CC BY
18
Карбивнычый О.П. Теоретические подходы к исследованию развития природоохранных территорий на примере биосферного заповедника "Дунайский"
Рассмотрены теоретические подходы к исследованию развития природоохранных территорий Украины, а также предложения по их усовершенствованию. Хозяйственная деятельность человека в погоне за высокими доходами может привести к истреблению природного богатства любой страны. Очевидно, что должен быть жесткий контроль за использованием природных ресурсов. Именно для этого и создаются природоохранные территории практически во всех странах мира, не является исключением и Украина.
Karbivnichyy О.Р. Theoretical approaches to the exploration of the development of environmental territories by example of "Dunayskyy" Biosphe-ric National Park
This article considers theoretical approaches to the exploration of the development of environmental territories of Ukraine and also suggestions for their improvement. People's economical activity to scoop the highest financial incomings may cause the extermination of the natural resources of any country. That's why the strict tight control for the usage of natural resources has to be everywhere. National parks and nature reserves are founded for this purpose almost around the world, in all countries, and Ukraine is one of them.
УДК 657.6:504 Заст. директора М.М. Кочерга, канд. с.-г. наук -
1нститут агроекологи i природокористування НААН
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ В С1ЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВ1
ОбГрунтовано шдхщ до формування системи еколопчного аудиту в сшьському господарств^ заснований на порiвняльному аналiзi основних напрямiв розвитку ще! процедури як комплексно! форми контролю, що враховуе встановлеш еколопчш норми i фiнансовi показники господарсько! дiяльностi в еколопчнш сферi сшьсько-господарських товаровиробнигав.
Ключовг слова: еколопчний аудит, сшьське господарство, сшьськогосподарсь-к товаровиробники, система, комплекс.
Серед прюритепв сталого сощально-економ1чного розвитку Укра!ни об'ективно постае необхщшсть еколопчно збалансованого функцюнування аграрного сектору економжи, яке е неможливим без переор1ентацп госпо-дарського мехашзму сшьськогосподарських тдприемств на рацюнальне природокористування. Проте сьогодш особлив1стю сшьського господарства Ук-ра!ни е те, що в д1яльносл значно! частини аграрних тдприемств у процеш виробництва продукцп враховують переважно сощально-економ1чне спряму-вання, а еколопчш проблеми мають другорядне значення. За таких умов можливе утворення небажаних 1 незворотних еколопчно небезпечних проце-ив у природокористувант, яю безпосередньо впливають на навколишне при-родне середовище. Отож, нагальним стае пошук нових мехашзм1в зменшення антропогенного впливу на навколишне природне середовище. У систем! еко-ном1чних мехатзм1в природокористування еколопчний аудит виступае як за-с1б тдвищення еколопчно! обгрунтованосп та ефективносп д1яльносп суб'еклв господарювання.
Питання з обгрунтування особливостей функцюнування сшьськогос-подарських тдприемств в умовах системи еколопчного менеджменту та мю-ця еколопчного аудиту в цш системi дослщжували багато науковцiв i прак-тиюв, серед яких: С.Ю. Булигш, В.Ф. Дегодюк, М.В. 1ль1на, Т.А. Кирсанова, К.Л. Лучишина, Г.М. Скударь Т.1. Шзняк, О.1. Фурдичко, С.В. Хлобистов та iншi. Безпосередньо проблемам розвитку екологiчного аудиту систем навко-лишнього природного середовища придiляли увагу Т.П. Галушкша, У.П. Но-вак, С.В. Макаров, Ю.М. Сахно, В. Л. Сидорчук, П.М. Скрипчук, В.Я. Шевчук, Г.Г. Шматков та шшь Однак, незважаючи на велику кiлькiсть наукових робгг, проблема впровадження екологiчного аудиту в систему управлшня природними ресурсами, особливо у сферi АПК, залишаеться актуальною i потребуе подальших дослщжень у напрямi формування системи еколопчного аудиту в сшьськогосподарському виробництвi.
Метою формування системи еколопчного аудиту в сшьському госпо-дарствi е створення такого мехашзму вирiшення екологiчних проблем, який став би невщ'емною частиною дiяльностi аграрного пiдприемства та сшьсько! територiальноl громади. 1ншим важливим завданням е демонстращя населен-ню, установам i органiзацiям полiтики в галузi охорони навколишнього середовища та ефективносп заходiв iз реалiзацil мюцево! еколопчно! полiтики.
