O. A. Sorochyns'ka // Biolohichni doslidzhennya - 2015: zb. nauk. prats'. [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://eprints.zu.edu.ua/16534.
9. Tans'ka V. V. Pidhotovka maybutn'oho vchytelya biolohiyi do ekolohichnoyi osvity starshoklasnykiv [The training of the future biology teacher for the ecological education of senior students]: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04 / V. V. Tans'ka. - Zhytomyr, 2006. - 20 p.
10. Formuvannya ekolohichnoyi kompetentnosti shkolyariv [Formation of ecological competence of students]: nauk.-metod. posibnyk / N.A. Pustovit ta in. - K.: Pedahohichna dumka, 2008. - 64 p.
УДК 378.147
О. Д. КРАбВСЬКА
ФОРМУВАННЯ КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ПЕРЕКЛАДАЧ1В ЗАСОБАМИ ПСИХОЛОГ1ЧНОГО ТРЕН1НГУ
Розглянуто проблему формування комуткативноi KOMnemenmnocmi майбутнiх nepe^adauis засобами тeхнiк nсихологiчного трентгу з урахуванням чинниюв, як ускладнюють та полегшують роботу перекладача. До^джено поняття «профестна комунiкaтивнa компетенттсть перекладача» та концenцiю втоpинно'i мовно'i особистостi. Розглянуто сумктсть i доцiльнiсть застосування техтк nсихологiчного трентгу: формулювання питань, мало'1' розмови, повторювання, перефразування та iнтepnpeтaцi'i, а також вправ pi-зних тиniв, як традицшно виконуються на заняттях з iнозeмноi мови мaйбутнiми перекладачами. Взято до уваги поды вправ за кpитepieм сnpямовaностi на прийом чи видачу тформацп (peцenтивнi, репродуктивт, рецептивно-репродуктивт, продуктивн та рецептивно-продуктивт) та за кpитepieм комунiкaтивностi (комуткативт, умовно-комуткативн та не комуткативт). Розкрито технологю формування комунiкaтивноi комneтeнтностi мaйбутнiх nepeклaдaчiв.
Ключовi слова: комуткативна компетенттсть, перекладач, nсихологiчний трентг, техтка повторення, технжа перефразування, технжа мало '1' розмови.
О. Д. КРАЕВСКАЯ
ФОРМИРОВАНИЯ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ПЕРЕВОДЧИКОВ СРЕДСТВАМИ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО
ТРЕНИНГА
Рассматривается проблема формирования коммуникативной компетентности будущих переводчиков средствами техник психологического тренинга, с учетом факторов, которые усложняют и облегчают работу переводчика. Исследуется понятие «профессиональная коммуникативная компетентность переводчика» и концепция вторичной языковой личности. Рассмотрены совместимость и целесообразность применения техник психологического тренинга и упражнений различных типов, которые традиционно выполняются на занятиях по иностранному языку будущими переводчиками. Принято во внимание разделение упражнений по критерию направленности на прием или выдачу информации (рецептивные, репродуктивные, рецептивно-репродуктивные, продуктивные и рецептивно-продуктивные) и по критерию коммуникативности (коммуникативные, условно-коммуникативные и некоммуникативные). Раскрыто технологию формирования коммуникативной компетентности будущих переводчиков.
Ключевые слова: коммуникативная компетентность, переводчик, психологический тренинг, техника повторения, техника перефразирование, техника интерпретации, техника малого разговора.
O. KRAIEVSKA
FUTURE TRANSLATORS' COMMUNICATIVE COMPETENCE FORMATION BY MEANS OF PSYCHOLOGICAL TRAINING
In the paper we study the problem of communicative competence of interpreters by means of psychological training techniques, taking into account the factors that impede and facilitate the work of translators. The notion of translators' professional communicative competence and the concept of secondary
linguistic personality are studied. Compatibility and feasibility of psychological training techniques and exercises of various types, which are traditionally performed in the classroom by future translators at foreign language classes, are considered. The division of exercises according to the criterion of acceptance or delivery of information, that is receptive, reproductive, receptive-reproductive, productive and receptive, productive, and the communicative criterion, that is communicative, conditionally communicative and noncommunicative. The technology of interpreters' communicative competence formation is revealed.
Keywords: communicative competence, translator, psychological training, technique of repetition, paraphrasing technique, small talk technique.
