Формирование рынка экологического аудита в Украине Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ОБЛ1К. АНАЛ1З. АУДИТ ACCOUNTING. ANALYSIS. AUDIT

УДК 504+332.122

ФОРМУВАННЯ РИНКУ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ В УКРА1Н1

1.О. Пригара

Сумський державний утверситет, Суми, Украша

Пригара 1.О. Формування ринку екологiчного аудиту в y^aiHi.

У данш статп встановлено сутшстъ формування ринку еколопчного аудиту в Украш та висвгтленш прюритетш напрямки i шструменти його реалiзацiï.

Ключовi слова: ринок еколопчного аудиту, шституцшне шдгрунття, передумови, сценарiй формування

Пригара И.А. Формирование рынка экологического аудита в Украине.

В данной статье установлена сущность формирования рынка экологического аудита в Украине и выделены приоритетные направления и инструменты его реализации.

Ключевые слова: рынок экологического аудита, институциональное обоснование, предпосылки, сценарий формирования

Prygara I.O. Formation market environmental audit in Ukraine.

This article established the essence of market formation environmental audit in Ukraine and highlight priorities and instruments of its implementation.

Keywords: market environmental audit, institutional subsoil conditions, the script formation

Зростання та перевищення антропогенного i техногенного навантаження на навколишне природне середовище в Укра!ш порiвняно з вщповщними показ-никами у розвинених кра!нах свггу сигналiзуе про пошук та реалiзацiю даевих механiзмiв природо-охоронно! дгяльносп. Недосконала нормативно-правова база, низький рiвень стимулювання ввд-повiдного бiзнес-середовища в напрямi формування ринку еколопчного аудиту, ^норування за-рубiжного досвiду екоаудитування е одними з основних суб'ективних причин збшьшення сучас-них екологiчних проблем держави.

Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй

В Украш питаннями розроблення теорii i методологii екологiчного менеджменту i аудиту присвячеш працi вiдомих наукових шкш: одесько!, сумсько!, кшвсько!, львiвськоi тощо.

Виклад основного матерiалу дослiдження

На сьогодш нез'ясованим залишаеться факт формування ринку еколопчного аудиту. Проблемними питаннями, що пов'язаш зi створен-ням ринку екологiчного аудиту в Укрш'ш, е:

— уникання обов'язкового еколопчного аудиту поеднуеться з випадками формального прове-дення обов'язкового екологiчного аудиту при приватизаци держмайна;

— низька яшсть звiтiв про екологiчний аудит. У зв'язку з вiдсутнiстю доступу до еколопчно! iнформацii, отримано! за результатами прове-дення обов'язкових еколопчних аудитiв, а також зразкiв звтв, зокрема тих, що фшан-сувались з держбюджету, екологiчнi аудитори не мають змоги !х обговорити з метою покра-щення якостi звтв;

— неврегульовашсть низки питань (щодо еколо-гiчного аудиту територiй; вщповщальносп за попередне забруднення навколишнього середо-вища та потенцiйний майбутнш екологiчний збиток при змiнi власника;формування цiн на проведення обов'язкового еколопчного аудиту) та неврегульовашсть визначень i норм (ввд-сутнi норми, яш визначають заборони на здшс-нення екологiчного аудиту щодо господарсь-

ких об'eктiв тими юридичними особами, як1 мають акцп цих об'eктiв або у шший формi мають безпосередне вiдношення до них; термш дп висновку еколопчного аудиту, його основнi положення та порядок оскарження; вiдсутнi норми, яш визначають порядок урегулювання спорiв у галузi екологiчного аудиту);

— вщсутшсть доступно! централiзованоí системи збереження шформацп щодо екологiчного стану територiй спричинюе певнi труднощi в проведеннi еколопчного аудиту;

— ускладнешсть доступу до дозвшьних докумен-тiв в центральних та мiсцевих органах державного регулювання та контролю, у випадку необхвдносп тдтвердження або отримання копiй дозволiв, сертифiкатiв, актiв тощо пiд час проведення екологiчних аудитiв;

— вщсутшсть методичного забезпечення, яке б враховувало галузевi особливостi технолопч-них процеав, використання сировини (матерiа-лiв), енергоноспв тощо;