Екологiчний аудит е також ютотним моментом у розробщ та розвитку стратеги бiзнесу, запорукою успiху дiяльностi сiльськогосподарських тд-приемств внаслщок пiдвищення 1х конкурентоспроможностi в умовах зроста-ючо1 еколопчно! спрямованосп ринку та споживачiв завдяки:
• зниженню соб1вартост1 вироблено! сшьськогосподарсько! продукцп внасль док економи енерги, сировини та природних ресурс1в;
• ввдсутносл витрат, пов'язаних 1з виплатою штраф1в [ компенсацш за переви-щення норматив1в та л1мтв стосовно виквдв забруднювальних речовин у навколишне середовище;
• оптим1зацп питань щодо управлшня [ зниження обсяпв утворюваних вщхо-д1в [7, с. 64].
Структурно, на думку фахiвцiв, алгоритм еколопчного аудиту в сшьському господарствi повинен включати:
1. Анал1з 1снуючо! ситуацп [ виб1р прюритетних напрям1в, тсля чого роз-почнеться процес реал1зацп еколопчного аудиту.
2. Виб1р та обгрунтування етатв.
3. Навчання персоналу [ фах1вщв.
4. Оцшку результативност еколопчного аудиту, включаючи зм1ну ставлен-ня, поведшки та посилення економ1чно! вщповщальност за вплив на навколишне середовище.
5. 1нформування населення та актив1защя участ громадськосп. Аудиторська перевiрка складаеться з початкового огляду стану навколишнього середовища, а також ощнки еколопчних аспектiв виробничо! дь яльностi об'екта екологiчного аудиту [3]. Оргашзацшний роздiл екологiчного аудiювання включае такi питання, як комплектування команди аудиторiв, фь нансування робiт, розвиток програми екологiчного аудиту та використання 1! результапв. Проведення екологiчного аудиту сшьськогосподарських товаро-
виробникiв можна представити як поетапну програму, яка залежно вщ специ-фiки об'екта аудиту повинна складатися з наведених нижче робгг (рис. 1).
1. Попередня робота (планування аудиту, шдготовка команди,
2. Зб1р даних (штерв'ю та обговорення з сшьськими органами влади, зб1р даних, анкетш опитування та ш.)
3. Анал1з даних (анал1з з1браних даних та шформаци)
4. Аудиторський зв1т (шдготовка висновюв, рекомендащй, корегуючих заход1в)
5. Продовження аудиту (аудиторський цикл, гпдготовка до наступного аудиту)
Рис. 1. Етапи проведення екологiчного аудиту стьськогосподарських товаровиробнитв
Загалом, порядок проведення еколопчного аудиту сшьськогосподарських тдприемств включае:
• планування аудиту на основ1 попереднього анал1зу оргатзаци оцшки масштабу майбуттх робгг, а також визначення процедури, яку потр1бно вико-ристовувати в процес перев1рки;
• анал1з 1 оцшку системи облшу 1 зв1тност1 в галуз1 охорони навколишнього се-редовища та використання природних ресурс1в, системи чинних 1 планова-них природоохоронних заход1в;
• зб1р аудиторських доказ1в 1з метою ощнювання в1дпов1дност1 дгяльносп еко-ном1чного суб'екта у сфер1 охорони навколишнього середовища та природокористування законодавчим 1 нормативним актам, а також перев1рку 1'х дос-тов1рност1;
• документальне оформлення аудиторських доказ1в, виклад тдсумшв перев1р-ки у вигляд аудиторського зв1ту 1 висновку [5, с. 138].
Результати та рекомендацн проведеного еколопчного аудиту доводять до об'екпв еколопчного аудиту, яю повинш оцiнити поточний стан навколишнього середовища, розробити вщповщш коригувальнi заходи i здiйснити запропонованi шструкцн. Зважаючи на наявний зарубiжний досвiд розвитку еколопчного аудиту, можна використовувати для збирання шформаци анке-ти та опитувальш листи огляду стану навколишнього середовища (огляд еко-лопчних ефеклв), анкети проведення аудиту щодо дотримання екологiчних вимог (оцiнка регiональноi' полггики i програми в галузi охорони навколишнього середовища, системи еколопчного управлшня, оцшка джерел фь нансування та ш.) [1, с. 44].
