Формирование методического подхода к оценке базовых показателей стойкости социально-экономического состояния региона Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 332.143:005.585

ф0рмування методичного п1дходу до оц1нки базових показник1в ст1йкост1

соц1ально-економ1чного стану репону

© 2014

САВЧЕНКО н. в.

УДК 332.143:005.585

Савченко Н. В. Формування методичного пщходу до оцiнки базових показнимв стiйкостi соцiально-економiчного

стану регiону

Мета cmammi полягае у формуванн методичного nidxody до оцнки соц1ально-економ1чного стану регону, виявленн домшуючого напряму оцнки та об(рунтуванн'> його ефективностi, надшностi та однозначностi при ствставленн результатiB регюнального розвитку, конкурентоспро-можностi та економiчно'i безпеки територй. У результатi використання багатокроково!' процедури анал'зу ефективностi та iнтенсивностi структурноi перебудови та спаду в регональному промисловому виробництвi; твестицшноi активность, рiвня освти населення; вартостi ресурсу «труд» сформовано комплекс процедур оцнки соцiально-економiчного стану регюшв Украни. В'дпов'дно до означеноi посл'довностi проведено комплексну оцнку соцiально-економiчного стану регттв Украни, яка дозволяе на основi доступних статистичних даних виявити регони з найкращими показниками економiчноi' безпеки, охарактеризувати основт проблеми розвитку територш. Достов'ртсть методики оцнки та використання складу показнит перев'рено за допомогою оцнки соцiально-економiчно'i^ürnrniрегону та и окремих показнит у динамiцi. Перспективою подальшихдосл'дженьу даному напрямiезалучення додатковихпоказнит (наприклад, поглиблений галузевий анал'в), що дозволить б'шьш чтко визначати сильт та слабт мсця областей, щохарактеризують р'вень конкурентоспроможностi 1х економки, i накреслити основт yправлiнськi заходи щодо забезпечення 1'х економiчного розвитку.

Ключов'! слова:регон, соцiально-економiчний стан, методи анал'ву, оцнки, прогнозування, планування. Табл.: 4. Формул: 1. Б'бл.: 8.

Савченко Наталя Володимирiвна - астрантка, Науково-досл'дний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Дер-жпром, 7 тд'Ы, 8 поверх, Харщ 61022, Украна) E-mail: [email protected]

УДК 332.143:005.585 Савченко Н. В. Формирование методического подхода к оценке

базовых показателей стойкости социально-экономического состояния региона

Цель статьи заключается в формировании методического подхода к оценке социально-экономического состояния региона, выявлении доминирующего направления оценки и обосновании его эффективности, надежности и однозначности при сопоставлении результатов регионального развития, конкурентоспособности и экономической безопасности территорий. В результате использования многошаговой процедуры анализа эффективности, интенсивности структурной перестройки и спада в региональном промышленном производстве; инвестиционной активности; уровня образования населения; стоимости ресурса «труд» сформирован комплекс процедур оценки социально-экономического положения регионов Украины. В соответствии с предложенной последовательностью проведена комплексная оценка социально-экономического положения регионов Украины, позволяющая на основе доступных статистических данных выявить регионы с наилучшими показателями экономической безопасности, охарактеризовать основные проблемы развития территорий. Достоверность методики оценки и использованного состава показателей проверена с помощью оценки социально-экономической стойкости региона и ее отдельных показателей в динамике. Перспективой последующих исследований в данном направлении является привлечение дополнительных показателей (например, углубление отраслевого анализа), что позволит более четко определять сильные и слабые стороны областей, характеризующие уровень конкурентоспособности их экономики, и наметить основные управленческие меры воздействия для обеспечения их экономического развития.

Ключевые слова: регион, социально-экономическое состояние, методы анализа, оценки, прогнозирования, планирования. Табл.: 4. Формул: 1. Библ.: 8.

Савченко Наталья Владимировна - аспирантка, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]

UDC 332.143:005.585 Savchenko N. V. Forming the Methodological Approach to Evaluation of Basic Indicators of the Socio-Economic Status of Region

The article is aimed to form a methodological approach to evaluation of the socio-economic status of region, to identify the dominant direction for estimation and substantiation its efficiency, reliability and unambiguity when comparing the results of regional development, competitiveness and economic security of territories. As result of applying of multistage routines of the analysis of efficiency, intensity, structural adjustment and recession in the regional industrial production; investment activity; level of education of the population; value of «labor» resource a set of procedures for evaluation of the socio-economic situation of the Ukrainian regions has been formed. In accordance with the proposed sequence, a comprehensive assessment of the socio-economic situation of regions of Ukraine on the basis of available statistical data was carried out to identify regions with the best indicators of economic security, to characterize the main issues of territorial development. Reliability of the methodology for the assessment and the used set of indicators was tested by evaluating the socio-economic stability of region and its individual indicators in dynamics. The prospect of further research in this area is to make use of additional indicators (for example, deepening the industry analysis) that will help to more clearly identify strengths and weaknesses in the areas, which characterize the level of competitiveness of their economies, and to identify key management actions to ensure their economic development.