Професшна дiяльнiсть neperaa4a4iB у сучасному динамiчному шформацшному суспшьсга CTpiMKO розвиваеться, ускладнюеться та трансформуеться пiд впливом штенсивного технологiчного та змiстового наповнення iнформацiйного простору, урiзноманiтнення способiв взаемоди та збiльшення ролi мiжкультурно! взаемоди. Проблема формування комушкативно! компетентностi майбутшх перекладачiв заслуговуе на пильну увагу для розвитку методологи, що вщповщае сучасним викликам i закономiрностям роботи зазначених фахiвцiв.
Комунiкативну компетентнiсть майбутшх перекладачiв в рiзних час дослщжували М. Бейкер [8], С. Кемпбер [9], С. Гопфераiх, Р. Яскелашен [10], I. Гат [11], Г. Гансен [12], Д. Юрат [13], К. Норд [14], А. П1м [15], К. Шафнер, Б. Адаб [16]., Д. 1щенко [1], Р. Мшьяр-Белоручев [3], Ж. Таланова [6], А. Янковець [7] та ш.
Професiйна комунiкативна компетентнiсть перекладача - це динамiчне явище, що залежить вщ багатьох чинникiв. Необхщно взяти до уваги певнi чинники, як ускладнюють роботу перекладача при двосторонньому переклад^ зокрема такi: невиразне мовлення учасникiв бесiди, уривки фраз та незавершешсть думки; одночаснi висловлювання одразу кiлькох спiврозмовникiв; незручне розташування перекладача, що заважае йому добре чути i бачити всiх учасниюв розмови; виконання перекладу й оформлення свое! мови в складних умовах (швидкий темп, багато учасникiв, стороннш шум тощо). Чинники, якi полегшують завдання перекладача: можливiсть перепитати та вщкоректувати переклад; можливiсть наперед уточнити тему бесщи i пiдготуватися. Перекладач повинен волод^и здатнiстю сприймати та розум^и iноземне мовлення (рiзний темп, особливосп вимови); володiти технiкою усного мовлення: граматичне оформлення; лексико-синтаксична рiзноманiтнiсть; робота короткочасно! (оперативно!) i довгостроково! пам'ятi; стилiстична рiзноманiтнiсть для виступу перед рiзною аудиторiею та в рiзних умовах комушкаци.
У процес формування комушкативно! компетентностi перекладача необхщно моделювати варiанти його включення до загально! мовно! i лшгвокогштивно! картин св^у, тобто залучати майбутнього фахiвця до глобально! картини свiту.
Зпдно з твердженнями Д. Кiралi, перекладацька компетентнiсть передбачае приеднання до ряду нових спiльнот - таких, як група освiчених користувачiв кiлькох мов обiзнаних у спецiалiзованих технiчних галузях, а також досвiдчених користувачiв традицшних iнструментiв i нових технологiй для професшних мiжмовних цiлей комунiкацi! [13, с. 107].
Для ефективного i результативного процесу навчання майбутшх перекладачiв необхщно брати до уваги та використовувати результати дослiдження педагогiки, психолшгвютики та психологi!.
Метою статт е розгляд проблеми формування комушкативно! компетентносп майбутнiх перекладачiв засобами технiк психолопчного тренiнгу, тобто можливостей залучення активних методiв психологiчно! роботи у процес навчання зазначених фахiвцiв та !х подальшiй професiйнiй дiяльностi.
У сучаснш практицi навчання iноземнiй мовi перекладачiв домiнуе тривалий час граматико-перекладний метод. Водночас психолопчний чинник iнтеракцi! недостатньою мiрою враховуеться у процесi формування комушкативно! компетентносп майбутнiх перекладачiв.
Метою навчальних дисциплiни, спрямованих на вивчення iноземно! мови майбутнiми перекладачами, зпдно з навчальними планами та програмами е: опанування та розвиток шшомовно! комушкативно! компетенци в загальнокультурних, академiчних i фахово-професiйних ситуацiях; формування лшгвютично! компетенцi! (фонологiчно!, лексично!, граматично!); формування прагматично! компетенцi! (аудiювання, читання, усного та письмового мовлення); розвиток сощокультурно! компетенцi! завдяки розширенню
краезнавчих та соцiокультурних знань i навичок та вихованню позитивного ставлення до краши та культури мови, що вивчаеться; розвиток компетенци навчання та професiйно спрямовано! компетенци. Майбутш перекладачi повиннi вмiти вшьно висловлюватися щодо широкого перелiку загальних розмовних i вузькоспецiалiзованих тем, виражати свою думку, наводячи рiзнi аргументи «за» i «проти», розумiти основш ще! тексту як на конкретну, так i на абстрактну теми; сшлкуватися з носiями мови з таким ступенем швидкосн i спонтанносн, який не завдае труднощiв жоднш iз сторiн, демонструвати знання як лексики, так i граматики; розумпи рiзноманiтнi типи аудiо текстiв.