Залежно вщ специфiки та прюритетност завдань, екологiчний аудит сiльськогосподарських товаровиробниюв може мiстити такi основнi блоки:
• огляд стану навколишнього середовища (вода 1 водопостачання, енергозабез-печення та енергозбереження, забруднення атмосфери, грунту, сфера пово-дження з в1дходами, транспортне обслуговування, шум, бюта 1 зелет наса-дження та ш.);
• збiр достовiрноl шформаци про екологiчнi аспекти виробничо! дiяльностi об'екта екологiчного аудиту та формування на й основi висновку еколопчно-го аудиту;
• встановлення вiдповiдностi об'екпв екологiчного аудиту вимогам законодав-ства про охорону навколишнього природного середовища та iншим критерь ям екологiчного аудиту;
• ощнка впливу дiяльностi об'екта еколопчного аудиту на стан навколишнього природного середовища;
• ощнка ефективносп, повноти й обгрунтованост! заходiв, як вживаються для охорони навколишнього природного середовища на об'екп еколопчного аудиту [3];
• пропозици щодо вдосконалення еколопчно! полiтики на господарчому рiвнi. Отже, сьогодт юнуе об'ективна необхщшсть та защкавлешсть кер1в-
ництва сшьськогосподарських шдприемств у впровадженш та вдосконаленш системи еколопчного аудиту. На жаль, правова невизначешсть оргашзаци та проведения еколопчного аудиту { брак фшансових кошт1в не дають змоги повною м1рою реал1зувати можливост еколопчного аудиту в цш сферь
Отож, ми пропонуемо мехатзм формування системи еколопчного аудиту в сшьському господарств1 як шституту шдвищення еколопчно! безпе-ки, зниження еколопчних та швестицшних ризиюв, поляпшення ефективнос-т використання бюджетних кошт1в у природоохороннш сфер1 та швести-цшно1 привабливост суб'еклв господарювання в агросферь Оргашзацшну структуру системи еколопчного аудиту сшьськогосподарських товаровироб-ниюв представлено на рис. 2.
Рис. 2. Схема оргашзацшног структури системи екологiчного аудиту в сшьському господарствi
Загалом система еколопчного аудиту в сшьському господарств1 - це оргатзацшно-функцюнальне об'еднання, яке включае: уповноважений орган державного регулювання у сфер1 еколопчного аудиту та органи координацп екоаудиторсько! д1яльност1, створюваш при ньому; екоаудиторськ оргашзаци; оргашзаци, як здшснюють господарську та шшу д1яльшсть; акредитова-ш навчально-методичш центри з тдготовки еколопчних аудитор1в, { мае на
метi впровадження та розвиток екоаудиторсько! дiяльностi як виду тд-приемницько! дiяльностi. Управлшня системою еколопчного аудиту в стьсь-кому господарствi мають здiйснювати уповноважений орган державного ре-гулювання у сферi екологiчного аудиту, Рада з екоаудиторсько! дiяльностi при уповноваженому оргаш та центральний орган системи - Еколопчна аудиторська палата.
Основними завданнями оргатзаци та функщонування системи еколо-гiчного аудиту в сшьському господарствi е:
1) оргашзащя та впровадження у практику господарсько! та природоохоронно! д1яльност1: а) еколопчного аудиту як оргашзацшно-правового ме-хашзму незалежно! ощнки природоохоронно! д1яльност1 тдприемств-природокористувач1в; фшансово-економ!чного мехашзму, що сприяе тд-вищенню фшансово! стшкост! д1яльност1 та швестицшно! привабливост стьськогосподарських тдприемств, а також спрямованого на зниження ризику матер!ально-фшансових втрат за рахунок бюджетного чи шшого фшансування природоохоронно! д!яльност! орган!зац!й; б) екоаудиторсько! д!яльност як одного з вид!в п!дприемницько! д!яльност!, що здшснюеться з метою охорони навколишнього середовища та змщнення еколог!чно! безпеки стьськогосподарських тдприемств [6, с. 129];
2) забезпечення державного регулювання оргатзаци ! функц!онування еко-лог!чного аудиту в сшьському господарствц
3) забезпечення виршення практичних завдань з еколопчно! безпеки, зниження еколопчних та швестицшних ризик!в, п!двищення ефективност! використання бюджетних кошт!в;
4) шформацшно-функщональна взаемод!я системи еколог!чного аудиту з системами добровтьно! еколог!чно! сертиф!кац!! ! тощо;
5) розвиток еколог!чного аудиту за р!зними напрямами, зокрема комплексного еколопчного аудиту стьськогосподарських тдприемств для змщнення !х еколопчно! безпеки, зниження еколопчних та швестицшних ри-зиюв, тдвищення ефективност! використання бюджетних коштав. Висновки. Отже, пiд еколопчним аудитом у сiльському господарствi
ми розумiемо науково-практичний вид дiяльностi, заснований на аналiзi господарсько! та природно! тдсистем на основi комплексно! еколого-економiчно! оцiнки та аналiзу оргатзаци об'екта аудтвання, спрямований на вироблення заходiв щодо збалансованого розвитку аграрно! сфери та сiльських територiй.
