрати на експлуатащю iнформацiйних систем, концен-трувати увагу на основних бiзнес-процесах компанй, не вiдволiкаючись на допомiжнi.
В Укра!ш наявнi обмеженi данi щодо дiапазону розвитку аутсорсингу загалом, i в логiстицi зокрема, якi зумовлюеться насамперед високим рiвнем т1тзаци економжи та становленням ринку логiстичних послуг на теренах на-шо! держави. Однак варто очжувати, що в мiру розвитку ринку логiстичних послуг популяршсть аутсорсингу на вiтчизняному ринку буде також зроста-ти. Визначаючи аутсорсинг i пояснюючи його сутшсть, варто зауважити, що рiшення про аутсорсинг е виршенням дилеми "виготовити чи купити" (англ. - "make or buy") [6, 8].
Враховуючи те, що ТзОВ "Дахцентр Урсус" укладае багато угод про кушвлю - продаж товарiв, проводить консультацй, веде облiк та звiтнiсть ви-дiв i обсягiв виконаних робгт та iншi завдання, на нашу погляд, доцшьно за-ручитись послугами аутсорсингово! корпораци "Парус" i використати li прог-рамний продукт "Парус - менеджмент i маркетинг".
За допомогою цiеi системи можна автоматизувати бiзнес-процеси шд-роздiлiв ТзОВ "Дахцентр Урсус" (маркетинг, продаж^ сервiс та ш.) у межах единого шформацшного простору, а також забезпечити оперативний шфор-мацiйний обмiн мiж шдроздшами i iхнiми спiвробiтниками (рис. 5).
Рис. 5. Система "Парус — менеджмент i маркетинг " ТзОВ "Дахцентр Урсус" (адаптовано за [9])
Система лопстичного управлшня на основi аутсорсингу iмпортним постачанням на ТзОВ "Дахцентр Урсус" ютотно пiдвищить ефектившсть його дiяльностi. Логiстичнi пiдходи забезпечать економiчну зацiкавленiсть товариства у шдвищенш ефективностi остаточних результатiв свое! госпо-
4. Економжа, планування i управлшня галузi
137
дарсько! дiяльностi за рахунок економи та прибутку вщ логiстичних операцiй i послуг.
Лггература
1. В1чевич А.М. Основи зовшшньоеконом1чно'1 дiяльностi : навч. поабн. / А.М. BÍ4e-вич, М.Е. Матвеев, О.В. Максимець. - Львiв : Вид-во "Афша", 2005. - 272 с.
2. В1чевич А.М. Анашз зовшшньоекономiчноi дiяльностi : навч. поабн. / А.М. Вiчевич, О.В. Максимець. - Львiв : Вид-во "Афша", 2004. - 140 с.
3. Крикавський Е.В. Логiстичне управлшня : пщручник / Е.В. Крикавський. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка", 2006. - 564 с.
4. Матвеев М.Е. Митна справа та митне регулювання : навч. поабн. / М.Е. Матвеев. -Львiв : НЛТУУ, 2005. - 204 с.
5. Неруш Ю.М. Коммерческая логистика : учебник / Ю.М. Неруш. - М. : Изд-во ЮНИ-ТИ, 1991. - 270 с.
6. Оренко 1.В. Аналiз оргашзацшно! структури управлшня матерiальними потоками ВО "Зоря" / 1.В. Сiренко // Збiрник наукових праць УДМТУ. - Микола!в : Вид-во УДМТУ. -2000. - № 5 (371). - С. 174-183.
7. Федулова Л.1. Оргашзацшно-методологтчш тдходи до створення системи управлшня матерiальними та iнформацiйними потоками промислового пщприемства на основi логтс-тичного пiдходу / Л.1. Федулова, 1.В. Сiренко. - К. : Вид-во "Науковий свiт", 2001. - 24 с.
8. Чухрай Н.1. Логтстичне обслуговування / Н.1. Чухрай : пщручник. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка", 2006. - 292 с.
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.parus.ua.
Вичевич А.М., Павлюк А.В. Формирование системы управления цепью импортных поставок
На примере ООО "Дахцентр Урсус" предложена схема и рассмотрены методические подходы к формированию управления цепью импортных поставок на основе системного подхода и учета аутсорсингових мероприятий. Их внедрение позволит ООО "ДАХЦЕНТР УРСУС" значительно снизить трудоемкость и сократить расходы на эксплуатацию информационных систем, сконцентрировать внимание на основных бизнесовых процессах.
Vichevych A.M., Pavliuk A. V. The formation of import supply chain management system
On the materials of "Dahcenter Ursus" Ltd. the methodological approaches for import supply chain management system using the system approach and considering outsourcing activities are proposed. Their implementation will allow "DAHTCENTR Ursus" Ltd. to reduce significantly labour costs and costs of information systems exploitation, as well as to focus on main business processes._
УДК 330.322:332.1 Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський, канд. екон. наук -1РДНАН Украти; студ. А.В. Колодшчук; студ. А.Ю. Яремко -
НУ "Львiвська nолiтехнiка"
МЕХАН1ЗМ РЕГУЛЮВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В РЕГ1ОН1
Розглянуто рiзнi типи регулювань, як держава використовуе для створення сприятливого швестицшного ^мату. Покращення якосп регулювань дасть змогу реалiзувати потенцшш можливосп суб'екпв економiчноi дiяльностi, спрямованих на отримання прибутку вщ свое! дiяльностi, а вщтак наповнення бюджету та створення робочих мюць у регтош.
Ключов1 слова: швестицп, податкове регулювання, кредит, антимонопольне регулювання, регюн.