CC BY
89
С.П. Черничинець
ФОРМУВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО КЛ1МАТУ РЕГ1ОНУ
Основою взаемозв'язюв суб'екпв господарювання i perioHy е iнвестицiйнi потоки, тому насамперед розглянемо систему формування швестицшних вiдносин у регiонi i 1х вплив на iнвестицiйний клiмат регюну. У сво1й дiяльностi товариство мае враховувати особливосп регулювання iнвестицiйного кль мату конкретного регiонy, у якому воно дiе.
Очевидно, що явище регiоналiзмy i регулювання iнвестицiйного ктмату потребуе системного пiдxодy до аналiзy загальноекономiчниx i територiальниx взаемозв'язкiв.
Будучи шдсистемою народного господарства кра1ни, регюнальна економiка не може розглядатися як iзольована ii частина, тому неправомiрно зводити в абсолютну величину швестицшну самостiйнiсть регiонiв - вона мае цшком визначенi меж1.
Цi проблеми розглядаються на теоретичному i методолопчному рiвняx у фундаментальних роботах таких втизняних yчениx-економiстiв, як М.Ю. Алексеев, Б.1. Альоxiн, 1.О. Бланк, В.М. Гриньова, Т.С. Клебанова, М.О. Кизим, О.Г. Мендрул, Я.М. Мiркiн, i зарyбiжниx: Г. Александер, У. Берр^ М. Дж. Грубер, Н. Дюран, Едвiн Дж. Елтон, А.А. Ерлих, М. Лауфер, Г. М. Марковщ, К. Паррамоу, Дж. Пiкок, Дж. Тобш, Т.Дж. Уотшем, Н. Хастшгс, Е. Хербст, Дж. Холтон, В. Шарп.
Але у фундаментальних роботах перелiчениx учених бракуе единого погляду стосовно системи формування швестицшних вщносин у регюш i 1х впливу на iнвестицiйний клiмат регюну. Практично немае системних розробок iз питань yправлiння iнвестицiйною привабливiстю, бракуе конкретних втизняних методичних рекомендацiй для стратепчного iнвестора.
Регiональна економiка й швестицшний клiмат регiонy бiльшою мiрою пов'язанi iз природними чинниками: наявшстю природних та трудових ресyрсiв, сприятливих умов географiчного середовища тощо. Це обумовлюе залежнiсть рiвня розвитку регюну вщ географiчного
розмiщення i стану навколишнього середовища, а також вщ великих пiдприeмств, що дiють у регюш.
Регюнальне господарство, будучи комплексним по суп, тобто маючи в наявносп багато галузей i виробництв, не володie, як правило, гармоншною структурою. Багато регiонiв вузько спещатзоваш на тих або iнших сферах дiяльностi.
Слiд видiлити три аспекти регюнального управлiння в питаннях регулювання швестицшного клiмату: взаемини регiону i держави; взаeмовiдносини регiону i мюцевого самоврядування (мiст, районiв тощо); забезпечення комплексностi розвитку регiону як единого господарства (власне регюнальне управлшня).
У взаемовщносинах мiж державою i регюнами використовуеться принцип роздiлення i делегування повноважень, закрiплений законодавчими i нормативними актами. Центр тяжшня тут усе бшьше змiщуеться вбiк непрямих методiв регулювання - таких, як грошово-кредитна й амортизацiйна полiтика, податкова система, використання позабюджетних цiльових фондiв.
Проблема управлшня економшою реп-ону мае розглядатися в рамках концепци мюцевого самоврядування в цшому, тобто не зводитися тшьки до пошуку оптимальних форм i методiв взаемоди регiональних i му-нiципальних оргашв. Важливим моментом оргашзаци самоврядування е визначення функцiй самих територiальних оргашв рiзних рiвнiв, виходячи з цшей i завдань розвитку всього регюну.
Основою цього господарства е мунщипальна власшсть. Але, як показуе зарубiжна практика, у повнiй власностi мунщипальних органiв, а отже, у прямому управлшш мають знаходитися лише т об'екти, дiяльнiсть яких не мае комерцшного характеру i повнiстю фшансуеться за рахунок мiсцевих бюджетiв. У наших умовах - це установи освгги, охорони здоров'я,
© Черничинець Свилана Петр1вна - кандидат економ1чних наук. Тернопшьський нацюнальний економ1чний утверситет.
ISSN 1562-109X
культури тощо. Решта всiх ланок мунщипального господарства може розвиватися на комерцшнш або на комбiнованiй основi.