Key words: region, socio-economic status, methods of analysis, forecasting, planning, and evaluation. Tabl.: 4. Formulae: 1. Bibl.: 8.

Savchenko Natalia V. - Postgraduate Student, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine) E-mail: natbar2003@bigmir. net

Останшм часом усе бкьший iнтерес у дослцниюв i практикiв державного i мунiципального управ-лiння викликають проблеми розробки i впрова-дження методш оцiнки соцiально-економiчного розвит-ку, конкурентоспроможност i економiчноí безпеки тери-торш. Це пов'язано, передусiм, з поширенням в останнi роки державного регюнального i мунiципального стра-тегiчного планування, спрямованого на формування ста-лого розвитку краши, регiонiв, мунiципальних утворень, яке, у свою чергу, вимагае оцшки поточного сощально-економiчного стану дослцжуваних територiй.

Рейтингова оцiнка регюнального розвитку на те-перiшнiй час е розвинутою процедурою, що охоплюе три основнi аспекти, якi характеризують регiон: територь альний, соцiально-економiчний i управлiнський. Бкь-шiсть методик соцiально-економiчноl оцiнки територiй, розроблених до тепершнього часу i використовуваних, Грунтуеться на результативному шдход1 1х можна умов-но роздкити на двi групи: оцшку на основi визначення

штегрального индексу розвитку територп з використання часткових показникiв [4 - 8] i рейтингову оцiнку [1 - 3].

У ходi проведених дослцжень було виявлено, що спостерiгаeться певна кореляцiя мiж результатами ранжирування, розрахованими рiзними способами, водночас, кнують значнi коливання рейтингiв за аль-тернативними методиками оцiнювання, тому доцкьно обгрунтувати ефективнiсть оцiнки стiйкостi сощально-економiчного стану регiонiв, ii однозначшсть та надш-нiсть при проведенш аналiзу положення регiонiв.

У табл. 1 наведено сшвставлення показникiв рейтингу стшкост соцiально-економiчного стану областей Украши в 2011 р., розрахованих за авторською методикою i методиками журналу «Реальна економiка» (Рейтинг економiчного розвитку регiонiв Украши), Center for Regional Policy Studies (Рейтинг регюшв Украши-2011: соцiальний, економiчний та демографiчний), Фонду «Ефективне управлiння» за шдтримки Всесвiтнього економiчного форуму (Зв^ про конкурентоспромож-нiсть регiонiв Украши-2011).

Таблиця 1

nopiBHqHHq альтернативних пiдходiв до оцiнки стшкосл соцiально-економiчного стану periOHiB

Репон Украши 1нтегральний рейтинг стшкосп сощально-eкономiчного стану peгiонiв Украши Рейтинг eкономiчного розвитку репожв Украши (за методикою журналу «Репональна економша») Рейтинг репожв Украши-2011: сощальний, eкономiчний та демо-гpафiчний (за методикою Center for Regional Policy Studies) Рейтинг конкуренто-спро-можносп регюшв УкраТни (за методикою Фонду «Ефективне управлшня»)

Автономна республка Крим 3 5 13 17

Вшницька область 11 20 12 13

Волинська область 10 21 6 9

Днiпропетровська область 2 3 21 2

Донецька область 15 12 25 3

Житомирська область 20 17 16 23

Закарпатська область 17 25 2 15

Запорiзька область 8 8 17 6

1вано-Франшська область 9 16 1 19

Кшвська область 1 1 3 4

Кiровоградська область 24 13 23 24

Луганська область 22 14 24 18

Львiвська область 7 9 5 8

МиколаТвська область 16 7 19 12

Одеська область 5 2 10 5

Полтавська область 4 6 14 7

Рiвненська область 14 23 7 10

Сумська область 19 15 20 11

Терноптьська область 18 24 8 21

Харшська область 6 4 9 1

Херсонська область 23 11 18 25

Хмельницька область 13 18 11 20

Черкаська область 21 10 15 16

Чершвецька область 12 19 4 14

Чершпвська область 25 22 22 22

<

О ^

ш <

=п

_Q <

=П О

<

о

ш

<с

о

ш С

=П

_а <

=п о

Як видно з матерiалiв табл. 1, у рядi випадюв спо-стерiгаеться певна кореляцш мiж результатами ранжирування, розрахованими рiзними способами, водночас ряд областей мають, за авторським мето-дичним шдходом, «високий» рейтинг, а за альтернатив-ними методиками оцшюються «низько», i навпаки. Для обгрунтування ефективностi пропоновано'1 методики оцiнки стшкосп соцiально-економiчного стану регiонiв вдамося до багатокроково'1 процедури аналiзу положен-ня регюшв. Ключовим пунктом аналiзу повинне стати визначення ефективност виробництва. Як шдикатор узято вiдношення долi регюну по прибутку в промис-ловост Украши до його долi в обсягах промислового виробництва по УкраМ. Показники по промисловост взятi з урахуванням наявно'1 статистики в регюнально-му розрiзi, ключовiй ролi ще! галузi в економiцi областей Украши. Потiм проведено ранжирування областей на територи з показником вище середнього (ранг 1) i нижче середнього (ранг 0). Област з показником вище середнього класифжуються як таю, що мають високое-фективну промисловють, нижче - як низькоефективну.