В ауддаванш майбутнi перекладачi повиннi розумгги об'емнi висловлювання та iдентифiкувати рiзнi типи говорiння, регiональнi дiалекти. В читанш цi фахiвцi мають читати статп i повiдомлення з сучасних проблем, розумiти сучасну та класичну лiтературу. В усному мовленнi майбутш перекладачi беруть участь у дiалозi на знайомi теми з достатшм ступенем невимушеностi й спонтанностi, прагнуть до досягнення ефективно! комушкаци з нолями мови, беруть активну участь у дискуси, обговорюють рiзнi точки зору. Крiм того, вони пишуть есе, твори, офiцiйнi та офщшш листи рiзних типiв.
Наприкiнцi професшного навчання у майбутнiх перекладачiв формуеться компетентнiсть у перекладi текстiв та мовлення шдвищено! складностi. У результат вивчення навчально! дисциплiни студент мае знати активний i пасивний вокабуляр з тематики техногенних катастроф, стихшних лих, соцiальних проблем, здоров'я, злочинносн тощо, змiст дуже складних та об'емних тем, текстiв.
Майбутнi перекладачi повиннi вмiти записувати скрипт сюжету (сприйнятого на слух), письмово перекладати текст рщною мовою, враховуючи лексичш, граматичнi та стилiстичнi особливостi тексту-оригшалу, перекладати аудiозапис рiдною мовою паралельно прослуховуванню без словника завдяки багаторазовому прослуховуванню аудiозапису, формулювати заголовок до сюжету i перекладати його рщною мовою, брати участь у дискуси на задану тематику як стврозмовник або перекладач, перекладати уривок тексту на задану тематику з рщно! мови англiйською. Фахiвцi зазначеного профшю працюють iз зразками дiлових докуменнв, складають i перекладають дiалоги, використовують рольовi iгри у практицi комушкаци, що призначенi для вивчення та застосування необхщного лексичного матерiалу, формують власну комунiкативну компетентнiсть.
Сучаснi вимоги до професшно! дiяльностi перекладачiв е дуже високими i вимагають шновацш на рiвнi професiйно! освiти у ВНЗ. Професшш перекладачi: досконало володдать знаннями пiдсистем iноземно! мови мови (звуки, штонащя, морфологiя, синтаксис) на рiвнi не нижчому С.2.2. за шкалою Ради Свропи; знають та ефективно застосовують лексику, пщбрану для реалiзацil релевантних мовних функцiй, конкретних тем i комунiкативних ситуацiй; знають i враховують соцiокультурнi особливостi (повсякденне життя, умови життя, полiтичне та сощальне життя, традици та звича! тощо; розумiють жанровi особливостi суспшьно-полiтичних, економiчних, фiнансових текстiв рщною та шоземною мовами; активно застосовують основш способи перекладу та подолання труднощiв при перекладi текстiв на суспшьно-пол^ичш теми.
Важливо розумiти, то в уснш штеракци перекладачi беруть участь у зус^чах i семшарах на загальнi та професiйнi теми, обговорюють складш та суперечливi теми, висловлюють та вщстоювати власну точку зору, розумдать i трактують чуж думки та пропозицil. Перекладачi займаються перекладом статей, доповщей та мовлення на загальш та професiйнi теми, письмово та усно викладають та пояснюють шформащю, реферують надану шформащю та висловлюють чужу та обгрунтовану власну думку. Професiйний перекладач розумiе новини, репортаж1, iнтерв'ю на радю та телебаченнi, художнi фiльми та театральш постанови, включаючи нелiтературнi та дiалектальнi звороти, читае довгi автентичш лiтературнi та спецiальнi тексти рiзноманiтноl тематики, при цьому розумiе не тшьки головне висловлювання, а й експлщитну та iмплiцитну iнформацiю та вмiе И iнтерпретувати.