— недосконалiсть законодавства Украши з питань екологiчного аудиту (вщповщальносп за попереднi забруднення i попередження виникнення аварiйних ситуацiй на об'ектц вщ-сутнiсть перелiку об'eктiв, яш становлять пiдвищену екологiчну небезпеку);

— неузгоджешсть термшологп, яка використову-еться в Законi «Про екологiчний аудит» i ДСТУ як у частиш основних понять i визна-чень, так i у регламентуваннi деяких вимог (наприклад, вимог до еколопчних аудиторiв). Зазначене доводить, що на сьогодш ринок

екологiчного аудиту поки що формуеться стихiй-но без активного втручання держави. Причинами такого становища е те, що по-перше еколопчний аудит не «вмонтовано» в юнуючу регуляторну та сертифiкацiйну полiтику; по-друге - в законо-давствi ввдсутт будь-як1 стимули для активiзацil розвитку ринку еколопчних послуг; по-трете, в державi вiдсутня цiлiсна програма розвитку еколопчного аудиту суб'екпв господарювання, мош-торингу та iнформування з цих питань.

Таким чином, на наш погляд, сутшсть еколопчного аудиту полягае не у виявленш i, тим бiльше, не у статистичнш констатацп фактiв зловживань, а насамперед у здiйсненнi превентив-них заходiв щодо попередження та припинення порушень норм законодавчих актiв. Саме ця клю-чова мiсiя - попереджувальна та консультацiйна -выводиться екологiчному аудиту.

Глобальна екологiчна катастрофа висунула на переднiй план проблему сталого розвитку свгго-вого ствтовариства. Особливо актуально це для Украши, вся територiя яко! е зоною еколопчного лиха.

Зараз йде реформування економiки нашо! кра!ни, трансформацiя и в напрямку до еколопч-но! безпеки на засадах сталого розвитку. Настав час наблизити систему еколопчного менеджменту до первинно! виробничо-господарсько! ланки - до

тдприемства. Треба провести еколопчну швента-ризацiю кожного тдприемства, у першу чергу тих, що приватизуються. У м1жнароднш практицi така еколопчна iнвентаризацiя, оцiнка одержали назву «еколопчний аудит», який став невщ'емною пiдсистемою екоменеджменту на макро- i мшро-рiвнях господарювання.

Екологiчний аудит в ринкових умовах мае сво! особливосп. Перш за все, така дiяльнiсть здiйсню-еться на меж1 шших напрямк1в: екологiчних, природоохоронних, швестицшних, господарських. Крiм того, екоаудит спрямований на збалансуван-ня загальнодержавно! еколопчно! полiтики з полi-тикою господарюючого суб'екта, що забезпечуе як конкурентоспроможшсть його продукц!!, так i захист навколишнього природного середовища, тобто погодження макро- i мiкрорiвнiв екобезпеки життедiяльностi.

Огляд мiжнародноl практики в сферi екологiч-ного аудиту сввдчить, що сьогоднi iнституцiйне пiдгрунтя розвитку еколопчного аудиту в Укра1ш е достатньо недосконалим.

Адаптащя европейських та мiжнародних норм еколопчного аудиту йде дуже повiльно i не значна к1льк1сть iнституцiйних утворень, метою дiяльнос-тi яких е оргашзащя, планування, координацiя, монiторинг процесу формування ринку екологiч-ного аудиту вщповщно до вимог законодавства £С, на жаль, не е запорукою ефективносп цього процесу, оск1льки сприяе розпорошенню фiнансо-вих, органiзацiйно-технiчних, методичних, кадро-вих можливостей. Зважаючи на те, що час можли-вого вступу Укра!ни до £С поки що не визначе-ний, а процес адаптацil мiжнародних екологiчних вимог в практику природокористування в Украíнi е конче витратним, е доцiльним на нацiональному рiвнi поширювати практику державно! пiдтримки.

В зв'язку з вищезазначеним, Украша матиме бшьше переваг та перспектив, якщо застосуе iнiцiативний пiдхiд до розробки концепцií еколо-гiчного аудиту, зокрема адаптуе iнновацiйну еколого-економiчну полiтику £С, виходячи з нацiональних умов та завдань.

На основi аналiзу еволюцп понятiйного апара-ту, нами наведено обгрунтування основних концептуальних пiдходiв формування ринку еколопчного аудиту в Укрш'ш (рис. 1).

