CC BY
24
УДК 368:330.322 (477) Доц. О.Й. Жабинець, канд. екон. наук -
Львгвський ДУВС
ФОРМУВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В СТРАХОВИХ КОМПАН1Й ТА ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ IX ШВЕСТИЩЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Висвiтлено особливостi формування страховими компашями iнвестицiйних ре-сурсiв та прюритети страховикiв при розмiщеннi кош™ страхових резервiв. Вста-новлено, що безпека швестицшно! дiяльностi вiтчизняних страхових оргашзацш сьогоднi значною мiрою залежить вщ державно! страхово! полiтики у цш сферi, а та-кож визначаеться такими основними складовими, як: якють науково-практичних дослiджень з питань швестицшно! дiяльностi страхових компанiй та фшансового менеджменту страховикiв, кватфжащя кадрiв у сферi iнвестування, доступшсть та повнота анаттично! шформаци про ринки та потенцшш об'екти швестування, ефек-тивнiсть функцiонування усього фшансового ринку.
Ключовг слова: швестицшна дiяльнiсть страховика, iнвестицiйнi ресурси страхових компанш, страховi резерви, безпека швестицшних вкладень.
Вступ. В ус1х розвинених державах св1ту акумульоваш через страху-вання кошти е джерелом значних швестицш в нацюнальну економ1ку, а свь това практика свщчить про постшне зростання швестицшних фонд1в страхових компанш. Оскшьки в Украш в сучасних умовах недостатнють внут-р1шнього кашталу е серйозною проблемою, то збшьшення обсягу швестицшних можливостей вггчизняних страховиюв е одним 1з найважлив1ших чин-ниюв, яю впливають на збшьшення економ1чного ефекту вщ страхування. Волод1ючи величезними фшансовими ресурсами, страхов1 компанп можуть за сприятливих обставин надати сво! грошов1 фонди для реал1зацп найр1зно-маштшших проекпв загальнодержавного значення, забезпечуючи цим самим солщне фшансування найпрюритетшших галузей нацюнально! економжи.
Постановка проблеми. На жаль, обсяги швестицш страховиюв в еко-ном1ку Укра!ни, що спрямоваш на !! структурну перебудову, зокрема на роз-виток шфраструктури туризму, буд1вництво дор1г та житла, розробку та впровадження високотехнолопчного обладнання тощо, на сьогодш е досить м1зерними (менше шж 0,1 %) [3]. Незважаючи на те, що лише за допомогою таких довготермшових кашталовкладень у ключов1 науково-господарсью га-луз1 економ1чного комплексу Украши, можна забезпечити фшансування ви-робництва конкурентоспроможних товар1в та послуг, що, водночас, сприяти-ме розвитку експортного потенщалу нашо! держави.
Здшснення зазначених заход1в е неможливим без забезпечення швестицшно! д1яльносп страхових компанш державними гаранпями. Разом 1з тим, швестицшш правила для страхових компанш потр1бно координувати з правилами в шших фшансових сферах так, щоб вони не викривляли конкуренщю 1 не заважали розвитку фшансового сектору загалом. З огляду на це, виникае об'ективна необхщшсть анал1зу та оцшки особливостей, ефективносп та без-пеки здшснення в1тчизняними страховиками швестицшно! д1яльносп.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Питання щодо здшснен-ня швестицш страховиками та проблеми швестицшно! д1яльносп страхових оргашзацш е предметом наукових дослщжень багатьох в1тчизняних науков-
щв, зокрема: А. Василенко, Т. Овчаренко, Р. Дкуса, В. Тринчука, Н. Ткачен-ко та ш. Водночас проблеми безпеки швестицшно! дiяльностi страхових ком-панiй та фактори, що 11 визначають, ще залишаються поза увагою бiльшостi вiтчизняних науковцiв та практиюв, а тому потребують Грунтовних наукових дослщжень.
Мета досл1дження. Метою дослщження е характеристика та узагаль-нення основних аспекпв здiйснення страховими компашями швестицшно! дiяльностi, а також забезпечення безпеки швестицшно! дiяльностi вггчизня-них страховиюв у сучасних умовах функцюнування нацюнально! економiки.
