CC BY
11
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcnreTy BeTepHHapHoi' MegnuUHH
Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:636.4:612.017
Формування клггинних Mexam3MiB iMyHHoro захисту в поросят за дп препарату «1мунолак»
А.В. Кокарев, Д.М. Масюк kokarev.a.v@gmail. com, dimasiuk@gmail. com
Днтропетровсъкий державний аграрно-eKOHOMiHmü утверситет, вул. Ворошилова, 25, м. Днтро, 49600, Украша;
У статтi наводяться дат про особливостi формування клтинних механiзмiв iмунного захисту в поросят за ди препарату «1мунолак». Метою роботи було встановити особливостi формування клтинних механiзмiв щунного захисту тдсис-них поросят за ди препарату «1мунолак» у системi «мати-плiд-новонароджений». Робота виконана на базi НДЦ бюбезпе-ки та екологiчного контролю ресурЫв АПК Днтропетровського ДАЕУ та ПрАТ «Агро-Союз» Дтпропетровськог областi. Для проведення до^джень за принципом пар аналогiв було сформовано до^дна i контрольна групи свиноматок помт порiд великог быо! та ландрас. Кожна група нараховувала по 10 тварин. Свиноматкам до^дног групи на 60, 75 та 90 добу поросностi вводили препарат «1мунолак» (ТУ У 21.2-00493675-006:2013) у дозi 0,05 мг дтчог речовини на 1 кг маси тт, а тваринам контрольног групи - 0,9% розчин ЫаС1. Кров для до^джень вiдбирали у отриманих вiд цих свиноматок поросят до та через 4 години тсля вживання молозива, а також на 3, 7, 14 та 23 доби життя. Ктьтсть лейкоцитiв у цтьтй кровi визначали за допомогою автоматичного гематологiчного аналiзатора «РСЕ-90 УЕТ», виробництва США. Спiввiдношення рiзних форм лейкоцитiв визначали у мазках кровi, пофарбованих за Романовським-Пмза. Визначення Т-лiмфоцитiв, у тому чи^ Т-хелnерiв i Т-супресорiв, проводили у реакцп спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана за Jondal iз. ствавторами (1972). Шльтсть В- i NK-лiмфоцитiв визначали у реакцп спонтанного розеткоутворення з еритроцитами, на поверхш яких адсорбоваю моноклональш антитт проти клтинних рецеnторiв лiмфоцитiв СБ 22 (В^мфоцити) та СБ 16 (ЫК^мфоцити). Рiвень 0-лiмфоцитiв визначали шляхом вiднiмання вiд загальног кiлькостi лiмфоцитiв суми Т-, В- i NK-лiмфоцитiв. Отриман результати характеризують фiзiологiчнi процеси формування клтинних механiзмiв iмунного захисту в поросят раннього постнатального nерiоду та ефективтсть !х корекцп iмунотроnним препаратом «1мунолак» у системi «мати-nлiд-новонароджений». Встановлено, що застосування свиноматкам в другт половин nоросностi препарату «1мунолак» сприяе збыьшенню кiлькостi лейкоцитiв в межах фiзiологiчних величин, протягом першого тижня життя в середньому на 45,8%. Це вiдбуваeться за рахунок зростання вiдсотка лiмфоцитiв на 23,7%, вна^док тдвищення абсолютног кiлькостi Т, В- i NK-лiмфоциmiву середньому вiдnовiдно в 2,06, 1,98 i 2,31 раза, iз одночасним зменшення вiдно-сног кiлькостi нейтрофiлiв на 17,5%.
Ключовi слова: лейкоцити, лейкограма, лiмфоцити, резистенттсть, новонародженi поросята, Т-хелпери, Т-супресори, В^мфоцити, ЫК-лмфоцити, 0-лiмфоцити, 1мунолак, iмуномодулятор.
Формирование клеточных механизмов иммунной защиты у поросят под
действием препарата «Имунолак»
Citation:
Kokarev, A., Masiuk, D. (2017). Formation mechanisms of immune cells protection in pigs under the influence of «Imunolak». Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 214-219.