Для забезпечення едност управлiння економiкою та швестицшним клiматом регiону державнi власники майна повинш в ширшому масштабi делегувати регiональним органам сво! повноваження з управлшня власнiстю, зокрема акцюнерними товариствами, утворюючи господарський комплекс регюну.
Управлiння регiоном i його швестицшним ктматом як единим господарством, забезпечення комплексносп розвитку регiону - вщносно нове завдання. На даний час територiальне управлiння не володiе достатньою самостiйнiстю. У сучасних умовах по^бна розробка концепци системи регiонального управлшня для пе! або шшо1 моделi ринкових вiдносин, ураховуючи досвiд шших кра!н.
Центр тяжiння з реатзацп сощально-економiчноl полiтики держави сьогодш змiстився у регiони, оскiльки виршуетъся проблема життезабезпечення населення. Регiональнi органи управлiння несуть головну вiдповiдальнiсть перед населенням i центром за стан у регюш. У цьому i полягае сутнiсть децентратзаци управлiння -
руслi об'ективних тенденцш розвитку самоврядування i разом iз тим накладае новi обов'язки на регюнальну полiтику в галузi регулювання iнвестицiйного клiмату й швестицшно1 дiяльностi суб'ектiв господарювання.
Життедiяльнiсть регiону - постшний фактор, вiн не може бути припинений. Тому регiональнi iнвестицiйнi штереси - це, насамперед, потреба у стабшьному характерi вiдтворення, постiйному збереженш та примноженнi iнвестицiйного потенцiалу регюну. При порушенш стабiльного процесу виробництва регiон може перейти в розряд депресивних, а його iнвестицiйний ^мат значно погiршиться. Для вiдновлення пщрваного потенцiалу депресивного регiону потрiбнi (виходячи з досвiду США) десятилiття (на вiдмiну вiд вiдтворення окремого шдприемства), а iнвестицiйнi витрати у багато разiв вищi, нiж на шдтримку стабiльного характеру
вiдтворення.
Разом iз тим проведення реформ регiонального характеру й удосконалення регiонального iнвестицiйного ктмату як чинника пiдвищення ефективностi швестицшно1 дiяльностi суб'ектiв господарювання мае вщповщати правильно сформульованим державним iнвестицiйним
Основш iндикатори (параметри) регю-нальних швести-цiйних iнтересiв i регiонального швестицшного клiмату
вiдповiднiсть рiвня i способу життя населення державним або шшим стандартам
стабiльнiсть суспшьно-пол^ично1 та нацюнально-етшчно1 ситуацп наявнiсть регiональних бюджетно-фiнансових i шших матерiальних джерел (власностi тощо)
природоресурсний i екологiчний потенцiал регiону наявшсть iнфраструктури для розвитку регiональних та мiжрегiональних зв'язкiв мiж суб'ектами господарювання потенцшш можливостi для використання наявних iнвестицiйних ресурсiв, мiсць застосування пращ, штелекту
передати значну частину прав i вiдповiдну частку вiдповiдальностi на мюця, що йде в
штересам, принаймнi, не суперечити загальному вектору реформування (рис. 1).
Рис. 1. Основш гндикатори (параметри) реггональних гнвестицтних гнтереав 1 рег1онального гнвестицШного клгмату
Поряд iз регюнальними
iнвестицiйними штересами найважливiше
критерiальне значення для оцшки
регiональних ситуацiй i впливу
швестицшного клшату на iнвестицiйну дiяльнiсть суб'екпв господарювання мають напрями регiонального розвитку, яю втiлюються у формi шдготовлених
управлшських ршень i дiй. Вони можуть не повшстю збiгатися з регюнальними швестицшними iнтересами, але необхiдно забезпечити !х принципову вiдповiднiсть з швестицшними штересами суб'ектiв господарювання. Останнi виступають як база оцiнок i обгрунтувань ухвалення iнвестицiйних рiшень i дш.
Виявлення, ревiзiя та систематизацiя зафшсованих у рiзних документах цiлей i завдань могли б стати початковими пунктами активiзацil регiонального управлiння iнвестицiйним ктматом i пiдвищення ефективностi швестицшно1 дiяльностi суб'екта господарювання (див. таблицю).
Вщомо, що регiони неоднорiднi за ступенем швестицшного потенщалу - однi е донорами, iншi мають дотацiйний характер. Це е наслщком об'ективних чинниюв.