Наступним етапом е визначення факторш, що зу-мовили ефективнiсть або неефектившсть виробництва. Першочергове мiсце займае масштаб спаду виробництва i величина структурних зрушень. Показник штенсивнос-т1 структурних зрушень розраховуеться за формулою: I — | Х0 |,

де x1 - частка област у загальному обсязi промислового виробництва у звiтному перюдц x0 - частка областi в загальному обсязi промислового виробництва у базовому перюд1

Потiм регюни проранжовано в порядку зростан-ня показника. Характеристики спаду промислового виробництва, штенсивност структурних зрушень побiчно свцчать також про стартовi позици регiонiв. Вiдповiдно Сумська, Тернопкьська, Львiвська, Донецька i Луган-ська област сформували сприятливу структуру промис-ловост регiону з метою пiдтримки задовкьних показ-никiв економiчноl безпеки територи регюну, а Одеська, Вшницька, Херсонська, Житомирська, Рiвненська об-ластi мають структуру промисловосп, що вимагае про-

ведення реструктуризацil та, як наслцок, незадовlльнi показники економiчноl безпеки регюну. сл1д також в1д-значити, що област з iнтенсивними структурними зру-шеннями в промисловост1 мають бкьш висок1 показники спаду промислового виробництва. Зрозумко, що на р!вень економiчноl безпеки областей впливають багато фактор!в: технологiчний рiвень виробництва, положен-ня пров1дних пiдприемств промисловост1 на ринку, тем-пи !х розвитку, яюсть менеджменту пiдприемств, проте навггь приблизний аналiз дае можлив1сть оцшити стан економiчноl безпеки регiону у виробничш сферi.

Додаткова класифiкацlя за ступенем ефективност промислового виробництва дозволяе оцшити м!ру стш-кост1 структури економ!ки, а також динамiчнi якост ре-г1ону. Як видно з табл. 2, виявляеться деяка законом!р-н1сть - у регюнах з вцносно ефективною промисловю-тю переважае вар!ант з в1дносно слабкою структурною перебудовою, а за величиною спаду немае четкого роздЬ-лення. У регюнах з низькоефективною промислов1стю яскраво виражений саме спад - штенсившсть структурно: перебудови не е виршальним фактором.

Динам!чш якост1 регюну проявляються через на-явн1сть ефективно1 промисловост1, що пройшла процедуру активно1 структурно1 перебудови. До таких регюшв взнесено Кшвську, Запор!зьку, Днiпропетровську областi. З деякими обмовками до них можна вцнести Харювську i Полтавську (як такi регюни, що мають в1д-носно високий сукупний шдекс ефективностi).

Наступний етап дослцження повинен дати оцш-ку р!вня використання економiчного потенцiалу регюну в цкому. Показниками тут можуть бути iндекс ефективностi (до складу якого входить показник р!вня безробптя) i величина спаду промислового ви-робництва. Якщо значення показника вище середнього значення (тобто iндекс ефективностi вище середнього значення, а спад виробництва вцповцно нижче медiа-ни), регюн отримуе 1 бал, iнакше - 0 бал!в.

На основ1 тако1 оц1нки регiони можна буде розби-ти на чотири групи:

+ соцiально-економiчний стан регiону ст1йкий, показники економiчноl безпеки територи стш-

Таблиця 2

Порiвняння ефективностi, штенсивносп структурно!' перебудови та спаду у репональному промисловому виробництвi

Характеристика областей Високоефективна промисловкть Низькоефективна промисловiсть

з iнтенсивною структурною перебудовою iз слабкою структурною перебудовою з iнтенсивною структурною перебудовою iз слабкою структурною перебудовою

1з слабким спадом промислового виробництва КиТвська Черкаська МиколаТвська Запорiзька Днiпропетровська Сумська Харшська Полтавська lвано-Франкiвська Донецька Луганська Чершпвська

1з високими показниками спаду промислового виробництва Кiровоградська Вiнницька Хмельницька Львiвська Рiвненська Житомирська Херсонська Одеська Тернопiльська Волинська Автономна республiка Крим Закарпатська Чершвецька

<

2 ш

ко висою (1 - 1). Для ще! типолопчно! групи характерна ефектившсть сформованого гос-подарського комплексу територи та вiдносно низький спад промислового виробництва; + соцiально-економiчний стан регюну нестiйкий, показники економiчно! безпеки територи стш-ко високi (0 - 1). Характерна наявшсть вiднос-но високого спаду промислового виробництва при високому значенш iндексу ефективностi. Можна чекати, що таке поеднання надалi створить умови для зростання накопичення i заван-таження виробничих потужностей; + соцiально-економiчний стан регюну стшкий, показники економiчно! безпеки територи ниж-че середнього рiвня (1 - 0). Ця група характеризуемся низьким значенням ефективносй, про-те спад промислового виробництва вцносно невеликий;