Зпдно з юнуючою парадигмою його розвитку пропонуеться орiентуватися на так1 принципи:

— прюритетносп екологiчноí безпеки;

— консенсусу з бiзнес-сектором;

— партнерсько! вiдповiдальностi та взаемодп;

— дольового iнвестування програм з екоаудиту. При орiентацií на вищенаведеш принципи

необхiдно враховувати наступи основнi завдання екологiчного аудиту:

— обгрунтування екологiчноí стратегií i политики пiдприемства;

— визначення прiоритетiв при плануванш природоохоронно! дiяльностi пiдприемства;

— перев1рка дотримання суб'ектом господарсько! д1яльност1 природоохоронного законодавства;

— розроблення рекомендацш щодо зниження ризику виникнення надзвичайних еколопчних ситуацш;

— послуги, пов'язаш з тдвищенням ефективносп регулювання вплив1в на навколишне середо-вище;

— послуги, пов'язаш з розвитком системи вироб-ничого еколопчного мониторингу i управлшня;

— розроблення рекомендацiй i пропозицiй з еколопчно! освiти персоналу;

— консультування з питань природоохоронного законодавства, шформацшне обслуговування та iншi послуги.

Необхiднiсть застосування екологiчного аудиту е особливо очевидною в процеа приватизацп державних пiдприемств, аудип нерухомостi, тех-нологiчних процесiв i виробництв, установленнi вiдповiдальностi за еколопчш збитки, у системi екологiчного страхування, при розглядi заявок на видавання лiцензiй для екологiчного обгрунтуван-ня iнвестицiйних проектiв тощо [4].

ПРИНЦИП

ЩСТИТУЦМНЕ

П1ДГРУНТТ Я _ —

- Наявшсть Закону прямо! Ail («Закон про екоаудит»);

- ¡мплементащя м1жнародних вимог в кнуюче законодавство;

- Наявшсть екоаудиторсько! мережц

- Наявшсть класнфжованнх фах1вщв-екоауднтор1в.

Прiоритетностi еколопчно! безпеки;

Консенсусу з бiзнес-сектором; Партнерсько! вiдповiдальностi та взаемодп; Дольового iнвестування програм з екоаудиту.

ФОРМУВАННЯ

РИНКУ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ ЯК СИСТЕМИ ЕКОЛОГО' ЕКОНОМ1ЧНИХ

ПЕРЕДУМОВИ

Нема ч1ткост1 в внзначенш фшансово-оргашзацшно! модел1 еколопчного аудиту; Вщсутш планов! розрахунки витрат на еколопчний аудит; Вщсутне стимулювання еколопчного аудиту на державному р1вш.

МЕХАН1ЗМИ

.....

Еколопчш; Оргашзацшш; Адмшктративш.

Рис. 1. Концептуально-оргашзацшш засади формування ринку еколопчного аудиту

Аналiз динамiки показник1в, що вiдображають процес формування ринку еколопчного аудиту в Укра!ш (рис. 2) сввдчить, що вирiшальною умовою ефективного його розвитку е цшсшсть з еколопчним управлiнням на р!вш шдприемств, корпорацiй, галузей. Системна цшсшсть еколопчного управлшня й екоаудиту - один принцишв сталого розвитку, який реалiзовано в £С у вигляд! европейського регламенту EMAS - системи еколопчного управлшня й аудиту. EMAS грунтуеться на принцип «забруднювач i користувач платить», тобто компенсацп економiчноi шкоди, завдано! навколишньому природному середовищу за рахунок винуватця в завданнi тако! шкоди.

Таким чином, еколопчний аудит слщ розгля-дати як початок процесу екологiзацii виробництва,

тобто переходу ввд нестiйких моделей виробництва i споживання до екологiчно збалансованих i чистих моделей. При цьому еколопчний аудит слугуе м!рилом щодо розпод^ вiдповiдальностi за завдану довк1ллю шкоду м!ж структурними пiдроздiлами.