Виклад основного матер1алу. Дiяльнiсть страхових органiзацiй в Ук-ра!ш регламентуеться законодавчими актами, в яких визначено оргашза-цiйно-правовий та фшансовий механiзм 1х функцiонування. Зокрема в Закон Укра1ни "Про страхування" зазначено: "Предметом безпосередньо! дiяльностi страховика може бути лише страхування, перестрахування i фiнансова дiяль-нiсть, пов'язана з формуванням, розмiщенням страхових резервiв i управлш-ням ними ... Страховики, як здiйснюють страхування життя, можуть надава-ти кредити страхувальникам, якi уклали договори страхування життя" [5]. Фактично, у головному законодавчому акп Укра1ни iнвестицiйна дiяльнiсть страховика, яка включае, зокрема, розмiщення страхових резервiв, посiдае одне мiсце зi страховою та перестраховою дiяльнiстю.
Щд час здiйснення iнвестицiй важливе значення для страховиюв мае формування ресурсно! бази. 1нвестицшними ресурсами страховика можна вважати його фiнансовi ресурси, тобто каттал, який подiляеться на власний, залучений та позичений [1, с. 27]. З погляду iнвестицiйного потенщалу найбiльше значення для страховика мае залучений каттал, зокрема такий елемент залученого катталу, як страховi резерви. Саме залучений каттал страховика у виглядi страхових резервiв е основою його швестицшно! дiяль-ностi. О^м цього, залучений у виглядi страхових премш i зосереджений у страхових резервах каттал вважають одним iз найдешевших видiв залученого капiталу. Так, страховi компанп, що здiйснюють загальне страхування, взагалi не сплачують власникам катталу (страхувальникам) за його використання (тут своерщною "платою" з боку страховика е надання страхового захисту), а страховики, що здшснюють страхування життя, сплачують страхувальникам за користування катталом дуже невисокий вщсоток: його максимальна величина, регламентована законодавством, становить 4 %. 1х отримуе страхуваль-ник у виглядi вщсотюв, нарахованих на залишок страхових внесюв за довго-термiновими договорами страхування життя або у виглядi бонуав, на величину яких зменшуються страховi премп за цими договорами [1, с. 36].
Рiвень безпеки швестицшних вкладень страхових органiзацiй потрiб-но розглядати та оцiнювати у двох напрямах: вкладення власних та залуче-них страховими компанiями кошпв. Щодо власних фiнансових ресурсiв (статутного, резервного та додаткового катталу, а також нерозподшеного при-бутку), то законодавче унормування 1х розмщення на фiнансовому ринку стосуеться лише статутного катталу. Зокрема статутний каттал повинен бути сплачений виключно в грошовш форм1 Як виняток, дозволяеться форму-
вати статутний капiтал цiнними паперами, що випускаються державою, але не бiльше шж 25 % загального po3Mipy статутного катталу, а також заборо-няегься використовувати для формування статутного катталу вексел^ кошти страхових резервiв, а також кошти, одержат в кредит, позику та тд заставу i вносити нематерiальнi активи [5].
Обмеження iнвестицiйноï дiяльностi страхових компанiй бшьшою Mi-рою стосуеться розмiщення сформованих ними страхових резервiв, тобто за-лучених коштiв страховикiв, що, на нашу думку, значно шдвищуе рiвень безпеки цiеï категорiï швестицшних вкладень. Отож, безпека iнвестицiйноï дь яльностi вiтчизняних страхових органiзацiй значною мiрою залежить вiд фь нансового менеджменту страховоï органiзацiï, якщо це стосуеться розмщен-ня власного катталу, та державноï iнвестицiйноï полiтики у сферi страхування - щодо iнвестування залучених коштiв.
Здiйснюючи управлшня наявними швестицшними ресурсами, страхова компашя спираеться на затверджену нею швестицшну стратегiю, в основi я^ лежать "науково обrрунтованi методи планування iнвестицiйноï дiяль-ностi, постановка цшей iнвестування та окреслення механiзмiв щодо ïх реаль зацп" [4, с. 506].
1нвестицшна стратегiя, водночас, передбачае формування швести-цiйного портфеля страховика, структура та обсяги якого залежать вщ ба-гатьох факторiв, зокрема ефективносп страховоï дiяльностi, ситуацiï на фондовому ринку та ринку нерухомосл, загальноï економiчноï ситуацiï в держа-вi. Iнвестицiйна стратегiя щодо розмщення власних та залучених кошпв мо-же iстотно вiдрiзнятися одна вщ одноï. Закон Украïни "Про страхування" (ст. 31), регламентуючи розмщення сформованих страховиками страхових резер-вiв, обмежуе ïх iнвестицiйну дiяльнiсть у певних напрямах.