А.В. Кокарев, Д.Н. Масюк kokarev.a.v@gmail. com, dimasiuk@gmail. com
Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет, ул. Ворошилова, 25, г. Днепр, 49600, Украина
В статье приводятся данные об особенностях формирования клеточных механизмов иммунной защиты у поросят под действием препарата «Имунолак». Целью работы было установить особенности формирования клеточных механизмов иммунной защиты подсосных поросят под действием препарата «Имунолак» в системе «мать-плод-новорожденный». Работа выполнена на базе НИЦ биобезопасности и экологического контроля ресурсов АПК Днепропетровского ГАЭУ и ЗАО «Агро-Союз» Днепропетровской области. Для проведения исследований по принципу пар аналогов были сформированы опытная и контрольная группы свиноматок помеси пород крупной белой и ландрас. Каждая группа насчитывала по 10 животных. Свиноматкам опытной группы на 60, 75 и 90 сутки супоросности вводили препарат «Имунолак» (ТУ У 21.200493675-006: 2013) в дозе 0,05 мг действующего вещества на 1 кг массы тела, а животным контрольной группы - 0,9% раствор NaCl. Кровь для исследований отбирали у полученных от этих свиноматок поросят до и через четыре часа после употребления молозива, а также на 3, 7, 14 и 23 сутки жизни. Количество лейкоцитов в цельной крови определяли с помощью автоматического гематологического анализатора «PCE-90 VET», производства США. Соотношение различных форм лейкоцитов определяли в мазках крови, окрашенных по Романовскому-Гимза. Определение Т-лимфоцитов, в том числе Т-хелперов и Т-супрессоров, проводили в реакции спонтанного розеткообразования с эритроцитами барана за Jondal с. соавторами (1972). Количество В- и NK-лимфоцитов определяли в реакции спонтанного розеткообразования с эритроцитами, на поверхности которых адсорбированы моноклональные антитела к клеточным рецепторам лимфоцитов CD 22 (В-лимфоциты) и CD 16 (NK-лимфоциты). Уровень 0-лимфоцитов определяли путем вычитания из общего количества лимфоцитов суммы Т, В- и NK-лимфоцитов. Полученные результаты характеризуют физиологические процессы формирования клеточных механизмов иммунной защиты у поросят раннего постнатального периода и эффективность их коррекции иммунотропным препаратом «Имунолак» в системе «мать-плод-новорожденный». Установлено, что применение свиноматкам во второй половине супоросности препарата «Имунолак» способствует увеличению количества лейкоцитов, в пределах физиологической нормы, в течении первой недели жизни в среднем на 45,8%. Это происходит за счет роста процента лимфоцитов на 23,7%, вследствии повышения абсолютного количества Т, В- и NK-лимфоцитов в среднем, соответственно, в 2,06, 1,98 и 2,31 раза, и уменьшения относительного количества нейтрофилов на 17,5%.
Ключевые слова: лейкоциты, лейкограма, лимфоциты, резистентность, новорожденные поросята, Т-хелперы, Т-супрессоры, В-лимфоциты, NK-лимфоциты, 0-лимфоциты, Имунолак, иммуномодулятор.
Formation mechanisms of immune cells protection in pigs under the influence
of «Imunolak»
A. Kokarev, D. Masiuk kokarev.a.v@gmail. com, dimasiuk@gmail. com
Dnipropetrovsk state agrarian-economic university, Voroshilov Str., 25, Dnepr, 49600, Ukraine;
The article presents data about the features of cellular mechanisms of immune protection in neonatal pigs for drug action «Imunolak». The aim was to determine features of the formation mechanisms of cellular immune defense sucking pigs by the action of the drug «Imunolak» in the system «mother-fetus-newborn». This work was done in the SIC of biosafety and environmental control of agriculture resources of Dnipropetrovsk state agrarian-economic university and in the PrAT «Agro-Soyuz» («Agro-Soyuz», JSC) Synel'nykovskoe district of Dnepropetrovsk region. For the experiment were formed research and control groups of sows hybrids of white and Landrace breeds on the pair's analogues principle. Each group consisted of 10 animals. Sows of research group were injected preparation «Imunolak» at 60, 75 and 90 days of gestation (TU 21.2-00493675-006:2013) at a dose of 0.05 mg of active ingredient per 1 kg of body weight, and the animals of the control group were injected 0.9% solution of NaCl. Blood samples were taken from these pigs are was derived from these sows before and 4 hours after ingestion of colostrum and 3, 7, 14 and 23 days of life. The number of leukocytes in whole blood were determined by an automatic hematology analyzer «PCE-90 VET», made in USA. Value of different forms of leukocytes determined in blood smears stained with Romanovsky-Giemsa. Determination of T lymphocytes, including T-helper and T-suppressor, conducted in the reaction of spontaneous rosette formation with sheep erythrocytes according to Jondal. et al (1972). Number of B-lymphocytes and NK-lymphocytes was determined in the reaction of spontaneous rosette formation of erythrocytes on the surface are adsorbed monoclonal antibodies against cellular receptors of lymphocytes CD 22 (B-cells) and CD 16 (NK-cells). Level 0-lymphocytes was determined by subtracting the total amount of lymphocytes T, B and NK-lymphocytes. The results characterize the physiological processes of formation of cellular mechanisms of immune protection in pigs of the early postnatal period and the effectiveness of their drug correction Immunotropic «Imunolak» in the system «mother-fetus-newborn». It is established that the use of sow gestating in the second half of the drug «Imunolak» promotes physiological increase in the number of leukocytes in furthering the first week of life, on average, 45.8%. This is due to the increase in the percentage of lymphocytes by 23.7%. Change is the result of recent increase in the absolute number of T lymphocytes, B lymphocytes and NK-lymphocytes average respectively 2.06, 1.98 and 2.31 times, and the relative decrease in the number of neutrophils 17.5%.