+ соцiально-економiчний стан регiону нестш-кий, показники економiчно! безпеки територи нижче середнього рiвня (0 - 0). До ще! групи увiйдуть регiони, що мають низькi показники ефективност господарювання i значний спад виробництва. Вцповцно до представленого групування поточш показники економiчно! безпеки залишаються стабкьно високими в Автономнiй республiцi Крим, Донецьюй, Закарпатськiй, Луганськiй, Сумськiй областях та вище середнього рiвня в Дншропетровсьюй, Запорiзькiй, Ки-!вськiй, Полтавсьюй, Харкiвськiй областях.

Найбкьш складним е питання про перспективи змши соцiально-економiчного стану регiону. Вiн безпосередньо пов'язаний з проблемою еко-номiчного зростання. Можна передбачити, що регюни, яю увiйшли в 1, 2 i 3 трупи, мають найбкьш сприятливi позици для економiчного розвитку, поеднуючи вцнос-но слабкий спад виробництва i досить високi показники ефективностЬ

Як один з iндикаторiв, що характеризують «точки зростання», можливо запропонувати «схильшсть» територи до швестищй, що розраховуеться як вiдношення долi регiону в сукупних капiталовкладеннях за рахунок власних коштiв пiдприемств до долi регiону в прибут-ку за вйма видами дiяльностi (прибуток прибуткових пiдприемств). За результатами проведених розрахун-кiв найбкьшу схильнiсть до швестування проявляють Одеська, Тернопкьська, Рiвненська, Житомирська, Львiвська областi, вiднесенi до депресивних, з низьким рiвнем показниюв ефективностi господарювання i знач-ним спадом виробництва, що характеризуются нестш-ким соцiально-економiчним станом i показником еко-номiчно! безпеки - нижче середнього рiвня. Водночас, Донецька, Луганська, Сумська обласй, охарактеризова-нi як регюни зi стiйким соцiально-економiчним станом i стiйко високими показниками економiчноl безпеки територи, мають значення коефщента «схильностi» до iнвестицiй нижче середнього рiвня. Таке положення по-яснюеться тим, що грошовi кошти шдприемств, що на-правляються на реалiзацiю iнвестицiйних проектiв, за-

здалегiдь акумулюються, тобто в окремi промiжки часу (передшвестицшш) вiдбуваеться процес накопичення, що i демонструе економiка перерахованих регюшв.

Додаткову iнформацiю для монiторингу еконо-мiчно! безпеки регiону може дати зютавлення регiонiв за спiввiдношенням вартост робочо! сили (величини заробiтно! плати) i рiвнем освiти. Згiдно з класичними уявленнями про мехашзми економiчного зростання дешева i квалiфiкована робоча сила е одним з факторiв, що залучають iнвестицi!. У цкому спостерiгаеться ви-сока кореляцш мiж рiвнем освiти i рiвнем оплати працi, проте можна видкити «недооцiненi» регiони, що мають високий рiвень ефективностi економiки, значний рь вень «схильностi» до iнвестицiй, в яких заробiтна плата нижче середнього рiвня, а рiвень освгги вище середнього значення. За сукупшстю ознак видiлено деккька регюшв (Луганська, Львiвська, Микола!вська, Одеська, Полтавська, Херсонська, Черкаська обласп), що мають найкращi перспективи розвитку на основi залучення у економiку висококвалiфiкованого ресурсу «труд», вар-тiсть якого нижча за середньо украшсью показники.

На основi даних перелiчених даних сформовано комплексну ощнку соцiально економiчного стану регюшв Укра!ни (табл. 3).

Проведений аналiз дозволяе на основi доступних статистичних даних виявити регюни з найкра-щими показниками економiчноl безпеки, оха-рактеризувати основнi «проблеми» розвитку територiй. Залучення додаткових показниюв (наприклад, поглиб-лений галузевий аналiз) дозволить бкьш чiтко визнача-ти сильш та слабкi мiсця областей, що характеризують рiвень конкурентоспроможностi !х економiки i накрес-лити основш управлiнськi заходи щодо забезпечення !х економiчного розвитку.

Перевiркою достовiрностi методики розрахунку i складу показникiв може служити оцiнка сощально-економiчно! стшкосп регiону та !! окремих показниюв у динамщЬ Рейтингову оцiнку соцiально-економiчно! стiйкостi областей Укра!ни за перюд 2010 - 2012 рр. представлено в табл. 4.

