CC BY
100
Самарской области, «Центр инновационного доступа: http://mnocentr-samara.ru/Dles/Transportno-развития и кластерных инициатив». - Самара, logisticheskie к^е1у V ES.pdf. Июль 2011 года [Электронный ресурс] - Режим
Рецензент д.е.н., професорУкрДАЗТКомпан1ець В.В. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Слаг1н Ю.В.
УДК 656.025.4
ФОРМУВАННЯ eДИНОÏ CBPOnETCbKOÏ tpahctopthoï СИСТЕМИ
ПономарьоваН. В., к.т.н., доцент Любий С. В., к.т.н., доцент (ХНАДУ)
Запропоноваю основю напрямки формування Cômoï европейсьkoï mpaHcnopmHoï системи. Видтено узагальнене поняття мiжнародного транспортного коридору, виокремлений перелж основних мiжнародних транспортних коридорiв, яш проходять по територп Украши. Розкрито суттсть та значення транскордонного ствробтництва Украши. Проаналiзована та визначена участь Украши у територiальних транскордонних об'еднаннях. Охарактеризован основы европейсьш програми, яш дiють в межах еврорегютв.
Kmwei слова: жжнародний транспортний коридор, транскордонне ствробтництво, еврорелон
ФОРМИРОВАНИЕ ЕДИНОЙ ЕВРОПЕЙСКОЙ ТРАНСПОРТНОЙ
СИСТЕМЫ
ПономарёваН. В., к.т.н., доцент Любий Е. В., к.т.н., доцент (ХНАДУ)
Предложены основные направления формирования Единой европейской транспортной системы. Выделено обобщенное понятие международного транспортного коридора, приведен перечень основных международных транспортных коридоров, проходящих по территории Украины. Раскрыта суть и значение трансграничного сотрудничества Украины. Проанализировано и определено участие Украины в территориальных трансграничных объединениях. Охарактеризованы основные европейские программы, которые действуют в пределах еврорегионов.
Ключевые слова международный транспортный коридор, трансграничное сотрудничество, еврорегион.
FORMATION OF A SINGLE EUROPEAN TRANSPORT SYSTEM
Ponomareva N. V., Candidate of Technical Sciences, Associate Professor Lubyi E. V., Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, (KhNAHU)
The main directions of a single European transport system. Highlighted the Council of Europe recommendations on all members ofparticipants, on combating the negative effects of globalization. Allocated generalized notion of international transport corridor, a list of major international transport corridors passing through the territory of Ukraine. The essence and value of cross-border cooperation between Ukraine. Analyze and determine Ukraine's participation in cross-border territorial associations. Determined that the Euroregion suggests cooperation aimed at coordinating mutual effort between the participating countries and their implementation agreed activities in different spheres management. Characterized by major European programs that operate within the Euroregion. Characterized by duration and available to the larger shows, held in the framework of these programs.
Keywords: international transport corridor, cross-border cooperation, the Euroregion.
Постановка проблеми та ïï зв'язки з науковими та практичними завданнями. Основним кроком Украши до штеграцп з европейською транспортною системою е подальша розбудова нацюнально1 мереж1 мiжнародних транспортних коридорiв (МТК). Цей поступ е
одним з тих важливих чиннишв, що впливають на залучення додаткових обсяпв перевезень. Слад зазначити, що транскордонне сшвробггництво (ТКС) вщграе важливу роль для прикордонних територш Украши, яш стали об'ектом репонально1 полггики £вропейського Союзу (€C).
© Пономарьова Н.В., Любий е.в.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост № 45, 2014
Узагальнення досвщу ТКС кра1н-члешв £С i !х сусiдiв - важлива база для реалiзацil стратеги Украши щодо вступу до £С територieю Украши. МТК - це комплекс наземних та водних транспортних мапстралей з вщповщною шфраструктурою на визначеному напрямку, включаючи допомiжнi споруди, шд'1зш шляхи, прикордонш переходи, сервiснi пункти, вантажнi та пасажирсьш термiнали, устаткування для управлшня рухом, органiзацiйно-технiчних заходiв, законодавчих та нормативних акпв, як1 забезпечують перевезення вантаж1в та пасажирiв на рiвнi, що вiдповiдаe вимогам £С [1]. Транспортш коридори виконують важливу мгаю -забезпечують iснування свiтових штеграцшних процесiв.