Key words: leukocytes, leucogram, lymphocytes, resistance, newborn piglets, T-helper and T-suppressor, B lymphocytes, NK-lymphocytes, 0-lymphocytes,imunolak
Вступ
Ниш багато уваги придшяеться дослщженню ме-хашзм1в природно! резистентносп та 1мунного захис-ту у тварин (Hryban et al., 1998; Grigor'ev and Maksimov, 2007; Fedjuk et al., 2012; Masiuk et al., 2016) i вивченню !х ролi у процесах адаптаци оргашзму до навколиш-
нього середовища (Kjendjers, 2010; Ushkova, 2011; Popov and Druzhinin, 2011; Panikar, 2013; Hmylov, 2013; Sadomov and Hodyireva, 2016). Особливо важливим це питания е для неонатальних тварин.
Неонатальний перюд у свиней е визначним у гх-ньому постнатальному онтогенезу оскшьки у цей час вщбуваеться адаптащя оргашзму новонароджених
поросят до умов навколишнього середовища (Grigor'ev and Maksimov, 2007; Kjendjers, 2010; Panikar, 2013), що безпосередньо впливае на збережешсть i продуктившсть свиней у майбутньому (Fedjuk et al., 2012).
Новонародженi поросята впродовж перших 2-х тижшв життя перебувають у сташ постiйного стресу (Hmylov, 2013), що на rai функцiональноi перебудови Гх систем i органiв призводить до розвитку iмунодеп-ресивних сташв i, як наслвдок, до посилення захворю-ваностi тварин та зменшення збереженостi (Bayner, 2009; Yefimov et al., 2016).
Ряд дослвджень, присвячених вивченню стану об-мiнних процеав та iмунобiологiчних механiзмiв у новонароджених поросят та Гх корекцп, зазначають, що бiльш ефективним е використання корегуючих речовин у комплексi «мати-плвд-новонароджений оргашзм», оск1льки останнiй доцiльно розглядати як одну систему, компоненти якоГ тюно пов'язанi мiж собою, а функцюнальш змiни кожного з компоненпв ввдображаються на iнших (Ushkova, 2011; Popov and Druzhinin, 2011; Maksimjuk and Butylev, 2013; Zakharenko et al., 2015).
Останшм часом багато уваги придiляють досль дженню мiкробiальних iмунотропних препаратiв, серед яких, за даними ряду авторiв (Melniket al., 2007; Kim, 2007; Paschenkov et al., 2010; Sadomov and Hodyireva, 2016), найб№ш вираженим iмуномодулю-ючим ефектом володiе мурамiл дипептид - мшмаль-ний компонент пептидоглiкану клггинно! стiнки бак-терiй. Одним з таких препарапв е «1мунолак» (ТУ У 21.1-00493675-006:2013), дшчою речовиною якого е фрагмент клтшнноГ стiнки молочнокисло" бактерii Lactobacillus Delbrueckii - глюкозамшшму-рамiлпентапептид.
Метою наших дослiджень було встановити особ-ливостi формування клгганних механiзмiв iмунного захисту пiдсисних поросят за ди препарату Имунолак» у системi «мати-плвд-новонароджений».
Матерiал i методи дослiджень
Робота виконана на базi НДЦ бiобезпеки та еколо-гiчного контролю ресурсiв АПК Дншропетровського ДАЕУ та ПрАТ «Агро-Союз» Синельнишвського району, Днiпропетровськоi областi.