Лiдируючi позици займае Ки!вська область, вiдрив яко! вiд таких територiй: Автономно! республжи Крим, Днiпропетровсько!, Полтавсько! областей е значним i по-ступово збкьшуеться. З останнк регiонiв iстотно полш-шили свое положення Донецька (6 пункпв), Хмельниць-ка (5 пунктш), Вiнницька (4 пункти), Днiпропетровська (3 пункти), Рiвненська (3 пункти) области де спостерь гаеться зростання величини зведеного шдексу. 1стотно погiршилось положення Тернопкьсько! (8 пунктiв), За-карпатсько! (4 пункти), Сумсько! (3 пункти) областей. У цкому посилився вцрив Ки!всько! областi вiд iнших регюшв при загальнш тенденщ! до вирiвнювання зна-чень соцiально-економiчно! стiйкостi регюшв.

Коефщент кореляци мiж двома рядами значень ш-тегрального рейтингу стшкост соцiально-економiчного стану регiонiв Укра!ни в 2010 i в 2012 рр. склав 0,9464, що свцчить про стшюсть ранжирування.

Покомпонентний аналiз змши штегрального рейтингу показуе, що найбкьше на змiну величини стш-

Таблиця 3

Зктавлення регiонiв Укра'ни за показниками економiчноi' безпеки

Репон Укра'ни Ефективнкть промисловостi Спад вироб-ництва у про-мисловост Коефщкнт «схильносл» до швестицш Рiвень освгги населення Варткть оплати пращ

Автономна республка Крим 1 1 1 1 1

Вiнницька область 0 0 0 0 0

Волинська область 0 1 0 0 0

Днтропетровська область 1 0 0 1 1

Донецька область 1 1 0 1 1

Житомирська область 0 0 1 0 0

Закарпатська область 1 1 1 0 0

Запорiзька область 1 0 0 1 1

1вано-Франшська область 0 1 0 0 1

КиТвська область 1 0 0 0 1

Юровоградська область 0 0 0 0 0

Луганська область 1 1 0 1 0

Львiвська область 0 0 1 1 0

МиколаТвська область 0 0 0 1 0

Одеська область 0 0 1 1 0

Полтавська область 1 0 0 1 0

Рiвненська область 0 0 1 0 0

Сумська область 1 1 0 0 0

Терноптьська область 0 1 1 0 0

Харкiвська область 1 0 0 1 1

Херсонська область 0 0 1 1 0

Хмельницька область 0 1 0 0 0

Черкаська область 0 0 0 1 0

Черывецька область 0 0 0 0 0

Чернтвська область 0 1 0 0 0

<

О ^

ш <

=П

_а <

=п о

Таблиця 4

Рейтингова оцшка регiонiв Укра'ни за 2010 - 2012 рр.

Репон Укра'ни 2010 р. 2011 р. 2012 р.

1 2 3 4

Автономна республка Крим 3 4 3

Вшницька область 15 13 11

Волинська область 11 10 10

Днтропетровська область 5 3 2

Донецька область 21 17 15

Житомирська область 20 20 20

Закарпатська область 13 11 17

Запорiзька область 7 8 8

1вано-Франшська область 9 9 9

КиТвська область 1 1 1

Юровоградська область 23 23 24

Луганська область 24 25 22

Львiвська область 8 7 7

МиколаТвська область 14 19 16

<

2 ш

Зактчення табл. 4

1 2 3 4

Одеська область 4 5 5

Полтавська область 2 2 4

Рiвненська область 17 16 14

Сумська область 16 18 19

Терноптьська область 10 15 18

Харшська область 6 6 6

Херсонська область 22 22 23

Хмельницька область 18 14 13

Черкаська область 19 21 21

Чершвецька область 12 12 12

Чершпвська область 24 24 25

кост œ^aAbH0-eK0H0MÎ4H0ro стану регюшв Украши вплинули показники ефективност функцiонування еко-номiки i якост життя населення. Детермiнований аналiз покомпонентно! змши показниюв доводить таке:

- за показником природного приросту населення протягом всього даного перюду лидерами рейтингу були Чершвецька, Житомирська i Закарпатська области при-чому народжувашсть в даних областях збкьшилася з 12,2; 11,7; 14,6 промке у 2010 р. до 12,5; 11,9; 14,8 промке у 2012 р. На останньому мющ за показником народжува-ност знаходиться Сумська область, при цьому змш анi позитивних, анi негативних за розглянутий перюд не виявлено (кiлькiсть народжених на 1000 населення не змшюеться). Вцносш значення погiршали у бiльшостi регюшв, проте найбкьшою мiрою погiршала ситуацш у Волинськiй та Iвано-Франкiвськiй областях;

- негативна динамка розвитку виявлена в показ-никiв економiчноï активност населення. При цьому показник участ власних домогосподарств населення в загальному обсязi виробництва сiльськогосподарськоï продукци мае позитивну динамку. Максимальне значення на рiвнi 95% спостерiгаеться в Закарпатсьюй об-ластi, мiнiмальне - 30,7% - у Черкасьюй область 15 з 25 областей мають позитивну динамку розвитку по дано-му показнику, i лише в Харювсьюй област зменшуеться частка участ населення в обсягах виробництва скь-ськогосподарсько'1 продукци як результат укрупнення скьгоспшдприемств;