Нагадаемо, що страховi резерви - це нагромаджеш страховиком гро-шовi кошти для майбутшх виплат страхових сум та страхових вщшкодувань страхувальникам за укладеними договорами страхування. У сферi страхування життя страховики формують резерви страхування життя, а у сферi загального страхування - техшчш резерви. Страховi резерви створюються у тш ва-лютi, в якiй страховики несуть вщповщальшсть за своïми страховими зо-бов'язаннями.
Основу законодавчого забезпечення розмщення страхових резервiв вiтчизняних страхових компанш становлять: Закон Украïни "Про страхування", Правила формування, обл^ та розмщення страхових резервiв за видами страхування шшими, шж страхування життя, та Правила розмщення страхових резервiв зi страхування життя.
1нвестування коштiв страхових резервiв з урахуванням вимог чинного законодавства означае дотримання страховиком законодавчо регламентова-них трьох обмежень: 1) напрямiв розмщення; 2) принцитв розмщення; 3) нормативiв розмщення. Щодо першого обмеження, тобто напрямiв розмь щення, то в ст. 31 Закону Украши "Про страхування" зазначено, що кошти страхових резервiв повинш бути представленi активами таких категорш: 1) грошовi кошти на поточному рахунку;
2) баншвсью вклади (депозити);
3) валютт вкладення зпдно з валютою страхування;
4) нерухоме майно;
5) акци, обл1гацп, шотечт сертифшати;
6) щнт папери, що емггуються державою;
7) права вимоги до перестраховиюв;
8) швестици в економжу Укра!ни за напрямами, визначеними Кабшетом Мшстр1в Украши;
9) баншвсью метали;
10) кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, в межах викупно! суми на момент видач1 кредиту та тд заставу викупно! суми;
11) гот1вка в кас в обсягах л1мтв залишшв каси, встановлених НБУ;
12) кошти резерв1в 1з страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового буд1вництва, у т.ч. шдив1ду-альних забудовниюв, у порядку, визначеному Кабшетом Мтстр1в Украши" [5].
Окр1м цього, ст. 31 встановлюе також принципи розмщення кошт1в страхових резерв1в (друге обмеження), а саме: безпечност1, лжвщност1, при-бутковост та диверсифжованость Отож, принцип безпечност вкладень пось дае перше мюце у цьому перелжу { це не дивно, оскшьки втрата швестованих кошт1в призводить до втрати страхових резерв1в, що, водночас, спричиняе нездатшсть страхово! компанп виконати сво! страхов1 зобов'язання.
Р1вень безпеки (надшност1) окремих категорш об'екпв швестування кошт1в страхових резерв1в страховиюв демонструе рисунок.
низький середнш високии Р1вень безпеки (надшносп) Рис. Р1вень безпеки (надшностъ) окремих категорш об'ект1в швестування (побудовано автором за [2, с. 123-124])
Щодо норматив1в розмщення, як передбачають обмеження обсяпв вкладень в окрем1 категори актив1в, то на сьогодш нормативи розмщення за-конодавчо визначеш лише для резерв1в з1 страхування життя.
Реальну ситуацш на ринку та прюритети в1тчизняних страховиюв щодо розмщення страхових резерв1в протягом 2009-2011 рр. вщображено у таблиц^ з яко! видно, що шд час швестування кошт1в страхових резерв1в страховики вщдають перевагу !х розмщенню на депозитних рахунках у банку, при-чому питома вага кошт1в, як там розмщуються протягом остантх роюв демонструе стабшьне зростання.
Iнвестицiйна привабливють депозитiв зумовлена, з одного боку, висо-кою лiквiднiстю вкладiв, з шшого - гарантованою дохiднiстю. Ставки за депозитами в Украш е набагато вищими, порiвняно з шшими державами свпу, що на сьогодш робить iнвестування в щ фiнансовi активи найбiльш вигiдним для страхових компанш.