Для проведення дослiджень по принципу пар ана-логiв за строком супоросностi, масою тiла та вiком було сформовано дослвдна (Д) i контрольна (К) групи свиноматок помiсi порвд велико" бiлоi та ландрас. Кожна група нараховувала по 10 тварин з середньою масою 210 кг. Свиноматкам дослвдно!' групи на 60, 75 та 90 добу супоросносп вводили препарат «1мунолак» у дозi 0,05 мг дiючоi речовини на 1 кг маси твда, а тваринам контрольно!' групи - 0,9% розчин NaCl. 1н'екци виконували внутршньом'язово, у дiлянку, розташовану в 50-75 мм позаду основи вуха.
Кров для дослвджень вiдбирали у отриманих ввд цих свиноматок поросят до та через 4 години шсля вживання молозива, а також на 3, 7, 14 та 23 доби життя. Кров стабшзували 5% ЕДТА з розрахунку 0,1 мл стабшзатору на 5 мл кровг
Кiлькiсть лейкоцитiв у цiльнiй кровi визначали за допомогою автоматичного гематолопчного аналГза-тору «PCE-90 VET», виробництва США. Сшвввдно-шення рiзних форм лейкоципв визначали у мазках крову пофарбованих за Романовським-Пмза (Voronin et al., 2002).
Видшення лiмфоцитiв для дослвдження проводили з використанням фжол-верографшового розчину з градieнтом щiльностi 1,077-1,078. Кшьюсть житте-здатних лiмфоцитiв визначали шляхом фарбування !х 0,1% розчинами еозину та трипанового синього (Voronin et al., 2002), при цьому квдьшсть загиблих (профарбованих) клiтин не перевищувала 5%. Визна-чення Т-лГмфоципв, у тому числi теофiлiн резистент-них (Т-хелперiв) i теофiлiн чутливих (Т-супресорiв), проводили у реакцп спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана за Jondal зi спiвавторами (1972), описаною Воронiним £.С. зi спiвавторами (Voronin et al., 2002). Юльшсть В- i NK-лiмфоцитiв визначали у реакцп спонтанного розеткоутворення з еритроцитами, на поверхш яких адсорбованi моноклональш ан-титiла проти кл1тинних рецепторiв лiмфоцитiв CD 22 (В-лiмфоцити) та CD 16 (МЫК-лГмфоцити). Рiвень 0-лiмфоцитiв визначали шляхом вiднiмання ввд загаль-но! кiлькостi лiмфоцитiв суми Т-, В- i NK-лiмфоцитiв (Pustovar et al., 1988). Отриманi результати обробля-лися статистично iз використанням критергю вГроггд-ностi Стьюдента. Рiзниця мгж дослвдною та контрольною групами достовiрна при * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - р < 0,001.
Результати та ix обговорення
Огримаиi результати характеризують процеси формування кл1тинних механiзмiв iмуииого захисту в поросят раннього постнатального перiоду та ефективтсть дй' iмунотропного препарату «1мунолак» у системГ «мати-плвд-новонароджений».
Як видно з таблиц 1, застосування поросним свиноматкам препарату «1мунолак» сприяе збiльшенню в кровi поросят упродовж першого тижня життя абсолютно! квдькосп лейкоципв на тлi зменшення ввдносно! кiлькостi нейтрофiлiв та щдвищення лiмфоцитiв.
Так, до вживання молозива рiвень лейкоципв у поросят дослвдно! групи перевищував контрольних тварин на 50,6% (Р < 0,05), а через 4 години шсля ссання ця рiзниця збiльшилась до 68,7% (Р < 0,05). У 7-денних поросят дослвдно! групи квдьюсть лейкоципв була бвдь-шою за значення контрольно! на 51,2% (Р < 0,05). У подальшому постнатальному перiодi рГзниця мгж група-ми не перевищувала 6,1%.
Пор1внюючи змши у лейкограмi поросят, встановле-но, що за дй препарату в добових, 3- i 7-денних тварин дослвдно! групи достовГрно збвдьшуеться квдьюсть л1м-фоципв ввдповвдно на 29,8%, 21,1% i 20,2% (Р < 0,05), на тл1 зменшення фракци нейтрофiлiв на 10,6%, 24,7% i 17,3% (Р < 0,05) ввдносно контрольних тварин.
Отже, застосування свиноматкам у 2-й половит по-росносп препарату «1мунолак» обумовлюе збшьшення квдькосп лейкоципв у периферичнш кровГ отриманих ввд них поросят за рахунок зростання вГдсотку л1мфоци-пв на тл1 ввдносного зменшення популяцг! нейтрофшв,
що св1дчить про опосередковании 1муномодулюючии вплив препарату на оргатзм новонароджених поросят.