- найбкьша частка зайнятих у приватному секто-рi спостериалася в Автономнiй республiцi Крим (понад 9% вц загально'1 чисельностi зайнятих в економщ ре-гiону), мшмальне значення мали Чернiвецька та 1вано-Франкiвська областi, при цьому бкьшють регiонiв по-гiршили сво'1 позици по даному показнику. Полшшили сво'1 показники Кшвська, Донецька i Одеська область У цкому по показнику зайнятост на малих шдприем-ствах виявлена незначна негативна динамка;

- за показником питомо'1 ваги швестицш в при-ватнi пiдприемства лцирують Кшвська i Полтавська областi, останш мiсця стабкьно дкять Закарпатська i Чершвецька область Хоча областей з позитивною динамкою виявлено 12, а з негативною - 13, баланс позитивних i негативних змш негативний;

- за показниками рiвня життя збкьшення вц-мшностей мiж регюнами спостериалося за показником сшввцношення доходiв до прожиткового мшмуму, при зростаннi абсолютних значень цього показника i за об-сягами введеного житла при абсолютному скороченш буддвництва. За останнiм показником спостериався максимальний негативний баланс змiни рейтингу, а за шшими показниками диференщацш скорочувалася. У цкому, рiвень життя найбкьшою мiрою вирiс у Кшв-ськiй i Вiнницькiй областях (уа складовi показника рiв-ня життя населення позитивш), значне полiпшення ви-явлене в Одеськiй i Миколйвсьюй областях, водночас Черкаська, Полтавська, Закарпатська област показують низхiднi темпи розвитку, незважаючи на зростання до-ходiв населення;

- змiна рейтингу масштабу економiчноï дшль-ностi показуе наростання диференщаци мiж регiонами (сальдо змш негативне). Найбкьше погiршення позицiй сталося в Миколаïвськiй, Одеськiй, Хмельницькiй, Чер-нiгiвськiй областях (усi частковi оцшки показника стш-костi соцiально-економiчного стану мають негативну динамку). Найбкьший вклад у таке попршення внесли показники обсяпв промислового виробництва i подат-кових надходжень, показник обсягiв виробництва скь-госппродукци також мае негативне значення, але його дш компенсуеться позитивним сальдо виробництва скьгосппродукци в домашньому господарствi населення, сальдо швестицш мае позитивне значення;

- ефектившсть функцюнування економки, як показник рейтингу соцiально-економiчноï стiйкостi регюшв, мае негативну спрямовашсть у динамщь Позитивне сальдо за частковими шдексами вiдмiчене за показниками накопичених прямих iноземних швестицш i обсягам експортних поставок. За показником динамки зростання обсяпв шоземних швестицш лидерство три-мае Харювська область, на останньому мiсцi протягом аналiзованого перiоду знаходиться Волинська область. За показником поточно'1 кредиторсько'1 заборгованос-тi кращий результат у 1вано-Франювсько'1 областi, пр-ший - у Волинсько'ь

- абсолютнi значення рiвня безробiття за даний перiод знизились, дещо зменшилась i диференцiацiя ре-гiонiв за цим показником, проте загальне сальдо змiн

рейтингу виявилось негативним, що пояснюеться перш за все помгтним зменшенням максимального значення показника з 12,7% до 10,4%. У результата найбкьше по-гiршали позици Закарпатсько!, 1вано-Франювсько!, Жи-томирсько! областей, не змiнилися частковi показники Ршненсько! i Сумсько! областей;

- абсолютш показники величини експортних по-стачань значно виросли, при цьому зросла диференщацш мiж регюнами. Лiдируючi позицп за обсягами i темпами зростання експортних поставок протягом аналiзованого перiоду займають Донецька i Днтропетровська областi, в ар'ергардi знаходяться Чершвецька i Тернопкьська область Серед тих, у кого рейтинг вирк, видкяються рiз-ким зростанням Луганська i Полтавська областi;

- прибуток вк, вск видiв дшльноста на душу на-селення за розглянутий перюд збкьшився, але динамка показника вельми нестшка. СтiИко позитивш результа-ти показують Днiпропетровська, Донецька i Харкiвська областi, стiИко спадаючi темпи зниження прибутку на душу населення виявлеш в ХерсонськiИ i Микола'шсьюй областях, iншi областi мають стрибкоподiбнi значення змiн показника;

- показник якоста середовища мае тенденцш до зростання. З п'яти його компонент негативне сальдо вiдмiчене за мiграцiИним приростом i за рiвнем злочин-носта. МiграцiИниИ прирiст скоротився в абсолютному вираженш. При розглядi показникiв динамжи стiИкиИ позитивний прирiст населення внаслцок мкраци спо-стерiгаеться в Кишсько! областi, значний мiграцiИниИ вiдтiк присутнiИ в Одесько! областi;