Аналiз останнгх до^джень i публшацш та видтення невиршених частин загальног проблеми. Глобалiзацiя стала невщ'емним фактом сучасного життя, який впливае на полiтичну, економiчну, соцiальну i культурну сфери i викликае реакцш на загальноевропейському, нацiональному та репональному рiвнях. Мiжнародна торгiвля позитивно впливае на положения тих репошв, яш приймають в нiй участь, створюе умови для прискореного росту доходiв, однак викликае негативне вщношення з боку найслабших регiонiв, що може призвести до збiльшення розриву мiж найбшьш багатими та бiдними регiонами. Щоб запобiгти негативному впливу глобалiзацil, Рада £вропи рекомендуе всiм державам-членам визнати все зростаючу роль регiонiв у виршенш економiчних проблем розвитку держави, сприяти полiтицi реriоналiзацil,
Мiжнароднi трI
яка повинна бути направлена на розширення повноважень регiонiв, на представлення 1м необхiдних важелiв та засобiв стимулювання економiчного розвитку та партнерства з шшими регiонами, з тим, щоб вони могли швидше адаптуватися до нових соцiально-економiчних умов, що сформувалися внаслщок глобалiзацil.
Для тдвищення ефективностi перевезень пасажирiв i вантаж1в по м1жнародному транспортному коридору краши-учаснищ можуть визначати в якостi прюритетних наступнi напрямки спiвробiтництва: змiцнення взаемодп мiж видами транспорту при здшсненш мiжнародних перевезень, скорочення термiнiв перевезень пасаж^в i вантаж1в, удосконалення технологш роботи прикордонних переходiв i пункпв пропуску; удосконалення контрольних операцiй при перетинанш кордонiв; удосконалення оргашзаци та технологш перевiзного процесу; розвиток шформацшних технологiй; розвиток транспортно! iнфраструктури й ушфжащя И параметрiв; розвиток штермодальних перевезень вантаж1в; удосконалення тарифно1 политики.
Мiжнародна мережа транспортних коридорiв визначена Декларащями Першо1 (31.10.1991 р., Прага), Друго1 (14-16.03.1994 р., Крiт) та Третьо1 (23-25.06.1997р., Гельсiнкi) Пан-£вропейських конференцiй з питань транспорту. Затверджеш десять Пан-европейських МТК, яш отримали назву «крггсьш» [1].
Крiтська конференщя проходила в рамках £С i визначила так! МТК, перелiк яких наведений в табл.1.
Таблиця 1
lспорmнi коридори
Маршрут Довжина, км
Хельсшю — Таллшн — Рига — Калiнiнград — Гданьск — Каунас — Варшава 1000
Берлш — Варшава — Мшськ — Москва 1830
Берл^Дрезден — Вроцлав — Катовице/Краюв — Льв!в — Ки!в 1640
Дрезден/Нюрнберг — Прага — Вщень/Братислава — Дьер — Будапешт — Арад — Констанца/Крайова — СоФ!я — Фессалоники/Пловдив — Стамбул 3285
Трiест — Любляна — Будапешт — Львiв/Братислава — Льв!в 1595
Гданьск — Катовице — Жилина близько 1500
Ржа Дунай Шмеччина — Австр!я — Словаччина — Угорщина — Румушя — Болгарiя — Молдавiя близько 1600
Дурресс — ^рана — Скопье — СоФ!я — Пловдив — Бургас — Варна 905
Хельсшю — Санкт-Петербург — Москва/Псков — Ки!в — Любашевка — Кишишв — Бухарест — Дмитровград — Александрополис — Ки!в — Мшськ — Вшьнюс — Каунас — Клайпеда/Калiнiнград — Любашевка — Одеса близько 3400
Теоретичну i методолопчну основу дослiдження склали фундаментальнi пращ вчених, серед яких хотшося б вщзначити роботи наступних авторiв - В.1.Арсенов, Н.Н.Громов, П.В.Куренков,
С.В.Мiлославская, 1.М.Могшевкш, В.А.Персiанов, К.1. Плужников, С.М.Резер, Ю.А. Щербанин, У. Гроссмен, А. Медасон та ш.
Вiсник економжи транспорту i промисловостi № 45, 2014
Розвиток МТК та входження !х до м1жнародно! транспортно! системи визнано прюритетним загальнодержавним напрямком розвитку транспортно-дорожнього комплексу Укра!ни.
Метою статтi е обгрунтування дощльносп ТКС Укра!ни з £С на засадах формування та розвитку еврорегюшв, як оргашзащйно! форми транскордонних вадносин.
Виклад основного матерiалу
досл^ження. Для Укра!ни, особливо для 11 регюшв, процеси м1жрег1онально1 штегращ! нов1, але наша держава здшснюе впевнет кроки цьому шляху.