Сл1д зазначити, що зниження кшькосп нейтрофшь-них лейкоцитш на тл використання препарату супрово-джуеться збшьшенням серед них клггин з активним
киснезалежним мехашзмом фагоцитозу, а також зрос-танням !х агресивносп, про що ми поввдомляли у попе-реднк наших роботах (Kokarev, 2015; Masiuk et al., 2016).
Таблиця 1
Вплив препарату «1мунолак» на кшьккть лейкoцитiв та ix фракцш у кр<ж1 п1дсисних поросят,
(M ± m, n = 5)
Вж поросят, годин/дiб Лейкоцити, Г/л Еозинофши + Базофши, % НеИтрофiли, % Лiмфоцити, % Моноцити, %
Паличко-ядернi Сегменто-ядерш
0 годин К 3,32 ± 0,28 0,60 ± 0,21 1,80 ± 0,29 56,30 ± 2,32 40,60 ± 2,53 0,70 ± 0,34
Д 5,00 ± 0,55* 0,80 ± 0,14 1,70 ± 0,29 51,00 ± 4,22 45,50 ± 3,80 1,00 ± 0,31
4 години К 6,70 ± 0,72 0,70 ± 0,34 2,70 ± 0,60 68,10 ± 2,39 27,20 ± 2,15 1,30 ± 0,70
Д 11,30 ± 1,41* 0,90 ± 0,37 1,50 ± 0,40 60,90 ± 1,80* 35,30 ± 2,10* 1,40 ± 0,57
3 доба К 6,78 ± 0,73 1,20 ± 0,29 1,20 ± 0,38 45,80 ± 3,71 50,20 ± 3,49 1,60 ± 0,33
Д 7,64 ± 1,03 1,00 ± 0,31 1,70 ± 0,70 34,50 ± 3,01* 60,80 ± 3,38 2,00 ± 0,53
7 доба К 9,72 ± 1,16 1,70 ± 0,29 2,20 ± 0,29 48,70 ± 1,97 45,60 ± 1,76 1,80 ± 0,58
Д 14,70 ± 1,24* 1,50 ± 0,50 1,30 ± 0,38 40,30 ± 1,95* 54,80 ± 3,10* 2,10 ± 0,72
14 доба К 8,84 ± 0,94 1,10 ± 0,48 1,60 ± 0,37 33,80 ± 3,80 60,90 ± 4,26 2,60 ± 0,65
Д 8,30 ± 0,58 1,30 ± 0,29 0,90 ± 0,33 36,30 ± 1,92 59,40 ± 2,28 2,10 ± 0,67
23 доба К 14,76 ± 0,99 4,20 ± 0,80 1,80 ± 0,52 49,20 ± 2,58 41,60 ± 1,89 3,20 ± 1,38
Д 15,38 ± 0,69 2,60 ± 0,48 2,00 ± 0,50 47,40 ± 2,95 45,60 ± 2,85 2,40 ± 0,60
При дослвдженш змш у популящях л1мфоцит1в за до препарату «1мунолак» ввдзначаеться достов1рне збшь-шення у щоИно народжених поросят вах фракцш л1м-фоципв, та забезпечення бшьш високого вмкту !х Т-, В-i NK-форм у продовж першого тижня життя (табл. 2). Встановлено, що до вживання молозива у кровi поросят, отриманих ввд дослвдно! групи свиноматок, переважае шльюсть Т-, В-, NK- i 0-лшфоцит1в вщповщно у 1,80, 1,92, 2,33 i 1,57 раза (Р < 0,05) вщносно поросят, народжених свиноматками контрольно! групи. Через 4-и години тсля ссання молозива рiзниця мiж контрольни-ми та дослвдними тваринами за вмiстом диференцшова-них форм л1мфоцит1в iстотно збiльшилась. Так, фракци Т-, В- i NK- тмфоцитш у поросят дослвдно! групи пере-важають контрольних ввдповщно у 2,67 (Р < 0,001), 2,37 i 2,86 (Р < 0,01) рази. Рiзниця мiж групами за ршнем 0-л1мфоцит1в майже не змшилась i склала 55,06% (Р < 0,05).
На 3 добу життя рiзниця мiж поросятами за Т-, В- i NK-лiмфоцитами зменшилась в середньому майже у 2,5 раза. Фракщя Т-л1мфоцит1в у кровi дослдних свиней цього вiку перевищуе контрольних на 67,33% (Р < 0,05), а фракци В- i NK-лiмфоцитiв вщповвдно на 52,17% i 88,00% (Р < 0,05). Рiвень 0-форм лiмфоцитiв у кровi дослвдних тварин майже не змшився вщносно поперед-нього значення, тимчасом як у кровi поросят контрольно! групи щдвищився бшьш шж на 70%, що е на 11,18% вищим за значення свиней дослвдно! групи.