З огляду на вищезазначене, основш напрями iмплементацii процедур екологiчного аудиту повинш бути згруповаш наступним чином: — перша група (екологiчна) - дотримання i вико-нання екологiчних нормативiв у вщповщносп з законодавством та внутршньогосподарськими вимогами, визначення р!вня екологiчностi суб'екта економiчноi д!яльносп, функцюну-

вання системи екологiчного управлiння; — друга група (eK0H0Mi4Ha) - виконання фшан-отримання екологiчного сертифiкату; сово-економiчних зобов'язань та сплата

обов'язкових платеж1в.

НА Р1ВН1

пщприемств

Включити витрати на екоаудит в соб1вартють продукци. Актив1зувати систему фшансового забезпечення та супроводження внутршнього екоаудиту.

Розробити дшов1 ор1ентири та програму екоаудиту шдприемств. Реал1зувати модель партнерсько! взаемодп б1знес-влада-п1дприемство

НА

РЕГЮНАЛЬНОМ У Р1ВН1

г

НА ДЕРЖАВНОМУ Р1ВН1

1. Розробити регюнальну програму екоаудиту.

2. Налагодити постшний шформацшний мошторинг за об'ектами екоаудиту.

3. Забезпечити шдтримку репонально! влади.

Здшснити державну шдтримку шдприемств, оргашзацш, установ, яю виготовляють природоохоронне, енергозберЬаюче обладнання, а також здшснюють послуги еколопчного характеру, у тому числ1 з проведения еколопчного аудиту. Впровадити спещальну систему оподаткування для еколопчно чисто! та еколопчно небезнечно! продукци. Встановити кредитш та шш1 шльги шдприемствам та оргаиiзацiям (у тому числ1 й для еколопчних оргаиiзацiй), що здшснюють природоохоронш заходи. Передбачити державну шдтримку шдприемств, що запроваджують системи ^0-9000, 14000, НАСР. Налагодження постшного моиiториигу за впровадженням процедур еколопчного аудиту.

1.

2

3

4.

5

Рис. 2. Сценарш формування ринку екологiчного аудиту в Укра!ш

Зпдно з юнуючою парадигмою його розвитку пропонуеться ор1ентуватися на так1 принципи:

— прюритетносп еколопчно! безпеки;

— консенсусу з б1знес-сектором;

— партнерсько! вщповщальносп та взаемодп;

— дольового iнвестувания програм з екоаудиту. Анал1з динам1ки показнишв, що вщображають

процес формування ринку еколопчного аудиту в Укра!ш (рис. 2) сввдчить, що виршальною умо-вою ефективного його розвитку е цшсшсть з еко-лопчним управлшням на р1вн1 тдприемств, корпорацш, галузей. Системна цшсшсть еколопч-ного управлшня й екоаудиту - один 1з принцитв сталого розвитку, який реал1зовано в £С у вигляд1 европейського регламенту ЕМА8 - системи еколопчного управлшня й аудиту. ЕМА8 грунтуеться на принцип «забруднювач 1 користувач платить», тобто компенсацп економiчноí шкоди, завдано! навколишньому природному середовищу за раху-нок винуватця в завданш тако! шкоди.

Таким чином, еколопчний аудит сл1д розгля-дати як початок процесу еколопзацп виробництва, тобто переходу в1д нестiйких моделей виробництва ! споживання до еколопчно збалансованих !

чистих моделей. При цьому еколопчний аудит слугуе м!рилом щодо розпод1лу вiдповiдальностi за завдану довк1ллю шкоду м1ж структурними пiдроздiлами.

З огляду на вищезазначене, основш напрями iмплементацií процедур еколопчного аудиту повинш бути згрупованi наступним чином:

— перша група (еколопчна) - дотримання i виконання еколопчних нормативiв у в1дпов1дност1 з законодавством та внутршньогосподарськими вимогами, визначення р1вня екологiчностi суб'екта економiчноí д!яльносп, функцюну-вання системи екологiчного управлшня; отри-мання екологiчного сертифiкату;

— друга група (економ!чна) - виконання фшан-сово-економiчних зобов'язань та сплата обов'язкових платеж^в.

Обгрунтовано, що еколого-економ!чний аудит мае розглядатися як один з сучасних управ-л1нських iнструментiв, який дозволяе ефективно регулювати еколого-економiчнi в1дносини з дотримання вимог еколопчно! безпеки суб'ектом економiчноí д!яльносп.