ТКС - це, шакше кажучи, специф1чна сфера зовн1шньоеконом1чно!, политично!, еколопчно!, культурно-освиньо! та 1нших видав м1жнародно1 д1яльносп, яка здайснюються на региональному р1вт, 1 яка, охоплюючи ва загальт !хт форми, вщизняеться необхвдтстю та можливостями б1льш активного 1х використання, а також низкою особливостей, а саме - наявтстю кордону 1 необхщшстю його облаштування, сп1льним використанням природних ресурав 1, вщповвдно, стльним виршенням проблем еколопчно! безпеки, бшьш широким взаемним сп1лкуванням населения суадшх держав та особистими зв'язками людей, значно вищим навантаженням на шфраструктуру (дороги, зв'язок, сферу обслуговування, придорожня шфраструктура). ТКС спрямоване на подолання негативних аспекпв юнування кордошв та насладив, яю виникли на прикордонних територ1ях через !х розташування на нащональних окра!нах держав 1 мае на мет покращення умов життя населення. Серед головних ц1лей тако! сшвпращ е: подолання юнуючих стереотип1в та упереджень по обидв1 сторони кордону; усунення полпжчних та адаштстративних бар'ер1в м1ж суадшми народами; створення господарсько!, сощально! та культурно! шфраструктури, за умови формування стльних оргатв, господарюючих суб'екпв, осередк1в 1 тощо [2].
£врорегюн (£Р) - це юридично оформлена (за нормами Ради £вропи) територ1я транскордонного сшвробггаицтва м1ж
територ1альними громадами або мюцевими органами влади прикордонних регюшв двох або бшьше держав, як1 мають стльний кордон. Ддяльтсть еврорегюшв розглядаеться як один з елеменпв загальноевропейсько! системи прюрителв, який вщповщае принципам 1нтеграцИ держав через штегращю регюшв. Така даяльтсть передбачае прискорення соц1ально-економ1чного розвитку транскордонних регюшв, кадрову шфраструктурну тдготовку регюшв 1 кра!ни в щлому для поглиблення сшвробггаицтва з £С, прискорення европейських процеав теграци, реал1зац1ю потенщалу формування експортно!
спeщалiзащ! регюшв, розвиток м1жнародних зв'язк1в у галузях туризму, рекреаци, охорони навколишнього природного середовища [3].
Для прискорення цих процеав створюються £Р, oднieю з головних умов функщонування яких е розвиток транскордонного сшвробггаицтва в сфepi транспорту.
Укра!на бере участь у ствopeннi £Р на початку 1993 року i на сьoгoднi приймае участь у таких об'еднаннях: «Карпатський £Р», «Буг», «Нижнш Дунай» та «Вepхнiй Прут».
£Р створюеться з метою розвитку сшвробггаицтва прикордонних тepитopiй у таких напрямках: всeбiчний eкoнoмiчний розвиток; регюнальне та локальне тepитopiальнe планування; комушкащ!, транспорт i зв'язок; наука, нoвi технологи, oсвiта; охорона здоров'я, спорт i туризм; пoлiпшeння стану навколишнього середовища; лшшдащя надзвичайних ситуацiй, стихшних лих та !х наслiдкiв; сприяння розширенню контакпв м1ж жителями прикордонних територш, розвитку сшвробггаицтва м1ж установами та оргатзащями, а також суб'ектами господарсько! даяльносп; полегшення процесу перетину кордону для людей та вантаж1в шляхом спрощення прикордонних формальностей та сприяння вщкриттю нових пунктiв пропуску; сприяння якосп життя населення шляхом зб№шення зайнятостц сприяння розвитку регионально! екож^ки за допомогою пoлiпшeння iнфpастpуктуpи прикордонних райошв.
Кpiм того iснуе ряд шщатив та програм £С для тдтримки розвитку ТКС, зокрема INTERREG, PHARE CBC, TACIS CBC тощо. INTERREG III C -програма, яка допомагае партнерським peгioнам £вропи формувати взаемoвiднoсини для роботи над стльними проектами. За допомогою ще! програми м1жрегюнальне спiвpoбiтництвo зазнало розвитку та поширенню серед peгioнальних та шших opганiв державно! влади на всш тepитopi! £С i суадшх кра!н. Це дозволило peгioнам без стльних кордошв працювати разом над стльними проектами i створювати мережу сшвпращ. Дана програма була профшансована £врофондом регионального розвитку, а також фшансуеться спiльнo з нацioнальними партнерами проекту [4].