Установлення нормативiв формування бюджету окремих територш залежно вiд рiвня !х нацiонального багатства означало б консерващю вказано1 неоднорiдностi.
Регiональна бюджетно-податкова
система, як i вся податкова полгтика, пiдлягае найбiльшiй критицi, оскiльки вони деструктивно впливають на iнвестицiйний кшмат i ефективнiсть швестицшно1 дiяльностi суб'екпв господарювання в регiонi. Головна вимога до не1 - цiльова регюнальна
орiентацiя, без яко! вона перетворюеться на нижнiй рiвень державно1 бюджетно-податково1 системи. Без цього неможливо забезпечувати незалежшсть регiонального управлiння, шдтримувати iнвестицiйний потенцiал регiону на належному рiвнi. 1ншими вимогами до бюджетное' податково1 системи е простота (доступшсть для виконання), зрозумiлiсть (обгрунтованiсть принцишв побудови), справедливiсть (урахування регiональних i державних iнтересiв).
Не вдаючись до сут бюджетно-подат-кових систем рiзних кра1н, вiдзначимо важливiсть принципу вирiвнювання, тобто перерозподiлу доходiв для шдтримки окремих регiонiв. Слiд зазначити, що у цьому випадку для регюшв, як виступають донорами, це означае зменшення бюджетно-податкових можливостей. Ураховуючи об'ективну необхщшсть пiдтримки окремих (бiдних, депресивних) регюшв, а також структуру господарства регюшв, багатих природними ресурсами i тих, що володдать вищим податковим потенщалом необхiдно будувати бюджетно-податкову систему на принцип справедливостi, тим бiльше що доходи багатих регюшв забезпеччуються, по суп, за рахунок виа краши.
Цш Завдання
Стратепчш поступального або стабшзацшного характеру 1. Аналiз i оцiнка загально1 ситуац^ (перелiк i гострота регiональних проблем). Основна складшсть тут полягае у неможливосп агреговано1 (iнтег-рально1) оцiнки по одному критерiальному показнику зважаючи на суперечшсть тих iнвестицiйних процесiв, що вщбуваються в регiонi. Свiтовий досвщ територiального управлiння свiдчить про необхщшсть використання сукупносп комплексних оцiнок найважливших регiональних ситуацiй. При цьому виявлення вшх можливих ситуацiй стае одним iз головних завдань 1'х оцшки, шляхом пiдвищення ефективностi iнвестицiйноl дiяльностi суб'ектами господарювання
Довгостроковi по окремих га-лузях регiону 2. Аналiз i оцiнка конкретних колiзiй, що потребують першочергових дiй (локальне безробiття, зупинка виробництва тощо)
Середньостроко вi галузевого i функцiональног о типу 3. Аналiз i оцiнка наслiдкiв перебiгу реформ. Складшсть полягае у правильному визначенш впливу дп окремих нормативних актiв на регiональнi iнвестицiйнi iнтереси (земельна реформа власноси, змiни у структурi регюнально1 власностi, новi джерела бюджетних надходжень,
Таблиця. Основш цШ та завдання рег1онального розвитку, спрямоваш на регулювання твестицШного кл1мату й тдвищення ефективност1 ШвестщШног д1яльност1 суб'ект1в господарювання
комерцiалiзацiя сощально! сфери тощо).
Принциповим питанням при такому порядку формування бюджетно! фшансово1 полiтики та 11 впливу на iнвестицiйний клiмат i ефективнiсть швестицшно1 дiяльностi суб'ектiв господарювання е обгрунтування частки податкових надходжень, яка мае бути централiзована на вшх рiвнях управлiння. На державному рiвнi це встановлюеться законодавчо, проте окремi регiони добиваються пiльгових умов.
На регюнальному рiвнi визначення обласного фонду бюджетних асигнувань потребуе обов'язкового планування необхщних засобiв для втiлення регiональних програм, у тому числi фiнансування загальнорегюнальних об'ектiв культури, науки, охорони здоров'я. Частина
обласного бюджету (так само як i державного), що залишилася, мае розпод^тися пропорцiйно чисельносп населення. Такий пiдхiд забезпечуе справедливший розподiл бюджетних коштiв як мiж регiонами, так i всерединi них.
Тут гостро постае проблема формування ефективно! регюнально! швестицшно1 полiтики, оскшьки у такому випадку е шдстави говорити про потенцiал полiпшення швестицшного ктмату регiону i зростання ефективносп швестицшно1 дiяльностi суб'ектiв господарювання. Автором визначено основш завдання регюнально1 та державно1 швестицшно1 полiтики з точки зору забезпечення вищевикладено1 мети (рис. 2).