Комунiкативна компетентшсть перекладача передбачае: чiтке та детальне висловлювання думки з рiзноманiтних актуальних i спецiальних тем; використання широкого спектра мовних засобiв; створення текспв рiзноманiтних типiв i жанрiв за загальними, актуальними чи абстрактними темами, переклад письмово з шоземно! мови рщною текспв на суспiльно-
полiтичнi теми 3i швидюстю 1000-1200 друкованих знаюв за aкaдемiчнy годину; переклад письмово з рщно! мови iноземною тексти на суспшьно-полгтичш теми 3i швидкiстю 900-1100 друкованих знаюв за aкaдемiчнy годину.
Система вищо! освiти перекладача в Укра!ш досi робить наголос на письмовому переклaдi (translation) на противагу усному (interpreting), що не вiдповiдae сучасним реaлiям роботи перекладача. Комyнiкaтивнa компетентшсть перекладача неодмiнно включае обидвi склaдовi i вимагае адекватно! пiдготовки з обох аспектов. Усна iнтерaкцiя природно вимагае знань не лише мовного та мовленневого, а й психолопчного характеру, що недостатньо вщображено у професшнш пiдготовцi означених фaхiвцiв.
Дослщники компетентностi стверджують, що компетентностi можна навчитися тд дiею чотирьох наступних фaкторiв: абстрактна концептyaлiзaцiя (нова теорiя, iдея або нaбiр iнстрyкцiй), активне експериментування (випробування абстрактно! теорi!, ще! чи iнстрyкцi!), конкретний досвiд (зворотнш зв'язок) та рефлективне спостереження (роздуми про те, що вщбулося, яю, можливо, призводять до змiни у людини теорi! чи iде! стосовно власно! поведiнки в майбутньому) [5, С. 15].
У комушкативнш компетентност перекладача вважаемо за доцiльне використовувати техшки психологiчного тренiнгy комyнiкaтивно! компетентносп на заняттях з iноземно! мови для активного експериментування, здобуття конкретного досвщу ефективно! психологiчно! та мовленнево! взaемодi! та !! результативно! рефлексп.
Тренiнг комyнiкaтивно! компетентностi, або як його називають у рiзних джерелах сощально-психолопчний тренiнг, iснyе в таких вaрiaнтaх: aнглiйськa модель Д. Шефферда, нiмецькa модель М. Форверга та росшська О. Сидоренко. Модель О. Сидоренко мае конструктивы елементи обох попередшх та мiстить власне вагоме доповнення, тому вважаемо, що для формування комyнiкaтивно! компетентностi мaйбyтнiх переклaдaчiв варто застосовувати саме !!.
Зрозумшо, що психологiчний тренiнг в традицшному формaтi е спецiaльно оргaнiзовaним заходом, однак досвщ дае пiдстaви стверджувати, що нaйсyттевiшi технiки тренiнгy можна i доречно виконувати в процес формування комyнiкaтивно! компетентностi у ВНЗ. Розкриемо технолопю цього процесу.
На заняттях з шоземно! мови виконуються вправи рiзних типiв вiдповiдно до ключових критерi!в вiдборy вправ. За критерiем спрямовaностi вправи на прийом чи видачу iнформaцi! вправи у навчальному процес подiляються на рецептивш, репродyктивнi, рецептивно-репродyктивнi, продyктивнi та рецептивно-продуктивш. При виконaннi рецептивних прав студент сприймае вербальну iнформaцiю через слуховий або зоровий канал, а по^м певним способом показуе, що вш вшзнае та розрiзняе графеми, звуки, грaмaтичнi структури тощо, розyмiе усне чи писемне висловлювання. При виконанш репродуктивних вправ студент вщтворюе повнiстю або iз змiнaми сприйнятий навчальний мaтерiaл. Всi репродyктивнi вправи по суп вщносяться до рецептивно-репродуктивних, бо студентом спочатку сприймаеться певна вербальна шформащя, а вже по^м репродукуеться повною мiрою або частково. У продуктивних вправах студент самостшно продукуе висловлювання рiзного рiвня (вщ речення до рiвня тексту) усною або письмовою формою. Якщо продукуванню усного чи писемного висловлювання передуе сприймання чи розумшня тексту, то вправа - рецептивно-продуктивна.