Табл. Розмщення коштгв страхових pe3epeie страховиками Украти протягом 2009-2011 рр., % [3]
Категори активш Роки
2009 2010 2011
Грош(ж кошти на поточних рахунках i готавка в касi 10,8 9,6 12,6
Банкшсью вклади (депозити) 36,1 35,7 46
Банкiвськi метали 0,8 0,4 0,4
Нерухоме майно 7,5 7,1 6,4
Акци та облiгацiï 16,5 13,3 14,0
1потечш сергифiкаги 0 0 0
Цiннi папери, що емпуються державою 7,0 10,7 10,6
Права вимоги до перестраховиюв 20,7 23,0 10,0
1нвестици в економiку Украïни за напрямами, визначеними КМУ 0,5 0,2 0,1
Розмщення страхових резервiв в акцн та обл^ацп протягом 20092011 рр. знаходиться приблизно на одному рiвнi, що свщчить про сталють довiри вiтчизняних страховикiв до цих категорш iнвестицiйних вкладень. Найменшу частку в структурi розмiщення коштiв страхових резервiв займа-ють банювсью метали та швестицп в економiку Украïни. Водночас вкладен-ня в iпотечнi сертифжати страховими органiзацiями Украïни зовсiм не здшснюються.
Висновки. Безпека iнвестицiйноï дiяльностi вiтчизняних страхових органiзацiй сьогоднi значною мiрою залежить вiд державноï страховоï поль тики у цiй сферь Разом iз тим, рiвень безпеки швестицшних вкладень вичиз-няних страховиюв визначаеться також такими основними складовими, як: яюсть науково-практичних дослiджень з питань iнвестицiйноï дiяльностi страхових компанш та фшансового менеджменту страховикiв, квалiфiкацiя кадрiв у сферi iнвестування, доступшсть та повнота аналiтичноï iнформацiï про ринки та потенцшш об'екти швестування, ефективнiсть функцiонування усього фiнансового ринку.
Л1тература
1. Гаманкова О.О. Фшанси страхових оргашзацш : навч. поабн. / О.О. Гаманкова. - К. : Вид-во КНЕУ, 2007. - 328 с.
2. Охр1менко О.О. Страховий захист: менеджмент, маркетинг, економжа безпеки (ту-ристське тдприемництво) : навч. поабн. / О.О. Охр1менко. - К. : М1жнар. агенщя "BeeZone", 2005. - 416 с.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dfp.gov.ua.
4. Страхування : шдручник / за ред. В.Д. Базилевича. - К. : Вид-во "Знання", 2008. -1019 с.
5. Закон Украши "Про страхування" вщ 07.03.1996 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon2.rada.gov.ua.
Жабинец О.И. Формирование инвестиционных ресурсов страховых компаний и вопросы безопасности их инвестиционной деятельности
Рассмотрены особенности формирования страховыми компаниями инвестиционных ресурсов и приоритеты страховщиков при размещении страховых резервов. Установлено, что безопасность инвестиционной деятельности отечественных страховых компаний сегодня в значительной степени зависит от государственной страховой политики в этой сфере, а также определяется такими основными составляющими как качество научно-практических исследований в области инвестиционной деятельности страховых компаний и финансового менеджмента страховщиков, квалификация кадров в сфере инвестирования, доступность и полнота аналитической информации о рынках и потенциальных объектах инвестирования, эффективность функционирования всего финансового рынка.
Ключевые слова: инвестиционная деятельность страховщика, инвестиционные ресурсы страховых компаний, страховые резервы, безопасность инвестиционных вложений.
Zhabynets' O.Yo. The formation of investment resources of insurance companies and questions of the security of their investment activity
It's lighted the specific features of the formation of insurance companies investment resources and priorities of insurers when placing the insurance reserves. Determined that the safety of investment activities of domestic insurance companies today largely depends on the state insurance policy in this area and is determined by such basic components as the quality of scientific and practical research on investment of insurance companies, qualification of staff in the field of investment, availability and completeness of analytical information on markets and potential investment objects, the efficiency of all financial markets.
Keywords: investment activity of the insurer, investment funds of insurance companies, insurance reserves, a security of investments.
УДК 339.133 Доц. В.В. Вертель, канд. екон. наук - Державний економжо-
технологiчний ушверситет транспорту, м. КиИв
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ ПОПИТУ НА ЗАЛ1ЗНИЧН1 ПАСАЖИРСЬК1 ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Потреба населення в перевезеннях пов'язана як з виробничою дiяльнiстю, так i з культурно-побутовою необхщшстю. Для дослщження характеристик ринку паса-жирських перевезень необхщно мати шформащю стосовно попиту на транспортш послуги. Наведено характеристику основних методiв оцшювання попиту на паса-жирсьга перевезення затзницями, виявлено !х переваги та недолжи. Проаналiзовано необхщш елементи для виникнення попиту на пасажирсьга перевезення залiзничним транспортом. Схематично зображено процес формування попиту та фактори впливу на його величину.