На юнець першого тижня у кровi дослвдних поросят ршень кожно! з фракцiИ лiмфоцитiв перевищуе значення контрольних свиней. Так, за вмютом Т-лiмфоцитiв рiз-ниця становить у 2,11 раза (Р < 0,01), за В-лiмфоцитами - у 2,13 раза (Р < 0,001), за ^К^мфо^тами - у 2,16 раза (Р < 0,01) i за 0-лiмфоцитами - у 1,21 раза.
Таблиця 2
Дiя препарату «1мунолак» на кiлькiсть рпних форм лiмфoцитiв у кр<ж1 пiдсисниx поросят, Г/л
(M ± m, n = 5)
Вiк поросят, годин / дiб Шмфоцити
Т- В- NK- 0-
0 годин К 0,20 ± 0,02 0,13 ± 0,02 0,06 ± 0,02 0,96 ± 0,13
Д 0,36 ± 0,06* 0,25 ± 0,05* 0,14 ± 0,02* 1,51 ± 0,18*
4 години К 0,49 ± 0,10 0,35 ± 0,09 0,14 ± 0,02 0,89 ± 0,14
Д 1,31 ± 0,07*** 0,83 ± 0,10** 0,40 ± 0,05** 1,38 ± 0,16*
3 доба К 1,01 ± 0,19 0,69 ± 0,11 0,25 ± 0,06 1,52 ± 0,27
Д 1,69 ± 0,25* 1,05 ± 0,10* 0,47 ± 0,07* 1,35 ± 0,18
7 доба К 1,56 ± 0,21 0,93 ± 0,09 0,43 ± 0,07 1,52 ± 0,23
Д 3,29 ± 0,30** 1,98 ± 0,14*** 0,93 ± 0,08** 1,84 ± 0,31
14 доба К 1,65 ± 0,19 1,06 ± 0,15 0,48 ± 0,08 2,21 ± 0,29
Д 1,90 ± 0,20 1,19 ± 0,13 0,54 ± 0,02 1,31 ± 0,12*
23 доба К 2,53 ± 0,20 1,38 ± 0,16 0,54 ± 0,08 1,70 ± 0,18
Д 3,03 ± 0,15 1,79 ± 0,09* 0,69 ± 0,07 1,47 ± 0,11
У груш поросят 14- та 23-денного вшу зберiгаеться тенденщя до збiльшення фракцй' Т- i NK-лiмфоцитiв, що позначилось переважанням у кровi дослгдних тварин
л1мфоцит1в цих класiв в!дпов1дно на 15,15% i 12,50% та 19,76% i 27,78%. Також у свиней ще! групи достовiрно вищою на 29,71% (Р < 0,05), в1дносно контрольно! групи
е фракцгя В-лшфоцитш. У 14-денних тварин контроль-ног групи спостершаеться зростання 0-лiмфоцитiв на 45,39%, що обумовлюе переважання цiег' фракци у кровi контрольних тварина на 40,72% (Р < 0,05) ввдносно дос-лвдних, що може бути обумовлено посиленням процесш диференцiацii лiмфоцитiв (Paschenkov et al., 2010).
Таким чином, застосування свиноматкам у 2-й половит поросносп препарату «1мунолак» сприяе пвдви-щенню, у кровi народжених поросят упродовж перших
■ Контроль / Control group _ Дослщ / Experimental group
2
1,8
1,6
1,4
1,2
1
0,8 0,6 0,4 0,2 0
23-х даб життя, вмсту Т- i В-л1мфоципв у середньому на 75%, а М1К-л1мфоципв - бвдьш нгж на 90%, що свгдчить про опосередкований стимулюючий вплив препарату на формування мехатзмГв Гмунного захисту в поросят та посилення рГвня !х резистентност!
Як видно з рисункГв 1 i 2, дослвджуваний препарат впливае на фракцгю Т-л1мфоципв шляхом пГдвищення теофшн резистентних та чутливих !х форм.
1,97±0,25*
1 90+0 11 *
0
е &
1
J3 —
в =
ч &
X
I
н
0,07±0,01 0 година/hour 4 година/hour
3 доба/day 7 доба/day 14 доба/day 23 доба/day
BiK поросят / age of piglets
Рис. 1. Вплив препарату «¡мунолак» на piBeHb теофшш резистентних (хелперiв) Т-лiмфоцитiв у кров1
пiдсисних поросят, M ± m, n = 5.