За критерiем комушкативносп вправи бувають комyнiкaтивними, умовно-комyнiкaтивними та некомyнiкaтивними. Комyнiкaтивнi вправи - це спещально оргaнiзовaнa форма спшкування, коли студент реaлiзyе акт мовленнево! дiяльностi iноземною мовою, що вивчаеться. В yмовно-комyнiкaтивних вправах передбачаються мовленневi дi! мaйбyтнiх переклaдaчiв у ситуативних умовах. Основнi визнaчaльнi якост вказаного типу вправ -наявтсть мовленневого завдання i ситуативност! В некомуткативних вправах студенти виконують дп з мовним мaтерiaлом поза ситуащею мовлення, зосереджуючи увагу лише на форм! [2, с. 64]. У систем! вправ основне мюце повинт пос!дати умовно-комун!кативн! та комун!кативн! вправи, адже завданням вивчення !ноземно! мови е формування навичок та вмшь мовлення.
Майбутн!м перекладам необх!дно навчитися в!рно розум!ти !ноземне мовлення з урахуванням нац!ональних та !ндив!дуальних особливостей мовця. Адекватна рецепщя мовлення, що супроводжуеться в!дхиленнями в!д норм вимови, рштшко-штонацшно!
cтpyктypи, гyчнocтi тощо вимaгae вiд пepeклaдaчa cпeцiaльниx навичок пpиcтocyвaння i тpaктyвaння ceнcy висловлювання. Тому мaйбyтнiм пepeклaдaчaм важливо навчитися викopиcтoвyвaти yci pecypcи та джepeлa комушкаци, в т. ч. пcиxoлoгiчнi сигнали. Пoзицiя взaeмoдiï пepeклaдaчa iз двома cтopoнaми cпiлкyвaння i нeoбxiднicть налагодження взaeмopoзyмiння та взaeмoпoвaги мiж пapтнepaми в кoмyнiкaцiï зyмoвлюe нeoбxiднicть володшня пepeклaдaчeм ключовими пcиxoлoгiчними тexнiкaми.
На нашу думку, вищезгадаш впpaви для вивчення iнoзeмнoï мови будуть мати бшьший ефект у пoeднaннi з тexнiкaми кoмyнiкaтивнoгo тpeнiнгy. У комушкативному тpeнiнгy застосовуються тexнiки активного cлyxaння, що дозволяють oвoлoдiти вмiннями caмoвиpaжeння та дй' кoмyнiкaцiï. О. Cидopeнкo дae таку клacифiкaцiю тexнiк активного cлyxaння: на вмiння poзмoвляти - ттатки фopмyлювaння питань i ттатки мaлoï poзмoви; на вмiння почути та зpoзyмiти -тexнiкa пoвтopювaння, тexнiкa iнтepпpeтaцiï та тexнiкa пepeфpaзyвaння.
На зaняттяx з iнoзeмнoï мови майбутш пepeклaдaчi вчаться гpaмoтнo складати piзнi види питaльниx peчeнь: загальш питання, aльтepнaтивнi, cпeцiaльнi та poздiлoвi. У тpeнiнгy кoмyнiкaтивнoï кoмпeтeнтнocтi також навчають пpaвильнo складати запитання, однак не з точки зopy ^аматики, а з погляду eфeктивнocтi в комушкаци. Ввaжaeмo дopeчним пoeднaти щ пpoцecи, адже мaйбyтнiм пepeклaдaм однаково вaжливi обидва аспекти.
За комушкативною фyнкцieю запитання пoдiляють на вiдкpитi, зaкpитi та aльтepнaтивнi. У тpeнiнгy кoмyнiкaтивнoï кoмпeтeнтнocтi poбитьcя наголос на poзвиткy тexнiки постановки вiдкpитиx питань, бо зловживання зaкpитими та aльтepнaтивними питаннями e кoмyнiкaтивнoю пpoблeмoю. В мeжax тexнiки постановки питань майбутшм пepeклaдaчaм вapтo виконувати yмoвнo-кoмyнiкaтивнi та комушкативш впpaви пpoдyктивнoгo i pe^^H^o-peпpoдyктивнoгo типу.