- рiвень злочинностi на 100 000 населення вирк, i диференцiацiя регiонiв за даним показником збкьши-лась. НаИгiршi значення показника в динамiцi демон-струють Луганська i Запорiзька областа, найбкьшою мiрою покращилося становище за даним показником в Автономшй республщ Крим i ХаркiвськiИ областi;

- середня очжувана тривалiсть життя зросла, про-те сталося помiтне розшарування регiонiв за цим показником. 1стотно покращилися позици Чернтвсько! та 1вано-Франювсько! областей, погiршення показника вк^чене в ЗапорiзькiИ i КiровоградськiИ областях;

- щкьнкть автомобкьних дорiг з твердим по-криттям змiнилася мало. Найбкьше зростання рейтингу вкмчене в ЗакарпатськiИ i ДонецькiИ областях;

- значно збкьшилася диференцiацiя регюшв за коефiцiентом дитячо! смертностi. НаИгiршi показники мають Вiнницька i Юровоградська областi, значне по-лiпшення показника демонструе Хмельницька, Луганська, Закарпатська область

Таким чином, спостеркаеться зростання диферен-щаци регiонiв за показниками якоста населення (за рахунок рiвня народжуваностi), масштабiв ви-робництва (за рахунок виробництва продукци скьсько-го господарства i податкових надходжень), ефективноста виробництва (за рахунок показникiв експорту та шозем-них iнвестицiИ) i якостi регiонального середовища (за рахунок показниюв мгграци i рiвня злочинноста).

Розглянемо динамiку показникiв, що зумовили змiну позицiИ регiонiв за рiвнем соцiально-економiчноl стiИкостi.

Найбкьш iстотне зростання штегрального показника соцiально-економiчноl стайкоста показали Донецька, Хмельницька i Вiнницька областi. Позитивнi зру-шення в рiвнi соцiально-економiчноl стiИкостi Донець-ко! областi зумовленi зростанням показниюв еконо-мiчноl активностi населення, масштабiв господарсько! дiяльностi та якостi регюнального середовища; основою зростання рейтингу Хмельницько! областi стали показники рiвня життя населення i якостi регюнального середовища; Вшницька область, що послцовно перемк-тилася з 15 на 11 мкце рейтингу, засновуе свш розвиток на зростаннi показникiв економiчноl активностi населення, масштабiв виробництва i рiвня життя населення.

З числа регюшв, позици яких попршали, слiд ви-дкити Тернопкьську, Закарпатську, Сумську областа. У Тернопкьсько! областа покращали показники економiч-но! активноста населення i рiвня життя населення, проте рiзко знизилися значення показникш якостi населення, масштабiв i ефективноста функцiонування економки, якостi регiонального середовища; у Закарпатсько! облас-тi змша рейтингу обумовлена позитивними змiнами показниюв якоста населення i якоста регiонального середовища при зниженш показникiв економiчноl активностi населення, рiвня Иого життя, масштабiв i ефективноста функцiонування економiки; у Сумсько! областа основою позитивних змiн стало зростання показниюв масштабiв господарсько! дiяльностi i якостi регiонального середовища, проте негативна тенденцш превалюе як насл1док ди показникiв економiчно! активностi населення, ршня життя населення i ефективноста функцiонування економки за в1дсутноста змiн показника якостi населення.

Виявлена цка група областей, чий рейтинг не змшюеться в динамiцi протягом аналiзованого перiоду. Серед них необхцно видкити регiони лiдери: Ки!вська область (1 мкце рейтингу), Автономна республка Крим (3), Харювська область (6); регюни iз серединними показниками: 1вано-Франювська (9), Чернiвецька (12) областа, а також регiон, що характеризуемся низькими показниками соцiально-економiчноl стайкоста,- Житомирська область (20 мiсце рейтингу).

Причини тако! динамiки, на наш погляд, слк, шукати перш за все в соцiально-економiчнiИ полiтицi мкцевих адмiнiстрацiИ, тобто в якостi регюнального управлшня. Тодi як показники виробництва, рiвня життя, якостi населення i ефективностi багато в чому мають стайкий, iнерцiИниИ територiальниИ розподк, показники якостi регiонального середовища та економiчно! ак-тивностi населення гнучкШ та швидше реагують на та змiни умов життя i господарсько! дiяльностi, якi часто не знаходять вцображення у статистичнiИ звггноста И важко пiддаються аналiзу.