Разом з тим, пор1внюючи норми права еколо-пчно! безпеки Укра!ни з нормами кра!н з розвине-ною та сучасною еколопзованою економжою, робиться висновок, що одним з основних недо-лЫв вичизняно! системи еколого-економ1чного контролю е нерозроблешсть ключових еколопч-них критерпв та показнишв (за мгжнародними стандартами), а звщси - й вщсутшсть новггшх тд-ход1в щодо формування ринку еколопчного аудиту. Зазначено, що ця проблема призводить до не-прозоросп (неможливосп правильно оцшити) еко-лопчно! складово! господарсько! дгяльносп еко-ном1чного суб'екта в Украшг

Таким чином, формування системи еколопчного аудиту в Укра!ш повинно базуватися на наступ-них тдходах:

— акгив1защя шституцшних важел1в (законо-давства, шфраструктурного забезпечення мош-торингу та системи навчання);

— розробка сценарно! модел1 розвитку еколопч-ного аудиту одночасно на вах 1ерарх1чних р1в-нях (локальному, репональному та нацюналь-ному);

— залучення до процесу розвитку ринку еколопчного аудиту тдприемницьких структур та формування на цш основ1 вщповщного б1знес-середовища;

— забезпечення 1мплементацп заруб1жного досвь ду в сфер1 еколопчного аудиту в практищ управлшських ршень;

— поширення та пропаганда процедур еколопчного аудиту та налагодження постшного мош-торингу за !х впровадженням.

Висновки

Список лiтератури:

1. Guidelines for quality and/or environmental management systems auditing. International standard ISO 19011 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.iso.staratel.com/ISO19011/Doc/ISO190112002/ISO19011_eng.pdf

2. Мшстерство екологп та природних ресурав Укра!ни [Електронний ресурс] : Нормативш акти. - 2012. - Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/category/291

3. Пригара 1.О. Розробка еколопчних товарiв як один з етатв життевого циклу товарiв / 1.О. Пригара // Збiрник наукових праць Черкаського державного технологiчного унiверситету. Серiя: Економiчнi науки. - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - Вип. 20. - С. 140-141.

4. Галушшна Т.П. «Зелений» вектор розвитку економiки Укра!ни / Т.П. Галушкiна // Економюг. - 2011. - № 11. - C. 4-7.

5. Галушшна Т.П. Еколого-збалансоваш прюритети розвитку територш: концептуальнi засади та органiзацiйний мехашзм / Т.П. Галушкiна, Л.М. Грановська. - Херсон: В-во ХДУ, 2009. -372 с.

Надано до редакцп 7.11.2012

Пригара 1рина Олександрiвна / Iryna О. Prygara

Lugina_irina@mail. ru

Посилання на статтю /Reference a Journal Article:

Формування ринку екологiчного аудиту в Укран [Електронний ресурс] / 1.О. Пригара //Економжа: реалН часу.

Науковий журнал. — 2012. — № 3-4(4-5). — С. 84-88. — Режим доступу до журн.:

http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n4-5. html

Отже, впровадження еколопчного аудиту в Укра!ш стримуеться недосконалютю, а подекуди -вщсутшстю законодавства. Тому, для розвитку системи еколопчного аудиту, на нашу думку, державi необхщно зробити так кроки:

— впорядкувати нормативну базу з еколопчного аудиту;

— популяризувати i адаптаптувати закордонш i розробити вггчизняш основш принципи

екоаудиту;

— розкрити та деталiзувати суть стандарпв Мiжнародно! системи через публжацш текстiв стандартiв;

— впровадити нацюнальну систему еколопчно! сертифжацп i маркування продукцп;

— здiйснювати ефективну тдготовка спещалю-тiв-екоаудиторiв.

Запровадження екологiчного аудиту на тдпри-емствах дасть змогу забезпечити збереження i рацiональне використання природних ресурав; контроль над природоохоронною дгяльшстю тд-приемств з боку уряду та шших зацiкавлених сторiн; попередити негативний вплив на довшлля та здоров'я людей, а також покращити ствпрацю Укра!ни з европейськими державами.

Отже, в Укра!ш назрша нагальна потреба у розробленнi узгоджених з мiжнародними стандартами, науково обгрунтованих загальних методич-них основ проведения еколопчного аудиту, який повинен бути вмонтований в систему сертифжа-цшного аудиту згiдно з мiжнародними стандартами ISO-14000.