Дуже важливим аспектом тpeнiнгy кoмyнiкaтивнoï кoмпeтeнтнocтi e мала poзмoвa: невимушена, пpиeмнa пpo имейш cпpaви, xo6í, вeceлi пoдiï тощо[13, с. 34]. Цiллю мaлoï poзмoви e cтвopeння або вiднoвлeння c^^rarnoï пcиxoлoгiчнoï aтмocфepи, закладення основ взaeмнoï cимпaтiï та дoвipи. У тpeнiнгy викopиcтoвyютьcя чoтиpи тexнiки мaлoï poзмoви: пoзитивнi кoнcтaтaцiï, iнфopмyвaння, цитування rnpraepa та цiкaвa poзпoвiдь. На нашу думку, майбутнього пepeклaдaчa нeoбxiднo ознайомити iз пcиxoлoгiчниx наповненням дiй, яю вiн викoнye у пpoцeci нaвчaльнoï та пpoфeciйнoï дiяльнocтi. Адже тexнiкa цитування пapтнepa e peцeптивнo-peпpoдyктивнoю, умовно-комушкативною впpaвoю, а пoзитивнi кoнcтaтaцiï, iнфopмyвaння та цiкaвa poзпoвiдь e peпpoдyктивними, кoмyнiкaтивними впpaвaми. Зpoзyмiлo, що тexнiкa мaлoï poзмoви не лише дae знapяддя ефективного cпiлкyвaння, а й ^oro^e його смислове наповнення на початку комушкаци. Майбутш пepeклaдaчi oтpимyють загальне poзyмiння cyтнocтi мaлoï poзмoви в кoмyнiкaцiï на зaняттяx з iнoзeмнoï мови, адже цей елемент e невщ^мним в зaxiднiй шшомовнш кoмyнiкaцiï, однак мaйбyтнiм пepeклaдaчaм бpaкye poзyмiння суто пcиxoлoгiчниx ïï мexaнiзмiв, зaкoнoмipнocтeй i peзepвiв. Тpeнiнг кoмyнiкaтивнoï кoмпeтeнтнocтi poзвивae вмiння не лише poзмoвляти, а й вмiння почути та зpoзyмiти за допомогою тexнiк пoвтopeння, пepeфpaзyвaння та iнтepпpeтaцiï. На занятт^ з iнoзeмнoï мови вищезгадаш тexнiки можуть вiдпpaцьoвyвaтиcя в paмкax pe^rn^^-peпpoдyктивниx, кoмyнiкaтивниx та умовно-комушкативнж впpaв.
Таким чином, дocлiджeння ^облеми фopмyвaння кoмyнiкaтивнoï кoмпeтeнтнocтi мaйбyтнix пepeклaдaчiв засобами тexнiк пcиxoлoгiчнoгo тpeнiнгy дoзвoляe зpoбити висновки пpo дoцiльнicть застосування циx тexнiк на зaняттяx з iнoзeмнoï мови для мaйбyтнix пepeклaдaчiв для детального poзкpиття пcиxoлoгiчниx мexaнiзмiв кoмyнiкaцiï paзoм з мовними. ^оцес фopмyвaння кoмyнiкaтивнoï кoмпeтeнтнocтi мaйбyтнix пepeклaдaчiв пoтpeбye пepмaнeнтнoгo вдосконалення чepeз постшне зpocтaння вимог до poбoти зaзнaчeниx фaxiвцiв, зpocтaння попиту на ïx квaлiфiкoвaнy poбoтy, змiнaми у cфepi глoбaльнoï кoмyнiкaцiï.
Пepcпeктивними ввaжaeмo eмпipичнi дocлiджeння впливу пcиxoлoгiчниx тexнiк на peзyльтaти пepeклaдaцькoï poбoти.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1щенко Д. Результати дослвдження фopмyвaння лiнгвocoцioкyльтypнoï компетенцц мaйбyтнix
пepeклaдaчiв / Д. 1щенко, Н. Mopoз // Hayкoвi записки: (ceprn: педагогжа). - 2006. - № 4. - С. 127-134.
2. Методика викладання шоземних мов у середшх навчальних закладах. / пд ред. С. Ю. Нгколаево!'. - К.: Ленвп, 2002.
3. Миньяр-Белоручев Р. К. Теория и методы перевода / Р. К. Миньяр-Белоручев. - М.: Московский лицей, 1996. - 134 с.
4. Сидоренко Е. В. Тренинг коммуникативной компетентности в деловом взаимодействии / Е. В. Сидоренко. - СПб.: Речь, 2008. - 208 с.
5. Спенсер Л. Компетенции на работе / Л. Спенсер, С. Спенсер. - М: HIPPO, 2005. - 384 с.