ВИСНОВКИ

Представлений аналiз дозволяе видкити можливi «точки зростання» на найближчу перспективу для кожного регюну. Наприклад, для Харювсько! областi це роз-робка заходiв щодо пiдвищення народжуваноста в рамках показника якоста населення; розвиток приватного пiдприемництва в промисловоста та скьському госпо-

дарствь тобто тдтримка iнiцiатив у рамках економiчноï активностi населення; активiзацiя програм житлового будiвництва; пiдтримка на регюнальному рiвнi п1дпри-емств промислового виробництва, активне формування кластера iнновацiйно активних пiдприемств, що дозволить над^ знижувати р1вень безробiття та штенсифжу-вати експортну активнiсть регiональних товаровиробни-кiв. Якiсть регiонального середовища безпосередньо за-лежить вiд ефективностi зусиль регiонального управлш-ня: величина показниюв дитячо'1 смертностi та середньо'1 тривалосп життя е результатом регiональноï полiтики в галузi охорони здоров'я, культури i спорту; рiвень зло-чинност е результатом роботи правоохоронно'1 системи область По кожнш запропонованiй «точщ зростання» регiональним органам управлiння доцкьно розробляти план заходiв на довгостроковий перюд i конкретизувати його в короткостроковому перюд1 При плануваннi необ-хiдно враховувати темпи розвитку вцповкних напрямiв дiяльностi в регiонах-лiдерах (за напрямами). Слц також враховувати, що сучасна структура однозначно визначае параметри майбутнього розвитку територи. ■

Л1ТЕРАТУРА

Hrydzhuk, I. A. "Derzhavne rehuliuvannia staloho rozvytku rehionu" [State regulation of sustainable development]. Avtoref. dys.... kand. nauk z derzh. rehuliuvannia: 25.00.02, 2009.

Novikova, O. F. et al. Stalyi rozvytok promyslovoho rehionu: sotsialni aspekty [Sustainable development of industrial region: social aspects]. Donetsk, 2012.

Raievnieva, O. V., and Krupa, O. M. "Analiz nerivnomirnosti ekonomichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy" [Analysis of uneven economic development of the regions of Ukraine]. Problemy ekono-miky, no. 4 (2010): 52-64.

Stalyi rozvytok rehioniv Ukrainy [Sustainable development regions of Ukraine]. Kyiv: NTUU «KPI», 2009.

Skotarenko, O. V. "Novye metody otsenki urovnia sotsialno-ekonomicheskogo razvitiia regionov Rossii" [New methods for estimating the level of socio-economic development of regions of Russia]. http://vestnik.mstu.edu.ru/v15_1_n47/articles/220_229_ skotar.pdf

Yaremenko, O. L., and Narkizov, M. M. "Metody otsinky staloho sotsialno-ekonomichnoho rozvytku iak atrybut realizatsii rehionalnoi polityky" [Methods for assessing sustainable socioeconomic development as an attribute of regional policy]. http:// archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uazt/2011_5/13.pdf

1. Гейман О. А. Аналiз HepiBHOMipHOCTi економлчного розвитку регюшв Украши / О. А. Гейман, О. М. Крупа // Пробле-ми економки. - 2009. - № 4. - С. 37 - 45.

2. Раевнева О. В. Аналiз нepiвнoмipнoстi eкoнoмiчнoгo розвитку регюшв Украши / О. В. Раевнева, О. М. Крупа // Про-блеми економки. - 2010. - № 4. - С. 52 - 64.

3. Яременко О. Л. Методи оцшки сталого со^ально-eкoнoмiчнoгo розвитку як атрибут peалiзацií регюнально'Т политики / О. Л. Яременко, М. М. Наршов [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ uazt/2011_5/13.pdf

4. Сталий розвиток регюшв Украши / Наук. кер. М. З. Згу-ровський. - К. : НТУУ «КП1», 2009. - 197 с.

5. Сталий розвиток промислового регюну: со^альш аспек-ти : мoнoгpафiя / О. Ф. Новкова, О. I. Амоша, В. П. Антонюк та ш. ; НАН УкраТни, 1н-т економки пром-CTi. - Донецьк, 2012. - 534 с.

6. Герасимчук З. В. Теоретичш та прикладш засади про-гнозування стшкого розвитку регюну : мoнoгpафiя / З. В. Герасимчук, I. С. Кoндiус ; Луц. нац. техн. ун-т. - Луцьк : Надстир'я, 2010. - 410 с.

7. Гриджук I. А. Державне регулювання сталого розвитку регюну : автореф. дис. ... канд. наук з держ. регулювання: 25.00.02 / I. А. Гриджук ; НАН УкраТни, Рада по вивченню про-дуктивних сил УкраТни. - К., 2009. - 20 с.

8. Скотаренко О. В. Новые методы оценки уровня социально-экономического развития регионов России / О. В. Скотаренко // Вестник МГТУ. - 2012. - Том 15. - № 1. - С. 220 - 229 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://vestnik.mstu. edu.ru/v15_1_n47/articles/220_229_skotar.pdf

REFERENCES

Heiman, O. A., and Krupa, O. M. "Analiz nerivnomirnosti ekonomichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy" [Analysis of uneven economic development of the regions of Ukraine]. Problemy ekono-miky, no. 4 (2009): 37-45.

Herasymchuk, Z. V., and Kondius, I. S. Teoretychni ta prykladni zasady prohnozuvannia stiikoho rozvytku rehionu [Theoretical and applied principles of forecasting steady development]. Lutsk: Nadstyr'ia, 2010.

<C

О ^

LU

<c =n

_Q

<c =n О

<

о

ш