Ключовг слова: пасажирсьга перевезення залiзницями, попит на перевезення, елементи виникнення попиту, фактори впливу на величину попиту, процес форму-вання попиту.
Постановка проблеми. Пасажирсью перевезення займають особливе мюце в робота транспорту. Це обумовлено !х високим сощально-економ1чним значенням у житп суспшьства 1 виконанням одше! з найважливших гарантш держави. - Свободи пересування. Потреба населення в перевезеннях пов'язана як з виробничою д1яльнютю (по!здки до мюця роботи 1 у вщрядження), так 1 з культурно-побутовою необхщшстю (по!здки на вщпочинок, туризм 1 екскурсп).
Кожна людина мае потребу в перемщенш. I якщо вона не може дюта-тися до пункту призначення тшки - виникае потреба у перевезенш. Досль
дження основних характеристик ринку починаегься з попиту. Це пов'язано з тим, що попит (порiвняно з пропозищею) е бiльш мобiльним параметром ринку, внаслщок чого ринковий механiзм значно частше рухаеться пiд впли-вом змши саме попиту, що пояснюе актуальнють обрано! теми дослiдження.
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й. Поняття попиту (платос-проможного попиту) ввiв у наукову лексику Томас Роберт Мальтус [5] з метою розмежування бажань володгга певними благами i можливютю !х прид-бати. Дослщженням попиту займаеться багато вчених i сьогоднi. Зокрема Г.Н. Дробишев та В.В. Герасимова [2] виявили фактори, що впливають на величину попиту. М.М. Федорець [4] обгрунтував сукупшсть можливих варiан-тiв, що впливають на вибiр споживача. Д. О. Власенко [1] вперше звернув увагу на дослiдження особливостей попиту на транспортш послуги. Невирь шеними залишились питання оцiнки величини попиту на пасажирсью пере-везення залiзницями.
Метою роботи е проведення порiвняльноl характеристики юнуючих методiв оцiнки попиту на пасажирсью перевезення залiзницями, структуриза-щя процесу виникнення попиту та факторiв впливу на його величину. Окре-мо розглядаються необхiднi елементи для виникнення попиту на залiзничнi пасажирсью перевезення.
Виклад основного матер1алу. Попит на пасажирсью перевезення за-лiзницями е впливом потенцiйного пасажира на залiзницi, який мае на мел здiйснити перевезення для задоволення потреби у перемщенш. Попит у за-лiзничних пасажирських перевезеннях не е потребою, осюльки потреба у пе-ремiщеннi виникае до попиту i може бути задоволена без попиту.
Необхщш елементи виникнення попиту в залiзничних пасажирських перевезеннях такi:
• наявшсть потреби у перемщенш та необхщтсть !! задовольнити протягом певного пром1жку часу;
• ввдсутшсть можливосп задовольнити потребу в перемщенш власними силами та за допомогою шших видш транспорту;
• наявшсть необхщних засобш для задоволення ще! потреби.
Лише за наявностi вшх трьох елементiв виникае вплив потенцшного пасажира на залiзницю з метою задоволення потреби у залiзничному переве-зеннi. Поведiнка залiзницi на ринку пасажирських перевезень прямим чином залежить вщ форми криво! попиту на залiзничнi перевезення. Зазвичай, в роз-порядженнi керiвництва наявна неповна шформащя стосовно криво! попиту, а лише фрагменти окремих промiжкiв криво! попиту. Тому виникае необхвд-нiсть ощнювання попиту в залiзничних пасажирських перевезеннях.
Загалом, цiна i попит у залiзничних пасажирських перевезеннях зна-ходяться в оберненш залежностi, тобто зi збiльшенням цiни попит спадае i навпаки. Однак характер цього зв'язку рiзний для рiзних типiв залiзничних перевезень, осюльки пiдвищення цiни на деяк з них може сприйматися як значне покращення якосп обслуговування i призводитиме до збiльшення попиту. Таке зростання мае певну межу, тсля яко! починаеться спад.