6. Таланова Ж. П. Педагопчт умови формування професшного свггогляду майбутнього перекладача: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13. 00. 04 / Ж. П. Таланова. - Юровоград, 2007. - 20 с.
7. Янковець А. В. Подготовка майбутшх перекладач1в засобами шформацшно-комушкацшних технологш у вищих вшськових навчальних закладах: дис. ... канд. пед наук: 13. 00. 04 / А. В. Янковець. -Хмельницький, 2005. - 200 с.
8. Baker M. Corpora in Translation Studies: An overview and some suggestions for future research / M. Baker. -Target, 1995 - Vol. 7 (2) - P. 223-243.
9. Campbell S. J. Towards a Model of Translation Competence / S. J. Campbell. - Meta: Translators' Journal, Vol. 36, 1991 - P. 329-343. Retrieved from: http://www.erudit.org/revue/meta/1991/v36/n2-3/002190ar.pdf.
10. Gopfereich S. Process research into the Development of Translation Competence: Where are We, and Where do We need to go / S. Gopfereich, R. Jaaskelainen // Across Languages and Cultures. - 2009. - Vol. 10.2. - P. 91169. Retrieved from: http://www.akademiai.com/content/vp3x10p151ru10g8/iulltext.pdf.
11. Gutt E. Challenges of metarepresentation to translation competence / E. Gutt. - Cogprints, 2009. Retrieved from: http://cogprints.org/6328/1/LICTRA2001-Gutt_w_figures.pdf
12. Hansen G. Retrospection methods in translator training and translation research / G. Hansen // Journal of specialised Translation. - Vol. 5, 2006. Retrieved from: http://www.jostrans.org/issue05/art_hansen.php.
13. Kiraly D. C. A social constructivist approach to translator education /D. C. Kiraly. - Manchester, St. Jerome Publishing, 2000. - 354 c.
14. Nord C. Text Analysis in Translation: Theory, Methodology and Didactic. Application of a Model for Translation-Oriented Text Analysis /C. Nord. - Amsterdam; Rododpi, 2005 - 286 p.
15. Pym A. Redefining Translation Competence in an Electronic Age. In Defence of a Minimalist Approach / Am Pym. - Meta: Translators' Journal. - Vol. 48.4. - P. 78-97. Retrieved from: http://www.erudit.org/revue/meta/2003/v48/n4/008533ar.pdf.
16. Schaffner C. Developing Translation Competence / C. Schaffner, B. Adab. - Philadelphia, John Benjamins Publishing Company, 2000. - 244 p.
REFERENCES:
1. Ishchenko D. Rezul'taty doslidzhennya formuvannya linhvosotsiokul'turnoyi kompetentsiyi maybutnikh perekladachiv [Results of the study of lingvosociocultural competence formation of future translators]. Naukovi zapysky, 2006, vol. 4, pp. 127 - 134.
2. Nikolayeva S. Y. Metodyka vykladannya inozemnykh mov u serednikh navchal'nykh zakladakh [Methods of teaching foreign languages in secondary schools]. Kyyiv, Lenvit, 2002. 285 p.
3. Min'yar-Beloruchev R. K. Teoriya i metody perevoda [Theory and methods of translation], Moscow, Moskovskii litsei, 1996. 134 p.
4. Sidorenko E. V. Trening kommunikativnoi kompetentnosti v delovom vzaimodeistvii [Training of communicative competence in business cooperation], Rech', 2008. - 208 s.
5. Spenser L. Kompetentsii na rabote [Competence at work], Moscow HIPPO, 2005. 384 p.
6. Talanova Zh. P. Pedahohichni umovy formuvannya profesiynoho svitohlyadu maybutn'oho perekladacha. Avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. ped. nauk [Pedagogical conditions of formation of professional translators future outlook], Kirovohrad, 2007. 20 p.
7. Yankovets' A. V. Pidhotovka maybutnikh perekladachiv zasobamy informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy u vyshchykh viys'kovykh navchal'nykh zakladakh. Dys, kand. ped nauk [Future translators training by means of information and communication technologies in higher military educational institutions], Khmel'nyts'kyy, 2005. - 200 p.
8. Baker M. Corpora in Translation Studies: An overview and some suggestions for future research. Target, 1995 -Vol. 7 (2) - P. 223 - 243.