1нвестицшний клiмат
Регiональна швестицшна полiтика
ЦЫ
забезпечення единих мшмальних iнвестицiйних стандартiв i рiвно-правного iнвестицiйного захисту всiх суб'ектiв господарювання вирiвнювання умов сощально-еко-номiчного й швестицшного розвитку суб'екпв господарювання
прюритетний iнвестицiйний розви-ток регюшв, що мають особливо важливе стратепчне значення становлення i забезпечення гарантш мiсцевого самоврядування забезпечення основ бюджетное' податково1 системи, що грунтуеться на единому iнвестицiйному просторi
Державна iнвестицiйна полiтика
Цiлi
забезпечення державного регулювання цш на продукщю суб'ектiв господарювання -природних монополш, вирiвнюючого умови пiдприемницькоl дiяльностi в рiзних регiонах залучення iнвестицiй регюшв краши й iноземних держав у розвиток загальноукра1нсько1 iнфраструктури та И включення в систему свiтових комушкацш
iнвестицiйне забезпечення проектiв модернiзацil структури господарства iндустрiально розвинених регiонiв
швестицшне забезпечення умов для залучення швестицшних ресуршв укра1нських та iноземних iнвесторiв до створення й експлуатацil шдприемств у слаборозвинених регiонах, до розвитку виробництв, у продукцil яких защкавлена укра1нська економiка
Рис. 2. Впливреггонально! та державног гнвестщШно! полгтики 1 корпорацШ на гнвестицШний клгмат
Головна метарегюнально1 виробництва, забезпечення економiчного
iнвестицiйноl полiтики - стабiлiзацiя зростання, полшшення iнвестицiйного
ктмату регюну i зростання ефективностi швестицшно1 дiяльностi пiдприемств, представлених у регюш.
Однiею з головних умов реатзаци регюнально1 швестицшно1 полiтики е забезпечення едност iнвестицiйного простору кра1ни, що визначаеться спiльнiстю грошово1, податково1, бюджетно-фшансово1 систем, скоординованим розвитком основних фшансово-швестицшних iнституцiйних структур i суб'ектiв господарювання.
Регюнальна iнвестицiйна полiтика багато в чому залежить вiд системи територь ального розподiлу працi й виробничо1 спецiалiзацil господарства регiонiв кра1ни.
Найважлившими початковими
пунктами регюнально1 швестицшно1 пол^ики е прогнозування платоспроможного попиту i його регiонального розподiлу, вивчення регюнальних iнвестицiйних ринкiв, оцiнка iнвестицiйних можливостей регюшв,
стимулювання розвитку власного
швестицшного потенщалу регiонiв для виршення найважливiших iнвестицiйних проблем !х розвитку.
Серед форм реалiзацil регюнально1 швестицшно1 полiтики особливе мiсце займають розробка i здiйснення державних цшьових програм iнвестицiйного розвитку регiонiв, що фшансуються за рахунок державного бюджету, а також на дольовш основь Суб'екти господарювання (головним чином акцюнерш товариства) за рахунок участi в таких програмах значно полiпшують швестицшний клiмат регiону.
Основнi форми реалiзацil регюнально1 швестицшно1 полiтики як складово1 державно1 цшьово1 програми розвитку регюшв i галузей iз пайовим швестицшним забезпеченням проекпв регiону поданi на рис. 3.
участь швестицшних ресурсiв держави i суб'ектiв господарювання в найбiльш ефективних iнвестицiйних проектах iз використанням конкурсно1 та контрактно1 систем 1'х реалiзацil
створення iнвестицiйних умов для формування вiльних економiчних зон i технополюв у регiонах, що мають високий науковий i кадровий ОCHOBHi потенщал, а також розвинену iнфраструктуру
форми розмiщення державних замовлень серед шдприемств на постачання
реалi3ацil продукци для загальнодержавних потреб, що полiпшить швестицшний регюнально1 розвиток регiону
iHBесTИцiйHоl iнвестицiйна пiдтримка наукоемних виробництв i розвиток високих пол^ики технологiй за рахунок реалiзацil спiльних iз суб' ектами господарювання швестицшних програм швестицшне сприяння малому i середньому бiзнесу
Рис. 3. Основт форми реал^зацИ регионально! твестицШно! пол1тики
Удосконалення швестицшних i подат-кових вiдносин мiж державою та И суб'ектами, а також мiж органами державно1 влади i мюцевого самоврядування, направ-лених на тдвищення рiвня бюджетного самозабезпечення суб'ектiв державних i мунiципальних утворень, дасть можливють полiпшити iнвестицiйний клiмат
пiдприемства i регiону в цiлому. Для цього необхщно закрiпити за суб'ектами держави постшних iнвестицiйних, насамперед, податкових, джерел доходiв для самостiйного формування бюджеив. Це
дозволить зменшити невиправданi зустрiчнi iнвестицiйнi потоки мiж бюджетами рiзних рiвнiв, понизити обсяги державно1 швестицшно1 пiдтримки регiонiв, здатних до самофшансування за рахунок iнвестицiйноl дiяльностi суб'екпв господарювання, представлених у регiонi.