Метою програми ТКС PHARE CBC (cross-border co-operation) е розвиток сшвпращ м1ж областями, мютами i одиницями мiсцeвoгo самоврядування региону Балтшського моря. У рамках програми даеться можливють партнерам держав Балтшського моря втшити в життя стльт проекти. Фiнансуються мiсцeвi i peгioнальнi установи знаходяться в процеа об'еднання з £С, а також даяльтсть та проекти розвитку ТКС, яю ведуть до його розширення [5].
Програма TACIS CBC базуеться на oснoвi Постанови Ради (£С, EURATOM) № 99/2000 вiд 29
Вкиик економiки транспорту i промисловостi № 45, 2014
грудня 1999 року про надання допомоги крашам-партнерам у Схвднш £врот та Центральнш A3iï. TACIS CBC охоплюе чотири держави: Бшорусь, Молдову, Росш та Украшу. Програма TACIS визначае таю цш ТКС: сприяння прикордонних регюшв у подолант ïx конкретних проблем розвитку; заохочення зв'язк1в м1ж крашами-членами; прискорення процесу трансформаци у державах-партнерах через 'х ствпрацю з прикордонними регионами £С та Центрально'' i Сх1дно'' £вропи; зниження транскордонних еколопчних ризик1в та забруднення навколишнього середовища [6].
Висновки даного до^дження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. Не дивлячись на випдне географ1чне i геополггичне розташування £Р, проходження через територш окремих з них МТК, стан ТКС в багатьох £Р, створених за участю Украши, знаходиться на незадовшьному р1вн1, що гальмуе евроштеграцшт прагнення нашо'' держави, знижуе потенцшт можливосп ïï входження до стльного економ1чного, транспортного та митного простору.
Отже, актив1защя ТКС потребуе учасп Украши у м1жнародних та европейських транспортних оргатзащях, приеднання до конвенцш та угод в галуз1 м1жнародних перевезень, розробки спiльноï транспортноï полггаки, яка б вщповщала вимогам £С.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Затверджено транспортну стратегш Украïни до 2020 року [Електронний ресурс] / Мтстерство шфраструктури Украïни. - Режим доступу : http://mtu.gov.ua/uk/show/transports.html/.
2. Зеркалов Д. В. Международные экономические зоны_/ Д. В. Зеркалов. - К. : Науковий свщ 2009. - 499 с.
3. Майбутне в наших руках [Електронний ресурс] / Всеукрашське громадське обеднання «Устшна Украша». - Режим доступу : http://uspishnaukraina. com.ua/analitics/4/31.html/.
4. £вропейська штегращя -загальнонацюнальний проект [Електронний ресурс] / МЫстерство закордонних справ Украïни. - Режим доступу : http://mfa.gov.ua/poland/ua/publication/content/42767.ht ml/.
5. Передрш О. С. Мшнародт економ1чш ввдносини: навч. поаб. / О. С. Передрш. - К.: Знання. - 2008. - 264 с.
6. Regions 2020: an assessment of future challenges for EU regions [Електронний ресурс] / INTERREG IIIC. - Режим доступу : http://interreg3c.net/sixcms/list.php?page=home en
7. Региональные программы 2007-2013 [Електронний ресурс] / PHARE CBC. - Режим доступу : http:// siseministeerium.ee/13153/.
8. TACIS Cross Border Cooperation (CBC) [Електронний ресурс] / TACIS CBC. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/agriculture/rur/leader2/ rural-en/euro/p8-1 -6.pdf/.
Рецензент д.е.н., професорХНАДУБабич Д.В. Експертредакцiйноï колеги д.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 656.135:338.5
БАЛАНС ШТЕРЕСШ УЧАСНИК1В М1СЬКИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
В СФЕР1 ТАРИФОУТВОРЕННЯ
Приймук О. Р., к.е.н., доцент (ДЕТУТ)
Розкриваються основт завдання встановлення тарифгв на мгсью пасажирсью перевезення та зображений баланс штереав мгж його учасниками. Встановлеш цШ оргатв державноI влади, операторгв процесу перевезень та користувачгв послуг щодо ефективностг здшснення мгських пасажирських перевезень. Аналгзуються ситуацп щодо прийняття ргшень встановлення ргвтв тарифгв на громадському транспортг. Розглядаеться термт «цшова дискримгнацгя» на основг погздок та пасажиргв.
Ключовi слова.: баланс iнтересiв, м1ський пасажирський транспорт, рвень тарифу, структура тарифу, тариф, цтова дискримнаця
© Приймук О.Р.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост № 45, 2014