• Контроль / Control group
ДослГд / Experimental group
Ü 2
Ч U
а
1 -зо^п п*7***
1,4 1,2 1
0,8 0,6 0,4 0,2
н
0
0 година/hour 4 година/hour 3 доба/day 7 доба/day 14 доба/day 23 доба/day
BiK поросят / age of piglets
Рис. 2. Вплив препарату «Имунолак» на piвень теофшш чутливих (супpесоpiв) Т^мфоци^в у кров1 тд-
сисних поросят, M ± m, n = 5.
Так, до вживання молозива к1льк1сть Т-хелперГв у кровГ поросят дослвдно! групи переважала значення контрольних тварин у 2,14 раза (Р < 0,05). Шсля ссання молозива ця рГзниця збвдьшилась до 3,08 разгв (Р < 0,001), а у 3-денному вщ зменшилась до 1,65 раза. На шнець першого тижня життя ргвень Т-хелперГв у кровГ дослвдних свиней був вищим у 2,19 раза (Р < 0,01) вгдно-сно контрольних тварин.
У 14-денних поросят рГзнищ мгж групами за вмктом теофшш резистентних л1мфоципв не виявлено, але слвд
ввдмггити, що у 23-денних поросят дослвдно! групи ця субпопуляцгя достовГрно переважае значення контрольних свиней на 29,25% (Р < 0,05).
Змши мгж дослвдною та контрольною групами тварин за вмютом теофшн чутливих лГмфоципв е подГб-ними до змш теофшн резистентних i характеризують-ся переважанням у дослвдних поросят квдькосп Т-супресорГв як до, так i шсля вживання молозива, та на 3 i 7 доби життя ввдповвдно у 1,62, 2,25 (Р < 0,001),
1,70 (Р < 0,05) i 2,00 рази (Р < 0,001), ввдносно контрольних свиней.
У 14-денних тварин дослано! групи зберпаеться тенденцiя до збiльшення фракци теофшн чутливих лiмфоцитiв, що позначилось бшьшим на 34,33% рiвнем цих кттин, ввдносно поросят контрольно! групи, а вже на 23 добу життя вмют цих лiмфоцитiв мiж групами майже не вiдрiзнявся.
Отже, за до препарату «1мунолак» у тдсисних поросят протягом перших двадцяти трьох дiб життя реестру-сться збiльшення кiлькосгi теофiлiн резистентних та теофшн чутливих Т-лшфоципв, iз бiльш вираженими змi-нами у продовж першого тижня життя новонароджених.
Висновки
Застосування свиноматкам у другiй половинi по-росностi препарату «1мунолак» сприяе збшьшенню кiлькостi лейкоцитiв у межах фiзiологiчноï норми, протягом першого тижня життя в середньому на 45,8%, що вiдбуваегься за рахунок зростання вiдсотка лiмфоцитiв на 23,7% внаслвдок пiдвищення абсолютно! кшькосп Т, В- i КК^мфоципв у середньому, вiдповiдно в 2,06, 1,98 i 2,31 раза, iз одночасним зме-ншення вiдносноï шлькосп нейтрофiлiв на 17,5%.
Бiблiографiчнi посилання
Voronin, E.S., Petrov, A.M., Seryh, M.M., Devrishov, D.A.
(2002). Immunologija. M.: Kolos-Press, (in Russian) Hryban, V.H., Kas'yan, S.S., Baranchenko, V.O., Masyuk, D.M., Vyunenko, O. (1998). Vykorystannya preparativ iz torfu dlya korektsiyi obminu rechovyn ta pidvyshchennya produktyvnosti i rezystentnosti tvaryn. Visnyk ahrarnoyi nauky. Sichen' (spets.vypusk), 55-59 (in Ukrainian).