Умови реалiзацil завдань регiональноl iнвестицiйноl пол^ики в бюджетно-податко-вiй сферi, полшшення iнвестицiйного клiмату i зростання ефективносп iнвестицiйноl дiяльностi суб'ектiв господарювання подаш на рис. 4.
Особливо слщ зазначити роль регю-нально1 швестицшно1 полiтики i суб'ектiв господарювання регюну у виршенш гострих сощальних проблем, що потребують участi державних бюджетних коштiв.
Основним елементом сощально1 полiтики е фiнансове забезпечення мшмальних державних гарантiй -мшмально1 зароб^но1 плати, мiнiмальних пенсiй i допомоги, 1'х регулярна iндексацiя вiдповiдно до зростання споживчих цiн.
Вирiшення сощальних проблем реальний спосiб полiпшити швестицшний клiмат регiону. Головнi цiлi регюнально1 швестицшно1 полiтики щодо доходiв передбачають: забезпечення умов для
Висновки. Для м^мзацл негативних наслiдкiв розшарування суспiльства, полiпшення iнвестицiйного клiмату i зростання ефективностi ™естищйно1 дiяльностi суб'еклв господарювання iнвестицiйна полiтика, на нашу думку, мае бути орiентована на:
удосконалення податково1 системи шляхом поступово1 вiдмiни податкiв на кошти, що направляються суб'ектами
господарювання на споживання, при одночасному посиленш податкового навантаження на iндивiдуальнi, особливо надвисою доходи i майно фiзичних осiб;
зростання заробггно1 плати, пенсш, допомоги й iнших грошових доходiв громадян задля стабшзаци рiвня життя населення, створення основи для його шдвищення в усiх регiонах краши.
введення на регiональному рiвнi системи страхування зароб^но1 плати на випадок нездатностi роботодавцiв виконувати зобов'язання по оплат працi;
удосконалення законодавчого
забезпечення регулювання швестицшно1 дiяльностi в Украlнi шляхом усунення протирiч i невизначеностi й окремих законодавчих актiв для пiдвищення швестицшно1 привабливостi пiдприемств, регiонiв i держави в цшому, для залучення внутршшх (вiтчизняних) та зовнiшнiх (iноземних) швестицшних ресуршв.
Рис. 4. Умови дляреал1зацИзавдань рег1ональног ШвестщШног пол1тики в бюджетно-податков1й сфер1, полтшення твестицШного кл1мату / зростання ефективност1 ШвестщШног д1яльност1 суб'ект1в господарювання
Л^ература
1. Бланк Й.А. Инвестиционный менеджмент. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. - 448 с.
2. Майорова Т.В. 1нвестицшна дiяль-шсть: Навч. пошб. - К.: Центр навчально1 лтератури, 2004. - 376 с.
3. Майорова Т.В. 1нвестицшна дiяльнiсть: Навч. посiб. - К.: Центр навчально1 лiтератури, 2004. - 376 с.
4. Черничинець С.П. 1нвестицшна при-вабливiсть Укра1ни та напрями И покращення // Сучасш тенденци i проблеми розвитку iнвестицiйно-будiвельного комплексу: Мате-рiали Всеукр. наук.-практ. конф. (29-30 лис-топ. 2007 р.) - Тернопшь: Принтер-шформ, 2007. - С. 76-78.
5. Черничинець С.П. Регулювання швестицшного клiмату регюну // Зб. наук. пр. факультету економши i менеджменту швестицш (Вип. 2). - Тернопшь, 2007. - С. 48-59.
6. Щукш Б.М. 1нвестицшна дiяльнiсть: Метод. посiб. - К.: Либщь, 1998. - 64 с.