Еколопчний аудит стьськогосподарських тдприемств базуеться на комплексному аналiзi господарсько! та природно! тдсистем, завдяки чому пе-редбачаеться аналiз сумiсностi, по-перше, господарсько! i природно! пiдсистем у межах об'екта аудтвання; по-друге, об'екта та його середовища; по-трете, створення територiально! оргатзаци з середовищем i природно-ресурсними властивостями, достатнiми для компенсацп всiх деструктивних процешв.
Л1тература
1. Басанцов 1.В. Еколопчний аудит в Укра!ш: актуальшсть, проблемы! питания та напря-ми удосконалення / 1.В. Басанцов, О.С. Пантелейчук // Мехашзм регулювання економжи : м1жнар. наук. журнал. - 2010. - № 1. - С. 38-46.
2. Заець О.М. Еколопчний аудит в Укра!ш / О.М. Заець // Управлшня розвитком. - 2011. - № 2(99). - С. 44-45.
3. Закон Украши "Про еколопчний аудит" вщ 24.06.2004 № 1862-IV // Вщомосп Вер-xobhoï Ради Украни (ВВР). - 2004. - № 45. - Ст. 1833.
4. Кочерга М.М. Впровадження еколопчного аудиту в систему швестицшного забезпе-чення аграрних пiдприeмств / М.М. Кочерга // Економют : наук. журнал. - 2011. - № 10. - С. 23-25.
5. Новак У.П. Органiзацiйно-економiчний мехашзм реашзацп екологiчного аудиту в Ук-раïнi / У.П. Новак // 1нновацшна економiка : наук. журнал. - 2010. - № 1. - С. 134-139.
6. Пизняк Т.И. Организационно-экономические основы применения концепции экологического аудита в сельском хозяйстве / Т.И. Пизняк // Вюник Сумського нащонального аграрного ушверситету. - Сер.: Економжа та менеджмент. - 2002. - Вип. 1-2. - С. 128-131.
7. Фостолович В.А. Еколопчний аудит в системi еколопчного менеджменту сшьсько-господарських шдприемств / В.А. Фостолович, О.О. Яковенчук, Я.О. Яковенчук // 1ннова-цшна економжа : наук. журнал. - 2011. - № 4. - С. 61-65.
Кочерга Н.Н. Формирование системы экологического аудита в сельском хозяйстве
Обоснован подход к формированию системы экологического аудита в сельском хозяйстве, основанный на сравнительном анализе основных направлений развития данной процедуры как комплексной формы контроля, учитывает установленные экологические нормы и финансовые показатели хозяйственной деятельности в экологической сфере сельскохозяйственных товаропроизводителей.
Ключевые слова: экологический аудит, сельское хозяйство, сельскохозяйственные товаропроизводители, система, комплекс.
Cocherga М.М. The formation system of ecological audit in agriculture
Grounded approach to the formation system of ecological audit in agriculture, based on comparative analysis of main directions of development of this procedure as a complex form of control, takes into account the environmental standards established and financial indicators of economic activity in the environmental field of agricultural producers.
Keywords: ecological audit, agriculture, agricultural producers, the system complex.
УДК 630*[182+22] Ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Р.М. В1тер, канд. с.-г. наук; наук. ствроб. Т.1. Савчин; фах1вець I кат. Р.1. Фалько - УкрНДЫрлгс, м. 1вано-Франтвсък
КОНТРОЛЬ СТАНУ Л1С1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ У 2011 РОЦ1
За результатами оцшки стану облжових дерев на об'ектах мошторингу I рiвня в 2011 р. пошкодження лгав регюну Украшських Карпат вщнесено до класу "слабга". Мжмальна дефолiацiя була в ялищ та липи, а максимальна - у граба. За видами пошкоджень переважають сухi сучки у хвойних порщ, листогризш - у листяних, по-перечний рак - у бука та ялищ.
Ключовг слова: мошториш, стан лгав, клас Крафта, дефолiацiя, дехромащя, пошкодження, Г1С.
Одшею з найбшьш достовiрних методик оцшки стану лiсiв е дточа в Сврош з кшця 1980-х роюв система мошторингу лiсiв 1СР-Ро1^. Так, у звт за 2010 р. ця европейська програма дала аналiз результата обстежень майже 237 тис. облжових дерев на 15 591 об'екпв у 31 краш. Зроблено висновок, що стан лiсiв рiзних порщ змшюеться в останш роки за рiзними сценарiями. Так, дуб черешковий та бук люовий вiд 1991 до 2009 рр. мають стiйку тенденцiю до попршення стану - 1х середня дефолiацiя стабiльно зростае, вiдповiдно, вщ 18 до 25 % та з 15 по 23 %. Сосна звичайна мае зворотну тенденщю - пiсля найгiрших показникiв стану в 1994 р. 11 тренд до покращення стану найбшьш