Grigor'ev, V.S. Maksimov, V.I. (2007). Stanovlenie i razvitie faktorov rezistentnosti svinej. Samarskaja GSHA. Samara (in Russian). Zakharenko, M.O., Shevchenko, L.V., Polyakovs'kyyta, V.M. (2015). Fraktsiynyy sklad bilkiv plazmy krovi svynomatok pry zhodovuvanni hlitsynativ mikroelementiv. Veterynarna medytsyna Ukrayiny. 2(228), 20-22 (in Ukrainian). Kokarev, A.V. (2015). Formuvannya fahotsytarnoyi lanky imunitetu porosyat u rann'omu postnatal'nomu ontohenezi ta yiyi korektsiya preparatom «Imunolak» u lantsyuzi maty-plid-novonarodzhenyy. Problemy zooinzheneriyi ta veterynarnoyi medytsyny. Kharkiv. 31(2), 89-94 (in Ukrainian). Kjendjers, K. (2010). Laktacija svinomatok i vazhnost' moloziva dlja porosjat. Perspektivnoe svinovod-stvo. Teorija i rpaktika. 3, 44-46 (in Russian). Maksimjuk, N.N., Butylev, A.V. (2013). Zavisimost' fiziologicheskogo sostojanija novorozhdjonnyh porosjat ot obmena veshhestv i produktivnosti svinomatok pri skarmlivanii biologicheski aktivnyh dobavok. Vestnik Novgorodskogo gosudarstvennogo universiteta. 71, 1518 (in Russian).
Masiuk, D.N., Sukharenko, E.V., Nedzvetskiy, V.S., Kokarev, A.V., Maksimov, V.Y. (2016). Vliyanie immunomoduliruyushcheho preparata iz bakterial'nykh stenok laktobatsyll na hematolohycheskye pokazateli i immunolohicheskuyu rezistentnost' porosyat. Veterinariya, zootekhniya i byotekhnolohiya. 2, 23-30 (in Russian).
Melnik, O.P., Ostrovskiy, M.M., Zaykov, S.V. (2007). Perspektivi vikoristannya Imunomodulyatora muramilpeptidnogo ryadu u hvorih na Inflltrativniy tuberkuloz u poEdnannI z hronlchnim bronhltom. Ratsionalnaya farmakoterapiya. 3(04), 56-59 (in Russian).
Panikar, I.I. (2013). Okremi osoblyvosti imunomorfolohichnoho stanovlennya orhanizmu porosyat vikom 9 dib. Visnyk Poltavs'koyi derzhavnoyi ahrarnoyi akademiyi. 4, 73-76 (in Ukrainian).
Paschenkov, M.V., Popilyuk, S.F., Alhazova, B.I. (2010). Immunobiologicheskie svoystva muramilpeptidyih fragmentov peptidoglikana. Immunologiya. 31, 119-125 (in Russian).
Popov, V.S., Druzhinin, P. A. (2011). Ispolzovanie immunostimulyatora «Metallosuktsinat» dlya profilaktiki immunodefitsitov u svinomatok i porosyat-sossunov. Svinovodstvo. 1, 57-59 (in Russian).
Pustovar, A.Ya., Gaydamaka, L.V., Apatenko, V.M. (1988). Metodicheskie rekomendatsii po opredeleniyu kolichestva i funktsionalnoy aktivnosti T- i V-limfotsitov perifericheskoy krovi sviney. Harkov (in Russian)
Sadomov, N.A., Hodyireva, I.A. (2016). Intensivnost rosta porosyat-sosunov pri ispolzovanii probioticheskogo preparata «Biohelp». Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny. 32(1), 266- 273 (in Russian).
Ushkova, Yu.F. (2011). Pryrodna rezystentnist' porosnykh svynomatok i oderzhanykh vid nykh porosyat za diyi preparatu «Interflok». Naukovyy visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho. 13, 2(48), 284-288 (in Ukrainian).
Fedjuk, V.V., Zhitnik, I.A., Afanas'ev, M.A. (2012). Rost, otkormochnye i mjasnye kachestva tovarnyh gibridov svinej pri rannem oteme. Nauchnyj zhurnal KubGAU. 80(06), 1-12 (in Russian).
Hmylov, A.G. (2013). Kriticheskie periody zhizni porosjat i faktory, provocirujushhie razvitie immunodeficitnyh sostojanij svinej, soderzhashhihsja v uslovijah promyshlennyh kompleksov. Materialy nauch. prakt. konf. «Veterinarija v svinovodstve 2013», 40-45 (in Russian).
Bayner, F. (2009). Stress in piglets. Pig Progress. 26(4), 648652.
Kim, H.J. (2007). Lipoteichoic acid and muramyl dipeptide synergistically induce maturation of human dendritic cells and concurrent expression of proinflammatory cytokines. J. Leukoc. Biol. 81, 983-989.
Yefimov, V., Kostiushkevych, K., Rakytianskyi, V. (2016). Effect of feeding treated peat as a supplement on the parameters of cellular immunity, antioxidant status and performance of piglets in early post-weaning period. HVM Bioflux. 8(3), 133-136.
Cmammn Hadiumm do peda^ii 31.03.2017