9. Campbell S. J. Towards a Model of Translation Competence. - Meta: Translators' Journal, Vol. 36, 1991 - p. 329343. Retrieved from: http://www.erudit.org/revue/meta/1991/v36/n2-3/002190ar.pdf.
10. Gopfereich S., Jaaskelainen R. Process research into the Development of Translation Competence: Where are We, and Where do We need to go. - Across Languages and Cultures, Vol. 10.2, 2009 - p. 91-169. Retrieved from: http://www.akademiai.com/content/vp3x10p151ru10g8/fulltext.pdf
11. Gutt E. Challenges of metarepresentation to translation competence. Cogprints, 2009. Retrieved from: http://cogprints.org/6328/1/LICTRA2001-Gutt_w_figures.pdf.
12. Hansen G. Retrospection methods in translator training and translation research. - Journal of specialised Translation, Vol. 5, 2006. Retrieved from: http://www.jostrans.org/issue05/art_hansen.php.
13. Kiraly D.C. A social constructivist approach to translator education. Manchester, St. Jerome Publishing, 2000 - 354 c.
14. Nord C. Text Analysis in Translation: Theory, Methodology and Didactic. Application of a Model for Translation-Oriented Text Analysis - Amsterdam, Rododpi, 2005 - 286 p.
15. Pym A. Redefining Translation Competence in an Electronic Age. In Defence of a Minimalist Approach. - Meta: Translators' Journal, Vol. 48.4, p. 78 - 97. Retrieved from:
16. http://www.erudit.org/revue/meta/2003/v48/n4/008533ar.pdf.
17. Schaffner C., Adab B. Developing Translation Competence. Philadelphia, John Benjamins Publishing Company, 2000 - 244 p.
УДК 378.147
Н. М. АЛЕКСАНДРОВА
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛ1НСЬКО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО
ВИКЛАДАЧА ЕКОНОМ1КИ
Проанал1зовано суттсть процесу nедагогiчного моделювання й розроблено eidnoeidHy модель формування yправлiнcькоi культури майбутнх eumada4Íe економжи в процеci пcихолого-педагогiчноi пiдготовки в економiчномy yнiверcитетi. Виокремлено, обтрунтовано та проаналiзовано структурн cкладовi моделi. Авторська структурно-функцюнальна модель формування yправлiнcькоi культури майбутнього викладача економжи в yнiверcитетi включае так cкладовi: цшьова, теоретико-методологiчна, мотивацшно-вольова, дiагноcтична, змicтова i оргатзацшно^яльтсна, результативна. Вказано, що моделювання навчального процесу детермiнyе процесуальн вимоги до орган1зацИ навчально-тзнавального процесу у вищому навчальному закладi (ВНЗ).
Ключовi слова: yправлiнcька культура майбутнього викладача, модель формування yправлiнcькоi культури, педагогiчне моделювання, модель викладача, пcихолого-педагогiчна тдготовка викладачiв, концептуальн тдходи, принципи навчання.
Н. Н. АЛЕКСАНДРОВА
МОДЕЛЬ ФОРМИРОВАНИЯ УПРАВЛЕНЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩЕГО
ПРЕПОДАВАТЕЛЯ ЭКОНОМИКИ
Проанализированы сущность процесса педагогического моделирования и разработана соответствующая модель формирования управленческой культуры будущих преподавателей экономики в процессе психолого-педагогической подготовки в экономическом университете. Выделены, обоснованы и проанализированы структурные составляющие модели. Авторская структурно-функциональная модель формирования управленческой культуры будущего преподавателя экономики в университете включает следующие составляющие: целевая, теоретико-методологическая, мотивационно-волевая, диагностическая, содержательная и организационно-деятельностная, результативна. Указано, что моделирования учебного процесса детерминирует процессуальные требования к организации учебно-познавательного процесса в высшем учебном заведении.
Ключевые слова: управленческая культура будущего преподавателя, модель формирования управленческой культуры. педагогическое моделирование, модель преподавателя, психолого-педагогическая подготовка преподавателей, концептуальные подходы, принципы обучения.
N. ALEKSANDROVA
THE MODEL OF DEVELOPING MANAGERIAL CULTURE OF FUTURE
TEACHER OF ECONOMICS
In the article the author analyzes the essence of the process of educational modeling and correspondingly works out the model of developing management cultureof future teachers of Economics in the process of professional training of future lecturers at an Economic University. The author has identified, analyzed and